Урок № 20 Велика Британія в останній третині ХІХ ст - Всесвітня історія 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Всесвітня історія 9 клас

Урок № 20 Велика Британія в останній третині ХІХ ст
Урок № 20
Велика Британія в останній третині ХІХ ст.
Мета: сформувати в учнів уявлення про Велику Британію наприкінці ХІХ ст.; проаналізувати причини й наслідки втрати Великою Британією промислової першості; розглянути основні на-прямки соціально-економічного та політичного розвитку Великої Британії наприкінці ХІХ ст.; охарактеризувати особливості робітничого руху держави; порівняти виборчі реформи ХІХ ст. у Великій Британії; розвивати в учнів уміння оцінювати колоніальну політику Великої Британії; ви-словлювати власну думку щодо взаємовпливу держави та робітничого руху.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, стінна карта світу, роздавальний матеріал.
Основні поняття: Лейбористська партія, фабіанство, «блискуча ізоляція», рух фенів, пар-тія гомрулерів, бойкот, бури.
Основні дати та події: 1864 р. — виборча реформа, 1870 р. — освітня реформа, 1876 р. — прийняття королевою Вікторією титулу «імператриці Індії», 1899 р. — початок англо-бурської війни, 1900 р. — заснування Лейбористської партії.
Історичні постаті: Б. Дізраелі, У. Гладстон, Г. Солсбері.
Очікувані результати: учні навчаться: показувати на карті територію Великої Британії та її колонії; тлумачити, співвідносити та застосовувати поняття й терміни; характеризувати особливості робітничого руху країни; аналізувати причини й наслідки втрати Великою Британі-єю промислової першості; визначати основні напрямки соціально-економічного і політичного роз-витку Великої Британії наприкінці ХІХ ст.; давати оцінку колоніальної політики Великої Брита-нії; висловлювати власну думку щодо взаємовпливу держави та робітничого руху.
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь
Перевірка творчого домашнього завдання
Два-три учні презентують реферати за темою «Розвиток соціальної системи в Німеччині на-прикінці ХІХ ст.». Решту робіт потрібно зібрати наприкінці уроку для перевірки.
Завдання
Заповніть таблицю, вписавши у відповідний стовпчик порядковий номер поняття: 1 — Конституція 1871 р., 2 — Конституція 1875 р., 3 — унітарна держава, 4 — Рейхстаг (Державні збори), 5 — імперія, 6 — федерація, 7 — республіка, 8 — сенат, 9 — Палата депутатів, 10 — імператор, 11 — імперський уряд, 12 — Бундесрат (Союзна рада), 13 — президент, 14 — республіканський уряд.
Зразок відповіді
Німеччина Франція
1, 4, 5, 6, 10, 11, 12 2, 3, 7, 8, 9, 13, 14
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
План вивчення нового матеріалу
1. Велика Британія в останній третині ХІХ ст. Втрата країною промислової першості
2. Внутрішнє становище. Ірландське питання. Криза класичного лібералізму. Колоніальна по-літика
3. Тред-юніони
Проблемне запитання
Як ви розумієте вислів видатного англійського політика: «Англія не має постійних ворогів і постійних друзів: вона має тільки постійні інтереси»?
1. Велика Британія в останній третині ХІХ ст. Втрата країною промислової першості
Розповідь вчителя
У другій половині ХІХ ст. Велика Британія була найбільшою імперією у світі. Парламентська монархія на чолі з королевою Вікторією упевнено керувала величезною імперією, територія якої розташовувалася в усіх куточках світу.
Наприкінці XIX ст. Велика Британія залишалася однією з наймогутніших і найбагатших країн світу. Капіталовкладення британців за кордоном перевищували капіталовкладення всіх інших держав, разом узятих. Лондон став головним торговельним і фінансовим центром світу. Англійсь-кий фунт стерлінгів був основною світовою валютою. Велику Британію називали «майстернею світу» та «володаркою морів» (їй належали близько 40 % світового торговельного флоту).
Одночасно в економіці Великої Британії почали проявлятися деякі негативні тенденції, країна почала втрачати першість у світі. Розвиток промислового виробництва сповільнився і став ниж-чим, ніж у США та Німеччині. Крім того, США і Німеччина почали випереджати Англію за видо-бутком залізної руди та кам’яного вугілля, виплавкою сталі та виробництвом чавуну. Товари, ви-роблені в США та Німеччині, почали витісняти англійські товари за рахунок своєї дешевизни та якості. Намітилося відставання Великої Британії в нових галузях промисловості — хімічній, авто-мобільній, електротехнічній та інших.
Основними причинами, які призвели до втрати Великою Британією першості у світі, стало скорочення виробництва, застарілий машинний парк англійських підприємств. Наявність колоніальних володінь, які були гарантованим ринком збуту, не тільки дозволяла виробляти не дуже якісні й недорогі товари, а й спричинила активне вивезення капіталу. Селянське господарство на Британських островах залишалося дрібним, а відсутність капіталовкладень у сільське господарство не дозволяло використовувати нові технології. Ці негативні явища призвели до того, що Англія не могла забезпечити власних потреб у продуктах харчування і імпорт сировини та продовольства зростав кожного року.
Безмитна торгівля, принципи якої підтримувалися великобританською короною, почала відіг-равати негативну роль. Збільшення кількості дешевої іноземної продукції викликало кризові яви-ща в економіці в 1875 р. Спроба впровадження протекціоністських заходів наштовхнулася на опір у самій Великій Британії. Більша частина фінансової та промислової верхівки вважала, що перебо-роти кризові явища можливо за рахунок збільшення колоній та посилення їх експлуатації.
Конкурентність на світових ринках зросла, і Велика Британія не завжди могла утримати пер-шість. Отже, наприкінці ХІХ ст. перед Британською імперією стояло питання збереження першос-ті у світі.
Робота з підручником
За допомогою підручника визначте основні причини втрати Великою Британією першості у світі. (Результати узагальнити на дошці шляхом опитування учнів та корекцією їхніх відповідей.)
Зразок відповіді
Технічна відсталість англійських підприємств.
Скорочення обсягів виробництва.
Активне вивезення капіталів із Великої Британії.
Посилення конкурентної боротьби на світових ринках.
Прискорений економічний розвиток держав-конкурентів, особливо США та Німеччини.
Відсутність фінансів не дозволяли фермерам країни запроваджувати нові технології.
Робота з роздавальним матеріалом
Роздати учням факти щодо економічної ситуації у Великій Британії. Учні обирають один або кілька фактів і готують розгорнуте пояснення з обґрунтуванням своїх результатів.
Роздавальний матеріал
Втрата торговельної монополії.
Відставання в промисловості, особливо в нових галузях — хімічній, автомобільній, електроте-хнічній та інших.
Відсталість сільського господарства — неможливість дрібним фермерам (через брак коштів) застосовувати новітні технології.
Активне вивезення капіталу, особливо до США, країн Північної Америки, колоній.
Початок формування великих монополістичних об’єднань.
Надходження дешевої продукції з колоній, особливо продуктів харчування.
Особливість розвитку економіки — активне використання колоній як джерел дешевої сирови-ни, ринків збуту англійських товарів, місць вивезення капіталу.
2. Внутрішнє становище. Ірландське питання. Криза класичного лібералізму
Випереджальне завдання
Під час розповіді вчителя заповніть таблицю характеристики консерватизму та лібералізму.
Зразок заповненої таблиці
Критерії 
характеристики Консерватизм Лібералізм 
Теоретики Е. Берк, Ж. де Местр Дж. Бентам
Основні ідеї Повага до традицій (співвідношення дії з іс-нуючими традиціями).
Рівновага у суспільстві не порушувалася
Радикальні заходи потрібні, але вони не по-винні зачіпати традиційних підвалин суспі-льства Суспільство — сукупність людей з їхніми влас-ними інтересами. Процвітання суспільства мо-жливо лише за умови забезпечення прав особи-стості, недоторканності приватної власності.
Вільне підприємництво
Розповідь учителя
Внутрішнє становище у Великій Британії визначало політичне змагання двох сил — консерва-тивної та ліберальної партій. Консервативну партію на чолі з Б. Дізраелі підтримувала земельна аристократія та частина великої буржуазії (в основному фінансова). Ліберальна партія на чолі з В. Гладстоном користувалася підтримкою частини великої й середньої буржуазії та робітників.
Консерватори виступали на захист англійського виробництва і торгівлі, а ліберали відстоювали вільну (безмитну) торгівлю та боролися з протекціонізмом.
До середини 80-х рр. XIX ст. перевагу в парламенті мали ліберали, але потім консерватори пе-рехопили ініціативу у зв’язку з кризою ідеології ліберальної партії та її розколом.
Ліберальний уряд В. Гладстона продовжив політичні перетворення — у 1871 р. були визнані законними профспілки, які отримали права юридичних осіб, а в 1872 р. на виборах до парламенту було введено таємне голосування. Також був скорочений строк служби в армії та заборонена купі-вля офіцерських звань (патентів). Відбулися зміни і в освіті — з 1870 р. виникає мережа початко-вих класів свійського характеру та в англійських університетах дозволяється навчатися особам неангліканського віросповідання.
Після зміни влади консерватори в парламенті провели дозвіл на діяльність кооперативів та ска-сування заборони на страйки, а в 1875 р. було введено обмеження робочого дня (54 години на ти-ждень) та охорону дитячої праці на виробництві (з 10 років).
Чергова зміна уряду привела до нової парламентської реформи — у 1884 р. ліберали провели ще одну виборчу реформу (скорочення майнового цензу — збільшення на 58 % кількості вибор-ців).
Уряд консерваторів Б. Дізраелі в 1888 р. провів реформу місцевого самоврядування, за якою Велика Британія та Уельс були поділені на 122 графства, у кожному з яких створювалися ради, що обиралися тими, хто міг голосувати на виборах, та незаміжніми жінками. Усі ради мали права міс-цевих органів самоврядування. У 1891 р. почалася реформа початкової освіти.
Ірландія входила до складу Британської імперії за унією 1801 р., проте практично була напів-колонією. Понад 400 років англійці намагалися приборкати ірландців, але вони не припиняли бо-ротьби. Боротьба велася у всіх напрямках — збереження ірландської культури та вірувань, релі-гійні розбіжності (після утворення англіканської церкви більшість ірландців залишилися католи-ками), національна боротьба перепліталася з економічною — більшість земель в Ірландії належали англійським лендлордам, а ірландські селяни батрачили на їх полях.
Голод середини ХІХ ст. та масова міграція призвели до радикалізації руху ірландців. На почат-ку 60-х рр. ХІХ ст. в Ірландії виник рух феніїв, який виступав за соціальні та політичні права. Па-діння цін на зерно через збільшення поставок продукції із-за кордонів спричинило ще більше зу-божіння населення. Почалися «аграрні злочини» (самовільне захоплення землі, знищення майна) та бойкоти лендлордів. У 1867 р. фенії здійснили спроби підняти повстання, але воно було приду-шене, і частина повстанців перейшла до терористичної діяльності.
В Ірландії виникають політичні об’єднання, які виступають за самоуправління країни (гомруль). Створення в 1879 р. «Земельної ліги» ще більше загострило ситуацію, що змусило уряд Б. Гладстона провести в Ірландії в 1881 р. земельну реформу. Проте вона не досягла своєї мети і боротьба тривала.
На парламентському рівні рух за гомруль очолив Чарльз Парнелл. Уряд Великої Британії, сту-рбований становищем в Ірландії, намагався пригасити національний рух через прийняття парла-ментом законів, які зменшували напругу в Ірландії, — надання прав Дублінському університету, перерозподіл церковних коштів на освіту, створення пенсійного фонду для вчителів, дозвіл на збори депутатів ірландських графств.
Але запропоновані реформи не задовольнили ірландців, які активізували терористичну діяль-ність. У 1882 р. відбулися політичні вбивства міністрів Кавендіша і Борка, що спричинило прийняття репресивного закону. У 1887 р. була заборонена Ірландська національна ліга. Проте боротьба ірландців тривала.
У 1886 р. уряд В. Гладстона вніс до парламенту законопроект про гомруль (самоуправління) для Ірландії, але його було відхилено Палатою громад. Через кілька років інший законопроект для Ірландії був прийнятий нижньою палатою, але його відхилила Палата лордів.
Наприкінці ХІХ ст. на Ірландію було поширено дію закону про місцеве самоврядування графств.
Національно-визвольна боротьба ірландців тривала.
Основою лібералізму є свобода, але свобода є ворогом рівності. Проголошена лібералізмом свобода для всіх виявилася свободою лише для небагатьох — тільки для власників. А в період становлення капіталізму буржуазія отримує всі важелі для власного збагачення. Держава, яка на-дала рівні права всім громадянам і усунулась від втручання в економіку, залишила слабких без за-хисту і зробила їх здобиччю сильних. Це призвело до того, що кожен діяв лише у власних інте-ресах, незважаючи на інтереси інших людей і суспільства в цілому. Збагачення відбувалося за ра-хунок інших, що спричинило зростання кількості бідних і загострення класової боротьби — роз-починаються численні виступи робітників та селян.
Особливо ситуація загострилася наприкінці ХІХ ст., коли великі монополістичні об’єднання почали не тільки збагачуватися за рахунок робітників, а й витісняти з ринку дрібні та середні під-приємства, які не витримували конкуренції і розорялись. Це ще більше загострило ситуацію. Ви-никає новий напрямок — соціальний лібералізм.
Зовнішня політика Великої Британії наприкінці ХІХ ст. ґрунтувалася на засадах «європейської рівноваги» (жодна держава не повинна мати переваги в Європі) та «блискучої ізоляції». Велика Британія не укладала довгострокових договорів і діяла за правилом: «В Англії немає постійних ворогів і постійних друзів; у неї є лише постійні інтереси». Проте воєнні та політичні події кінця ХІХ ст. змушували Англію шукати союзників, особливо у Європі — розпочалося зближення з Францією та Росією на противагу Троїстому союзу (Німеччина, Австро-Угорщина та Італія).
Разом із тим одним із провідних напрямків англійської зовнішньої політики кінця XIX ст. стало розширення колоніальної імперії. Так, наприкінці ХІХ ст. площа британської колоніальної імперії досягала 33 млн км2.
У 1874 р. розпочалося підкорення африканського «золотого берега». У 1875 р. англійський уряд викупив у Єгипту акції Суецького каналу і став контролювати його. У 1876 р. року королева Вікторія прийняла титул імператриці Індії. Англійці вели колоніальні війни на всіх напрямках — розпочалася афганська війна, англійські солдати воювали із зулусами, а в 1882 р. вторглися до Єгипту для встановлення режиму воєнної окупації. Результатом колоніальної політики Великої Британії стало створення англійських колоній по осі Каїр—Кейптаун: Східний Судан, Кенія, Уга-нда, Нігерія, частина Сомалі. Кінець ХІХ ст. ознаменувався початком англо-бурських війн — вій-ни з республіками Трансвааль та Оранжевою.
Велика Британія перетворилася на найбільшу колоніальну імперію у світі, про яку говорили, що «в її кордонах ніколи не заходить Сонце».
Робота в групах
Методика проведення. Об’єднати учнів у чотири групи. Кожна група готує інформацію про певну сферу внутрішньої політики Великої Британії наприкінці ХІХ ст. Після підготовки матеріалу представники груп презентують результати роботи, які узагальнюються на дошці.
Зразок відповіді
Напрямки внут-рішньої політики Характеристика
Виборча система 1872 р. — закон про запровадження таємного голосування до Палати громад
1884 р. — виборча реформа, збільшення кількості виборців на 40 тис. осіб, отримання виборчо-го права дрібними орендарями Великої Британії та робітниками, які могли знімати житло
Освіта 1870 р. — реформа системи початкової освіти, створення мережі початкових шкіл зі світським навчанням.
1870 р. — університетська реформа, дозвіл навчатися в англійських університетах особам неангліканського віросповідання
Робітничий рух 1871 р. — надання тред-юніонам прав юридичної особи.
1875 р. — легалізація права на страйк, ліквідація юридичної нерівності між робітниками та підприємцями, запровадження 54-годинного робочого тижня, заборона найму дітей віком до 10 років.
1897 р. — запровадження компенсацій за травми на виробництві
Самоврядування 1888 р. — реформа місцевого самоврядування, розподіл Великої Британії та Уельсу на 122 графства, у кожному з яких створювалися ради, які обиралися тими, хто мав право голосу-вати на виборах, та незаміжніми жінками. Ради мали права місцевих органів самоврядування

Повідомлення учня
Учень виступає з повідомленням про ірландське питання у Великій Британії. Решта учнів записують до зошитів основні положення виступу.
Зразок відповіді
Виникнення політичних об’єднань — рух феніїв, партія гомрулерів (парламентський шлях бо-ротьби — затягування засідань парламенту депутатами).
Прийняття парламентом законів, які зменшували соціальну напруженість в Ірландії — надання прав Дублінському університету, перерозподіл церковних коштів на освіту, створення пенсій-ного фонду для вчителів, дозвіл на збори депутатів ірландських графств.
Створення Ірландської національної ліги, Ірландської «Земельної ліги».
Запровадження системи громадського остракізму — бойкот (дістала назву від імені капітана Бойкота).
1881 р. — прийняття земельного закону для Ірландії.
Активізація терористичної діяльності.
1887 р. — заборона Ірландської національної ліги призвела до продовження боротьби.
Робота з підручником
За допомогою підручника заповніть таблицю «Уряди Великої Британії» та усно схарактеризуй-те один із них.
Зразок заповненої таблиці
УРЯДИ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ
Роки правління Партія, що формувала уряд Прем’єр-міністри
1868—1874 Ліберали У. Гладстон
1874—1880 Консерватори Б. Дізраелі
1880—1885 Ліберали У. Гладстон
1885—1886 Консерватори Г. Солсбері
1886 Ліберали У. Гладстон
1886—1892 Консерватори Г. Солсбері
1892—1894 Ліберали У. Гладстон
1894—1895 Ліберали А. Розбері
1895—1902 Консерватори Г. Солсбері
Випереджальне завдання
Під час розповіді вчителя запишіть основні напрямки та основні події зовнішньої політики Британської імперії.
Зразок відповіді
Розширення колоніальної імперії — 33 млн км2.
Політика «блискучої ізоляції».
1874 р. — підкорення африканського «золотого берега».
Втручання в справи Суецького каналу — англійський уряд викупив акції каналу та став конт-ролювати його діяльність.
1876 р. — прийняття королевою Вікторією титулу імператриці Індії.
Втручання в російсько-турецьку війну.
Афганська війна.
Приєднання острова Кіпр до англійської колоніальної імперії.
Зулуська війна.
1882 р. — вторгнення до Єгипту та встановлення режиму воєнної окупації.
Створення англійських колоній по осі Каїр—Кейптаун: Східний Судан, Кенія, Уганда, Нігерія, частина Сомалі.
Початок англо-бурських війн — війни з республіками Трансвааль та Оранжевою.
Зближення з Росією та Францією на противагу Троїстому союзу.
Додатковий матеріал
За англо-ірландською унією в 1801 р. Ірландія остаточно втратила незалежність, і відтепер ір-ландським селянам доводилося працювати на землях, які належали англійцям. Землевласники проживали у Великій Британії, а в Ірландії управляли через своїх агентів. Ці агенти отримували зарплату залежно від зібраної з селян орендної плати, тому «вичавлювали» з них усе до останньо-го пенні.
Особливо жорстоко ставився до селян агент одного із землевласників графства Мейо, управи-тель маєтку англійський капітан Бойкот, який 15 років проживав у Лох-Меск-Хаузі як уповнова-жений лорда Ірне. Він висунув селянам надзвичайно важкі умови оренди, погрожував зігнати з земель тих, хто не виконає його вимог.
У 1879 р., коли Ірландії загрожував голод, капітан Бойкот категорично відмовився знизити орендну плату. «Земельна ліга» виступила проти капітана. Коли він викликав поліцію, щоб висе-лити боржників, народ накинувся на неї, і поліцаї змушені були шукати порятунку. Наступного дня всі робітники й служниці пішли від капітана, і ніхто не хотів найнятися на їхнє місце. Крамарі відмовилися продавати йому товари і навіть листоноші перестали носити капітанові пошту. Ніхто не спілкувався з управителем, ніхто з ірландців не працював у нього на ланах. Для охорони півсо-тні англійських штрейкбрехерів Велика Британія змушена була задіяти велику кількість військ.
За деякий час управитель переїхав назад до Великої Британії. Так виник особливий прийом політичної та економічної боротьби: повне припинення відносин із державами, установами й окремими особами, їх ігнорування. Уже як загальна назва слово «бойкот» поширилося на всіх континентах.
3. Тред-юніони
Розповідь учителя
Активний розвиток капіталізму привів до масового зростання пролетаріату, а «хижий» капіта-лізм посилив соціальні суперечності. Кінець ХІХ ст. став періодом активізації робітничого руху у Великій Британії.
Від 1871 р., коли англійський парламент дозволив діяльність тред-юніонів (профспілок), поши-рився профспілковий рух. Члени профспілок стали ефективніше боротися за свої права різними засобами — страйками (після їх дозволу парламентом), мітингами та демонстраціями. Для підт-римки одна одної профспілки створили мережу взаємного страхування.
Хоча спочатку профспілки охоплювали тільки кваліфікованих працівників, від кінця 80-х рр. ХІХ ст. починається бурхливе зростання кількості членів тред-юніонів, виникають спілки непро-фесійних робітників. На кінець ХІХ ст. профспілки вже об’єднували 1,5 млн робітників.
Крім профспілкового руху, виникають інші робітничі групи. Хоча революційні ідеї не мали ба-гатьох прихильників, проте популярності набув фабіанський рух. Фабіанці вважали, що змін у су-спільстві можливо досягти еволюційним шляхом через реформаторську діяльність.
Парламентські реформи змінили виборче законодавство, і все більше робітників стали брати участь у політичній боротьбі, що згодом привело до виникнення Лейбористської (робітничої) пар-тії.
Завдання
Визначте особливості розвитку робітничого руху у Великій Британії наприкінці ХІХ ст. Запи-шіть їх у зошит. (Результати роботи узагальнити на дошці.)
Зразок відповіді
Особливості розвитку робітничого руху наприкінці ХІХ ст. у Великій Британії:
посилення соціальних суперечностей;
тред-юніони (1,5 млн осіб);
утворення спілок непрофесійних робітників;
фабіанське товариство;
активна участь у політичній боротьбі;
виникнення Лейбористської (робітничої) партії.
IV. Узагальнення та систематизація знань
Бесіда
1) Чому Велика Британія почала втрачати світову першість?
2) Чому в країні так гостро стояло ірландське питання?
3) Які кроки для вирішення ірландського питання були вжиті британським урядом? Чи мали вони успіх?
4) Як ви розумієте політику «блискучої ізоляції»?
Завдання
Порівняйте лібералізм і консерватизм. Який напрямок ви підтримуєте? Відповідь обґрунтуйте.
Робота з візуальним джерелом
Розгляньте ескіз Дж. Бекера «Агенти Пінкертона супроводжують штрейкбрехерів, які повер-таються з роботи» (1884 р.) та дайте відповіді на запитання.
1) Чому людей, які повертаються з роботи, потрібно супроводжувати?
2) Про що свідчить факт наявності штрейкбрехерів?
Робота з документом
Прочитайте уривок із документа та дайте відповіді на запитання.
І. ФРАНКО. ФАБІАНЦІ І ФАБІАНІЗМ
Згадавши торік кілька разів про той сучасний напрям суспільно-політичних думок і боєвої так-тики, що в Англії уперве охрещено назвою фабіанізму, ми задумали сего року подати в перекладі ряд статей, що викладають суть сего нового руху, котрий у Англії здобув собі вже значну силу і мав 22 своїх репрезентантів на остатнім міжнароднім соціалістичнім конгресі у Лондоні. Сам той факт, що фабіанці взяли участь у тім конгресі, характеризує їх як відлам великого соціалістичного руху. Та, проте, фабіанці, хоча признають себе соціалістами, відносяться критично до соціальної демократії, не без підстави вбачаючи між теоретичним соціалізмом і соціал-демократичною орга-нізацією таку різницю, яка є, напр., між ученням Христовим і католицькою церквою. На перший раз містимо з деякими скороченнями статтю найвиднішого представника англійського фабіанізму Джорджа Бернарда Шоу, надруковану в IX книзі журналу Cosmopolis п. з. «Socialism and the internationale Congress», ласкаво перекладену для нашого часопису з англійської мови д. Остапом Терлецьким. Ся стаття важна для нас не тільки тим, що в ній подано програму англійських фабіа-нців, під якою вони були приняті в члени соціалістичного конгресу, але також важна задля того суду, який тут видає соціаліст-англічанин, про сучасну соціальну демократію, особливо німецьку. Може, для наших українських правовірних соціал-демократів, що вірують у одиноко спасаючих Енгельса і Кауцького, буде тут дещо займаючого. [Подається за публікацією в «Житє і слово» (1897, т. 6, кн. 1, с. 16—17)]
Запитання до документа
1) Чому І. Франко звернув увагу на фабіанців?
2) Як автор ставиться до фабіанців? Чому?
V. Підсумки уроку
Вибіркова перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.
Основні висновки:
наприкінці ХІХ ст. з’являються тенденції до втрати Великою Британією першості у світі, що позначається на економічному та політичному становищі держави;
Велика Британія продовжує розвиток своєї колоніальної імперії і наприкінці ХІХ ст. стає най-більшою «володаркою» колоній;
політичний розвиток Великої Британії відбувається в напрямку розвитку ліберально-демократичних відносин, що привело до становлення робітничого руху, розвитку профспілок і допомогло уникнути революційних заворушень.
Робота над проблемним запитанням
Організувати роботу учнів над проблемним запитанням. Звернути увагу учнів на зовнішню політику Великої Британії, яка мала подвійні або навіть потрійні стандарти і була спрямована на досягнення вигоди для країни.
VІ. Домашнє завдання
1) П.: 1, § 17; 2, § 24; 3, § 18, с. 149—153.
2) ТЗ: підготуйте десять тестових завдань за матеріалами параграфа.
3) ВЗ: підготуйте повідомлення про суфражизм у США.

Категорія: Всесвітня історія 9 клас | Додав: uthitel (13.01.2014)
Переглядів: 4844 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: