Урок № 19 Німеччина в 1871—1900 рр. - Всесвітня історія 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Всесвітня історія 9 клас

Урок № 19 Німеччина в 1871—1900 рр.
Урок № 19
Німеччина в 1871—1900 рр.
Мета: сформувати в учнів уявлення про Німеччину наприкінці ХІХ ст.; проаналізувати при-чини й наслідки германізації та «культуркампфу»; розглянути основні напрямки соціально-економічного і політичного розвитку Німеччини наприкінці ХІХ ст.; охарактеризувати станов-лення німецької соціал-демократії та її вплив на світову соціал-демократію; порівняти Другу ім-перію й Третю республіку; розвивати в учнів уміння оцінювати світову політику Німеччини; ви-словлювати власну думку щодо взаємовпливу держави й церкви.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, стінна карта світу, роздавальний матеріал.
Основні поняття: Другий Рейх, рейхсканцлер, германізація, «культуркампф», Троїстий со-юз.
Основні дати та події: 18 січня 1871 р. — проголошення Німецької імперії, 1875 р. — прийн-яття Конституції, 1871—1890 рр. — період канцлерства О. фон Бісмарка, 1872—1876 рр. — «ку-льтуркампф», 1875 р. — об’єднавчий з’їзд у місті Готі, виникнення СДПН, 1882 р. — створення Троїстого союзу.
Історичні постаті: Вільгельм І, Вільгельм ІІ, Отто фон Бісмарк, К. Маркс, Ф. Енгельс, Ф. Лассаль.
Очікувані результати: учні навчаться: показувати на карті територію Німеччини, події франко-німецької війни, колоніальну імперію Німеччини; тлумачити, співвідносити та застосову-вати поняття й терміни; характеризувати процес становлення німецької соціал-демократії та її вплив на світову соціал-демократію; аналізувати причини й наслідки германізації та «культурка-мпфу»; визначати основні напрямки соціально-економічного і політичного розвитку Німеччини наприкінці ХІХ ст.; давати оцінку світової політики Німеччини; висловлювати власну думку щодо взаємовпливу держави й церкви.
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь
Перевірка творчого домашнього завдання
Три-чотири учні виступають із повідомленнями про справу Буланже, Панамський скандал та справу Дрейфуса.
Тестове завдання
Установіть хронологічну послідовність подій.
А Панамський скандал
Б Конституція Третьої Республіки
В Паризька Комуна
Г Справа Буланже
Д Початок франко-німецької війни
Відповідь: 1Д 2В 3Б 4Г 5А.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
План вивчення нового матеріалу
1. Німеччина в 1871—1900 рр. Конституція 1871 р.
2. Внутрішня політика О. фон Бісмарка
3. Німецька соціал-демократія
4. Перехід Німеччини до світової політики
Проблемне запитання
Як ви розумієте слова О. фон Бісмарка: «У війнах перемагають не генерали, а вчителі»?
1. Німеччина в 1871—1900 рр. Конституція 1871 р.
Розповідь учителя
Одним із результатів франко-німецької війни 1870—1871 рр. стало створення Німецької імпе-рії, яка була проголошена 18 січня 1871 р. у Версалі. Прусський король Вільгельм І став першим німецьким імператором. Офіційна назва Німецька імперія (німецькою мовою: Deutsches Reich), а інша назва — Другий Рейх (щодо Священної Римської імперії). Усе життя імперії підпорядковува-лося імперській Конституції 1871 р.
Відповідно до Конституції Німеччина проголошувалася імперією, яка об’єднувала 25 німець-ких держав (22 монархії та 3 вільні міста: Гамбург, Любек і Бремен). Німецькі держави, які входи-ли до складу імперії, зберігали свої конституції, ландтаги (парламенти), уряди, але їх автономія була дуже обмеженою. Питання зовнішніх відносин, військові питання, митне і торгове законо-давство, законодавство про податки, які йдуть на потребу імперії, визначення системи мір і вагів, законодавство про цивільне та кримінальне право, судочинство тощо відходили до компетенції імперії.
Главою імперії вважався Німецький імператор (кайзер), яким міг бути лише король Пруссії. Імператор мав широкі повноваження у сфері зовнішніх зв’язків, очолював збройні сили, мав право оголошувати війну, призначати та відправляти у відставку канцлера (голову уряду) і вищих чиновників та офіцерів, скликати й розпускати парламент.
Імперський парламент складався з двох палат — Рейхстагу і Бундесрату (Союзної ради). Рейх-стаг обирався загальним голосуванням, а Бундесрат складався з представників союзних держав, призначених їх урядами. Разом із Рейхстагом Союзна рада брала участь у розробці законодавства, утворювала постійні комітети. Бундесрат мав законодавчу й виконавчу владу, а Рейхстаг обгово-рював закони та затверджував бюджет. Проте можливості парламенту були обмежені — усі його рішення затверджувалися імператором.
Особливе місце в системі вищих органів влади посідав імперський канцлер (голова уряду), який у Бундесраті керував постійними комітетами, підписував закони після імператора. Канцлер призначався імператором і відповідав тільки перед ним.
Хоча Конституція і закріплювала панівне положення Пруссії, обмежувала права жінок та вій-ськовослужбовців (вони не мали виборчих прав), проте вона гарантувала певні права всім німцям, надавала можливості для розвитку підприємництва. Буржуазія почала завойовувати права, потіснивши дворянство.
Після прийняття Конституції Німецька імперія почала активно облаштовуватися — посилю-ється імперський державний апарат, формується єдина армія, поліція отримує додаткові повнова-ження, запроваджується єдина грошова одиниця (марка) та системи мір і ваги, створюється зага-льнонімецька імперська пошта та Імперський банк, приймаються закони, які поступово уніфіку-ють життя в імперії (правові кодекси тощо).
На кінець 70-х рр. ХІХ ст. Німеччина перетворюється на одну з провідних держав світу.
Робота з підручником
За допомогою підручника запишіть основні положення Конституції 1871 р.
Зразок відповіді
Основні положення Конституції 1871 р.:
імперія;
союз 25 німецьких держав;
місцеві конституції;
федерація;
імперські закони для всіх німців;
держави не могли вийти з імперії;
династія Гогенцоллернів;
Бундесрат (Союзна рада);
Рейхстаг (Державні збори);
Бундесрат очолював імперський канцлер;
Бундесрат мав законодавчу та виконавчу владу;
Рейхстаг обговорював закони та затверджував бюджет;
імператор — тільки прусський король;
найважливіші питання вирішував імперський уряд;
виборче право отримували чоловіки після 25 років;
жінки та військовослужбовці були позбавлені виборчих прав.
Робота зі схемою
За положеннями Конституції 1871 р. заповніть схему «Вищі органи влади Німецької імперії».
Зразок відповіді
Імператор (тільки король Пруссії та з династії Гогенцоллернів)
Рейхсканцлер (державний канцлер) із Пруссії
Бундесрат
(Союзна рада) Рейхстаг
(Державні збори)
58 депутатів — монархи німецьких держав або призначувані ними особи 400 депутатів, які обиралися виборцями
2. Внутрішня політика Отто фон Бісмарка
Розповідь учителя
Створення Німецької імперії відбувалося за безпосередньої участі О. фон Бісмарка. Саме він і був «батьком імперії». Після утворення імперії О. фон Бісмарк став її першим канцлером. Імпера-тор Вільгельм повністю довіряв своєму канцлеру, і О. фон Бісмарк фактично керував державою протягом 20 років.
Після здійснення своєї мрії про створення імперії О. фон Бісмарк почав розвивати державу.
Для цього почалося вирівнювання величезних відмінностей між німецькими державами, у пе-ршу чергу за допомогою прийняття єдиного законодавства. Так, у 1871 р. був прийнятий загаль-ний Кримінальний кодекс, а у 1877 р. — загальне судочинство в придворній системі, цивільних і кримінальних процесах. Канцлер приділяв багато уваги питанням германізації, яка була спрямована на подальше об’єднання німців.
Без потужної економіки неможливий високий розвиток держави, тому О. фон Бісмарк всебічно сприяв промисловому зростанню Німеччини. Відбулися процеси, спрямовані на створення єдиного внутрішнього ринку, була проведена фінансова реформа — запровадження єдиної грошової одиниці імперії та створення Імперського рейхсбанку. Промисловці отримали підтримку держави, що привело до зростання промисловості швидкими темпами. Завершення промислового перевороту, підтримка зовнішньої торгівлі, зростання виробництва перетворило Німеччину на світового лідера. Наприкінці ХІХ ст. Німецька імперія посідала друге місце після США з експорту товарів.
Боротьба за централізацію влади спричинила конфлікт із католицькою церквою. Бісмарк вва-жав, що церква має великий вплив на державу та посідає автономне положення. Рейхстаг ска-сував автономію католицької церкви, католицьке духівництво позбавлялося права нагляду за школами, діяльність єзуїтів заборонялася. Вводився громадянський шлюб, державна реєстрація народження та смерті. Церкві заборонялося брати участь у політичному житті, підготовку та призначення священиків держава взяла на себе. Представники церкви, які виступали проти дій канцлера зазнавали репресій. Антиклерикальні заходи дістали назву «боротьби за культуру» («культуркампф»). Поступово тиск на католицьку церкву зменшився, проте Німеччина стала світською державою.
Ще одну загрозу існуванню імперії О. фон Бісмарк вбачав у соціал-демократії. Після невдалих терористичних замахів на імператора, у 1878 р. був прийнятий «Винятковий закон проти соціаліс-тів», який ставив соціалістичні партії та робочі газети поза законом. Дванадцять років соціал-демократична партія перебувала в напівлегальному стані.
Проте О. фон Бісмарк розумів і необхідність покращення соціальних умов. За десяток років Рейхстаг приймає закони, спрямовані на покращення умов життя і праці робітників. «Ера робітни-чого законодавства» привела до створення системи соціального страхування — Закон про охорону здоров’я (1883 р.), Закон про страхування від нещасного випадку (1884 р.), Закон про страхування від непрацеспроможності і за віком (1889 р.). У 1889 р. були запроваджені пенсії за старістю (від 70 років) та в разі втрати працездатності. У 1891 р. робочий день був обмежений 11-годинами і була заборонена дитяча праця до 13 років. Німеччина стала першою державою із за-провадженням робітничого соціального законодавства.
Повідомлення учня
Учень виступає з повідомленням за темою «Становлення О. фон Бісмарка як канцлера Німеч-чини». Решта учнів записують основні факти з біографії О. фон Бісмарка.
Зразок відповіді
Народився в родині юнкера, неподалік від Берліна.
Навчався в Геттінгенському університеті, а завершив освіту в Берлінському університеті.
Був чиновником судового відомства.
Через свій запальний характер залишив роботу і став управителем двох батьківських маєтків.
У дні революції 1848 р. зі своїми селянами прийшов у Берлін на придушення повстання.
Від 1851 р. знову на державній службі, представник Пруссії в союзному парламенті.
1859—1862 pp. — посол у Росії та Франції.
Під час перебування в Росії відмовився від пропозиції царя перейти на російську службу.
1862 р. — голова уряду Пруссії (очолив уряд, коли між парламентом (ландтагом) і королем спалахнув гострий конфлікт щодо воєнної реформи, переозброєння та збільшення армії).
1871 р. — рейхсканцлер Німецької імперії.
20 березня 1890 р. — відставка.
Робота в групах
Методика проведення. Об’єднати учнів у шість груп. Кожна група за допомогою підручника готує інформацію про одну зі сфер життя Німецької імперії наприкінці ХІХ ст. Після підготовки представники груп презентують результати роботи, які узагальнюються у вигляді таблиці.
Зразок відповіді
Напрямок діяль-ності Події
Політична сфера Ліквідація величезних відмінностей між німецькими державами
Германізація
1871 р. — загальний Кримінальний кодекс
1877 р. — загальне судочинство в придворній системі, цивільних і кримінальних процесах
Економічна сфера Запровадження єдиної грошової системи
Створення Імперського рейхсбанку
Створення єдиного внутрішнього ринку
Завершення промислового перевороту
Швидкі темпи зростання промисловості
Перетворення на другу найбільшу державу після США, що експортує
Соціальна сфера Створення системи соціального страхування:
Закон про охорону здоров’я (1883 р.);
страхування від нещасного випадку (1884 р.);
страхування від непрацеспроможності та за віком (1889 р.);
прийнято закон про надання пенсії за старістю (від 70 років) та в разі втрати працезда-тності (1889 р.);
закон про 11-годинний робочий день і про заборону дитячої праці до 13 років (1891 р.) 
Релігійна сфера «Культуркампф» (1872—1876 рр.) — боротьба проти впливу католицької церкви — приз-начення на церковні посади; нагляд за початковими школами; заборона політичної агіта-ції; громадянський шлюб; репресії проти священиків
Зовнішня політика* 1873 та 1881 рр. — Союз трьох імператорів (Німеччина, Австро-Угорщина, Росія)
1879 р. — Австро-Німецький союз
1882 р. — Троїстий союз (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія)
1887 р. — Таємна німецько-російська угода
Пангерманізм
Колоніальна систе-ма В Африці — Того, Камерун, Німецька Східна Африка і Німецька Південно-Західна Африка
В Азії — порт Циндао (Кайтчоу) на півострові Шаньдун
В Океанії — Нова Гвінея, Мікронезія (Науру, Палау, Маршаллові, Каролінські та Маріан-ські острови), Західне Самоа
3. Німецька соціал-демократія
Випереджальне завдання
Під час розповіді вчителя складіть тези доповіді про розвиток соціал-демократії в Німеччині наприкінці ХІХ ст.
Зразок відповіді
Виникнення робітничих партій: Соціал-демократична робітнича партія (СДРП), Загальний ні-мецький робітничий союз (ЗНРС).
1875 р. — об’єднавчий з’їзд у м. Готі — виникнення Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН).
Готська програма (прийнята на з’їзді у м. Готі): відмова від деяких ідей марксизму; створення вільної народної держави; ідея «залізного закону зарплати»; пролетарський інтернаціоналізм; боротьба за загальне виборче право; перемога через створення кооперативів.
1877 р. — вибори до Рейхстагу, під час яких СДПН набрала понад півмільйона голосів і прове-ла 12 депутатів.
1878 р. — розпуск Рейхстагу, прийняття новим парламентом «Виняткового закону проти соці-алістів» — заборона діяльності соціал-демократичних організацій, закриття понад 120 газет та журналів, арешт близько 1500 осіб.
1890 р. — вибори до Рейхстагу, під час яких СДПН отримала 35 місць у парламенті; скасуван-ня виняткового законодавства проти соціал-демократів.
1891 р. — з’їзд німецьких соціал-демократів в Ерфурті (Ерфуртський з’їзд), який вніс зміни до програми партії.
Діяльність та вплив К. Маркса, Ф. Енгельса, Ф. Лассаля.
Розповідь учителя
Бурхливий розвиток економіки та зростання промислового виробництва спричинили утворення численного робітничого класу в Німеччині. Тяжкі умови праці та життя, соціальна незахищеність і відсутність повних прав і свобод привели до зростання рухів протесту серед пролетаріату. А поширення профспілкового руху, наявність теоретичної бази (марксизм, соціалізм — К. Маркс, Ф. Енгельс, Ф. Лассаль) та монархічна влада зробили соціалістичні рухи дуже привабливими для найманих працівників. Наприкінці ХІХ ст. соціал-демократія в Німеччині починає набувати популярності.
Під впливом ідей соціал-демократії в Німеччині виникають робітничі партії — Соціал-демократична робітнича партія (СДРП), Загальний німецький робітничий союз (ЗНРС), які в 1875 р. об’єднуються в Соціал-демократичну партію Німеччини (СДПН). На об’єднавчому з’їзді була прийнята програма партії, яка дістала назву Готська програма.
На виборах у 1877 р. СДПН набрала понад півмільйона голосів і провела 12 депутатів до Рейх-стагу. Проте наступного року О. фон Бісмарк, який вбачав у соціал-демократії загрозу для імперії, розпустив парламент. Новий парламент прийняв «Винятковий закон проти соціалістів», який за-бороняв діяльність соціал-демократичних організацій. Відповідно до закону було закрито понад 120 газет та журналів, заарештовано близько 1500 осіб. Соціал-демократи перейшли до напівлега-льної діяльності.
Після відставки О. фон Бісмарка у 1890 р. на чергових виборах до Рейхстагу СДПН отримала 35 місць у парламенті, закон проти соціал-демократів був скасований. У 1891 р. на з’їзд німецьких соціал-демократів в Ерфурті (Ерфуртський з’їзд) були внесені зміни до програми партії, які перед-бачали створення соціального суспільства шляхом революційних перетворень.
Розвиток соціал-демократичної теорії та різні погляди на робітничий клас призвели до розколу серед соціал-демократів. E. Бернштейн піддав критиці революційний шлях змін і запропонував парламентську боротьбу для досягнення успіху. У результаті в соціал-демократичному русі вини-кло кілька течій— правих (Е. Бернштейн), центристів (А. Бебель, К. Каутський) і лівих (К. Лібк-нехт, Р. Люксембург).
Мозковий штурм
Визначте причини виникнення соціал-демократичного руху в Німеччині.
Зразок відповіді
Причини виникнення соціал-демократичного руху в Німеччині:
збільшення кількості пролетаріату;
наявність теоретичної бази — роботи марксистів і соціалістів;
зростання профспілкового руху;
посилення суперечностей між пролетаріатом і буржуазією;
монархічний режим правління в імперії;
відсутність повних прав та свобод.
4. Перехід Німеччини до світової політики
Розповідь учителя
Німецька імперія з перших кроків свого існування почала проводити політику гегемонії в Єв-ропі і світі. Для підтримки своєї зовнішньополітичної діяльності німецькі дипломати та уряд поча-ли шукати союзників.
Основним напрямком діяльності було обрано створення військово-політичного блоку проти Франції. Союзниками Німеччини стали Австро-Угорщина та Італія. Також для боротьби із соціал-демократією була залучена й Росія. У 1873 р. Німеччина підписала союзний договір із Росією, а через деякий час договір підписала з Росією й Австро-Угорщина. Так виник Союз трьох імперато-рів. У 1881 р. імператори підтвердили свої прагнення до союзу. Але вже в 1875 р. під час Балкан-ської кризи виникли перші суперечності. Німеччина та Австро-Угорщина виступили проти Росії на Берлінському конгресі. Остаточно Союз трьох імператорів розпався в 1887 р.
Німеччина продовжувала діяльність зі створення військового блоку, і в 1879 р. був підписаний договір з Австро-Угорщиною, до якого в 1882 р. приєдналася Італія. Цей союз дістав назву Троїс-того.
У 1887 р. Німеччина підписала таємну угоду з Росією, проте налагодити відносини не вдалося і Росія уклала союз із Францією.
Особливу увагу Німецька імперія приділяла формуванню власної колоніальної імперії. Німець-кі колонії виникають в Африці (Того, Камерун, Німецька Східна Африка і Німецька Південно-Західна Африка), Азії (порт Циндао (Кайтчоу) на півострові Шаньдун) та Океанії (Нова Гвінея, Мікронезія (Науру, Палау, Маршаллові, Каролінські та Маріанські острови), Західне Самоа). Ні-меччина перетворилася на велику колоніальну імперію.
Після приходу до влади імператора Вільгельма ІІ основною ідеологічною складовою держави стає доктрина пангерманізму.
Робота в групах
Організувати продовження роботи в групах, закінчити заповнення таблиці.
IV. Узагальнення та систематизація знань
Завдання
За самостійно обраними критеріями порівняйте Конституції Німеччини (1871 р.) та Франції (1875 р.). Заповніть таблицю.
Зразок відповіді
Критерії порівняння Конституція Німеччини Конституція Франції
Рік прийняття 1871 1875
Форма правління Імперія Республіка
Форма держави Федерація Унітарна держава
Законодавчі органи Бундесрат (Союзна рада) та Рейхстаг (Держав-ні збори) Сенат і Палата депутатів
Виконавча влада Імператор та імперський уряд Президент та уряд
Виборче право Чоловіки, які досягли 25 років Чоловіки, які досягли 21 року
Робота з візуальним джерелом
Розгляньте фотографії та дайте відповіді на запитання.
1) На фотографіях зображено солдатів німецької армії в колоніях. Чому німецька колоніальна армія формувалася з представників місцевого населення?
2) Чим вояки з метрополії (Німеччини) відрізнялися від солдатів із місцевого населення?
Робота з документом
Прочитайте уривки з документів та дайте відповіді на запитання.
1. Німецьке Цивільне Уложення
РОЗДІЛ 1
ГЛАВА 1
<…>
СТАТТЯ 2
Повноліття настає по закінченні 21 року життя… <…>
СТАТТЯ 11
…законна дитина має постійне місце проживання там, де постійно проживає батько, незакон-на — де постійно проживає мати, а усиновлена — де постійно проживає усиновитель та інші.
Запитання до документа
1) Як позначалося визнання повноліття на житті людини в Німеччині наприкінці ХІХ ст. ?
2) Який статус мали діти в Німеччині наприкінці ХІХ ст.?
2. Воспоминания О. фон Бисмарка (отрывок)
В самый разгар культуркампфа, в сентябре (с 22 по 26) 1873 г. Берлин посетил король Виктор Эммануил. Я узнал через господина фон Кейделя, что король поручил заказать табакерку с брил-лиантами стоимостью в 50—60 тысяч франков, что в шесть-восемь раз превышало стоимость обы-чных в таких случаях подарков, и послал ее графу Лонэ для вручения мне. Одновременно до моего сведения дошло, что Лонэ показывал эту табакерку и сообщил о ее стоимости своему соседу, баварскому посланнику барону Перглер фон Перглас, который был лично близок к нашим противникам по культуркампфу. Высокая стоимость предназначенного мне подарка могла, таким образом, дать повод к тому, чтобы поставить подарок в связь с увенчавшимися успехом хлопотами итальянского короля о сближении с Германской империей. Когда я высказал императору мои соображения против принятия подарка, то у него сначала было впечатление, что я вообще считаю ниже своего достоинства принять табакерку с портретом короля; в этом он увидел нарушение традиций, к которым привык. Я заявил: «Мне и в голову не пришло бы отказаться от такого подарка обычной стоимости. Но в данном случае для оценки факта решающее значение придавалось бы не портрету монарха, а бриллиантам, которые можно продать. Принимая во внимание положение с культуркампфом, мне следует избегать повода для подозрений, после того как благодаря соседству фон Пергласа чересчур высокая ценность табакерки, несоразмерная обстоятельствам, уже отмечена и обсуждалась в обществе». Император в конце концов согласился с моими доводами и окончил разговор словами: «Вы правы, не принимайте табакерку». Когда я через господина фон Кейделя довел свою точку зрения до сведения графа Лонэ, табакерка была заменена очень красивым и верным портретом короля со следующей собственноручной его надписью, напоминающей о моем ордене аннунциатов.
Запитання до документа
1) Як характеризує О. фон Бісмарка цей випадок?
2) Чому канцлер відмовився приймати подарунок?
3) Чому необхідність відмови від подарунка так стурбувала О. фон Бісмарка?
V. Підсумки уроку
Вибіркова перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.
Основні висновки:
утворення Німецької імперії сприяло об’єднанню німецьких держав, а гегемонія Пруссії ще бі-льше згуртувала їх в єдину державу;
протягом двох десятиліть напрямок розвитку Німецької імперії визначав канцлер О. фон Біс-марк;
наприкінці ХІХ ст. економіка Німецької імперії бурхливо розвивається. Одним з основних чинників такого піднесення стає держава. Німеччина перетворюється на одного з основних ек-спортерів у світі;
стрімкий розвиток Німеччини активізував мілітаристський дух, що призвело до формування колоніальної імперії та розвитку пангерманізму. Німеччина почала виступати за переділ світу.
Робота над проблемним запитанням
Організувати роботу над проблемним запитанням. Узагальнюючи відповіді учнів, наголосити на тому, що людей формують учителі, а генерали їх тільки використовують.
VІ. Домашнє завдання
1) П.: 1, § 16; 2, § 23; 3, § 17 с. 145.
2) ТЗ: підготуйте реферат за темою «Розвиток соціальної системи в Німеччині наприкінці ХІХ ст.».
3) ВЗ: підготуйте повідомлення за темою «Ірландське питання наприкінці ХІХ ст.».

Категорія: Всесвітня історія 9 клас | Додав: uthitel (13.01.2014)
Переглядів: 4777 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: