Урок № 28 Тема. Розквіт персько-таджицької лірики, її видатні представники. Життя і творчість Омара Хайяма. Жанр рубаї. - Зарубіжна література 8 клас (нова програма) - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Зарубіжна література 8 клас (нова програма)

Урок № 28 Тема. Розквіт персько-таджицької лірики, її видатні представники. Життя і творчість Омара Хайяма. Жанр рубаї.

Урок № 28

Тема. Розквіт персько-таджицької лірики, її видатні представники. Життя і творчість Омара Хайяма. Жанр рубаї. Роздуми про життя людини у філософських рубаї Хайяма

ІІІ.            Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1.   Слово вчителя

Продовжуємо подорожувати середньовічним Сходом і з Китаю переносимося до Середньої Азії, де мешкають іранські народи — перси і таджики. Ці народи створили вишукану, глибоку, неповторну персько-таджицьку лірику.

Персько-таджицька література мовою фарсі виникла на території, де жили східні іранці, у тому числі таджики, а потім поширилася серед західних іранців (персів). У результаті завоювання Ірану та Середньої Азії арабами, що почалося близько 635 року та завершилося наприкінці 20-х років VIII ст., арабська мова почала витісняти мови підкорених народів, у тому числі фарсі. Унаслідок цього персько-таджицька література перейняла багато особливостей арабської поетичної культури, при цьому зберігши власні традиції та самобутність. Навіть більше: зіткнувшись із іншою культурою, персько-таджицька література настільки збагатилася, що підняла на вищий рівень саму арабську літературу.

Після VIII ст. почалося поступове відродження літератури фарсі. Наприклад, арабський поет Абу Нувас (756–814) уводив у свої арабомовні вірші слова й вирази мовою фарсі.

У Х ст. в східноіранській державі Саманідів склалися сприятливі умови для розвитку літератури фарсі. Столиця країни Бухара стала культурним центром Східного Ірану та Середньої Азії, у місті розквітли поезія та проза мовою фарсі. У новій, відродженій персько-таджицькій ліриці розвинулися такі жанри, як рубаї, газель, касида, мансаві.

Х–ХІ ст. були порою розквіту персько-таджицької лірики. У цей час жили і творили поети Рудакі, Фірдоусі, Омар Хайям, Насір Хосров, Гафіз і Джамі.

Цей та наступний уроки присвятимо творчості одного з ліриків славетної плеяди — Омара Хайяма.

Про життя видатного поета, філософа, вченого Омара Хайяма відомо небагато. Достовірно ми знаємо його повне ім’я — Гіяс ад-Дін Абу-аль-Фатх Омар ібн Ібрахім Хайям Нішапурі. Дату його народження — 18 травня 1048 р. — біографи встановили за повідомленням про розташування небесних світил у момент появи на світ майбутнього поета.

Батьки Хайяма жили в місті Нішапур — великому культурному й торговельному центрі Ірану. Батько займався виготовленням шатер і наметів (звідси пішло прізвисько Хайям — «той, хто шиє намети»).

Навчання молодий Омар розпочав у нішапурському медресе (мусульманській школі, що готує служителів релігії, державних службовців), а продовжив у важливих наукових центрах свого часу — містах Балха та Самарканд.

Імовірно, ще під час навчання Хайям написав першу наукову працю. Протягом наступних кількох років він створив математичні трактати, завдяки чому молодого вченого запросили працювати у великому іранському місті — Ісфахані. Там він облаштував нову обсерваторію, присвячував час астрономічним дослідженням. Зокрема, переробив застарілі астрономічні таблиці та створив новий календар. Сучасні фахівці вважають цей календар точнішим, ніж той, яким користуємося ми.

У середині 90-х рр. ХІ ст. обсерваторію закрили. Після декількох років подорожей учений повернувся до рідного Нішапура, де минули останні роки його життя. Старий мудрець мало спілкувався з людьми, проводячи час за книгами. За словами перського історика Байхакі, перед смертю Хайям теж читав. Відчувши наближення кінця, він помолився і тихо помер.

Сучасники називали Хайяма різними шанобливими титулами: Учений муж століття, Доказ істини, Цар філософів Сходу і Заходу. За життя та довгий час після смерті Хайям був відомий на Сході насамперед як учений-астроном, математик, фізик. Лише один арабський історик ХІІ–ХІІІ ст. Ібн Ал-Кіфті згадував вірші Хайяма, що «жалять, немов змії».

У Європі про видатного перса довідалися порівняно недавно — 1851 р., коли в Парижі надрукували книгу німецького математика Франца Вепке «Алгебра Омара Альхайямі». Видання містило арабський текст і французький переклад алгебраїчного трактату Хайяма.

Завдяки виходу в Англії в 1859 р. збірки «Рубайят Омара Хайяма» у вільному перекладі Едварда Фіцджеральда європейські читачі ознайомилися з поетичною спадщиною мудреця.

Омар Хайям створював вірші в жанрі рубаї.

Рубаї (у множині рубайят) — чотиривірш, який містить завершену думку. Як правило, рядки рубаї римуються за схемою ааба, рідше — ааааа:

Що знаєш ти? Адже ти сам — ніщо!
Ти вітер, дим, і весь твій крам — ніщо!
З обох боків у тебе небуття,
Ти весь в ньому, ти й тут і там — ніщо!

(Омар Хайям, переклад В. Мисика)

Рубаї були поширені в літературі Сходу ІХ–ХІІ ст.

Хайяму приписують авторство більше ніж 400 рубаї. Проте літературознавці вважають, що достовірно йому належить 66 чотиривіршів, що містяться в найдавніших рукописах.

Поезія Хайяма — це скарбниця мудрих думок. Багато висловлювань митця стали афоризмами: «Будь бальзамом. Отруті подібним не будь», «Бути краще самому, ніж разом з абиким», «Спішіть же ви сіяти зерна добра!».

У своїх рубаї поет торкнувся найважливіших для кожної людини тем: сенсу буття, добра і зла, Бога, кохання, дружби. У багатьох віршах утверджується ідея людини як вершини світобудови, її право на земне щастя, оскільки дорогоцінне життя швидкоплинне. Поет закликає насолоджуватися кожною миттю життя, прагнути задоволення та радощів.

Для середньовічної східної поезії характерна велика кількість яскравих описів. Ця особливість не притаманна творчості Хайяма. У своїх віршах він скупо, але дуже вміло використовує метафори, протиставлення, порівняння, завдяки чому досягає надзвичайної виразності. Рубаї Омара Хайяма поєднують граничний лаконізм із глибиною філософської думки та простотою образів. Хоча чотиривіршам поета майже тисяча років, вони донині підкорюють читачів майстерністю форми.

 

Категорія: Зарубіжна література 8 клас (нова програма) | Додав: uthitel (04.12.2016)
Переглядів: 266 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: