Урок № 16 Вікторіанська Британія - Всесвітня історія 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Всесвітня історія 9 клас

Урок № 16 Вікторіанська Британія

Урок № 16

Вікторіанська Британія

Мета: сформувати в учнів уявлення про Вікторіанську Британію; проаналізувати причини й наслідки перетворення країни на провідну економічну державу світу; розглянути причини утвердження ідеології і політики лібералізму; визначити наслідки Другої парламентської реформи; охарактеризувати життя та діяльність королеви Вікторії; навчитися порівнювати Ліберальну і Консервативну партії; розвивати в учнів уміння давати оцінку британській колоніальній системі; висловлювати власну думку щодо іранського питання та шляхів його вирішення.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, стінна карта світу, роздавальний матеріал.

Основні поняття: Вікторіанська Британія, «майстерня світу», лібералізм, Ліберальна партія, Консервативна партія, колонія, домініон, Британська Співдружність.

Основні дати та події: 24 травня 1819 — 22 січня 1901 р. — роки життя королеви Вікторії, 1867 р. — Друга парламентська реформа у Великій Британії, 1845—1849 рр. — голод в Ірландії, 1867 р. — надання статусу домініону Канаді.

Історичні постаті: Вікторія, Б. Дізраелі, Дж. Чемберлен, В. Гладстон.

Очікувані результати: учні навчаться: показувати на карті Велику Британію та її колонії, торговельні шляхи, промислові райони; тлумачити, співвідносити та застосовувати поняття й терміни; характеризувати життя й діяльність королеви Вікторії; аналізувати причини й наслідки перетворення Великої Британії на провідну економічну державу світу; визначати наслідки Другої парламентської реформи; давати оцінку британській колоніальній системі; висловлювати власну думку щодо іранського питання та шляхів його вирішення.

І.   Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь

Перевірка творчого домашнього завдання

Три-чотири учні виступають із твором за темою «Серед бійців "червоної тисячі”». Решту робіт потрібно зібрати для перевірки.

Фронтальне опитування

1)  Охарактеризуйте становище на Апеннінському півострові в середині ХІХ ст.

2)  Які шляхи об’єднання Італії існували? Охарактеризуйте їх.

3)  Хто такий Дж. Гарібальді?

4)  Назвіть основні події походу «червоної тисячі».

5)  Опишіть процес об’єднання Італії.

6)  Яке історичне значення має утворення італійської держави?

ІІІ.  Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1.   Вікторіанська Британія

2.   Велика Британія — «майстерня світу»

3.   Утвердження лібералізму

4.   Формування Ліберальної та Консервативної партій

5.   Друга парламентська реформа

6.   Ірландське питання

7.   Зовнішня політика Великої Британії

Проблемне запитання

Чому Велику Британію називали «майстернею світу»?

1.   Вікторіанська Британія

Варіант І

Розповідь учителя

У середині ХІХ ст. у Великій Британії утвердилася парламентська монархія. Державу очолював монарх, проте вже в ті часи існував вислів: «Монарх царює, але не править». Британська монархія зберегла значний політичний вплив. Монарх призначав голову уряду (прем’єр-міністра), обираючи його між представників партії, яка перемогла на виборах. Зазвичай керівником уряду ставав лідер цієї політичної партії. Крім того, монарх мав право відправити уряд у відставку та призначити позачергові вибори. Глава уряду призначав міністрів. Таким чином, уряд отримував усю повноту виконавчої влади, відповідаючи за проведення зовнішньої та внутрішньої політики. Британський парламент складався з двох палат — Палати лордів та Палати громад. До Палати лордів перів призначав монарх, і вони там засідали довічно. Палата громад формувалася під час виборів. Кількість виборців постійно зростала, і це питання тривалий час було одним з основних політичних питань. Із часом у Великій Британії сформувалася двопартійна політична система, тобто більшість депутатів у парламенті представляли одну з двох найвпливовіших політичних партій — ліберальну або консервативну.


Від 1837 до 1901 р. королевою Великої Британії була Вікторія. Цей період називають «Вікторіанською епохою», оскільки в ці роки Велика Британія досягла своєї найбільшої могутності. Королева Вікторія жила за певними правилами й розпорядком дня і вимагала того самого від своїх підданих. Королева Вікторія не претендувала на права парламенту й уряду, нікому не дозволяла порушувати королівські права.

Повідомлення учня

Учень виступає з повідомленням про королеву Вікторію.

Решта учнів записують основні пункти з розповіді.

Зразок відповіді

Королева Вікторія

     24 травня 1819 — 22 січня 1901 р.;

     1837 р. — початок правління як королеви Великої Британії;

     лютий 1840 р. — шлюб з Альбертом, князем Кобургзьким;

     9 дітей і 34 онуки;

     життя, підпорядковане обов’язку та сім’ї;

     особисто розробляла правила етикету;

     період її правління називають «Вікторіанською епохою».

2.   Велика Британія — «майстерня світу»

Розповідь учителя

У 1851 р. в лондонському Гайд-парку відбулася Всесвітня промислова виставка, яка продемонструвала приголомшуючі промислові досягнення Великої Британії. Відвідувачам демонстрували макети мостів і портових споруд, моделі парових локомотивів, суден, діючі телеграфні апарати і бавовнопрядильні машини. Виставка започаткувала золотий вік Британії, яка протягом наступних 20 років випереджала всі країни світу за розвитком промисловості й торгівлі. Саме в цей період Велику Британію почали називати «майстернею світу», «світовим перевізником» і «світовим банкіром».

50—60-ті рр. ХІХ ст. стали вершиною промислової могутності Великої Британії, яка ґрунтувалася на ранньому завершенні промислового перевороту та використанні ресурсів колоніальної британської імперії.

Високий рівень розвитку промисловості забезпечив країні першість практично в усіх промислових сферах — вугілля на Британських островах видобувалося більше, ніж у Німеччині та США, бавовни перероблялося більше, ніж на всіх фабриках світу. Виплавка чавуну зросла з 1,4 млн тонн в 1840 р. до понад 6 млн тонн у 1870 р.

Стрімко розвивався залізничний транспорт, який став основним засобом пересування. Важливе значення для розвитку залізниць мало застосування сталевих рейок. Кількість залізниць зростала в геометричній прогресії. Британський флот одним із перших почав використовувати пароплави, а величезні колонії перетворили його на найбільший та наймогутніший торговельний флот. Половина світового торговельного флоту належала Великій Британії.

Розвиток торгівлі (Велика Британія одною з перших почала впроваджувати безмитну торгівлю), промислова могутність (завдяки машинному виробництву країна виробляла дешеві товари), величезні сировинні запаси колоній перетворили Велику Британію на фінансовий центр світу. Британські банкіри почали кредитувати інші держави, вкладати гроші в засоби виробництва (заводи та фабрики) в інших державах. Британський фунт стерлінгів перетворився на світову валюту, здобувши визнання як головний засіб розрахунків.

Завдання

Назвіть ознаки, які характеризують Велику Британію як «майстерню світу». (Відповіді учнів записати на дошці.)

Зразок відповіді

Велика Британія — «майстерня світу»:

     передові засоби виробництва продукції;

     висока якість товарів;

     розвиток вільної конкуренції;

     низька ціна товарів порівняно до інших країн;

     наймогутніший та найбільший флот у світі;

     колоніальна імперія: дешеві сировина та корисні копалини, ринок збуту продукції;

     фінансова система — стабільність фунта стерлінгів;

     перехід на машинне виробництво в текстильній і суконній промисловості;

     розвиток залізниць — основного виду транспорту;

     активне використання техніки в сільському господарстві;

     застосування технічних винаходів у виробництві.

3.   Утвердження лібералізму

Випереджальне завдання

Під час розповіді вчителя запишіть до зошитів ознаки лібералізму.

Зразок відповіді

Ознаки лібералізму:

     соціальна філософія та політична концепція (ідеологія), які проголошують, що ініціативна (активна), вільна, тобто неконтрольована діяльність осіб, головним чином економічна й політична, є справжнім джерелом розвитку суспільного життя;

     спрямований на затвердження парламентського ладу, вільного підприємництва та демократичних свобод;

     відстоює абсолютну цінність людської особистості («особа важливіша за державу»);

     стоїть на засадах рівності всіх людей щодо прав особистості;

     спрямований на максимальне послаблення («пом’якшення») різних форм державного і суспільного примусу щодо особи (контролю особи тощо);

     виступає за шлях мирного, реформаторського здійснення соціальних перетворень.

Розповідь учителя

Розвиток суспільних відносин ХІХ ст. привів до виникнення різних суспільно-політичних течій. Однією з них був лібералізм. Ця течія об’єднувала соціальну філософію та політичну концепцію (ідеологія), які проголошували, що ініціативна (активна), вільна, тобто неконтрольована діяльність осіб, головним чином економічна й політична, є справжнім джерелом розвитку суспільного життя. Лібералізм був спрямований на затвердження парламентського ладу, вільного підприємництва та демократичних свобод. До негативних рис лібералізму належать відстоювання шляху реформ, сповідування терпимості до вільнодумства і поблажливість до негативних явищ у суспільстві.

Представники лібералізму стояли на засадах абсолютної цінності людської особистості («особа важливіша за державу»), рівності всіх людей щодо прав особистості тощо. Їхня діяльність була спрямована на максимальне послаблення («пом’якшення») різних форм державного і суспільного примусу щодо особи (контролю особи тощо).

Практичне впровадження ідей лібералізму, їх перші втілення відбулися в Конституції США (1787 р.) та Декларації прав людини і громадянина (1789 р.).

Економічні досягнення Великої Британії сприяли покращенню рівня життя робітників, що вплинуло на їх суспільну активність та дозволило впроваджувати принципи лібералізму в життя країни.

4.   Формування ліберальної і консервативної партій

Розповідь учителя

На середину ХІХ ст. Велика Британія перетворилася на парламентську монархію. Парламент почав відігравати провідну роль у житті країни — до законодавчої влади додалася ще й виконавча. У 50-ті рр. ХІХ ст. у Великій Британії сформувалася і двопартійна політична система, яка складалася з ліберальної та консервативної партій.

Консервативна партія (найстаріша політична партія в Європі) виникла в результаті розвитку партії торі. Назва «консервативна» була прийнята в 1830 р. Консерватори відстоювали ідеї приватної власності та вільного підприємництва й активно підтримували монархію. Поступово консервативна партія почала представляти інтереси великої промислової та фінансової буржуазії. Лідерами консерваторів у різні часи були Б. Дізраелі, Дж. Чемберлен, Дж. Каннінг, Р. Піль.

Ліберальна партія утворилася на основі партії вігів і стояла на засадах ідеології лібералізму. Назва «ліберальна» була затверджена в 1839 р., коли виникла коаліція вігів у Палаті лордів та радикалів у Палаті громад. Ліберали виражали інтереси торговельно-промислової буржуазії. Лідерами ліберальної партії були Г. Пальмерстон, Гладстон, Д. Ллойд-Джордж.

Робота в парах

Методика проведення. Об’єднати учнів у пари. Один з учнів пари готує матеріал про консервативну партію, другий — про ліберальну. Після підготовки інформації учні створюють узагальнюючу таблицю.


5.   Друга парламентська реформа

Випереджальне завдання

Під час розповіді вчителя заповнити таблицю «Друга парламентська реформа».

Розповідь учителя

Світова першість Великої Британії була зумовлена не тільки її промисловими досягненнями, а й суспільними змінами. У 50-х рр. ХІХ ст. у Великій Британії остаточно сформувалося громадське суспільство, що ґрунтується на свободі особистості, свободі слова, друку та інших свободах. У країні відбуваються диспути, проходять демонстрації та мітинги, проте соціальних вибухів вдається запобігти. Велика Британія стає місцем, куди перебираються політичні діячі з країн Європи після поразки революцій 1848—1849 рр. Російські революціонери організовують випуск своїх газет, представники різних політичних течій проводять з’їзди та збори.

У 60-х рр. ХІХ ст. активізувався рух за зміну виборчої системи. Представники профспілок (тред-юніонів), дрібної буржуазії та інтелігенції виступили за нові підходи у формуванні кількості депутатів, представництві та праві на участь у виборчому процесі.

У 1866 р. лідер Ліберальної партії В. Гладстон вніс проект закону про парламентську реформу, який передбачав зменшення майнового цензу. Проте консерватори, які на той час перебували при владі, зірвали його прийняття. Країною прокотилася хвиля протестів, і тоді за ініціативою лідера Консервативної партії Б. Дізраелі в 1867 р. була проведена Друга парламентська реформа.

Відповідно до цієї парламентської реформи було ліквідовано 46 «гнилих містечок» та суттєво знижено майновий ценз (5 фунтів стерлінгів річного доходу та оренда протягом року квартири). Кількість виборців збільшилася втричі (від 670 тис. до 2,25 млн осіб). Невдовзі був прийнятий закон про таємне голосування.

6.   Ірландське питання

Розповідь учителя

Ірландія постійно приваблювала англійських королів і феодалів. Ще за часів короля Генріха ІІ у ХІІ ст. англійські війська підкорили Ірландію. Протягом століть країна вела постійну боротьбу з англійцями, проте сили були не рівні. Уже у ХVІІ ст. практично вся ірландська земля належала англійським лендлордам. Однак проведення Реформації на островах наштовхнулося на опір населення, й ірландці по більшості залишилися католиками. На початку ХІХ ст. Ірландія остаточно втратила автономію і була приєднана до Великої Британії. У країні поширюється англійська мова, посади в управлінському апараті (адміністрація) посідають в основному протестанти. Більшість населення становили селяни, які орендували невеличкі шматочки землі у британських лендлордів.

У середині ХІХ ст. капіталістичні відносини проникають і до Ірландії, у сільському господарстві починається аграрний переворот, який приводить до зменшення кількості дрібних орендарів. Скасування «хлібних законів» ще більше зменшує кількість селян. Поширення хвороби картоплі, яка була основним продуктом харчування бідних людей, спричинило голод. Сувора зима та епідемія холери ще більше погіршили наслідки голоду. Загинуло близько 1 млн осіб. Голод та скрутне економічне становище спонукали ірландців до еміграції. У результаті кількість населення Ірландії зменшилася на 30 % та активізувалася боротьба ірландців проти влади.

У другій половині ХІХ ст. англійський уряд спробував припинити боротьбу ірландців за незалежність — зменшуються податки, проводиться церковна та освітня реформи, проте значних успіхів досягнуто не було.

Повідомлення учня

Учень, який отримав випереджальне завдання, виступає з повідомленням про ірландське питання у Великій Британії, решта учнів записують основні положення до зошитів.

Зразок відповіді

Ірландське питання у Великій Британії

     Наприкінці XII ст. частина території Ірландії підкорена англійським королем Генріхом II;

     під час англійської Реформації ірландці залишилися католиками;

     ХVI—XVII ст. — підкорення Ірландії англійцями, у результаті ірландці втратили майже всю землю;

     1798 р. — повстання, яке було придушено, початок об’єднання з Англією;

     початок ХІХ ст. — Ірландія стає частиною Великої Британії, поширення англійської мови, уся адміністрація — протестанти, більшість населення — селяни;

     середина ХІХ ст. — аграрний переворот, зменшення кількості дрібних орендарів;

     1845—1849 рр. — скасування «хлібних» законів та хвороба картоплі (основний продукт ірландців) привели до голоду, під час якого загинуло близько 1 млн осіб;

     1846—1851 рр. — збільшення еміграції — виїхало близько 1,5 млн осіб;

     у другій половині ХІХ ст. англійський уряд спробував припинити визвольну боротьбу ірландців — зменшуються податки, проводиться церковна та освітня реформи.

7.   Зовнішня політика Великої Британії

Розповідь учителя

«У Британії немає вічних ворогів, у Британії немає вічних друзів. У Британії є лише вічні інтереси» — слова лорда Г. Пальмерстона охарактеризували принципи британської зовнішньої політики. ХІХ ст. ще називають «імперським століттям» для Великої Британії. Це часи Pax Britannica (латин. Світ Британський) — періоду розвитку британської колоніальної системи, період домінування Великої Британії в міжнародних відносинах. Вони характеризувалися проголошенням курсу на вільну торгівлю, скасуванням рабства, контролем британського флоту над стратегічними морськими шляхами, поширенням англійської мови, парламентаризму, технологій, юридичних норм тощо. Володіння Британської колоніальної імперії розташовувалися в Азії, Африці, Америці та Австралії і займали близько 10 млн миль2 території. В її межах проживало майже 400 млн осіб. Як казали: «У Британській імперії ніколи не заходить Сонце».

Велика Британія постійно проводила активну зовнішню політику із застосуванням різних методів взаємодії з тубільним населенням, часто вдаючись до насильства. Проникнення до Китаю супроводжувалося війнами, які дістали назву «опіумних». Результатом цих війн стало поширення торгівлі в Китаї, а пізніше й отримання в колоніальне володіння Гонконгу, який перетворився на фінансовий та торговий центр. Англійські війська висадилися в Бірмі та Ірані, а вторгнення в Афганістан зазнало невдачі. Перетворення Індії на британську колонію супроводжувалося підкупом та воєнними діями. Британські колонізатори перетворили індійські землі на «перлину колоніальної імперії», жорстоко придушуючи повстання місцевого населення. Найбільше повстання в Індії, повстання сипаїв (1857—1859 рр.), було потоплене в крові. А в результаті приєднання Нової Зеландії кількість корінного населення зменшилася втричі. Політика переселення до колоній призвела до того, що місцеве населення було поступово витіснене і «білі» люди стали основним населенням колоній. Колонії перетворилися на джерело сировини та ринок збуту британських товарів.

Постійна боротьба місцевого населення проти колонізаторів потребувала змін у політиці, і британці йшли на певні поступки. Це відбувалося в колоніях, де «біле» населення ставало більш впливовими і починало вимагати для себе певних прав. Для цих колоній Велика Британія змінювала статус, вони отримували права домініону (фактично незалежна держава у складі Британської імперії, що визнавала головою держави британського короля (королеву)). У 1867 р. першим домініоном стала Канада. Почався період формування Британської Співдружності.

Робота зі схемою

Разом з учнями на дошці схематично розмістити інформацію щодо колоніальної політики Великої Британії.

Зразок заповненої схеми

Імперське століття (1815—1914)

Pax Britannica (латин. Світ Британський) — період розвитку британської колоніальної системи, період домінування Великої Британії в міжнародних відносинах. Характеризувався проголошенням курсу на вільну торгівлю, скасуванням рабства, контролем британського флоту над стратегічними морськими шляхами, поширенням англійської мови, парламентаризму, нових технологій, юридичних норм тощо

Площа становила 10 млн миль2, проживало близько 400 млн осіб

Азія

Африка

Ост-Індська компанія

Захоплення Яви, Бірми, Сінгапуру, Малайзії

«Опіумні» війни в Китаї, захоплення Гонконгу

1857—1859 рр. — повстання сипаїв в Індії

Капська колонія

Поход на зулусів

Суецький канал, захоплення Єгипту

Підкорення Судану

Контроль над 30 % африканського населення

Початок формування Британської Співдружності

Виникнення домініонів — держав у складі Британської імперії з певним самоврядуванням. Главою домініону вважається британський король (королева). Перший британський домініон — Канада (з 1867 р.)

 

Додатковий матеріал

Великий голод в Ірландії

У результаті кривавої англійської колонізації XIІ—XVIII ст. більшість ірландців фактично втратили свої земельні володіння. Поступово сформувався правлячий клас, який складався в основному з протестантів, вихідців з Англії та Шотландії.

До початку XIX ст. Ірландія була одним із джерел накопичення британських капіталів і розвитку промисловості в країні. Більшість земель в Ірландії належали британським лендлордам, які жили в Британії, але регулярно стягували з ірландських селян величезні податки за використання своїх земель. Тисячі дрібних фермерів (приблизно 6/7 населення Ірландії), або котерів, жили в злиднях. Вирощувати картоплю для багатьох із них було справжнім порятунком від голоду.

Картопля потрапила до Ірландії наприкінці ХVІ ст. і відразу завоювала популярність, оскільки давала високі врожаї навіть на неродючих ґрунтах. До середини XIX ст. майже третина орних земель була засаджена картоплею.

Під час неврожаїв держава надавала селянам невелику допомогу, щоб вони могли дожити до врожаїв наступних років. У 1845 р. розпочалася епідемія картопляного гриба, який викликав фітофтороз.

Інфекція поширювалася через підземні води, при контакті здорових клубнів з ураженими рослинами, відбулося накопичення грибка в ґрунті. Заражена картопля почала гнити прямо в землі або в сховищах. Оскільки всі поля були засаджені одним сортом картоплі, то постраждав увесь урожай в країні. У наступному 1846 р. на посадку довелося брати заражені клубні або низькоякісну насіннєву картоплю — те, що вдалося зберегти. Це спричинило нові неврожаї. Багато селян залишилося без роботи. Частина лендлордів розорилася, а інші не мали можливості виплачувати заробітну платню. Державної допомоги не вистачало.

Однак гірше очікувало попереду. Зима 1846—1847 рр. видалася дуже суворою. Усі роботи на свіжому повітрі були припинені. Велика кількість бідняків не могла опалювати власні житла.

Ще одним ударом стали економічні процеси на острові. Проникнення капіталістичних відносин привело до аграрного перевороту, який розпочався в Ірландії від середини 40-х рр. XIX ст. Крім того, скасування «хлібних законів» (1846 р.) змушувало лендлордів змінювати систему господарства. Розпочався перехід від дрібних господарств до великого пасовищного господарства. Цей процес дістав назву «очищення маєтків». Тисячі дрібних орендарів були вигнані з землі і змушені емігрувати. Кількість мігрантів збільшилася в десятки разів. У середині XIX ст. чверть населення міст східного узбережжя США становили ірландці. Від 1846 до 1851 рр. з Ірландії виїхало близько 1,5 млн осіб.

У 1848 р. площа картопляних полів була збільшена втричі (1847 р. дав непоганий урожай). Але літо видалося дуже дощовим і картопля знову була вражена фітофторозом. Урожай загинув утретє за чотири роки. Урядові установи і благодійні товариства вже не в силах були якось виправити становище.

Але біди ще не скінчилися. У 1849 р. в країні спалахнула епідемія холери, у результаті якої загинули десятки тисяч ірландців.

Наступного року ситуація покращилася. Урожай картоплі був добрий, уряд анулював населенню борги, які виникли під час голоду. Кількість населення почала зростати.

Наслідком Великого голоду стало зменшення кількості населення Ірландії на 30 %. Тількі від голоду загинуло до 1,5 млн осіб. Якщо в 1841 р. кількість населення Ірландії становила 8 млн 178 тис. осіб, то в 1901 р. — лише 4 млн 459 тис.

IV.   Узагальнення та систематизація знань

Робота з картою

Покажіть на карті колонії та домініони Британської імперії.

Робота з документом

Проаналізуйте уривок із документа та дайте відповіді на запитання.

З акта про реформу 1867 р.

Починаючи з 1868 р. й надалі кожен дорослий чоловік має право зареєструватися як виборець і голосувати за кандидата чи кандидатів у парламент від міського виборчого округу, якщо він задовольнить такі вимоги:

     якщо він досягнув повноліття (21 рік) та не притягався до суду;

     якщо він жив у цьому виборчому окрузі протягом року перед останнім днем липня як власник чи орендар житлового будинку;

     якщо його ім’я зазначено в списках домовласників або орендарів житлових будинків, що сплачують податки на користь бідних;

     якщо він своєчасно сплатить до 20 липня передбачений податок на користь бідних.

Запитання до документа

1)  Хто не отримав права обирати? Чому?

2)  Чи змінилася політична ситуація після проведення реформи? Чому?

3)  Хто міг бути домовласником чи орендувати житло у Вікторіанській Британії?

Робота з візуальним джерелом

Розгляньте в підручнику фотографію Меморіалу жертвам голоду в Дубліні та дайте відповіді на запитання.

1)  Яким подіям присвячений Меморіал?

2)  Чому автор саме так зобразив ці події?

3)  Які події у світі вам нагадує цей Меморіал?

V.  Підсумки уроку

Вибіркова перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.

Основні висновки:

     у середині ХІХ ст. Велика Британія перетворилася на світового лідера («майстерня світу», «світовий перевізник» і «світовий банкір»); у країні відбувається демократизація життя та поширення лібералізму;

     Велика Британія перетворюється на величезну колоніальну імперію, яка формується та утримується за допомогою сили.

Робота над проблемним запитанням

Організувати роботу над проблемним запитанням, звернути увагу учнів на те, що Велика Британія одною з перших завершила промисловий переворот і змогла посісти провідне положення практично в усіх промислових напрямках розвитку економіки, створити найбільший та найсучасніший торговельний флот.

VІ.   Домашнє завдання

1)  П.: 1, § 12; 2, § 17; 3, § 11, с. 90—94.

2)  ТЗ: напишіть твір за темою «На прийомі у королеви Вікторії».

3)  ІЗ: об’єднати учнів у групи відповідно до кількості держав у Латинській Америці і запропонувати підготувати стислу інформацію про боротьбу країн за незалежність.

4)  ІЗ: підготувати повідомлення про доктрину Монро.

 

Категорія: Всесвітня історія 9 клас | Додав: uthitel (27.11.2013)
Переглядів: 2146 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: