Урок № 9 Іспанія у 16 столітті - Всесвітня історія 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Всесвітня історія 8 клас

Урок № 9 Іспанія у 16 столітті

Урок № 9

Іспанія

Мета: сформувати в учнів уявлення про життя різних верств населення в Іспанії; створити умови для розуміння причин повстання комунерос; розглянути розвиток Іспанської держави за часів правління Карла І та Філіппа ІІ; установити зв’язок між Великими географічними відкриттями та створенням іспанської колоніальної імперії; схарактеризувати становище католицької церкви в Іспанії; розвивати вміння порівнювати становище держави в різні часи на прикладі Іспанії до та після Великих географічних відкриттів і висловлювати власну думку щодо вигнання маврів з Іспанії.

Обладнання: підручник, карта світу, Європи, Піренейського півострова.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття та назви: кортеси, комунерос, «Священна хунта», «Непереможна армада», іспанська колоніальна імперія, Мадрид.

Основні дати та події: 1519 р. — Карл V стає імператором Священної Римської імперії, 1520—1522 рр. — повстання комунерос, 1556—1598 рр. — правління Філіппа II, 1571 р. — битва при Лепанто, 1581 р. — приєднання Португалії до Іспанії, 1588 р. — діяльність «Непереможної армади».

Історичні постаті: Карл V, Філіпп II.

Очікувані результати: учні навчаться: називати основні дати, пов’язані з розвитком Іспанської держави; показувати на карті кордони Іспанії в різні часи, Священної Римської імперії, рух «Непереможної армади», місце основних битв; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни; характеризувати положення католицької церкви в Іспанії; наводити приклади формування колоніальної іспанської імперії; порівнювати становище держави в різні часи на прикладі Іспанії до та після Великих географічних відкриттів; висловлювати власну думку щодо вигнання маврів з Іспанії.

I.    Організаційний момент

II.   Актуалізація опорних знань і вмінь

Тестове завдання

      Установіть відповідність між поняттями та їхніми визначеннями.

1   Генеральні штати

2   Гугеноти

3   Секуляризація

4   Едикт

А  Станово-представницький орган

Б  Іспанські завойовники в Америці

В  Перетворення церковної власності на державну

Г  Назва протестантів-кальвіністів у Франції

Д  Особливо важливий указ

 

Відповідь: 1А, 2Г, 3В, 4Д.

Повідомлення учнів

Учні виступають із повідомленнями про життя двору під час правління Людовіка XІІI та кардинала Рішельє.

III. Вивчення нового матеріалу

План

1.   Іспанія за Карла V.

1)  Іспанія на межі XV—XVI ст.

2)  Правління Карла V.

2.   Повстання комунерос у Кастилії.

3.   Філіпп II.

4.   Занепад Іспанії.

1.   Іспанія за Карла V

1)  Іспанія на межі XV—XVI ст.

Варіант 1

Розповідь учителя

ХVІ ст. часто називають «століттям Іспанії». Відкриття Америки подарувало Іспанії шанс стати наддержавою завдяки не баченим до того часу ресурсам, у першу чергу коштовним металам — золоту та сріблу.

На межі XV—XVI ст. в Іспанії відбулися значні зміни в територіальному устрої — наприкінці XV ст. була підкорена остання мусульманська країна на Піренейському півострові — Гранадський емірат, успішна війна на Апеннінському півострові привела до приєднання Південної Іспанії, а відкриття Колумбом нового континенту принесло величезні володіння — Іспанія перетворилася на одну з найбільших у світі колоніальних імперій.

Після об’єднання країни одним із перших кроків правителів Іспанії Фердинанда та Ізабелли стало встановлення єдиної релігії. Боротьбу за чистоту віри активно розпочала інквізиція. Почалися переслідування іновірців. Першими їх зазнали євреї. Відповідно до королівського указу 1492 р. вони мусили або перейти в католицтво, або виїхати з країни. Переважна більшість євреїв вирішила залишити країну і виїхати до Нідерландів, Німеччини та інших країн. Тих євреїв, хто охрестився, називали «маранами» (у перекладі — свині). Навіть після прийняття християнства влада продовжувала їх переслідувати. Наступними стали мусульмани. Їм теж запропонували або прийняти християнство, або виїхати з країни. Але прийняття християнства не врятувало морисків (так називали охрещених мусульман в Іспанії). Їм заборонялося розмовляти рідною мовою, мати арабські імена, дотримуватися своїх звичаїв. На початку XVII ст. майже всі мориски теж були вигнані з країни. Із вигнанням євреїв і морисків Іспанія втратила лікарів і банкірів, учених і поетів, ремісників і землеробів. Економіці та духовному життю країни було завдано величезної шкоди. Була безжально знищена культура арабської та іудейської Іспанії.

Від кінця ХVІ ст. в економіці Іспанії почалося піднесення. Зростання міст і поява американського ринку для збуту сільськогосподарської продукції стимулювали розвиток агрокультури — з’явилися виноградники й маслинові гаї, вино й маслини вивозилися в Америку і Європу. Але піднесення в сільському господарстві швидко змінилося занепадом. Уведення максимуму цін на зернові та активний перехід господарств на вирощування овець призвели до зменшення посівів, і невдовзі Іспанія почала ввозити пшеницю. Потік золота та срібла до Іспанії спричинив його знецінення та підвищення цін (так звана «революція цін»). Разом із тим активне захоплення та утримування нових колоній, пишне життя аристократії потребували великих коштів, що викликало подальше зростання податків. Результатом став занепад економіки. Іспанія, маючи величезні ресурси, втратила можливість стати передовою країною.

Варіант 2

Робота з підручником

Опрацюйте відповідний матеріал підручника та схарактеризуйте Іспанію на межі XV—XVI ст.

(Після завершення роботи вчитель або учні узагальнюють інформацію у вигляді таблиці на дошці.)

Зразок заповненої таблиці

Іспанія на межі XV—XVI ст.

Зміни

Характеристика

Результат

Територіальні

Відвоювання Гранадського емірату.

Приєднання Південної Італії.

Відкриття Америки — створення колоніальної імперії

Створення величезної держави

Релігійні

Посилення ролі інквізиції.

1492 р. — вигнання євреїв; примусове хрещення мусульман

Знищення культурної спадщини, занепад духовного життя

Економічні

«Революція цін».

Зруйнування зернового господарства внаслідок установлення максимуму цін.

Підвищення податків.

Погіршення стану економіки країни, яка внаслідок вигнання євреїв і морисків втратила землеробів і ремісників, що виробляли основні експортні товари країни

Занепад економіки країни, яка трималася тільки на золоті з колоній

 

Додатковий матеріал

Однією з причин економічної кризи в Європі, яка найбільше вплинула на Іспанію, стала «революція цін». Збільшення кількості золота та срібла з колоній привело не до піднесення економіки, а навпаки, до її занепаду. «Революція цін» спричинила перехід від феодальних до капіталістичних відносин.

Робота зі схемою

Учитель, використовуючи наведену схему, пояснює зміст «революції цін».

«Революція цін»

2)  Правління за Карла V

Розповідь учителя

У 1519 р. онук короля Фердинанда і королеви Ізабелли Карл Габсбург, який правив в Іспанії під ім’ям Карлос І, за допомогою підкупу став імператором Священної Римської імперії, узявши ім’ям Карл V.

(Розповідаючи про правління Карла Габсбурга, учитель показує на карті здобуті ним території.)

Володіння Карла V Габсбурга

Території

Від кого отримані

Нідерланди, Бургундія

Від батька Філіппа

Іспанія, володіння в Новому Світі (Америці)

Від матері Хуаніти

Північна Італія

Від діда Фернандо ІІ

Території у Священній Римській імперії

Від діда Максиміліана І

 

Варіант 1

Випереджальне завдання (Робота з таблицею)

Під час розповіді вчителя заповніть таблицю. (Зразок заповненої таблиці наведено у варіанті 2.)

Розповідь учителя

Карл V прагнув «всесвітньої християнської монархії», але для цього йому довелося вести війну на декілька фронтів. Першим із них була Франція, яка опинилася в оточенні володінь Карла V і намагалася вирватися з них, утвердивши свій вплив на європейському континенті. У результаті Італійських війн відбулося полонення французького короля, розгром французької армії, пограбування Риму та отримання величезного викупу за французьких принців.

Наступним фронтом була війна з Османською імперією. Найгучнішою перемогою Карла V стала оборона Відня 1529 р. від турків. Результатом протистояння з турками стало підписання миру, за яким Габсбурги виплачували незначну контрибуцію.

Ще одним, третім, ворогом імператора Карла V стала Реформація. Це привело до участі у Рицарській війні, придушенні Селянської війни, розгрому лютеранської армії. До кінця життя він непохитно захищав католицьку віру і боровся з протестантами.

Амбітний план Карла V щодо відродження Священної Римської імперії як всесвітньої християнської монархії так і залишився в проекті. Піднесення національного руху й поширення Реформації виключали можливість здобуття влади народами, які були різними за культурою та віросповіданням і проживали на величезних територіях Європи.

Варіант 2

Робота в групах

Учитель об’єднує учнів у три групи і пропонує, використовуючи відповідний матеріал підручника, описати події на одному з фронтів, на яких вів війни Карл V: Франція (І група), Османська імперія (ІІ група), Реформація або Німеччина (ІІІ група). Після завершення роботи вчитель або учні узагальнюють інформацію у вигляді таблиці на дошці.

Зразок заповненої таблиці

Війни Карла V

Фронт

Діяльність і результат

Франція

Узяття в полон французького короля, розгром французької армії, пограбування Риму, отримання величезного викупу за французьких принців

Османська імперія

Незначні успіхи, підписання миру, за яким Габсбурги сплачували незначну контрибуцію

Німеччина

Участь у Рицарській війні, придушенні Селянської війни, розгром лютеранської армії

 

2.   Повстання комунерос у Кастилії

Варіант 1

Випереджальне завдання (Робота з таблицею)

Під час розповіді вчителя заповніть таблицю. (Зразок заповненої таблиці наведено у варіанті 2.)

Розповідь учителя

Карл прибув до Іспанії з Нідерландів. Його супроводжували радники-фламандці, яких імператор призначив на ключові посади, чим викликав незадоволення іспанського дворянства. Карл V, зміцнюючи свою владу, розпочав наступ на привілеї грандів і міст. Постійно перебуваючи за межами Іспанії, він майже не скликав кортеси. Війни, які вів Карл V, потребували великих коштів, що спричинило збільшення податків і масове розорення селян та ремісників. Усе це призвело до повстання, яке було назване на честь іспанських комун, — повстання комунерос.

Приводом до цього повстання стало призначення у травні 1520 р. намісником короля кардинала Адріана Утрехтського, який прибув із Нідерландів. Він повинен був забезпечити надходження податків для здійснення планів Карла V. Центром повстання стало місто Толедо. До повстанців приєдналися інші міста, гранди (великі землевласники) та ідальго (дрібні дворяни). Було утворено «Священну хунту» (союз). Повстанці вимагали від Карла V не залишати Іспанію, призначати на найвищі посади лише іспанців, не вивозити за кордон золото і срібло, кожні три роки скликати кортеси, обкласти дворян податками і повернути в державну скарбницю розкрадені після смерті Ізабелли землі й копальні. Дворяни не погодилися з останніми вимогами і залишили повстанців, чим і скористався Карл V. Вирішальна битва між армією короля та повстанцями відбулася у 1521 р. біля села Вільялар. Повстанці зазнали поразки. Тільки місто Толедо продовжило боротьбу і захищалося ще шість місяців.

Придушення повстання дало змогу Карлу V зміцнити свою абсолютну владу, приборкати міста і кортеси, які втратили право приймати закони.

Варіант 2

Робота з таблицею

Опрацюйте відповідний матеріал підручника та заповніть таблицю.

Зразок заповненої таблиці

Повстання комунерос

План характеристики

Характеристика

Причини

Ключові державні посади обійняли радники-фламандці. Наступ на привілеї грандів (феодалів) та міст. Кортеси збиралися рідко. Збільшення податків

Учасники

Жителі міста, дрібні дворяни (ідальго), великі землевласники (гранди)

Привід

Призначення намісником короля кардинала Адріана Утрехтського, що прибув із Нідерландів

Вимоги повстанців

1) Король має жити в Іспанії; 2) призначення на вищі посади лише іспанців; 3) заборона вивезення золота й срібла з Іспанії; 4) регулярне скликання кортесів — один раз на три роки; 5) обкладання податками дворян; 6) повернення до скарбниці пограбованих багатств королеви Ізабелли

Перебіг подій

1520 р. — повстання охопило міста Кастилії. Повсталі утворили «Священну хунту» (союз). Серед повстанців виникли суперечності, чим скористався Карл V. Розпалилася боротьба між містами й дворянами. Вирішальна битва між армією короля та повстанцями відбулася у 1521 р. біля села Вільялар. Повстанці зазнали поразки. Толедо захищалося ще шість місяців

Результати

Придушення повстання дало змогу Карлу V зміцнити свою абсолютну владу, приборкати міста й кортеси, які втратили право приймати закони

 

3.   Іспанія за Філіппа ІІ

Випереджальне завдання

Під час розповіді вчителя складіть тезовий конспект.

Розповідь учителя

Карл V — володар найбільшої за розмірами й водночас політично найслабшої імперії. Її окремі частини проводили самостійну політику, не завжди рахуючись з імператором. Після поразки від німецьких лютеранських князів у 1555 р. Карл V зрікається влади на користь свого брата Фердинанда, якому віддає австрійські й угорські володіння, та сина Філіппа, який дістає іспанську корону, колонії в Новому Світі, Нідерланди й Південну Італію.

За часів правління Філіппа ІІ Іспанія досягла найвищого рівня своєї могутності. За неквапливість під час прийняття рішень сучасники називали Філіппа «обережний король».

Як фанатичний католик Філіпп II вважав себе захисником католицького світу. Почалося знищення єретиків, активізувалась інквізиція. Вона займалася цензурою, видавала індекси заборонених книг. В Іспанії були знищені лютерани і кальвіністи. Король очолив католицьку реакцію на міжнародній арені, намагаючись придушити Реформацію в Європі.

Переслідування морисків посилилося — їм заборонялося мати арабські імена, дотримуватися своїх звичаїв і зберігати книги. Повстання жорстоко придушувалися. Морискі масово виїжджали з країни.

Філіпп ІІ майже завжди перебував в Іспанії. Своєю столицею він зробив місто Мадрид, неподалік якого був збудований Ескоріал (палац, монастир і гробниця), де король проводив більшість часу. Для прикрашення Ескоріалу Філіпп II зібрав величезну колекцію творів мистецтва, у тому числі шедеври Тиціана, Веронезе, Босха.

Головним ворогом Іспанії Філіпп ІІ вважав протестанську Англію. Між державами велась війна на морях — англійські пірати дедалі частіше нападали на іспанські галеони. Король підтримував змови проти Єлизавети, які очолювала Марія Стюарт. Але в 1587 р. Марія Стюарт була страчена. Розпочалася відкрита війна між Англією та Іспанією. У 1588 р. до Англії був направлений іспанський флот — «Непереможна армада». Вона була розгромлена англійським флотом.

Продовжувалася і війна з Османською імперією. Для боротьби з нею була створена «Священна ліга», де головувала Іспанія. У 1571 р. при Лепанто союзний флот Іспанії, Венеції та Папи Римського розгромив турецький флот. Могутність Османської імперії на Середземному морі була підірвана.

Активно втручалася Іспанія і в справи своєї сусідки — Франції. Під час гугенотської війни Філіпп ІІ активно підтримував католиків, у Парижі навіть перебував іспанський гарнізон. Але після того як королем став Генріх ІV, іспанські війська залишили Францію.

У 60-х рр. XVI ст. в Нідерландах розпочалося повстання проти Іспанії. Незважаючи на величезні кошти та зусилля, Іспанія втратила північні провінції Нідерландів.

У 1581 р. під час експедиції в Африку загинув португальський король. Філіпп ІІ обіцянками та інтригами схилив на свій бік знать і духовенство, і Португалія приєдналася до Іспанії.

Зразок відповіді

Іспанія за часів Філіппа ІІ

•        Філіпп ІІ (1555—1598 рр.). Дістав прізвисько «обережний король». Рідко залишав свою резиденцію Ескоріал, де багато працював. Створив систему абсолютної влади. Мадрид стає столицею Іспанії. Боротьба з Реформацією. Діяльність інквізиції.

•        Філіпп ІІ продовжував вести війни.

•        Англія: 1588 р. — знищення англійцями «Непереможної армади».

•        Османська імперія: створення «Священної ліги», де головувала Іспанія; 1571 р. — перемога іспанського флоту над турецьким при Лепанто.

•        Франція: підтримка Католицької ліги; 1598 р. — підписання миру з Францією.

•        Нідерланди: повстання 60-х рр. XVI ст. — відокремлення Нідерландів від Іспанії.

•        Португалія: захоплення країни після смерті короля Португалії.

•        Посилений тиск на морисків — їх масове виселення із країни. Початок занепаду Іспанської держави.

4.   Занепад Іспанії

Варіант 1

Розповідь учителя

Бажання утворити світову імперію привело до того, що іспанські королі більше уваги приділяли міжнародним справам, а Іспанію розглядали як засіб отримання ресурсів — золота та солдатів.

Відкриття Нового Світу та потік золота, який хлинув в Іспанію, спричинили «революцію цін», що призвела до економічної кризи в країні. Іспанія почала завозити хліб з інших країн, а вироби іспанських ремісників не користувалися попитом навіть в Америці.

Постійні війни на багато фронтів викликали ситуацію, коли золото та срібло «відпливало» з Іспанії скоріше, ніж потрапляло до країни. Війни виснажили економіку держави, спричинили економічну стагнацію.

Політика, спрямована на очищення іспанської землі від іновірців, призвела до того, що країну залишили тисячі євреїв та арабів — ремісників і вчених, науковців і письменників. Іспанія втратила величезну кількість фахівців, замінити яких ніхто не зміг.

Війни й економічний занепад викликав загальне ослаблення країни. У середині XVII ст. Іспанія перетворилася на другорядну європейську державу.

Варіант 2

Метод «Мозковий штурм»

(Методика проведення: див. урок № 1.)

На основі матеріалів, які були викладені раніше, визначте причини, що призвели до занепаду Іспанії.

Зразок відповіді

Причини занепаду Іспанії

•        Політика абсолютизму, яка не підтримувала національних інтересів.

•        «Революція цін» — економічний спад.

•        Постійні війни виснажили країну.

•        Внутрішня політика, яка спричинила вигнання євреїв та арабів.

IV. Узагальнення та систематизація знань

Тестове завдання

      Установіть хронологічну послідовність подій.

А  Діяльність «Непереможної армади»

Б  Битва при Лепанто

В  Повстання комунерос

Г  Приєднання Португалії до Іспанії

Відповідь: В, Б, А, Г.

Робота з документом

Прочитайте уривок із праці «Історія Середньовічної Іспанії» Альтаміра-і-Кревеа Рафаеля і дайте відповіді на запитання.

Альгамбрський декрет — королівський едикт, підписаний 31 березня 1492 р. Ізабеллою I Кастильською і Фердинандом II Арагонським, який зобов’язував усіх євреїв покинути володіння іспанської корони не пізніше 31 липня того ж року.

Указ мотивує це рішення «великим збитком для християн від спілкування, розмов та зв’язків з євреями, щодо яких відомо, що вони завжди намагаються всілякими способами і засобами відвернути віруючих християн від святої католицької віри і віддалити їх від неї і залучити й спокусити їх у свою нечестиву віру».

Євреям було заборонено не тільки повертатися до Іспанії, але навіть проїжджати через іспанські землі під страхом смерті та конфіскації всього майна. До закінчення цього строку євреї залишалися під «захистом і заступництвом короля», щоб вони могли «безпечно проходити і продавати і міняти і відчужувати все своє майно, рухоме і нерухоме, і розпоряджатися ним вільно». Проте всі ці гарантії в дійсності були малоефективні. Насильницький продаж часто приносив величезний збиток продавцю, особливо через конкуренцію, яка повинна була виникнути при майже одночасному продажі майна всіх євреїв. А оскільки до того ж їм заборонялося вивозити з Іспанії «золото, срібло, іншу карбовану монету та інші речі, заборонені до вивезення законами нашого королівства, крім товарів, не заборонених або не придбаних шляхом обміну», то ясно, що втрати вигнанців були величезні. Але багато хто з них намагалися обійти закон, вдаючись до грошових переказів за кордон, використовуючи свої зв’язки з єврейськими банкірами і купцями різних країн. 14 травня, на прохання самих вигнанців, що побоювалися насильства, була видана королівська грамота з новими гарантіями й оприлюднено розпорядження про порядок продажу та обміну майна євреїв.

До 31 липня всіх євреїв виселити не вдалося, і остаточний термін був продовжений до 2 серпня.

1.   Чому іспанські правителі вирішили вигнати євреїв із країни?

2.   Якими були наслідки вигнання євреїв з Іспанії?

V.   Підсумки уроку

Висновки

•        За Карла V та Філіппа ІІ Іспанія досягла найбільшої могутності.

•        Країна постійно воювала на багато фронтів, прагнучи створити світову імперію та захистити католицьку віру.

•        Війни й економічний занепад викликали загальне ослаблення країни. У середині XVII ст. Іспанія перетворилася на другорядну європейську державу.

VI. Домашнє завдання

Опрацюйте матеріал підручника: 1. § 8; 2. § 8; 3. § 8; 4. § 11.

 

Категорія: Всесвітня історія 8 клас | Додав: uthitel (03.12.2013)
Переглядів: 4168 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: