Урок № 5 Мова як джерело знань про минуле - Вступ до історії України 5 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Вступ до історії України 5 клас

Урок № 5 Мова як джерело знань про минуле

Урок № 5

Мова як джерело знань про минуле

Мета: пояснити зміст поняття «мова», «історизми»; з’ясувати, чому мова є джерелом знань про минуле народу; навчити учнів знаходити в тексті підручника відповіді на запитання, застосовувати здобуті знання у практичній діяльності; формувати інтерес до дослідження історичного минулого українського народу.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, роздавальний матеріал.

Основні поняття: мова, історизми.

Очікувані результати: учні зможуть застосовувати поняття «мова», «історизми», наводити приклади слів, із яких можна довідатися про давні часи.

Мова — це глибина тисячоліть.

М. Шумило

I.   Організаційний етап

II. Перевірка домашнього завдання

Завдання

1.   Назвіть тему попереднього уроку.

2.   Назвіть та поясніть основні поняття теми, що вивчалася на попередньому уроці.

Презентація творчих робіт

Учні за бажанням представляють виконані вдома творчі роботи. Решту робіт зібрати наприкінці уроку для перевірки.

ІІІ.  Актуалізація опорних знань

Метод «Мікрофон»

Які джерела містять інформацію про події, що відбулися у давнину?

IV.   Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Дослідник мови Якоб Грімм вважав, що «наша мова є також наша історія». Мова кожного народу пройшла великий шлях розвитку. Частина слів тієї чи іншої мови дійшла і до наших днів, а частина — загубилася у віках. Чи відомо вам, наприклад, що означають слова «град», «вої» та «рать»? Відповідь на це та багато інших питань з історії української мови та усної народної творчості ми знайдемо протягом уроку.

V.  Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1.   Мова — джерело знань про минуле.

2.   Походження імен людей.

1.   Мова — джерело знань про минуле

Завдання

Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.

Метод «Мікрофон»

Поміркуйте, чому мову називають джерелом знань про минуле.

Розповідь учителя

Свою історію мають не лише міста та держави, а й слова. Досліджують походження слів учені-мовознавці. Слова бувають активними і пасивними.

Метод «Два — чотири — всі разом»

Методична порада. На дошці записане завдання для обговорення. Кожний учень протягом 1 хвилини самостійно шукає можливу відповідь на поставлене завдання. Далі учні об’єднуються у пари і обмінюються своїми міркуваннями щодо завдання. У процесі обговорення пари мають дійти згоди щодо відповіді. Робота у парах триває до 2 хвилин. На наступному етапі пари об’єднуються у четвірки і знайомлять своїх однокласників із виробленим рішенням. У процесі обговорення учасники четвірки мають дійти згоди. Робота у четвірках триває до 4 хвилин. На завершальному етапі четвірки переходять до колективного обговорення завдання.

Поміркуйте, які слова називають «активними», а які — «пасивними».

Метод «Мікрофон»

Отже, активними називають слова, якими ми послуговуємося регулярно, щодня.

Наведіть приклади активних слів.

Розповідь учителя

До пасивних зараховують слова, що вийшли з активного вжитку. Такі слова називають архаїзмами, тобто застарілими словами. Наприклад, замість слова «рать» сьогодні говорять «військо», слово «піїт» означає «поет», а слово «мир» — «громада».

Робота в парах

Учитель роздає учням картки зі словами-архаїзмами. Завдання учнів — працюючи в парах, дібрати до застарілих слів сучасний відповідник.

Картка 1

Уста — … (губи, рот)

Злато — … (золото)

 

Картка 2

Вої — … (воїни)

Перст — … (палець)

 

Картка 3

Живот — … (життя)

Град — … (місто)

Розповідь учителя

Пасивними також називають слова-історизми. Це слова, пов’язані з тим чи іншим періодом історичного розвитку народу. Так, за часів Київської Русі вживалися слова «князь», «боярин» та «воєвода». Слова «козак» та «гетьман» засвідчують козацьку добу в історії України.

До пасивних слів також належать і слова-неологізми. Це слова, що були нещодавно створені або запозичені з інших мов. Наприклад, в українській мові сьогодні побутують такі нові слова, як «клон», «іміджмейкер», «віртуальний». Ці слова не були відомі вашим прабабусям.

Цікаво, що кожне слово на час своєї появи було неологізмом, тобто новим. Наприклад, слова «метрополітен» та «телебачення» для ваших бабусь та дідусів були неологізмами. У свою чергу, слова «комп’ютер» та «супермаркет» були новими для ваших батьків. Однак нині ці слова стали звичайними, ми щодня послуговуємося ними в побуті.

Деякі нові слова завдячують своєю появою письменникам. Так, із легкої руки Михайла Старицького в нашу мову увійшли такі слова, як «мрія» та «майбутнє». Іван Франко збагатив українську мову словами «поступ» та «чинник», а Володимир Винниченко подарував слова «незграбний» та «окремий».

Метод «Мікрофон»

Чи доводилось вам створювати нові слова?

Розповідь учителя

Окрім усього, слова можуть бути власне українського походження. Письменник Олесь Гончар був переконаний, що ми «маємо витворену протягом віків мову дивовижно багату, одну з найбагатших у світі, барвисту, запашну, розмаїту, здатну активно жити і розвиватись». Так, до власне українських належать такі слова, як «вареники», «свита», «гай».

У свою чергу, близько 10 % слів становлять слова іншомовного походження, які закріпилися в українській мові.

Робота з карткою

Учитель роздає на кожну парту картки зі словами іншомовного походження. Завдання учнів — визначити, за яких обставин пропоновані слова могли потрапити в українську мову.

Слова грецького походження: кипарис, комета, корабель, математика.

Слова латинського походження: форма, студент, академія, комедія.

Слова тюркського походження: халва, батіг, кавун, базар.

Слова французького походження: бюро, пляж, пальто, пюре.

Слова англійського походження: баскетбол, лідер, пікнік, джентльмен.

Слова італійського походження: кортик, тенор, сопрано, корсар.

Слова німецького походження: курорт, бутерброд, магазин, солдат.

Слова голландського походження: краб, яхта, трап, люк.

2.   Походження імен людей

Завдання

Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.

Словник

Антропоніміка — наука, яка вивчає походження імен, прізвищ, псевдонімів.

Робота з роздавальним матеріалом

Опрацюйте роздавальний матеріал і передайте трьома реченнями зміст прочитаного. (Виступає по одному учню від кожного ряду.)

 

У давні часи ім’я дитині давали залежно від порядку, часу та обставин її народження. Наприклад, третій дитині в сім’ї могли дати ім’я Третяк, шостій — Шостак. Дівчинка, яка з’явилася на світ узимку, могла одержати ім’я Зима, а та, що народилася навесні, — Весна.

Іменем батьки могли висловлювати і своє ставлення до нового члена сім’ї. Дитині, народження якої з нетерпінням очікували, давали ім’я Бажан, Ждан, Любко, Кохан. Малюків, що не відзначалися зростом, могли назвати Дрібко, Дрібля, Малко, Малишко, Комар, Муха. Світловолосих та русявих іменували Білан, Світлик, а смаглявих — Чорниш. Вередунів і крикунів називали Ревами, Кричунами, Верещаками, а спокійних, невередливих — Мовчанами, Несміянами.

Вважалося, що вдало дібране ім’я вплине на здоров’я, характер і долю дитини. Вона буде рости здоровою, якщо назвати її Здоровко, щасливою — коли Щасний. Ім’я Розумник принесе розум.

Імена з негативним емоційним забарвленням давались як застережний захід: за уявленням наших пращурів погані імена — Горе, Захворай — оберігали дітей від злих сил.

(Уривалкін О. М. Історичне краєзнавство: Навчальний посібник. — 2-ге вид., стереотип. — К.: КНТ, 2008. — С. 62.)

Цікаво знати

В Україні найпоширенішим чоловічим іменем є Іван, а жіночим — Ганна. Найдовшими чоловічими іменами є Максиміліан, Пантелеймон, а жіночими — Аполлінарія та Дзвенислава. Полічіть, зі скількох літер складаються зазначені імена. Водночас найкоротшими іменами є Ян та Ія.

Робота в парах

Використовуючи інформацію, уміщену на картках[*], поясніть походження власного імені та імен членів вашої родини.

Чоловічі імена

 

Адам — людина;

Анатолій — східний;

Андрій — мужній;

Антон — вступаю в бій;

Артем — здоровий;

Богдан — даний богом;

Борис — малий;

Валентин — міцний;

Василь — цар;

Віктор — переможець;

Владислав — володіти славою;

Володимир — силою великий;

Геннадій — благородний;

Георгій — хлібороб;

Гнат — вогненний;

Григорій — той, хто не спить;

Данило — божий суд;

Євген — шляхетний;

Захар — божа пам’ять;

Іван — дар богів;

Ігор — охоронець, молодий воїн;

Ілля — мій бог;

Кирило — володар;

Костянтин — стійкий;

Леонід — лев;

Микола — переможець народів;

Михайло — рівний богові;

Олег — святий;

Олександр — захисник;

Павло — малий;

Петро — камінь;

Роман — римлянин;

Святослав — свят (святий) і слав (слава);

Семен — відмічений;

Сергій — служитель;

Степан — вінок;

Тарас — бунтівник;

Трохим — годувальник;

Федір — божий дар;

Яків — п’ята;

Ярослав — яр (ярий) і слав (слава).

 

Жіночі імена

 

Галина — тиха погода;

Ганна (Анна) — милостива;

Дар’я — та, хто володіє;

Єва — жінка;

Євдокія — добра слава;

Єлизавета — клятва;

Зінаїда — подібна до Зевса;

Зоя — життя;

Ірина — мир, спокій;

Катерина — чиста;

Лариса — чайка;

Любов — любов;

Людмила — люд (люди) і мил (милий);

Майя — богиня весни;

Маргарита — перлина;

Марина — морська;

Марія — кохана, бажана;

Наталія — рідна;

Оксана — чужа;

Олена — сонячне світло;

Ольга — свята;

Раїса — легка;

Світлана — світла (світло);

Софія — мудра;

Тамара — фінікова пальма;

Тетяна — призначена;

Юлія — кучерява.

 

(Уривалкін О. М. Історичне краєзнавство: Навчальний посібник. — 2-ге вид., стереотип. — К.: КНТ, 2008. — С. 70.)

Бесіда

1)  Що таке прізвище?

2)  Для чого людині потрібне прізвище?

3)  Поміркуйте, чи давно існують прізвища.

Розповідь учителя

Слово «прізвище» у нашому сучасному розумінні є родовим іменем, тобто іменем родини (сім’ї). Таким було і первинне призначення цих особливих слів — іменувати все сімейство в цілому.

Відомо, що на території України з XIV ст. представники вищих верств суспільства перестають зватися одними лише іменами. Для уточнення місця особи в суспільстві звертаються до вказівок на місце проживання. Поширеним типом спадкових іменувань князівських і шляхетських родів були прізвища, що утворювалися від назв населених пунктів. Наприклад, Острозькі, Каширські, Волконські.

Чому прізвища з’явилися саме у представників вищих верств суспільства? Ці люди купували і продавали свої села й інші маєтності, записували їх у спадок дітям, родичам, і ці дії потребували оформлення відповідними документами. А для дітей та онуків було зручно, щоб прізвище свідчило про те, що вони нащадки і спадкоємці такого-то предка.

Найчисленнішу групу серед українських прізвищ становлять ті, що утворилися від власних імен. Найпоширенішим було ім’я Іван, від нього виникло близько 130 прізвищ: Іванів, Іванців, Івасів, Іваненко. Більше ніж півсотні прізвищ походять від таких імен, як Григір, Михайло, Семен, Степан, Федір, Яків.

VI.   Закріплення та систематизація вивченого матеріалу

Бесіда

1.   Поясніть назву уроку «Мова як джерело знань про минуле».

2.   Які слова називають історизмами? Наведіть приклади.

3.   Поясніть, як ви розумієте епіграф уроку.

4.   Що вивчає наука антропоніміка?

VІI. Підсумки уроку

Перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.

Основні висновки:

  • слова кожної мови мають свою історію;
  • слова, які ми використовуємо у своєму мовленні щодня, називаються активними;
  • до пасивних зараховують слова, що вийшли з активного вжитку — застарілі слова й історизми;
  • історизми — це слова, пов’язані з певним історичним періодом розвитку держави;
  • словами-неологізмами називають слова, що були нещодавно створені або запозичені з інших мов;
  • більша частина слів української мови має українське походження;
  • в українській мові слова іншомовного походження становлять 10 % від загальної їх кількості;
  • антропоніміка — наука, яка вивчає походження імен, прізвищ, псевдонімів.

VIІІ.   Домашнє завдання

1.   Підручник.

2.   Творче завдання. Створіть малюнок до одного з українських слів-історизмів.

 
Категорія: Вступ до історії України 5 клас | Додав: uthitel (29.08.2014)
Переглядів: 3680 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: