Урок № 14 Історія вивчення клітини. Методи цитологічних досліджень - Біологія 10 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Біологія 10 клас

Урок № 14 Історія вивчення клітини. Методи цитологічних досліджень


Урок  №  14 Історія вивчення клітини. Методи цитологічних досліджень

  Мета:  ознайомити  учнів  з  історією  вивчення  клітини,  методами  цитологічних  дослі -джень.
 Обладнання  й  матеріали:  портрети  вчених,  таблиця  із  зображенням  світлового  й  електронного
мікроскопів.
 Базові  поняття  й  терміни:   клітинна  теорія,  мікроскопія,  цитологічні  препарати,  авторадіогра-фія,  культура  тканин.
  Тип  уроку:   вивчення  нового  матеріалу.
структура  уроку
     I.    Організаційний      етап    .................................. 2     хв
     II.    Актуалізація      опорних     знань      і     мотивація          
навчальної     діяльності................................. 5     хв
    III.    Вивчення      нового     матеріалу     ........................... 15     хв
1.   Історія   вивчення  клітини
2.   Методи  цитологічних   досліджень
3.   Значення   цитологічних   досліджень  у  житті  людини
    IV.    Узагальнення,     систематизація      й     контроль     знань              
і     вмінь      учнів     ....................................... 10     хв
     V.    Самостійна      робота     учнів ............................... 8     хв
    VI.    Підбиття      підсумків      уроку ..............................3     хв
    VII.    Домашнє      завдання    ................................... 2     хв
Хід  уроку
  I.  Організаційний етап
  II.   аКТУ а ЛІЗацІЯ   оП орНИХ  ЗНа НЬ  І   мо ТИвац ІЯ    
Н авЧ а ЛЬН о Ї   дІЯЛЬН о СТІ
Розповідь  учителя   ;
Учитель    починає     урок    із     суфійської    філософської    мініатюри:    «На     
що     схожий      будинок?»
—    Молло,    чуєш    Молло,—    запитав     у    Насреддина    відвідувач,    який    
нудьгував      у     чайхані,—     скажи     мені,     на     що     схожий      твій      будинок?
—     Я     зараз      повернуся,—     сказав     Молла     й     вийшов.
—     Бачили,      як     я     його     спантеличив     своїм      питанням?
Молла     повернувся     в     чайхану,     тримаючи      в     руці     цеглину.
—    Мій    будинок,—    спокійно    сказав    він,—     схожий     на    купу    отаких    
ось     штучок.
Запитання   до  учнів :
—     Про      що     йдеться      в     синквейні?     (Про   клітину)
Еукаріотична,     прокаріотична
Ділиться,      спеціалізується,      обновлюється
Елементарна     частинка     життя     —     не     побудуєш      будинок     без     цеглини!
Система
Бесіда   ;
1.     Згадайте,     що     таке     система.
2.     Чи      є     системою      клітина?     Які     елементи      взаємодіють      у     клітині?
3.     Чи      можна     назвати      клітину      «біологічною     системою»?
4.     Які     властивості      живого     притаманні      клітині?
5.     Чи      існує      біологічна     система      менша     за      клітину?
6.     Із     чого     складається      наш     «будинок»     —     організм?
7.     Із     чого     починається     життя     всіх      живих     організмів     на     Землі?
Учитель     пропонує     учням     дати     визначення      поняттю     «клітина».
Клітина     —     це     елементарна     біологічна     система,     одиниця     будови,     
функціонування,     розмноження      живих     організмів     на     Землі.
  III.  Вивчення нового матеріалу
1.    Історія  вивчення  клітини
Розвиток  уміння  складати  конспект   ;
Учитель     пропонує     скласти      конспект     у     вигляді      таблиці      «Історія     
вивчення      клітини».
Ім’я вченого рік дослідження методи дослідження
Розповідь  учителя  з  елементами  бесіди   ;
Видатні      люди     мають     чудовий      звичай     жити     у     віках.
(Ш.  О’Кейсі)
Кожна     епоха      народжує      потрібних      їй      людей     і      тим      більше,      чим     
більшу     потребу      в     них      має.     (Ш.  Петефі)
В     історії     кожної     науки      бувають      знакові      події,      які     відкривають    
широкий     шлях     для      її      подальшого      розвитку.      У     науці      про      життя     однією   з     таких      знакових      подій      було     відкриття      клітинної      будови     рослин     і     тва -рин.     Сталося      це     в     другій     половині     ХVІІ     ст.
У    1665    р.     один    з    перших     творців     мікроскопа    англійський    учений    
Роберт    Гук     опублікував     свої     спостереження    під    мікроскопом.    Гук     упер-ше    використовував     слово     «клітина»,    що    супроводжувало     малюнки    тон -кого    зрізу    тканини    коркового     дерева.    У    цей     таки    час    італієць     Марчелло    
Мальпігі,    розглядаючи    під    мікроскопом    різні    частини     рослин,     помітив,    
що     рослини     складаються     з     «пухирців»,      «клітинок».      Однак     дослідники    
бачили     тільки     оболонки      мертвих     клітин     і     не     мали     уявлення      про      те,     що    
міститься      в     живій      клітині.      Першим     побачив      живі     клітини      сучасник    
Р.     Гука     голландський      торговець      сукном      Антоні     ван      Левенгук,      який    
створив      унікальний      для      того     часу     мікроскоп,     що     збільшував      об’єкти     
у    270     разів!     Уперше     побачивши    живі    бактерії     під    мікроскопом,    Левенгук    
вигукнув:      «Анімалькулюс!»     (з      латин.—     «живі      істоти»).
Про      клітинну     будову     тварин     стало      відомо     значно     пізніше.     Тим    
часом      повідомлення      про      те,     що     тіла      всіх      рослин     і     тварин     складаються    
з     клітин,      учені      зробили      тільки     в     30-х     рр.     ХІХ     ст.     Цьому     сприяло      вдо -сконалення     мікроскопа    й    розвиток    техніки     мікроскопічних     досліджень.
У     1838–1839     рр.     німецькі     вчені      Матіас     Шлейден     і     Теодор     Шванн    
запропонували     світу     клітинну     теорію,      основне      положення     якої     ствер -джувало:     «Усі     рослини     й     тварини      складаються     з     клітин».
У    1885    р.     Рудольф    Вірхов    доповнив    клітинну    теорію    положенням:    
«кожна      клітина      походить     від     клітини».
У     1932     р.      німецькі     вчені      Макс     Кнолл     та     Ернст      Руска      винайшли    
електронний     мікроскоп.     У     ньому      замість      скляних     лінз     використовува-лися     електромагнітні,     а     замість      світла      —     потік     електронів.      Предмети,    
збільшені      в     300      тисяч      разів,      розглядали     на     екрані,      схожому     на     екран     
телевізора.     Завдяки     цьому      винаходу     були     відкриті     органели,      про      які    
вчені      раніше     навіть     не     підозрювали.
2.   м етоди  цитологічних  досліджень
Розповідь  учителя  з  елементами  бесіди   ;
Запитання   до  учнів:
—     Про      які     методи     цитологічних     досліджень     ви     почули     під     час    
розповіді     про      історію      вивчення      клітини?
Учитель    доповнює     відповіді    учнів     і    пропонує    продовжити     складати    
конспект     у     вигляді      структурованого     тексту     або      таблиці,     на     вибір      учнів.
Метод      світлової мікроскопії     дозволяє     вивчати      спеціально     приго -товлені     цитологічні     препарати    з    тонким     шаром    тканини,    що    пропускає     
світло.    Збільшення     світловим     мікроскопом    у    1500–2000    разів    обмежене     
дифракційними      явищами.
Метод     електронної  мікроскопії     дозволяє     робити     збільшення     
в      106      тисяч      разів.      Це     в      сотні     разів     більше,      ніж      дозволяє     світловий     
мікроскоп.
Метод      автографії     —     один     із      сучасних     методів     вивчення      клітини,    
у     якому     використовують      мічені     атоми      —     ізотопи.      Цей      метод      дозволяє    
прослідкувати     шляхи     пересування     речовин      у     клітині.
Метод використання культури клітин .      Сутність     цього      методу    
полягає      в      тривалому     зберіганні      й      вирощуванні     на     спеціальних     сере-довищах    тканин,     на    яких    досліджуються    за     допомогою    мікроскопа    й    біо-хімічних    методів    різні    властивості     живих    організмів.    Однією    з    перших     
була     досліджена     культура     тканин     женьшеню.     Завдяки     цьому      методу    
виникли     такі      нові     науки,     як     цитотехнологія     й     гістотехнологія,      мож-ливості     яких     цікавлять      учених     усього     світу!
Перевірка  заповнення  таблиці   ;
3.   Значення  цитологічних  досліджень  у  житті  людини
Робота  з  підручником.  Робота  біля  дошки  й  у  зошитах   ;
Учитель     пропонує     прочитати     статтю     в     підручнику      про      значення     
цитологічних      досліджень     у      житті     людини      й      продовжити      складання    
конспекту     у     вигляді      схеми      (один      з     учнів      складає      схему      на     дошці).
Значення цитологічних досліджень у житті людини
цитологія
Дослідження  
фізіологічного стану
Виявлення   
захворювань
Дослідження процесів
регенерації (стовбурові
клітини)
Створенння фітопрепа-ратів (культура тканин)
  IV.  У З а Га ЛЬН е ННЯ,  СИСТемаТИЗ ацІЯ   й  К о НТроЛЬ   
ЗНа НЬ  І  вмІНЬ  УЧНІв
Фронтальне  опитування   ;
1.     Як      називається      наука,     що     вивчає     будову     й     функції      клітин?
2.     Дайте     визначення      поняттю     «клітина».
3.     Які     історичні      події     привели     до     виникнення      цитології?
4.     Які     методи     застосовують     у     науці      для      вивчення      клітин     і     тка -нин?
5.     Яке    значення    мають    цитологічні     дослідження    в    житті    людини?
  V.   Само СТІй Н а  роБ о Та  УЧНІв
Робота  із  зошитом   ;
Доповнити     схему      «Значення     цитологічних     досліджень     у     житті    
людини»     прикладами.
Фронтальна  перевірка  складання  схеми   ;
  VI.  П І д БИТТЯ  ПІ д СУм КІ в  У роКУ
Учні     самостійно     підбивають     підсумки     уроку,     формулюю-чи     висновки.
  VII.  д омаШНє  З авда ННЯ
Прочитати     відповідний      параграф     підручника,      відповісти    
на     запитання     в      кінці     параграфа.     Виконати      завдання     в      робочому    
зошиті.
Завдання   з  РЗДО:  №  1,   2,   с.   28.
ДОВІДКОВИЙ  МАТЕРІАЛ  ДЛЯ  ВЧИТЕЛЯ
Практичне застосування культури клітин і тканин
Культура    клітин    —    це    не    тільки    цікава    модель,    що    розширює     наші    
знання    про     можливості    рослинної     клітини,    але     й    метод     розв’язання     ряду    
практичних      завдань.     Аналіз     можливостей     практичного     застосування    
методу     культури     клітин     і     тканини     свідчить,      що     найбільш      важливими     
з     них      є     такі:
можливість     використання      в      біотехнологічній     промисловості          y
здатності      рослинних     клітин     до     синтезу      ряду     економічно      цін-них      речовин;
використання     культивованих    клітин    і    тканин    для     розмноження          y
й     оздоровлення      цінного      посадкового      матеріалу;
застосування     гаплоїдних     і     поліплоїдних     клітин,      а     також     про -      y
топластів      у     генетико-селекційній      роботі      для      створення      цінних    
форм     рослин.
Перспективи використання культури клітин у біосинтетичній
промисловості
Культура    рослинних    клітин    зберігає     здатність    синтезувати     широкий    
спектр     речовин:     алкалоїдів,     глікозидів,     стероїдних     сполук,      які     викорис -товують      у     медицині,      ефірних      олій,     смол,      які     використовують      у     харчовій    
і     парфумерній     промисловості,     речовин,     що     пригнічують     розвиток     вірусів    
і      бактерій,      інсектицидів,      які     застосовують     у      сільському     господарстві.
Як     правило,     клітини      культури,      що     інтенсивно     розмножуються     
поза     організмом,      мають     цих      речовин      менше,     ніж      їх      перебуває      в     цілій    
рослині,     але      це     правило      —     виняток.     Як     відомо,      клітини      женьшеню    
в    культурі    містять    аж    ніяк    не    менше    глікозидів    з    високою    фізіологічною     
активністю,     ніж     їх     має     тканина     відомого    «кореня     життя».     Штами    клітин-продуцентів,     що     є      в      лабораторних      колекціях,     нагадують     ті      первинні    
форми     грибів-продуцентів     антибіотиків,      антибактеріальну      активність    
яких    випадково    відкрив     А.    Флеммінг,    ті     форми,    які    ще    не    пройшли    через    
руки     генетиків      і     змогли     підвищити     їхню      активність     у     сотні     разів.
У     наші     дні     культура     рослинних     клітин     стала      об’єктом     промис-лового     вирощування.
Використання тканин і клітин для розмноження й оздоровлення
цінного посадкового матеріалу
Використання     культури     рослинних     клітин     у      біосинтетичній    
промисловості     ґрунтується      на     їхній      здатності      до     інтенсивного     роз -множення     й      створення      маси     клітин,      що     не     мають     морфологічних    
структур.      А     використання      клітин     для      оздоровлення      й     розмноження     
рослинного     матеріалу      пов’язане      зі      здатністю      клітини      переходити     до    
диференціювання,     давати     початок      пагонам      або      соматичним      зародкам     
і    перетворюватися    на    цілу    рослину.    Одним    з    яскравих    прикладів     прак-тичної    цінності    цього     використання     може    служити    метод     розмноження    
деяких     сортів      орхідей      шматочками     меристиматичних      тканин.      Якщо     
помістити     маленький    шматочок    верхівкової     меристеми    орхідеї    в    рідке    
живильне     середовище,      то     при      достатній      аерації     меристематична      тка -нина     утворює      безформну     масу     —     протокорм,     у     якому     потім      заклада -ються     десятки,    сотні    нових     бруньок.    Бруньки    розвиваються     в    пагони,     
пагони     утворюють     коріння.     У     такий      спосіб      виникають     численні     копії    
цих      дивовижних     квітів!
Широкого    використання     набув     метод     оздоровлення     посадкового     
матеріалу     із     застосуванням    верхівкової     меристеми    й    калюсних     клітин    
для     картоплі.     Урожайність    і    якість    бульб     рослин,     очищених     від    комп-лексів     вірусів,      значно     вища      за      врожайність     хворих     рослин.      Клітини    
меристеми     рослини,     що     розмножуються      in   vitro     (від      латин.—     у     склі,    
тобто      в     пробірці     або      просто     поза     живим     організмом),     не     підтримують    
розмноження      вірусів.
Культуру     клітин     використовують      також     для      розмноження      де-рев.      У     культурі     калюсних      клітин     вдається     отримати      бруньки,     з     яких    
потім      розвиваються      рослини     яблунь,      цитрусових      культур,     кокосової     
пальми     тощо.
Культура тканин і клітин у генетиці й селекції
Чимало    труднощів    доводиться    долати    селекціонерам    і    генетикам,    
які     займаються      виведенням      нових      сортів      рослин.      Для      того     щоб      висо-коврожайні      культурні      сорти      були     стійкими      до     хвороб     і      шкідників,    
факторів     середовища,     дослідники     схрещують     їх      з     дикими      родичами.    
Однак    часто     ці     рослини    не    схрещуються    або     схрещуються,     але     не    дають     
нащадків.      Труднощі      виникають     і     після      висіву     насіння      в     ґрунт.     Значної     
частини      цих      труднощів     можна     уникнути,     використовуючи     культуру    
клітин     і     тканин.
Запилення     й     запліднення     в     пробірці     допомагають     подолати     не-сумісність     партнерів,     обраних      для      гібридизації.
Використання     протопластів    для     гібридизації     соматичних     клітин,     
а    також    внесення    в    клітину     генетичної    інформації    призводить    до    змін    на    
клітинному      рівні     й     на     рівні     рослини,     що     з’явилася      із      трансформованої    
клітини.     Протопласт     –     клітина      –рослина     —     ось     модель     для      генетичної    
інженерії      та     конструювання     рослинної      клітини.

Категорія: Біологія 10 клас | Додав: uthitel (13.10.2014)
Переглядів: 1884 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: