Урок № 18 Українці в революції 1917—1920 рр. - Вступ до історії України 5 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Вступ до історії України 5 клас

Урок № 18 Українці в революції 1917—1920 рр.
Урок № 18
Українці в революції 1917—1920 рр.
Мета: пояснити зміст понять «революція», «універсал», «соборність», розглянути перебіг основних подій Української революції 1917—1920 рр., внесок М. Грушевського у розвиток Україн-ської держави; удосконалити уміння працювати з різними історичними джерелами, виступати з повідомленням на історичну тему; викликати гордість за український народ, який боровся за створення соборної, незалежної України.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, атлас, роздавальний матеріал, ілюстрації.
Основні поняття: революція, універсал, соборність.
Персоналії: М. Грушевський, В. Винниченко.
Дати: 1917—1920 рр. — Українська революція; березень 1917 р. — створення Української Центральної Ради; листопад 1917 р. — проголошення створення Української Народної Республіки (УНР); січень 1918 р. — проголошення незалежності УНР; 13 листопада 1918 р. — створення ЗУНР; 22 січня 1919 р. — злука ЗУНР і УНР.
Очікувані результати: учні зможуть застосовувати поняття «революція», «універсал», «соборність»; розповідати про історичні події на основі тексту підручника; виокремлювати в тексті головне й другорядне, розв’язувати хронологічні задачі, аргументовано висловлювати власну думку.
Над Києвом — золотий гомін,
І голуби, і сонце!
П. Тичина
I. Організаційний етап
II. Перевірка домашнього завдання
Презентація творчих робіт
Учні за бажанням зачитують синквейн із поняттям «університет». Решту робіт зібрати для пе-ревірки.
Варіант І
Дидактична гра «Друже, проекзаменуй мене!»
Умови гри. Учні об’єднуються в пари і здійснюють взаємоперевірку знань із теми, ставлячи од-не одному по три запитання.
Варіант ІІ
Дидактична гра «Історичний волейбол»
Умови гри. Учні об’єднуються у дві команди, кожна з яких по черзі ставить запитання супер-никам. Учитель виконує роль арбітра і зараховує правильні відповіді.
Орієнтовні запитання
1. Поясніть поняття «університет».
2. Чим університет відрізняється від школи?
3. Де і коли було засновано перший у Європі університет?
4. У якому році у Харкові було засновано університет? Яке це століття?
5. Що вам відомо про ініціатора створення Харківського університету Василя Каразіна?
6. Яким чином відкриття Харківського університету вплинуло на розвиток української куль-тури?
III. Актуалізація опорних знань
Бесіда
1. Пригадайте, що вам відомо про Михайла Грушевського.
2. Назвіть головний здобуток Національно-визвольної революції українського народу, яку очолив Богдан Хмельницький.
IV. Мотивація навчальної діяльності
Робота з епіграфом
Прочитайте слова із поеми Павла Тичини «Золотий гомін», узяті за епіграф до уроку.
Слово вчителя
У творі Павла Тичини йдеться про золотий гомін над стародавнім Києвом, про радість національного відродження. Киян вітає легендарний Андрій Первозванний, який у сиву давнину поставив на наддніпрянських горах свій хрест, започаткувавши народження славетного міста:
То Україну
За всі роки неслави благословляв хрестом
Опромінений,
Ласкою Божою у серце зранений
Андрій Первозванний.
І засміялись гори,
Зазеленіли...
(Павло Тичина)
На уроці ми дізнаємося, яким подіям національної історії ХХ ст. присвятив свою ліричну пое-му Павло Тичина.
V. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
План вивчення нового матеріалу
1. Причини революції в Україні.
2. Основні події Української революції.
3. Михайло Грушевський — лідер революції.
1. Причини революції в Україні
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Робота з підручником
Прочитайте відповідний матеріал підручника і визначте причини, які зумовили розгортання Української революції.
Словник
Революція — докорінні зміни в житті суспільства.
Бесіда
1) Чи мала вплив на виникнення революційних настроїв в Україні Перша світова війна?
2) Чому Перша світова війна виявилася для українського народу братовбивчою?
3) Які верстви населення були зацікавлені в революційних змінах?
4) Яким чином воєнні події вплинули на побут населення України?
5) Які настрої панували серед українців у роки Першої світової війни?
2. Основні події Української революції
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Випереджальне завдання
Під час розповіді учителя складіть хронологічну таблицю основних подій Української револю-ції 1917—1920 рр.
Розповідь учителя
Початок Українській революції поклало створення в березні 1917 р. Української Центральної Ради (УЦР). Очолив цю організацію історик Михайло Грушевський.
Різні верстви населення України покладали на революцію свої надії. Так, селяни прагнули отримати землю, яка перебувала в руках поміщиків. У свою чергу, робітники виступали за покра-щення умов праці та життя, збільшення зарплатні та встановлення 8-годинного робочого дня. Учені та митці вимагали, щоб в Україні панувала українська мова — здійснювалося навчання у школах та університетах, щоб видавалося якомога більше україномовних книг та газет, щоб украї-нською мовою можна було вільно розмовляти як вдома, так і на роботі.
Стало зрозуміло, що самостійно вирішувати питання національного життя можливо лише у ві-льній, незалежній Україні. Таким чином, було сформульовано мету Української революції — створити незалежну Україну.
Досягнення поставленої мети лідери революції Михайло Грушевський та Володимир Винниченко прагнули здійснити мирним шляхом. За час існування Української Центральної Ради було видано чотири універсали, тобто документи, в яких влада доводила до відома народу свої рішення.
У листопаді 1917 р. Третім Універсалом Центральна Рада проголосила створення Української Народної Республіки (УНР). Урочистий момент проголошення цього важливого документа на Со-фійській площі у Києві змалював у згадуваній поемі «Золотий гомін» поет Павло Тичина:
Тисячі очей...
Раптом тиша: хтось говорить.
— Слава! — 3 тисячі грудей.
І над всім цим в сяйві сонця голуби.
— Слава! — 3 тисячі грудей.
Запитання
Як український народ сприйняв новину про створення Української Народної Республіки?
Розповідь учителя
Отож, завдяки Третьому Універсалу український народ міг здійснити свою віковічну мрію — створити власну державу. Непересічною подією в житті новоутвореної Української Народної Рес-публіки було проголошення її незалежності. Відбулася ця історична подія у січні наступного 1918 р.
Словник
Універсал — документ, у якому влада доводила до відома народу свої рішення.
Робота із джерелом
Прослухайте уривок із Четвертого Універсалу Української Центральної Ради і дайте відповідь на запитання.
ІЗ ЧЕТВЕРТОГО УНІВЕРСАЛУ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ (СІЧЕНЬ 1918 р.)
Народе України!
Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу.
(Хрестоматія з історії України: посібник для вчителів / За ред. В. І. Червінського. — К.: Вежа, 1996. — С. 222—223.)
Запитання
У чому полягає історичне значення проголошення Четвертого Універсалу УЦР?
Поетична хвилинка
Натхненний подіями Української революції 1917—1920 рр. Павло Тичина в одному зі своїх ві-ршів писав:
Ой що в софійському заграли дзвони, затремтіли,
Не білі голуби — янголи у небі полетіли.
Ой там збиралися під прапори, під сонячні ще й сині:
Від нині —
Не буде більше пана на вільній Україні!
Розповідь учителя
Учитель розповідає про проголошення 13 листопада 1918 р. Західноукраїнської Народної Рес-публіки (ЗУНР). Акцентує увагу учнів на проголошенні 22 січня 1919 р. злуки ЗУНР та УНР.
Словник
Соборність — об’єднаність, цілісність, неподільність України.
Робота з картою
Покажіть на карті територію Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, а також столиці цих державних утворень.
Робота із джерелом
1. Прослухайте уривок із Акта злуки УНР і ЗУНР і дайте відповідь на запитання.
З АКТА ДИРЕКТОРІЇ ПРО ОБ’ЄДНАННЯ ВСІХ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ (1919 р.)
Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України — За-хідноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина й Угорська Русь) й Наддніпрянська Ве-лика Україна. Віднині є єдина незалежна Українська Народна Республіка.
(Хрестоматія з історії України: посібник для вчителів / За ред. В. І. Червінського. — К.: Вежа, 1996. — С. 237)
У чому полягає історичне значення Акта злуки?
2. Опрацюйте текст джерела  і трьома змістовними реченнями передайте суть прочитаного. (Виступає по одному учню від кожного ряду.)
ІЗ КНИГИ ЛЕВКА ЛУКАСЕВИЧА «НА СХИЛКУ ВІКУ»
Стоїть морозний день, дерева вкриті інеєм. З самого ранку місто має святковий вигляд. Скрізь національні прапори і транспаранти. Особливо гарно удекоровано Софійську площу та сусідні вулиці.
Об одинадцятій ранку під звуки музики почали йти сюди українські піхотні частини, артилерія та самострільні команди. За військом рушили люди, зібралася велика кількість народу, заповнила всю площу й сусідні вулиці. Чимало з присутніх забралися на дерева, щоб звідти краще побачити дійство.
Незабаром поперед війська стали нові шеренги з учнів, котрі в супроводі вчителів прийшли з національними прапорами і плакатами. Духовенство зібралося у Софійському соборі на Службу Божу.
У тиші, що запала на якусь хвилину, здалеку почулися поклики «Слава!» на честь членів Дире-кторії, котрі під’їжджали на автомобілях. Військовий оркестр грає Національний Гімн. Настає найурочистіший момент свята. Акт Соборності розпочав своїм привітанням представник Україн-ської Національної Ради, голова Галицької делегації Лев Бачинський, а Лонгин Цегельський зачи-тав заяву Президії Української Національної Ради і Державного Секретаріату про волю ЗУНР об’єднатися в одну Українську соборну державу. Цю заяву всі учасники сприйняли довготривали-ми оплесками.
Професор Федір Швець виголосив текст Універсалу Соборності. Після цього архієпископ Ага-піт відслужив з духовенством молебень у намірах українського народу й Української держави. Ві-дбувся військовий парад галицького легіону Січових Стрільців.
Поетична хвилинка
Прослухайте уривок із поеми «Попіл імперій» Юрія Клена.
На Україні мов Великдень ясний.
Там сонце вже ніколи не загасне.
Летять пісні з дніпровських берегів
В Херсон, Одесу, Львів.
Свята Софія землі вже збирає
І України дві в одну єднає.
Угору линуть звуки «Заповіту»,
Схиляється весь натовп на коліна.
Судилось буйним степом половіти
Тобі в віках минулих, Україно.
3. Михайло Грушевський — лідер революції
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Робота з ілюстрацією
Використовуючи портрет М. Грушевського, розкажіть про його вдачу та освітній рівень.
Повідомлення учня
Учень зачитує повідомлення за темою «М. Грушевський — політичний і державний діяч».
Запитання
Яку роль відіграв М. Грушевський у роки Української революції 1917—1920 рр.?
Робота із джерелом
Об’єднати учнів у чотири групи, кожна з яких опрацьовує матеріал відповідної картки, після чого представники груп розповідають прочитану інформацію однокласникам.
Картка 1
Як би хотілося мені стати ватажком хлопців українських! Робитиму для цього все, що змо-жу! Може, Бог мені і допоможе! (Михайло Грушевський)

Картка 2
Ніхто в даний момент не підходив більше для ролі національного вождя, як Грушевський, ніхто навіть і рівнятися не міг з ним щодо загальновизнаного авторитету й тої поваги, якою ото-чувало його все українське громадянство. (Історик Дмитро Дорошенко)

Картка 3
Поруч із Тарасом Шевченком, Михайлом Драгомановим та Іваном Франком — Ваше ймення навіки вписане у літопис України, як їхня слава — Ваша слава не поляже, а розкаже, що діялося в світі, чия правда, чия кривда і чиї ми діти… (Із привітань М. Грушевському на 60-річчя)

Картка 4
Діяльність і творчість Михайла Сергійовича творять цілу епоху в інтелектуальному, науко-вому, національно-культурному і державному розвитку нової України. Він побіг Тара-са Шевченка й Івана Франка — цієї «всеукраїнської трійці» культурного і національно-державного відродження української нації — належить до унікальних і найвидатніших постатей в історії України. (Історик Любомир Винар)
Завдання
З’ясуйте історичне значення діяльності Михайла Грушевського.
VІ. Закріплення та систематизація вивченого матеріалу
Варіант І
Завдання
1. Розшифруйте абревіатури: УЦР, УНР, ЗУНР.
2. Із кожною абревіатурою складіть речення.
Хронологічні задачі
1. Скільки років тривала Перша світова війна?
2. На який рік Української революції припадає проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР?
Метод «Мікрофон»
Чому події, які розгорнулися в Україні в 1917—1920 рр., історики називають революцією?
Варіант ІІ
Творчі завдання
1. Уявіть, що ви — мандрівник, який подорожує територією України у першій чверті ХХ ст. Розкажіть, свідками яких історичних подій ви стали. Свою розповідь супроводжуйте робо-тою з картою.
2. Учні об’єднуються у групи по чотири особи. Потрібно за допомогою художніх засобів (ма-люнок, графіка) на аркуші формату А4 відобразити ключові моменти теми, що вивчалася. Групи по черзі біля дошки презентують виконані роботи. У презентації беруть участь усі члени групи, які працювали над малюнком.
VІІ. Підсумки уроку
Перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.
Основні висновки:
Перша світова війна, що тривала з 1914 по 1918 р., виявилася для українського народу брато-вбивчою;
Українська революція розпочалася у березні 1917 р. створенням Української Центральної Ради. УЦР очолив історик та громадський діяч М. Грушевський;
у листопаді 1917 р. у ІІІ Універсалі було проголошено створення Української Народної Респу-бліки, а в січні наступного року — проголошено її незалежність;
13 листопада 1918 р. була утворена Західноукраїнська Народна Республіка;
22 січня 1919 р. у Києві на Софійській площі було проголошено об’єднання, злуку Західноук-раїнської Народної Республіки та Української Народної Республіки. Таким чином, здійснилася віковічна мрія українського народу жити в одній державі.
Поетична хвилинка
Прослухайте вірш Павла Тичини.
Вітай же нас ти з сонцем, голубами.
Я дужий народ! — з сонцем, голубами.
Вітай нас рідними піснями!
Я — молодий!
Молодий!
VІІІ. Домашнє завдання
1. Підручник.
2. Позначте на контурній карті територію самостійної України у 1918—1920 рр. та її столицю, територію Західноукраїнської Народної Республіки та її столицю; межі території суцільного розселення українців.
3. Складіть хронологічну задачу за темою уроку.
4. Відвідайте з екскурсією музей М. Грушевського (Київ, Львів).
5. Запросіть на наступний урок своїх прадідусів і прабабусь, дідусів і бабусь, які брали участь у бойових діях, жили на території України під час окупації або були вивезені на примусові роботи до Німеччини тощо. (Бажано, якби ветерани принесли для демонстрування сімейний фотоальбом періоду війни, листи з фронту, воєнні нагороди тощо.)

Категорія: Вступ до історії України 5 клас | Додав: uthitel (30.12.2013)
Переглядів: 4204 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: