Урок № 4 Писемні джерела. Архіви - Вступ до історії України 5 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Вступ до історії України 5 клас

Урок № 4 Писемні джерела. Архіви

Урок № 4

Писемні джерела. Архіви

Мета: пояснити зміст поняття «писемні джерела», «палеографія», «архів»; навчити учнів використовувати писемні історичні джерела, знаходити в тексті підручника відповіді на запитання, застосовувати здобуті знання у практичній діяльності; формувати інтерес до дослідження історичного минулого українського народу.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, ілюстрації, роздавальний матеріал, комп’ютер, підключений до мережі Інтернет.

Основні поняття: писемні джерела, палеографія, архів.

Очікувані результати: учні зможуть застосовувати поняття «писемні джерела», «палеографія», «архів»; наводити приклади писемних джерел; навчаться використовувати писемні історичні джерела у своїй практичній діяльності.

Найкращою пам’яттю відзначається папір.
Він все пам’ятає, що на ньому написали.

Автор невідомий

I.   Організаційний етап

II. Перевірка домашнього завдання

Завдання

Пригадайте назву теми попереднього уроку.

Для виконання цього завдання запропонувати учням розв’язати загадку.

Дороги є — їхати не можна,
Земля є — орати не можна,
Луки є — косити не можна,
У річках, в морях води немає.

                            (Карта)

Фронтальне опитування

1.   Поясніть зміст поняття «історична карта».

2.   Чим історична карта відрізняється від географічної?

3.   Що таке «легенда карти»? Для чого вона потрібна?

Презентація творчих робіт

Учні за бажанням представляють підготовлені вдома творчі роботи. Решту робіт зібрати наприкінці уроку для перевірки.

III.  Актуалізація опорних знань

Метод «Мікрофон»

Які вам відомі матеріали та знаряддя для письма?

IV.   Мотивація навчальної діяльності

Загадки

1.   Біла рілля, чорне насіння.

      (Папір та писання)

2.   Біле поле, мудрий на ньому оре.

      (Папір та писання)

3.   Синя водиця лише для грамоти годиться.

      (Чорнила)

4.                                                        У сніжному полі по дорозі
Летить кінь мій одноногий
І на багато-багато літ
Залишає чорний слід.

                                  (Ручка, перо)

Узагальнення учителя

Отже, тема нашого уроку «Писемні джерела. Архіви». Під час вивчення теми ми дізнаємося, якими бувають писемні джерела, що вивчає наука палеографія, дослідимо, яким був у різні часи матеріал для письма, з’ясуємо, що таке архіви та для чого вони створюються.

V.  Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1.   Писемні історичні джерела.

2.   Палеографія — наука про історію письма.

3.   Архіви.

1.   Писемні історичні джерела

Завдання

Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.

Варіант І

Метод «Мікрофон»

Чи може бути повним та достовірним відтворення минулого лише за речовими пам’ятками? Власну думку обґрунтуйте.

Робота з підручником

Учні по черзі «ланцюжком» читають по одному реченню відповідний матеріал підручника. Учитель коментує прочитане, підтверджуючи сказане демонструванням зразків історичних писемних джерел.

Варіант ІІ

Метод «Мікрофон»

Поміркуйте, які причини викликали появу писемності.

Робота з ілюстраціями

Учитель демонструє ілюстрації різних видів писемних джерел (наприклад, наскельні написи Кам’яної Могили, «Повість минулих літ» у Радзивіллівському літописі, сучасна та електронна книги). Завдання учнів — назвати види цих джерел.

Узагальнення учителя

Записувати інформацію за допомогою різних знаків — малюнків та літер — люди почали ще у сиву давнину. Вони хотіли поділитися з майбутніми поколіннями досвідом, прагнули розповісти про своє життя, про ключові події в історії країни.

Перші такі записи у вигляді малюнків люди залишали на стінах своїх помешкань — печер. Згодом із винайденням алфавіту інформація передавалася за допомогою літер. Перші книги писалися від руки. Пізніше із винайденням книгодрукування з’явилися книги друковані, які невдовзі витіснили своїх рукописних попередників. У ХХІ ст. набувають дедалі більшого поширення книги електронні. Їх можна читати за допомогою комп’ютерів чи спеціальних приладів.

Фронтальне опитування

1)  Назвіть, які види писемних джерел — документів ви знаєте.

2)  Як ви гадаєте, чи створювали ви коли-небудь якийсь документ? Який саме? За яких обставин?

Узагальнення учителя

Існує чимало видів документів. Одними із найдавніших є літописи, які писалися монахами. У літописах розповідалося про важливі події в житті держави, про діяльність князів, різноманітні культурні події.

Окрім того існують писемні джерела особистого характеру. До них належать листи, спогади, щоденники. Перші спогади з’явилися майже тисячу років тому. Це спогади літописця Нестора, що жив в ХІ столітті.

Також слід назвати такі види писемних джерел, як газети та журнали.

До речі, ваші зошити та щоденники — це теж писемні джерела. Вони містять інформацію про те, які предмети ви вивчаєте, характеризують рівень вашої старанності та успішності.

2.   Палеографія — наука про історію письма

Завдання

Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.

Словник

Палеографія — це наука, що вивчає історію письма, матеріал та знаряддя письма, способи оздоблення рукописних книг.

Розповідь учителя

Пояснити, що знання палеографії допомагає правильно прочитати рукопис, установити час і місце його виникнення, ім’я автора, його справжність тощо.

Зазначити, що упродовж усієї історії людства для письма використовувалися різноманітні пристосування та матеріали, у тому числі кам’яні скрижалі, глиняні та воскові таблички, папірус, береста, пергамент і, звісно, папір.

Робота у групах

Об’єднати учнів у групи, кожна з яких отримує картку із текстом. Потрібно прочитати матеріал та ознайомити однокласників із прочитаним.

Картка 1

Матеріал для письма: глиняні таблички

(Навести ілюстрацію глиняної таблички з Шумеру.)

У Месопотамії в давнину писали на глиняних табличках. Глина була дешевим та загальнодоступним матеріалом. Для табличок її спеціально замішували, робили власне табличку і писали, доки глина була ще сирою. Зазвичай таблички мали прямокутну форму. Списувалася табличка з обох боків. Писали паличкою. На кожній окремій табличці вдавалося написати не так вже й багато, тож довгі тексти доводилося писати на кількох табличках, які разом утворювали книгу. Однак через матеріал ці книги не мали обкладинок, а таблички просто складалися разом, часто в одному ящику.

Оскільки в Месопотамії писали на глиняних табличках, то заняття в школі розпочиналися з їхнього виготовлення. Школярі замішували глину та самі ліпили таблички. Сама школа по-шумерськи називалась Е-дуба — «будинком глиняних табличок», учитель — «батьком будинку глиняних табличок», учень — «сином будинку глиняних табличок».

 

Картка 2

Матеріал для письма: папірус

(Навести ілюстрації рослини папірус і матеріалу для письма папірус.)

У Давньому Єгипті найпоширенішим матеріалом для письма був папірус. Папірусом називали й власне рослину, з якої виготовляли матеріал для письма. Під час його виготовлення стебла папірусу очищувалися від кори, серцевина розрізалась чи розділялась на тонкі довгі смужки. Ці смужки укладали тісними рядами на гладку і рівну поверхню і змочували водою. На перший ряд розстилали інший ряд, але вже поперек. На них викладали під прямим кутом ще один ряд смужок і клали під прес. Після сушіння аркуш папірусу відбивали молотком. Потім аркуші папірусу склеювалися у свити (а в пізніший час — з’єднувалися в книги).

 

Картка 3

Матеріал для письма: пергамент

(Навести ілюстрацію книги з пергаменту.)

Пергамент — це матеріал для письма, який виготовляють зі спеціально обробленої шкури телят або ягнят. Назва цього матеріалу для письма походить від міста Пергам, що у Малій Азії, в якому його почали виготовляти.

Пергамент був добрим, міцним і зручним для письма, однак дуже дорогим. З однієї шкури можна було виготовити 2—3 аркуші пергаменту. Тому нерідко писарі-ченці вичищали скребком текст старих книг і вписували новий, а у бібліотеках книги прикріплювали до столів ланцюгами. Цікаво, що за допомогою хімічних речовин можна прочитати не лише новий текст, але і старий.

 

Картка 4

Матеріал для письма: береста

(Навести зображення берестяних грамот.)

У Давній Індії та Київській Русі як матеріал для письма використовувалася кора берези, що називалася береста. На бересті писали за допомогою загострених металевих чи кістяних паличок. Тобто текст на корі видряпувався.

Пам’ятками писемності Київської Русі є берестяні грамоти, тобто листи та записи на корі берези. Береста вважалася непрестижним матеріалом для письма. Вона була непридатна для тривалого зберігання. Бересту використовували зазвичай як матеріал для приватного листування або як чернетки. Більш важливі листи та офіційні документи писалися, як правило, на пергаменті.

 

Картка 5

Матеріал для письма: папір

(Навести ілюстрації процесу виготовлення паперу.)

Сучасний матеріал для письма — папір — винайшли у сиву давнину в Китаї. Його виготовляли з тирси та відходів шовкового виробництва.

У Китаї виробництво паперу набуло такого поширення, що на базарі можна було побачити писаря-виробника паперу, який тут же черпав із відра масу, викладав аркуші паперу на дошку і сушив на сонці. Виготовлений і ще не просохлий аркуш такого паперу писар часто клав на спину клієнта і писав під його диктовку лист.

Не одне століття китайці тримали в секреті рецепт виготовлення паперу. Однак він все ж потрапив до Європи. В Україну папір спочатку завозили з Італії, Франції, Німеччини, згодом навчилися виробляти й самі.

 

Картка 6

Знаряддя для письма

Тексти на пергаменті та папері писалися чорнилами. Їх виготовляли із заліза, дубильних речовин, вишневого клею та інших матеріалів. Заголовки чи великі літери у рукописах і книгах писалися фарбами, зазвичай червоними. Особливі книги та важливі грамоти писалися золотом і сріблом, розведеними на клею.

До ХІХ ст. пера були гусячими, рідше лебединими чи павичевими. У ХVІ ст. почали користуватися олівцями, спочатку для обведення контурів малюнків, а від кінця ХVІІ ст. — для письма.

Запитання

Про які матеріали та знаряддя для письма ви дізналися?

3.   Архіви

Завдання

Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.

Розповідь учителя

Потреба збереження різних видів писемних джерел зумовила появу архівів. Архівами називають установи, у яких зберігають і вивчають писемні джерела. Перші архіви виникли з появою писемності й утворенням держав. Так, архіви існували у Давніх Китаї, Індії, Єгипті, Греції та Римі.

У середньовіччі документи зберігалися у замках королів та монастирях. Згодом для збереження документів з’явилися спеціальні установи.

Сьогодні в Україні існує чимало архівів. Серед них — історичні, літератури і мистецтва, архіви окремих установ, наприклад університетів або шкіл. У Києві існує навіть кінофотофоноархів. У його сховищах зберігаються фотографії від ХІХ ст. і до наших днів, а також кінохроніки та аудіозаписи, на яких зафіксовані важливі події в історії України.

Словник

Архів — установа, де зберігають і вивчають писемні джерела.

Віртуальна мандрівка архівом

Учитель пропонує учням познайомитися з роботою архівних установ. Із цією метою він організовує віртуальну екскурсію до Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного. Під час віртуальної екскурсії учитель виконує роль екскурсовода і коментує побачене. (Режим доступу: http://tsdkffa.archives.gov.ua/Audiovideo/video.php.)

Бесіда

1)  Для чого створюються архіви?

2)  Які матеріали зберігаються в архівах?

Метод «Мікрофон»

1)  Як ви гадаєте, чи існує архів вашої родини?

2)  Які документи в ньому зберігаються?

3)  Поміркуйте, чому важливо мати родинний архів.

VI.   Закріплення та систематизація вивченого матеріалу

Вправа «Веселий олівець»

Підкресліть синім кольором писемні джерела, жовтим — усні.

Перелік історичних джерел: історична пісня, літопис, легенда, міф, грамота, міжнародний договір.

Вправа «Одна хвилина»

Методична порада. Назвати поняття і запропонувати учням висловитися на цю тему протягом 1 хвилини.

Наприклад: писемні джерела, матеріал для письма, знаряддя для письма, архів.

VІI. Підсумки уроку

Перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.

Основні висновки:

  • важливу інформацію про історію народу містять писемні джерела (літописи, листи, грамоти);
  • палеографія — це наука, що вивчає історію письма, матеріал та знаряддя письма, способи оздоблення рукописних книг;
  • архіви — установи, де зберігають і вивчають писемні джерела.

VІІI.   Домашнє завдання

1.   Підручник.

2.   Творче завдання. Створіть малюнок на тему «Архіви — скарбниці писемних джерел».

3.   Відвідайте з екскурсією музей книги і книгодрукування України (м. Київ) та зробіть відповідні записи до «Щоденника екскурсій».

 

Категорія: Вступ до історії України 5 клас | Додав: uthitel (29.08.2014)
Переглядів: 4309 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: