Урок № 5 Крах імперії Наполеона та Віденський конгрес - Всесвітня історія 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Всесвітня історія 9 клас

Урок № 5 Крах імперії Наполеона та Віденський конгрес

Урок № 5

Крах імперії Наполеона та Віденський конгрес

Мета: сформувати в учнів уявлення про російський похід Наполеона І; аналізувати причини поразки французької армії в Росії; розглянути характер, спрямованість і наслідки рішень Віденського конгресу; пояснити причини краху імперії Наполеона; охарактеризувати Священний союз; розвивати в учнів уміння оцінювати політику держав під час Віденського конгресу; висловлювати власну думку щодо впливу особистості на історію.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, стінна карта світу, роздавальний матеріал.

Основні поняття: Вітчизняна війна, «Битва народів», реставрація, «Сто днів», Ватерлоо, Віденський конгрес, Священний союз.

Основні дати та події: 24 червня 1812 р. — початок російського походу Наполеона І, 26 серпня 1812 р. — Бородінська битва, жовтень 1813 р. — «Битва народів», березень 1814 р. — вступ союзників до Парижа, 20 березня — 22 червня 1815 р. — «Сто днів» Наполеона, червень 1815 р. — битва під Ватерлоо, вересень 1814 — червень 1815 р. — Віденський конгрес, вересень 1815 р. — утворення Священного союзу.

Історичні постаті: Олександр І, М. Кутузов, Багратіон, Д. Давидов, Ш. Талейран.

Очікувані результати: учні навчаться: показувати на карті кордони країн Європи наприкінці ХVІІІ — на початку ХІХ ст., походи Наполеона, місця основних битв, територіальний перерозподіл Європи за рішенням Віденського конгресу; тлумачити, співвідносити та застосовувати поняття й терміни; характеризувати Священний союз; аналізувати причини поразки французької армії в Росії; пояснювати причини краху імперії Наполеона; давати оцінку політики держав під час Віденського конгресу; висловлювати власне судження щодо впливу особистості на історію.

І.   Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь

Перевірка творчого домашнього завдання

Два-три учні представляють історичний портрет Наполеона, решта — ставлять запитання.

Робота з таблицею

Заповніть таблицю, указавши у відповідному стовпчику порядковий номер країн, які були підкорені наполеонівською Францією, та країн, які воювали з французькою імперією: 1 — Іспанія, 2 — Росія, 3 — Британія, 4 — Польща, 5 — Бельгія, 6 — Італія, 7 — Австрія, 8 — Пруссія, 9 — Нідерланди, 10 — Португалія.

Зразок відповіді

Франція

Антифранцузькі держави

1, 4, 5, 6, 9

2, 3, 7, 8, 10

ІІІ.  Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1.   Російський похід Наполеона

2.   Битва під Лейпцигом

3.   «Сто днів» Наполеона. Ватерлоо

4.   Територіальні зміни внаслідок Віденського конгресу

5.   Утворення Священного союзу

Проблемне запитання

Чому російський похід Наполеона називають Вітчизняною війною 1812 р.?

1.   Російський похід Наполеона

Варіант І

Розповідь учителя

У 1808—1811 рр. імперія Наполеона досягла піку своєї могутності. Але на шляху до повного панування в Європі стояли Англія та Росія. Якщо вторгненню до Британських островів заважав військово-морський флот Англії, який уже продемонстрував свою могутність у Трафальгарській битві, то шлях до Росії був відкритий.

Між тим відносини між Французькою та Російською імперіями загострювалися. Континентальна блокада, у якій Росія брала участь за умовами Тильзитського миру, була їй невигідна і тому часто порушувалася. Каменем спотикання стало між двома імперіями «польське питання». Із захоплених на західному кордоні Росії земель Наполеон створив Герцогство Варшавське, де діяла конституція, яка звільнила селян від кріпацтва. Це становило загрозу для Російської імперії, і Олександр І підписав таємний договір із Пруссією про спільний напад на Герцогство Варшавське. У відповідь на це Наполеон ввів до польських земель свої війська. Крім того, Франція підштовхувала Туреччину та Іран до війни з Росією.

Для вторгнення в Росію Наполеон зібрав армію у кількості понад 600 тис. осіб, половина з яких були представниками підкорених земель.

Російська імперія також мала величезну армію у 900 тис. осіб, проте вони розташовувалися у різних частинах держави — на Кавказі, у Криму, Фінляндії, Молдавії. Таким чином, на західному кордоні проти військ Наполеона було зосереджено близько 240 тис. осіб, розподілених на три армії, які прикривали основні напрямки. На петербурзькому напрямку — 1-ша армія генерала М. Барклая-де-Толлі, на московському — 2-га армія генерала П. Багратіона і на київському напрямку — 3-тя армія генерала О. Тормасова.

24 червня 1812 р., без оголошення війни, Наполеон напав на Росію, розраховуючи розбити російську армію в одній генеральній битві.

1-ша та 2-га російські армії почали відступати і в серпні з’єдналися під Смоленськом, де відбулася перша велика битва — Смоленська. Російська армія продовжувала відступати, що викликало незадоволення серед російського населення, і Олександр І призначив головнокомандувачем російською армією М. Кутузова.

Генеральна битва відбулася 7 вересня 1812 р. під Бородіном. Битва була запеклою, проте жодна зі сторін не здобула перемоги. Французи втратили близько 60 тис. осіб убитими (40 % військ). Російська армія втратила близько 40 тис. осіб, але зберегла боєздатність.

Наступного дня М. Кутузов прийняв рішення не продовжувати битву і відступив, а після Воєнної ради у Філях російська армія залишила Москву.

Армія Наполеона вступила в Москву. У місті почалися грабунки, а через деякий час спалахнула пожежа, яка знищила більшу частину міста, у тому числі й продовольчі склади. Французькі війська опинилися на межі голоду. Наполеон запропонував Олександру І переговори, проте російський імператор відмовився. І французький імператор був змушений прийняти рішення про відступ. Спроба французької армії рушити неспустошеними шляхами завершилася невдачею, у битві під Малоярославцем російські війська зупинили французів. Армія Наполеона змушена була відступати Смоленською дорогою, яку вони вже розорили. Поступово відступ перетворився на панічну втечу. У Росії розгорнувся партизанський рух, почалася сувора зима, французька армія танула на очах. Наполеон, дізнавшись про заколот у Парижі, залишив армію і вирушив до Франції. Через деякий час близько 20 тис. осіб, залишки «Великої армії» імператора Наполеона, переправилися через річку Німан. Російський похід закінчився повною поразкою.

Варіант ІІ

Робота в групах

Учні виступають із підготовленим матеріалом про російський похід імператора Наполеона відповідно до плану.

План розповіді груп

1)  Російсько-французькі відносини напередодні вторгнення.

2)  Підготовка Франції до російського походу.

3)  Російська імперія напередодні війни з Французькою імперією.

4)  Початок російського походу. Смоленська битва.

5)  Бородінська битва.

6)  Захоплення Наполеоном Москви.

7)  Відступ та знищення наполеонівської армії.

Варіант ІІІ

Робота з підручником

Опрацюйте відповідний матеріал підручника, заповніть таблицю.

Зразок заповненої таблиці

Критерії характеристики

Характеристика

Напередодні війни

Загострення відносин Росії та Франції через Континентальну блокаду, «польське» питання. Таємний договір Росії з Пруссією у 1811 р.

Франція:

У лютому—березні 1812 р. були укладені франко-прусський і франко-австрійський договори, відповідно до яких Австрія і Пруссія мали виставити для майбутньої війни відповідно 30 і 20 тис. солдатів. Усього армія Наполеона складалася з близько 600 тис. осіб.

Росія:

Договори з Туреччиною та Швецією. Армія налічувала 240—310 тис. осіб і на флангах 83 тис. осіб. За оснащенням артилерією російська армія перевершувала французьку. Російські війська були поділені на три армії, які прикривали Москву, Петербург та Київ

Бойові дії

24 червня 1812 р. — вторгнення Наполеона в Росію, відступ російських армій.

Серпень 1812 р. — об’єднання російських армій під Смоленськом, Смоленська битва.

7 вересня 1812 р. — Бородінська битва.

Вересень 1812 р. — Воєнна рада у Філях, російські війська залишили без бою Москву.

Вересень—жовтень 1812 р. — вступ Наполеона в Москву, розгортання партизанського руху.

24 жовтня 1812 р. — битва під Малоярославцем.

Жовтень—грудень 1812 р. — відступ «Великої Армії», який перетворився на втечу

2.   Битва під Лейпцигом

Варіант І

Розповідь учителя

Після поразки в Росії Наполеон почав терміново збирати нову армію, і невдовзі його сили становили понад 500 тис. осіб. Після перемоги над французами, російська армія перетнула кордони Росії і почала закордонний похід. Усі ці події привели до повстання проти французів у німецьких землях.

Улітку 1813 р. була створена шоста антифранцузька коаліція, до якої увійшли Росія, Англія, Пруссія, Швеція, Іспанія, Португалія та Австрія. Кількісний склад військ коаліції становив понад 1 млн осіб.

Вирішальна битва, «Битва народів», як її називали сучасники, відбулася в жовтні 1813 р. під Лейпцигом. 190-тисячна французька армія протистояла 300-тисячній армії союзників. Три дні тривала битва, у результаті якої армія Наполеона була знищена. З обох сторін загинуло близько 100 тис. осіб.

У 1814 р. війська союзників перетнули кордони Франції і вирушили до Парижа. 31 березня 1814 р. війська союзників без бою зайняли Париж.

6 квітня 1814 р. Наполеон Бонапарт зрікся престолу і був висланий на острів Ельба в Середземному морі, який передавався йому в довічне володіння.

У травні 1814 р. був підписаний Паризький мирний договір, за яким територія Франції залишалася в кордонах 1792 р.

Варіант ІІ

Робота з підручником

Опрацюйте матеріал підручника, заповніть таблицю «Битва народів», залишивши вільним стовпчик «Битва під Ватерлоо».

Зразок заповненої таблиці

План

Характеристика

Назва битви

Битва під Лейпцигом («Битва народів»)

Битва під Ватерлоо

Дата

16—19 жовтня 1813 р.

18 червня 1815 р.

Супротивники

Франція проти військ Росії, Пруссії, Австрії та Швеції

Французька армія, англо-прусська армія

Кількість військ

Союзники — 300 тис. осіб

Французи — 190 тис. осіб

Союзники — близько 120 тис. осіб
(50 тис. приєдналися після 18.00)

Французи — 73 тис. осіб

Результат битви

Поразка французької армії

Поразка французької армії

3.   «Сто днів» Наполеона. Ватерлоо

Варіант І

Розповідь учителя

У Франції було відновлено монархію Бурбонів. Сенат проголосив королем графа Прованського — брата страченого Людовіка XVI, який зійшов на престол під іменем Людовіка XVIII (1814—1824). Після зречення Наполеона й відновлення Бурбонів було укладено Паризький мир 1814 p., за яким територія Франції поверталася до кордонів 1792 р.

Людовік XVIII прийняв Хартію (Конституцію), якою у Франції встановлювалася конституційна монархія, зберігався Цивільний кодекс та свободи, зміни в землеволодінні. До країни почали поверталися дворяни-емігранти, які вимагали повернення родових маєтків і спадкових привілеїв. Аристократія почала вимагати відновлення абсолютизму, церква виступала за повернення земель монастирів. Король звільнив зі своїх посад 20 тис. офіцерів наполеонівської армії й багато урядовців. Почалися переслідування прибічників як імператора, так і республіки. Посилилася цензура.

— Як ставилися до змін у державі селяни, середня та дрібна буржуазія, відставні військові?

1 березня 1815 р. Наполеон із 900 гвардійцями висадився на півдні Франції і швидко рушив на Париж. Війська, спрямовані проти імператора, переходили на його бік, а король ледве встиг втекти зі столиці. 20 березня Наполеон вступив у Париж. Однак, прийшовши до влади вдруге, він протримався тільки сто днів (20 березня — 22 червня 1815 р.).

Союзники, які перебували на конгресі у Відні, терміново створили сьому коаліцію в складі Англії, Росії, Австрії, Пруссії, Швеції, Іспанії та інших держав.

Наполеон зібрав 120-тисячну армію і направився до Бельгії, плануючи розбити союзників по черзі. Вирішальна битва відбулася поблизу селища Ватерлоо. Французька армія практично розбила англійців, але на полі бою з’явилися прусські війська, і чаша перемоги схилилася на бік союзників. Армія Наполеона була знищена остаточно.

Після поразки Наполеон удруге зрікся престолу і здався в полон англійцям. Він був висланий на острів Святої Єлени в Атлантичному океані, де й помер у 1821 р.

Варіант ІІ

Робота з підручником

Самостійно опрацюйте матеріал підручника, заповніть третій стовпчик таблиці.

Додатковий матеріал

Битва під Ватерлоо

У 1815 р. становище Франції стало критичним. Армії союзників поспішали до кордонів, намагаючись задавити кількістю невелику французьку армію. Залишався тільки один шанс — розбити їх поодинці. Улітку 1815 р. Наполеон спрямував свої війська до Бельгії.

14 червня 1815 р. одночасно відбулося дві битви. Частина французьких військ на чолі з маршалом Неєм атакувала передові загони союзників (Англія, Голландія, Бельгія, Нассау, Ганновер тощо), проте успіху не досягла. Решта французьких загонів на чолі з Наполеоном розбили прусську армію в битві під Лін’ї. Прусські війська зазнали великих втрат і відступили. Імператор не зміг остаточно розбити прусську армію і направив у погоню корпус Груші. Але це, мабуть, і була одна з фатальних помилок.

Імператор Наполеон вирішив розбити англійські війська Веллінгтона із союзниками, доки вони не об’єдналися з прусськими військами. Битва відбулася неподалік Ватерлоо.

Союзники (англійці, голландці, брауншвейзці, ганноверці) мали до 70 тис. осіб, при 159 гарматах, а французи — до 72,5 тис., при 240 гарматах.

Напередодні пройшов дощ, тому початок битви затримувався — Наполеон чекав, поки земля висохне. Битва розпочалася 18 червня 1815 р. об 11.00.

Перший удар був завданий французами на правому фланзі. Він мав відвернути увагу противника, проте перетворився на окрему битву, втягнувши додаткові сили.

Практично одночасно французи атакували центр, а пізніше й лівий фланг. Піхота союзників почала відступати, і ситуацію врятувала атака англійської важкої кавалерії, яка зупинила наступ. Під час атаки в полон потрапило близько 3000 французів. Англійська кавалерія була зупинена контратакою французів.

Близько 16.00 маршал Ней направив в атаку на центр свою кавалерію. Проте атака не принесла успіху, хоча кавалеристи і проривалися крізь ряди англійців, але нічого зробити з каре (побудова солдатів у чотирикутник для боротьби з кавалерією) не змогли. Чотири рази ходила в атаку французька кавалерія. Втрати були жахливі. Голландська бригада з армії Веллінгтона відступила, але інші війська трималися.

Десь о 18.00 французи захопили стратегічні позиції в центрі й почали підтягувати артилерію, а Наполеон повів в атаку свою гвардію. Війська Веллінгтона продовжували триматися, але здавалося ще тільки одне зусилля і англійці відступлять. І тут на сході з’явилися прусські війська.

Французи змушені були відступати. Під час їхнього відступу англійський полковник крикнув: «Хоробрі французи, здавайтеся!», на що почув знамениту відповідь: «Гвардія вмирає, але не здається!» Після цієї відповіді гвардійський полк був зметений картеччю. Битва була програна.

Союзники ще три дні переслідували французьку армію, що остаточно зломило її дух. Наполеон зміг зібрати близько 3000 солдатів. Так імператор програв не тільки битву, а й свою імперію.

Мозковий штурм

Визначте причини поразки наполеонівської Франції.

Зразок відповіді

     Постійні війни.

     Економічні проблеми через постійні війни.

     Континентальна блокада.

     Знищення французької армії в Росії.

     Повстання в підкорених країнах.

     Прагнення Наполеона підкорити всю Європу.

4.   Територіальні зміни внаслідок Віденського конгресу

Варіант І

Розповідь учителя

Період наполеонівських війн завершився Віденським конгресом (вересень 1814 — травень 1815 р.). У Відень приїхали представники практично всіх держав Європи, але основні рішення приймали представники Австрії, Пруссії, Росії та Англії. Між країнами виникли гострі суперечки, спричинені боротьбою за гегемонію в Європі. Росія та Пруссія уклали таємний договір, проти якого виступили Австрія, Англія та Франція, підписавши договір між собою. Переговори були перервані поверненням Наполеона. Після розгрому Наполеона 9 червня 1815 р. між делегаціями Австрії, Англії, Росії, Пруссії, Швеції та Португалії був підписаний «Заключний генеральний акт», до якого пізніше приєдналися й інші європейські держави.

Відповідно до рішень Віденського конгресу була відновлена влада династії Бурбонів у Франції, Іспанії та Неаполітанському королівстві. Франція поверталася до кордонів 1792 р. і мала виплатити контрибуцію державам — учасницям антифранцузької коаліції. Створювалася Швейцарська конфедерація і закріплювалася політична роздробленість Італії. До Голландії приєднувалися Бельгія та Люксембург. Був створений Німецький союз у складі 34 держав і чотирьох вільних міст. Росія отримала колишнє Варшавське герцогство, Фінляндію та Бессарабію. До Англії приєднувалися французькі й голландські колонії та французький флот, до Швеції — Норвегія. Австрія отримала Галичину й Далмацію, відновила свою владу у Венеції й Ломбардії. До Пруссії відійшла частина території Саксонії та Вестфалії, Рейнська область і Померанія.

Варіант ІІ

Робота з підручником

Самостійно опрацюйте матеріал підручника й атласу, визначте основні рішення Віденського конгресу.

Зразок відповіді

     Компенсація країнам — учасницям антифранцузької коаліції.

     Відновлення влади династії Бурбонів у Франції, Іспанії та Неаполітанському королівстві.

     Повернення Франції до її дореволюційних кордонів 1792 р.

     Виплата Францією контрибуції.

     Створення Швейцарської конфедерації.

     Закріплення роздробленості Італії.

     Приєднання Бельгії та Люксембургу до Голландії.

     Укрупнення німецьких держав.

     Отримання Австрією Галичини й Далмації, відновлення її влади у Венеції й Ломбардії.

     Отримання Росією Варшавського герцогства, Фінляндії та Бессарабії.

     Отримання Англією французьких і голландських колоній та французького флоту.

     Отримання Швецією Норвегії.

     Отримання Пруссією та Данією певних територій.

5.   Утворення Священного союзу

Розповідь учителя

За пропозицією російського імператора Олександра І був створений Священний союз. Акт про створення Священного союзу було підписано 26 вересня 1815 р. в Парижі російським імператором Олександром I, австрійським імператором Францем Йосифом I і прусським королем Фрідріхом Вільгельмом III. Пізніше до нього приєдналися майже всі монархи європейських держав. Англія не увійшла до Священного союзу, але підтримувала його політику. Провідну роль у Священному союзі відігравала Росія. Учасники союзу зобов’язувалися допомагати в придушенні революцій, підтримувати християнство.

Для вирішення важливих питань монархи збиралися на конгреси Священного союзу. Усього відбулося чотири конгреси. За рішеннями конгресів були придушені революції 1820-х pp. у Іспанії, Італії, Португалії, повстання в Царстві Польському (1830—1831 pp.), Грецьке повстання не було підтримане європейськими державами і було придушене Османською імперією.

Усередині Священного союзу постійно відбувалися сутички, точилася боротьба між країнами. Попри намагання Священного союзу національно-визвольний рух у Латинській Америці та революції 1830 р. у Франції та Бельгії придушити не вдалося.

Суперечності між учасниками Священного союзу все далі загострювалися, і на середину 30-х рр. XIX ст. він перестав існувати.

Дискусія

Організувати дискусію за питанням: «Чи можна вважати Священний союз прообразом першого об’єднання для підтримання миру та безпеки у Європі?».

Підсумовуючи відповіді учнів, потрібно звернути їхню увагу на те, що Священним союзом були придушені революції 1820-х pp. в Іспанії, Італії, Португалії, повстання в Царстві Польському (1830—1831 pp.), але національно-визвольний рух у Латинській Америці та революції 1830 р. у Франції та Бельгії став союзу не під силу.

IV.   Узагальнення та систематизація знань

Робота з картою

Покажіть місця найважливіших битв, напрямки походів, зміни територій за рішенням Віденського конгресу.

Робота з документом

Прочитайте уривок із документа та дайте відповіді на запитання.

Витяг із Акта про утворення Священного союзу,
поданий адаптованою мовою оригіналу

Во имя Пресвятой и Нераздельной Троицы, Их Величества… восчувствовав внутреннее убеждение в том, сколь необходимо предлежащий державам образ взаимных отношений подчинить высоким истинам, внушаемым законом Бога Спасителя, объявляют торжественно, что предмет настоящего акта есть открыть перед лицом вселенныя их непоколебимую решимость… руководствоваться… заповедями сея святыя веры, заповедями любви, правды и мира… На сем основании…

I. соответственно словам священных писаний, повелевающих всем людям быть братьями, договаривающиеся монархи пребудут соединены узами действительного и неразрывного братства и, почитая себя как бы единоземцами, они во всяком случае и во всяком месте станут подавать друг другу пособие, подкрепление и помощь; в отношении же к подданным и войскам своим они, как отцы семейств, будут управлять ими в том же духе братства…

II. Единое преобладающее правило да будет… приносить друг другу услуги, оказывать взаимное доброжелательство и любовь, почитать всем себя как бы членами единого народа христианского, поелику союзные государи почитают себя аки поставленными от Провидения для управления единого семейства отраслями… исповедуя таким образом, что Самодержец народа христианского… не иной подлинно есть, как Тот, кому собственно принадлежит держава, поелику в нем едином обретаются сокровища любви, ведения и премудрости бесконечные…

Запитання до документа

1)  Що обіцяють сторони, які підписали Акт?

2)  Проти кого він був спрямований?

Фронтальне опитування

1)  Чому Наполеон напав на Росію?

2)  Чому Бородінську битву вважають перемогою російської армії?

3)  Чому Лейпцизьку битву називають «Битвою народів»?

4)  Чому Франція підтримала Наполеона під час його «Ста днів»?

5)  Чому всі основні питання на Віденському конгресі вирішував «клуб чотирьох»?

V.  Підсумки уроку

Вибіркова перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.

Основні висновки:

     поразка в російському поході, кризи в підкорених землях, постійні війни, які виснажували Францію, призвели до поразки та занепаду Першої імперії — імперії Наполеона Бонапарта;

     результатом наполеонівських війн стало повернення «старих порядків» та реакція в Європі, що було закріплено рішеннями Віденського конгресу та реалізоване силами Священного союзу;

     разом із тим залишилися та діяли деякі перетворення наполеонівських часів — Цивільний кодекс, конституційні монархії тощо;

     уперше була створена міжнародна колективна система політичного устрою Європи на основі Віденських договорів.

Робота над проблемним запитанням

Організувати роботу над проблемним запитанням, поставленим на початку уроку. Узагальнюючи відповіді учнів, потрібно звернути їхню увагу на дії населення Російської імперії під час навали Наполеона.

VІ.   Домашнє завдання

1)  П.: 1, § 4; 2, § 5; с. 44—49; § 6; 3, § 4.

2)  ТЗ: напишіть міні-твір за темою «Якби Наполеон здобув перемогу…».

3)  ВЗ: об’єднати учнів у декілька груп, які повинні підготувати матеріал щодо повстань в Іспанії, Неаполі, П’ємонті та Греції.

 

Категорія: Всесвітня історія 9 клас | Додав: uthitel (19.11.2013)
Переглядів: 3715 | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: