Урок № 6 Фольклор - Вступ до історії України 5 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Вступ до історії України 5 клас

Урок № 6 Фольклор

Урок № 6

Фольклор

Мета: пояснити зміст поняття «фольклор»; навчити використовувати пам’ятки усної народної творчості для дослідження історичного минулого; навчити учнів застосовувати здобуті знання у практичній діяльності; формувати інтерес до дослідження історичного минулого українського народу.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, роздавальний матеріал.

Основні поняття: фольклор.

Очікувані результати: учні зможуть застосовувати поняття «фольклор», наводити приклади прислів’їв, легенд та казок про минуле українського народу; навчаться використовувати усну народну творчість у своїй практичній діяльності.

Фольклор — мудрість народу.

I.   Організаційний етап

II. Перевірка домашнього завдання

Дидактична гра «Я знаю три приклади…»

Назвіть по три слова, які стосуються теми уроку.

1.   Я знаю три приклади активних слів…

2.   Я знаю три приклади застарілих слів…

3.   Я знаю три приклади слів-історизмів…

4.   Я знаю три приклади слів-неологізмів…

5.   Я знаю три приклади слів українського походження…

6.   Я знаю три приклади слів іншомовного походження…

7.   Я знаю три приклади слів-антропонімів…

8.   Я знаю три приклади імен, які давали дитині в давні часи залежно від порядку її появи на світ…

Завдання

Поясніть, як ви розумієте наведені вислови про мову.

1.   Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова. (Панас Мирний)

2.   Мова — це глибина тисячоліть. (М. Шумило)

Презентація творчих робіт

Учні за бажанням представляють виконані вдома творчі роботи. Решту робіт зібрати наприкінці уроку для перевірки.

ІІІ.  Актуалізація опорних знань

Метод «Мікрофон»

Які джерела містять інформацію про події, що відбулися у давнину?

IV.   Мотивація навчальної діяльності

Запитання

Поміркуйте, яке історичне джерело має такі характерні риси, як усність, анонімність, імпровізаційність, народність.

Слово вчителя

Дійсно, усі перелічені риси притаманні одному із найдавніших історичних джерел — фольклору, або усній народній творчості. Отже, темою нашого уроку є «Фольклор».

Метод «Мікрофон»

Наведіть приклади усної народної творчості.

Вправа «Дерево бажань»

Методична порада. Кожний учень отримує аркуш зеленого кольору у вигляді листочка дерева. Завдання учнів — продовжити речення «На уроці я хочу дізнатися про…». Вони формулюють свої очікування від уроку, прикріплюють «листочки» до крони дерева, що намальоване на дошці.

V.  Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1.   Усна народна творчість.

2.   Пам’ятки усної народної творчості про минуле українського народу.

1.   Усна народна творчість

Завдання

Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.

Варіант І

Робота з підручником

Учні «ланцюжком» читають по одному реченню відповідного матеріалу підручника.

Словник

Фольклор — усна народна творчість.

Варіант ІІ

Розповідь учителя

Окрім писемних джерел важливу інформацію про історію народу несуть і джерела усні. До них зараховуємо міфи, легенди та перекази, пісні та казки, прислів’я та приказки. Усні джерела передають інформацію від покоління до покоління, із уст в уста. Вони виникли задовго до появи писемності, зберігалися у пам’яті народу і пізніше були зафіксовані у писемних пам’ятках.

Усна народна творчість, тобто фольклор, упродовж не одного століття була втіленням народної мудрості, народного світогляду, народних ідеалів. У фольклорі українського народу відображається його історія, тобто все, чим жили українці, що вони хотіли передати наступним поколінням.

Прислів’я та приказки — стислі крилаті вислови, в яких зберігається життєва мудрість народу. Українські прислів’я і приказки охоплюють усі сторони життя людини. Так, у них узагальнено багатовіковий господарський досвід народу: «Посієш вчасно — збереш рясно», «Літом хто гайнує, той зимою голодує». Прислів’я також вчать та виховують: «Праця чоловіка годує, а лінь марнує», «Хліб-сіль їж, а правду ріж», «Хто матір забуває, того Бог карає», «Вірний приятель, що найліпший скарб».

Робота в парах

Учні об’єднуються в пари і виконують завдання.

Назвіть по декілька прикладів українських прислів’їв і приказок.

2.   Пам’ятки усної народної творчості про минуле українського народу

Завдання

Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.

Робота із джерелами

Прочитайте матеріал карток і дайте відповідь на запитання.

Про які історичні події можна довідатися із фольклорних творів?

Варіант І

Учні «ланцюжком» читають один із текстів.

Варіант ІІ

Учні об’єднуються в пари і самостійно читають текст (на вибір).

Картка 1

Змієві сліди

Татарські степи колись були од Синього моря та аж туди, за запорозьку границю — майже без малу не до Лубен. Там і досі є межа, і буде вона, поки світ сонця. Я бачив ту межу своїми очима.

Їздили ми колись у Полтавську губернію. Поминувши слободи Пироги, Жуки й пана Замулу, дивимось — коли поперек дороги насип із хату заввишки, а задля проїзду прокопано ворота. Насип цей видно скрізь, скільки очима зведеш — аж до Азовського моря... Оце вам і межа татарська.

З того насипу, видно, татари колись і кріпості робили: скрізь покопано. Бог його зна, як воно по книгах, а в нас розказують, що рівчак і насип виорано змієм. Там як роздивитися, то чисто тобі рілля, тільки велика. Видно, де чересло різало і як поличка одвертала скибу.

Давно, кажуть, ще зараз після Христового народження, жили там люди такі, може, як оце й ми, хрещені. А між ними Кузьма й Дем’ян.

Поселився в тій землі змій, і став він людей пожирать. Жер, жер, собача личина, а далі вже дійшла черга й до Кузька та Дем’янка. А вони були козаки сильні, та ще й ковалі. Заперлись вони дванадцятьма дверима в кузні і давай кувать плуга на нього. Викували плуг такий, що його зворушить з місця пар сорок волів.

Приліз змій; давай добираться до них, давай лизать ті двері. Як пролизав останні двері, так і сунувся до них... Дужі були Кузько та Дем’янко, взялися за того змія: один держить за язик, а другий гатить вершлягом* по голові. От як упоштували** гаразд, давай змій проситься.

Пустіть,— каже,— братця! Половину царства дам...

Добре,— кажуть.— Тільки давай попереду перемежуємо царство.

Взяли тоді накинули йому на шию залізний ретязь, запрягли в плуг і давай орать. Один іде за плугатаря, а другий збоку потягає вершлягом, бо ціпом його, клятого, не дошкулиш...

Оре змій, аж очі рогом лізуть, аж вогнем із нього палить. Дійшли до моря. Змій тоді — у воду і давай пить згарячу. Пив, пив та й лопнув! Тоді як полізли з нього гадюки, ящірки, черепахи, жаби...

Ту ріллю і тепер не перейдеш: улучай у ворота. Таке-то було колись!.. Отож від того часу й гадюки, ящірки, черепахи та жаби повелись. А Кузьма з Дем’яном присвятилися. Їх і тепер почитують у церквах.

(Савур-могила. Легенди і перекази Нижньої Наддніпрянщини / Упоряд. і авт. приміт. В. А. Чабаненко. — К.: Дніпро, 1990. — 261 с.: іл. — С. 12—13.)

Картка 2

Як Сірко переміг татар

Давно-давно це було, ще за запорожців та за кошового Сірка. Пройшло років чимало, як жив Сірко і як його не стало, а слава про нього і не пройшла, і не пропала. Він був для ворогів страшний і сердитий, а напроти, для християн був дуже добрий і милостивий.

Одного разу запорожці пішли з Сірком у похід, а татари прочули про те та одразу й побігли на Січ і почали там хазяйнувати. Як хотіли, так і хазяйнували: усіх православних християн забрали та й повели у полон. А вони, бідні, не хочуть іти та плачуть і ридають так, що аж земля стогне. А татари на плач не вдаряють та нагайками їх підганяють.

Якось прочув про те кошовий Сірко. Зараз зібрав своїх козаків — та в погоню за татарами: визволяти православних людей. Та летить, як птиця. Добіг близько до татар; бачить, що їх дуже багато, а козаків дуже мало — і давай хитрити. Спинив свого коня і крикнув на козаків:

— А стійте, братця! Підождіть, не ворушіться!

Тоді зіскочив з коня, дав його другому козакові, а сам кувирдь — та й зробився хортом і побіг до татар.

Татари бачать: хорт, красивий такий! Подобався він їм. Узяли вони його, нагодували. Звик ото той хорт.

Як стали ті татари відпочивати, то той хорт поробив їм так, що вони всі поснули. Тоді він назад до козаків та знову кувирдь — і зробився чоловіком! Кинувся тоді з козаками до татар, усіх їх вирубав, а християн вернув назад.

Християни дуже дякували Сіркові і пішли собі щасливо додому. А Сірко з своїми козаками став гуляти по-старому.

(Савур-могила. Легенди і перекази Нижньої Наддніпрянщини / Упоряд. і авт. приміт. В. А. Чабаненко. — К.: Дніпро, 1990. — С. 113—114.)

Робота в парах

1)  Проаналізуйте прислів’я або приказку[‡] (на вибір) про українських лицарів — козаків.

2)  Що нового ви довідалися про життя українського козацтва?

Козак з біди не заплаче.

Береженого бог береже, а козака шабля стереже.

Ви — пани, а ми — запорожці.

Гетьман знає, що в нас нічого немає.

Де козак, там і слава.

Дівка не без щастя, козак не без долі.

Козак із пригорщі нап’ється, а з долоні пообіда.

Козак не боїться ні тучі, ні грому.

Козак хороший, та нема грошей!

Козакові воєвода — велика невгода.

Козацькому роду нема переводу.

Козача потилиця панам ляхам не хилиться.

Коли козак у полі, то він на волі.

На козаку й рогожа пригожа.

Не той козак, що за водою пливе, а той, що проти води!

Піду на Низ, щоб ніхто голови не гриз.

Степ та воля — козацька доля.

Терпи, козак, отаманом будеш.

Хліб та вода — то козацька їда.

Кінь та ніч — козакові товариші.

Що буде, те й буде, а козак панщини робить не буде.

Що там холод, коли козак молод!

Хто любить піч, тому ворог Січ.

Щирий козак ззаду не нападає.

VI.   Закріплення та систематизація вивченого матеріалу

Бесіда

1.   Які джерела називають усними? Наведіть приклади.

2.   Яку історичну інформацію можна отримати з усних джерел? Наведіть приклади.

Вправа «Ти — мені, я — тобі»

Учні об’єднуються у пари і ставлять один одному запитання за темою уроку.

VІI. Підсумки уроку

Перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.

Вправа «Дерево бажань»

Учні зривають свої «листочки» із «Дерева бажань» і порівнюють очікувані результати з отриманими знаннями.

Основні висновки:

  • фольклор — усна народна творчість;
  • усні джерела містять важливу інформацію про історію народу;
  • історики у своїх дослідженнях використовують міфи, легенди, перекази, історичні пісні, казки, прислів’я та приказки.

VIII.   Домашнє завдання

1.   Підручник.

2.   Творчі завдання

1)  Прочитайте українську історичну пісню. Поміркуйте, чому письменник та режисер Олександр Довженко вважав, що українська пісня — це «геніальна поетична біографія українського народу».

2)  Створіть малюнок до одного із прислів’їв про українських козаків.

Категорія: Вступ до історії України 5 клас | Додав: uthitel (29.08.2014)
Переглядів: 2647 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: