Урок № 2 Тема. Роди літератури: епос, лірика, драма. Їхні характерні ознаки - Зарубіжна література 8 клас (нова програма) - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Зарубіжна література 8 клас (нова програма)

Урок № 2 Тема. Роди літератури: епос, лірика, драма. Їхні характерні ознаки

Урок № 2

Тема. Роди літератури: епос, лірика, драма. Їхні характерні ознаки

ІІІ.                        Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1.         Слово вчителя

У давні часи, коли на ґрунті фольклору виросла література, сформувалася система літературних жанрів. Із розвитком літератури, зміною літературних епох вона поповнювалася новими жанрами.

Жанр (від франц. genre — рід, вид) — різновид творів, котрі мають загальні особливості: тему, ідейно-емоційну оцінку того, що зображено у творі, художню форму. Жанри стали засобом, який забезпечує єдність та спадкоємність літературного процесу. В них зафіксовані різні умови «проживання» слова в літературі: особливості розповіді, позиція автора твору, сюжет тощо.

Жанри об’єднують у великі роди. Літературний рід — одна з трьох груп художніх творів: епос, лірика чи драма.

Розподіл літератури на роди було здійснено ще за часів античності. Так, давньогрецький філософ Аристотель (384–322 рр. до н. е.) класифікував роди залежно від типу відношення автора твору до вислову: у ліриці автор промовляє від себе; у драмі представлено обмін розмовами героїв; в епосі автор поєднує власні й чужі слова. У трактаті «Поетика» Аристотель також охарактеризував роди залежно від способу наслідування дійсності. Він писав: мистецтво наслідує дійсність трьома способами; «наслідувати одне й те саме можна розповідаючи про подію як про щось відділене від себе [епос] або таким чином, що той, хто наслідує, залишається собою, не змінюючи власного обличчя [лірика], або представляючи всіх зображених осіб у дії, як дійових [драма]».

Сучасні літературознавці виділяють більше ознак трьох літературних родів.

Епос (від грец. epos — слово, розповідь) — рід літератури, у якому оповідач розповідає про героїв та події.

Ознаки епосу

1.   Інтерес автора насамперед до подій, наявність сюжету (тобто низки подій).

2.   Зазвичай в епосі розповідається про події, які вже відбулися. Таким чином, час зображеної події й час, коли про неї розповідають, не збігаються. Цікаво, що з розвитком літератури відстань між зображеними подіями і моментом оповіді про них зменшується. Наприклад, давньогрецький автор Гомер створив поему «Іліада» приблизно в ІХ ст. до н. е., а йдеться в ній про події ХІІІ–ХІІ ст. до н. е., які вже стали легендою. А романи класиків ХІХ ст. (О. де Бальзака, Ф. Достоєвського, І. Тургенєва) розповідають про їхніх сучасників.

3.   Неквапливий, розмірений темп оповіді.

4.   Використання різних способів викладу подій: розповіді, описів природи, побуту, стану душі, зовнішності, авторських відступів, діалогів героїв, монологів, внутрішніх монологів (тобто внутрішніх роздумів та переживань персонажів). Використання різних способів зображення людини: через її вчинки, поведінку, особливості мови, портрет.

5.   Багатий арсенал художніх засобів для розкриття характерів героїв, зображення подій.

6.   Майже необмежений обсяг — від невеликого оповідання до багатотомних циклів (наприклад, цикл О. де Бальзака «Людська комедія» складається з 95 творів).

Лірика (від грец. lyra — музичний інструмент) — рід літератури, у якому передаються думки та почуття поета, викликані різними подіями.

Ознаки лірики

1.   Інтерес не до зовнішнього світу, а до внутрішнього стану людини, тобто суб’єктивність.

2.   Як правило, почуття та думки людини, передані в ліриці, прямо не пов’язуються з конкретними подіями. Тому в ліриці зазвичай відсутній сюжет. Лірика цікавлять не зовнішні події, а ставлення до них людини.

3.   Підвищена емоційність.

4.   На відміну від епосу, в ліриці майже немає відстані між зображеними почуттями і моментом, коли їх передає автор. Наприклад, коли ми читаємо ці рядки Максима Рильського, то здається, що поет просто зараз дивиться у вікно і виходить на морозне повітря:

Молочно-сині зариси ланів,
Сніг на листках — а листя ще зелене!
Я вийшов, я покинув сутерени,
Назустріч снігу голову відкрив.

5.   Віршова форма, ритміко-інтонаційна впорядкованість (за винятком віршів у прозі).

6.   Переважно невеликий розмір творів.

Драма (від грец. drama — дія) — твір, призначений для постановки на сцені, у якому події розгортаються в нинішньому часі.

Ознаки драми

1.   Дія у драмі розгортається «тут і зараз», перед очима читача (глядача).

2.   Відсутність зображення подій за допомогою авторських описів. Роль автора у драмі мінімальна. Його «голос» чутно лише в ремарках-поясненнях: «розкривши халата, показує, що на ньому нові червоні оксамитні штани й зелений оксамитовий камзол», «бере в лакея обидві рапіри, одну з них подає Журденові» (з комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич»).

3.   Основний текст твору являє собою монологи та діалоги героїв. Слова персонажів, їхня мовленнєва поведінка є головними засобами розкриття характерів. Драматичний герой живе у сказаному слові.

4.   Скупий порівняно з епосом та лірикою арсенал художніх засобів.

5.   Тісний зв’язок із театром. Обсяг тексту обмежений сценічними рамками.

6.   Перебільшення, гіперболізм. Оскільки герої можуть виявити себе тільки через слово, жести, вираз обличчя, їхні вчинки та вияви почуттів навмисно загострені, дещо гіперболізовані. Перебільшення у драмі зменшують її правдоподібність порівняно з лірикою та епосом. Про це писав О. Пушкін: «Сама сутність мистецтва драми заперечує правдоподібність. Читаючи поему, роман, ми можемо забутися та вважати, що описана подія не є вигадкою, а цілком реальна. В оді, елегії ми можемо думати, що поет передав свої справжні почуття у справжніх обставинах». Але як можна говорити про правдоподібність, запитує Пушкін, коли в театрі люди розділяються на акторів і глядачів, причому останні розуміють, що актори на сцені вдають із себе інших людей?

Розподіл літератури на роди не слід плутати з членуванням на поезію і прозу. Кожен із літературних родів може включати твори як віршові (наприклад, епічні поеми Гомера, віршовані п’єси В. Шекспіра), так і прозові (ліричний жанр віршів у прозі у творчості І. Тургенєва).

Треба також зауважити, що в літературі існує перехідна родова форма, що поєднує ознаки лірики та епосу, — ліро-епос. Він представлений такими жанрами, як балада, поема, роман у віршах, байка.

 

Категорія: Зарубіжна література 8 клас (нова програма) | Додав: uthitel (28.11.2016)
Переглядів: 20 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: