Урок - заочна подорож "Річки Євразії" - Географія - Щоб урок був цікавим... - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Щоб урок був цікавим... » Географія

Урок - заочна подорож "Річки Євразії"

Нестандартний урок № 7

Річки Євразії

Мета уроку: закріпити знання про річку та її частини, про будову річкової долини, живлення і режим річок; дати уявлення про природу найбільших річок Євразії; сформувати вміння практично використовувати знання, набуті на уроках географії; розвивати увагу, спостережливість, уміння створювати образ об’єкта; виховувати любов і дбайливе ставлення до природи.

Обладнання: настінна фізична карта Росії, атлас, контурні карти, маршрутний лист, ілюстрації із зображенням річок у різних районах.

Тип уроку: урок — заочна подорож.

Очікувані результати: учні зможуть: закріпити знання про річку та її частини, про будову річкової долини, живлення й режим річок; формувати знання про природу найбільших річок Євразії; формувати вміння практично використовувати знання, набуті на уроках географії; розвивати увагу, спостережливість, уміння створювати образ об’єкта; виховувати повагу і дбайливе ставлення до природи.

I.   Організаційний момент

II. Вивчення нового матеріалу

Методичні рекомендації

Урок проводиться під час вивчення теми «Внутрішні води Євразії». На одному з попередніх уроків об’єднати учнів у чотири команди-експедиції та ознайомити їх із метою уроку. Кожна експедиція вибирає керівника та його помічника, а потім готує повідомлення про одну з річок Євразії.

Орієнтовний план

1.   Початок річки.

2.   Географія й зміна водного потоку від витоку до гирла.

3.   Найбільші притоки.

4.   Особливості природи басейну.

5.   Господарське використання.

На підготовчому етапі запропонувати учням пригадати, що вони знають про річкову систему, живлення й режим річки, про чинники, що впливають на її повноводність, напрямок і швидкість течії.

Вступне слово вчителя

Сьогодні ми більш докладно вивчимо річки Євразії й здійснимо уявну подорож однією з них. Під час повідомлень однокласників підписуйте на контурних картах географічні об’єкти, про які йтиметься.

Завдання

1.   Визначте, про які поняття йдеться.

1)  Найнижчий рівень води в річці, що спостерігається протягом кількох днів. (Межень)

2)  Регулярна зміна рівня й витрати води в річці протягом року. (Режим річки)

3)  Перевищення абсолютної висоти витоку над висотою гирла. (Падіння річки)

4)  Відношення величини падіння річки до її довжини. (Похил річки)

5)  Місце впадання річки в іншу річку, озеро, море, океан. (Гирло)

6)  Територія, із якої річка збирає всі свої води. (Басейн річки)

2.   Визначте зайве поняття або назву.

1)  Паводок, межень, гирло, повінь. (Гирло)

2)  Долина, притока, русло, заплава. (Притока)

3)  Волга, Єнісей, Об, Лена. (Волга)

3.   Використовуючи фізичну карту, охарактеризуйте особливості річкової мережі Євразії, визначте, до яких басейнів належать річки найбільшого континенту Землі.

Зразок відповіді

Внутрішні води розподіляються територією материка нерівномірно. Річкова мережа найбільш густа на окраїнах материка, особливо в Південній і Північній Азії, винятки — Південно-Західна Азія: тут розміщені посушливі райони. Більшість річок Євразії стікає з гір, плоскогір’їв і височин, розташованих у внутрішніх районах, і несуть свої води до чотирьох океанів.

Більшість великих річок Європи впадають в Атлантичний океан і його моря. До басейну цього океану належать Дунай, Рейн, Дніпро, Дон, Дністер.

Найбільш повноводні й протяжні річки материка протікають в Азії. До басейну Північного Льодовитого океану належать Лена, Об, Єнісей. У Тихий океан несуть свої води Янцзи, Хуанхе, Меконг, Амур. Річки Інд, Ганг, Тигр, Євфрат впадають в Індійський океан.

На материку розміщена найбільша у світі область внутрішнього стоку — у першу чергу басейни Каспійського й Аральського морів. Найбільші річки цієї області — Волга, Сирдар’я й Амудар’я. Сирдар’я й Амудар’я беруть початок у високогір’ях і течуть у північно-західному напрямку.

(Перш ніж почати подорож найбільшим водним потоком — річкою Янцзи, учитель викликає керівників експедицій та їхніх помічників і дає завдання, які вони виконуватимуть під час заняття.)

Керівник першої групи (експедиції)

Європейці часто називають її Блакитною річкою, але насправді її води жовті. Янцзи в Китаї є назвою ділянки річки в нижній течії, а загальноприйнята в Китаї назва цієї річки — Чанцзян, або «Довга річка». І вона цілком виправдовує цю назву — є найдовшою й найбільш багатоводною в Євразії.

Янцзи починається в центральній частині Тибетського нагір’я, зливаючись із численних витоків, що починаються з льодовиків на висоті понад 5 км, і потім несе свої води на відстань у 5800 км, утворюючи басейн розміром приблизно в п’яту частину території Китаю.

Першу тисячу кілометрів Янцзи тече бурхливо, прорізаючи глибокі ущелини. У верхів’ях рівень води в річці може змінюватися майже на 60 м. Часом тут трапляються обвали. У найбільш вузьких тіснинах глибина річки збільшується до кількох десятків метрів.

Після виходу на Велику Китайську рівнину Янцзи розпадається на рукави, які подекуди утворюють озера. З’єднуючись із головним руслом протоками й каналами, вони регулюють стік річки. Водночас ці водойми самі залежать від рівня основного русла Янцзи, тому площа й обриси їх безупинно змінюються: під час повені деякі озера досягають величезних розмірів, затоплюючи найбільш плоскі ділянки. Впадає Янцзи в Східнокитайське море.

Представник першої групи

Режим Янцзи мусонний, але річка характеризується великою витратою води як під час літніх мусонів, так і протягом усього року. Сила річки підтримується таненням снігів і льодів у її витоках. Істотно на рівень води нижнього відрізка течії впливають припливи. Під впливом припливної хвилі рівень води щодоби піднімається до 4,5 м при середніх річних коливаннях до 6 м.

Учитель

Бурхливий характер Янцзи у верхній течії пояснюється суттєвим падінням річки, яке перевищує 5 тис. м. Хуанхе падає з висоти 5500 м у витоках до 331 м на виході з гір. За один кілометр течії річка спускається на десятки метрів зі швидкістю 20 км на годину. Глибина долини верхньої течії досягає багатьох сотень метрів, а ширина дна зазвичай становить 100—200 м. Схили долини вкриті лісом або чагарниковими заростями.

Представник першої групи

Вийшовши з гір, Янцзи вступає в межі великої тектонічної улоговини, що називається Червоним Басейном. Червоний Басейн оточують гори, що надало цьому району репутацію важкодоступного. Улоговина заповнена відкладеннями досить незвичайного — червоного кольору, що, напевне, і дало назву цьому району. У минулому Червоний Басейн дійсно був басейном, точніше озером, а зараз це один із найбільш населених сільськогосподарських районів Китаю.

Керівник другої групи

Хуанхе, або Жовта річка, — друга за довжиною річка Азії, завдовжки приблизно 5000 км. Вона бере початок на безмежних просторах Тибетського нагір’я. У верхній течії Жовта річка має характер бурхливого гірського потоку, що в багатьох місцях біжить у вузьких ущелинах. У середній течії Хуанхе огинає давній масив Ордос, утворюючи майже прямокутний вигин. Далі річка пробивається через Шансійські гори. Останні 700 км Хуанхе тече територією Великої Китайської рівнини. Це один із найбільш населених районів світу. Виходячи на її простори, Хуанхе сповільнює свій рух, а потім впадає в затоку Бохайвань, розташовану в північно-західній частині Жовтого моря. Неподалік від гирла річка створює дельту, використовуючи мулисті часточки.

Хуанхе має найбільш непостійний, примхливий характер серед водних потоків суходолу. Жодна річка у світі не змінювала своє русло настільки часто і з такими катастрофічними наслідками. Відповідно до літописів, за 2500 років Хуанхе понад 1500 разів виходила з берегів, 26 разів змінювала своє русло, причому сім разів це були суттєві переміщення. При своїх блуканнях Жовта річка не раз зливалася з іншими водними потоками.

Представник другої групи

Крім води Хуанхе переносить величезну кількість «додаткових вантажів» — учені називають їх твердим стоком. Причина полягає в тому, що перетинаючи лесове плато, яке складається з легко розмивних гірських порід (лесів), річка «захоплює» масу дрібних часточок, піску й мулу, і далі йде «навантаженою». Мулисті часточки забарвлюють води річки в мутно-жовті кольори, із чим і пов’язана її друга назва — Жовта річка.

Учитель

Принесені водним потоком пісок і мул відкладаються в нижній течії річки, тут вони створили родючу рівнину. Часточки містять численні органічні залишки, що дозволяє китайцям обходитися без добрив. Таким чином, річка не тільки створила сільськогосподарські угіддя, але й постійно їх удобрює.

Представник другої групи

Режим Хуанхе мусонний, річка збільшується влітку, її рівень підвищується від 4—5 м на рівнинах до 20 м у горах. Замерзає Хуанхе тільки на окремих ділянках. Найдовше льодовий покрив тримається в середній течії: там, де річка робить Ордосський закрут.

Керівник третьої групи

Дунай — одна з найбільших річок Європи, його довжина — 2850 км. Перетинаючи Європу, Дунай пов’язує її з Азією. Підкреслюючи цю особливість, географи кажуть: Захід починається біля витоків Дунаю, Схід — біля його гирла. Найбільшою річкою назвав Істр (нинішній Дунай) давньогрецький історик Геродот.

Починається Дунай у Німеччині, на східному схилі масиву Шварцвальд, двома маленькими струмками — Бригах і Бреге. Через 48 км на висоті 690 м вони зливаються, але невдовзі потік зникає у вапняках і тільки через кілька кілометрів раптово з’являється знову, але вже у вигляді широкої річки. На своєму шляху Дунай багато разів проривається крізь гірські хребти та їхні відроги.

Минувши гранітні ущелини Швабсько-Баварського плоскогір’я, що відхиляє течію Дунаю на південний схід, річка досягає Відня. Типовим пейзажем річкової долини в цьому районі є вузька зелена смуга лугів. Тут Дунай отримує велику кількість приток, причому головні з них породжені льодовиками Альп. Альпійські притоки приносять верхньому Дунаю чисту воду.

Залишивши Австрію, річка ненадовго заходить у столицю Словаччини — Братиславу. Біля Ваца в Угорщині Дунай різко повертає на південь і 370 км тече спокійно Середньодунайською низовиною, що колись була внутрішнім морем. Після Ваца річка проходить через Будапешт.

Потім Дунай перетинає Карпати, де утворює вузьку долину, названу Залізними Воротами. Дійшовши до того місця, де Карпатські гори поєднуються з Балканами, річка різко змінюється. Протягом 15 км вона тече між схилами скелястої ущелини, подекуди звужуючись до 150 м, а вийшовши з гір, знову розширюється.

Нижній Дунай — ледача рівнинна річка зі слабким похилом і повільною течією. Тут він має багато спільного зі степовими річками Східної Європи. Впадає Дунай, як Дніпро й Дністер, у Чорне море.

Представник третьої групи

Дунай — найбільш мутна серед великих річок Європи. Часточки мулистих ґрунтів, що змиваються з поверхні басейну, надають дунайській воді жовтувато-коричневого забарвлення.

Учитель

Протягом мільйонів років свого існування Дунай багато разів змінював свій шлях. Ці зміни впливали не тільки на райони, якими протікав Дунай, але й на Чорне море, у яке річка впадає. Сучасне Чорне море мілкіше, ніж первісний басейн, тому що його дно вкрите товстим шаром мулу, принесеного Дунаєм, Дністром і Дніпром.

Представник третьої групи

У нижній течії, перед Ізмаїлом, Дунай поділяється на два гирла (рукави): Кілійське й Тульчинське, потім останнє розгалужується на Сулинське й Георгіївське. Від першої розвилки Дунаю починається його дельта. Це одне із природних чудес світу. Вона являє собою цілий комплекс із густо зарослих просторів, багатих на рибу, земноводних, птахів і ссавців. Удосталь тут представлена й рослинність — від заростей очерету до лісів, де ростуть в’язи, ясени й дуби, обплетені диким виноградом і повзучими рослинами.

Керівник четвертої групи

Волга — найбільша річка Європи, її довжина — 3530 км. Басейн Волги займає понад третину Східноєвропейської рівнини. На карті система волзьких приток великої річки виглядає як гілки могутнього дерева.

Волга починається на Валдайській височині на висоті 228 м і спрямовується до Каспійського моря-озера. Невеликий струмок з озерцями, що прилягають до нього, був прийнятий за головний витік Волги.

Наш шлях починається біля м. Зубцова, де Волга повертає на північний схід і тече слабко хвилястою низиною. Ширина річки подекуди доходить до 200 м, вона стікає по невеликих порогах. Далі Волга приймає багато приток, у тому числі річку Шексну, що входить у Волго-Балтійський водний шлях і протікає через кілька водосховищ. (Учень показує на карті.)

Пропливаємо місце впадання річки Оки. Зверніть увагу, до гирла іншої притоки Волги — Ками — річка має широтний напрямок і тільки в м. Казані різко повертає на південь. Тут на лівому березі розташована заболочена лісова низина, а на правому березі — круті обриви Приволзької височини, які часто називають горами.

Прийнявши води Ками, Волга стає могутньою річкою, її русло розширюється до 2 км, ширина долини досягає 30 км, а берегові обриви зростають до 200 м. Ще один поворот Волга робить, вийшовши на скелясті Жигулі — у цьому місці річка відхиляється на схід. (Учень показує на карті.)

Представник четвертої групи

Річка різко змінює напрямок біля Волгограда, перед тим як вступити на Прикаспійську низовину. Тут долина Волги відрізняється заболоченістю й багатством рослинності. За 170 км від гирла річка починає розгалужуватися, вона готується поєднати свої води з водами Каспійського моря.

Головний перевалочний порт Волги — Астрахань. Це місто розташувалося на дельтових островах за 75 км від моря.

Дельта Волги — це одне з унікальних річкових утворень. Її ширина близько 180 км. Починається вона на далеких підступах до Каспію — за 120 км від найбільшого озера світу.

Для режиму Волги характерний весняний максимум. Наприкінці березня лід сходить у низовинах, у першій половині квітня — біля Волгограда, у другій — біля Нижнього Новгорода. Ще кілька десятиліть тому навесні рівень води в річці піднімався на кілька метрів. Тепер надлишкові весняні води розподіляються по водосховищах.

Учитель

Три велетенські річки — Лена, Єнісей та Об з Іртишем — несуть свої води на північ просторами Сибіру. Кожна з них особлива, вони мають і багато спільного. Ми здійснимо уявну подорож Єнісеєм. Це одна з найбільших річок світу (його довжина разом із Малим Єнісеєм — 4102 км) і найбагатоводніша річка Російської Федерації.

Виступи керівників груп

Керівники груп та їхні помічники демонструють результати самостійної роботи. (Учитель роздає всім учням маршрутні листи, які вони мають заповнити під час виступів.)

Завдання для керівників груп та їхніх помічників

Річки Сибіру — найважливіші транспортні артерії. Так, Єнісейське пароплавство перевозить наливні й насипні вантажі, круглий ліс і пиломатеріали, у тому числі на маршруті «Красноярськ—Дудинка».

1.   Опишіть річку Єнісей і, попередньо провівши розрахунки, укажіть довжину водного шляху й час проходження корабля від Красноярська до Дудинки й назад при швидкості за течією 30 км/год, проти течії 14 км/год; назвіть міста (селища), розташовані на шляху; визначте географічні координати Красноярська, Ігарки й Дудинки, визначте падіння річки. При вимірюванні відстані за картою використовуйте нитку й лінійку (слід ураховувати, що річка звивиста).

Зразок опису річки

Єнісей починається на кручах Саяно-Тувинського нагір’я Великим і Малим Єнісеєм. Посередині Тувинської улоговини вони зливаються, утворюючи Верхній Єнісей, що прямує на захід. Нижче за течією річка опиняється в крутосхилій саянській трубі, якою водний потік проривається через гори.

Потім Єнісей перетинає низовини північного Сибіру, охоплені вічною мерзлотою. Річка тече Минусинською улоговиною, де її зовнішній вигляд різко змінюється: долина стає широкою, русло розгалужується. Далі Єнісей спрямовується у звужену долину, що розділяє відроги Східних Саянів і Кузнецького Алатау. Ця долина нині затоплена водами, які зібрала гребля гігантської Красноярської ГЕС.

Звідси річка тече на північ. Минувши тайгу, Єнісей опиняється за полярним колом. На обох берегах запановує тундра. Останній оазис людської цивілізації — порт Дудинка. За Усть-Портом річка набуває напівморського характеру.

2.   Знайдіть на карті міста, прилеглі до Ігарки, обчисліть відстань до них і визначте напрямок.

 Обчисліть відстань і час у дорозі від Дудинки до Норильська при швидкості поїзда 60 км/год (тут діє найпівнічніша у світі залізниця), укажіть географічні координати Норильська й промислову спеціалізацію цього міста

Підсумки уроку

Загальна максимальна сума балів — 60. Перевести у 12-бальну систему можна таким чином: «12» — від 56 до 60 балів, «11» — від 51 до 55 балів, «10» — від 46 до 49 балів і т. д.

 

Категорія: Географія | Додав: uthitel (04.11.2014)
Переглядів: 1592 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: