Урок № 9 Тема. Реформація і Контрреформація у Європі. - Всесвітня історія 8 клас (нова програма) - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Всесвітня історія 8 клас (нова програма)

Урок № 9 Тема. Реформація і Контрреформація у Європі.

Урок № 9

Тема.       Реформація і Контрреформація у Європі.

Мета:      сформувати уявлення учнів про характерні риси реформаційних вчень, Контрреформації; створити умови для розуміння причин Контрреформації; розглянути протестантську церкву та контрреформаційні заходи католицької церкви; встановити зв’язок між ідеями кальвінізму та розвитком капіталізму; охарактеризувати Орден єзуїтів як знаряддя католицької церкви; розвивати вміння порівнювати реформаційні вчення та висловлювати власну думку про причини та наслідки Реформації.

Основні поняття та назви:    Кантон, кальвінізм, Контрреформація, «Індекс заборонених книг», Орден єзуїтів, місіонерство.

Основні дати та події: 1534 р. — створення Ордену єзуїтів, 1545—1563 рр. — Тридентський собор.

Історичні постаті:    Ульріх Цвінглі, Жан Кальвін, Ігнатій Лойола, Папа Павло III.

Обладнання:     підручник, карти світу, Європи, текст історичного документа, контурні карти.

Тип уроку:    комбінований.

Очікувані результати:   учні навчаться: називати основні дати, пов’язані з Реформацією та Контрреформацією; показувати на карті регіони поширення протестантських церков; застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття; характеризувати людей, які стали ідеологами Реформації; наводити приклади контрреформаційних заходів католицької церкви; порівнювати реформаційні вчення; висловлювати власну думку про причини та наслідки Реформації.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

Розв’язування кросвордів

Учитель пропонує учням обмінятися кросвордами, підготовленими за матеріалом минулого уроку, та розв’язати їх.

Тестове завдання

1.  Установіть хронологічну послідовність подій Селянської війни в Німеччині.

А  Створення «Статейного листа»

Б   Знищення загону Т. Мюнцера

В   Створення «12 статей»

Г   Поразка Селянської війни

Відповідь: А В Б Г.

2.  Установіть хронологічну послідовність подій Реформації.

А  Аугсбурзький релігійний мир

Б   Відлучення від церкви М. Лютера

В   Складання «95 тез»

Г   Селянська війна в Німеччині

Відповідь: В Б Г А.

 

III. Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1.  Швейцарія на порозі Реформації.

2.  «Женевський папа».

3.  Контрреформація.

4.  «Товариство Ісуса».

5.  Тридентський собор.

Випереджальне запитання

Чому кальвінізм став прапором буржуазії?

1.  Швейцарія на порозі Реформації

Варіант 1

Розповідь учителя

Швейцарія — гірська країна, тому її населення довго зберігало общинний побут. Через альпійські перевали Швейцарія була пов’язана з італійською торгівлею.

Ядром Швейцарського союзу стали три гірські лісові кантони — Швіц, Урі, Унтервальден. Від ХIII ст. вони тримали ключі від Сен-Готардського перевалу, який пов’язував Італію з іншими країнами Європи. Габсбурги мали в цих трьох кантонах своїх управителів — фогтів і великі земельні володіння. Саме боротьба проти Габсбургів спричинила виникнення Швейцарського союзу, який об’єднав 13 кантонів.

За політичним ладом Швейцарський союз був конфедерацією, тобто не мав постійних органів центральної влади. Загальні справи вирішувались на з’їздах кантонів — ландтагах.

У боротьбі за незалежність зросла воєнна могутність Швейцарського союзу. Армія швейцарців в основному була селянською. У битві при Нансі (1477 р.) швейцарці розгромили армію бургундського герцога. У результаті Бургундське герцогство було ліквідоване. Після цього Швейцарський союз став фактично незалежним.

Завдяки цій перемозі швейцарська армія одержала популярність у Європі. Вона почала використовуватись як наймана. Найманство стало страшною бідою Швейцарії, щорічно 80 тис. найманців зі своїми офіцерами служили в інших країнах.

Швейцарські кантони поділялися на сільські та міські. У сільських кантонах розвивалося сільське господарство, а в міських переважав розвиток ремесла. Крім того, Швейцарія перебувала на перетині торговельних шляхів і активно розвивала торгівлю. Постійно відбувалися ярмарки, куди приїжджали торгівці з усієї Європи. Також разом із торгівлею поширювалися лихварська та банківська справи, які пізніше стали одними з панівних занять у Швейцарії.

Варіант 2

Складання тез

Учитель пропонує учням, опрацювавши відповідний матеріал підручника, скласти тезовий конспект про особливості становища Швейцарії у Новий час.

Зразок відповіді

Особливості становища Швейцарії

•     Гірська країна.

•     Швейцарський союз, який поступово виник у IX—XV ст. (союз 13 кантонів).

•     Кантон — самостійна адміністративна область.

•     Сільські та міські кантони.

•     Військові найманці.

•     Розвиток цехового ремесла, промислів, торгівлі, лихварства та банківської справи.

•     Католицтво.

2.  «Женевський папа»

Варіант 1

Розповідь учителя

Реформація охоплювала дедалі більше країн. Найбільшого поширення реформаційний рух набув у Швейцарії.

Швейцарія була конфедерацією кантонів. На відміну від Німеччини, вона не знала тиску імператорської і князівської влади і значно слабше відчувала вплив католицької церкви. Більшість населення була незадоволена католицькою церквою, виступала за обмеження її впливу і секуляризацію володінь.

Розвиток Реформації у Швейцарії пов’язаний з ім’ям Жана Кальвіна (1509—1564 рр.).

Центром реформаційного руху стало місто Женева. Жителі міста підтримали протестантських проповідників і примусили католицьке духовенство залишити місто. Подальший розвиток Реформації у Женеві був уже пов’язаний із Жаном Кальвіном. Він прибув до міста у 1536 р. Цього ж року була надрукована його книга «Настанова в християнській вірі», у якій він сформулював основні положення нового напрямку у протестантизмі.

Жан Кальвін вважав, що людина не є вільною у виборі свого життєвого шляху. Тільки Бог вирішує майбутню долю людини, і вплинути на це неможливо. Кальвін переконував у необхідності старанно і плідно працювати, не прагнути комфорту й насолод, закликав на виховання в людині дисципліни, зібраності, вольових якостей. Людина повинна збагачуватися, навіть лихварство сприяє її розвитку. Багатство, успіх і навіть звичайна вдячність є виявом божественної прихильності, знаком майбутнього спасіння душі.

Втілення ідей кальвінізму змінило місто. У Женеві було скорочено кількість святкових днів, установлено суворий контроль за поведінкою жителів. Їм заборонялося грати в азартні ігри, танцювати на бенкетах, читати розважальну літературу, дивитися вистави та багато іншого. Жителів міста зобов’язали вдягатися у скромне темне вбрання та відмовитися від усіх коштовностей. Особливо стежили за відвідуванням церковних служб, заохочували доноси на порушників цього правила. Неслухів виганяли з міста, а інколи навіть страчували. У Європі Женеву стали називати «протестантським Римом», а Кальвіна — «женевським папою».

Суттєво змінив кальвінізм і саму церкву — скасувалася церковна ієрархія, а всі справи розв’язувала громада. Кожна громада була незалежною, вона обирала пресвітера, який мав право втручатися в особисте життя. Правив службу пастор, який обирався серед освічених людей. У храмах зникли вівтарі, свічки, убрання, заперечення вшанування ікон.

Незважаючи на крайнощі, кальвінізм у цілому відповідав потребам становлення нового суспільства.

Варіант 2

Робота за варіантами

Учитель об’єднує учнів у два варіанти і пропонує, опрацювавши відповідний матеріал підручника, записати основні положення протестантської церкви: І варіант — лютеранство, II варіант — кальвінізм.

Після завершення роботи представники варіантів узагальнюють її результати в таблиці на дошці.

Зразок відповіді

Основні положення протестантської церкви

Лютеранство

Кальвінізм

•     Скромна та небагата організація.

•     Скасувалися пишність храмів, вшанування ікон.

•     Замість урочистого богослужіння — проповідь пастора.

•     Пастор перебуває на службі в князя.

•     Пастор — тільки «тлумач» Біблії.

•     Заперечення ролі Папи Римського.

•     Єдине джерело віри — Біблія.

•     Богослужіння місцевою мовою

•     Відсутність церковної ієрархії.

•     Усі справи розв’язує громада.

•     Кожна громада є незалежною.

•     Пресвітер — керівник громади (обирався громадою).

•     Пресвітери мали право втручатися в особисте життя.

•     Правив службу пастор, який обирався серед освічених людей.

•     Заперечення вшанування ікон, у храмах зникли вівтарі, свічки, убрання

 

Додатковий матеріал

Розвиток реформаційних ідей у Швейцарії пов’язують з Ульріхом Цвінглі.

Ульріх Цвінглі — виходець із селян. Він здобув гуманітарну освіту, викладав латину, а потім прийняв сан священика. Ідеї Реформації обґрунтовував положеннями з Євангелія, а не постановами пап. Виступав проти індульгенцій, поклоніння іконам, за дешеву церкву без монастирів та багатств.

Цвінгліанство рішуче поривало з обрядами, не визнавало сили таїнств — хрещення і причастя. У церкві був запроваджений республіканський принцип. Цвінглі засуджував монастирське землеволодіння і багатство церкви, лихварство і кріпацтво. Закликав до чистоти відносин, буржуазної ощадливості, політичної ізоляції, провінційної замкнутості.

У 1518 р. Цвінглі став священиком у Цюриху, де починає проповідь Реформації. Під тиском прибічників Цвінглі у 1522 р. в місті були скасовані пости і безшлюбність духовенства. Цюрих був оголошений незалежним від єпископа, почалась секуляризація монастирського майна. Невдовзі скасовувалися меси, вшанування ікон і святих, здійснення причастя. Церква підкорялася міській владі. Цвінгліанське віросповідання було оголошене обов’язковим для всіх жителів кантону. Одночасно заборонялися лихварський відсоток, військове найманство, пенсії від іноземних королів. Десятина йшла на утримання пасторів.

Перемога цвінгліанства в Цюриху призвела до початку збройних виступів селян, але вони не мали успіху.

Цвінгліанство було запроваджене в Берні, Базелі, Санкт-Галені, Гларусі, Шафхаузені. У 1531 р. відбулось відкрите воєнне зіткнення населення Цюриха з п’ятьма лісовими кантонами. Армія Цюриха зазнала поразки, а Цвінглі загинув.

Після цього союз протестанських кантонів розпався, проповідь цвінгліанства в католицьких кантонах була заборонена. Центр Реформації перемістився в Женеву.

3.  Контрреформація

Варіант 1

Розповідь учителя

Католицька церква розпочала власне реформування і посилила боротьбу з протестантизмом. Розпочався період Контрреформації. Контрреформація — це система заходів католицької церкви в XV—XVII ст., спрямованих на припинення й викорінення реформаційних ідей і рухів.

Наступ на Реформацію розпочався з відродженням середньовічної інквізиції, у вогнищах якої загинули сотні «протестантських єретиків». У Римі був створений центральний інквізиційний трибунал, що очолив боротьбу з єресями.

Створюється «Індекс заборонених книг». Книжки, які потрапляли до «Індексу…», вилучали і спалювали. Звинуваченим у читанні або переховуванні заборонених книг загрожував суд інквізиції. Без дозволу інквізиції не можна було надрукувати жодного твору.

Для протидії Реформації створюються релігійні організації — Орден капуцинів, Орден єзуїтів, Орден ораторіанців. Ордени повинні були не тільки протистояти протестантизму, а й поширювати ідеї католицизму.

Одночасно була проведена реформа католицької церкви. Розробкою та затвердженням змін займався Тридентський собор, який працював із перервами з 1545 до 1563 р. і отримав від Папи повну свободу дій в обговоренні питань церковного життя. Результатом дії собору стала заборона продажу індульгенцій і церковних посад, за поведінкою священиків було встановлено суворий нагляд. Удвічі зменшено римський двір, введено сувору фінансову звітність. Були закріплені основні положення католицької віри: непорушність церковної ієрархії, меси та сповіді; збереження семи таїнств, поклоніння святим та іконам; підтвердження посередницької ролі церкви між людьми та Богом і зверхність Папи Римського. Починали створюватися духовні семінарії, у яких мали готувати католицьких священиків нового типу, що своєю освітою не поступалися протестантським проповідникам.

Разом із тим повна відмова від діалогу з протестантами продовжила розкол християнства у Європі.

Варіант 2

Робота з підручником

Учитель креслить на дошці таблицю, заповнює її перший стовпчик (пункти плану) і пропонує учням, опрацювавши відповідний матеріал підручника, заповнити другий стовпчик.

Зразок відповіді

Контрреформаційна діяльність у Європі

План характеристики

Характеристика

Реформування та посилення католицької церкви

1545—1563 рр. — Тридентський собор — закріплення основних положень католицької віри: непорушність церковної ієрархії, меси та сповіді; збереження семи таїнств, поклоніння святим та іконам; підтвердження посередницької ролі церкви між людьми та Богом і зверхність Папи Римського; скасування індульгенцій та створення духовних семінарій

Створення релігійних орденів

Орден капуцинів, Орден єзуїтів, Орден ораторіанців

Активна протидія протестантизму

1540 р. — створення Ордену єзуїтів, що будь-якими засобами намагався забезпечити розвиток католицизму. 1543 р. — «Індекс заборонених книг»

 

4.  «Товариство Ісуса»

Варіант 1

Розповідь учителя

Бойовим органом католицької церкви став Орден єзуїтів, або «Товариство Ісуса», створений іспанським дворянином Ігнатієм Лойолою у 1540 р. Це була централізована організація з військовою дисципліною. Накази керівників належало виконувати без вагань, навіть якщо вимагалося вчинити смертний гріх. Голова ордену — генерал — підкорявся тільки Папі Римському. Головним завданням ордену було зміцнення католицької церкви та боротьба з єрессю. У своїй діяльності єзуїти діяли за принципом «Мета виправдовує засоби». Члени ордену давали обітницю, але вели світський спосіб життя. Вони намагалися проникнути у вищі верстви з метою підпорядкування їх меті ордену, боротьби з єресями, поширення католицизму. Прощалися всі гріхи, навіть убивство. Сповідь використовувалася для інформації.

У той самий час одним з основних напрямів у діяльності ордену була освіта. У своїх навчальних закладах єзуїти досягли високого рівня освіти, надавали ґрунтовні знання з предметів, водночас виховуючи учнів у дусі католицизму. Основною метою був вплив на молодь, що дозволяло поступово змінити ставлення до католицької церкви.

Ще одним напрямом у діяльності ордену було активне місіонерство — проповідь християнства, здійснювана у найвіддаленіших куточках планети (Індія, Японія, Китай, Південна Америка та ін.).

Єзуїти активно займалися благодійністю. Турбуючись про хворих та знедолених, вони створили мережу лікарень і притулків для старих та дітей-сиріт.

«Товариство Ісуса» стало головним знаряддям політики Контрреформації.

Варіант 2

Складання тез

Учитель пропонує учням, опрацювавши відповідний матеріал підручника, скласти тезовий конспект про виникнення й діяльність Ордену єзуїтів.

Зразок відповіді

Орден єзуїтів

•     Створений у 1540 р.

•     Інша назва — «Товариство Ісуса».

•     Засновник — іспанський дворянин Ігнатій Лойола.

•     Централізована організація з військовою дисципліною.

•     Голова ордену — генерал — підкорявся тільки Папі Римському.

•     Основне завдання — зміцнення католицької церкви та боротьба з єрессю.

•     Діяльність за принципом «Мета виправдовує засоби».

•     Важливий напрямок діяльності — освіта, заснування шкіл.

•     Активне місіонерство (Індія, Японія, Китай, Південна Америка та ін.).

•     Благодійність.

•     Піклування про хворих і знедолених (заснування лікарень та притулків).

•     Проникнення в усі верстви суспільства, передусім у найвищі кола.

•     Політичні вбивства противників (королів, князів та ін.).

5.  Тридентський собор

Варіант 1

Розповідь учителя

Реформація суттєво вплинула на католицьку церкву — у відповідь на протестантський рух розпочалися зміни. Щоб зміцнити владу Папи Римського, згуртувати католицьку церкву, дати відповідь Реформації, Папа Павло III зібрав собор у місті Тренто (латин. Tridentum). Дев’ятнадцятий Вселенський собор (за рахунком Римо-католицької церкви) відкрився в Північній Італії 13 грудня 1545 р. і закрився там само 4 грудня 1563 р., уже за часів Папи Пія IV.

Засідання відбувалися протягом 18 років (з перервами). Делегати обговорювали важливіші питання життя католицької церкви і готували відповіді на реформаційний рух.

На соборі було прийнято 16 догматичних постанов, які покрили більшу частину католицької доктрини: відбулося підтвердження рішень Нікейського собору (символи віри), латинського перекладу Біблії («Вульгати» — латинський переклад Біблії з IV ст., здійснений переважно святим Ієронімом зі Стридону, який замінив різні варіанти латинських перекладів Біблії) тощо. Крім того, собор затвердив святість Папи Римського, що означало його непогрішність і підтвердило владу в католицькій церкві. Також собор засудив реформаторський рух.

Варіант 2

Прийом «Мозковий штурм»

(Методика проведення: див. урок № 1.)

Учитель пропонує учням визначити роль Тридентського собору.

Зразок відповіді

Значення Тридентського собору

•    Згуртування католицької церкви.

•    Посилення влади Папи Римського.

•    Реформування католицької церкви.

•    Посилення протистояння протестантському руху.

Додатковий матеріал

Поширення Реформації у Європі

Варіант 1

Розповідь учителя (супроводжується роботою з картою на с. 60)

Поступово Реформація почала поширюватися по всій Європі. Це призвело до нового розколу, цього разу — у католицькій церкві. Реформація спричинила появу протестантизму (назва «протестанти» виникла у 1529 р., коли представники п’яти князівств та 14 міст Німеччини подали письмовий протест на рішення рейхстагу щодо відновлення католицьких порядків на територіях, де поширився реформаційний рух).

Разом із тим серед прихильників протестантизму не було єдності. Погляди на шлях до «правильної» церкви у людей відрізнялися. По-різному розглядалася необхідність певних обрядів та дій, структура церкви та навіть особисте життя. Це спричинило появу декількох течій у протестантизмі.

На честь Мартіна Лютера була названа одна з перших течій у протестантизмі — лютеранство (назва отримала поширення після Тридцятилітньої війни). Лютеранство поширилося у Німеччині, Швеції, Данії, Фінляндії, Прибалтиці.

Інша течія виникла у Женеві у 1536 р. і отримала назву від засновника Жана Кальвіна. Кальвінізм був більш радикальним, ніж лютеранство, і поширився на Швейцарію, Нідерланди, південь Франції, Шотландію.

Реформаційним рухом вирішив скористатися англійський король Генріх VIII, і в результаті у 1534 р. виникла англіканська церква. Її очолив англійський король. Землі й цінності монастирів конфісковувались і переходили у власність короля. Католицькі догмати та обряди зберігалися. Англіканська церква схожа на лютеранську, але має деякі розбіжності.

Поширилися й інші течії, які були порівняно нечисленними, — це баптисти, методисти, адвентисти та інші.

Варіант 2

Робота з підручником

Учитель пропонує учням знайти наприкінці підручника визначення таких термінів та понять: протестантизм, кальвінізм, лютеранство, англіканська церква.

Зразок відповіді

Протестантизм — один з основних напрямків у християнстві, який відокремився від католицтва під час Реформації. Протестантизм об’єднує багато самостійних церков і відрізняється відсутністю чернецтва та складної церковної ієрархії.

Кальвінізм — один із найрадикальніших рухів протестантизму, заснований Жаном Кальвіном. Кальвіністи виступали за демократичний устрій церкви та держави, засуджували неробство та марнотратство.

Лютеранство — протестантське віровчення, засновником якого був Мартін Лютер.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Завдання

Заповніть таблицю, указавши у відповідному стовпчику порядковий номер характеристики.

1) Північна Німеччина, 2) Англія, 3) Швейцарія, 4) Данія, 5) Нідерланди, 6) Іспанія, 7) Італія, 8) Польща, 9) Південна Німеччина, 10) Франція.

Зразок відповіді

Реформація

Контрреформація

1, 2, 3, 4, 5

6, 7, 8, 9, 10

Тестове завдання

Установіть відповідність між іменами історичних осіб та їхніми характеристиками.

1   Мартін Лютер

2   Томас Мюнцер

3   Карл V

4   Ульріх Цвінглі

А  імператор Священної Римської імперії

Б   швейцарський реформатор і гуманіст

В   засновник Ордену єзуїтів

Г   керівник Реформації в Німеччині

Д   один із керівників Селянського повстання

Відповідь: 1Д 2Г 3А 4Б.

Робота з контурною картою

Позначте на контурній карті країни, у яких поширилось лютеранство (буквою «Л»), кальвінізм (буквою «К»), англіканство (буквою «А»).

Відповідь: лютеранство: Німеччина, Швеція, Данія, Фінляндія, країни Прибалтики; кальвінізм: Швейцарія, Нідерланди, Південна Франція, Шотландія; англіканство: Англія, Північна Ірландія.

Робота з документом

Прочитайте документ та дайте відповіді на запитання.

Із твору «Духовні вправи» Ігнатія Лойоли

Людина створена для того, щоб славити Господа Бога свого, поклонятися Йому й служити, і таким чином врятувати свою душу. Інші ж речі на землі створені заради людини, для того, щоб допомогти їй досягнути мети, для якої вона створена. Із цього випливає, що людина повинна використовувати їх настільки, наскільки вони їй допомагають у досягненні мети, та повинна від них звільнятися, якщо вони є перешкодою в досягненні цієї мети.

Якщо ми не знаходимо у священиках та інших церковних керівниках бажаної чистоти звичаїв, ми не повинні звинувачувати їх за це ані в приватних, ані в публічних розмовах, тому що такими розмовами породжується більше шкоди і ганьби, ніж користі…

І хоча дуже схвалюється служіння Богові з чистої любові, однак потрібно викликати і страх перед Божественною величчю, і не лише той страх, який ми називаємо синівським, але й той, який зветься рабським.

Любов повинна більше ґрунтуватися на вчинках, ніж на словах.

Необхідно, аби віра в Бога була настільки великою, щоб людина без вагань вирушила б у море на дошці, якщо в неї немає корабля!

Якщо церква стверджує, що те, що нам здається білим, є чорним, — ми повинні негайно визнати це!

Потрібно відмовитися від власної волі для того, аби пройнятися Божественною волею, висловленою паном… У цьому полягає найвищий ступінь покори: необхідно не лише хотіти так, як хоче пан, потрібно відчувати так само, як він, треба підкоряти йому свою думку настільки, щоб благочестива воля могла підкорити розум.

Папі необхідно підкорятися без усіляких розмов, навіть заради гріха…

Підлеглий повинен дивитися на старшого, як на самого Христа. Він повинен коритися старшому…

1.  Як ви вважаєте, для чого були створені «Духовні вправи»?

2.  Які цінності виховували єзуїти?

3.  Як повинні були діяти віруючі відповідно цих вправ?

V. Підсумки уроку

Учитель вибірково перевіряє виконання завдань, зупиняється на типових помилках.

Висновки

Подальший розвиток Реформації привів до виникнення лютеранської, кальвіністської та англіканської церков.

Католицька церква для боротьби з Реформацією використовувала всі методи: — провела внутрішню реформу, створила ордени (бойовим органом церкви став Орден єзуїтів), відновила інквізицію, склала «Індекс заборонених книг» тощо. Але на діалог із протестантами йти відмовилась. Контрреформація продовжила розкол.

Випереджальне запитання

Кальвінізм став прапором буржуазії через антифеодальне спрямування вчення Жана Кальвіна.

VI. Домашнє завдання

1.    Опрацюйте текст § 8.

2.    Випереджальне завдання (для одного-двох учнів). Підготуйте повідомлення про життя Еразма Роттердамського.

3.    Випереджальне завдання. Ознайомтеся з творчістю Еразма Роттердамського.

 

Категорія: Всесвітня історія 8 клас (нова програма) | Додав: uthitel (09.10.2016)
Переглядів: 362 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: