Урок № 5 Тема. Повсякденне життя людей у XVI—XVII ст. - Всесвітня історія 8 клас (нова програма) - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Всесвітня історія 8 клас (нова програма)

Урок № 5 Тема. Повсякденне життя людей у XVI—XVII ст.

Урок № 5

Тема.       Повсякденне життя людей у XVI—XVII ст.

Мета:      сформувати уявлення учнів про повсякденне життя Західної Європи в Нові часи; створити умови для розуміння особливостей життя і побуту людини Нового часу; розглянути характерні риси міста Раннього Нового часу; встановити зв’язок між змінами в політичному та економічному житті суспільства та повсякденним життям західноєвропейців; охарактеризувати засоби комунікації, транспорт Раннього Нового часу; розвивати вміння порівнювати побут Середньовіччя та Раннього Нового часу і висловлювати власну думку щодо змін у повсякденному житті західноєвропейців.

Основні поняття та назви:    чума («чорна смерть»), виделка, ложка, мода.

Основні дати та події: XIV ст. — епідемія чуми.

Обладнання:     підручник, карти світу, Європи, Америки, Африки, контурні карти.

Тип уроку:    комбінований.

Очікувані результати:   учні навчаться: називати дати, пов’язані з повсякденним життям Західної Європи у Новий час; показувати на карті центри світової моди, місця проведення ярмарок та виставок; застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття; характеризувати засоби комунікації, транспорт Раннього Нового часу; наводити приклади нових рис матеріального світу; порівнювати побут Середньовіччя та Раннього Нового часу; висловлювати власну думку про зміни у повсякденному житті західноєвропейців.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

Бесіда

1.  Як у період Нового часу людина впливала на природу?

2.  Як у період Нового часу природа впливала на людину?

3.  Що таке мануфактура? Опишіть її.

4.  Як технічні вдосконалення та відкриття впливали на життя людини?

5.  Як змінювалося суспільство під впливом технічних відкриттів?

6.  Як змінилося суспільство в Нові часи?

Повідомлення учнів

Учитель пропонує учням зачитати підготовлені вдома твори за темою «На мануфактурі Нового часу», після чого організовує обговорення.

Робота зі схемою

Учитель креслить на дошці схему, заповнивши перший її стовпчик («Феодалізм»), і пропонує учням назвати зміни, пов’язані з переходом до капіталізму. Один учень заповнює другий стовпчик схеми.

Зразок схеми

Перехід від феодалізму до капіталізму

Феодалізм

Капіталізм

Ремісне виробництво (цехи)

Мануфактурне виробництво

Ручна праця

Машинне виробництво

Дрібне товарне виробництво

Велике товарне виробництво

Феодали та селяни

Буржуазія та наймані робітники

Селяни особисто залежні

Наймані робітники особисто вільні

Натуральне господарство

Товарне виробництво

Торгівля слабо розвинена

Товарно-грошові відносини

Низький розвиток техніки

Активне використання техніки

 

III. Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1.  Життя людей Раннього Нового часу.

2.  Шлюб і родина.

3.  Харчування.

4.  Житло, комфорт, санітарія.

5.  Одяг. Мода. Косметика.

Випереджальне запитання

Чому представники різних станів проводили дозвілля по-різному?

1.  Життя людей Раннього Нового часу

1)  Населення Європи

Розповідь учителя

У XVI — першій половині XVII ст. кількість населення Європи постійно зростала (1600—1800 рр. — з 100 млн до 200 млн осіб). Західна Європа була заселена густо, але нерівномірно: у XVI ст. у Рейнській області проживало 30—40 осіб/км2, а в Ломбардії — понад 200 осіб/км2. Як і раніше, основним населенням було селянство, хоча його відтік у міста помітно збільшився. Кількість городян тільки протягом XVI ст. зросла вдвічі. Причини зростання кількості населення полягали в підвищенні народжуваності, покращенні умов життя, змінах у раціоні харчування європейців. Середня тривалість життя людини становила 30—35 років, що не виключало наявності людей, які досягали похилого віку. Високою залишалася смертність серед новонароджених — лише половина з них досягала десятирічного віку. Жахливі санітарні умови, особливо в містах, сприяли поширенню захворювань та епідемій. У XVI — першій половині XVII ст. в Європі неодноразово поширювалися епідемії чуми, забираючи десятки тисяч життів. У XVI — першій половині XVII ст. окремі райони Європи неодноразово вражала епідемія чуми. Під час спалаху чуми у 1629—1631 рр., що охопила майже все Середземномор’я, померла більше ніж половина міського населення. Німецькі землі чума спустошувала у 1624—1630, 1634—1639 рр. і наприкінці Тридцятилітньої війни. Втрати населення в цих країнах становили 60—75 %. Не меншими були людські втрати від епідемій віспи, холери, тифу. Населення Європи гинуло не лише від епідемій, а й від голоду в неврожайні роки, пожеж, воєнних спустошень. Особливо відчутними були втрати від війн, пов’язані з початком використання вогнепальної зброї. Масове вбивство мирного населення стало звичною практикою ведення воєнних дій. Епідемії, голод і війни були головними чинниками, які обмежували зростання населення, впливали на його рух і повсякденне життя.

Запитання та завдання

1)  Назвіть середню тривалість життя сьогодні в Україні та світі.

2)  Яка ситуація склалася з медичним обслуговуванням у наші дні в Україні та світі?

2)  Міста

Розповідь учителя

Більшість населення Європи в Нові часи складали селяни. Городяни становили 10—20 % населення (лише в Нідерландах було близько 300 міст). Більшість міст не змінили свого вигляду із часів Середньовіччя. Вони були невеликими (близько 2—5 тис. жителів), навколо розташовувалися старовинні мури, всередині — вузькі вулички з багнюкою. Найбільшим містом Європи був Париж із населенням близько 300 тис. осіб. Центральна частина міста становила осередок, де жили заможні городяни, розміщувалися громадські споруди, собори, ратуша, банки, контори адвокатів. Через брак місця для забудови дорожчали земельні ділянки в центрі міста, що дало поштовх спорудженню багатоповерхових будівель. Будинки багатих людей були з каменю, вкриті черепицею. Скло для вікон використовували рідко, опалення часто було відкритим, освітлення приміщень відбувалося за допомогою свічок або ламп. Каналізації в будинках майже не існувало, тому по вулицях були прокладені канави, що створювало страшний бруд. Крім багатіїв, у містах жило багато людей середнього класу та жебраків, тому існували квартали за соціальним статусом. Міські мури вже не обмежували місто, і воно розросталося. У XVI — першій половині XVII ст. європейські міста почали швидко зростати вгору. Прокладалися прямі широкі вулиці, які поділяли місто на окремі квартали. Створювалися каналізації та водогони, що поклало край хворобам й антисанітарії. Поступово міста Європи набували сучасного вигляду.

Запитання

1)  Чим відрізняються сучасні міста від міст Нового часу?

2)  Що спільного мають сучасні міста з містами Нового часу?

2.  Шлюб і родина

Варіант 1

Розповідь учителя

Зміни в суспільстві Нового часу торкнулися й життя окремої людини. Її життя подовшало до 70 років. Змінився й вік сім’ї. У містах чоловіки почали створювати сім’ю після 25 років, а дівчата виходили заміж у 15—23 роки. Це пояснювалося необхідністю створення економічно незалежної сім’ї, у якій чоловік міг самостійно утримувати сім’ю, а дружина — вести господарство. У селах одружувалися на декілька років раніше. Почали змінюватися і звичаї. Хоча сім’я переважно залишалася патріархальною (коли супутника життя обирали батьки), діти починають відмовлятися від нав’язаних шлюбів і самостійно утворювати сім’ю.

По-іншому почали ставитися і до дітей: більше уваги приділяють їх здоров’ю, вихованню та освіті. Проте дитяча смертність залишалася високою — третина малят помирала, не досягши одного року.

Зросла роль жінки в суспільстві. У XVI ст. виникли перші школи для дівчаток, а вже в наступному столітті їхнє навчання за межами рідної оселі стало звичним. При королівських палацах виникає нове явище — дамський двір. До нього входили жінки з найближчого оточення королеви, зазвичай дружини та родички вельмож. Нерідко дамський двір суттєво впливав на державні справи. Разом із тим жінка все одно займала «нижчий щабель» у суспільстві порівняно з чоловіком.

Запитання

1)  Як змінилося становище жінки з часів Нової доби?

2)  Чи однакова роль жінки та чоловіка в сучасному суспільстві?

Варіант 2

Робота з підручником

Учитель пропонує учням ознайомитися з відповідним текстом підручника, після чого вони мають ланцюжком по одному реченню розкрити тему. Результати записуються на дошці або в зошитах.

Зразок відповіді

Шлюб та сім’я, становище жінки

•     Моногамія (один чоловік, одна жінка).

•     Збільшення шлюбного віку для чоловіків (одружувалися після 25 років) — чоловік повинен матеріально утримувати сім’ю.

•     Жінки виходили заміж у 15—23 роки.

•     У селах одружувалися на 2—3 роки раніше.

•     Зменшення ролі патріархальної сім’ї — жили окремо від батьків, зменшувалася їх роль при виборі пари.

•     Змінилося ставлення до дитини — піклування про її здоров’я, виховання та освіту.

•     Дитяча смертність залишалася високою.

•     Змінюється роль жінки у суспільстві (в основному для вищих кіл — дворянство та буржуазія, в інших станах жінка залишалася безправною).

•     XVI ст. — виникнення перших шкіл для дівчат.

•     XVIІ ст. — поширення навчання дівчат за межами сім’ї.

•     Дамський двір — група жінок з оточення королеви, які могли впливати на державні справи.

3.  Харчування

Розповідь учителя

За обідом заможного європейця столи розташовували у вигляді літери «П» і вкривали його в декілька шарів розкішно вишитими скатертинами. На чолі столу сідали господар і найпочесніші гості. Гості сідали із зовнішнього боку столу, залишаючи всередині простір для слуг, що розносили страви, і для розваг. На столах ставили золоті й срібні сільнички, соусниці. Спочатку їжу брали переважно руками, через що використовували багато серветок і упродовж застілля по декілька разів мили руки ароматизованою водою. Пізніше кожний гість мав окремі тарілку, ложку й ніж. Звичною для нас виделкою європейці не користувалися. Велика двозуба виделка слугувала лише для того, щоб узяти м’ясо зі спільної тарілки, а далі його їли руками. Лише в середині XVIII ст. виделка стала предметом загального вжитку. Під час обіду на стіл подавали до десяти видів страв із м’яса. Усі страви готувалися з великою кількістю східних прянощів, які стали доступними європейцям.

Звичним напоєм європейців залишалося виноградне вино. Від XVI ст. у Європі почало набувати популярності вживання міцних спиртних напоїв. Завдяки Великим географічним відкриттям у Європу проникли нові напої — шоколад, чай і кава.

На десерт подавалися зварені в цукрі фрукти або горіхи. Незважаючи на збільшення кількості цукру з відкриттям Америки, для бідних людей він залишався ласощами.

Відкриття Америки також сприяло появі в раціоні європейців нових овочевих культур — спаржі, шпинату, зеленого горошку, цвітної капусти, помідорів, кабачків, кукурудзи й картоплі.

Чільне місце в раціоні європейців займали рибні страви. Протягом принаймні 150 днів релігійних постів риба ставала головною їжею людини. Свіжа, особливо копчена, солена й сушена, вона помітно доповнювала та урізноманітнювала стіл. Балтика і Північне море годували оселедцями, Атлантика — тріскою, Середземномор’я — тунцем і сардинами. Селяни та бідні міщани харчувалися набагато скромніше, ніж знать, проте і їхнє меню стало більш різноманітним. Під час обіду на столі були каша, сир, яйця, хліб, олія й тваринне масло, а у свята з’являлись окости й ковбаси. Добрим додатком до столу були овочі з власного городу чи ринку, а також ягоди, горіхи й фрукти. Справжніми народними напоями були пиво, а у Північній Франції — сидр. До їх споживання спонукала не стільки пристрасть до хмільних напоїв, скільки погана якість води.

Запитання

1)  Що змінилося в харчуванні людини з періоду Нового часу?

2)  Які страви та продукти, що вживали люди в період Нового часу, мають популярність і сьогодні?

4.  Житло, комфорт, санітарія

Розповідь учителя

У XVI — першій половині XVII ст. внутрішній і зовнішній вигляд будинків селян та міщан у Європі змінився. У XVI ст. більшість селян європейських країн будувала свої оселі на півночі Європи з дерева, на півдні — з каменю. Дах будинку робили з очерету або соломи. Уся родина жила в спільному приміщенні. Для опалювання помешкання й приготування їжі використовувалося вогнище. Меблів було дуже мало: стіл, лави, скриня для речей, декілька табуреток і сінник замість ліжка. Їжу готували в казані, що висів над вогнищем, а їли переважно зі спільного посуду. Проте сільський будинок був більшим за міський. У містах з’являється дедалі більше будинків із каменю. Заможні люди вставляли у вікна скло, підлогу вкривали кам’яною або керамічною плиткою, а прості міщани вікна своїх осель затягували пергаментом або промасленим папером й обмежувалися дерев’яною підлогою. Дах будинків міська знать вкривала черепицею. Паперові шпалери з’явились у Європі в XVII ст. У будинках заможних міщан з’явився поділ на кімнати: вітальні, де господар приймав гостей, робочу кімнату господаря, спальні, їдальню, кімнати для слуг. У будинку ремісника чи купця на першому поверсі містилася лавка або торговельна контора. Меблі та речі свідчили про соціальний стан господаря. Коштовний посуд виставляли на спеціальних полицях. Різноманітні речі та одяг зберігали у скринях, що прикрашалися орнаментом і розписом. Італійські меблярі першими почали ставити свої скрині вертикально — так з’явилася шафа. У XV ст. з’являються полиці для книг — стелажі та етажерки. У будинку був звичним стіл, оточений лавами, згодом біля нього почали ставити крісло, часто прикрашене різьбленням та інкрустаціями, — для голови сім’ї. Меблі розставляли попід стінами. У XVI ст. заможні люди почали влаштовувати у своїх оселях спеціальні ванні кімнати.

Запитання

1)  Які зміни відбулися у житлі з Нових часів?

2)  Чому спочатку шпалери використовували переважно небагаті люди?

5.  Одяг. Мода. Косметика

Розповідь учителя

Покращення добробуту населення сприяло зацікавленню модою. Із XVI ст. змінюється форма, стиль та крій одягу. Поширилося правило не просто одягатися, а дотримуватися моди, змінюючи щорічно фасони суконь і камзолів. Проте одяг бідняків і селян залишався незмінним. Селяни мали один робочий одяг і святкове вбрання, що переходило від батьків до дітей. Заможні європейці стали тими суспільними верствами, завдяки яким у XVI — першій половині XVII ст. запанувало царство моди, основним правилом якого було оновлення гардероба відповідно до конкретних обставин. У Європі щороку змінювалися фасони одягу. Законодавцем моди ставав той, ким найбільше захоплювалися європейці. Наприкінці XV — на початку XVI ст. законодавцями мод були італійці. Пишний костюм із широкими рукавами, золотим і срібним шиттям, парчею, шовком та оксамитом був прикладом для значної частини європейських країн. У XVI ст. у вищих верствах суспільства набув популярності строгий, застебнутий аж до верху чорний костюм, запроваджений іспанцями. На початку XVII ст. поширився голландський стиль — комір із мережива та обов’язковий капелюх із високою тулією. Невдовзі його змінив французький костюм із яскравим шовком і вільним кроєм. Із прикрас цінувалися вироби із золота та коштовного каміння. Особливо були поширені нагрудні ланцюги, які носили як чоловіки, так і жінки. Багато уваги приділяли зачіскам, поширювалася мода на перуки.

Дозвілля людини залежало від суспільного стану. Найбільш різноманітним було дозвілля багатих людей, а особливо бурхливим — при дворах правителів держав. Полювання, гра в гольф поширювалися серед знаті, а спокійні прогулянки сприяли розквіту паркової архітектури. Прості люди відпочивали та веселилися під час нечисленних свят. Були поширені релігійні свята, які поєднували народні традиції та християнську етику.

Запитання

1)  Чи змінилися примхи моди з Нових часів?

2)  Чим відрізняється дозвілля Нових часів від сучасного?

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Завдання

1.  Порівняйте сучасну сім’ю та сім’ю періоду Нового часу.

2.  Порівняйте середньовічне місто з містом періоду Нового часу.

Робота з контурною картою

Позначте на контурній карті центри світової моди, місця проведення ярмарків та виставок.

V. Підсумки уроку

Учитель вибірково перевіряє виконання завдань, зупиняється на типових помилках.

Відповідь на випереджальне запитання

Вислухавши відповіді учнів, пояснити, що представники різних суспільних станів у Новий час проводили дозвілля по-різному через їхню різницю в економічному та духовному розвитку.

VI. Домашнє завдання

1.  Опрацюйте текст § 5.

2.  Повторіть § 2—4.

3.  Напишіть твір за темою «На ярмарку Нового часу».

 

 

Категорія: Всесвітня історія 8 клас (нова програма) | Додав: uthitel (09.10.2016)
Переглядів: 337 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: