Головна » Статті » Середня школа » Зарубіжна література 8 клас (нова програма)

Урок № 22 Тема. Життя і творчість Квінта Горація Флакка. Тема мистецтва і призначення митця у творі Горація «До Мельпомени».

Урок № 22

Тема. Життя і творчість Квінта Горація Флакка. Тема мистецтва і призначення митця у творі Горація «До Мельпомени». Розуміння автором значення свого доробку

ІІІ.            Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1.         Повідомлення учнів

Життя і творчість Квінта Горація Флакка

Квінт Горацій Флакк (65–8 рр. до н. е.) народився в містечку Венузій (сучасна Веноза, Південна Італія). Його батько був рабом, але отримав волю, римське громадянство та ім’я свого господаря — Горацій. Мати хлопчика померла, коли він був дуже малим.

Батько намагався дати синові добру освіту. Саме тому він привіз хлопця до Рима, де той почав відвідувати одну з найкращих шкіл, у якій викладав відомий педагог Орбілій, суворий і вимогливий. Орбілій славився тим, що не тільки давав своїм учням міцні знання, а й прищеплював їм любов до Риму і національного мистецтва. Після закінчення школи батько відправив двадцятирічного Горація до Афін, оскільки це місто залишалося центром витонченої освіти. Володіючи грецькою мовою, Горацій мав змогу слухати лекції з грецької літератури, риторики, філософії (він відвідував Академію Платона). Саме в Афінах Горацій захопився давніми грецькими поетами Гомером, Архілохом, Алкеєм, Сапфо, любов до яких проніс крізь усе життя. У своєму останньому творі «Послання до Пізонів» Горацій напише такі рядки:

...На грецьких поетів рівняйтесь,
Їх перечитуйте вдень і вночі, не склепляючи ока!

Навчання Горація перервала громадянська війна, що спалахнула в Афінах 44 р. до н. е. після вбивства правителя Гая Юлія Цезаря. До міста прибув учасник заколоту проти Цезаря та його вбивця Брут, якого із захватом вітала римська молодь. Горацій близько зійшовся з ним, навіть добровільно вступив у його армію, де одержав звання трибуна й командував легіоном. 42 р. до н. е. в битві під македонським містечком Філіппами армія цезаріанців на чолі з Октавіаном Августом, Марком Антонієм і Марком Лепідом розгромила війська Брута. Останній наклав на себе руки. Горацій врятувався тим, що втік із поля бою. Він переглянув власне ставлення до подій і вирішив більше не брати участі в громадянській війні, що точилася й далі.

Повернутися на батьківщину Горацій не міг: родинні майно та землі відібрали на користь ветеранів армії цезаріанців. Понад рік він мандрував грецькими островами і містами Малої Азії, зазнавши негараздів і справжніх злиднів. Коли 40 р. до н. е. прихильникам Брута було даровано амністію, Горацій прибув до Рима, де дізнався про смерть батька. Горацій влаштувався на посаду переписувача фінансових документів, а все своє дозвілля присвятив літературній творчості. Його ім’я стало відомим.

Разючі зміни сталися в долі Горація після того, як він був представлений Меценату й увійшов до його гуртка. Від Мецената поет отримав невеликий маєток поблизу Рима, у мальовничій місцевості Сабінських гір. Пізніше Горація представили й Октавіану.

У 8 р. до н. е. Меценат помер. Напередодні смерті він залишив заповіт, у якому звертався до Августа з проханням, щоб той «пам’ятав про Горація Флакка не менше, ніж про мене самого». Через два місяці після смерті свого друга та благодійника Мецената покинув цей світ і Горацій. Могили діячів мистецтва розташовані поряд на Есквілінському пагорбі Риму.

Горацій увійшов у літературу як автор збірок «Еподи», «Сатири», чотирьох книг од. Книга «Еподи» містить 17 віршів на різні теми сучасної поетові дійсності: політика, сільське життя на природі, насолода. У сатирах Горацій веде діалог із уявним супротивником і обстоює певну етичну тезу: необхідність задовольнятися малим, засудження багатства, лихварства, жадібності. Зміст од різноманітний: звернення до друзів, думки про кохання, про швидкоплинність життя, заклик до громадянського примирення, оспівування членів родини Августа. В одах поет використав багато віршових розмірів, нових для римської лірики.

У зрілому віці Горацій створи дві книги «Послань». Особливе місце серед них посідає лист до Пізонів «Про поетичне мистецтво (Послання до Пізонів)». У ньому автор підкреслює величезну суспільно-культурну роль поезії.

Римський поет залишив по собі не тільки чудові зразки поезії, а й силу-силенну крилатих слів, висловів, прислів’їв, афоризмів. Наведемо деякі з них.

Щасливий той, хто турбот не знає.

Уводить в оману уявна довершеність.

Труднощі долаю терпінням.

Тільки рот розтули — й не повернеш летючого слова.

Лягти за край свій — любо і почесно.

Правий до мети йде твердо.

Обирай завдання по силах.

Скільки голів, стільки й розумів.

Сила, позбавлена розуму, гине.

Золота середина.

Усе має певну міру.

Смерті весь не скорюсь.

Своїм духом керуй.

Сувора необхідність.

Звів я пам’ятник свій.

Звичай — тиран.

Творчість Горація — майстра вірша, творця поезії розуму — є однією з вершин римської лірики.

Горація перекладали більше, ніж будь-якого іншого античного поета. В Україні його популярність почала зростати з XVII ст. Першим вільні переклади кількох його творів зробив Г. Сковорода, «перелицьовував» Горація П. Гулак-Артемовський («Гараськові оди»). Першу серйозну спробу перекладу здійснив І. Франко, який 1894 р. переклав збірку поезій Горація; слідом за ним — В. Щурат (1901). Пізніше вірші римського поета перекладали М. Зеров, Б. Тен. Усі відомі твори Горація переклав А. Содомора.

 

Категорія: Зарубіжна література 8 клас (нова програма) | Додав: uthitel (04.12.2016)
Переглядів: 325 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: