Урок № 2 Французьке суспільство наприкінці ХVІІІ ст. Початок Французької революції - Всесвітня історія 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Всесвітня історія 9 клас

Урок № 2 Французьке суспільство наприкінці ХVІІІ ст. Початок Французької революції

Урок № 2

Французьке суспільство наприкінці ХVІІІ ст.
Початок Французької революції

Мета: сформувати в учнів уявлення про основні риси кризи феодально-абсолютистської системи у Франції наприкінці ХVІІІ ст., причини Французької революції, провідні ідеї французького Просвітництва; створити умови для розуміння учнями причинно-наслідкових зв’язків між подіями; охарактеризувати діяльність Установчих і Законодавчих зборів; розвивати в учнів уміння порівнювати повстання та революції; висловлювати власну думку щодо значення Просвітництва.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, стінна карта «Велика Французька революція кінця XVIII ст.».

Основні поняття: Генеральні штати, Просвітництво, стани, Національні збори, Законодавчі збори, декрет, права і свободи громадянина, Декларація прав людини і громадянина, інтервенція, Гора, Жиронда, якобінці, роялісти, монтаньяри, конституція.

Основні дати та події: 5 травня 1789 р. — скликання Генеральних штатів; 14 липня 1789 р. — штурм і взяття Бастилії, початок революції; 26 червня 1789 р. — прийняття Декларації прав людини і громадянина, 3 вересня 1791 р. — прийняття першої Конституції Франції.

Історичні постаті: Людовік XVI, Вольтер, Ш. Л. Монтеск’є, Ж. Ж. Руссо, Д. Дідро, О. Г. Р. Мірабо, Ж. Сійес, М. Ж. Лафайєт, М. Робесп’єр, Ж. П. Марат, Ж. Ж. Дантон.

Очікувані результати: учні навчаться: визначати основні риси кризи феодально-абсолютистської системи у Франції наприкінці ХVІІІ ст., причини Французької революції, провідні ідеї французького Просвітництва; називати основні події Французької революції; показувати на карті кордони Франції, території поширення революції; тлумачити, співвідносити та застосовувати поняття й терміни з теми; характеризувати діяльність Установчих і Законодавчих зборів; порівнювати повстання та революції; висловлювати власну думку щодо значення Просвітництва.

І.   Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь

Бесіда

1)  Як вплинули на життя людини Нового часу технічні винаходи?

2)  Як у суспільстві змінилося ставлення до релігії? Чому?

3)  Якою за формою державою була Франція?

4)  Що таке Генеральні штати?

5)  Якою була влада в королів Франції?

Тестове завдання

Установіть відповідність між назвами держав та їхніми виборними органами.

1    Франція

2    Англія

3    США

4    Іспанія

5    Польща

А   Кортеси

Б   Сейм

В   Верховна Рада

Г   Конгрес

Д   Генеральні штати

Е   Парламент

Відповідь: 1Д 2Е 3Г 4А 5Б.

ІІІ.  Вивчення нового матеріалу

Повідомити учням про початок вивчення теми «Велика Французька революція кінця ХVІІІ ст. Європа у період Наполеонівських війн», кількість годин, які відводяться на її вивчення, форму проведення підсумкового контролю тощо.

План вивчення нового матеріалу

1.   Французьке суспільство наприкінці ХVІІІ ст.

2.   Доба Просвітництва

3.   Причини та початок Французької революції

4.   Декларація прав людини і громадянина

5.   Конституція 1791 р.

Проблемне запитання

Як ви вважаєте, чи була Французька революція закономірною?

1.   Французьке суспільство наприкінці ХVІІІ ст.

Варіант І

Розповідь учителя

Політична сфера. У другій половині ХVІІІ ст. Франція була абсолютною монархією. Влада короля була безмежною. Як висловився король Франції, «король-сонце» Людовік ХІV — «Держава — це я», а його наступник король Людовік ХV (1715—1774 рр.) говорив: «На мій вік стане, а мій спадкоємець нехай виплутується, як зможе», йому ж приписують й слова: «Після нас хоч потоп».

Король управляв державою одноосібно, Генеральні штати, дорадчі збори представників станів не скликалися з 1614 р. У державі існував величезний чиновницький апарат. Посади продавалися або передавалися в спадщину, самоврядування міст було знищено, поширилася корупція. Бюрократія панувала в усіх сферах суспільного життя і чинила опір будь-яким спробам реформувати систему влади. Централізоване управління державою, негнучка система влади, поділ держави на департаменти гальмували розвиток Франції.

У другій половині ХVІІІ ст. авторитет Франції на міжнародній арені значно похитнувся. Поразка у Семилітній війні, втрата колоній у Північній Америці (Канада) та Індії привели до зменшення міжнародного впливу.

Економіка. У середині ХVІІІ ст. Франція була аграрною країною з 25-мільйонним населенням. Більшість населення проживала в селі. Селянам належало близько 40 % землі, але вона була власністю дворян. Кріпаків практично не існувало, проте селяни виконували численні феодальні повинності та сплачували надмірні податки. Крім того, можливість купівлі-продажу землі була суттєво обмежена. Найбільшою кількістю землі володіла церква.

На середину ХVІІІ ст. у Франції ще не відбулася промислова революція і в промисловості ще існували залишки цехової ремісничої системи. Машини на виробництві використовували мало. Так, у 1790 р. в Англії налічувалося понад 20 тис. прядильних машин типу «Джентрі», а у Франції їх було всього 900. Підприємці ще не набули великої ролі в державі (вони в основному належали до третього стану), що також гальмувало розвиток економіки.

Розвиток торгівлі у Франції відбувався в різних напрямках. Внутрішня торгівля обмежувалася існуванням внутрішніх мит, відсутністю єдиної системи мір і ваги, засиллям чиновників та корупцією. Зовнішня торгівля розвивалася більш успішно, проте втрата колоніальних володінь у Канаді та Індії стримувала її розвиток.

Соціальна сфера. Кількість населення Франції у другій половині ХVІІІ ст. становила близько 25 млн осіб (у 1790 р. — 26 млн). Населення, як і раніше, зберігало поділ на три стани: перший — духівництво (близько 130 тис. осіб), другий — дворянство (дворянство шпаги та дворянство мантії, близько 350 тис. осіб), третій непривілейований стан — усі інші верстви населення (підприємці, ремісники, селяни, міські низи та інші). Перші два стани становили 4 % населення, мали численні привілеї і звільнялися від сплати податків. Більшість третього стану (понад 22 млн осіб) становило селянство, представники якого в основному були особисто вільними та частково володіли земельними ділянками. Крім того, вони сплачували основні податки на користь не тільки держави, а й сеньйорів та духівництва. Із початком промислової революції все більшу роль почала відігравати буржуазія (підприємці, торгівці, банкіри та інші), проте вона, отримуючи величезні прибутки, не здобула політичних прав. Серед дворянства посилюється розшарування, багато дворян втрачали свої володіння. Не було єдності і серед духівництва. Хоча церква накопичила величезні багатства, більшість духівництва була звичайними священиками та монахами, які не розпоряджалися ними. У ці часи виникає та розвивається ще один прошарок населення — санкюлоти (службовці, крамарі, підмайстри та інші), які починають впливати на життя міст.

Релігійна сфера. Франція, яка пережила релігійні війни, залишалася католицькою країною. Церква, яку активно підтримувала держава, у свою чергу, підтримувала королівську владу. Католицька церква у Франції мала жорстку централізовану систему управління і була одним із найбільших феодалів у державі. Вона мала величезні земельні володіння, майстерні та мануфактури, накопичила величезні багатства. Проте більшість представників церкви не могли користуватися її багатствами. Поступово авторитет церкви серед населення занепадав і в суспільстві стали поширюватися виступи проти церкви і релігії.

Таким чином, у другій половині ХVІІІ ст. Франція перебувала в стані глибокої кризи.

Варіант ІІ

Дидактична гра «Розвідники»

Методика проведення. Об’єднати учнів у чотири групи і запропонувати їм виконати завдання. Після виконання завдання представники груп представляють результати роботи.

Використовуючи матеріал підручника та атласу, підготуйте інформацію про ситуацію у Франції XVIII ст.: група 1 — у сфері економіки, група 2 — політичній сфері, група 3 — соціальній сфері, група 4 — сфері релігії.

Зразок відповіді

Сфера

Зміни

Економіка

Аграрна країна

Обмеження на купівлю-продаж землі

Феодальні побори та надмірні податки

Залишки цехової ремісничої системи

Промислова революція не відбулася

Машини на підприємствах використовували мало

Поступовий розвиток промисловості

Обмеження внутрішньої торгівлі митом

Активний розвиток зовнішньої торгівлі

Колоніальна система

Відсутність єдиної системи одиниць мір і ваги

Політична сфера

Абсолютизм

Поділ населення на три стани

Бюрократична система — величезний апарат чиновників

Централізація управління державою

Генеральні штати — дорадчі збори представників станів — не збиралися з 1614 р.

Збереження «старого порядку» — поєднання абсолютизму зі становою системою

Соціальна

Більшість населення селяни — особисто були вільні, але не володіли землею

Зростання ролі буржуазії (підприємці, торгівці, банкіри)

Відсутність у буржуазії політичних прав

Розшарування дворянства та духівництва

Утворення санкюлотів — прошарок населення — службовці, крамарі, підмайстри та інші

Релігійна

Поширення католицизму

Підтримка церкви державою

Існування централізованої церковної системи

Володіння великими земельними наділами

Розшарування духівництва

Падіння авторитету церкви

Поширення виступів проти релігії та церкви

2.   Доба Просвітництва

Варіант І

Розповідь учителя

ХVІІІ ст. в Європі вважається добою Просвітництва. І однією з країн, де ідеї Просвітництва досягли значних результатів, стала Франція. Саме в цей час зростає кількість освічених людей у різних прошарках населення. Докорінно змінюються погляди на навколишній світ та місце людини в ньому. Саме людина, її розум, віра в прогрес та можливості змін становили основні засади філософії Просвітництва.

Представники Просвітництва виступали проти існуючих феодальних порядків, несправедливості та церкви, вважаючи, що суспільний прогрес можливий лише через поширення освіти, культури і виховання.

Ідеї Просвітництва знайшли відображення в працях його видатних представників — Вольтер, Ш. Л. Монтеск’є, Д. Дідро, Ж. Ж. Руссо, Ж. Мельє, Г. Б. Маблі та інших.

Вольтер (1694—1778 рр. — справжнє ім’я Марі Франсуа Аруе) — французький письменник, філософ, історик, поет, публіцист і політичний діяч. Виступав проти тиранії, клерикалізму й деспотизму, критикував вади французького суспільства та католицької церкви, пропагував рівність усіх громадян перед законом. За свої погляди був заарештований, емігрував до Англії, жив у Пруссії та Швейцарії. Справедливим вважав суспільство, засноване на трьох основних ідеалах — свободі, рівності й повазі до власності. Автор численних наукових праць, поем, п’єс, філософських повістей (наукові праці «Філософські листи», «Трактат про метафізику», «Філософський словник», трагедії «Брут», «Смерть Цезаря», «Магомет» тощо).

Монтеск’є Шарль Луї (1689—1755 рр.) — французький правознавець, філософ, просвітитель, письменник. Здобув чудову освіту (закінчив католицький коледж), багато мандрував. Був прихильником конституційної монархії, теорії природного права і суспільного договору. Виступав за поділ влади на законодавчу (парламент), виконавчу (король та міністри) і судову (незалежна від парламенту і короля). Вважав, що основними принципами демократії мають бути свобода слова, преси, зборів, віротерпимість, рівність усіх перед законом. Був противником революцій та прибічником компромісу між буржуазією та дворянством, вважав, що необхідне відділення церкви від держави. Свої основні погляди виклав у книзі «Про дух законів» (1748 p.).

Руссо Жан Жак (1712—1778 рр.) — філософ, письменник. Виступав проти соціальної несправедливості. Кращою формою держави вважав республіку. Свої погляди щодо державного устрою виклав у працях «Міркування про походження і причини нерівності між людьми» (1755 p.) та «Про суспільний договір, або Принципи політичного права» (1762 p.). Він ідеалізував первісний лад і виступав проти великої приватної власності. Закликав до боротьби проти влади багатіїв та до встановлення «народного суверенітету».

Діяльність представників епохи Просвітництва не тільки заклала ідейні підвалини майбутніх перетворень, а й відіграла велику роль у розвитку духовної культури Франції та інших країн Європи й Америки.

Варіант ІІ

Слово вчителя

У середині XVIII ст. у Франції відбувся зліт Просвітництва — ідейної течії, яка відображала протест проти феодальних порядків, соціальної несправедливості, канонів католицької церкви, схоластики в науці, виступала за суспільний прогрес через поширення освіти, культури і виховання. Просвітителі виробили власні бачення світу й філософію, що інколи випереджали наміри своїх творців.

Повідомлення учнів

Методика проведення. На попередньому уроці учні отримують індивідуальні завдання, відповідно до яких готують стислі повідомлення (2—3 хв). Під час виступів решта учнів мають скласти конспект або тези повідомлень.

Зразок відповіді

Діяч

Характеристика

Шарль Луї
Монтеск’є
(1689—1755 рр.)

Головна праця «Про дух законів». Виступав проти абсолютизму, за конституційну монархію та розподіл влади на законодавчу (парламент), виконавчу (король та міністри) і судову (незалежна від парламенту і короля). Основні принципи демократії: свобода слова, преси, зборів, віротерпимість, рівність усіх перед законом. Виступав за відділення церкви від держави. Противник революції — прибічник компромісу між буржуазією та дворянством

Вольтер
(Франсуа Аруе) (1694—1778 рр.)

Був ув’язнений у Бастилії. Противник абсолютизму, виступав за освічений абсолютизм. Забезпечення свободи та рівності у правах для всіх, повага до приватної власності. Критикував церкву як механізм, але виступав за її збереження. Дійшов до висновку, що буде революція

Дені Дідро

(1713—1784 рр.)

Організатор видання «Енциклопедії». Противник абсолютизму, виступав за обмежену монархію. Недоторканність приватної власності, «економічна свобода», віротерпимість та майнова рівність. Критикував як церкву, так і релігію, але визнавав Бога. Добрі закони та розумне правління мають створювати справедливий суспільний лад

Жан Жак Руссо (1712—1778 рр.)

Противник монархії, виступав за республіку. Приватна власність і породжена нею нерівність — головні причини всіх суспільних негараздів. Рівність усіх людей у правах. Противник католицької церкви

Жан Мельє

(1664—1729 рр.)

Священик — суспільна власність та обов’язкова праця для всіх — ідеальне суспільство

Габріель Маблі

(1709—1785 рр.)

Приватна власність — причина всіх негараздів. Виступав за суспільну власність та плановий розподіл продуктів праці

3.   Причини та початок Французької революції

Варіант І

Розповідь учителя

Наприкінці ХVІІІ ст. Франція перебувала в кризовому стані. Молодий король Людовік XVI (1774—1793 рр.) спробував змінити ситуацію — він відмовився від грошового подарунка на честь коронації, відправив у відставку багатьох урядовців, призначив міністром фінансів видатного економіста Ж. Тюрго, якому доручив проведення реформ. Протягом двох років Ж. Тюрго запровадив багато змін: скасував внутрішні мита, цехові привілеї в містах, монополію держави на продаж хліба. Проте спроба обмежити витрати на утримання королівського двору та наступ на права дворян привели до відставки міністра.

Тим часом ситуація в країні ускладнювалася. У 80-х рр. XVIII ст. країну охопила гостра економічна, політична й соціальна криза. Зростали ціни, збільшувалася кількість безробітних, неврожай 1788 р. викликав у країні голод. Наплив дешевих товарів з Англії призвів до розорення десятків мануфактур. У державі не було грошей, внутрішній борг досягав 4,5 млрд ліврів, не було чим платити чиновникам та армії.

У 1787 р. король скликав збори нотаблів, які запропонували введення загального земельного податку. Однак паризький парламент не підтримав його введення, і тоді Людовік ХVІ вирішив зібрати Генеральні штати, які не скликалися з 1614 р.

Генеральні штати розпочали роботу в королівській резиденції — Версалі — 5 травня 1789 р. Традиційно вони складалися з трьох палат — представників духівництва, дворянства і непривілейованого третього стану.

(Склад Генеральних штатів й особливості порядку голосування розкрити за наведеною схемою.)

Склад Генеральних штатів (5 травня — 17 червня 1789 р.)

Перший стан

Другий стан

Третій стан

291 депутат — один голос від стану

250 депутатів — один голос від стану

557 депутатів — один голос від стану

Представники
духівництва

Представники дворянства

Представники всього іншого населення — адвокати, нотаріуси, лікарі, торгівці, ремісники, заможні селяни

 

Король був упевнений, що засідання Генеральних штатів буде коротким і завершиться підтримкою його пропозицій. Проте представники третього стану виступили проти старого порядку голосування («один стан — один голос») і запропонували рівне та спільне голосування всіх депутатів («один депутат — один голос»). Частина депутатів першої та другої палат підтримали пропозиції третього стану. Суперечки точилися понад місяць.

17 червня 1789 р. за пропозицією абата Сійеса депутати третьої палати та частина депутатів першої й другої палат проголосили себе Національними зборами і заявили, що будуть представляти інтереси всього французького народу. Тоді король, не наважуючись розігнати депутатів, наказав зачинити залу засідань. 20 червня 1789 р. Національні збори зібралися в залі для гри в м’яч. Вони присягнулися не розходитися, доки не буде прийнята конституція країни, та проголосили недоторканність депутатів. 9 липня 1789 р. Національні збори проголосили себе Установчими, які могли закласти підвалини нової держави.

Людовік ХVІ відправив у відставку міністра фінансів Ж. Неккера та почав стягувати війська до Парижа. Ці події призвели до початку повстання в місті. 13 липня 1789 р. був захоплений Дім інвалідів, спалені митні кордони, пограбовані монастирі та почалося формування ополчення. 14 липня 1789 р. революційно налаштовані парижани захопили та зруйнували Бастилію. Цей день вважається початком революції у Франції.

Наляканий революційними подіями король визнав Установчі збори та наказав відвести війська від Парижа. Він відновив на посадах звільнених міністрів та провів нові призначення.

Звістка про події в Парижі та падіння Бастилії миттєво поширилася Францією. Почався період, який називають часом «муніципальних революцій», коли повсталий народ захоплював владу та створював нові місцеві органи влади — муніципалітети, починав формувати загони Національної гвардії.

Ініціатива перейшла до Установчих зборів, які почали перебудову держави. У першій половині серпня було прийнято ряд декретів, які скасували станову систему. 26 серпня 1789 р. було проголошено Декларацію прав людини і громадянина. Невдовзі був прийнятий Закон про виборчу систему, який підготував вибори до нового органу влади, запровадивши виборчий ценз на основі доходів громадян.

Проте король відмовився підписувати декрети Установчих зборів і спробував перехопити ініціативу, наказавши перекинути до Версалю війська. Про це стало відомо в Парижі, і 5 вересня 1789 р. величезний натовп рушив до Версалю. Королівський палац був оточений і захоплений парижанами. Король був змушений затвердити всі декрети і разом з Установчими зборами переїхав до Парижа.

Протягом 1789—1791 рр. у Франції сталися величезні зміни — було скасовано поділ на стани та успадкування дворянських титулів; церква була взята під контроль держави; запроваджувався новий адміністративний поділ країни на 83 департаменти; ліквідовувалася цехова система; скасовувалися внутрішні мита та інші перепони, які гальмували розвиток промисловості й торгівлі.

Революційні події викликали піднесення громадянської активності, утворення різних політичних клубів, товариств, газет, які починають відігравати значну роль в політичній боротьбі. Якобінський клуб (або Товариство друзів конституції), який збирався в колишній бібліотеці монастиря Святого Якоба, об’єднував прибічників конституційної монархії. У 1790 р. виникає «Товариство друзів прав людини і громадянина», яке дістало назву Клуб кордильєрів (від назви колишнього монастиря францисканців-кордильєрів). Його очолили Ж. Ж. Дантон, К. Демулен та Ж. П. Марат.

Активізувалися й роялісти (прибічники короля), які почали готувати втечу короля. 21 червня 1791 р. король Людовік ХVІ та королева Марія-Антуанетта здійснили спробу втекти, але були затримані. Це призвело до кризи в країні, і 17 липня 1791 р. на Марсовому полі зібрався величезний натовп людей, які вимагали утворення республіки. За наказом Лафайета, Національна гвардія відкрила вогонь.

3 вересня 1791 р. король підписав Конституцію, за якою всі французи отримали рівні права. Установчі збори виконали свою роль та були розпущені.

1 жовтня 1791 р. розпочали роботу нові Законодавчі збори Франції.

Мозковий штурм

Методика проведення. Мозковий штурм — методика спільного розв’язання проблем. Під час мозкового штурму всі учні мають право висловити власну думку на поставлену проблему або дати відповідь на поставлене запитання. Усі відповіді записуються на дошці або великому аркуші паперу. Після завершення висування ідей записані відповіді аналізуються й обираються ті, які підходять для вирішення поставленої проблеми або відповіді на запитання.

Назвіть причини Французької революції.

Зразок відповіді

•     Абсолютизм стримував розвиток суспільства.

•     «Старий порядок» не відповідав суспільним потребам.

•     Католицька церква не відповідала потребам суспільства.

•     Банкротство держави — величезні борги та неспроможність їх повернути.

•     Економічна, політична та суспільна кризи, неспроможність влади впливати на ситуацію.

•     Прагнення буржуазії отримати політичні права і впливати на державну владу.

IV.   Узагальнення та систематизація знань

Робота з картою

Покажіть на карті кордони та столицю Франції, сусідні країни.

Тестове завдання

Установіть відповідність між діячами Просвітництва та їхніми характеристиками.

1    Ш. Л. Монтеск’є

2    Вольтер

3    Д. Дідро

А   Організатор видання «Енциклопедії»; противник абсолютизму, виступав за обмежену монархію

Б   Основна праця «Про дух законів» — розподіл влади на законодавчу (парламент), виконавчу (король та міністри) і судову (незалежна від парламенту і короля)

В   Був ув’язнений у Бастилії; критикував церкву як механізм, але виступав за її збереження

Г   Священик; суспільна власність та обов’язкова праця для всіх — ідеальне суспільство

Відповідь: 1Б 2В 3А 4Г.

Евристична бесіда

Які положення взяла Конституція України (1986 р.) з Декларації прав і свобод громадянина?

Робота з візуальним джерелом

Складіть опис картини «Штурм Бастилії 14 липня 1789 р.», звернувши увагу на людей, які зображені на картині, та розповідаючи реальну історію взяття Бастилії.

Робота з документом

Прочитайте уривок із документа та дайте відповіді на запитання.

Із Декрету про знищення феодальних прав і привілеїв
від 11 серпня 1789 р.

Стаття І

Національні збори остаточно скасовують феодальний порядок. Вони постановляють, що із прав та повинностей феодальних і чиншових, ті, які стосуються особистого або речового кріпосного права, скасовуються без винагороди; усі інші оголошуються такими, що мають бути викупленими. Розміри і спосіб викупу будуть визначені Національними зборами. Ті із зазначених повинностей, які не скасовуються цим декретом, будуть братись аж до викупу.

Запитання до документа

1)  Чому був прийнятий цей декрет?

2)  Хто був зацікавлений у його прийнятті?

3)  Чиї права захищав декрет?

4)  Чому не всі повинності було скасовано?

V.  Підсумки уроку

Вибіркова перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.

Основні висновки:

•     головною причиною Великої Французької революції стало загострення політичних, економічних, соціальних та релігійних суперечностей у державі;

•     основним досягненням першого етапу революції вважається прийняття Декларації прав людини і громадянина, Конституції 1791 р. та встановлення конституційної монархії.

Робота над проблемним запитанням

Організувати роботу над проблемним запитанням уроку. Узагальнюючи відповіді учнів, потріб­но назвати причини Великої Французької революції.

VІ.   Домашнє завдання

1)  П.: 1, § 1; 2, § 1—2; 3, § 1.

2)  ТЗ: напишіть твір за темою «Штурм Бастилії».

 

Категорія: Всесвітня історія 9 клас | Додав: uthitel (19.11.2013)
Переглядів: 4949 | Рейтинг: 2.5/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: