Урок № 24 Замки і палаци. Генуезька і Кам’янець-Подільська фортеці. Бахчисарайський та Маріїнський палаци - Вступ до історії України 5 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Вступ до історії України 5 клас

Урок № 24 Замки і палаци. Генуезька і Кам’янець-Подільська фортеці. Бахчисарайський та Маріїнський палаци

Урок № 24

Замки і палаци. Генуезька і Кам’янець-Подільська фортеці.
Бахчисарайський та Маріїнський палаци

Мета: пояснити зміст понять «замок», «фортеця», «палац», з’ясувати історію заснування Генуезької та Кам’янець-Подільської фортець, Бахчисарайського та Маріїнського палаців, навчити самостійно здобувати знання, користуючись матеріалом підручника та додатковою літературою, а також Інтернет-джерелами; розвивати ораторські здібності та творчі уміння; виховувати інтерес до вивчення історії, розуміння важливості збереження стародавніх фортець і палаців.

Тип уроку: комбінований.

Форма уроку: уявна екскурсія.

Обладнання: підручник, атлас, роздавальний матеріал, ілюстрації.

Основні поняття: замок, фортеця, палац.

Очікувані результати: учні зможуть застосовувати поняття «замок», «фортеця», «палац»; розповідати на основі матеріалу підручника та додаткової літератури про історію заснування Генуезької та Кам’янець-Подільської фортець, Бахчисарайського та Маріїнського палаців, установлювати хронологічну послідовність створення зазначених пам’яток, показувати на карті місце розташування цих пам’яток.

Мій дім — моя фортеця.

Е. Кок

І.   Організаційний етап

II. Перевірка домашнього завдання

Бесіда

1.   Поясніть зміст поняття «книжкова мініатюра».

2.   Що таке «ініціали»? Який вигляд вони мали?

3.   Чому «Остромирове Євангеліє» зараховують до видатних пам’яток України?

Робота з ілюстрацією

(Продемонструвати зображення пам’ятника Івану Федорову у Львові.)

Якому історичному діячеві у Львові було встановлено цей пам’ятник? Чим він уславився?

Завдання

Визначте, яка подія відбулася раніше: видання «Апостола» Іваном Федоровим чи написання «Остромирового Євангелія» дияконом Григорієм.

III.  Актуалізація опорних знань

Завдання

Поясніть зміст понять «замок», «фортеця», «палац».

Словник

Замок — будівля, що поєднує житлові та оборонні споруди.

Фортеця — споруди, укріплені земляними валами, що мають військово-оборонне значення.

Палац — велика парадна будівля, де мешкали правителі держави та заможні люди.

Робота в парах

Об’єднати учнів у пари і запропонувати обговорити питання: чим замок відрізняється від палацу?

IV.   Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Болгарське прислів’я стверджує: «У каменя довга пам’ять». Колись квітучі та заможні, повні галасу та руху замки і фортеці сьогодні перетворилися на музейні експонати. Проте, споруджені сотні років тому, вони й донині вражають своєю могутністю і величчю.

Хоча бурхливе життя замків, фортець і палаців припинилося, вони залишили нам, своїм нащадкам, інтригуючі легенди і нерозгадані таємниці. Тому знову і знову повертаються до них археологи та історики, письменники та мандрівники. Повертаються, щоб відкрити для себе досі незнані сторінки вітчизняної історії.

На уроці ми здійснимо уявну екскурсію Генуезькою та Кам’янець-Подільською фортецею, Бахчисарайським та Маріїнським палацами.

V.  Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1.   Генуезька фортеця.

2.   Кам’янець-Подільська фортеця.

3.   Бахчисарайський палац.

4.   Маріїнський палац.

1.   Генуезька фортеця

Уявна екскурсія

Ролі екскурсоводів виконують учні. Розповідь супроводжується демонструванням відповідного ілюстративного матеріалу та роботою з картою.

1-й учень. Найвідоміша з кримських фортець, площа якої становить близько 30 га, розташована в місті Судак на мальовничій горі Киз-Куле-Бурун, що мільйони років тому була кораловим рифом.

2-й учень. Будівництво міста Судак розпочалося ще у ІІІ ст. Для захисту міста від піратів його було обнесено мурами. Однак найбільші оборонні споруди були зведені генуезцями, які володарювали в Судаку впродовж ХІV—ХV ст. Містом управляв консул. До його обов’язків належала розбудова фортеці. Протягом тривалого часу кожний консул-правитель мав спорудити башту або частину фортечного муру. Тому мало не всі вежі фортеці прикрашені особистими гербами і названі іменами консулів-фундаторів.

3-й учень. Для спорудження фортеці використовувалися місцеві будівельні матеріали — сірий вапняк, ракушняк тощо. Фортеця була побудована в найкращих традиціях західноєвропейського середньовіччя, вона вражає досконалістю інженерної думки. Зі сходу й півдня цитадель була неприступна, із заходу — важкодоступна, з північного сходу доступ перегороджував глибокий рів. Фортеця має два яруси оборони, між якими розташовувалося місто.

4-й учень. Фортеця складається з двох частин: нижня охороняла від ворогів городян, верхня ж, цитадель, була місцем перебування генуезької адміністрації. На вершині гори височів Консульський замок. Це цілий комплекс споруд, найцікавіший зі збережених у фортеці.

5-й учень. Наприкінці ХV ст. Судак захопили турки. Місто поступово втратило стратегічне значення і перетворилося на звичайне турецьке укріплення у Криму, а згодом — на пересічне мусульманське поселення.

6-й учень. Сьогодні Генуезька фортеця є заповідником, що охороняється державою.

7-й учень. Щоліта у фортеці влаштовують рицарський фестиваль «Генуезький шолом», під час якого можна побачити театралізовану виставу із середньовічного життя, насолодитися яскравим видовищем рицарських турнірів, навчитися старовинних танців та прийомів фехтування. Запрошуємо усіх бажаючих відвідати Генуезьку фортецю!

Дидактична гра «Прес-конференція»

Учні-екскурсанти ставлять уточнюючі запитання учням-екскурсоводам.

2.   Кам’янець-Подільська фортеця

Уявна екскурсія

Ролі екскурсоводів виконують учні. Розповідь супроводжується демонструванням відповідного ілюстративного матеріалу та роботою з картою.

1-й учень. Фортеця у Кам’янці-Подільському — одна з найбільш неприступних оборонних споруд України.

2-й учень. Фортеця веде свою історію з ХІІ—ХІІІ ст. Однак, на думку істориків, ще за часів Київської Русі та Галицько-Волинського князівства тут вже існували дерев’яні та кам’яні укріплення.

3-й учень. У плані Кам’янець-Подільська фортеця нагадує багатокутник витягнутої форми, обнесений високими мурами та 13 баштами з південним і північним бастіонами. Загальна площа фортеці становить близько 5 га.

4-й учень. Фортеця була збудована ще до часів вогнепальної зброї, тому башти замку та міста були повністю кам’яними.

5-й учень. Існує легенда, що неприступності замку Кам’янця-Подільського злякався сам великий хан Туреччини на ім’я Осман. Переповідають, що побачивши у першій половині ХVІІ ст. укріплення Кам’янця, він запитав: «Хто збудував таке могутнє місто?». Йому відповіли: «Сам Аллах». На це хан Осман сказав: «То нехай Аллах і здобуває його!». І турки повернули військо від стін міста.

6-й учень. Цікаво, що ось уже понад 60 років фортеця на деякий час стає знімальним майданчиком. На території Кам’янець-Подільської фортеці було знято чимало кінофільмів. Зокрема, «Балада про доблесного рицаря Айвенго», «Стара Фортеця» і «Тарас Бульба».

7-й учень. Нині чудово збережена Кам’янець-Подільська фортеця приваблює безліч туристів. У замку регулярно влаштовують фестивалі, присвячені історії твердині. Найбільш масштабний із-поміж них — Міжнародний військово-історичний фестиваль «Terra heroica» («Земля героїчна»). Гості фестивалю можуть на власні очі побачити справжні військові табори, муштру та побут армії ХVІІ ст. Тож ласкаво просимо до Кам’янець-Подільської фортеці!

Дидактична гра «Прес-конференція»

Учні-екскурсанти ставлять уточнюючі запитання учням-екскурсоводам.

3.   Бахчисарайський палац

Уявна екскурсія

Ролі екскурсоводів виконують учні. Розповідь супроводжується демонструванням відповідного ілюстративного матеріалу та роботою з картою.

«Нитка морських перлів»

1-й учень. Бахчисарайський палац був збудований у ХVІ ст. як родова резиденція династії Гіреїв — правителів Кримського ханства. Протягом двох із половиною століть Бахчисарайський палац становив центр політичного, духовного й культурного життя держави кримських татар.

2-й учень. Ханський палац є єдиним у світі зразком кримськотатарської палацової архітектури.

3-й учень. Палац будувався не як неприступна твердиня, а як своєрідне земне втілення райського саду. Цьому творчому задуму відповідає велика кількість обнесених стінами внутрішніх двориків, наповнених зеленню, тінню дерев, квітами і численними фонтанами. Звідси і походить назва ханської столиці, адже Бахчисарай у перекладі означає «сад-палац».

4-й учень. Бахчисарайський палац поетично порівнювали з «ниткою морських перлів». І не безпідставно. Адже архітектурний ансамбль палацу в плані дійсно може нагадати намисто: різноманітні будівлі, внутрішні двори і сади ніби «нанизані» на нитку, укладену навколо Палацової площі.

5-й учень. Серед кімнат Бахчисарайського палацу виділяються Посольський зал, Кавова кімната, Золотий кабінет, кімната нареченої, а також ханська спальня та їдальня.

6-й учень. Особливо цікавий інтер’єр Золотого кабінету, чиї витончено прикрашені вікна виходять на Палацову площу. Крім багатих орнаментальних розписів стіни Золотого кабінету прикрашені ліпними зображеннями фруктів, а в засклених антресолях над вхідними дверима розміщувався цілий «зимовий сад» — мініатюрні дерева, оточені квітами і птахами, мистецьки зробленими з воску.

7-й учень. Щиро запрошуємо вас відвідати Бахчисарайський історико-культурний заповідник.

Дидактична гра «Прес-конференція»

Учні-екскурсанти ставлять уточнюючі запитання учням-екскурсоводам.

4.   Маріїнський палац

Уявна екскурсія

Ролі екскурсоводів виконують учні. Розповідь супроводжується демонструванням відповідного ілюстративного матеріалу та роботою з картою.

1-й учень. В одному з наймальовничіших місць Києва, у старому придніпровському парку, розташований Маріїнський палац — перлина архітектури столиці України.

2-й учень. Маріїнський палац зведено в середині ХVIII ст. за проектом архітектора Бартоломео Растреллі для російської імператриці Єлизавети, дочки Петра І, яка, відвідавши Київ у 1744 р., сама вибрала для нього місце.

3-й учень. Маріїнський палац — яскравий приклад стилю бароко. У фарбуванні палацу використані типові для бароко кольори: блакитний для стін, світло-жовтий для колон та карнизів, білий для ліплення і балюстрад. Усе це надає палацу святкового й урочистого вигляду.

4-й учень. Навпроти Маріїнського палацу створено парк. Із протилежного боку палац також оточений парком, що має назву Царський сад.

5-й учень. У XVIII та XIX ст. Маріїнський палац був резиденцією генерал-губернаторів Київської губернії. До 1917 р. палац використовували як київську резиденцію членів імператорської родини.

6-й учень. Нині історична споруда Маріїнського палацу презентує Україну як державна резиденція (Президентський палац). Тут проводять офіційні прийоми, церемонії вручення нагород, зустрічі іноземних делегацій на найвищому рівні.

7-й учень. Усіх охочих запрошуємо відвідати Маріїнський палац у Києві!

Дидактична гра «Прес-конференція»

Учні-екскурсанти ставлять уточнюючі запитання учням-екскурсоводам.

VІ.   Закріплення та систематизація вивченого матеріалу

Робота з епіграфом

Поясніть, як ви розумієте слова англійського політичного діяча Едуарда Кока, взяті за епіграф до уроку.

Вправа «Незакінчені речення»

Закінчіть речення.

1.   Для мене сьогодні важливим було…

2.   Сьогодні я дізнався…

3.   Мені хотілося б надалі дізнатися…

VІІ. Підсумки уроку

Перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.

Основні висновки:

     Генуезька фортеця розташована в місті Судак. Її найбільші оборонні споруди були зведені генуезцями, які володарювали у Судаку впродовж ХІV—ХV ст.;

     фортеця у Кам’янці-Подільському — одна з найбільш неприступних оборонних споруд України, зведена у ХІІ—ХІІІ ст.

     Бахчисарайський палац був збудований у ХVІ ст. як родова резиденція династії Гіреїв — правителів Кримського ханства. Це єдиний у світі зразок кримськотатарської палацової архітектури;

     Маріїнський палац зведено у Києві в середині ХVIII ст. Нині він є резиденцією Президента України.

VІІІ.   Домашнє завдання

1.   Підручник.

2.   Творчі завдання

1)  Складіть синквейн із поняттям «замок», «фортеця», «палац» (на вибір).

2)  За допомогою художніх засобів (малюнок, графіка) на аркуші формату А4 відобразіть одне з питань, яке вивчалося на уроці.

 

Категорія: Вступ до історії України 5 клас | Додав: uthitel (31.12.2013)
Переглядів: 6643 | Рейтинг: 1.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: