Урок № 10 Революція 1848—1849 рр. у Франції - Всесвітня історія 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Всесвітня історія 9 клас

Урок № 10 Революція 1848—1849 рр. у Франції

Урок № 10

Революція 1848—1849 рр. у Франції

Мета: сформувати в учнів уявлення про Францію у середині ХІХ ст.; проаналізувати причини революції 1848—1849 рр.; розглянути перебіг подій 1848—1852 рр. у Франції; визначити причини поразки революції та встановлення Другої імперії; дати характеристику Луї Наполеону Бонапарту; порівняти різні суспільно-політичні рухи Франції у середині ХІХ ст.; розвивати в учнів уміння оцінювати наслідки історичних подій; висловлювати власну думку щодо політичної боротьби в суспільстві.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, стінна карта світу, роздавальний матеріал.

Основні поняття: Друга республіка, барикада, Друга імперія.

Основні дати та події: 22 лютого 1848 р. — початок революції, 23 лютого 1848 р. — початок повстання в Парижі, 25 лютого 1848 р. — проголошення Франції республікою, 23—26 червня 1848 р. — повстання в Парижі, листопад 1848 р. — прийняття Конституції Другої республіки, 2 грудня 1851 р. — бонапартистський переворот, 2 грудня 1852 р. — встановлення Другої імперії.

Історичні постаті: Луї Філіпп, Луї Бонапарт Наполеон (Наполеон ІІІ).

Очікувані результати: учні навчаться: тлумачити, співвідносити та застосовувати поняття й терміни; показувати на карті кордони Франції та сусідніх держав; давати характеристику Луї Наполеону Бонапарту; аналізувати причини революції 1848—1849 рр.; порівнювати різні суспільно-політичні рухи Франції в середині ХІХ ст.; визначати причини поразки революції та встановлення Другої імперії; давати оцінку наслідків історичних подій; висловлювати власну думку щодо політичної боротьби в суспільстві.

І.   Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь

Перевірка творчого домашнього завдання

Опитати учнів щодо роботи над «Маніфестом Комуністичної партії» та записати основні положення на дошці.

Зразок відповіді

     Перший програмний документ західного комуністичного руху.

     Уперше виданий 21 лютого 1848 р.

     Написаний К. Марксом і Ф. Енгельсом.

     Проголошена неминучість загибелі капіталізму від рук пролетаріату.

     Стислий виклад положень марксизму, його філософських і політичних засад.

     Розкриті закони суспільного розвитку та доведена неминучість зміни способів виробництва.

     Обґрунтована історична місія пролетаріату як революційного перетворювача старого суспільства та творця нового ладу, виразника інтересів трудового класу.

     Розкрита історична роль партії комуністів як авангарду робітничого класу.

     Викладена теорія класової боротьби як рушійної сили розвитку класово-антагоністичних формацій.

     Критичний огляд немарксистських теорій соціалізму та реакційних псевдосоціалістичних учень.

Опитування

1)  Хто такі декабристи?

2)  Назвіть і охарактеризуйте програмні документи декабристів.

3)  Визначте характерні риси суспільного руху в 30—40-х рр. ХІХ ст. в Російській імперії.

4)  Охарактеризуйте одну з течій російського суспільного руху.

5)  Що вам відомо про «теорію офіційної народності»?

6)  Чим відрізнялися погляди слов’янофілів від західників?

7)  Які ідеологічні течії виникли та оформилися в Європі в першій половині ХІХ ст.?

8)  Що таке утопічний соціалізм? Якими були передумови його виникнення?

9)  Хто був попередником утопічного соціалізму та розвивав теоретичні засади утопічного соціалізму?

10)  Охарактеризуйте марксизм.

ІІІ.  Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1.   Революція 1848—1849 рр. у Франції

2.   Друга республіка

3.   Бонапартистський переворот 1851 р. і встановлення Другої імперії

Проблемне запитання

Чому після революції Франція знову повертається до монархії?

1.   Революція 1848—1849 рр. у Франції

Розповідь учителя

30-ті — 40-ві рр. ХІХ ст. стали для Франції періодом економічного піднесення. Але воно було тимчасовим. Кілька неврожайних років призвели до зростання цін на хліб. Водночас більшість сільськогосподарських районів країни охопила картопляна хвороба, а в деяких районах почався голод. У 1847 р. Францію, як і інші країни Європи, охопила економічна криза, унаслідок чого відбулося скорочення виробництва, зростання безробіття, падіння товарообороту, розпад фінансової системи. Масово закривалися промислові підприємства, банки, ремісничі майстерні. Тисячі людей залишилися без роботи, повсюдно спалахували голодні бунти.

Політична система Франції також перебувала в стані кризи — відповідно до «Хартії 1830 року» виборче право мали тільки 240 тис. громадян із 35 млн населення країни, а правом бути обраними до парламенту користувалася лише незначна частина з них — переважно банкіри, багаті землевласники та великі чиновники. У Франції запанувала масова корупція. Середня промислова буржуазія не задовольнялася своєю роллю і наполягала на проведенні ліберальних реформ. У палаті депутатів сформувалася опозиція, яка вимагала впровадження загального виборчого права для чоловіків та відновлення республіки. Навіть частина прибічників короля виступала за проведення реформ.

Криза у Франції посилювалася, усе частіше почали відбуватися протести проти влади, і невдовзі політичні акції (маніфестації, збори тощо) були заборонені. У відповідь на це прибічники виборчої реформи організували рух «реформістських бенкетів», коли під виглядом бенкету проводилася політична акція.

Після виступу короля Луї Філіппа в парламенті опозиція запланувала черговий бенкет, який було заборонено. Це стало приводом до повстання. 22 лютого 1848 р. парижани провели демонстрацію, яка завершилася сутичками з поліцією. Наступного дня, 23 лютого, король відправив уряд у відставку, проте ввечері війська відкрили вогонь по демонстрантах. У відповідь Париж «укрився» барикадами — було споруджено понад 1500 барикад. Національна гвардія та військові частини почали переходити на бік повстанців.

24 лютого 1848 р. повстанці взяли штурмом Пале-Рояль та оточили резиденцію короля в палаці Тюїльрі. Луї Філіпп зрікся престолу і втік до Великої Британії.

25 лютого 1848 р. був створений Тимчасовий уряд, який проголосив Францію республікою. Розпочався період Другої республіки.

Бесіда

Визначте причини та передумови революції у Франції 1848 р. (Результати записуються на дошці.)

Зразок відповіді

     Неврожай 1845—1847 рр.

     Економічна криза 1847 р.

     Посилення опозиції монархії.

     Рух за закріплення права на роботу.

     Рух за відновлення республіки.

     Вимоги проведення нової виборчої реформи.

     Рух за проведення ліберальних реформ.

2.   Друга Республіка

Розповідь учителя

До складу Тимчасового уряду, більшість у якому становили радикальні республіканці, увійшли два представники робітників — Александр Альбера та Луї Блан.

Новий уряд розпустив Законодавчий корпус (палати перів і депутатів), оголосив політичну амністію та відновив свободу слова, друку, зборів, скасував дворянські титули. У французьких колоніях було скасовано рабство. Тривалість робочого дня була скорочена — у Парижі до 10 годин, в провінціях — до 11. Робітникам гарантувалося право на працю та була знята заборона на створення робітничих асоціацій. Для вирішення суперечок між підприємцями та робітниками була створена Люксембурзька комісія. Також Тимчасовий уряд увів загальне виборче право для чоловіків від 21 року.

Для працевлаштування безробітних створили національні майстерні, у яких почали працювати безробітні. Вони отримували 2 франки на день, що вистачало для існування. Із часом у національних майстернях вже працювало понад 100 тис. осіб. Проте роботи і коштів бракувало, і робітників почали примушувати працювати два дні на тиждень. Крім того, були збільшені податки, що посилило незадоволення селян та частини дрібної буржуазії.

23 квітня 1848 р. відбулися вибори до Установчих зборів. Більшість місць отримали республіканці.

Установчі збори відмовилися продовжувати революційні перетворення у Франції. Революційні клуби було закрито, а їхніх членів заарештовано. Тривалість робочого дня знову збільшили до 12—14 годин. Невдовзі уряд закрив національні майстерні, замінивши їх іншою програмою громадських робіт.

Про закриття національних майстерень було проголошено 22 червня 1848 р. Робітникам запропонували вступити на службу до армії або відправитися на роботи до провінцій. Понад 100 тис. осіб залишилися без роботи. 23 червня 1848 р. в Парижі знову почали споруджувати барикади. Для придушення повстання було кинуто армію на чолі з генералом Луї Кавеньяком, який отримав надзвичайні повноваження. Близько 250 тис. солдатів з артилерією жорстоко придушили повстання після чотирьох днів запеклих боїв. Кілька тисяч повстанців загинуло під час штурму міста або були розстріляні без суду. Понад 10 тис. відправлено в заслання до колоній. 26 червня повстання було придушено.

4 листопада 1848 р. Установчі збори прийняли Конституцію Другої республіки, яка проголошувала Францію республікою. Виборче право отримували чоловіки від 21 року, а обиратися депутатами могли тільки від 25 років. Законодавча влада надавалася Національним зборам. Виконавчу владу очолював президент, який обирався на чотири роки та керував діяльністю міністрів. Також проголошувалися демократичні свободи, передбачалася допомога безробітним.

10 грудня 1848 р. президентом було обрано Луї Бонапарта (племінник Наполеона І).

Завдання

Разом з учнями визначити основні положення Конституції Другої республіки.

Зразок відповіді

     Франція — республіка.

     Демократичні свободи.

     Депутатами обирали з 25 років.

     Законодавча влада — Національні збори.

     Виконавча влада — президент.

     Президент обирався на чотири роки.

     Президент керував діяльністю міністрів.

     Загальне виборче право для чоловіків віком від 21 року.

     Освіта та допомога безробітним.

Варіант ІІ

Робота в групах

Методика проведення. Об’єднати учнів у групи (відповідно до кількості подій теми, яку розглядають на уроці) та дати їм завдання підготувати розповідь про одну з подій 1848 р. у Франції. Після підготовки учні по черзі виступають з інформацією. Результат узагальнюється на дошці та в зошитах учнів.

Зразок відповіді

     Привід до революції — заборона бенкету 22 лютого 1848 р. — бенкети використовували для проведення політичних зборів — рух «реформістських бенкетів».

     23 лютого 1848 р. — початок повстання — у Парижі споруджено понад 1500 барикад, Національна гвардія почала переходити на бік повстанців.

     24 лютого 1848 р. — повстанці взяли штурмом Пале-Рояль та оточили резиденцію короля в Тюїльрі — король Луї Філіпп зрікся престолу та втік до Великої Британії.

     25 лютого 1848 р. — проголошення Франції республікою (Друга республіка), створення Тимчасового уряду.

     Спеціальні декрети уряду: запровадження загального права для чоловіків від 21 року; гарантоване працевлаштування для всіх безробітних, зменшення тривалості робочого дня та обов’язкові контракти, створення Люксембурзької комісії для вирішення суперечок між підприємцями та робітниками.

     Весна—літо 1848 р. — діяльність Національних майстерень, у яких безробітні працювали за 2 франки на день, виконуючи суспільно корисну працю (ремонт шляхів, копання канав тощо) — було задіяно понад 100 тис. працівників.

     23 квітня 1848 р. — вибори до Установчих зборів — більшість набрали республіканці.

     22 червня 1848 р. — закриття національних майстерень.

     23—26 червня 1848 р. — повстання в Парижі, яке було жорстоко придушене.

     Листопад 1848 р. — прийняття Конституції Другої республіки.

     10 грудня 1848 р. — обрання президентом Луї Бонапарта (племінник Наполеона І).

Повідомлення учня

Учень виступає з повідомленням про повстання червня 1848 р. в Парижі.

3.   Бонапартистський переворот 1851 р. і встановлення Другої імперії

Випереджальне завдання

Під час розповіді вчителя запишіть основні події, про які йдеться.

Зразок відповіді

     Лютий 1849 р. — розпуск Законодавчих зборів та нові вибори, перемога на виборах монархістів.

     Літо 1849 р. — участь французької армії у придушенні національно-визвольного руху в Італії; повстання у Франції, які були жорстоко придушені; посилення реакції — прийняття закону про опіку церкви над освітою; запровадження нової виборчої системи — введення майнових цензів.

     2 грудня 1851 р. — війська Луї Наполеона заарештували провідних депутатів Законодавчих зборів та зайняли державні установи.

     Січень 1852 р. — прийняття нової Конституції Франції.

     2 грудня 1852 р. — у результаті плебісциту була проголошена Друга імперія, а Луї Наполеон став імператором Наполеоном ІІІ.

Розповідь учителя

Прийшовши до влади, Луї Бонапарт почав встановлювати власний режим влади. Він розпочав репресії проти революціонерів — відбулися «чистки» державного апарату та армії. Разом із тим Луї Наполеон продовжував боротьбу і з монархістами, які бажали повернення Орлеанської династії.

У травні 1849 р. відбулися вибори до Законодавчих зборів. Більшість набрали монархісти, які продовжили реакційну політику — посилився контроль над засобами масової інформації, був прийнятий закон про опіку церкви на освітою. Законодавчі збори скасували загальне виборче право і запровадили ценз осілості (для участі у виборах необхідно було прожити три роки в одній комуні), без виборчого права залишилися й політичні злочинці (участь у клубах тощо). У результаті цих дій кількість виборців зменшилася на 3 млн осіб.

Президент не підтримав парламент, і між ними розпочався конфлікт, який завершився державним переворотом. 2 грудня 1851 р. за наказом президента війська зайняли стратегічно важливі об’єкти Парижа, були заарештовані провідні політики, Луї Наполеон Бонапарт розпустив Законодавчі збори, запровадив надзвичайний стан, повернув загальне виборче право. 20 грудня 1851 р. у Франції відбувся плебісцит (загальнонародне опитування), який підтримав дії президента.

У січні 1852 р. була прийнята нова Конституція Франції, відповідно до якої президент обирався на десять років і мав усю повноту влади. Зберігалося й загальне виборче право для чоловіків від 21 року.

У грудні 1852 р. відбувся ще один плебісцит, за результатами якого у Франції була проголошена імперія. Імператором став Луї Наполеон Бонапарт — Наполеон ІІІ.

Мозковий штурм

Визначте основні причини поразки революції та встановлення Другої імперії у Франції.

Зразок відповіді

     Розкол у середовищі демократичних сил.

     Активні дії прихильників монархії.

     Невдала зовнішня політика.

     Неспроможність вирішення соціально-економічних проблем.

     Підтримка бонапартистів буржуазією та селянами.

     Відсутність єдності між робітниками та селянами.

IV.   Узагальнення та систематизація знань

Тестове завдання

Установіть хронологічну послідовність подій.

А   Встановлення Другої імперії

Б   Прийняття Конституції Другої республіки

В   Початок революції

Г   Обрання президентом Луї Бонапарта

Д   Проголошення Франції республікою

Е   Повстання робітників національних майстерень у Парижі

Ж  Бонапартистський переворот

Відповідь: 1В 2Д 3Е 4Б 5Г 6Ж 7А.

Робота з візуальним джерелом

Опишіть одну з картин, присвячених Паризькому повстанню в червні 1848 р., за самостійно складеним планом.

Робота з документом

Прочитайте уривок із документа та дайте відповіді на запитання. (Текст подається мовою оригіналу.)

П. Анненков «Парижские письма»

Из боковой улицы de la Lune показался батальон национальной гвардии. Еще издали приветствуем он был криками народа, но по мере приближения его к бульварам крики усиливались и сообщались всей массе людей, бывших тут, и наконец перешли в неописанное выражение восторга, когда услыхали, что голова небольшой колонны испускает крик: «a bas Guizot, vive la reforme!». Действительно, все эти вооруженные граждане, пожилые и молодые, иные в очках, другие с неописанными брыжжами, твердо приближались к главной квартире Бюжо, остановили готовящуюся кирасирскую атаку, поравнялись с самим маршалом и прокричали ему в лицо: «a bas Guizot», причем офицеры их делали такой твердый, уверительный жест рукой, что он походил в одно время и на приказание, и на угрозу; потом прошли под самыми пушками безмолвной артиллерии и скрылись в улице С.-Мартен, где тоже воздвигались баррикады. Другой такой же батальон, с теми же самыми криками, повернул в улицу С.-Дени, прямо к сражающимся. Войска стояли как окаменелые. Бюжо почтительно и безмолвно пропустил мимо себя оба отряда. Вскоре тот, который повернул в улицу С.-Дени, возвратился назад, прекратив битву на ней и влача за собой высвобожденных баррикадистов, работников, мальчишек, блузы и сюртуки. Все эти люди промчались теперь в неистовой пляске, с воплями: «a bas Guizot, vive la reforme!», — мимо войска и мимо Бюжо, как бы насмехаясь над всеми их приготовлениями и усилиями. Точно то же самое произошло на многих других пунктах, в улице С.-Мартен, в Монмартрской, у подножья огромной баррикады, там выстроенной, и около Лоретской церкви. Париж, казалось, был замирен в одну минуту. Думали, что бездна уже наполнена одним человеком, брошенным в нее, и закроется.

Вздох освобождения и радости пронесся по всему Парижу. Почти вслед за ушедшим батальоном национальной гвардии прискакавший адъютант вручил пакет Бюжо, который, не сходя с лошади, распечатал его, пробежал глазами бумагу и потом прочел народу во всеуслышание: это было извещение о смене Гизо и назначении президентом нового министерства г. Моле, на которого возложена и обязанность образовать его.

Запитання до документа

1)  Які події описує письменник?

2)  Чому жителі Парижа вітали батальйони Національної гвардії?

V.  Підсумки уроку

Вибіркова перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.

Основні висновки:

     революція 1848 р. у Франції стала результатом суперечностей у суспільстві, боротьби народу за власні права. Проте результатами революції скористалися представники великої та середньої буржуазії — промислова й фінансова буржуазія. Непослідовність політики та розчарування населення діями політиків призвели до відновлення монархічної влади.

Робота над проблемним запитанням

Організувати роботу над проблемним запитанням. Узагальнити відповіді учнів і звернути їхню увагу на загальні тенденції у тогочасній Європі (практично всі держави були монархіями), відсутність сформованих республіканських традицій і сильну монархічну опозицію у Франції.

VІ.   Домашнє завдання

1)  П.: 1, § 9, с. 99—103; 2, § 13—14, с. 87—91; 3, § 9, с. 72—74.

2)  ТЗ: порівняйте Конституцію Першої і Конституцію Другої республіки.

 

Категорія: Всесвітня історія 9 клас | Додав: uthitel (19.11.2013)
Переглядів: 1800 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: