Урок №19 Тема: Вірш А. Маргул-Шпербера «Про назву концтабору Бухенвальд» як твір-пересторога. Провідні ідеї поезії - Зарубіжна література 7 клас (нова програма) - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Зарубіжна література 7 клас (нова програма)

Урок №19 Тема: Вірш А. Маргул-Шпербера «Про назву концтабору Бухенвальд» як твір-пересторога. Провідні ідеї поезії

Тіхоненко С.О.

Урок  №19

Тема: Вірш А. Маргул-Шпербера «Про назву концтабору Бухенвальд» як твір-пересторога. Провідні ідеї поезії

Мета: стисло ознайомити учнів з особистістю й творчістю німецькомовного поета Альфреда Маргул-Шпербера; здійснити аналітичне дослідження поезії А. Маргул-Шпербера «Про назву концтабору Бухенвальд»; звернути увагу учнів на провідні ідеї твору, розкрити сутність перестороги людству через створення жахливої картини війни, що унеможливлює життя; розвивати навички аналізу поетичних творів; сприяти вихованню гуманістичної свідомості.

Обладнання: відеопрезентація «Творчість Альфреда Маргул-Шпербера» ( відеоролик «Бухенвальд»

 

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

- Які історичні події лягли в основу поезії К.І. Галчинського  «Пісня про солдатів  Вестерплятте»?

- Як у поезії показане жахливе обличчя війни?

- Якими постають герої Вестерплятте?

- Яким чином у поетичному творі К.І. Галчинскього засуджуються загарбники та оспівуються захисники Польщі?

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Продовжуючи вивчати творчість поетів-учасників Другої світової війни, ми ознайомимося з доробком видатного німецькомовного поета,  перекладача Альфреда Маргул-Шпербера. Предметом нашого вивчення буде вражаюча по глибині болю поезія «Про назву концтабору Бухенвальд». Ми спробуємо зрозуміти та почути послання поета нам, усім, хто народився та живе після страшної війни з її концтаборами, з її Бухенвальдом.

ІV. Знайомство з постаттю поета (стаття підручника, відеорезентація)

- Як доля поета пов’язана з Україною?

- Чи легким було життя поета? Наведіть біографічні факти й дайте їм оцінку.

- Який слід залишила війна в долі поета?

- Який внесок А. Маргул-Шпербер зробив у розвиток німецькомовної літератури Румунії?

V. Аналітичне дослідження поезії «Про назву концтабору Бухенвальд»

  1. Виразне читання поезії вчителем або учнем
  2. Етап передрозуміння твору

- Які почуття викликає поетичний текст?

- Які картини малює ваша уява при читанні поезії?

- Що залишилося незрозумілим? Дивним?

- Що найбільше вразило в поезії?

- Які б питання за текстом ви хотіли б обговорити на уроці?

  1. Аналіз поезії

- Зверніть на назву поезії. Чи можемо ми відразу сказати, про яке місце буде йти мова в тексті? Що вам відомо про концтабір «Бухенвальд»?

Історична довідка. Бухенвальд - нацистський концентраційний табір, що був розташований у шести милях від міста Веймар в Тюринґії в центральній Німеччині. Заснований гітлерівцями влітку 1937 року, діяв 8 років, до 1945 року, ставши місцем щоденного варварства й звірства. У Бухенвальді загинули десятки тисяч невинних людей: їх убивали камінням, різками, топили в гної, кастрували, нівечили, морили голодом. Близько 50 000 людей загинули в Бухенвальді, переважно євреї, політичні в'язні та радянські (включно українські) військовополонені.

Бухенвальд не був табором смерті, як Аушвіц: не було газових камер. Проте в Бухенвальді було вбито та закатовано багато ув'язнених; люди також масово гинули від голоду та хвороб. Частину полонених навмисне заражали вірусами задля медичних експериментів. Дружина командувача табору Ільзе Кох зажила сумної слави тим, що мала абажури, виготовлені з людської шкіри. Для цього знищувалися в’язні, котрі мали викарбувані на своїй шкірі цікаві татуювання.

(Доречно  продемонструвати відеоролик «Бухенвальд»)

- Поміркуйте, чому саме Бухенвальд обрав поет предметом зображення в своєму творі? (Страшний свідок нацизму. Окрім того з назвою пов’язаний біографічний аспект вірша: певні перегуки між назвою концтабору й рідною землею поета (дослівно «Бухенвальд» перекладається як «буковий ліс»; Буковина - край буків).

- Чому в перших рядках поезії постає образ Веймару? (Веймар - німецьке місто, пов’язане з життям і творчістю двох геніїв німецької та світової культури Ґете й Шиллера. Таким чином, з перших рядків поезії протиставляється велика німецька культура аномальному в своїй жорстокості нацизму. Примітка. Варто нагадати учням про творчість Ф. Шіллера та Й. В. Ґете, що вони вивчали раніше.)

- Поясніть, чому ліричного героя «проймає невимовний гнів» від того, що назва Бухенвальду та Буковини перегукуються? (Місце смерті тисяч людей перегукується з назвою Батьківщини, де пройшло щасливе дитинство поета.)

- Схарактеризуйте спогади ліричного героя про своє дитинство? Наведіть відповідні цитати. Які художні засоби він для цього використовує? (Дитинство зображене асливим, на фоні прекрасної природи:

«Давно було це: килим з ніжних трав,
Ліс
буковий, так пам’ятний мені…
Хлопчиськом на поляні я лежав,
Пливли біляві хмари в вишині.
»

(Варто продемонструвати учням краєвиди Буковини.)

- Зверніть увагу на художній простір даної строфи. Як ви вважаєте, чому хлопчик ніби зливається з килимом із трав та білими хмарами? (Повна гармонія з природою. Автор наголошує на абсолютно безхмарному щасті.)

- Як ви розумієте епітет «лютий» час? (Час війни, час, коли гармонія змінилася жахом кровопролиття.)

- Чому автор «згортає» простір, звужує його до колії? (Образ колії допомагає читачу краще зрозуміти, як війна (табір смерті!) затискає людину, відбирає свободу та право просто дихати.)

- Чому ліричний герой не може згадувати свою юність? (Страшна війна, жахливе місце смерті назавжди відібрали у ліричного героя спогади про щасливе дитинство та прекрасну природу Буковини: «Бо в спомини мої вповза кошмар…»)

- Розкрийте сенс використання метафори «Бо в спомини мої вповза кошмар, Який виймає серце із грудей».(Війна проводить невидимий кордон в житті між «до» та «після». Знущання над людьми в концтаборі - страшному витворі війни - не може  не залишити криваві рани на серці.)

- Чому автор протиставляє образи хмар із дитинства, які «пливли в вишині», з пасмами хмар, які здаються ліричному герою «димом спалених людей»? (За допомогою антитези автор поглиблює трагедію особистості. Ніколи для ліричного героя хмари не стануть такими, як в дитинстві, ніколи в його житті не буде краси та гармонії.)

VІ. Підсумкова бесіда в просторі означеної теми

- Визначте провідні ідеї поезії? Узагальніть їх у формі  опорно-смислової схеми.

- Яким чином автор через трагедію особистості розкриває трагедію людства, обпаленого війною?

- Про що попереджає автор людство?

- Чим близька поезія нам, українцям?

- Що розкрив цей вірш особисто вам?

VІІ. Аргументація й виставлення оцінок

VІІІ. Домашнє завдання:

  1. Підготувати виразне читання поезії Юлії Друніної «Зінка», скласти власне судження про твір.

На вибір:

  1. Заповнити схему за віршем А. Маргул-Шпербера «Про назву концтабору Бухенвальд» цитатами.
  2. Скласти психологічний портрет ліричного героя поезії А. Маргул-Шпербера «Про назву концтабору Бухенбальд» (до 10 речення).

 

 

 

Категорія: Зарубіжна література 7 клас (нова програма) | Додав: uthitel (05.12.2015)
Переглядів: 2293 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: