Урок № 22 Храми та ікони. Софійський собор і Києво-Печерська лавра - Вступ до історії України 5 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Вступ до історії України 5 клас

Урок № 22 Храми та ікони. Софійський собор і Києво-Печерська лавра

Урок № 22

Храми та ікони. Софійський собор і Києво-Печерська лавра

Мета: пояснити зміст понять «історична пам’ятка», «храм», «ікона», «фреска», «мозаїка», з’ясувати історію спорудження Софійського собору та Києво-Печерської лаври; навчити використовувати матеріал розповіді учителя, інформацію роздавального матеріалу та віртуальної екскурсії як історичне джерело; розвивати уміння аргументовано висловлювати власну думку; виховувати розуміння важливості збереження та примноження історичних пам’яток.

Тип уроку: сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.

Обладнання: підручник, атлас, роздавальний матеріал, ілюстрації, комп’ютер, підключений до мережі Інтернет.

Основні поняття: історична пам’ятка, храм, ікона, фреска, мозаїка.

Персоналії: Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Алімпій, Антоній Печерський.

Дати: 1051 р. — заснування Києво-Печерського монастиря.

Очікувані результати: учні зможуть застосовувати поняття «історична пам’ятка», «храм», «ікона», «фреска», «мозаїка»; установлювати хронологічну послідовність створення Софійського собору та Києво-Печерської лаври, показувати на карті місце розташування зазначених пам’яток, називати, розпізнавати та описувати пам’ятки на основі вивченого матеріалу.

Зодчество було головним літописом людства.

В. Гюго

І.   Організаційний етап

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Вправа «Будуємо храм»

Ознайомити учнів із планом вивчення нового матеріалу. Запропонувати п’ятикласникам записати на аркушах, виготовлених у вигляді плінфи (широкої та пласкої плитоподібної цегли, що використовувалася у давньоруській храмовій архітектурі) свої очікування від уроку. На наступному етапі учні складають (приклеюють) «плінфу» як «будівельний» матеріал біля дошки. Наголосити, що до кінця уроку мають бути реалізовані усі очікування.

III.  Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1.   Що таке історичні пам’ятки.

2.   Храми та ікони.

3.   Софійський собор у Києві.

4.   Києво-Печерська лавра.

1.   Що таке історичні пам’ятки

Завдання

Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.

Метод «Мікрофон»

Поміркуйте, які пам’ятки називають історичними.

Розповідь учителя[*]

Світ надзвичайно багатий на історико-культурні та природні пам’ятки. Загальновідомо, що кожна історична епоха залишає після себе архітектурні пам’ятки, які німецький філософ Фрідріх Шеллінг поетично назвав «музикою, що застигла у просторі». Кожна країна, кожне місто і село пишаються своїми історичними пам’ятками.

Історичні пам’ятки — будівлі або їхні окремі частини, сади, мости та інші споруди, які, зважаючи на їхню важливість для архітектурної та історичної культурної спадщини, перебувають під захистом держави. Наше завдання полягає у їхньому збереженні та примноженні.

Тридцять років тому Асамблея Міжнародної ради з питань охорони пам’ятників і визначних місць, створена при ЮНЕСКО**, встановила Міжнародний день пам’яток та історичних місць. Завдання цього свята — ще раз нагадати людям про необхідність збереження культурної спадщини, створеної зусиллями багатьох народів за всю історію людства. В Україні це свято отримало назву «День пам’яток історії та культури» і щорічно відзначається 18 квітня.

Іспанський письменник Рамон Гомес де ла Серна писав, що «фараони рекламували себе за допомогою пірамід». Які ж пам’ятки на міжнародному рівні може репрезентувати Україна? У списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО із понад 900 позицій п’ять розташовуються в Україні — чотири культурні об’єкти та один природний: Київський Софійський собор та Києво-Печерська лавра; ансамбль історичного центру Львова; пункти геодезичної дуги Струве; резиденція Буковинських митрополитів; букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини.

Словник

Історичні пам’ятки — будівлі або їхні окремі частини, сади, мости та інші споруди, які, зважаючи на їхню важливість для архітектурної та історичної культурної спадщини, перебувають під захистом держави.

Бесіда

Назвіть історичні пам’ятки України, які ви бачили. Що вам про них відомо?

2.   Храми та ікони

Завдання

Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.

Метод «Мікрофон»

Висловіть свої міркування за темою «Що таке храм».

Розповідь учителя

Слово «храм» у перекладі означає «будинок, будівля, житло, дім». У зв’язку з тим, що слово «храм» у значенні «дім» вживалося здебільшого у релігійних текстах, воно набуло значення «Божий дім, церква, храм». Тобто храм — це архітектурна споруда, призначена для здійснення богослужінь і релігійних обрядів. Свої храми мають більшість релігій світу.

Словник

Храм — архітектурна споруда, призначена для здійснення богослужінь і релігійних обрядів.

Робота з ілюстраціями

(Учитель демонструє зображення православної церкви, католицького костелу, юдейської синагоги, ісламської мечеті, буддистської пагоди.)

1)  Розгляньте ілюстрації і поміркуйте, чим відрізняється зовнішній вигляд храмів різних релігій. Які з них вам доводилося бачити?

(Учитель пропонує п’ятикласникам розглянути репродукції трьох картин, одна з яких — ікона. Наприклад, «Автопортрет» О. Мурашка, «Катерина» Т. Шевченка та ікона «Богоматір Одигітрія Волинська» (перша половина ХІV ст.).)

2)  Яка з трьох запропонованих репродукцій є іконою? Чому ви так думаєте?

3)  Що таке «ікона»?

Розповідь учителя[†]

Слово «ікона» прийшло в українську з грецької мови і в перекладі означає «малюнок, образ, зображення». Тобто, ікона — це зображення Ісуса Христа, Богородиці, святих і подій Святого Письма. Ікони можуть бути живописні, мозаїчні або рельєфні.

Найдавніші українські ікони, які збереглися до наших днів, датуються ХІ—ХІІ ст. Найвідомішим іконописцем княжої доби був Алімпій. Чернець Києво-Печерського монастиря Алімпій зажив слави серед своїх сучасників написанням чудотворних ікон. Дві з них збереглися до наших днів — «Печерська Богоматір з предстоящими Антонієм і Феодосієм» і «Ярославська Оранта».

Українці завжди мали у своїй хаті образи. Помешкань, де б не було святих зображень, у давнину, мабуть, не існувало. Ікони розташовувалися у «червоному» куті хати і були прикрашені най­гарнішими рушниками.

Словник

Ікона — живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Ісуса Христа, Богородиці, святих і подій Святого Письма.

Мозаїка — зображення із різнокольорової смальти (непрозоре скло) чи камінців.

Фреска — розпис по свіжій вапняній штукатурці водяними фарбами.

Робота із джерелом

Варіант І

(Роздати на кожну парту або спроектувати на екран зображення репродукції мозаїки Богоматері Оранти із Софійського собору м. Києва.)

Використовуючи наведену ілюстрацію й текст, виконайте завдання.

Богоматір Оранта

У склепінні головного вівтаря київського Софійського собору зображено величезну постать Оранти — богоматері, яка молиться. Власне, слово «оранта» у перекладі з латини означає «той, що молиться».

Богоматір Оранта зображувалася з піднятими вгору руками — жест молитви. Це один із найдавніших жестів, що звернений до Бога, й означав благання, прохання. Оранта стоїть на широкому помості, прикрашеному коштовним камінням. На ній — синій хітон, пурпурове покривало із золотими складками і червоні чобітки. З-за пояса звисає біла хустка, декорована вишивкою червоного кольору. Постать Оранти виділяється серед розписів собору особливою величчю, монументальністю і соковитістю барв.

Чудовий мозаїчний образ Богоматері Оранти, створений в ХІ ст., можна і сьогодні побачити у соборі. Майже десять століть це зображення Богородиці залишалося непошкодженим. Очевидно, тому і називалася вона «непорушною стіною».

Завдання

1)  Порівняйте репродукцію мозаїки з наведеним описом.

2)  Доведіть, що Богоматір Оранта — це мозаїка, а не фреска.

Варіант ІІ

Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання.

Іконописець Алімпій

Прийшов одного разу до нього хворий проказою. Тоді це була зовсім невиліковна хвороба. Прийшлий благав художника: допоможи, ти ж зовсім близько до Бога! Алімпій довго дивився на спотворене виразками обличчя чоловіка. Здавалося, нічого тут не вдієш. Але художник уз’яв пензля, вмочив його у фарби й змалював виразки хворого. Потім запропонував заснути тут же. Аж до самого ранку пролежав той в обіймах сну. А коли сонце заглянуло до скромної келії, то побачило справжнє диво: з обличчя пришельця зникли виразки. Це було чисте лице здорової людини. Чудодійний Алімпіїв пензель вилікував хворого. І той не знав, як дякувати рятівникові, але художник одмовився від будь-якої винагороди. Він сказав, що чоловік повинен за те молитися Богові.

(Слабошпицький М. Ф. З голосу нашої Кліо: Події і люди української історії. — К.: Довіра, 1993. — С. 85.)

1)  Ким був Алімпій?

2)  Чому ікони, написані Алімпієм, називають чудотворними?

3.   Софійський собор у Києві

Завдання

Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.

Варіант І

Робота з підручником

Опрацюйте відповідний матеріал підручника.

Бесіда

1)  За часів правління якого князя у Києві було споруджено Софійський собор?

2)  Чому собор названо «Софійським»?

Робота із джерелом[‡]

Прочитайте уривок із роману Павла Загребельного «Диво» про спорудження та освячення у Києві Софійського сбору.

Софійський собор

Ще не мав Ярослав таких мирних і спокійних років князювання, як оці зв’язані з початком спорудження великого Києва, вважав те добрим знаменням.

Собор здіймався вище і вище, виростав із землі велетенською рожевою квіткою, позбавленою стебла, збунтованою проти всіх відомих сил і стихій природи, проти людей, проти самого будівничого.

Коли ж стало будування готове посеред київських снігів і звідусіль заквапився люд, щоб поглянути на те диво, ще й не докінчене.

Сивоок сам доглядав, як варилася смальта для великих мозаїк, які мав викладати. Добирав належних кольорів. Чаклував над красками. Варив, проварював, розтирав. Для золотої смальти виковували тонюсінькі листочки золота, потім воно закладалося поміж двох платівок скла, навічно заварювалося.

Міщило викладав мозаїку на стіні під хорами — на прославляння засновника храму князя Ярослава. Працював повільно, ретельно, припасовував кубик до кубика з такою старанністю, що готова мозаїчна поверхня зливалася в суцільний блиск.

Князь побував у соборі, і йому сподобалося, як Міщило викладає смальту, відчувалася рука майстра вправного, добре навченого.

Сивоок виявив охоту розписати собор фресками. Сивоок просив підмогальщиків не квапитися з накладанням вапняного покриву, бо штукатурка висихала швидко, а фреску треба було класти ще по сирій.

У фресках, якими здобив вежі, Сивоок прагнув не просто свободи творення — намагався підсвідомо передати свої судження про світ і людей.

Київ приймав церкву Софії дивуванням і захопленням. Ішли поглянути на диво свої люди — багаті й бідні, приходили, приїздили, приповзали немічні в сподіванні зцілення, були тут удови, сироти, жебраки, сліпці й хромці. Не всі діставалися досередини, багато хто дивився на церкву зокола, та й того було досить, щоб розносити вість по всіх землях про київське диво.

Вранці розпочалося освячення Софії.

Тричі обійшов хресний хід довкола собору під молитви й церковні виспіви. Старезний митрополит Феопемпт у золотих ризах сунувся на чолі процесії, за ним ішли … ігумени, попи… й диякони, багаті кияни і кияни всіх можливих ступенів достатку, аж до найубогіших, бо подивитися на свячення Софії прийшов увесь Київ. Йшли всі з запаленими свічками, і вогники тих свічок жовтіли, мов осіннє листя в довколишніх пущах.

За четвертим заходом було освячено і внесено в церкву хрести, посуд, священні книги. Внесено багато книг світських, зібраних князем Ярославом і офірованих тепер для храму, щоб утворилася при ньому перша на Русі книгозбірня.

Цілий Київ умістився в просторій церкві, зібрався тут.

По молебню процесія, очолювана тепер уже пресвітером Ларивоном, вийшла з Софії і попрямувала до палацу Ярославового.

(Загребельний П. А. Диво: роман. — К.: Дніпро, 1982.)

Бесіда      

1)  Що ви дізналися про спорудження Софійського собору?

2)  Чим мозаїки відрізняються від фресок?

3)  Доведіть, що Софія Київська мала стати центром книжної науки та освіти.

Робота із джерелом[§]

 (Учитель демонструє сучасне зображенням Софійського собору в місті Києві.)

Прочитайте уривок із роману Павла Загребельного «Диво». Використовуючи текст і зображення, опишіть зовнішній вигляд Собору св. Софії.

Софійський собор

Софія лежала в нього перед очима. В синяві перших днів весни. І в теплій тихості літньої ночі. Сиві брови засніжених бань, а поряд — язичницька розкіш першої зелені, і все на світі має барву й відтіння пазелені: трави, листя на деревах, самі дерева, покрівлі собору, його стіни, навіть визолочені бані й шпилі. Зелене золото. А он рука реставратора випустила на волю з-під багатовікових нашарувань кілька клаптів первісної стіни. І відразу набрали рельєфності абсиди, могутня сила прозирнула в їхній рожевій випуклості, колись у кладці стіни застосовано вапно, яке від вологи змінювало колір, ставало зовсім рожевим, тому собор у перші роки по збудуванню змінював свою барву при всякій погоді, вганяючи в подив і в захват давніх киян і всіх гостей цього праслов’янського града. Художник саме й прагнув, як видно, вловити ту давно вже втрачену від дії часу рожевість, він надав своїм абсидам такої буйності кольорів, яка, може, привиджувалася лише першому будівничому цього великого храму. Так через віки передається прагнення до вічної краси. Людина йде до краси, вона творить її, цим і відрізняється людина від усього сущого.

(Загребельний П. А. Диво: роман. — К.: Дніпро, 1982.)

Варіант ІІ

Віртуальна екскурсія

Учитель пропонує учням здійснити віртуальну екскурсію Софійським собором у м. Києві. (Режим доступу: http://sophia.sophiakievska.org/uk/)

Бесіда

1)  Коли та за часів якого князя було закладено Софійський собор?

2)  Чому він отримав таку назву?

3)  Чому Софійський собор було внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО?

Робота з ілюстраціями

Порівняйте сучасне зображення Софійського собору з його макетом-реконструкцією Ю. Асєєва, В. Волкова та М. Кресального. (Учитель демонструє відповідні ілюстрації.)

4.   Києво-Печерська лавра

Завдання

Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.

Варіант І

Робота з підручником

Опрацюйте відповідний матеріал підручника.

Бесіда

1)  За часів правління якого князя було споруджено Києво-Печерську лавру?

2)  Чому лавра у Києві називається «Печерською»?

Перегляд художнього фільму

Учитель пропонує учням переглянути фільм «Засновник монастиря преподобний Антоній Печерський» (режисери О. Леонтенко, О. Дмитрієвська, 2012 р.) із циклу «Життя преподобних Печерських» (телестудія Києво-Печерської лаври). (Режим доступу: http://lavra.ua/index.php?option=
com_content&task=view&id=2193&Itemid=225)

Бесіда

1)  У якому році було засновано Києво-Печерську лавру?

2)  Хто став засновником лаври? Що вам відомо про Антонія Печерського?

Варіант ІІ

Віртуальна екскурсія

Учитель пропонує учням здійснити віртуальну екскурсію Києво-Печерською лаврою. (Режим доступу: http://www.kplavra.kiev.ua/866.html; http://www.kplavra.kiev.ua/Pamjatki_arhitekturi_Mapa.html)

Бесіда

1)  Ким і коли було засновано Києво-Печерську лавру?

2)  Які пам’ятки архітектури представлені на території Києво-Печерської лаври?

ІV.   Закріплення та систематизація вивченого матеріалу

Робота з епіграфом

Прочитайте епіграф до уроку, записаний на дошці. Поясніть, як ви розумієте зміст слів, що належать французькому письменнику Віктору Гюго.

Вправа «Будуємо храм»

Учні по черзі підходять до дошки, беруть свою «плінфу» і, якщо їхні очікування від уроку справдилися, складають (приклеюють) «плінфу» до шаблона церкви, яка умовно зображена на дошці. Таким чином п’ятикласники спільними зусиллями «будують храм».

V.  Підсумки уроку

Перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.

Основні висновки:

•     історичні пам’ятки — будівлі або їхні окремі частини, сади, мости та інші споруди, які, зважаючи на їхню важливість для архітектурної та історичної культурної спадщини, перебувають під захистом держави;

•     до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО внесено п’ять пам’яток з України. Це, зокрема, київський Софійський собор та Києво-Печерська лавра;

•     храм — архітектурна споруда, призначена для здійснення богослужінь і релігійних обрядів;

•     ікона — живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Ісуса Христа, Богородиці, святих і подій Святого Письма. Найвідомішим іконописцем Київської Русі був Алімпій, який прославився тим, що малював чудотворні ікони;

•     Софійський собор у Києві постав, імовірно, за часів князювання Володимира Великого. Найбільший розквіт храму припав на роки князювання Ярослава Мудрого;

•     у 1051 р. монах Антоній заснував Києво-Печерський монастир, який вважається одним із перших монастирів Київської Русі. Згодом він отримав статус «лаври» і став центром поширення християнства в Київській Русі.

VІ.   Домашнє завдання

1.   Підручник.

2.   Творче завдання. Напишіть твір-роздум за темою «Чому потрібно зберігати та примножувати історичні пам’ятки?».

3.   Віртуальна екскурсія. Якщо в учнів немає можливості особисто відвідати Софійський собор та Києво-Печерську лавру і ця екскурсія не проводилася на уроці, можна запропонувати їм віртуально відвідати одну з вказаних історико-архітектурних пам’яток. Враження від екскурсії слід записати до «Щоденника екскурсій».

Щоденник екскурсій

Назва музею ______________________________________________________________________

Адреса офіційного веб-сайта музею ___________________________________________________

Дата відвідування __________________________________________________________________

Тема екскурсії _____________________________________________________________________

Що знаємо

 

Про що хочемо дізнатися

 

Про що дізналися

 

Які думки та почуття викликала екскурсія

 

 


Категорія: Вступ до історії України 5 клас | Додав: uthitel (31.12.2013)
Переглядів: 7273 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: