Урок № 19 (варіант I) Україна в роки Другої світової (1939—1945) та Великої Вітчизняної (1941—1945) воєн - Вступ до історії України 5 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Вступ до історії України 5 клас

Урок № 19 (варіант I) Україна в роки Другої світової (1939—1945) та Великої Вітчизняної (1941—1945) воєн
Урок № 19 (варіант I)
Україна в роки Другої світової (1939—1945) 
та Великої Вітчизняної (1941—1945) воєн
Мета: пояснити зміст понять «окупація», «новий порядок», «остарбайтери», «рух Опору», «партизани», «Українська повстанська армія», з’ясувати початок та перебіг подій Другої світо-вої та Великої Вітчизняної воєн, визначити внесок українського народу в перемогу; удосконалити уміння працювати з різними історичними джерелами, складати простий план, розв’язувати хро-нологічні задачі; виховувати гордість за героїчне історичне минуле України.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, атлас, роздавальний матеріал, ілюстрації.
Основні поняття: окупація, «новий порядок», остарбайтери, рух Опору, партизани, Україн-ська повстанська армія (УПА).
Персоналії: М. Кирпонос, С. Ковпак, Р. Шухевич.
Дати: 1939—1945 рр. — Друга світова війна; 22 червня 1941 р. — напад Німеччини на СРСР; 6 листопада 1943 р. — визволення Києва; 28 жовтня 1944 р. — визволення України; 9 травня 1945 р. — День Перемоги.
Очікувані результати: учні зможуть застосовувати поняття «окупація», «новий порядок», «остарбайтери», «рух Опору», «партизани», «Українська повстанська армія»; розповідати про події Другої світової та Великої Вітчизняної воєн на основі розповіді учителя і тексту підручни-ка; виокремлювати в тексті головне й другорядне, складати простий план тексту підручника, розв’язувати хронологічні задачі.
Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство, вбите на війні…
Ліна Костенко
I. Організаційний етап
II. Перевірка домашнього завдання
Варіант І
Дидактична гра «Слово за словом»
Запропонувати п’ятикласникам скласти розповідь про перебіг основних подій Української ре-волюції 1917—1920 рр. Кожний учень має назвати лише одне слово, логічно пов’язавши його з попередніми. Один учень записує цей ланцюжок на дошці.
Хронологічні задачі
Учні об’єднуються в пари, обмінюються складеними вдома хронологічними задачами та розв’язують їх.
Метод «Мікрофон»
Коли в Україні святкують День Соборності? Чому це свято є важливим для українського наро-ду?
Бесіда
1. Який внесок здійснив М. Грушевський у розвиток Української держави?
2. Що ви дізналися, відвідавши музей М. Грушевського, про життя та діяльність відомого іс-торика і державного діяча?
Варіант ІІ
Тестові завдання 
1. Перша світова війна виявилася для українського народу братовбивчою.
А так
Б ні
2. Об’єднаність, цілісність, неподільність України називається:
А незалежність
Б соборність
В суверенність
3. Революція — це:
А розв’язання суперечностей за допомогою зброї
Б право держави на самостійний розвиток
В докорінні зміни в житті суспільства
4. Укажіть рік проголошення Західноукраїнської Народної Республіки.
А 1905 р.
Б 1921 р.
В 1918 р.
5. Укажіть рік проголошення Української Народної Республіки.
А 1914 р.
Б 1919 р.
В 1917 р.
6. Укажіть, який історичний діяч зображений на ілюстрації.
 
А Володимир Винниченко — письменник та політичний діяч, Голова українського уряду Генерального Секретаріату
Б Михайло Грушевський — учений, державний і політичний діяч, Голова Української Центральної Ради
В Євген Петрушевич — громадський і політичний діяч, Президент Західноукраїнської На-родної Республіки
III. Актуалізація опорних знань
Робота з епіграфом
Прочитайте епіграф до уроку і спрогнозуйте, про які події йтиметься на уроці.
Метод «Асоціації»
Методична порада. У центрі дошки записано слово «війна». Завдання учнів — дібрати асоціа-ції до нього, таким чином виділивши у явищі окремі події, з яких воно складається.
(Війна: загибель, голод, руйнування, горе, сльози, збройна боротьба.)
IV. Мотивація навчальної діяльності
Бесіда
1. Що вам відомо про події Другої світової та Великої Вітчизняної воєн?
2. Звідки ви дізналися про трагічні воєнні роки?
Слово вчителя
Наймасштабніша і найжорстокіша війна в історії людства — Друга світова війна не оминула жодну українську родину. Ваші прадідусі і прабабусі сміливо воювали на фронтах війни, самовід-дано працювали в тилу, затято боролися за право вільно жити у вільній Україні. Тож на уроці ми дізнаємося, якою ціною була здобута Велика Перемога.
Вправа «Незакінчене речення»
Продовжте речення, формулюючи свої очікування від уроку: «Я хочу дізнатися про…».
V. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
План вивчення нового матеріалу
1. Початок війни.
2. Україна в роки окупації.
3. Рух Опору. Визволення України.
4. Пам’ятники та нагороди учасникам війни.
1. Початок війни
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Варіант І
Поетична хвилинка
Прослухайте вірш Степана Карплюка.
Ударив грім на Польщу. Блискавично
Напали німці. Паніка і страх!..
Удари наносились методично —
Розбили польське військо в пух і прах.
Розповідь учителя
1 вересня 1939 р. нападом нацистської Німеччини на Польщу розпочалася Друга світова війна. У вересні 1939 р. радянські війська перейшли польський кордон і зайняли частину території Польщі — західні українські землі. У наступному 1940 р. Румунія на прохання радянського уряду передала СРСР Північну Буковину і Бессарабію. Усі ці території було включено до складу Україн-ської Радянської Соціалістичної Республіки. Таким чином, протягом 1939—1940 рр. переважну більшість українських земель було об’єднано у складі УРСР.
На світанку 22 червня 1941 р. Німеччина напала на Радянський Союз.
Прослуховування аудіозапису
Лунає аудіозапис повідомлення радянського диктора Ю. Левітана про початок війни.
Робота із джерелом
Прочитайте спогади Олени Скрябіної про перший день війни і дайте відповіді на запитання.
Після вістей я вибігла на вулицю. Місто було в паніці. Люди поспіхом, перекинувшись парою слів, кидалися в магазини й скуповували все, що потрапляло під руку. Як несамовиті, гасали вони по вулицях. Багато хто рушив в ощадкаси, щоб забрати свої заощадження… Але виплату було припинено. Лише під вечір стало напрочуд тихо. Здавалося, що всі кудись позабивалися від жаху.
(Коваль М. В. Україна в Другій світовій та Великій Вітчизняній війнах (1939—1945 рр.). — К.: Альтернативи, 1999. — С. 56.)
1) Які настрої панували у радянському суспільстві після оголошення Німеччиною війни СРСР?
2) Якими були перші дії радянських громадян?
Розповідь учителя 
У перші дні війни німецькі війська захопили значну частину території України. На початку ли-пня 1941 р. Правобережна Україна була майже повністю окупована. Оборона Києва та Одеси три-вали понад 2 місяці, оборона Севастополя — понад 8 місяців. Незважаючи на запеклу оборону, Червона Армія зазнавала значних втрат і змушена була відступати.
Робота в парах
Об’єднати учнів у пари, кожному роздати картки з текстом. Після опрацювання матеріалу учні розповідають один одному про прочитане, за необхідності ставлять уточнюючі запитання.
Картка 1
ВЕТЕРАН ВІЙНИ ПИСЬМЕННИК Г. ЛОБАС ПРО П’ЯТИЙ ДЕНЬ НІМЕЦЬКОГО ВТОРГНЕННЯ
На рівне поле сіли ворожі транспортні літаки. Замість шасі в них були танкетки. Ми в ліс по-бігли. А танкетки й піші німці — за нами. Як різонули з кулеметів та автоматів. Притиснули нас вогнем у цьому лісі й пішли на повний зріст. Ми лежимо. А стріляти боялися, та й ґвинтівки не у всіх були… Відбиватися й гадки не було. Ми бачимо, що прийшла сила, проти якої з трьохлінійкою та саперною лопаткою не попреш.
(Коваль М. В. Україна в Другій світовій та Великій Вітчизняній війнах (1939—1945 рр.). — К.: Альтернативи, 1999. — С. 63.)

Картка 2
Хоробро билися воїни 18-ї армії Південного фронту, що потрапила в оточення під Мелітопо-лем. Робив усе можливе й неможливе, щоб урятувати армію, її командувач, генерал А. Смирнов. Поранений у бою, він продовжував керувати проривом військ із ворожого кільця. А потім зі словами: «Поки зброя в руках, будемо битися» — став до зенітної гармати, що стріляла по танках. Сам заряджав, наводив, стріляв і загинув від ворожої міни. Вражене героїзмом генерала Смирнова німецьке командування влаштувало йому урочистий похорон.
(Коваль М. В. Україна в Другій світовій та Великій Вітчизняній війнах (1939—1945 рр.). — К.: Альтернативи, 1999. — С. 65.)
Поетична хвилинка
Прочитайте «ланцюжком» вірш** Ліни Костенко і дайте відповіді на запитання.
Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство, вбите на війні.
Лилась пожежі вулканічна лава,
стояли в сивих кратерах сади.
І захлиналась наша переправа
шаленим шквалом полум’я й води.
Був білий світ не білий вже, а чорний.
Вогненна ніч присвічувала дню.
І той окопчик —
як підводний човен
у морі диму, жаху і вогню.
Це вже було ні зайчиком, ні вовком —
кривавий світ, обвуглена зоря!
А я писала мало не осколком
великі букви, щойно з букваря.
Мені б ще гратись в піжмурки і в класи,
в казки літать на крилах палітур.
А я писала вірші про фугаси,
а я вже смерть побачила впритул.
О перший біль тих не дитячих вражень,
який він слід на серці залиша!
Як невимовне віршами не скажеш,
чи не німою зробиться душа?!
Душа в словах — як море в перископі,
І спомин той — як відсвіт на чолі…
Мій перший вірш написаний в окопі.
Він друкувався просто на землі.
Запитання
1) Про що ви дізналися з поезії Ліни Костенко?
2) Якою була доля дітей у роки війни?
Варіант ІІ
Перегляд навчального фільму
Учитель пропонує учням переглянути уривок із навчального фільму «Між сталевими жорна-ми» (режисер Л. Осовський, «Київнаукфільм»).
Робота з картою
Покажіть на карті українські землі, які увійшли до складу СРСР у вересні 1939 р. Яке значення для України мала ця подія?
Робота із джерелом 
Прослухайте (прочитайте) уривок із фронтових записів письменника Андрія Малишка і дайте відповідь на запитання.
На полі стільки зелені, що сліпить очі: жито, ячмінь, пшениця — все це невеликими смужечка-ми, городи по п’ятнадцять соток, скопані з любов’ю, кожна грудочка, кожен крок. Але на полі бі-льше всього зійшло гіркого полину, дикого сивуватого вівсюгу, глухої кропиви і ще якогось чер-воного бур’яну. Він жорсткий і колючий.
Поля, поля, ви широкі поля,
Чом на вас, ви поля,
Урожаю нема?
Чом на вас, ви поля, урожаю нема?
Тільки виросла кучерява верба.
Стоїть вона ця кучерява верба край дороги. Кору її оббили розривні кулі, гілля обірвали фугас-ні осколки, а вона зеленіє, мрійна віковічно-шумлива і одинока. Зеленіє і шумить, шумить.
1. VІІ. 42 р.
(Подобєд О. Початок Великої Вітчизняної війни (1941—1945 рр.). Матеріали до уроку. Історія України. Рівень стандарту, академічний. 11 клас // Історія України. — 2013. — № 9. — С. 11—14.)
Запитання
Які думки та почуття викликав у вас прочитаний текст?
2. Україна в роки окупації
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Поетична хвилинка
Прослухайте вірш Степана Карплюка.
До Німеччини йшли ешелони
Із худобою, збіжжям, з людьми —
Аж у Райх. Аж за другі кордони
Простяглися над краєм дими.
Робота із джерелами*
Опрацюйте уривки з історичних джерел.
Картка 1
ІЗ КНИГИ ДМИТРА МАЛАКОВА «ОТІ ДВА РОКИ… У КИЄВІ ПРИ НІМЦЯХ»
Ворог зайняв Київ лише два тижні тому, а здавалося, ніби промайнуло ціле життя. Вибухи й пожежі Хрещатика, розстріли в Бабиному Яру, голод і злидні — все спресувалося у два тижні.
У жовтні окупанти примусили полонених розчищати проїжджу частину Хрещатика. Вночі 22 жовтня десь знову щось вибухнуло. На ранок наступного дня на парканах з’явилося оголо-шення коменданта: «Сьогодні 100 мешканців міста Києва були розстріляні. Це є попереджен-ням. Кожний мешканець Києва є відповідальним за кожний акт саботажу»… Тож як жити, як пережити оте лихо, не зламатися, вистояти, дочекатися кращих часів?
…Головне — хліб насущний. Магазини фактично припинили своє існування. Принаймні для нас.
Спершу по вступі німців кияни ходили міняти речі на продукти в приміських селах. Де тоді ще не дуже голодували. Довідавшись про міські злидні, селяни й собі приїздили возами в Київ. Обмін відбувався приблизно за такою схемою: за начебто два пуди пшона в торбі, що не важила часто-густо й одного пуда, правили зимове пальто, гарний костюм — звичайно, чоловічі. В то-дішніх міських сім’ях їх було, переважно, по одному, дуже рідко — по два. Тож віддавали чоло-вікове, синове, батькове — вбрання того, хто був на фронті…
(Власов В. С., Данилевська О. М. Вступ до історії України: Підруч. для 5 кл. — К.: Генеза, 2005. — С. 178.)

Картка 2
ЗІ СПОГАДІВ ФЕДОРА ПІГІДО-ПРАВОБЕРЕЖНОГО
«Остарбайтери», або, як називали ще нас, «східняки»… Нас привезено до Бреслава. Звідти направлено для праці на велику керамічну фабрику… На цій фабриці працювало сто українців, стільки ж поляків, сорок військовополонених французів…
Щоденний пайок східних робітників складався з 250 грамів хліба та коло десяти грамів мар-гарини. В суботу видавалось, крім того, 25 грамів ковбаси, одну столову ложку мармеляди або штучного меду та 50 грамів цукру. Позатим, усі робітники одержували вранці півлітра несолод-кої кави, на обід — суп з бруквою або з «кольорабі», іноді з морквою. В неділю, як правило, — варену в лушпинах картоплю…, іноді зі шматочками м’яса.
Влітку було легше: в сусідньому лісі можна було збирати гриби й ягоди. Здоровші й молодші з робітників по закінченні дванадцятигодинного робочого дня ходили до місцевих… селян-хліборобів косити або на якусь іншу роботу. За дві-три години роботи їм давали повечеряти».
(Пігідо-Правобережний Ф. Велика Вітчизняна війна. Спогади та роздуми очевидця. — К.: Смолоскип, 2002. — С. 167—168.)
Бесіда
1) Що ви дізналися з історичного джерела про життя киян у роки окупації? Які факти справи-ли на вас найбільше враження?
2) Кого називали «остарбайтерами»? Що ви дізналися про умови життя та праці вивезених на примусові роботи до Німеччини українців?
(Учитель доповнює відповіді учнів про встановлення на окупованих українських землях «нового порядку», про масові розстріли в Бабиному Яру, про вивезення юнаків та дівчат на примусові роботи до Німеччини.)
Словник
Окупація — тимчасове захоплення однією державою території іншої держави.
«Новий порядок» — жорстокий окупаційний режим, що встановили нацисти на окупованій території України.
Остарбайтери — люди, вивезені на примусові роботи до Німеччини.
3. Рух Опору. Визволення України
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Поетична хвилинка
Прослухайте вірш Степана Карплюка.
То й під німцями жилось непогано —
Скрізь свистів поліцейський нагай.
На Волині тому партизани
Наповняли діброви і гай.
Робота з підручником
Опрацюйте відповідний матеріал підручника і складіть простий план.
Словник
Рух Опору — боротьба із загарбниками у роки війни.
Партизани — учасники радянських військових загонів.
Українська повстанська армія — збройні загони націоналістичної течії руху Опору.
Аудіозапис
Лунає аудіозапис повідомлення радянського диктора Ю. Левітана про взяття Берліна.
Хронологічна задача
Скільки минуло від часу визволення Києва до визволення всієї України від гітлерівських оку-пантів?
Робота з ілюстраціями
Розгляньте фотографії, на яких зображено визволення території України. Складіть за ними роз-повідь про визволення України від нацистських загарбників протягом 1943—1944 рр.
4. Пам’ятники та нагороди учасникам війни
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Розповідь учителя 
Одразу по завершенні війни пролунав лозунг, який стосувався увічнення пам’яті полеглих громадян СРСР, — «Ніхто не забутий, ніщо не забуте!». На території України в пам’ять про подвиг героїв, які захищали рідну землю, було встановлено понад 45 тисяч пам’ятників та обелісків. Серед найбільших в Україні — Національний музей історії Великої Вітчизняної війни з пам’ятником «Батьківщина-мати» та Могила невідомого солдата в Києві; Меморіал героїчної обо-рони Одеси; Монумент Слави у Львові та ін.
(Під час розповіді вчитель прикріпляє до настінної карти біля назв міст-героїв ілюстрації, на яких зображено пам’ятники героям боротьби та жертвам війни.)
Бойові подвиги українців відзначені найвищими нагородами. Понад 2 тисячі були вшановані званням Героя Радянського Союзу, 32 з них — двічі, а льотчик-винищувач сумчанин Іван Коже-дуб — тричі. Багато українців стали кавалерами ордена Слави та ордена Богдана Хмельницько-го — відзнак за найвищу солдатську звитягу. Чимало українців отримали такі нагороди, як медаль за оборону Одеси, Севастополя та Києва.
Бесіда
1) Із якою метою створюються пам’ятники, присвячені подіям війни?
2) Чому ми маємо пам’ятати про війну?
3) Які заходи відбуваються у вашій школі до Дня Перемоги?
VI. Закріплення та систематизація вивченого матеріалу
Варіант І
Вправа «Незакінчені речення»
Закінчіть речення.
1. Для мене сьогодні важливим було…
2. Сьогодні я дізнався…
3. Мені хотілося б надалі дізнатися…
Варіант ІІ
Робота з картою
Покажіть на карті:
1) територію УРСР після вересня 1939 р.;
2) українські землі, окуповані гітлерівськими військами;
3) територію діяльності українських партизанів;
4) територію діяльності УПА; напрями головних ударів радянських військ у 1943—1944 рр.;
5) населений пункт, зі звільненням якого завершився процес визволення України.
Хронологічна задача
Скільки років тривали воєнні дії на території України?
Варіант ІІІ
Творче завдання
Уявіть, що ви — мандрівник, який подорожує територією України у 1939—1945 рр. Розкажіть, свідками яких історичних подій ви стали. Свою розповідь супроводжуйте роботою з картою.
Варіант ІV
Творче завдання
Учні об’єднуються у групи по чотири особи. Потрібно за допомогою художніх засобів (малю-нок, графіка) на аркуші формату А4 відобразити ключові моменти теми, що вивчалася. Групи по черзі біля дошки презентують виконані роботи. У презентації беруть участь усі члени групи, які працювали над малюнком.
VІI. Підсумки уроку
Основні висновки:
1 вересня 1939 р. німецькі війська перейшли кордон Польщі, що поклало початок Другої світо-вої війни;
22 червня 1941 р. Німеччина напала на Радянський Союз. Цього дня розпочалася Велика Віт-чизняна війна;
на окупованій території України гітлерівці встановили жорстокий режим «новий порядок»;
рух Опору в Україні був представлений діяльністю партизанських загонів та збройною бороть-бою Української повстанської армії;
протягом 1943—1944 рр. відбувалося визволення території України, яке успішно завершилося 28 жовтня 1944 р.;
по завершенні війни на території Україні в пам’ять про подвиг героїв, які захищали рідну зем-лю, було встановлено понад 45 тисяч пам’ятників та обелісків;
важливим підсумком війни для України стало об’єднання етнічних українських земель у межах однієї держави — УРСР;
період Другої світової війни є переломним у тривалому процесі формування незалежності України. Активна участь українського народу в боротьбі з ворогом, його величезні людські жертви, колосальні матеріальні збитки сприяли поглибленню національної свідомості україн-ців.
Аудіозапис
Лунає аудіозапис пісні «День Перемоги» (музика Д. Тухманова, слова В. Харитонова).
VІII. Домашнє завдання
1. Підручник.
2. Позначте на контурній карті територію діяльності радянських партизанів, територію діяль-ності та рейдів УПА, напрями головних ударів радянських військ; напрями наступів та контрударів німецьких військ.
3. Творчі завдання
1) Складіть власну хронологічну задачу за темою уроку.
2) Виготовте листівку або плакат до Дня Перемоги.
3) Відвідайте з екскурсією меморіальний комплекс «Національний музей Великої Вітчиз-няної війни 1941—1945 років».
4) Складіть розповідь на основі спогадів своїх родичів про їхній внесок у будівництво де-мократичної України.

Категорія: Вступ до історії України 5 клас | Додав: uthitel (30.12.2013)
Переглядів: 1998 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: