Урок № 4 Тема. Веди як пам’ятка індоєвропейської словесності II–I тисячоліть до н. е. Образи ведійської міфології - Зарубіжна література 8 клас (нова програма) - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Зарубіжна література 8 клас (нова програма)

Урок № 4 Тема. Веди як пам’ятка індоєвропейської словесності II–I тисячоліть до н. е. Образи ведійської міфології

Урок № 4

Тема. Веди як пам’ятка індоєвропейської словесності II–I тисячоліть до н. е. Образи ведійської міфології

ІІІ.            Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1.   Слово вчителя

Ознайомимося з головною книгою послідовників ведизму, котра також є священною книгою індуїзму, — Ведами, або Ведичною літературою.

Назва книги із санскриту перекладається як «знання» і споріднена з українським словом відати (у значенні «знати»).

Веди — один із найдавніших священних текстів світу, який виник наприкінці ІІ — на початку І тис. до н. е. Він складається з чотирьох великих збірок, куди входять твори різних жанрів: гімни, молитви, заклинання, мантри (магічні формули) та ін. Назви та склад цих збірок такі:

1.   Рігведа («Веда гімнів»). Містить 1028 гімнів, які утворюють 10 циклів. Окрім пісень на честь богів, які уособлювали сили природи, Рігведа включає описи ритуалів та гімни, що розповідають про походження світу. Рігведа — найдавніша частина Вед.

2.   Самаведа («Веда мелодій») — містить 1549 гімнів, більшість із яких повторюють ті, що є в Рігведі, а також нотні записи мелодій гімнів. Самаведа дуже важлива й цікава перш за все для вивчення історії вокального мистецтва, музики Давньої Індії.

3.   Яджурведа («Веда жертвоприношень»). У цій частині записані словесні формули, які треба вимовляти під час приношення жертв.

4.   Атхарваведа («Веда заклинань»). Збірка ділиться на 20 книг, які містять гімни, заклинання проти ворогів, хвороб, демонів, змій тощо, прохання здоров’я, процвітання. Атхарваведа — цінне джерело інформації про народні вірування індоаріїв.

Окрім чотирьох основних збірок, до Вед відносять інші книги.

Брахмани — коментарі до гімнів. Вони виникли тоді, коли люди перестали розуміти зміст багатьох Вед і постала необхідність їх розтлумачити. Деякі коментарі містять влучні спостереження за мовою Вед, тому Брахмани можна вважати першим філологічним трактатом, першою ластівкою науки про мову в світі.

Араньяки — правила поведінки відлюдників, тлумачення ритуалів.

Упанішади — трактати релігійно-філософського характеру. У них викладено основний зміст Вед, тому їхня друга назва — Веданта, що означає «кінець, завершення Вед».

Зазвичай священні книги містять космогонічні міфи, тобто розповіді про виникнення Всесвіту. Веди не є винятком — із них ми можемо довідатись про космогонію аріїв та індійців.

Різні гімни Вед містять несхожі версії народження Всесвіту та появи життя. Так, згідно з однією версією всі стихії, елементи та речі створили боги (з першим видихом бога Праджапаті з’явилася земля, з другим — повітряний простір, із третім — небо). За другою версією світ виник із золотого яйця — брахманди: колись це яйце розділилося надвоє; з однієї частини утворилося небо, друга стала землею. Нарешті, існує третя версія, за якою в прадавні часи жерці принесли в жертву космічного велетня Пурушу, і з частин його тіла народилися боги, земля, небо, сонце, місяць, рослини, тварини, люди, ритуальні предмети та священні гімни.

У Ведах ідеться про богів, яким поклонялися арії та індуси. Навіть знавці Вед у давнину не могли точно визначити їхню кількість: вони налічували від 33 до 3339 богів. Таку велику розбіжність у визначенні кількості пояснив російський історик Олександр Немировський: «Індійська міфологія нагадує великий дім для прочан на перехресті доріг. Склад його мешканців постійно змінювався. Одні, тільки-но заселившись, щезали, залишивши по собі лише імена в книзі для гостей, інші, що тулилися в приміщенні для слуг, переселялися в панські покої. Та ось уже в очах мерехтить від безлічі імен. До старих богів аріїв приєднувалися нові, котрим поклонялись аборигени на завойованих аріями територіях. Завдяки цьому змінювалася кількість небожителів, змінювались уявлення про них».

Усі ведичні боги ділилися на три розряди: небесні, земні та боги стихій. Вони були наділені людськими рисами, характерами.

Серед ведичних богів найвідоміші — бог вогню, покровитель людського роду та мистецтв Агні; бог неба та грому Індра; бог грози та бурі, покровитель пастухів Рудра; творець світу, богів, рослин та різних істот Праджапаті; бог пекла Яма; хранитель порядку у світі та вічного закону, небесний суддя Варуна, що карав тих, хто відступив від правди.

Окрім богів послідовники ведизму поклонялися стихіям та різним істотам, згаданим у Ведах:

—  духам предків (пітарам);

—  природним силам (наприклад, річкам, найголовнішою з яких вважалася Сарасваті);

—  духам (водяним, дідькам, домовикам);

—  напівбогам (у Рігведі згадується лише один напівбог — Гандхарва, чоловік «жінки вод» Апсари; в Ахтарваведі йдеться вже про кілька тисяч гандхарв — злих духів повітря, лісів та вод).

Основні злі духи Вед — це ракшаси. Учені вважають, що спочатку ракшаси були богами племен, які ворогували з аріями.

Веди — це найдавніша і найцінніша пам’ятка індійської літератури. Історики, богослови та культурологи знаходять у книзі відомості про життя та вірування давніх народів. Для знавців та поціновувачів мистецтва слова Веди — це насамперед взірець високої поезії. Для мови Вед характерна багатозначність, метафоричність, насиченість синонімами, епітетами.

Веди є невичерпним джерелом сюжетів для письменників різних країн. Свій слід книга залишила і в українській культурі. Так, історик і фольклорист Михайло Драгоманов знаходив аналогії між Ведами й українськими колядками. Його племінниця Леся Українка вплітала у свої твори мотиви ведійської доби.

Уривки з Вед уперше вийшли українською мовою в перекладі Павла Ріттера під назвою «Голоси стародавньої Індії» (1982).

 

Категорія: Зарубіжна література 8 клас (нова програма) | Додав: uthitel (28.11.2016)
Переглядів: 19 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: