Урок № 22 Тема. Будова і функції од-номембранних органел клітин (гранулярна і гладенька ендоплазматичні сітки, апарат Гольджі, лізосоми, - Біологія 10 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Біологія 10 клас

Урок № 22 Тема. Будова і функції од-номембранних органел клітин (гранулярна і гладенька ендоплазматичні сітки, апарат Гольджі, лізосоми,
Урок № 22
Тема. Будова і функції од-номембранних органел клітин (гранулярна і гладенька ендоплазматичні сітки, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі)
Мета: поглибити знання учнів про будову й функції одномембранних органел клітини.
Обладнання й матеріали: таблиці, фотографії, схеми, що ілюструють будову й функції одно-мембранних органел.
Базові поняття й терміни: лізосоми, пероксисоми, вакуолі, ендоплазматична сітка (ЕПС), апарат
Гольджі.
Тип уроку: комбінований.
структура уроку
I. Організаційний етап .................................. 2 хв
II. Перевірка домашнього завдання ........................ 5 хв
III. Актуалізація опорних знань і мотивація
навчальної діяльності................................. 5 хв
IV. Вивчення нового матеріалу ........................... 15 хв
1.   Будова  й  функції   ендоплазматичної  сітки
2.   Будова  й  функції   апарату  Гольджі
3.   Будова  й  функції   лізосом   і  пероксисом
4.   Будова  й  функції   вакуоль
V. Узагальнення, систематизація й контроль знань
і вмінь учнів ....................................... 10 хв
VI. Самостійна робота учнів ............................... 5 хв
VII. Підбиття підсумків уроку ..............................2 хв
VIII. Домашнє завдання ................................... 1 хв
Хід уроку
I. о р Га НІЗацІ й НИй еТа П
II. П еревІ р К а дома ШНЬо Го З авда ННЯ
Останнім часом учені ретельно вивчають групу біоактивних
речовин центральної нервової системи — нейропептидів — регуляторів
різних функцій організму. До них належать, наприклад, пептиди
з морфіноподібним ефектом — метенкефалін і лейенкефалін. Обидва
пептиди складаються з п’яти амінокислотних залишків, перші чотири
з яких однакові для обох енкефалінів (Тир–Глі–Глі–Фен), а п’ятий
у метенкефаліну — метіонін, а в лейенкефаліну — лейцин.
Запитання   до  учнів:
— Скільки нуклеотидів і кодонів повинна мати кодуюча ділянка
іРНК для кодування цих пептидів? Визначити послідовність нуклеоти-дів у кодуючій ділянці іРНК для названих пептидів.
— Які зміни відбуваються в клітинах людини похилого віку по-рівняно з клітинами молодої людини?
— Поясніть, як регулюється активність білків цитозолі (гіало -плазми).
— У чому проявляється взаємозв’язок складу цитозолі (гіалоплаз -ми) з її функціями? Відповідь обґрунтуйте, наведіть приклади.
III. аКТУ а ЛІЗацІЯ оП орНИХ ЗНа НЬ
І мо ТИвац ІЯ Н авЧ а ЛЬН о Ї дІЯЛЬН о СТІ
Учитель пропонує скласти запитання за темою уроку
й визначити в такий спосіб його завдання.
Приклади   запитань:
— Яку будову мають одномембранні органели?
— Які функції виконують ці органели?
— Яким чином пов’язані будова й функції одномембранних ор-ганел?
IV. вИ в Ч е ННЯ Н овоГо маТ ерІ а ЛУ
1. Будова й функції ендоплазматичної сітки
Розвиток уміння систематизувати матеріал ;
Учитель пропонує учням під час розповіді скласти таблицю «Бу -дова й функції одномембранних органел».
Назва органели Будова Функції
Ендоплазматична сітка:
а) агранулярна;
б) гранулярна
Апарат Гольджі
Лізосоми
Пероксисоми
Вакуолі
Розповідь учителя з елементами бесіди ;
Подорож у клітину
Ендоплазматична сітка ( ЕПС), або ендоплазматичний ретику-лум,— це органоїд еукаріотичної клітини. Його відкрив К. Портер
у 1945 р. в ендоплазмі фібробластів. Мембрани ЕПС, завтовшки 5–7 нм
у деяких місцях, переходять у зовнішню ядерну мембрану. Похідні
ендоплазматичного ретикулуму — мікротільця (у тварин) і вакуолі
(у рослин).
ЕПС складається з канальців, порожнин, циліндрів, що пронизу -ють усю клітину. Уявіть собі, що ми зменшилися до розмірів рибосом
і подорожуємо по клітині. Тепер клітина для нас — дивовижний завод,
де є своя транспортна система, система виробництв, з однією з них ми
ознайомилися, коли вивчали синтез білків.
Тож продовжуємо нашу подорож по ЕПС.
ЕПС буває двох видів — гранулярна (шорстка) та агранулярна
(гладенька).
На гранулярній сітці ми бачимо багато рибосом у вигляді гранул.
Саме тому цей вид ЕПС має назву — гранулярна. Основна функція
гранулярної сітки — синтез і транспорт білка.
Демонстрація електронної мікрофотографії ;
Тепер наша увага прикута до агранулярної (гладенької) сітки.
Учені виявили, що агранулярна ЕПС може знешкоджувати шкід-ливі речовини. У клітині є ще одне виробництво — тут відбувається
синтез і транспорт ліпідів та вуглеводів.
Агранулярна ЕПС найбільш розвинена в клітинах з білковою се -крецією (підшлункова залоза, слинні залози, плазмоцити тощо) і майже
відсутня в ембріональних недиференційованих клітинах.
2. Будова й функції апарату Гольджі
Розповідь учителя ;
Подорожуючи клітиною, звернімо увагу на систему одномембран-них пухирців, трубочок, канальців — це апарат Гольджі.
Апарат гольджі (комплекс Гольджі) — це пластинчастий комп-лекс, клітинний органоїд, що виконує ряд важливих функцій. Апарат
Гольджі був відкритий у 1898 р. у нервових клітинах. За допомогою
електронної мікроскопії було доведено, що апарат Гольджі наявний
у всіх еукаріотичних клітинах. Його будова в різних клітинах різна.
Апарат Гольджі — диктіосома — стопка з 5–20 паралельних мішеч-ків, відстань між якими становить 20–25 нм. У клітині міститься до
20 диктіосом, зв’язаних між собою в загальну сітку.
У рослинній клітині апарат Гольджі синтезує пектини, геміцелю -лозу клітинної стінки. У найпростіших організмів елементи комплексу
Гольджі утворюють скоротливі вакуолі. Апарат Гольджі при поділі
клітини розпадається на окремі диктіосоми, розподіляється нерівно -мірно між дочірніми клітинами.
По каналах ЕПС до апарату Гольджі рухаються білки, вуглево -ди й жири. Ці речовини накопичуються, а потім, як на справжньому
складі готової продукції, «пакуються» в пухирці й надходять у ци-топлазму, де використовуються самою клітиною або виводяться з неї
в міжклітинний простір. Проте тут не тільки «пакуються» речовини,
тут ще й розташований «виробничий цех», де відбувається синтез жирів
і вуглеводів, які так само у вигляді пухирців пливуть до плазматичної
мембрани, приєднуються до неї. У такий спосіб плазматична мембрана
обновлюється, збільшується, і клітина росте.
3. Будова й функції лізосом і пероксисом
Розповідь учителя з елементами бесіди ;
лізосоми — це органоїди клітин тварин і грибів, які здійсню -ють внутрішньоклітинне травлення. Діаметр лізосоми становить
0,2–0,8 мкм. У матриксі й у мембрані лізосом містяться гідролітичні
ферменти, які активні в слабокислому середовищі. Зазвичай у клітині
містяться десятки лізосом. Лізосоми утворюються в апараті Гольджі.
При перетравлюванні частин самої клітини — автолізі — їх називають
аутофагуючими вакуолями. Лізосоми можуть брати участь у видаленні
цілих клітин і міжклітинної речовини: лізис хвоста в пуголовка, утво-рення кістки на місці хряща, розрідження тканин у місці запалення.
У клітинах рослин лізосоми не виявлені. Лізосоми утворюють залишкові
тільця, накопичення яких свідчить про старіння клітини.
Вміст лізосом — гідролітичні ферменти — дає ключ до розуміння
їхньої функції, яка полягає в розщепленні й перетравлюванні речовин
у клітині. Отже, лізосоми перетравлюють речовини, що надходять
у клітину, а також речовини й компоненти самої клітини.
Запитання   до  учнів:
— Чи траплялося вам спостерігати за розвитком процесу руй -нування тканин після опіку? Спочатку на місці опіку виникає тільки
маленьке почервоніння, потім воно збільшується, з’являються пухирці,
потім — рана. Чому так відбувається?
Це дія ферментів, які перебували в лізосомах, а під час опіку
вийшли з лізосоми й почали перетравлювати, руйнувати все поспіль.
Лізосоми порівнюють із «травною системою» клітини. Деякі шкідливі
речовини, продукти життєдіяльності клітини, пізніше «запаковані»
у пухирці, залишають клітину. Ушкодження лізосом може бути не-безпечним!
У клітинах — як тваринних, так і рослинних — зустрічаються
мікротільця — пероксисоми. Уперше пероксисоми були виявлені в клі-тинах печінки, де вони здійснюють різні окисні реакції: розщеплення
гідроген пероксиду, розщеплення жирів тощо.
4. Будова й функції вакуоль
Розповідь учителя з елементами бесіди ;
Запитання   до  учнів :
— Згадайте, що таке вакуолі.
— Які функції виконують вакуолі у тваринних клітинах?
— Які функції виконують вакуолі рослинних клітин?
Вакуолі (франц.— vacuole, від латин.— vacuus — порожній) — це
порожнини, обмежені однією мембраною, заповнені рідиною. У цито-плазмі найпростіших організмів є травні й скоротливі вакуолі. Для
багатоклітинних тварин характерні вакуолі, у яких відбувається трав-лення, аутофагуючі вакуолі — похідні лізосом.
У рослин вакуолі — похідні ендоплазматичної сітки, оточені
мембраною — тонопластом. Вакуоля зрілої клітини займає 70–95 %
її об’єму, а в молодій клітині міститься кілька дрібних вакуоль. Клі-тинний сік вакуоль рослини містить розчинені солі, вуглеводи, деякі
пігменти тощо. Функції вакуоль — регуляція водно-сольового обміну,
підтримання тургорного тиску в клітині, накопичення запасних речо-вин тощо.
Крім цього, вакуолі рослин можуть містити гідролітичні ферменти,
тоді вакуолі здатні виконувати функції лізосом. Вакуолі рослин також
накопичують пігменти, які забарвлюють плоди, квіти, бруньки, листя.
Наша подорож клітиною завершується. Усі повернулися? Не забудь-те збільшитися, а то нам доведеться когось розшукувати з мікроскопом.
V. У З а Га ЛЬН е ННЯ, СИСТемаТИЗ ацІЯ й К о НТроЛЬ
ЗНа НЬ І вмІНЬ УЧНІв
Лабораторна робота № 6 ;
*
. Тема. Вивчення будови одномембранних органел
Мета: навчити учнів знаходити на мікропрепаратах та електро -нних мікрофотографіях одномембранні органели.
Обладнання й матеріали: постійні мікропрепарати епідерми цибу-лі, свіже яблуко, електронні мікрофотографії із зображенням тваринної
та рослинної клітин.
Хід роботи
1. При малому збільшенні мікроскопа розгляньте постійний
мікропрепарат клітин епідерми цибулі.
2. Переведіть мікроскоп на велике збільшення й розгляньте мікропрепарат.
3. Замалюйте одну-дві клітини. Позначте вакуолі (незабарвлені порожнини).
4. Зробіть тонкий зріз м’якоті яблука або зіскребіть з поверхні
яблучного зрізу кашку.
5. Матеріал розправте на предметному склі за допомогою препа -рувальної голки в тонкий шар клітин у краплі води, накрийте
покривним склом.
6. Розгляньте округлі клітини, знайдіть великі прозорі вакуолі.
7. Розгляньте на електронній фотографії рослинну клітину, ви-значте вакуолі, ендоплазматичну сітку.
8. Розгляньте на електронній мікрофотографії зображену клітину
тварин. Позначте цитоплазму, ендоплазматичну сітку, апарат
Гольджі.
9. Зробіть висновки.
VI. Само СТІй Н а роБ о Та УЧНІв
I варіант проведення етапу уроку
Робота в парах ;
Учитель пропонує учням обмінятися зошитами й за допомогою
підручника перевірити складений конспект-таблицю. Потім учні, кож-ний у своєму зошиті, виправляють помилки, доповнюють матеріал.
Учитель пропонує учням вивчити конспект. Учень першого варі -анта виступає в ролі вчителя, перевіряє знання учня другого варіанта,
потім навпаки. Після цього вчитель вибірково перевіряє засвоєння
матеріалу конспекту, викликаючи з кожного ряду по одному учню на
власний вибір.
іі варіант проведення етапу уроку
Робота із зошитом ;
Учитель пропонує учням скласти схему «Одномембранні органели
клітини».
VII. П І д БИТТЯ ПІ д СУм КІ в У роКУ
Учні самостійно підбивають підсумки уроку, відповідаючи
на запитання, сформульовані до теми на початку уроку.
«Мікрофон» ;
Запитання   до  учнів :
— Що вам сподобалося на уроці?
— Які моменти уроку запам’яталися найбільше?
— Чи розкрили ми тему уроку?
Рефлексія ;
Учитель пропонує учням у верхньому куточку аркуша зошита
поставити смайлик, що відповідає їхньому настрою (веселий, байдужий
або засмучений).
VIII. д омаШНє З авда ННЯ
Прочитати відповідний параграф підручника, відповісти
на запитання в кінці параграфа. Виконати завдання з РЗДО: № 1–8,
с. 40–41.
Категорія: Біологія 10 клас | Додав: uthitel (06.01.2014)
Переглядів: 2819 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: