Урок № 6 Реформація - Всесвітня історія 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Всесвітня історія 8 клас

Урок № 6 Реформація

Урок № 6

Реформація

Мета: сформувати в учнів уявлення про католицьку церкву на межі XV—XVI ст.; створити умови для розуміння причин Реформації; розглянути перебіг подій Селянської війни в Німеччині; установити зв’язок між Реформацією та змінами в політичному й економічному житті Європи; схарактеризувати особистостей, що стали ідеологами Реформації; розвивати вміння порівнювати різні течії серед учасників Селянської війни в Німеччині та висловлювати власну думку щодо впливу релігії на життя людини.

Обладнання: підручник, карта світу, Європи, Німеччини.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття та назви: індульгенція, Священна Римська імперія, Габсбурги, Реформація, «12 статей», «Статейний лист», протестантизм, лютеранство.

Основні дати та події: 1517 р. — виступ М. Лютера проти індульгенцій, 1524—1525 рр. — Селянська війна в Німеччині, 1555 р. — підписання Аугсбурзького релігійного миру.

Історичні постаті: Мартін Лютер, Томас Мюнцер, Карл V.

Очікувані результати: учні навчаться: називати основні дати, пов’язані з Реформацією та Селянською війною у Німеччині; показувати на карті перебіг подій Селянської війни у Німеччині; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни; характеризувати людей, які стали ідеологами Реформації; наводити приклади наростання кризових явищ в католицькій церкві; порівнювати різні течії серед учасників Селянської війни у Німеччині; висловлювати власну думку щодо причин та наслідків Реформації.

I.    Організаційний момент

II.   Актуалізація опорних знань і вмінь

Варіант 1

Робота з таблицею

Заповніть таблицю, указавши у відповідному стовпчику порядкові номери характеристик.

1) Місто оточене муром, 2) міське будівництво виходило за межі муру, 3) вулиці в основному дуже вузькі, майдани малі, тісні, 4) широкі вулиці й просторі майдани, 5) дуже мало громадських будівель, 6) багато громадських будівель, 7) знать проживала за міською межею у власних володіннях, 8) будівництво палаців, маєтків для представників привілейованих станів і заможних буржуа, 9) у готичному архітектурному стилі споруджувалися лише громадські будівлі й палаци, 10) житлові будинки, маєтки і палаци споруджувалися у стилі бароко, рококо.

Зразок заповненої таблиці

Середньовічне місто

Місто Нового часу

1, 3, 5, 7, 9

2, 4, 6, 8, 10

 

Варіант 2

Повідомлення учнів

Учні виступають із повідомленнями за темою «Міське свято періоду Нового часу» та визначають, що спільного і відмінного було у святах Нового часу та сучасних.

ІII. Вивчення нового матеріалу

План

1.   Католицька церква на межі XV—XVI ст.

2.   Німеччина напередодні Реформації.

3.   Німецький гуманізм.

4.   Мартін Лютер і початок Реформації.

1)  Причини Реформації.

2)  Учасники Реформації.

3)  Початок Реформації. Мартін Лютер та Томас Мюнцер.

5.   Народна Реформація.

1)  Селянська війна в Німеччині.

2)  Причини поразки та наслідки Селянської війни в Німеччині.

6.   Від зародження протестантизму до Аугсбурзького миру.

1.   Католицька церква на межі XV—XVI ст.

Варіант 1

Випереджальне завдання

Під час розповіді вчителя складіть тезовий конспект. (Зразок відповіді наведено у варіанті 2.)

Розповідь учителя

У ХV—ХVІ ст. католицька церква впливала на політичне, економічне та культурне життя європейського суспільства. Вона була найбільшим землевласником Європи, тисячі селян працювали на церковних полях, у майстернях та на промислах. Звідусіль до Риму надходила десятина (десята частина від доходу віруючого). Проповідуючи просте та смиренне життя, самі представники церкви вели світське життя на рівні тогочасних правителів. Маючи величезні доходи, церковні ієрархи ні в чому собі не відмовляли. Жага до наживи змушувала їх вигадувати різні способи збагачення — продаж церковних посад та реліквій (які були сфабриковані), плата за обряди, встановлення свят та ювілеїв, які приносили церкві величезні доходи. Однією з найбільш прибуткових справ став продаж індульгенцій (спеціальні грамоти про «відпущення гріхів»). Великі прибутки приносила участь у лихварських операціях. Церква активно втручалася в державні справи, намагаючись керувати монархами. Хоча ідеї хрестових походів зазнали невдач, церква продовжувала боротьбу за поширення свого впливу і на відкритих континентах.

Варіант 2

Складання тез

Використовуючи текст підручника, складіть тезовий конспект про католицьку церкву в Новий час.

Зразок відповіді

Характеристика католицької церкви в Новий час

•        Політичне та культурне піднесення папства (початок ХVIII ст. — будівництво собору Св. Павла в Римі), з одного боку, та криза — з другого.

•        Світський спосіб життя Римських Пап і церковних ієрархів (свята, меценатство, війни).

•        Поширення продажу церковних посад.

•        Фабрикація християнських святинь.

•        Збільшення ювілейних дат.

•        Поширення боротьби монархів із церквою.

•        Криза ідеї хрестових походів.

•        Активний продаж індульгенцій.

2.   Німеччина напередодні Реформації

Варіант 1

Випереджальне завдання (Робота з таблицею)

Під час розповіді вчителя заповніть таблицю. (Зразок заповненої таблиці наведено у варіанті 2.)

Розповідь учителя

На початку ХVІ ст. Німеччина не існувала — були численні королівства, князівства, землі та міста в складі Священної Римської імперії. Очолював німецькі землі імператор, якого обирали курфюрсти (правителі найбільших німецьких земель). Реальної влади імператор не мав. Починаючи від 1438 і до 1806 р. імператори обиралися з родини Габсбургів. У Німеччині існував рейхстаг (імперське зібрання з курфюрстів, духовних і світських князів і представників міст). У князівствах були поширені ландтаги — станово-представницькі органи місцевого дворянства, духовенства і князівських міст. У країні фактично не існувало єдиної влади, фінансів та армії.

Економіка німецьких земель розвивалася нерівномірно. На деяких територіях відбувалося піднесення господарства — розвивалася торгівля, виникали капіталістичні відносини, зміцнювалася банківська справа (німецькі банкіри кредитували імператорів, королів та Римських Пап). Але більшість німецьких земель занепадала — кордони стримували розвиток торгівлі, феодальні відносини гальмували економіку. Основу економічного життя складало сільське господарство, яке ґрунтувалося на феодальному землеволодінні.

Католицька церква отримувала найбільші доходи саме від німецьких земель. Церкві належали величезні земельні володіння і навіть міста. Із семи курфюрстів троє були архієпископами. Духовенство було звільнене від податків і підпорядковувалося тільки церковному суду.

На початку ХVІ ст. в Німеччині проживало близько 12 млн осіб. Більшість населення Німеччини складали селяни, які перебували у феодальній залежності. Із виникненням капіталістичних відносин з’являється буржуазія (бюргери), яка починає відігравати активну роль у житті країн. Серед населення поширюються антицерковні настрої та розвиваються ідеї гуманізму.

Варіант 2

Робота в групах

Об’єднати учнів у чотири групи і запропонувати, використовуючи відповідний матеріал підручника, скласти характеристику Німеччини напередодні Реформації за такими напрямками: політичне життя (І група), економічне життя (ІІ група), релігійне життя (ІІІ група), соціальне життя (IV група).

Після завершення роботи вчитель або учні узагальнюють інформацію у вигляді таблиці на дошці.

Зразок заповненої таблиці

Німеччина напередодні Реформації

Сфера

Характеристика

Політичне життя

Роздробленість — велика кількість князівств і церковних володінь. Частина Священної Римської імперії. Влада імператора (якого обирали курфюрсти) була обмеженою. Відсутність єдиних органів влади, армії, фінансів

Економічне життя

Піднесення господарства. Посилення феодальних відносин на селі. Суперечності економічного розвитку з роздробленістю. Розвиток торгівлі

Релігійне життя

Привілейоване становище католицької церкви. Найбільші доходи з німецьких земель. Духовенство було звільнене від податків і підпорядковувалося тільки церковному суду

Соціальне життя

Більшість населення (90 %) проживало в селі. Поширення ідей гуманізму. Зростання впливу бюргерства (буржуазії). Поширення антицерковних поглядів населення

 

3.   Німецький гуманізм

Розповідь учителя

Період кінця ХV — початку ХVІ ст. ознаменувався розвитком гуманізму.

Гуманізм (від латин. humanus — людяний, людський) — світське вільнодумство епохи Відродження, що протистояло середньовічній схоластиці й духовному пануванню церкви. У широкому розумінні — визнання цінності людини як особистості, її пра́ва на вільний розвиток і виявлення своїх здібностей.

Найбільшого розвитку у своїй антицерковній формі гуманізм досяг у Німеччині. На початку XVI ст. в Німеччині існували 16 університетів, у більшості з яких викладали вчені-гуманісти. Ідеологія німецького гуманізму розвивалася на критиці католицизму. Саме тоді сягнула піку свого розквіту гуманістична сатира, затверджувалися нові суспільні ідеали, розгорталися пошуки нових форм розвитку релігійного життя.

Яскравими представниками німецького гуманізму стали Себастьян Брант (представник сатиричного гуманізму, автор книги «Корабель дурнів), Еразм Роттердамський (письменник та вчений, автор книги «Похвала глупоті»), Ульріх фон Гуттен (представник рицарства, виступав за сильну державу), Йоганн Рейхлін (філософ).

Німецький гуманізм став ідейною основою противників католицької церкви.

Робота з документом

Прослухайте уривок із твору «Корабель дурнів» С. Бранта і дайте відповіді на запитання.

Берись до діла з головою,
Обачним будь перед їздою.
<…> Діла ідуть тоді прекрасно,
Коли їх роблять своєчасно.
А хто все чинить хапкома,
Той тільки ноги полама.

1)  До чого закликає автор?

2)  Наскільки доречні ці рядки в наші часи?

4.   Мартін Лютер і початок Реформації

Реформація — це християнський церковно-релігійний, духовно-суспільний і політичний рух оновлення у країнах Західної та Центральної Європи в XVI ст., спрямований на повернення до біблійних першоджерел християнства в їхній суті, що набув форми релігійної боротьби проти католицької церкви й папської влади. Унаслідок Реформації відбулися духовні, політичні та економічні зміни всесвітнього характеру, які поділили Європу на два табори — прихильників та противників Реформації. Події, які розвинули могутній рух Реформації, розпочалися у Німеччині.

1)  Причини Реформації

Варіант 1

Розповідь учителя

Саме Німеччина виявилася «слабкою ланкою» католицької церкви. Усі верстви населення прагнули змін у житті католицької церкви. Ідеологічними засадами Реформації стали ідеї гуманізму. Феодали прагнули розподілити між собою величезні земельні володіння церкви. Поява нових соціальних груп — буржуазії та найманих працівників — вела до кризи традиційного феодального суспільства і потребувала змін у житті. Дедалі більше віруючих вимагали «дешевої» церкви. Влада німецьких земель бажала підпорядкувати церкву для власних інтересів, а світські феодали прагнули зміцнити свої позиції.

Варіант 2

Метод «Мозковий штурм»

(Методика проведення: див. урок № 1.)

Опрацюйте відповідний матеріал підручника та сформулюйте причини Реформації.

Зразок відповіді

Причини Реформації

•        Підпорядкування церкви місцевій владі та здобуття церквою незалежності від Риму.

•        Створення «дешевої» церкви.

•        Боротьба з феодалізмом для певних груп.

•        Перерозподіл землі та інших багатств церкви.

•        Поширення ідей гуманізму, зміна у світоглядах.

•        Криза традиційного суспільства.

2)  Учасники Реформації

Варіант 1

Випереджальне завдання (Робота з таблицею)

Під час розповіді вчителя заповніть таблицю. (Зразок заповненої таблиці наведено у варіанті 2.)

Розповідь учителя

У реформаційному русі Німеччини брали участь різні соціальні групи населення. Кожна група мала свої цілі. Усі вони бажали реформування католицької церкви, але реформа повинна була задовольнити різні потреби цих груп. Великі феодали — князі, графи та герцоги — бажали звільнитися від втручання церкви, яка диктувала власні умови. Крім того, вони вважали за необхідне провести секуляризацію церковних земель і зазіхали на церковні багатства. Рицарство вважало, що земля, яка перебувала у власності церкви, мала належати їм, і також претендували на церковні багатства. Середнє та нижче духовенство вимагало реформи як структури самої церкви, так і багатьох церковно-духовних догм, обрядів. Буржуазія виступала за «дешеву» церкву, яка буде «зберігати душу», а не вимагати грошей і втручатися у справи. Селянство очікувало на скасування десятини та прагнуло земель, які належали церкві. Селяни, які були залежними від церкви (працювали на церковних полях), боролися за самостійність. Міська біднота виступала за рівність, проти гноблення католицькою церквою.

Варіант 2

Робота в групах

Об’єднати учнів у шість груп і запропонувати, використовуючи матеріал підручника, визначити мету різних суспільних станів, заради якої вони брали участь у Реформації: князі (І група), рицарі (ІІ група), духовенство (ІІІ група), буржуазія (IV група), селяни (V група), міська біднота (VI група). Після завершення роботи вчитель або учні узагальнюють інформацію у вигляді таблиці на дошці.

Зразок заповненої таблиці

Учасники Реформації

Суспільний стан

Мета участі в Реформації

Князі

Звільнення від втручання церкви та підпорядкування її собі

Рицарі

Отримання земель та багатств церкви

Духовенство

Реформування католицької церкви

Буржуазія

«Дешева» церква, звільнення від поборів

Селяни

Скасування десятини, отримання церковної землі

Міська біднота

Боротьба з католицтвом за рівність

 

3)  Початок Реформації. Мартін Лютер та Томас Мюнцер

Розповідь учителя

У відповідь на чергову кампанію з поширення індульгенцій професор богослов’я Віттенберзького університету, чернець ордену августинців Мартін Лютер 31 жовтня 1517 р. прибив на двері каплиці Віттенберзького замку список із 95 тезами, де засудив торгівлю індульгенціями. Цей день і вважається початком Реформації в Німеччині.

Варіант 1

Повідомлення учнів

Учні виступають із повідомленнями про Мартіна Лютера та Томаса Мюнцера, решта школярів складають тезовий конспект за доповідачами.

Варіант 2

Випереджальне завдання

Під час розповіді вчителя про Мартіна Лютера та Томаса Мюнцера складіть тезовий конспект про події з життя лідерів Реформації.

Розповідь учителя

Мартін Лютер (1483—1546 рр.) навчався в Ерфуртському університеті, де здобув звання магістра вільних мистецтв. Став ченцем-августинцем і повністю присвятив себе служінню Господу. Викладав у Віттенберзькому університеті, де став доктором теології. 31 жовтня 1517 р. прибив до дверей Замкової церкви «95 тез», у яких спростовував рятівну силу індульгенції, вважав, що «спасіння душі» можливе тільки через віру, а не через обряди, заперечував панівне становище церкви в суспільстві. Він відмовився їхати на церковний суд до Риму і в 1521 р. публічно спалив папську буллу про відлучення його від церкви, а самого Папу назвав Антихристом. Цього самого року Лютер виступив на засіданні рейхстагу у Вормсі, де відмовився зректися своїх переконань. Імператор Карл V оголосив Мартіна Лютера поза законом, але він переховувався в курфюрста Фрідріха Саксонського. У замку Лютер переклав Новий Заповіт із латини німецькою мовою. Після поширення Реформації змінив свої радикальні погляди й вимагав придушення повстання селян.

Виступ Лютера здобув підтримку значної частини населення Німеччини. Багато людей стали перекладати тези Лютера з латини німецькою мовою і поширювати їх по всій країні. У Німеччині розпочалася Реформація, яка охопила всі верстви населення.

Багато послідовників Мартіна Лютера бажали реформування не тільки католицької церкви, а й політичного ладу Німеччини. Якщо князі, підтримавши Мартіна Лютера, оголосили про невтручання церкви у державні справи, то рицарі вирішили захопити церковні володіння. Рицарські загони на чолі з Ульріхом фон Гуттеном були розбиті загонами князів. А ідеї Реформації продовжували поширюватися серед населення. Палким прихильником Мартіна Лютера був мандрівний проповідник Томас Мюнцер.

Томас Мюнцер (бл. 1490—1525 рр.) — німецький богослов. Спочатку був підтриманий Мартіном Лютером, але через його радикальні погляди їхні шляхи розійшлися. Т. Мюнцер вважав, що Реформація — це початок становлення Царства Божого (нікого немає над людьми, крім Бога). Крім того, люди Реформації — знаряддя Бога, і Бог продовжує розмовляти з людьми. Мюнцер вважав, що головна причина негараздів — Папа та князі, які не турбуються про простих людей. Був автором «Статейного листа». Під час Селянської війни в Німеччині він не тільки проповідував, а й очолив загін повсталих селян. Загинув під час повстання.

5.   Народна Реформація

1)  Селянська війна в Німеччині

Варіант 1

Розповідь учителя

Ідеї Реформації знайшли широку підтримку серед селян Німеччини, які вимагали не просто реформації церкви, а зміни існуючого ладу. Проповіді Томаса Мюнцера про «царство Боже» на землі підштовхнули їх до повстання. Збільшення податків та обмеження самоврядування селянських общин стало основними причинами Селянської війни (1524—1525 рр.). У червні 1524 р. починаються заворушення, війна охопила Південно-Західну та Середню Німеччину. Наприкінці 1524 р. Томас Мюнцер пише «Статейний лист», який проголошує необхідність передання влади народу. У березні повстанці Франконії та Саксонії висувають свою програму — «12 статей», яка містила більш помірковані вимоги: скасування особистої залежності та церковної десятини, зменшення оброку та панщини, справедливий суд тощо. Бюргери та рицарі викладають свої вимоги у «Гейльбронській програмі», яка була направлена на створення централізованої держави та захисту прав буржуазії. Повстання охоплювало дедалі більше земель Німеччини, загалом у ньому взяло участь близько 200 тис. осіб. Повстанці захоплювали замки та монастирі, вбивали феодалів та священиків. Зібравши численну армію, князі почали придушувати повстання. У травні 1525 р. повстанці були розгромлені в битві при Беблінгемі та поблизу Франкенгаузена. Томас Мюнцер був страчений.

Варіант 2

Робота з таблицею

Опрацюйте відповідний матеріал підручника та складіть хронологічну таблицю подій Селянської війни в Німеччині.

Зразок заповненої таблиці

Події Селянської війни в Німеччині

Дата

Подія

Червень 1524 р.

Початок заворушень у Південно-Західній Німеччині

Кінець 1524 — початок 1525 р.

«Статейний лист» Т. Мюнцера, початок повстання у Верхній Швабії

Березень 1525 р.

«12 статей» — помірковані погляди повсталих, поширення повстання у Франконії та Саксонії. У Тюрингії повстанців очолив Т. Мюнцер

Квітень 1525 р.

Поширення повстання на інші частини Німеччини, початок придушення повстання

Травень 1525 р.

Розгром повстанців у битві при Беблінгемі та поблизу Франкенгаузена

 

2)  Причини поразки та наслідки Селянської війни в Німеччині

Варіант 1

Розповідь учителя

Селянська війна 1524—1525 рр. зазнала поразки. Під час придушення повстання загинуло близько 100 тис. осіб. Хоча Селянська війна й охопила велику територію, але кожний загін повстанців діяв у своєму районі, була відсутня скоординованість дій. Повстанці не мали єдиного керівництва. Крім того, селяни не були професійними військовими, не мали зброї та необхідних навичок. Бюргери та рицарі спочатку підтримали повстання, але, побачивши наслідки, перейшли на бік феодалів.

Селянська війна мала такі наслідки. Відбувся перегляд церковних володінь у Німеччині — більшість земель перейшла до рук феодалів. Католицька церква суттєво втратила свої позиції — провідну роль починає відігравати лютеранська церква. Німецькі землі поділилися за релігійною ознакою. Реформація закріпила роздробленість Німеччини.

Варіант 2

Метод «Навчаючи — вчуся»

Учитель об’єднує учнів у пари і пропонує, використовуючи матеріал підручника, скласти тези про причини поразки Селянської війни в Німеччині (один учень із пари) та наслідки Реформації в Німеччині (другий учень із пари). Після опрацювання матеріалу учні обмінюються інформацією.

Зразок відповіді

Причини поразки Селянської війни в Німеччині

•        Розрізненість дій.

•        Відсутність єдиного керівництва.

•        Незнання селянами військової справи.

•        Відсутність союзників (буржуазії, бюргерів та плебсу).

•        Наслідки Реформації.

•        Секуляризація церковних володінь у Німеччині.

•        Розкол у католицтві — виникнення лютеранства.

•        Поділ Німеччини за релігійною ознакою.

•        Закріплення роздробленості Німеччини.

6.   Від зародження протестантизму до Аугсбурзького миру

Розповідь учителя

Війна між прихильниками та противниками ідей Реформації в Німеччині тривала ще кілька десятків років. Прихильники М. Лютера в Північній Німеччині реформували католицьку церкву. У 1529 р. на засіданні рейхстагу у Шпаєрі представники католицької церкви спробували повернути старі порядки в охоплені Реформацією землі, але п’ятеро князів і 14 міст, які були прихильниками Реформації, склали протест, у якому відмовилися підкорятися рішенню більшості. Відтоді прихильників ідей Реформації (Мартіна Лютера) стали називати протестантами, а лютеранську церкву — протестантською.

Протистояння переросло у війну, яка тривала близько десяти років. У 1555 р. у місті Аугсбурзі на засіданні рейхстагу було укладено релігійний мир між німецькими князями та імператором Карлом V. Цей мир проголошував рівноправ’я католиків і протестантів. Право визначати релігію у своїх володіннях дістали князі, а піддані мусили дотримуватися тієї віри, яку сповідував князь, тобто діяв принцип «Чия влада, того й віра».

Додатковий матеріал

Шмалькальденська війна (1546—1547 рр.) — війна між імператором Карлом V і протестантами Шмалькальденського союзу (оборонний союз німецьких протестантських князів і міст проти релігійної політики імператора Карла V), перший масштабний збройний конфлікт між католиками і протестантами. Імператора Карла V підтримав Папа Павло ІІІ та іноземні союзники, а протестанти не знайшли союзників і діяли самостійно. Війська союзу зазнали нищівної поразки під Мюльбергом. Велика частина земель переможених дісталася союзнику Карла протестантському герцогу Моріцу Саксонському. Однак успіх Карла був короткочасним, проти нього повстали навіть його союзники. Невдовзі боротьба відновилась і завершилася невдачею для імператора. Князі боялися посилення влади імператора й уклали союз із французьким королем Генріхом ІІ. Почалася Друга Шмалькальденська війна, що закінчилася повною поразкою Карла V. Її підсумком стало підписання у 1555 р. Аугсбурзького релігійного миру.

IV. Узагальнення та систематизація знань

Варіант 1

Фронтальне опитування

Організувати фронтальне опитування за матеріалами теми уроку.

Варіант 2

Робота з документом

Прочитайте уривок із маніфесту «12 статей» і дайте відповіді на запитання.

По-перше, наше уклінне прохання і бажання — мати право всією общиною обирати собі священика й усувати його.

По-друге, ми згодні давати справедливу зернову десятину, але лише так, як належить. Адже якщо її потрібно давати Богові та його людям, то вона дістається священику, якщо він звіщає правильне слово Боже. Надалі ми бажаємо, щоб цю десятину збирали наші церковні старости і давали б належне утримання священику, обраному всією общиною. Малої ж десятини ми не хочемо давати зовсім.

По-третє, до цього часу звичним було вважати нас «власними» людьми. Беручи до уваги, що Христос пролиттям своєї дорогоцінної крові звільнив усіх нас, тому відповідає Письму, аби ми були вільними.

<…> По-п’яте, наші пани привласнили всі ліси. Ось наша думка: ліси повинні знову перейти в користування всієї общини.

По-шосте, ми зазнаємо великого обтяження від панщини, яка зростає і збільшується щодня. Ми бажаємо, щоб нас не приневолювали настільки сильно.

По-сьоме, ми не хочемо дозволяти панові обтяжувати нас і надалі, але подібно до того, як пан здає селянинові землю, так останній повинен володіти нею на основі угоди пана із селянином. Пан не повинен ні до чого примушувати, ні до яких дворових та інших служб, щоб селянин і без обтяжень користувався землею.

<…> По-десяте, дехто привласнив общинні луги, а також ріллю. Ці землі ми хочемо знову повернути в наше спільне користування.

1.   Визначте, які права захищали селяни.

2.   Проти кого були спрямовані ці вимоги?

V.   Підсумки уроку

Висновки

Реформація стала однією з найперших «релігійних революцій», яка змінила світ і дала поштовх подальшому розвитку світу — появі нових світоглядів, зміні в суспільному, економічному та побутовому рівнях життя людей. Реформація стала ще одним щаблем становлення не тільки сучасної Європи, але й усього світу.

VI. Домашнє завдання

1.   Опрацюйте матеріал підручника: 1. § 5; 2. § 5; 3. § 5; 4. § 8.

2.   Складіть кросворд за вивченим матеріалом.

 

Категорія: Всесвітня історія 8 клас | Додав: uthitel (03.12.2013)
Переглядів: 6073 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
1  
что за порнуха внизу?

Ім`я *:
Email *:
Код *: