Урок № 24 Узагальнення за темою 3 «Європа й Америка в добу об’єднання і модернізації суспільства» та «Утвердження індустріального суспільст - Всесвітня історія 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Всесвітня історія 9 клас

Урок № 24 Узагальнення за темою 3 «Європа й Америка в добу об’єднання і модернізації суспільства» та «Утвердження індустріального суспільст
Урок № 24
Узагальнення за темою 3 «Європа й Америка в добу об’єднання і модернізації суспільства» і темою 4 «Утвердження індустріаль-ного суспільства в провідних державах світу»
Мета: узагальнити уявлення учнів про особливості розвитку суспільства; формувати вміння порівнювати історичні події, давати характеристику особистостей; визначити закономірності та особливості становлення й розвитку суспільства, ролі держави, станів, впливу зовнішніх і внутрішніх чинників на суспільство; розглянути закономірності та особливості революцій; ви-словлювати власну думку та поважати думку інших.
Обладнання: роздавальний матеріал, набір карток, фішки.
Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок.
Форма проведення:  гра «Слабка ланка».
Очікувані результати: 
І. Організаційний момент
Для проведення уроку потрібна попередня підготовка. Учні готують невеличкі аркуші (бажано картонні) з позначками або букв (від А до Г), або цифр (від 1 до 4) або набір кольорових карток (чотири кольори) та 30 фішок.
ІІ. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок
Гра «Слабка ланка»
Правила гри:
1. У грі беруть участь усі учні класу.
2. Кожен учасник гри повинен мати чотири картки з позначками (або кольорові) та 30 фішок.
3. Із учнів вибрати помічників. (Помічниками стають три-чотири найбільш підготовлені учні та учні, які мають авторитет серед однокласників.)
4. Гра складається із шести турів.
5. Після кожного туру (крім перших двох) вибувають кілька гравців, які набрали найменшу кількість балів.
(Кількість учнів, які будуть вибувати, можна визначити, виходячи з кількості учнів, присутніх на уроці, поділивши її на п’ять. Таким чином, у кожному турі можуть вибувати чотири-п’ять уч-нів.)
6. Проведення туру: зачитати запитання або тестові завдання. Учні мають підняти картку, яка відповідає правильній (на їх погляд) відповіді. Після того як усі учні піднімуть картки, за-читати правильну відповідь. Якщо учень відповів неправильно, то він кладе на край своєї парти фішку, або це можуть робити помічники, які або слідкують за правильністю відпові-дей і відповідністю фішок, або розносять фішки учням, які надали правильну відповідь.
(Якщо для відповідей будуть використані кольорові картки, то слід попередньо домовитися, який колір що означатиме.)
7. Учні, які вибувають із гри, відповідають на додаткові запитання (записані на дошці).
ТУР І «ПОЧАТКОВИЙ»
Серед запропонованих тверджень є правильні й помилкові. Якщо твердження правильне, під-няти картку з буквою А або цифрою 1, якщо неправильне — з буквою Б або цифрою 2, або картки певного кольору.
1) Німецьку імперію міг очолити тільки представник Пруссії. (Так.)
2) «Червону тисячу» очолював Дж. Гарібальді. (Так.)
3) Велику Британію називали «майстернею світу». (Так.)
4) Результатом Громадянської війни у США стало прийняття Конституції. (Ні.)
5) Франція здобула перемогу у франко-прусській війні. (Ні.)
6) О. фон Бісмарк став імператором Німеччини. (Ні.)
7) Бойкот як дія виникає у Великій Британії. (Так.)
8) Декларація почуттів стала початком формування руху суфражисток. (Так.)
9) Народовольці вбили російського імператора. (Так.)
10) Доба Мейдзі ознаменувала завершення влади сегуна. (Так.)
Усі учасники отримують мінімальні оцінки.
ТУР ІІ «ПОНЯТІЙНИЙ»
Виберіть правильну відповідь, підіймаючи картки з буквами А, Б і В або цифрами 1, 2 і 3, або картки певного кольору.
1) Австрійська імперія отримала ще назву:
а) дуалістичної імперії; б) абсолютної імперії; в) сучасної імперії.
2) У результаті об’єднання Італія стала:
а) республікою; б) королівством; в) федерацією.
3) Період домінування Великої Британії в міжнародних відносинах дістав назву:
а) Homo sapiens; б) Pax Britannica; в) British life.
4) Політична доктрина США, яка визначала довгострокові цілі зовнішньої політики США у ХІХ ст., дістала назву на честь президента:
а) «доктрина Монро»; б) «доктрина Лінкольна»; в) «доктрина Трумена».
5) Країни, що підпорядковувалися французьким генеральним резидентам, — це:
а) диктатури; б) провінції; в) протекторати.
6) Державні збори Німецької імперії називалися:
а) рейхсвер; б) рейхсбург; в) рейхстаг.
7) Міжнародна політика Великої Британії у другій половині ХІХ ст. дістала назву:
а) політика «володарки морів»; б) політика «сильної руки»; в) політика «блискучої ізоляції».
8) Великі об’єднання корпорацій у США — це:
а) федерації; б) конгломерати; в) трести.
9) Об’єднання всіх слов’янських народів і країн у єдину велику державу на чолі з Росією — це:
а) панславізм; б) русизм; в) монархізм.
10) Офіційна національна релігія Японії — це:
а) християнство; б) синтоїзм; в) іслам.
Після завершення другого туру учні-помічники підраховують кількість фішок (правильних ві-дповідей). За підсумками першого і другого турів із гри вибуває перша група учнів. Вони отриму-ють оцінку «п’ять» і відповідають на додаткові запитання, які будуть враховані при виставленні оцінки за урок. У випадку рівної кількості балів між претендентами на завершення гри розігру-ються ще кілька запитань.
11) Держава у складі Британської імперії з певним самоврядуванням — це:
а) домініон; б) провінція; в) колонія.
12) Боротьба проти католицької церкви за правління канцлера О. фон Бісмарка — це:
а) панцерник; б) культуркампф; в) кірхенрейс.
ТУР ІІІ «ІМЕННИЙ»
Виберіть правильну відповідь.
1) Першим імператором об’єднаної Німеччини став:
а) Вільгельм І; б) Вільям І; в) Віктор І.
2) Королем єдиного Італійського королівства став:
а) Вільгельм ІІ; б) Вільям ІІ; в) Віктор Емануїл ІІ.
3) Консервативний уряд Великої Британії очолював:
а) Вільгельм Оранський; б) Дж. Чемберлен; в) Ллойд-Джордж.
4) Президент США, який ліквідував рабство, — це:
а) Дж. Вашингтон; б) Дж. Монро; в) А. Лінкольн.
5) Імператором Другої імперії у Франції був:
а) Вільгельм І; б) Луї Бурбон; в) Наполеон ІІІ.
6) Першим рейхсканцлером об’єднаної Німеччини став:
а) О. фон Бісмарк; б) К. Маркс; в) Ф. Лассаль.
7) Імператрицею Індії в 1876 р. була проголошена:
а) Індіра Ганді; б) Вікторія; в) Беатриса.
8) Прийняття антитрестівського законодавства у США пов’язують з ім’ям:
а) Дж. Монро; б) А. Лінкольна; в) Дж. Шермана.
9) Реформи 60—70-х рр. ХІХ ст. в Російській імперії були проведені за правління імператора:
а) Миколи ІІ; б) Олександра ІІ; в) Петра ІІ.
10) «Реставрація Мейдзі» відбулася в Японії за правління імператора:
а) Муцухіто; б) Фудзіяма; в) Хірохіто.
Після завершення третього туру учні-помічники підраховують кількість фішок (правильних ві-дповідей). За підсумками першого, другого та третього турів із гри вибуває ще група учнів. Вони отримують оцінку «шість» і відповідають на додаткові запитання, які будуть враховані при виста-вленні оцінки за урок. У випадку рівної кількості балів між претендентами на завершення гри ро-зігруються ще кілька запитань.
11) Острів Сицилію звільнили війська, очолювані:
а) Дж. Гарібальді; б) Віктором Емануїлом; в) К. Б. Кавуром.
12) Одним з авторів «Маніфесту Комуністичної партії» був:
а) К. Маркс; б) О. фон Бісмарк; в) Ф. Лассаль.
ТУР ІV «ХРОНОГРАФІЧНИЙ»
Виберіть правильну відповідь.
1) Німецька імперія була проголошена:
а) у 1871 р.; б) у 1866 р.; в) у 1859 р.
2) Єдине Італійське королівство було проголошено:
а) у 1871 р.; б) у 1861 р.; в) у 1851 р.
3) Повстання сипаїв у Індії відбулося:
а) у 1877 р.; б) у 1867 р.; в) у 1857 р.
4) Друга парламентська реформа у Великій Британії була проведена:
а) у 1877 р.; б) у 1867 р.; в) у 1857 р.
5) Громадянська війна у США розпочалася:
а) у 1871 р.; б) у 1861 р.; в) у 1851 р.
6) Франко-німецька війна почалася:
а) у 1871 р.; б) у 1870 р.; в) у 1869 р.
7) Союз трьох імператорів (Німеччина, Австро-Угорщина, Росія) виник:
а) у 1871 р.; б) у 1872 р.; в) у 1873 р.
8) Англо-бурська війна почалася:
а) у 1879 р.; б) у 1889 р.; в) у 1899 р.
9) Антитрестівський закон Шермана (Акт Шермана) був прийнятий:
а) у 1870 р.; б) у 1880 р.; в) у 1890 р.
10) Кріпосне право в Росії було скасовано:
а) у 1871 р.; б) у 1861 р.; в) у 1851 р.
Після завершення четвертого туру учні-помічники підраховують кількість фішок (правильних відповідей), враховуючи, що всі бали (фішки), які були набрані у першому-третьому турах, ану-люються. За підсумками четвертого туру з гри вибуває ще група учнів. Вони отримують оцінку «сім» і відповідають на додаткові запитання, які будуть враховані при виставленні оцінки за урок. У випадку рівної кількості балів між претендентами на завершення гри розігруються ще кілька за-питань.
11) «Реставрація Мейдзі» почалася:
а) у 1877 р.; б) у 1867 р.; в) у 1857 р.
12) Цар Олександр І був убитий:
а) у 1871 р.; б) у 1881 р.; в) у 1891 р.
ТУР V «РІЗНЕ, РІЗНЕ, РІЗНЕ»
Виберіть правильну відповідь.
1) Особливістю розвитку сільського господарства Німеччини став:
а) «австрійський шлях»;
б) «прусський шлях»;
в) «німецький шлях»;
г) «рейнський шлях».
2) Об’єднання Італії відбувалося навколо:
а) П’ємонту;
б) Ватикану;
в) Риму;
г) Сицилії.
3) Першим британським домініоном стала:
а) Австралія;
б) Канада;
в) Нова Зеландія;
г) Індія.
4) Рух за скасування рабства в середині ХІХ ст. дістав назву:
а) апробація;
б) абсорбція;
в) аболіціонізм;
г) акредитація.
5) Події у Франції в 1871 р. дістали назву:
а) Паризька Комуна;
б) Паризька виставка;
в) Паризька Реконструкція;
г) Паризьке Відродження.
6) Програма соціал-демократії Німеччини називалася:
а) Німецька програма;
б) Демократична програма;
в) Франкфуртська програма;
г) Готська програма.
7) У зовнішній політиці у другій половині ХІХ ст. Велика Британія дотримувалася політики:
а) «повного втручання»;
б) «блискучої ізоляції»;
в) «відкритих дверей»;
г) «великого самоохоплення».
8) Закони, які приймалися у США й офіційно проголошували расову сегрегацію, дістали на-зву:
а) закони «Джима Кроу»;
б) закони Шермана;
в) закони «Білої людини»;
г) закони вільного розвитку.
9) Народництво в Російській імперії пов’язують із:
а) «ходінням за три моря»;
б) «ходінням у народ»;
в) «ходінням у владу»;
г) «ходінням у систему».
10) Монополістичні об’єднання в Японії дістали назву:
а) айкідо;
б) татамі;
в) бусідо;
г) дзайбацу.
Після завершення п’ятого туру учні-помічники підраховують кількість фішок (правильних від-повідей), які були набрані в п’ятому турі. За підсумками цього туру з гри вибуває ще група учнів. Вони отримують оцінку «вісім» і відповідають на додаткові запитання, які будуть враховані при виставленні оцінки за урок. У випадку рівної кількості балів між претендентами на завершення гри розігруються ще кілька запитань.
11) Парламентський шлях боротьби шляхом затягування засідань парламенту депутатами вико-ристовувала у Великій Британії партія:
а) консервативна;
б) ліберальна;
в) гомрулерів;
г) гомстедів.
12) Рух жінок за надання рівних із чоловіками виборчих прав в історії фемінізму кінця XІX ст. називається:
а) суфражизм;
б) сублімація;
в) сюрреалізм;
г) суспензія.
ТУР VІ «ФІНАЛЬНИЙ» («ХТО Є ХТО?»)
Зачитати стислу характеристику політичного діяча другої половини ХІХ ст. Учні відповідають по черзі.
1) Народився у сім’ї військового відставника у містечку Шенгаузен. За соціальним походжен-ням — юнкер. Навчався спершу у Геттінгенському, а потім — у Берлінському університе-тах за спеціальністю юриспруденція. Перебував на державній службі. Був депутатом сак-сонського ландтагу, а потім працював на дипломатичній службі. Відмовився служити в Ро-сійській імперії. Став міністром-президентом Пруссії, а після утворення Німецької імпе-рії — рейхсканцлером Німеччини. (О. фон Бісмарк)
2) Народився в 1807 р. у сім’ї моряка. Свій життєвий шлях розпочав матросом, а через кілька років став капітаном. Тоді ж вступив до організації «Молода Італія» і почав підготовку по-встання в Генуї. Після поразки повстання йому винесли смертний вирок, але він тікає до Латинської Америки, де продовжив боротьбу з диктаторами. Після повернення на батьківщину очолив війська в боротьбі за об’єднання Італії. Через деякий час був відсторонений і відправлений у почесне заслання. Воював з австрійцями, брав участь у франко-німецькій війні. (Дж. Гарібальді)
3) Дворянин, граф, народився у 1810 р. Закінчив римський університет. Військовий інженер. Прибічник поміркованих реформ і конституційної монархії. Став прем’єр-міністром одного з королівств Італії і почав боротьбу за об’єднання італійських земель навколо короля. Його уряд уклав торговельні угоди з провідними країнами, знизив мито, сприяв будівництву залізниць, каналів, шляхів. Відкрито виступив на захист національних інтересів Італії. (К. Б. Кавур)
4) Народилася 24 травня 1819 р. Спочатку шанси принцеси на престол були невеликими, але на 1837 р. серія смертей спадкоємців престолу від гемофілії зробила її єдиною претендент-кою на трон. 20 червня 1837 р. відбулася коронація 19-річної королеви, по закінченні якої вона негайно попросила чашку чаю і свіжий номер «Таймс». Чоловік королеви Великої Британії за законами країни не мав права на титул короля. Дружина могла зробити його тільки фельдмаршалом. Королева сама жила за певними правилами, дотримувалася розпо-рядку дня та вимагала того самого від своїх підданих. (Вікторія)
5) Народився у 1809 р. в сім’ї фермера. Школу не відвідував, тому що сім’я постійно переїжджала, навчався самостійно. Був землеміром, лісорубом, поштарем. Самостійно підготувався, склав іспити й отримав ліцензію на адвокатську практику. Надавав допомогу, часто безкоштовну, усім, кому це було необхідно. Був конгресменом. Вступив до республіканської партії, яка тільки формувалася, і невдовзі став одним із її керівників. Балотувався на виборах президента США і був обраний. Був убитий після завершення Громадянської війни. (А. Лінкольн)
6) Народився в сім’ї адвоката 5 травня 1818 р. Філософ, економіст, політичний журналіст, йо-го публікації сформували засади комуністичного і соціалістичного руху. Закінчив універси-тет, захистивши екстерном університетську дисертацію про філософію Епікура. Працював у газеті, яка потім була закрита. Емігрував. Вступив до таємного пропагандистського товариства «Союз комуністів» — товариства німецьких емігрантів. За дорученням товариства у співавторстві написав «Маніфест Комуністичної партії». Незабаром повернувся до Німеччини, де почав видавати газету, але був висланий і оселився в Лондоні. Організував «Міжнародну робітничу асоціацію» (Перший Інтернаціонал). (Карл Маркс)
7) У 1894 р. за підозрою у шпигунстві на користь Німеччини був заарештований капітан фра-нцузького Генерального штабу, єврей за походженням. За сфальсифікованими доказами йо-го було піддано суду військового трибуналу. Незважаючи на відсутність доказів, був засу-джений на довічну каторгу. Через деякий час стало відомо, що начальник контррозвідки ви-явив шпигуна, але військове керівництво відмовилося переглядати справу. Ці події спричи-нили політичну кризу в країні. Під впливом демократичних сил капітан був помилуваний, а пізніше його було повністю реабілітовано з поверненням на військову службу. (Дрейфус)
8) Російський імператор у 1855—1881 рр. Дістав в історіографії прізвисько Визволитель. За часів його правління було проведено багато реформ — скасовано кріпацтво, проведені су-дова, військова, освітня, земська, міська та інші реформи. Російська імперія продовжила війну на Кавказі, успішним виявилося просування у Середній Азії, Аляска була продана Америці. У російсько-турецькій війні Росія вийшла переможцем. Був убитий революціоне-рами. (Олександр ІІ)
Можна припинити гру, поставивши переможцям «десять», а учасникам гри — оцінку «дев’ять», але можна провести ще один тур для виявлення індивідуального переможця. У цьому турі учень, який не відповів на запитання, вибуває з гри, а запитання переходить до наступного гравця.
Додаткові запитання для учнів, які вибули зі змагання
1) Чому суфражизм дістав найбільший розвиток у США, а не в країнах Європи?
2) Чому Велика Британія відмовилася від політики «блискучої ізоляції»?
3) Чому колоніальні імперії почали надавати колоніям статус домініонів, протекторатів тощо?
4) Чому центр християнства — Ватикан — перешкоджав об’єднанню Італії?
5) Чому в США почали вести боротьбу з монополіями?
6) Чому реформи С. Вітте не зазнали успіху?
7) Чому провалилася політика культуркампф у Німеччині?
III. Підсумки уроку
Підсумувати роботу учнів на уроці й оцінити результативність їх участі в ньому.
IV. Домашнє завдання
Підготуйтеся до уроку підсумкового контролю.

Категорія: Всесвітня історія 9 клас | Додав: uthitel (14.01.2014)
Переглядів: 2455 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: