Урок № 29 Міжнародні відносини у 1871—1900 рр - Всесвітня історія 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Всесвітня історія 9 клас

Урок № 29 Міжнародні відносини у 1871—1900 рр

Урок № 29

Міжнародні відносини у 1871—1900 рр.

Мета: сформувати в учнів уявлення про міжнародні відносини в останній чверті ХІХ ст.; проаналізувати утворення Троїстого союзу, оформлення франко-російського альянсу; розглянути роль США в міжнародних відносинах; охарактеризувати Союз трьох імператорів; порівняти союзи держав; розвивати в учнів уміння оцінювати суть панамериканізму; висловлювати власну думку про міжнародні відносини.

Обладнання: підручник, стінна карта світу, роздавальний матеріал.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття: міжнародні відносини, Союз трьох імператорів, Троїстий союз, панамериканізм, Панамериканський союз, Гаазька конференція.

Основні дати та події: 1878 р. — Берлінський трактат, 1881 р. — австро-російсько-німецький договір про нейтралітет, 1882 р. — утворення Троїстого союзу, 1885—1886 рр. — сербсько-болгарська війна, 1889 р. — Перший Панамериканський конгрес, 1891 р. — франко-російський союз, 1894—1895 рр. — японсько-китайська війна, 1899 р. — Гаазька конференція.

Історичні постаті: Олександр ІІ, Вільгельм І, Франц Йосиф ІІ.

Очікувані результати: учні навчаться: показувати на карті колоніальний поділ світу наприкінці ХІХ ст., колонії та напівколонії, утворення Троїстого союзу, перші війни за перерозподіл колоній, сферу діяльності міжнародних організацій; тлумачити, співвідносити та застосовувати поняття й терміни; характеризувати Союз трьох імператорів; проаналізувати утворення Троїстого союзу, оформлення франко-російського альянсу; визначати їх роль у міжнародних відносинах; давати оцінку панамериканізму; висловлювати власну думку про міжнародні відносини.

І.   Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Диспут за темою «Політика європейських держав у Китаї»

Організувати диспут за запитаннями:

1)  Як вплинула політика європейських держав на розвиток Китаю?

2)  Чи впливали протиріччя між європейськими державами на їхню політику в Китаї?

Фронтальне опитування

1)  Охарактеризуйте становище в Китаї в середині ХІХ ст.

2)  Яку територію охопило повстання Тайпінів? Хто його очолював?

3)  Порівняйте Першу та Другу опіумні війні.

4)  Схарактеризуйте політику європейських держав, США та Японії в Китаї.

5)  Чому реформи «Ста днів» завершилися невдачею?

6)  Опишіть перебіг подій Боксерського повстання.

7)  Охарактеризуйте Китай на початку ХХ ст.

III.  Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1.   Геополітичні наслідки франко-німецької війни. Союз трьох імператорів. Загострення англо-німецького колоніального суперництва

2.   Утворення нових незалежних держав на Балканах

3.   Утворення Троїстого союзу і загострення російсько-німецьких відносин. Оформлення франко-російського альянсу

4.   США в міжнародних відносинах. Панамериканізм

5.   Зовнішня та колоніальна політика Японії

Проблемне запитання

Чому у світі відбувалися Гаазькі конференції?

1.   Геополітичні наслідки франко-німецької війни. Союз трьох імператорів. Загострення англо-німецького колоніального суперництва

Випереджальне завдання

Під час розповіді вчителя складіть таблицю «Союз трьох імператорів», яка містить фрагменти схем, хронологічних таблиць тощо.

Зразок відповіді

Союз трьох імператорів

Росія

Німеччина

Австро-Угорщина

Олександр ІІ

Вільгельм І

Франц Йосиф ІІ

  • Червень 1873 р. — підписання договору між Росією та Австро-Угорщиною.
  • Жовтень 1873 р. — приєднання до договору Німеччини.
  • 1878 р. — на Берлінському конгресі, присвяченому підсумкам російсько-турецької війни, Німеччина та Австро-Угорщина виступили проти Росії.
  • Червень 1881 р. — у Берліні був підписаний австро-російсько-німецький договір — договір про нейтралітет. Союзники зобов’язалися дотримуватися нейтралітету у випадку, якщо хто-небудь із них виявиться у стані війни із четвертою державою, а також контролювати Туреччину у справі проток.
  • Договір був укладений на три роки і подовжений у березні 1884 р. ще на три роки.
  • Значення договору було підірвано загостренням у 1885—1886 рр. австро-російських відносин через болгарське питання.
  • Союз трьох імператорів остаточно розпався, після чого в 1887 р. був укладений російсько-німецький договір

Розповідь учителя

Події другої половини ХІХ ст. суттєво змінили розстановку сил у Європі — поразка Росії в Кримській війні 1853—1856 рр. та об’єднання Німеччини й Італії спричинили зміну політичного домінування і загострення боротьби між державами.

Поразка Франції у франко-німецькій (франко-прусській) війні також привела до зміни співвідношення сил у Європі. Поява могутньої Німецької імперії у центрі Європи по іншому «розставила» держави на континенті. З одного боку, виникають суперечності між Німеччиною та Великою Британією за гегемонію, при чому не тільки у Європі, а й у світі. З іншого боку, Німеччина продовжує вважати своїм основним суперником Францію і намагається будувати систему противаг. Крім того, Німеччина активно втручається у світові події — німецька ескадра отримує в «оренду» території в Китаї, Німеччина починає створювати власну колоніальну імперію в Африці і проводить активну політику на Балканах.

Одним із напрямків німецької зовнішньої політики стало створення коаліції держав на противагу Франції. Увагу до Німеччини проявила Австро-Угорщина (незважаючи на поразку від Пруссії), яка мала багато внутрішніх проблем, але намагалася активно діяти на Балканах. Тим часом рейхсканцлер Німеччини О. фон Бісмарк прагнув залучити до союзу Росію, яка докладала зусиль до скасування принизливих умов Паризького миру, що закріпив поразку Росії в Кримській війні.

У червні 1873 р. відбулося підписання договору між Росією та Австро-Угорщиною, до якого в жовтні 1873 р. приєдналася Німеччина. Так виник Союз трьох імператорів. Проте він був нестійким, між сторонами угоди існували серйозні суперечності. У 1875—1877 рр. Росія не підтримала Німеччину в її антифранцузьких пересторогах, а на Берлінському конгресі, присвяченому підсумкам російсько-турецької війни, Німеччина та Австро-Угорщина виступили проти Росії.

Відновлення Союзу трьох імператорів відбулося в червні 1881 р., коли в Берліні був підписаний австро-російсько-німецький договір — договір про нейтралітет. Союзники зобов’язалися дотримуватися нейтралітету у випадку, якщо хто-небудь із них виявиться у стані війни із четвертою державою, а також контролювати Туреччину у справі проток. Договір був укладений на три роки і подовжений у березні 1884 р. ще на три роки. Але значення договору було підірвано загостренням у 1885—1886 рр. австро-російських відносин через болгарське питання. «Союз трьох імператорів» остаточно розпався, після чого в 1887 р. був укладений російсько-німецький «перестрахувальний договір». І цього ж року Німеччина відмовила Росії у кредиті.

Німеччина пізно розпочала формування власної колоніальної імперії, проте вона зуміла захопити доволі значні володіння в Африці, Азії й Океанії, що викликало загострення відносин із Великою Британією. Саме О. фон Бісмарку належить ідея обговорити африканські питання, що й відбулося в 1884 р. в Берліні. Там європейські держави досягли домовленості про розподіл континенту, проте вони часто порушувалися. Крім того, Німеччина почала проводити активну політику на Близькому Сході і добилася від Туреччини концесії на будівництво залізниці до Багдада. Це викликало занепокоєння у Великій Британії, тому що Німеччина дуже наближалася до Індії. Також залізниця могла суттєво знизити доходи від використання Суецького каналу. Не менш важливим було й те, що Німеччина поширювала свій вплив на Близькому Сході. Усі ці чинники призвели до загострення англо-німецького суперництва.

2.   Утворення нових незалежних держав на Балканах

Розповідь учителя

У 1876 р. Сербія, Чорногорія та Болгарія, які входили до складу Османської імперії, підняли повстання й оголосили війну Туреччині. Європейські держави підтримували ведення активних дій із боку Туреччини, а Російська імперія виступила на захист слов’янських держав і в 1877 р. оголосила війну Туреччині.

У результаті успішних бойових дій російської армії Туреччина зазнала поразки. За умовами російсько-турецького миру, укладеного в місті Сан-Стефан, Сербія, Чорногорія і Румунія ставали незалежними державами, а Болгарія отримувала статус автономного князівства.

Проте Велика Британія та Австро-Угорщина виступили за перегляд умов Сан-Стефанського миру, погрожуючи війною. Улітку 1878 р. відбувся Берлінський конгрес, на якому були присутні представники Росії, Великої Британії, Австро-Угорщини й Німеччини, а також делегації Франції, Італії і Туреччини. На конгрес були запрошені представники Греції, Ірану, Румунії, Чорногорії й Сербії. Берлінський конгрес переглянув умови російсько-турецького миру — Чорногорія, Румунія та Сербія отримали незалежність, але їх території були зменшені, Болгарія залишилася автономною у складі Туреччини, але тільки її частина стала князівством. Австро-Угорщина отримала право на окупацію Боснії та Герцеговини.

Берлінський конгрес став ще однією сходинкою в зростанні напруження у Європі.

Завдання

Складіть схему «Утворення нових незалежних держав на Балканах».

Зразок відповіді

Утворення нових незалежних держав на Балканах

Берлінський трактат (результат Берлінської конференції, на якій були присутні представники Росії, Великої Британії, Австро-Угорщини й Німеччини, а також делегації Франції, Італії і Туреччини. На конгрес були запрошені представники Греції, Ірану, Румунії, Чорногорії та Сербії), підписаний 13 липня 1878 р.

Сербія

Румунія

Чорногорія

Болгарія

Незалежні держави

Автономне князівство

У 1882 р. князь Мілан Обренович був проголошений королем сербів

У 1881 р. Румунія була проголошена королівством

Князівство, у якому князем став Нікола І

1879 р. — установчі збори голосують за Тирновську конституцію і обирають князем Александра Батенберга.

1887 р. — князем обраний Фердинанд Сакс-Кобург-Готський

1885—1886 рр. — сербсько-болгарська війна — визнання об’єднаної Болгарії Великими державами

         

 

3.   Утворення Троїстого союзу і загострення російсько-німецьких відносин. Оформлення франко-російського альянсу

Випереджальне завдання

Під час розповіді вчителя запишіть основні тези щодо виникнення Троїстого союзу.

Зразок відповіді

•     Троїстий союз — військово-політичний блок Німеччини, Австро-Угорщини та Італії, спрямований проти Франції та Росії.

•     1879 р. — австро-німецький договір, який передбачав спільні дії обох країн у випадку нападу Росії на одну з них.

•     1882 р. — доповнений договором між Німеччиною, Австро-Угорщиною та Італією.

•     Німеччина й Австро-Угорщина зобов’язувалися надавати всіма засобами допомогу Італії у випадку нападу на неї Франції.

•     Італія брала на себе зобов’язання допомогти Німеччині, якщо вона стала жертвою неспровокованого нападу з боку цієї держави.

•     Австро-Угорщина звільнялась від допомоги Німеччині у випадку воєнних дій проти Франції — їй надавалася роль резерву на випадок втручання в конфлікт Росії.

•     Окремі статті договору стосувались Великих держав і передбачали, що у випадку нападу двох або кількох Великих держав на одного члена Троїстого союзу у війну з ними вступають всі учасники договору.

•     У випадку нападу однієї з Великих держав, дві інші зобов’язувалися зберігати доброзичливий нейтралітет.

•     Виняток робився лише для Франції: у випадку її нападу на одну з країн союзу, всі інші виступали на спільну боротьбу проти неї.

•     1887 р. — у Берліні підписано другий союзний договір, 1891 р. — третій союзний договір; 1902 р. — четвертий союзний договір. Зміст цих договорів в основному повторював положення документа 1882 р. і містив окремі додаткові угоди.

•     Наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. Італія почала переорієнтовувати зовнішньополітичний курс і поступово відходити від своїх союзників.

Розповідь учителя

Берлінський конгрес продемонстрував неможливість співпраці між Росією і Німеччиною та Австро-Угорщиною. У відповідь на відмову підтримки Німеччиною Росії на конгресі Російська імперія скасувала нейтралітет у відносинах Німеччини та Франції, що тричі утримувало від початку франко-німецького конфлікту. До того ж між Німеччиною та Росією розпочалася митна війна. Союз трьох імператорів розпався. Німеччина почала створювати нове угруповання.

У 1879 р. між Німеччиною та Австро-Угорщиною був укладений таємний договір, спрямований в основному проти Росії. Він мав агресивний характер і передбачав втручання союзників практично в будь-який конфлікт.

Німеччина, використовуючи франко-італійське колоніальне суперництво, заручилася згодою Італії увійти в союз. 20 травня 1882 р. був підписаний таємний договір, спрямований проти Франції. Союз цих держав дістав назву Троїстий союз і започаткував розподіл Європи на військові блоки. Згодом до Троїстого союзу приєдналися Румунія та Іспанія.

У 1887 р. в Берліні було підписано другий союзний договір, у 1891 р. — третій союзний договір, а у 1902 р. — четвертий союзний договір. Зміст цих договорів в основному повторював положення документа 1882 р. і містив окремі додаткові угоди.

На початку ХХ ст. Італія почала переорієнтовувати свій зовнішньополітичний курс і поступово відходити від союзників.

Загострення російсько-німецьких відносин сприяло налагодженню контактів між Францією та Росією. Після відмови Німеччини надати кредит Росії його надала Франція в 1887 р. Розпочалися переговори, які завершилися підписанням у 1891 р. консультативного пакта, а в 1882 р. була підписана таємна військова конвенція (яка мала діяти на весь час існування Троїстого союзу).

Велика Британія тривалий час дотримувалася політики «блискучої ізоляції», будучи впевненою в могутності свого флоту та перевагах острівного положення і намагаючись ослаблювати своїх супротивників. Так англо-японський союз (1902 р.) допоміг Японії здобути перемогу під час російсько-японської війни (1904—1905 рр.). Проте зростання воєнної могутності Німеччини, особливо створення німецького військового флоту, створювало реальну міжнародну загрозу. Після переговорів із Францією і розподілу сфер впливу в Африці у 1904 р. був підписаний військово-політичний договір, який дістав назву Антанта («Сердечна згода»), а після розподілу сфер впливу з Росією (Іран, Афганістан, Тибет) цей союз став трійним — Росія увійшла до складу Антанти.

4.   США у міжнародних відносинах. Панамериканізм

Розповідь учителя

У зовнішній політиці кінця ХІХ ст. існувало дві тенденції — експансіонізм (участь США у світових подіях, будівництво могутнього військово-морського флоту, створення воєнних баз далеко за межами держави) та ізоляціонізм (обмеження активної зовнішньої політики американськими континентами та Карибським басейном, закриття цих територій від втручання європейців).

Результатом розвитку зовнішньої політики стало поширення ідеї панамериканізму, який був спрямований на панування США серед американських держав через створення військово-політичного блоку та контролю США над американськими державами. Панамериканізм проголошував єдність серед американців обох континентів на противагу європейцям. Для реалізації цієї ідеї США у 1889 р. провели Перший Панамериканський конгрес у Вашингтоні, де був створений Панамериканський союз. Провідну головну роль у цьому союзі відігравали США, які цікавилися тільки власними інтересами.

Практичним втіленням ідеї панамериканізму стала «політика великого кийка», яку США реалізували в Латинській Америці та країнах Карибського басейну. Результатом іспано-американської війни 1889 р. стало захоплення Сполученими Штатами практично всіх іспанських колоній на Карибах та здобуття права тримати гарнізон на Кубі. У 1899 р. США проголосили про «політику відкритих дверей» у Китаї, втрутившись вже у європейську політику. У 1903 р. Куба була вимушена підписати договір про практичне панування США на острові, а Іспанія, знов таки вимушено, продала США Філіппіни за 20 млн доларів.

Поширення політики панамериканізму перетворило США на повноправного гравця у світовій політиці.

Завдання

Схематично зобразіть політику США — панамериканізм.

Зразок відповіді

Панамериканізм

Політична доктрина, в основу якої покладена ідея єдиної долі, економіки й культури США та інших країн Америки

Доктрина Монро

Невтручання у справи Європи

Невтручання європейських країн у справи американських держав

1889 р. — Перший Панамериканський конгрес у Вашингтоні, створення Панамериканського союзу

 

5.   Зовнішня та колоніальна політика Японії

Розповідь учителя

Наприкінці ХІХ ст. Японія, після проведення буржуазних реформ, перетворилася на розвинуту державу. Відсутність власних природних ресурсів, розширення ринку та наявність могутньої армії підштовхнули Японію до колоніальної експансії.

У 1875 р. японські війська захопили російські Курильські острови і почалося проникнення Японії до Кореї. У 1876 р. був підписаний японсько-корейський договір, який надавав японцям певні привілеї. У 1894 р. розпочалася японсько-китайська війна, яка завершилася поразкою Китаю. У результаті Симоносекського мирного договору Японія отримала велику контрибуцію і перші колонії (серед них о. Тайвань). Проте тоді вже почалися протиріччя з Росією.

Наприкінці ХІХ ст. Японія перетворилася на могутню державу, яка прагнула створити власну колоніальну імперію.

Додатковий матеріал

Британо-зулуська війна

До 70-х рр. ХІХ ст. зулуська держава зберегла свою незалежність, військову організацію і традиційний уклад життя. Армія зулусів досягала 30 тис. осіб, був створений загін воїнів, озброєних вогнепальною зброєю, робилися спроби організувати кавалерію. Військо зулусів було найпотужнішою, найбільшою та найдисциплінованішою силою африканців у Південній Африці.

У 1877—1878 рр. збільшився політичний тиск на правителя зулусів Кечвайо, якого зображували як жорстокого тирана, що намагався відродити найкривавіші звичаї. Проте Кечвайо виявив неабияку витримку, намагаючись зберегти мир, оскільки він добре розумів безнадійність відкритого воєнного конфлікту з європейцями.

Наприкінці ХІХ ст. Велика Британія мала намір об’єднати країни Південної Африки під своєю зверхністю. Існування незалежної зулуської держави вбачалося як головна перешкода на шляху до цієї мети.

У грудні 1878 р. лейтенант-губернатор Наталі Г. Балвер висунув зулусам ультиматум, основними умовами якого були розпуск зулуського війська, відмова від сформованої військової системи, свобода дій для англійських місіонерів у Зулуленд та розміщення там британського резидента, який мав слідкувати за дотриманням умов ультиматуму і бути присутнім при вирішенні будь-яких конфліктів, у яких брали участь європейці або місіонери.

Відмова виконувати умови ультиматуму дала британцям привід до оголошення війни. У січні 1879 р. британська армія, яка складалася з 5000 британців і 8200 африканців вторглася на зулуську територію. У першій великій битві біля пагорба Ізандлвана (22 січня 1879 р.) армія зулусів здобула перемогу. Зулуси не брали полонених і знищували всіх, але й самі зазнали великих втрат (близько 3000 убитих). Далі воєнні дії відбувалися з перемінним успіхом, проте поступово перевага у війні перейшла до британців.

Правитель зулусів Кечвайо був готовий погодитися на мир, але британці вирішили продовжувати війну до повного розгрому зулусів. Остання битва відбулася 4 липня 1879 р. поблизу королівського краалю Улунді. Об’єднана британська армія завдала нищівної поразки зулусам під командуванням Кечвайо.

Країна зулусів була розділена між 13 «вождями». Кожний «вождь» підписав договір, де він обіцяв відмовитися від існуючої військової системи. Також «вожді» повинні були зобов’язувати чоловіків вирушати на заробітки до Наталю або інших британських територій. Зулуси мали відмовитися від увезення вогнепальної зброї і вирішувати всі суперечки за посередництва британського резидента. Окремо прописувалися положення щодо чаклунів племен, яких потрібно було знайти та знищити. В інших питаннях зулуси отримали повну автономію.

Однак таке врегулювання не принесло миру. У 1880 р. в Зулуленд почалася громадянська війна.

IV.   Узагальнення та систематизація знань

Робота з документом

Прочитайте уривок із документа та дайте відповіді на запитання.

Договір між Росією, Німеччиною та Австро-Угорщиною (червень 1881 р.)

Стаття I

У випадку, якщо б одна з високих договірних сторін опинилася в стані війни з четвертою Великою державою, дві інші збережуть щодо до неї доброзичливий нейтралітет і докладуть старання до локалізації конфлікту.

Ця умова виконується і в разі війни однієї з трьох держав із Туреччиною, але тільки якщо попередньо між трьома дворами буде укладено угоду щодо результатів цієї війни.

У тому особливому випадку, якщо б одна з них отримала з боку будь-якої зі своїх двох союзниць більш істотне сприяння, обов’язковість цієї статті для третьої сторони залишається в повній силі.

Запитання до документа

1)  Які обов’язки брали на себе договірні сторони?

2)  Чому окремим пунктом була прописана Туреччина?

Робота з візуальним джерелом

Розгляньте картину Ч. Е. Фріппа «Битва при Ізандлвані» та дайте відповіді на запитання.

1)  Порівняйте озброєння ворогуючих сторін.

2)  Чому на перших етапах війни зулуси перемагали британські загони?

Робота з таблицею

Визначте належність певної держави до військово-політичного блоку на кінець ХІХ ст.: 1 — Німеччина, 2 — Велика Британія, 3 — Росія, 4 — Австро-Угорщина, 5 — Японія, 6 — Франція, 7 — Італія, 8 — США, 9 — Іспанія, 10 — Румунія.

Зразок відповіді

Антанта

Троїстий союз

Не входили до блоків

2, 3, 6

1, 4, 7, 9, 10

5, 8

V.  Підсумки уроку

Вибіркова перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.

Основні висновки:

•     у другій половині ХІХ ст. відбулися зміни в геополітичній сфері, пов’язані з виникненням нових держав (Німеччини та Італії), формуванням колоніальних систем та політико-економічним розвитком держав. У результаті багатьох протиріч та конфліктів на кінець ХІХ ст. сформувалося два військово-політичні блоки — Троїстий союз та Антанта. Формування військових блоків відбувалося мирним шляхом, що і стало особливістю цього періоду.

Робота над проблемним запитанням

Організувати роботу над проблемним запитанням. Узагальнюючи відповіді учнів, акцентувати їхню увагу на різних поглядах людей на розвиток світу та суспільства.

VІ.   Домашнє завдання

1)  П.: 1, § 24; 2, § 32; 3, § 23.

2)  ТЗ: складіть порівняльну таблицю «Зовнішня політика світових держав (Велика Британія, Франція, Німеччина, Росія, США)».

3)  ВЗ: підготуйте повідомлення про наукові відкриття ХІХ ст.

 

Категорія: Всесвітня історія 9 клас | Додав: uthitel (12.05.2014)
Переглядів: 2913 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: