Урок № 8 Тема. Реформація в Німеччині. - Всесвітня історія 8 клас (нова програма) - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Всесвітня історія 8 клас (нова програма)

Урок № 8 Тема. Реформація в Німеччині.

 

Урок № 8

Тема.       Реформація в Німеччині.

Мета:      сформувати уявлення учнів про католицьку церкву на межі XV—XVI ст.; створити умови для розуміння причин Реформації; розглянути перебіг подій Селянської війни у Німеччині; встановити зв’язок між Реформацією та змінами у політичному й економічному житті Європи; охарактеризувати людей, які стали ідеологами Реформації; розвивати вміння порівнювати різні течії серед учасників Селянської війни у Німеччині та висловлювати власну думку про вплив релігії на життя людини.

Основні поняття та назви:    Реформація, курфюрсти, індульгенція, «95 тез», лютеранство, Народна Реформація, Селянська війна, протестантизм.

Основні дати та події: 1517 р. — виступ Лютера проти індульгенцій, 1524—1525 рр. — Селянська війна у Німеччині, 1555 р. — Аугсбурзький релігійний мир.

Історичні постаті:    Ульріх фон Гуттен, Мартін Лютер, Томас Мюнцер, Карл V.

Обладнання:     підручник, карти світу, Європи, Німеччини, текст історичного документа, контурні карти.

Тип уроку:    вивчення нового матеріалу.

Очікувані результати:   учні навчаться: називати основні дати, пов’язані з Реформацією та Селянською війною у Німеччині; показувати на карті перебіг Селянської війни у Німеччині; застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття; характеризувати людей, які стали ідеологами Реформації; наводити приклади наростання кризових явищ у католицькій церкві; порівнювати різні течії серед учасників Селянської війни у Німеччині; висловлювати власну думку про вплив релігії на життя людини.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Вивчення нового матеріалу

Учитель пояснює учням назву розділу II «Високе Відродження. Реформація в Західній Європі», ознайомлює учнів із кількістю годин, формою проведення тематичного оцінювання тощо.

План вивчення нового матеріалу

1.  Німеччина напередодні Реформації.

2.  Католицька церква на межі XV—XVI ст.

3.  Мартін Лютер і початок Реформації.

4.  Народна Реформація.

5.  Народження протестантизму.

Випереджальне запитання

Чому вчення Мартіна Лютера мало прихильників серед різних станів європейського населення?

1.  Німеччина напередодні Реформації

Варіант 1

Випереджальне завдання

Під час розповіді вчителя заповніть таблицю. (Зразок заповненої таблиці наведено у варіанті 2.)

Розповідь учителя

На початку XVI ст. Німеччини не існувало — були численні королівства, князівства, землі та міста в складі Священної Римської імперії. Очолював німецькі землі імператор, якого обирали курфюрсти (правителі найбільших німецьких земель). Реальної влади імператор не мав. Починаючи з 1438 р. і до 1806 р. імператори обиралися з родини Габсбургів. У Німеччині існував рейхстаг (імперське зібрання з курфюрстів, духовних і світських князів і представників міст). У князівствах існували ландтаги — станово-представницькі органи місцевого дворянства, духовенства і князівських міст. Практично в країні не існувало єдиної влади, фінансів та армії.

Економіка німецьких земель розвивалася нерівномірно. На деяких територіях відбувалося піднесення господарства — розвивалася торгівля, банківська справа (німецькі банкіри кредитували імператора, королів та римських пап), виникали капіталістичні відносини. Разом із тим більшість німецьких земель занепадала — кордони стримували розвиток торгівлі, феодальні відносини гальмували економіку. Основу економічного життя складало сільське господарство, що ґрунтувалося на феодальному землеволодінні.

Найбільші доходи католицька церква отримувала від німецьких земель. Церкві належали величезні земельні володіння і навіть міста. Із семи курфюрстів троє були архієпископами. Духовенство не сплачувало податки і підпорядковувалося тільки церковному суду.

Більшість населення Німеччини становили селяни, які перебували у феодальній залежності. На початку XVI ст. в Німеччині проживало близько 12 млн осіб. Із виникненням капіталістичних відносин з’являється буржуазія (бюргери), яка починає відігравати активну роль у житті країн. Серед населення поширюються антицерковні настрої та розвиваються ідеї гуманізму.

Варіант 2

Робота в групах

Учитель об’єднує учнів у чотири групи і пропонує, опрацювавши відповідний матеріал підручника, скласти короткий конспект про життя в Німеччині напередодні Реформації: перша група — політичне життя, друга група — економічне життя, третя група — релігійне життя, четверта група — соціальне життя.

Після завершення роботи її результати узагальнюються в таблиці на дошці.

Зразок відповіді

Німеччина напередодні Реформації

Напрямок

Характеристика

Політичне життя

Роздробленість — велика кількість князівств і церковних володінь. Частина Священної Римської імперії. Влада імператора (якого обирали курфюрсти) була обмеженою. Відсутність єдиних органів влади, армії, фінансів

Економічне життя

Піднесення господарства. Посилення феодальних відносин на селі. Суперечності між економічним розвитком і роздробленістю. Розвиток торгівлі

Релігійне життя

Привілейоване становище католицької церкви. Найбільші доходи з німецьких земель. Духовенство не сплачувало податки і підпорядковувалося тільки церковному суду

Соціальне життя

Більшість населення проживало в селі. Поширення ідей гуманізму. Зростання впливу бюргерства (буржуазії). Поширення антицерковних поглядів населення

 

2.  Католицька церква на межі XV—XVI ст.

Варіант 1

Розповідь учителя

У XV—XVI ст. католицька церква була найвпливовішою організацією в Європі. Вона керувала політичним, економічним та культурним життям європейського суспільства. Церква була найбільшим землевласником Європи. Їй належали навіть невеликі міста, тисячі селян працювали на церковних полях, у майстернях та на промислах. Звідусіль до Риму надходила десятина (десята частина від доходу віруючого). Проповідуючи просте та смиренне життя, представники церкви жили як тогочасні правителі. Маючи величезні доходи, церковні ієрархи ні в чому собі не відмовляли. Жадоба змушувала їх вигадувати різні способи збагачення — продаж церковних посад та реліквій (що були сфабриковані), плата за обряди, встановлення свят і ювілеїв та інші дії приносили церкві величезні доходи. Однією з найбільш прибуткових справ став продаж індульгенцій (спеціальні грамоти про «відпущення гріхів). Великі прибутки приносила участь у лихварських операціях. Церква активно втручалася у державні справи, намагаючись керувати монархами. Хоча ідеї хрестових походів зазнали невдач, церква продовжувала боротьбу за поширення свого впливу і на відкритих континентах.

Варіант 2

Складання тез

Використовуючи матеріал підручника, складіть тези про становище католицької церкви в Новий час.

Зразок відповіді

Католицька церква в Новий час

•     Політичне та культурне піднесення папства (початок XVIII ст. — будівництво собору Святого Павла в Римі), з одного боку, та криза — з іншого.

•     Світський спосіб життя римських пап і церковних ієрархів (свята, меценатство, війни).

•     Поширення продажу церковних посад.

•     Фабрикація християнських святинь.

•     Збільшення ювілейних дат.

•     Поширення боротьби монархів із церквою.

•     Криза ідеї хрестових походів.

•     Активний продаж індульгенцій.

Додатковий матеріал

Німецький гуманізм

Період кінця XV — початку XVI ст. ознаменувався розвитком гуманізму. Гуманізм (від латин. humanus — людяний, людський) — світське вільнодумство епохи Відродження, що протистояло середньовічній схоластиці і духовному пануванню церкви. У широкому розумінні — визнання цінності людини як особистості, її права на вільний розвиток і виявлення своїх здібностей.

Найбільшого розвитку у своїй антицерковній формі гуманізм досяг у Німеччині. На початку XVI ст. в Німеччині існували 16 університетів, у більшості з яких викладали вчені-гуманісти. Ідеологія німецького гуманізму розвивалася на критиці католицизму. Саме тоді сягнула свого піку гуманістична сатира, затверджувалися нові суспільні ідеали, розгорталися пошуки нових форм розвитку релігійного життя.

Яскравими представниками німецького гуманізму стали Себастьян Брант (представник сатиричного гуманізму, автор книги «Корабель дурнів»), Еразм Роттердамський (письменник та вчений, автор книги «Похвала глупоті»), Ульріх фон Гуттен (представник рицарства, виступав за сильну державу), Йоган Рейхлін (філософ).

Німецький гуманізм став ідейною основою противників католицької церкви.

Робота з художнім твором

Прочитайте уривок із твору С. Бранта «Корабель дурнів» і дайте відповіді на запитання.

Берись до діла з головою,
Обачним будь перед їздою…
Діла ідуть тоді прекрасно,
Коли їх роблять своєчасно.
А хто все чинить хапкома,
Той тільки ноги полама.

1)  До чого закликає автор?

2)  Наскільки доречні ці рядки в наш час?

3.  Мартін Лютер і початок Реформації

Розповідь учителя

Символом Нового часу стала Реформація. Реформація — це християнський церковно-релігійний, духовно-суспільний і політичний рух оновлення в країнах Західної та Центральної Європи в XVI ст., спрямований на повернення до біблійних першоджерел християнства в їх суті, що набув форми релігійної боротьби проти католицької церкви й папської влади.

Результатами Реформації стали зміни всього світу, зміни духовні, політичні та економічні, зміни, які поділили Європу на два табори — прихильників та противників Реформації.

Події, які спровокували великий рух Реформації, розпочалися у Німеччині.

1)  Причини Реформації

Варіант 1

Розповідь учителя

Саме Німеччина виявилася «слабкою ланкою» католицької церкви. Усі верстви населення прагнули змін у житті католицької церкви. Ідеологічними засадами Реформації стали ідеї гуманізму. Величезні земельні володіння церкви прагнули перерозподілити між собою феодали. Виникнення нових соціальних груп — буржуазії та найманих робітників — спричинило кризу традиційного феодального суспільства і потребувало змін. Дедалі більше віруючих вимагали «дешевої» церкви. Влада у німецьких землях бажала підпорядкувати церкву власним інтересам, а світські феодали прагнули зміцнити власні позиції.

Варіант 2

Метод «Мозковий штурм»

(Методика проведення: див. урок № 1.)

Опрацюйте відповідний матеріал підручника та сформулюйте причини Реформації.

Зразок відповіді

Причини Реформації

•     Підпорядкування церкви місцевій владі та здобуття церквою незалежності від Риму.

•     Створення «дешевої» церкви.

•     Боротьба з феодалізмом для певних груп.

•     Перерозподіл землі та інших багатств церкви.

•     Поширення ідей гуманізму, зміна у світоглядах.

•     Криза традиційного суспільства.

2)  Учасники Реформації

Варіант 1

Випереджальне завдання

Під час розповіді вчителя заповніть таблицю. (Зразок заповненої таблиці наведено у варіанті 2.)

Розповідь учителя

У реформаційному русі в Німеччині брали участь різні соціальні групи населення. Кожна група мала свою мету. Усі соціальні групи бажали реформування католицької церкви, але ця реформа повинна була задовольнити певні потреби цих груп. Великі феодали — князі, графи та герцоги — бажали звільнитися від втручання церкви, яка диктувала власні умови. Крім того, вони вважали за необхідне провести секуляризацію церковних земель, зазіхали на церковні багатства. Рицарство також претендувало на церковні багатства та землі. Середнє та нижче духовенство вимагало реформи як структури самої церкви, так і багатьох церковно-духовних догм, обрядів. Буржуазія наполягала на «дешевій» церкві, яка буде «зберігати душу», а не жадати грошей, і не втручатиметься у справи. Селянство чекало на скасування десятини та розрахувало на землі, що перебували у власності церкви. Селяни боролися також за особисту незалежність від церкви (вимагали скасування робіт на церковних полях). Міська біднота прагнула рівності, виступала проти гноблення католицькою церквою.

Варіант 2

Робота в групах

Учитель об’єднує учнів у шість груп і пропонує, опрацювавши матеріал підручника, визначити мету участі різних станів населення Німеччини в Реформації: перша група — князі, друга група — рицарі, третя група — духовенство, четверта група — буржуазія, п’ята група — селяни, шоста група — міська біднота.

Після завершення роботи її результати узагальнюються в таблиці на дошці.

Зразок відповіді

Населення в період Реформації

Суспільний стан

Мета участі в Реформації

Князі

Звільнення від втручання церкви та підпорядкування її собі

Рицарі

Отримання земель та багатств церкви

Духовенство

Реформування католицької церкви

Буржуазія

«Дешева церква», звільнення від поборів

Селяни

Скасування десятини, отримання церковної землі

Міська біднота

Боротьба з католицтвом за рівність

 

3)  Початок Реформації. Мартін Лютер

Розповідь учителя

У відповідь на чергову кампанію з поширення індульгенцій професор богослов’я Віттенберзького університету, чернець Ордену августинців Мартін Лютер 31 жовтня 1517 р. на дверях каплиці Віттенберзького замку прибив список із 95 тезами, де засудив торгівлю індульгенціями. Цей день вважається початком Реформації у Німеччині.

Варіант 1

Повідомлення учнів

Учні виступають із повідомленнями про Мартіна Лютера, решта класу складає конспект у зошиті.

Варіант 2

Випереджальне завдання

Під час розповіді вчителя складіть тези про основні події із життя лідера Реформації. (Зразок тез наведено у варіанті 3.)

Розповідь учителя

Мартін Лютер (1483—1546 рр.) навчався в Ерфуртському університеті та здобув ступінь магістра вільних мистецтв. Ставши монахом-августинцем, повністю присвятив себе служінню Господу. Викладав у Віттенберзькому університеті, де здобув ступінь доктора теології. 31 жовтня 1517 р. прибив до дверей Замкової церкви «95 тез». У своїх тезах Мартін Лютер спростовував рятівну силу індульгенції, вважав, що «спасіння душі» можливе тільки через віру, а не через обряди, заперечував панівне становище церкви в суспільстві. Він відмовився їхати на церковний суд до Риму і в 1521 р. публічно спалив папську буллу про відлучення його від церкви, а самого папу назвав Антихристом. Цього ж року Лютер виступив на засіданні рейхстагу у Вормсі, де відмовився зректися від своїх переконань. Імператор Карл V оголосив Мартіна Лютера поза законом, але він переховувався в курфюрста Фрідріха Саксонського. В замку Лютер переклав Новий Заповіт із латини німецькою мовою. Після поширення Реформації змінив свої радикальні погляди й вимагав придушення повстання селян.

Виступ Лютера здобув підтримку значної частини населення Німеччини. Багато людей стали перекладати тези Лютера з латини німецькою й поширювати їх по всій країні. У Німеччині розпочалася Реформація, яка охопила всі верстви населення.

Багато послідовників Мартіна Лютера бажали реформування не тільки католицької церкви, а й політичного ладу Німеччини. Якщо князі, підтримавши Мартіна Лютера, проголосили про невтручання церкви у державні справи, то рицарі вирішили захопити церковні володіння. Рицарські загони на чолі з Ульріхом фон Гуттеном були розбиті загонами князів. Ідеї Реформації продовжували поширюватися серед населення. Палким прихильником Мартіна Лютера був мандрівний проповідник Томас Мюнцер.

Варіант 3

Робота з підручником

Учитель пропонує учням, опрацювавши відповідний матеріал підручника, скласти тези про життя та діяльність Мартіна Лютера.

Зразок відповіді

Мартін Лютер

•     Роки життя 1483—1546 рр.

•     Навчався в університеті та став магістром вільних мистецтв.

•     Вступив до августинського монастиря.

•     Викладав у Віттенберзькому університеті.

•     Доктор теології.

•     31 жовтня 1517 р. прибив до дверей замкової церкви «95 тез».

•     Спростовував рятівну силу індульгенції.

•     Вважав, що «спасіння душі» відбувається через віру, а не через обряди.

•     Заперечував панівне становище церкви в суспільстві.

•     Відмовився їхати на церковний суд до Риму.

•     Публічно спалив папську буллу про відлучення його від церкви.

•     Переховувався в курфюрста Фрідріха Саксонського.

•     Змінив свої радикальні погляди й вимагав придушення повстання селян.

4.  Народна Реформація

1)  Селянська війна у Німеччині

Варіант 1

Розповідь учителя

Ідеї Реформації знайшли широку підтримку серед селян Німеччини. Але вони вимагали не просто реформації церкви, а й зміни існуючого ладу. Проповіді Томаса Мюнцера про «царство Боже» на землі підштовхнули селян до повстання. Збільшення податків та обмеження самоврядування селянських общин стали основними причинами Селянської війни (1524—1525 рр.). У червні 1524 р. починаються заворушення, війна охопила Південно-Західну та Середню Німеччину. Наприкінці 1524 р. Томас Мюнцер пише «Статейний лист», який проголошує необхідність взяття влади народом. У березні повстанці Франконії та Саксонії висувають свою програму — «12 статей», яка містила більш помірковані вимоги: скасування особистої залежності та церковної десятини, зменшення оброку та панщини, справедливий суд тощо. Свою «Гейльбронську програму» запропонували також бюргери та рицарі. Вона була спрямована на створення централізованої держави та захисту прав буржуазії. Повстання охоплювало дедалі більше земель Німеччини, у ньому взяло участь близько 200 тис. осіб. Повстанці захоплювали замки та монастирі, вбивали феодалів та священиків. Проте, звільнивши землі у власному районі від панів, селяни поверталися додому. Князі зібрали велику армію і почали придушувати повстання. У травні 1525 р. повстанці були розгромлені у битві при Беблігемі та поблизу Франкенгаузена. Томаса Мюнцера стратили.

Варіант 2

Робота з підручником

Учитель пропонує учням, опрацювавши відповідний матеріал підручника, скласти хронологічну таблицю про події Селянської війни у Німеччині.

Зразок відповіді

Події Селянської війни у Німеччині

Дата

Подія

Червень 1524 р.

Початок заворушень у Південно-Західній Німеччині

Кінець 1524 — початок 1525 р.

«Статейний лист» Т. Мюнцера, початок повстання у Верхній Швабії

Березень 1525 р.

«12 статей» — помірковані погляди повсталих, поширення повстання у Франконії та Саксонії. У Тюрингії повстанців очолив Т. Мюнцер

Квітень 1525 р.

Поширення повстання на інші частини Німеччини, початок придушення повстання

Травень 1525 р.

Розгром повстанців у битві при Беблігемі та поблизу Франкенгаузена

 

2)  Томас Мюнцер

Варіант 1

Розповідь учителя

Томас Мюнцер (1490—1525 рр.) — німецький богослов. Спочатку його підтримав Мартін Лютер, але пізніше їх шляхи розійшлися. Т. Мюнцер вважав, що Реформація — це початок становлення Царства Божого (нікого немає над людьми, крім Бога. До того ж люди Реформації є знаряддям Бога. Мюнцер був переконаний, що головна причина всіх негараздів — це Папа та князі, які не турбуються про простих людей. Під час Селянської війни у Німеччині він не тільки проповідував, а й очолив загін повсталих селян. Томас Мюнцер був автором «Статейного листа». Загинув під час повстання.

Варіант 2

Повідомлення учнів

Учні виступають із повідомленнями про діяльність Мартіна Лютера, решта класу складає тези. (Зразок тез наведено у варіанті 3.)

Варіант 3

Робота з підручником

Учитель пропонує учням, опрацювавши відповідний матеріал підручника, скласти тезовий конспект про Томаса Мюнцера.

Зразок відповіді

Томас Мюнцер

•     Роки життя — 1490—1525 рр.

•     Німецький богослов.

•     Керівник повстання селян у Німеччині.

•     Автор «Статейного листа».

•     Вважав, що Реформація — це початок становлення Царства Божого (нікого немає над людьми, крім Бога).

•     Люди Реформації — знаряддя Бога.

•     Головна причина негараздів — Папа та князі, які не турбуються про простих людей.

•     Загинув під час повстання.

3)  Причини поразки та наслідки Селянської війни у Німеччині

Варіант 1

Розповідь учителя

Селянська війна 1524—1525 рр. зазнала поразки. Під час придушення повстання загинуло близько 100 тис. осіб. Хоча Селянська війна й охопила великі території, але кожен загін повстанців діяв у своєму районі, не було скоординованості дій. Серед повстанців не існувало єдиного керівництва. Крім того, селяни не мали професійних військових навичок і зброї. Спочатку бюргери та рицарі підтримали повстання, але побачивши, до чого воно призводить, перейшли на бік феодалів.

Проте навіть поразка Селянської війни мала свої наслідки. Відбувся перегляд церковних володінь у Німеччині — більшість земель перейшла до рук феодалів. Католицька церква суттєво втратила свої позиції — провідну роль починає відігравати лютеранська церква. Німецькі землі поділилися за релігійною ознакою. Реформація закріпила роздробленість Німеччини.

Варіант 2

Робота за варіантами

Учитель об’єднує учнів у два варіанти і пропонує, опрацювавши відповідний матеріал підручника, сформулювати його у вигляді тез: I варіант — причини поразки Селянської війни в Німеччині, II варіант — наслідки Реформації в Німеччині. Після завершення роботи представники варіантів зачитують свої тези.

Зразок відповіді

Причини поразки Селянської війни в Німеччині

•    Відсутність скоординованих дій та єдиного керівництва.

•    Незнання селянами військової справи.

•    Відсутність союзників (буржуазії, бюргерів та плебсу).

Наслідки Реформації

•    Секуляризація церковних володінь у Німеччині.

•    Розкол у католицтві — виникнення лютеранства.

•    Поділ Німеччини за релігійною ознакою.

•    Закріплення роздробленості Німеччини.

5.  Народження протестантизму

Розповідь учителя

Війна між прихильниками та противниками ідей Реформації в Німеччині тривала ще десятки років. Прихильники М. Лютера в Північній Німеччині реформували католицьку церкву. У 1529 р. на засіданні рейхстагу у Шпаєрі представники католицької церкви спробували відновити старі порядки на охоплених Реформацією землях, але представники п’яти князівств і 14 міст — прихильників Реформації склали протест, у якому відмовилися підкорятися рішенню більшості. Відтоді прихильників ідей Реформації (Мартіна Лютера) стали називати протестантами, а лютеранську церкву — протестантською.

Протистояння переросло у війну тривалістю близько десяти років. У 1555 р. у місті Аугсбурзі на засіданні рейхстагу було укладено релігійний мир між німецькими князями та імператором Карлом V, за яким визнавалося рівноправ’я католиків і протестантів. Право визначати релігію у своїх володіннях дістали князі, піддані мусили дотримуватися тієї віри, яку сповідував князь, за принципом «Чия влада, того й віра».

III. Закріплення вивченого матеріалу

Робота з документом

Прочитайте документ та дайте відповіді на запитання.

Із «12 статей»

По-перше, наше уклінне прохання і бажання мати право всією громадою обирати собі священика й усувати його.

По-друге, ми згодні давати справедливу зернову десятину, але лише так, як належить. Адже якщо її потрібно давати Богові та його людям, то вона дістається священику, якщо він сповіщає істинне слово Боже. Надалі ми бажаємо, щоб цю десятину збирали наші церковні старости і давали б належне утримання священику, обраному всією громадою. Малої ж десятини ми не хочемо давати зовсім.

По-третє, до цього часу нас вважали «власними» людьми. Враховуючи, що Христос пролиттям своєї дорогоцінної крові звільнив усіх нас, то, відповідно до Святого Письма, ми маємо бути вільними…

По-п’яте, пани привласнили всі ліси. Ось наша думка: ліси повинні знову перейти в користування всієї громади.

По-шосте, нас дуже обтяжує панщина, яка зростає щодня. Ми бажаємо, щоб нас не менше силували.

По-сьоме, …пан не повинен примушувати до дворових та інших служб, щоб селянин без обтяжень користувався землею…

По-десяте, дехто привласнив громадські луки, а також ріллю. Ці землі ми хочемо знову повернути в наше спільне користування.

1.  Визначте, які права захищали селяни.

2.  Проти кого були направлені ці вимоги?

Робота з контурною картою

Позначте на контурній карті перебіг подій Селянської війни у Німеччині, центри поширення Реформації, території поширення протестантизму.

Тестове завдання

Установіть відповідність між поняттями та їх визначеннями.

1 єретик

2 індульгенція

3 лютеранство

4 архієпископ

А грамота про «відпущення гріхів»

Б     вчення на ідеях Мартіна Лютера

В    держава, що володіє колоніями

Г     один із керівників церкви

Д    людина, яка виступає проти догматів релігійного вчення

IV. Підсумки уроку

Учитель вибірково перевіряє виконання завдань, зупиняється на типових помилках.

Висновки

Реформація стала однією з найперших «релігійних революцій», яка змінила світ і дала поштовх подальшому розвитку світу: появі нових світоглядів, зміні в суспільному, економічному та побутовому рівні життя людей. Реформація стала ще одним щаблем у становленні не тільки сучасної Європи, але й усього світу.

Відповідь на випереджальне запитання

Підсумовуючи відповіді учнів, ще раз вказати на причини Реформації.

V. Домашнє завдання

1.  Опрацюйте текст § 7.

2.  Складіть кросворд на десять слів за вивченим матеріалом.

 

 

Категорія: Всесвітня історія 8 клас (нова програма) | Додав: uthitel (09.10.2016)
Переглядів: 551 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: