Урок № 11 Тема. Відродження та гуманізм. - Всесвітня історія 8 клас (нова програма) - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Всесвітня історія 8 клас (нова програма)

Урок № 11 Тема. Відродження та гуманізм.

Урок № 11

Тема.       Відродження та гуманізм.

Мета:      сформувати уявлення учнів про період Відродження в історії Нового часу; створити умови для розуміння причин Відродження; розглянути найвизначніші пам’ятки культури; встановити зв’язок між народженням капіталістичних відносин та виникненням Відродження; охарактеризувати видатних митців та їх найвідоміші твори; розвивати вміння порівнювати мистецтво Відродження та Середньовіччя і висловлювати власну думку щодо відображення у творчості митців Відродження цінностей Нового часу.

Основні поняття та назви:    Відродження, гуманізм, Ренесанс, «Джоконда», «Сикстинська мадонна», «Давид», собор Св. Петра.

Основні дати та події: приблизно середина XIV ст. — виникнення культури епохи Відродження, або Ренесансу, в Італії.

Історичні постаті:    Франческо Петрарка, Донато Браманте, Леонардо да Вінчі, Рафаель Санті, Мікеланджело Буонарроті, Ульріх фон Гуттен, Нікколо Макіавеллі, Франсуа Рабле, Мігель Сервантес, Вільям Шекспір.

Обладнання:     підручник, карти світу, Європи, Італії, текст із твору «Государ» Н. Макіавеллі, картки для роботи в групах.

Тип уроку:    вивчення нового матеріалу.

Очікувані результати:   учні навчаться: називати дати, пов’язані з життям видатних митців Відродження; показувати на карті найвизначніші культурні центри; застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття; характеризувати видатних митців та їх найвідоміші творіння; наводити приклади найвизначніших пам’яток культури; порівнювати мистецтво Відродження та Середньовіччя і висловлювати власну думку щодо відображення у творчості митців Відродження цінностей Нової доби.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Евристична бесіда

Учитель організовує евристичну бесіду на тему впливу культури на розвиток суспільства.

III. Вивчення нового матеріалу

Випереджальне запитання

Чому батьківщиною Ренесансу стала саме Італія?

План вивчення нового матеріалу

1.  Початок Відродження.

2.  Великі італійці.

3.  Гуманізм.

4.  Художня література.

1.  Початок Відродження

Розповідь учителя

Релігійні, економічні та політичні зміни в житті Європи (Реформація та Контрреформація, становлення абсолютизму та розвиток капіталістичних відносин) не могли не позначитися на культурі. Культура Нового часу характеризується епохою Відродження — добою в розвитку низки країн Західної та Центральної Європи (в Італії XIV—XVI ст., в інших країнах — кінець XV — початок XVII ст.), перехідним етапом від середньовічної культури до культури Нового часу. Термін запроваджений Джорджо Вазарі в XVI ст.

1)  Періодизація епохи Відродження

Випереджальне завдання

Під час розповіді вчителя складіть таблицю періодизації доби Відродження.

Зразок відповіді

Раннє Відродження

Високе Відродження

Пізнє Відродження

XV ст.

Кінець XV — перша половина XVI ст.

Друга половина XIV ст.

 

Розповідь учителя

Відродження, як і будь-який процес, пройшло певні стадії розвитку, хоча в різних країнах воно має свої особливості.

Культура Відродження виникає в Італії в середині ХIV ст. і починає поширюватися Європою протягом XV ст. Початок епохи отримав назву «Раннє Відродження». Від кінця XV й до першої половини XVI ст. відбувається піднесення культури Відродження, а її розвиток припадає на час Високого Відродження. Виконавши свій історичний обов’язок, доба Відродження завершилася в другій половині XVI ст. (Пізнє Відродження). На зміну Відродженню приходять інші епохи.

2)  Особливості доби Високого Відродження

Варіант 1

Розповідь учителя

Відродження виникає в Італії, оскільки саме в цій країні відбулося повернення до мистецтва Давніх Греції та Риму. Епоха Відродження ґрунтувалася на культурі країни, у якій був відсутній тягар абсолютизму — вільний дух міст-держав закладав фундамент епохи. Жителі італійських міст — торговці, фінансисти, ремісники — були не тільки вільними у своїх поглядах, але й мали певну економічному свободу, що позначилося на культурі. Нові географічні та інші наукові відкриття формували новий світогляд, який базувався в першу чергу на гуманізмі. Повага до гідності людини, віра в її розум та право на щастя, на вільний прояв природних почуттів і здібностей спрямовували гуманістів на визнання людини найвищою цінністю у світі, а звідси — і до толерантності. Гуманісти вірили в можливості людини та підкреслювали її індивідуальність. Культура Відродження формувалася, з одного боку, на вивченні минулого, а з іншого — на розвитку сучасних поглядів на світ. Реалізм (бачення світу таким, який він є) та емпіризм (досвід як шлях до вивчення світу) спрямовував митців епохи Відродження на пошук нових висот. Епоха Ренесансу, хоча й зародилася в глибоко релігійному світі, мала світський характер, виступаючи з критикою католицької схоластики, яка перекривала шлях до інших напрямків.

Відродження розвивалося в усіх напрямках. Яскравими представниками епохи в живописі були Леонардо да Вінчі, Мікеланджело Буонарроті, Рафаель Санті, Тиціан Вечелліо, Джорджоне, в архітектурі — Донато Браманте, Леон Альберті, Андреа Палладіо, Джоржіо Вазарі, у скульптурі — Донателло, Мікеланджело Буонарроті, у літературі — Франсуа Рабле, Вільям Шекспір, Томас Мор, Нікколо Макіавеллі, у науці — Миколай Коперник, Джордано Бруно, Мігель Сервет, Теофраст Парацельс.

Варіант 2

Робота з підручником

Учитель пропонує учням, опрацювавши відповідний матеріал підручника, сформулювати особливості доби Відродження. Після завершення роботи відбувається загальне обговорення.

Зразок відповіді

Особливості доби Відродження

  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Варіант 3

Змагання команд

Учитель об’єднує учнів у дві команди і пропонує опрацювати матеріал підручника. Після цього роздає учням по картці з таблицею, яку вони мають колективно заповнити, не користуючись підручником. Після завершення роботи відбувається перевірка виконання завдання та обговорення.

Зразок відповіді

Високе Відродження

Напрямок у мистецтві

Представники

Живопис

Леонардо да Вінчі, Мікеланджело Буонарроті, Рафаель Санті, Тиціан Вечелліо, Джорджоне

Архітектура

Донато Браманте, Леон Альберті, Андреа Палладіо, Джорджіо Вазарі

Скульптура

Донателло, Мікеланджело Буонарроті

Література

Франсуа Рабле, Вільям Шекспір, Томас Мор, Нікколо Макіавеллі

Наука

Миколай Коперник, Джордано Бруно, Мігель Сервет, Теофраст Парацельс

 

2.  Великі італійці

Варіант 1

Розповідь учителя

Леонардо да Вінчі (1452—1519 рр.)

Леонардо народився в невеликому місті Вінчі поблизу Флоренції. Помітивши здібності хлопчика, батько віддав його навчатися до флорентійського художника Андреа Вероккіо. Після навчання він приділяв живопису мало часу і писав повільно, але створив нову живописну техніку — сфумато — серпанок між глядачем та предметом. Загалом нам відомо близько півтора десятка його картин, але кожна з них стала неперевершеною («Мона Ліза» («Джоконда»), «Дама з горностаєм», фреска «Тайна вечеря»).

Проте навчання Леонардо не припинив — впродовж усього життя наполегливо вивчав різні науки. Мабуть, немає галузі, яка б його не цікавила. Не маючи університетської освіти, Леонардо займався багатьма науками — математикою, фізикою (першим пояснив, чому небо синє), анатомією і ботанікою, був конструктором — будував літальні апарати й підводні човни, у його записах можна знайти описи гелікоптера, плавильних печей, автоматичного ткацького верстата, парашута, автомобіля, отруйних газів, телефона. Його винахід — замок для пістоля — отримав визнання ще за життя. Він писав вірші та музику, віртуозно грав на лірі. Був чудовим архітектором та скульптором. Після себе залишив 14 томів рукописів, багато з яких були зашифровані. Усі записи в щоденниках Леонардо зроблені особливою манерою — їх читають у дзеркальному відображенні. У житті Леонардо був сильною людиною, міг руками гнути підкови і перевершував усіх у фехтуванні, разом із тим не вживав м’яса — був вегетаріанцем.

Леонардо був гордим і незалежним. Він працював у французьких королів та Папи Льва Х, у італійських вельмож. Помер у Франції 2 травня 1519 р. в оточенні своїх учнів.

Рафаель Санті (1483—1520 рр.)

Рафаель народився у містечку Урбіно в області Марке. Його батько Джованні Санті був придворним художником урбінського герцога. Рафаель із дитинства жив в атмосфері живопису. Навчався у Перуджино, вплив якого відчувається у ранніх творах Рафаеля. У 1508 р. він приймає запрошення Папи Юлія II і Донато Браманте та приїжджає до Риму для розпису папського палацу у Ватикані. У цей самий час намалював знамениту «Сикстинську мадонну», яка протягом тривалого часу була вівтарним образом у церкві св. Сикста у П’яченці. Рафаель багато працює не тільки як живописець, але і як архітектор. Папа Лев X після смерті Браманте у 1514 р. призначив його головним архітектором будівництва собору св. Петра. Помер Рафаель 6 квітня 1520 р. у Римі та похований у римському Пантеоні. Творчість митця є зразком краси, досконалості й гармонії. У роботах майстра переважають зображення мадонн, яких художник малював поетично і водночас просто за своєю композицією.

Мікеланджело Буонарроті (1475—1564 рр.)

Народився у сім’ї флорентійців у Капрезі. У 1490—1492 рр. навчався та працював у палаці Лоренцо Медичі (Пишного). Головною ідеєю своєї творчості він вважав боротьбу. Мікеланджело зробив предметом своїх творів людину нескорену, бунтівну, людину-творця. Скульптор перебував під впливом оптимістичної філософії гуманізму і вірив у безмежні можливості людини. Серед його найвідоміших творів — мармуровий рельєф «Битва кентаврів», Дерев’яне Розп’яття, Мармурова П’єта, мармурова статуя Давид, єдина картина — тондо «Мадонна Доні». Один із найвидатніших творів Мікеланджело — розпис плафону Сикстинської капели, який він один створював протягом чотирьох років (600 м2 стелі на висоті 18 м були розписані сюжетами з біблійних міфів). Від 1536 до 1541 р. працював над темою Страшного суду. У 1546 р. став головним архітектором собору св. Петра. Помер Мікеланджело у 1564 р.

Донато Браманте (1444—1514 рр.)

Народився в 1444 р. у державі Урбіно в бідній, але шанованій родині. Талант майстра проявився рано. Спочатку він успішно працював як художник і був запрошений до двору герцога Людовіка Моро. Але його покликанням стала архітектура. Двадцять років він працював у Мілані, і тільки Італійські війни змусили його переселитися до Риму, де він став головним папським архітектором.

До римського періоду творчості Донато належать будівлі Ватиканського палацу, каплиці Темп’єтто монастиря Сан-П’єтро ін Монторіо, палаццо делла Канчеллерія. Архітектор спроектував та почав споруджувати собор св. Петра в Римі (від 1505 р.). Також митець писав чудові сонети.

Варіант 2

Повідомлення учнів

Учні виступають із повідомленнями про життя та діяльність митців Відродження.

Варіант 3

Робота в групах

Учитель об’єднує учнів у чотири групи, кожній із яких роздає картку з інформацією у вигляді тез про митців епохи Відродження. Групи протягом певного часу опрацьовують матеріал картки, після чого представники виступають перед класом із повідомленнями.

Картка для першої групи

Леонардо да Вінчі

•     Роки життя — 1452—1519 рр.

•     Народився неподалік Флоренції.

•     Працював спочатку у Флоренції, потім при дворах різних князів, у 1516 р. переїхав до Франції.

•     Живопису приділяв мало часу і писав повільно.

•     Створив нову живописну техніку — сфумато — серпанок між глядачем та предметом.

•     Найвидатніші твори: «Мона Ліза» («Джоконда»), «Дама з горностаєм», фреска «Таємна вечеря».

•     Винахідник. Замок для пістоля — винахід, який отримав визнання за життя да Вінчі.

•     Багато часу приділяв вивченню польоту.

•     Залишив 14 томів рукописів.

•     Захоплювався математикою, фізикою, ботанікою. Першим пояснив, чому небо синє.

•     Залишив малюнки винаходів та проектів: парашута, підводного човна, гелікоптера, танка, кулемета, розвідних мостів, плавильних печей тощо.

•     Віртуозно грав на лірі.

•     Був вегетаріанцем.

•     Залишив багато зашифрованих рукописів.

 

Картка для другої групи

Рафаель

•     Роки життя — 1483—1520 рр.

•     Народився у містечку Урбіно в області Марке, був сином Джованні Санті — придворного художника урбінського герцога.

•     Навчався у Перуджино, вплив якого відчутний у ранніх творах Рафаеля.

•     Твори Рафаеля зображають переважно мадонн, яких художник малював поетично і водночас просто за своєю композицією.

•     1508 р. — приймає запрошення свого земляка Донато Браманте та Папи Юлія II і приїжджає до Риму з метою розписати папський палац у Ватикані.

•     1514 р. — Папа Лев X призначив його головним архітектором будівництва собору св. Петра.

•     Намалював картину «Сикстинська мадонна», що довго перебувала у церкві св. Сікста у П’яченці як вівтарний образ.

•     Помер у 1520 р. у Римі та похований у римському Пантеоні.

 

Картка для третьої групи

Мікеланджело Буонарроті

•     Роки життя — 1475—1564 рр.

•     Народився у сім’ї флорентійців у Капрезі.

•     1490—1492 рр. — працював та вчився в палаці Лоренцо Медичі.

•     Головною ідеєю його творчості є боротьба.

•     Перебував під впливом оптимістичної філософії гуманізму і вірив у безмежні можливості людини.

•     Найвидатніші твори: мармуровий рельєф «Битва кентаврів», дерев’яне Розп’яття, мармурова П’єта, мармурова статуя Давид, картина — тондо «Мадонна Доні».

•     Розписав 600 м2 стелі у Сикстинській капелі.

•     1536—1541 рр. — працював над темою Страшного суду.

•     У 1546 р. став головним архітектором собору св. Петра.

•     Помер у 1564 р., похований у Флоренції.

Картка для четвертої групи

Донато Браманте

•     Роки життя — 1444—1514 рр.

•     Італійський архітектор епохи Відродження.

•     Спочатку успішно працював як художник.

•     Прославився як видатний архітектор.

•     У 1499—1514 рр. створив будівлі Ватиканського палацу, каплиці Темп’єтто монастиря Сан-П’єтро ін Монторіо, палаццо делла Канчеллерія, а також спроектував та почав споруджувати собор св. Петра в Римі.

 

Додатковий матеріал

Вітрувіанська людина

Вітрувіанська людина — малюнок, створений Леонардо да Вінчі як ілюстрація до книги, присвяченої працям Вітрувія (звідси і назва).

На ньому зображена фігура чоловіка в двох позиціях, накладених одна на одну: з розведеними руками і ногами, вписана в коло, з розведеними руками і зведеними разом ногами, вписана в квадрат. Малюнок і пояснення до нього часто називають канонічними пропорціями людини. За задумом автора, він ілюструє божественний зв’язок між людською формою і Всесвітом.

Згідно із супровідними записами Леонардо, малюнок був створений для визначення пропорцій людського (чоловічого) тіла, як воно описане в трактатах античного римського архітектора Вітрувія, що написав про людське тіло таке:

•    кисть становить чотири пальці;

•    ступня складає чотири кисті;

•    лікоть становить шість кистей;

•    висота людини складає чотири лікті (і відповідно 24 кисті);

•    крок дорівнює чотири лікті;

•    розмах рук людини дорівнює її зросту;

•    відстань від лінії волосся до підборіддя становить 1/10 її зросту;

•    відстань від маківки до підборіддя становить 1/8 її зросту;

•    максимум ширини плечей становить 1/4 її зросту;

•    довжина руки становить 2/5 її зросту;

•    відстань від підборіддя до носа становить 1/3 довжини її обличчя;

•    відстань від лінії волосся до брів дорівнює 1/3 довжини її обличчя;

•    довжина вух становить 1/3 довжини її обличчя.

Дослідження, проведені Леонардо да Вінчі, не тільки підтвердили ці пропорції, але й вплинули на розвиток культури Відродження.

Вітрувіанська людина — одне із найбільш упізнаваних зображень у світі, а також один із найвідоміших символів сучасної культури.

3.  Гуманізм

Розповідь учителя

Однією з характерних рис Відродження став гуманізм. Термін гуманізм (від латин. humanus — людський) запровадили діячі Раннього Відродження, перефразувавши давньоримського філософа Цицерона, який наполягав на тому, що поняття «людяність» є найважливішим результатом культури.

Гуманізм Нової доби був спрямований на перенесення людини в центр світу. Гуманісти вважали, що потрібно вивчати все, що становить цілісність людського духу. На противагу християнській філософії гуманістична філософія ставила перед собою завдання вивчати людину з усіма її потребами. Тому діяльність гуманістів була спрямована на розвиток освіти та поширення наукових знань.

Передумовами розвитку гуманізму стали соціально-економічні зміни в суспільстві (особливо в Італії), завоювання турками-османами Константинополя, що привело до переселення великої кількості грецьких філософів до Європи. Суттєво на формування гуманізму вплинули арабські мислителі, у тому числі арабська Іспанія (особливо через збереження великої кількості давньогрецьких та давньоримських творів).

Одним із найвідоміших гуманістів був Еразм Роттердамський (із творчістю якого ми ознайомилися на минулому уроці). Яскравими представниками гуманізму також були Ульріх фон Гуттен та Нікколо Макіавеллі.

Ульріх фон Гуттен виступав за об’єднання зусиль для боротьби проти Риму за незалежність Німеччини. Він активно використовував сатиру та риторику, виступав за розвиток культури, пропагував гуманістичні ідеї про благородство людини. Його вислів «Дме вітер свободи» став девізом Стенфордського університету.

Дипломат, історик, філософ і поет Нікколо Макіавеллі став засновником політичної науки Нового часу. У своєму трактаті «Государ» він розглядав явища політики за межами їх зв’язку з релігією та етикою. Макіавеллі увів у науковий обіг поняття «держава». Був переконаним республіканцем, за що зазнав арешту і тортур. Макіавеллі вважав, що заради досягнення могутності й добробуту держави можна використовувати будь-які засоби — підкуп, лицемірство (формула «мета виправдовує засоби»). Пізніше навіть виникло поняття «макіавеллізм» на позначення вседозволеності в політиці.

4.  Художня література

Розповідь учителя

Література Відродження (Ренесансу) — це період в історії світової літератури, що охоплює XIV—XVI ст. в Італії та кінець XV — початок XVII ст. в інших країнах Європи. Завершенням доби можна вважати 1616 р. — період, коли пішли з життя
В. Шекспір і М. Сервантес.

1)  Ідейні основи літератури Відродження

Варіант 1

Розповідь учителя

Література епохи Відродження відображала всі досягнення цього часу з його суперечностями та відкриттями, боротьбою та зрадою, прагненням світлого майбутнього і започаткуванням «Індексу заборонених книг». Більшість представників літератури Ренесансу не тільки використовували ідеї гуманістів, а самі створювали подібні ідеї. Вони звертали увагу на цінність земного буття, складність і простоту звичайного життя, шлях успіху та слави, з одного боку, та втрату людської гідності та совісті — з другого. Творці Відродження захоплювалися античною культурою. Разом із тим середньовічна духовність, втілена у християнських ідеях, поєднувалася з античним життєлюбством. Боротьба із засиллям католицького гніту породила протест, який не тільки був відображений на сторінках книг та в рядках поем, а й породив протестантизм, що став характерною особливістю літератури Відродження.

Варіант 2

Робота з підручником

Учитель пропонує учням, опрацювавши відповідний матеріал підручника, заповнити таблицю.

Зразок відповіді

Ідейні основи літератури Відродження

План характеристики

Характеристика

Гуманізм

Цінність земного буття, успіху й слави

Повернення до античності

Захоплення культурою античності, що пояснювалося схожими світоглядними основами цих епох

Християнство

Поєднання античного життєлюбства та середньовічної духовності

Протестантизм

Реакції у вигляді протестантського руху

 

2)  Представники літератури Відродження

Варіант 1

Випереджальне завдання

Під час розповіді заповніть таблицю. (Зразок заповненої таблиці наведено у варіанті 2.)

Розповідь учителя

Література Відродження відзначилася плеядою геніальних поетів та письменників. Першим гуманістом вважають поета Франческо Петрарку — засновника лірики епохи Відродження. Томмазо Кампанелла описав ідеальне суспільство у творі «Місто Сонця».

Французькі гуманісти наслідували італійців. Починається розквіт французького Відродження у прозі та поезії, театрі та музиці. Сатира Франсуа Рабле в його творі «Гаргантюа і Пантагрюель» у комічній формі зображує сучасне суспільство з його аскетизмом та розпустою, бідністю та багатством. Мішель Монтень наслідував Плутарха, а Теодор Агріппа д’Обіньє у своїй поезії відобразив трагізм релігійних війн Франції.

Англійське Відродження мало свої особливості. Джефрі Чосер описував англійське суспільство у збірці «Кентерберійських оповідань», написаних у дусі «Декамерона». Томас Мор в «Утопії» зобразив суспільство майбутнього. Едмунд Спенсер за допомогою алегорії поєднав світ рицарського роману і християнської моралі в циклі поем «Королівство фей». Крістофера Марлоу вважають засновником англійської ренесансної трагедії. Найяскравішим представником Пізнього Відродження був Вільям Шекспір. Його п’єси «Ромео і Джульєтта», «Макбет», «Отелло», «Гамлет», «Король Лір» та інші і сьогодні вражають утвердженням краси земного життя, благородства почуттів, кохання і дружби, осуду зла і корисливості.

Іспанська література епохи Відродження формувалася під впливом арабських традицій. Гарсіа Родрігес де Монтальво написав рицарський роман у прозі «Амадіс Гальський». Лопе де Вега у п’єсах «Собака на сіні», «Учитель танців» показав красу іспанського суспільства. Вершиною іспанської літератури вважають творчість Мігеля де Сервантеса. Його роман «Дон Кіхот» зображує іспанське суспільство з його вадами та надбаннями.

Література Німеччини та Нідерландів не відзначилася видатними представниками, але подарувала світу ідеолога християнського гуманізму Еразма Роттердамського, а також Себастьяна Бранта, Ульріха фон Гуттена та «народні книжки».

Варіант 2

Робота з підручником

Учитель пропонує учням, опрацювавши відповідний матеріал підручника, заповнити таблицю «Представники літератури Відродження».

Зразок відповіді

Представники літератури Відродження

Відродження

Представники

Італійське

Франческо Петрарка, Томмазо Кампанелла

Французьке

Франсуа Рабле, Мішель Монтень, Теодор Агріппа д’Обіньє

Німецьке та нідерландське

Еразм Роттердамський, Себастьян Брант, Ульріх фон Гуттен

Англійське

Томас Мор, Едмунд Спенсер, Джон Лілі, Крістофер Марло, Вільям Шекспір

Іспанське та португальське

Родрігес де Монтальво, Лопе де Вега, Мігель де Сервантес

 

3)  Розвиток драматургії і театру

Варіант 1

Розповідь учителя

Епоха Ренесансу відродила театр, вивела його із середньовічної форми. Середньовічні театральні жанри — містерії і фарси — переважали до кінця XV ст. Спочатку театр Нового часу повторював античний, а пізніше почав змінюватися, набуваючи сучасної форми. Від середини XVI ст. в Італії виникає перший професійний європейський театр епохи Відродження — комедія «дель арте», комедія масок. Від спектаклю до спектаклю переходили маски-типи: маски-слуги — Брігелла, Арлекін, Пульчинелла, Серветта, Коломбіна; сатиричні маски — старий купець Панталоне; фанфарон і боягуз Капітан, базіка Лікар, педантичний Тарталья, а також ліричні герої без масок. Спектаклі нагадували акторські імпровізації на основі дуже короткого, схематичного сценарію, зі вставними музичними та танцювальними номерами. Наприкінці XVI ст. в Італії було зведено першу театральну будівлю — театр Олімпіко. У 1576 р. в Лондоні був відкритий перший англійський постійний театр «Глобус», який прославився постановками п’єси Вільяма Шекспіра (серії історичних драм «Річард II», «Генріх IV», «Король Джон» та ін.), його комедіями («Багато галасу з нічого», «Дванадцята ніч») та трагедіями («Гамлет», «Ромео і Джульєтта», «Отелло», «Макбет», «Король Лір», «Антоній і Клеопатра»). Провідними театральними жанрами стають драми й трагедії.

Варіант 2

Робота з підручником

Учитель пропонує учням, опрацювавши матеріал підручника, скласти тезовий конспект.

Зразок відповіді

Розвиток драматургії і театру

•     Середина XVI ст. — в Італії виникає перший професійний європейський театр епохи Відродження — комедія «дель арте», комедія масок.

•     Від спектаклю до спектаклю переходили маски-типи: Брігелла, Арлекін, Коломбіна, Панталоне, Капітан, Лікар.

•     Спектаклі були акторськими імпровізаціями на основі дуже короткого, схематичного сценарію, зі вставними музичними та танцювальними номерами.

•     Кінець XVI — початок XVII ст. — розквіт театрального мистецтва в Іспанії й Англії.

•     Виникають постійні театри («Глобус» у Лондоні).

•     Провідні театральні жанри — драма й трагедія.

•     В. Шекспір (1564—1616 рр.) — серії історичних драм («Річард II», «Генріх IV», «Король Джон» та ін.), комедії («Багато галасу з нічого», «Дванадцята ніч»), трагедії («Гамлет», «Ромео і Джульєтта», «Отелло», «Макбет», «Король Лір», «Антоній і Клеопатра»).

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Завдання

1.  Визначте особливості епохи Відродження й античності та заповніть таблицю.

Порівняльна характеристика епохи Відродження й античності

Критерії для порівняння

Античність

Відродження

Час існування

 

 

Схожі риси

 

Відмінні риси

 

 

 

2.  Прочитайте афоризми Леонардо да Вінчі. Поясніть, як ви розумієте один із них.

•     Істина була єдиною дочкою часу.

•     Істина врешті-решт не залишається прихованою.

•     Гнів є короткочасне безумство.

•     Де помирає надія, там виникає порожнеча.

•     Ображаючи іншого, ти не піклуєшся про себе.

•     За солодке доводиться гірко розплачуватися.

•     Шкодиш ти, якщо хвалиш, але ще більше шкодиш — якщо засуджуєш те, на чому сам мало знаєшся.

•     Існує три типи людей: ті, хто бачить; ті, хто бачить, коли їм показують; і ті, хто не бачить.

•     Противник, який шукає ваші помилки, корисніший, ніж друг, який бажає їх приховати.

Робота з документом

Прочитайте вислови з книги Н. Макіавеллі «Государ» та дайте відповіді на запитання.

•     Для досягнення політичної мети завжди потрібна сила. Якщо хтось перемагає, то це означає, що він просто має більше сили.

•     Заради успіху політик обов’язково й завжди повинен вдавати щиру побожність.

•     Людина при владі, яка бажає творити тільки добро, неминуче загине серед натовпу лихих.

•     Природі людей не вистачає гнучкості… Вони хочуть жити день за днем і не вірять, що може настати те, чого досі не було… Люди дуже рідко змінюють свої думки про когось, зокрема про політиків.

•     Потрібно вміти добре приховувати свій характер… Люди настільки прості, ладні коритися сьогочасній необхідності, що кожен бажаючий завжди знайде тих, хто дозволить себе обдурити.

•     Поміркований правитель не повинен виконувати свої обіцянки, якщо це стає йому невигідним або якщо зникли ті причини, що примусили його дати слово.

•     Політики стануть кращими, якщо правитимуть людьми, які поважають чесноти, а не тими, які байдужі до моралі.

•     Поведінка політиків може поліпшитися й тоді, коли всі скоєні ними злочини негайно стають загальновідомими, коли людям не забороняють вільно говорити.

1.  Оберіть один із висловів та прокоментуйте його.

2.  Які вислови відповідають сучасній політичній ситуації в Україні та світі? Прокоментуйте один із них з урахуванням сучасних подій.

V. Підсумки уроку

Учитель вибірково перевіряє виконання завдань, зупиняється на типових помилках.

Висновки

Епоха Відродження виникла в Італії та поширилася по всій Європі. Доба стала відображенням економічних, політичних та релігійних змін у суспільстві у Новий час. Період Ренесансу підніс на новий щабель людину з її недоліками й чеснотами, сформував гуманістичні погляди людства. Майстри Відродження своїми творами утвердили нові ідеали, нові погляди на людину та її місце в навколишньому світі.

Відповідь на випереджальне запитання

Формуванню культури Відродження сприяли не тільки інтенсивний розвиток буржуазних відносин, багаті банки, торговельні зв’язки. Зіграла свою роль й історична доля античної спадщини. Саме в період Раннього Відродження освічена італійська знать, правителі міст і Папа Римський заохочували пошуки і вивчення пам’яток античності. До цього часу належить поява перших приватних музеїв, відкритих для відвідин публікою.

VI. Домашнє завдання

1.  Опрацюйте текст § 10.

2.  Опишіть один із творів митців Відродження.

 

Категорія: Всесвітня історія 8 клас (нова програма) | Додав: uthitel (09.10.2016)
Переглядів: 918 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: