Урок № 16 Українське село і місто у ХVІІІ ст. - Вступ до історії України 5 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Вступ до історії України 5 клас

Урок № 16 Українське село і місто у ХVІІІ ст.
Урок № 16
Українське село і місто у ХVІІІ ст.
Мета: пояснити зміст понять «місто», «село», з’ясувати особливості життя в українсь-кому місті та селі у ХVІІІ ст.; розвивати уміння аналізувати, працювати з історичною картою, навчити учнів використовувати репродукції картин як джерело знань з історії; виховувати інте-рес до вивчення історії.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, атлас, роздавальний матеріал, ілюстрації.
Основні поняття: місто, село.
Очікувані результати: учні зможуть застосовувати поняття «місто», «село»; розповідати про українське місто і село ХVІІІ ст.; знаходити на карті міста, висловлювати власне ставлення до особливостей розвитку міст і сіл України у зазначений період.
Садок вишневий коло хати…
Т. Шевченко
I. Організаційний етап
II. Перевірка домашнього завдання
Варіант І
Дидактична гра «Шпаргалки»
Методична порада. Учні об’єднуються у п’ять груп, для кожної з яких нобхідно записати на дошці тему для відповіді.
1. Виникнення козацтва.
2. Заснування Запорозької Січі.
3. Життя та побут козаків.
4. Доба героїчних походів. Петро Конашевич-Сагайдачний.
5. Гетьман України Богдан Хмельницький.
Користуючись матеріалом підручника та картами, напишіть відповідь на запитання мовою си-мволів (умовні позначення, малюнки, схеми).
(Підписані «шпаргалки» учні здають на перевірку. Із метою економії часу п’ятикласники мо-жуть виготовити «шпаргалки» вдома. На уроці учні виходять до дошки, дістають «шпаргалку» і, користуючись нею, розповідають матеріал за темою своєї групи. Відзначити кращі «шпаргалки» та відповіді учнів.)
Варіант ІІ
Робота з картою
Покажіть на карті територію Дикого Поля, Дніпрові пороги, місце заснування першої Запоро-зької Січі. Чому для спорудження фортеці козаки обрали саме таку місцевість? Поясніть похо-дження назви «Запорозька Січ».
Презентація творчих робіт
Учні прикріплюють до дошки виконані вдома малюнки, на яких зображено сцени із життя та побуту запорожців.
Вправа «Разок намиста»
Методична порада — див. урок № 8.
Створіть «разок намиста» за темами «Козаки — українські лицарі», «Запорозька Січ — ко-лиска козацького духу», «Доба героїчних походів», «Гетьман України Богдан Хмельницький».
Варіант ІІІ
Тестові завдання 
І варіант
1. Запорозьку Січ називають козацькою християнською республікою.
А так
Б ні
2. Вільна, озброєна людина — це:
А яничар
Б козак
В гетьман
3. Розташуйте події у хронологічній послідовності.
А національно-визвольна революція українського народу, очолювана Б. Хмельницьким
Б заснування першої Запорозької Січі
В морські походи Петра Конашевича-Сагайдачного
4. Укажіть, який історичний діяч зображений на ілюстрації.
 
А Богдан Хмельницький
Б Дмитро Вишневецький
В Петро Конашевич-Сагайдачний
5. Про кого йдеться?
Український князь. У середині ХVІ ст. під його проводом на острові Мала Хортиця козаки спорудили першу Запорозьку Січ.
А Дмитро Вишневецький
Б Богдан Хмельницький
В Іван Підкова
ІІ варіант
1. Виникнення козаків пов’язане із захистом українських земель від нападів турків і татар.
А так
Б ні
2. Головний, старший, командувач військ у козаків — це:
А бунчужний
Б писар
В гетьман
3. Позначте на лінії часу рік початку та завершення Національно-визвольної революції україн-ського народу. Скільки років тривала ця подія?
А 9 років
Б 2 роки
В 14 років
4. Укажіть, який історичний діяч зображений на ілюстрації.
 
А Максим Кривоніс
Б Петро Конашевич-Сагайдачний
В Богдан Хмельницький
5. Укажіть правильну відповідь.
Петро Конашевич-Сагайдачний:
А здійснив чітку організацію козацького війська, зажив слави морського полководця, ра-зом із козаками захопив місто Кафу й здобув перемогу у Хотинській битві
Б зажив слави блискучого полководця та дипломата, розпочав Національно-визвольну ре-волюцію українського народу, здобув перемогу у битві під Жовтими Водами
В заснував на Дніпрі першу Запорозьку Січ, проводив військові походи проти Османської імперії
ІІІ. Актуалізація опорних знань
Завдання
Поміркуйте, чим відрізняється село від міста.
IV. Мотивація навчальної діяльності
Метод «Щоденник подвійних нотаток»
Спрогнозуйте, яким було життя міста і села в Україні у ХVІІІ ст.
(У першу колонку учні записують власні міркування на початку уроку, у другу — факти, отри-мані під час роботи на уроці.)
Власні припущення Інформація, отримана на уроці
V. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
План вивчення нового матеріалу
1. Українське село у ХVІІІ ст.
2. Українське місто у ХVІІІ ст.
1. Українське село у ХVІІІ ст.
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Словник
Село — невелике поселення, жителі якого займаються землеробством і скотарством.
Робота із джерелом
Методична порада. Учні об’єднуються у чотири групи, кожна з яких отримує картку з урив-ком з історичного джерела, який необхідно опрацювати.
Картка 1
ІЗ ЗАПИСОК АНГЛІЙСЬКОГО МАНДРІВНИКА ДЖОЗЕФА МАРШАЛЛА
Україну застав я як країну неймовірно родючу й дуже добре оброблену. Українські селяни — найкращі хлібороби.
(Панчук І. І. Історія України очима іноземців: Довідник-хрестоматія. — Тернопіль: Мандрі-вець, 2009. — С. 251.)

Картка 2
ІЗ «ПОДОРОЖНІХ ЗАПИСОК» РОСІЙСЬКОГО МАНДРІВНИКА ВАСИЛІЯ ЗУЄВА
На Харківщині оселі українців дуже розлогі, всі будови дерев’яні, вимазані зовні глиною і вибілені. Всередині хат дуже чисто. Земля на Харківщині дуже родюча — куди не поїдеш, скрізь поверхня землі вкрита здебільшого збіжжям, а далі баштани або фруктові садки.
(Панчук І. І. Історія України очима іноземців: Довідник-хрестоматія. — Тернопіль: Мандрі-вець, 2009. — С. 254.)

Картка 3
ІЗ КНИГИ РОСІЙСЬКОГО МАНДРІВНИКА ВОЛОДИМИРА ІЗМАЙЛОВА
Усі села і хутори українців розташовані у чудових місцевостях. Кожна хата чиста і біла, в оточенні квітучих садків.
(Панчук І. І. Історія України очима іноземців: Довідник-хрестоматія. — Тернопіль: Мандрі-вець, 2009. — С. 258.)

Картка 4
ІЗ КНИГИ РОСІЙСЬКОГО МАНДРІВНИКА ОЛЕКСІЯ ЛЕВШИНА
В українських селян такі характерні риси: побожність, палка любов до батьківщини, чисто-та звичаїв. У селян розвинене почуття власності, а тому нема крадіжок. Українські жінки пра-цьовиті, а мужчини ледачі.
(Панчук І. І. Історія України очима іноземців: Довідник-хрестоматія. — Тернопіль: Мандрі-вець, 2009. — С. 260.)
Бесіда
1) Яким побачили українське село мандрівники у ХVІІІ ст.?
2) Порівняйте зовнішній вигляд сіл України ХVІІІ і початку ХХІ ст.
Робота з ілюстраціями
Розгляньте репродукції картин Іллі Рєпіна «Українська хата» та Миколи Пимоненка «Свати». Опишіть селянське подвір’я та інтер’єр хати.
Розповідь учителя
Від матеріального становища сім’ї та місцевості, у якій вона жила, залежало її харчування. Се-ляни споживали у їжу в основному ті продукти, які вирощували на своїх городах. Це, зокрема, буряк, капуста, огірки, цибуля. Із другої половини ХVІІІ ст. в Україну з далекої Америки була завезена картопля, або як її тоді називали українці, — «земляна груша». Відтоді її почали активно вирощувати по всій території України, й невдовзі картопля стала «другим хлібом».
М’ясні страви зазвичай споживали рідко, переважно у великі свята. Частіше їли рибу, виловле-ну у водоймах. У смаженому та вареному вигляді споживали щуку, карася, лина, ляща та сома.
У садах вирощували вишні, груші та навіть персики. Також селяни користувалися дарами лі-су — збирали ягоди, гриби та горіхи.
«Головою» ж усьому був смачний духмяний хліб, який не черствів, траплялося, по кілька тиж-нів.
Завдання
Поміркуйте, що становило основу господарства українських селян у ХVІІІ ст.
2. Українське місто у ХVІІІ ст.
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Словник
Місто — поселення зі значною кількістю населення. Жителі міст не займаються сільським гос-подарством.
Робота з ілюстрацією
Розгляньте репродукцію картини Євграфа Крендовського «Полтава. Олександрівська площа». Складіть за нею розповідь.
Робота із джерелом 
Методична порада. Учні об’єднуються у чотири групи, кожна з яких отримує картку з уривком з історичного джерела, який необхідно опрацювати.
Картка 1
ЗІ СПОГАДІВ ДАНСЬКОГО ПОСЛА ЮЛЯ ЮСТА
Кролевець — велике місто. Вулиці в ньому прекрасні; будинки гарні, міцні, чисті.
(Панчук І. І. Історія України очима іноземців: Довідник-хрестоматія. — Тернопіль: Мандрі-вець, 2009. — С. 247.)

Картка 2
ЗІ СПОГАДІВ ДАНСЬКОГО ПОСЛА ЮЛЯ ЮСТА
Мужчини у Львові носять польський одяг, жінки — французький.
(Панчук І. І. Історія України очима іноземців: Довідник-хрестоматія. — Тернопіль: Мандрі-вець, 2009. — С. 247.)

Картка 3
ІЗ «ЗАПИСОК» ПОЛЬСЬКОГО МАНДРІВНИКА КАРЛА ХОЄЦЬКОГО
Ніжин — місто упорядковане і багатолюдне, добре розбудоване. Будинки переважно де-рев’яні, але є і кілька мурованих. Мешканці займаються головним чином торгівлею, а серед них є багато купців частково греків, частково українців. Мешканці були дуже людяні.
(Панчук І. І. Історія України очима іноземців: Довідник-хрестоматія. — Тернопіль: Мандрі-вець, 2009. — С. 250.)

Картка 4
ІЗ ЗАПИСОК РОСІЙСЬКОГО МАНДРІВНИКА ЙОГАННА АНТОНА ҐЮЛЬДЕНШТЕДТА
Фруктові дерева можна знайти майже біля кожного будинку в Києві. На Подолі є державна шовковична плантація з 500 великими шовковицями. Є також виноградники.
(Панчук І. І. Історія України очима іноземців: Довідник-хрестоматія. — Тернопіль: Мандрі-вець, 2009. — С. 252.)
Бесіда
1) Яким постає зовнішній вигляд українських міст у ХVІІІ ст.?
2) Порівняйте зовнішній вигляд міст України ХVІІІ і початку ХХІ ст.
Робота з картою
Використовуючи карту:
1) покажіть міста, про життя яких ви дізналися;
2) назвіть міста, які існували в Україні у ХVІІІ ст.
Поетична хвилинка
Прослухайте (прочитайте) уривок із поеми «Енеїда»  Івана Котляревського і дайте відповідь на запитання.
Тут їли різнії потрави
І все з полив’яних мисок,
І самі гарнії приправи
З нових кленових тарілок:
Свинячу голову до хріну
І локшину на переміну;
Потім з підливою індик;
На закуску куліш і кашу,
Лемішку, зубці, путрю, квашу
І з маком медовий шулик.
Запитання
Які страви споживали під час бенкетів у ХVІІІ ст.?
Розповідь учителя
Харчування заможних жителів міст було різноманітним. Так, готували різні юшки. Наприклад, «козацьку тетерю» — відвар із риби на квасі, приправлений борошном і пшоном. Зварене пшоно, що заправлялося шкварками і смаженою цибулею, мало назву куліш.
Заможні верстви населення вживали м’ясні страви: тушкованих чи смажених качок, гусей, ін-диків, а також свинину, баранину і телятину.
Найбільш поширеною стравою була риба: варена, копчена, солона, печена. Заможні городяни, а також духівництво нерідко споживали осетрину, форель та вугрі.
VІ. Закріплення та систематизація вивченого матеріалу
Вправа «Незакінчені речення»
Закінчіть речення.
1. Сьогодні для мене було важливим…
2. Сьогодні я дізнався…
3. Мені хотілося б надалі дізнатися…
VІІ. Підсумки уроку
Перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.
Основні висновки:
українські селяни у ХVІІІ ст., як і в попередні періоди, жили в чепурних білих хатах, навколо яких розташовувалися садки;
основу господарської діяльності українських селян становило землеробство і скотарство, до-поміжну роль відігравало полювання, риболовля та збиральництво. Із другої половини ХVІІІ ст. селяни почали вирощувати картоплю;
у ХVІІІ ст. продовжували розвиватися міста, які були засновані ще за княжих часів. Водночас з’являються і нові міста.
VІІІ. Домашнє завдання
1. Підручник.
2. Творче завдання. Створіть малюнок за темою «Українське місто у ХVІІІ ст.» або «Україн-ське село у ХVІІІ ст.» (на вибір).
3. Підготуйте повідомлення за темами «Петро Гулак-Артемовський — ректор Харківського університету», «Історик Микола Костомаров» (на вибір).

Категорія: Вступ до історії України 5 клас | Додав: uthitel (30.12.2013)
Переглядів: 3428 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: