Урок № 4 Матеріальний світ і суспільство - Всесвітня історія 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Всесвітня історія 8 клас

Урок № 4 Матеріальний світ і суспільство

Урок № 4

Матеріальний світ і суспільство

Мета: сформувати в учнів уявлення про матеріальний світ і суспільство в Новий час; створити умови для розуміння причин руйнування середньовічного устрою; розглянути характерні риси матеріального світу людини Раннього Нового часу; установити зв’язок між технічними відкриттями та змінами в політичному й економічному житті Європи; схарактеризувати нові риси матеріального світу, нові цінності західноєвропейців; розвивати вміння порівнювати картину світу, життя людей Середньовіччя та Раннього Нового часу; висловлювати власну думку щодо змін у соціально-економічному житті та політичних структурах.

Обладнання: підручник, карта світу, Європи, Америки, Африки.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття та назви: мануфактура, капіталізм, нове дворянство, світова торгівля, промислова революція, бомбарда, мушкет, індустріальна (промислова) держава, біржа, банк, торговельна компанія, книгодрукування, водяне колесо.

Основні дати та події: XV—XVI ст. — виникнення перших банків, XV ст. — поява перших мануфактур, друга половина XVІІІ ст. — промислова революція.

Історичні постаті: Миколай Коперник, Йоганн Гутенберг.

Очікувані результати: учні навчаться: називати час технічних винаходів, змін у суспільстві; показувати на карті нові торговельні шляхи, центри світової торгівлі; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни; характеризувати нові риси матеріального світу, нові цінності західноєвропейців; наводити приклади нових цінностей західноєвропейців; порівнювати картину світу, життя людей Середньовіччя та Раннього Нового часу; висловлювати власну думку щодо змін у соціально-економічному житті та політичних структурах.

I.    Організаційний момент

II.   Актуалізація опорних знань і вмінь

Історичний диктант

1.   Які країни розпочали пошуки нових земель через океан? (Іспанія та Португалія.)

2.   Хто відкрив Америку? (Х. Колумб.)

3.   Хто очолив першу навколосвітню подорож? (Ф. Магеллан.)

4.   Хто відкрив морський шлях до Індії? (Васко да Гама.)

5.   Як називалися кораблі, на яких відкривали нові землі? (Каравели.)

6.   Як називали завойовників Америки? (Конкістадори.)

7.   Хто підкорив ацтеків? (Е. Кортес.)

8.   Хто очолив експедицію до інків? (Ф. Пісарро.)

9.   Як називалися держави, які мали колонії? (Колоніальні імперії.)

10.   Що відбулося в результаті необмеженого ввезення золота? («Революція цін».)

Розв’язування кросвордів

Учні, які отримували індивідуальне завдання, презентують кросворди, решта школярів колективно їх розв’язують.

III. Вивчення нового матеріалу

План

1.   Людина й природа.

2.   Господарювання, мануфактури, капіталізм.

3.   Технічні вдосконалення.

4.   Зміни в суспільстві.

5.   Шлюб і сім’я, становище жінки.

1.   Людина й природа

Випереджальне завдання

Під час розповіді вчителя складіть тезовий конспект.

Розповідь учителя

Життя більшості населення світу в XVI—XVIII ст. було тісно пов’язане з природою. Люди використовували продукти, які вони могли самостійно виростити. Будь-які природні катаклізми (посуха, морози тощо) призводили до жахливих наслідків — голоду, епідемій. Населення вирушало на пошуки «кращої долі» (міграційні процеси).

Від XIV ст. у Західній Європі почалося похолодання. Воно тривало до кінця XVII ст., поки не встановився клімат, який в основному зберігся до наших днів.

Європа була густо заселена (у середньому 30—40 осіб на 1 км2). Більшість населення проживала в невеликих поселеннях. Збереглося ще багато лісів, які давали людям можливість поповнити свій раціон. Люди, які проживали на узбережжі, активно використовували дари моря. Завдяки Великим географічним відкриттям населення почало споживати рослини з американського континенту (картопля, кукурудза, томати та ін.), що суттєво покращило ситуацію з харчуванням.

Міста були невеликими (2—3 тис. осіб) і зберігали середньовічний вигляд. Міста із десятками тисяч жителів вважалися великими. Найбільшими містами були Флоренція, Венеція, Антверпен, Лондон, Париж — у них проживало понад 100 тис. осіб. У багатьох містах була відсутня каналізація, а проблеми з водопостачанням відчувалися в багатьох столицях (у Парижі використовували воду вже брудної Сени, а в Лондоні воду розвозили тричі на тиждень). Початок масового кам’яного будівництва та нові досягнення науки і техніки покращували ситуацію.

Уся Європа була вкрита мережею доріг, але вони були переважно ґрунтові, тому сполучення річками та морем користувалося великим попитом.

Населення Європи збільшувалося — від 1600 до 1800 р. його кількість зросла вдвічі (від 100 млн до 200 млн осіб). Підвищувалася тривалість життя, покращувався раціон, відбувалися зміни в гігієні.

Людська діяльність у Європі призвела до певних екологічних змін — були майже знищені ліси (деревина використовувалася для будівництва та опалення, а земля під лісом — для ведення сільського господарства, будівництва доріг та розширення населених пунктів, особливо міст).

Зразок відповіді

Людина і природа

•        XVI—XVIII ст. — основне населення складають селяни.

•        Європа густо заселена (у середньому 30—40 осіб на 1 км2).

•        Існує багато невеликих поселень.

•        Міста були невеликими (2—3 тис. жителів) і зберігали середньовічний вигляд.

•        Система водопостачання практично відсутня: у великих містах — елементи водогонів та каналізації, у невеликих — їх повна відсутність.

•        Дороги ґрунтові, частіше користувалися водними шляхами.

•        Багато лісів — дичина, ягоди, гриби.

•        Розвиток риболовлі як один з основних видів забезпечення їжею в приморських містах та селищах.

•        Природні катастрофи викликали соціальні катаклізми — голод, епідемії, міграції населення.

•        Зростання населення Західної Європи (1600—1800 рр. — удвічі), збільшення тривалості життя (але зберігався високий рівень дитячої смертності).

•        Поліпшення харчування, поступові зміни в гігієні.

2.   Господарювання, мануфактури, капіталізм

Розповідь учителя

У XVI—XVII ст. у Західній Європі відбувалося зародження капіталізму. Цей процес потребував тривалого часу та певних умов: по-перше, наявності вільного капіталу, необхідного для організації виробництва (вартість землі для організації виробництва, будівництва та придбання техніки, купівля сировини, оплата роботи працівників тощо); по-друге, наявності людей, які б погодились працювати за гроші на виробництві та були б вільні; по-третє, наявності споживачів, які були б готові купувати продукцію. Виникнення великого капіталу стало результатом Великих географічних відкриттів, а збільшення кількості населення та зміни у їх житті створили ринок вільної робочої сили та споживачів. Величезна кількість коштовного металу, що спровокувала «революцію цін», і розвиток світової торгівлі, що приносила небачені прибутки, сприяли поступовому переходу від феодальної економіки до капіталістичної. Цей період отримав назву первісного накопичення капіталу. Одним із кроків формування капіталізму стала поява виробництв нового типу — мануфактур.

Мануфактура — це велике виробництво, що ґрунтується на ручній праці; форма промислового виробництва, що характеризується поділом праці між найманими робітниками та використанням ручної праці.

Метод «Мозковий штурм»

(Методика проведення: див. урок № 1.)

Пригадайте, якими були майстерні ремісників, та поміркуйте, що спричинило появу мануфактур.

Учитель записує результати роботи на дошці.

Зразок відповіді

Основні причини виникнення мануфактур

•        Збільшення потреб на вироби ремісників.

•        Нові технічні винаходи.

•        Існування ринку вільної робочої сили.

•        Збільшення капіталу, необхідного для організації виробництва.

Варіант 1

Розповідь учителя

Першим ранньокапіталістичним підприємством була мануфактура. У мануфактурному виробництві використовувалася ручна праця, але, на відміну від майстерні, це були великі підприємства, у яких іноді налічувалися сотні працівників. Другою відмінністю мануфактури є розподіл праці. Робітник здійснював лише декілька операцій (іноді навіть одну), це прискорювало процес виробництва у зв’язку з підвищенням майстерності робітників. Також характерним було використання найманої праці — робітники були особисто вільні й працювали на мануфактурах за гроші. Усе на мануфактурі належало власнику — сировина, будівля, верстати, а також вироблена продукція. Крім того, на мануфактурах активно використовували механічні пристрої. Перші мануфактури виникають у нових видах виробництва — друкарство, скловаріння, суднобудування, виготовлення зброї. Мануфактури були таких видів:

•        розсіяна мануфактура. Власник купував сировину і роздавав робітникам, які виробляли продукцію вдома. Таким чином, робітники були найманими працівниками, але повністю залежали від власника. Була поширена в ткацтві;

•        централізована мануфактура. Підприємець будував майстерню, купував обладнання та наймав робітників. Саме в такому виді мануфактур активно використовувався розподіл праці. Централізована мануфактура була найбільш поширеною в нових видах виробництва, які мали складне виробництво, — друкарство, виробництво зброї.

Поступово мануфактури витісняють цехові майстерні.

Варіант 2

Завдання

Опрацюйте відповідний матеріал підручника та складіть тезову характеристику мануфактури.

Після цього вчитель (або учні) оформлює результати роботи на дошці.

Зразок відповіді

Мануфактура

•        Велике виробництво, що ґрунтується на ручній праці.

•        Виникає в нових видах виробництва — друкарство, скловаріння, суднобудування, виготовлення зброї.

•        Існує розподіл праці.

•        Працюють наймані робітники, які є особисто незалежними.

•        Використання механічних пристроїв.

•        Вироби належать власникові мануфактури.

•        Розсіяна мануфактура — виробництво певних видів продукції вдома в робітника (переважала в ткацькій промисловості).

•        Централізована мануфактура — виробництво зосереджене в одному місці.

•        Перше раннє капіталістичне підприємство.

3.   Технічні вдосконалення

Варіант 1

Випереджальне завдання (Робота з таблицею)

Під час розповіді вчителя заповніть таблицю. (Зразок заповненої таблиці наведено у варіанті 2.)

Розповідь учителя

На початку Нового часу головним джерелом енергії була сила м’язів людини й тварини, вода та вітер. Ранній Новий час не приніс технічних відкриттів — продовжується використання винаходів минулих часів та вдосконалення існуючих механізмів.

Людина активно використовувала силу води, вдосконалюючи водяне млинарське колесо — горизонтальне колесо було оснащене лопатками, вертикальне — збільшене в діаметрі. Його активно використовували у ковальській справі (молот та прес), у гірничій справі (відкачування води з копалень, підняття корисних копалин та ґрунту), під час виготовлення паперу, у сукновальній справі тощо.

Теплову енергію людина виробляла за допомогою деревини та торфу, але площі лісів у Європі швидко зменшувались, і дедалі більше уваги починають приділяти кам’яному вугіллю. Його використовують у металургії, соле- та миловарінні, під час виготовлення коксу, скла та черепиці.

Технічним переворотом у металургії став винахід домни. Використання кам’яного вугілля та нагнітання кисню зробили домну не просто заміною горнила, а наступним якісним кроком у розвитку виробництва. Ускладнилася технологія — спочатку виготовляли чавун, а потім із нього сталь. Продукція стала більш якісною, збільшилися її обсяги. Частіше використовуються різні сплави.

Поява друкарського верстата здійснила революцію в Європі. Змінилися підходи до освіти, у сотні разів збільшилася аудиторія, яка отримувала друковану продукцію. Книгодрукування прискорило поширення інформації. Великими тиражами почали виходити газети та журнали.

Зазнало змін і ткацтво. Технічні винаходи у вигляді самопрядки та використання горизонтального ткацького верстата сприяли полегшенню та прискоренню процесу прядіння, збільшенню якості й обсягів продукції.

Технічні винаходи у зброярстві змінили не тільки армію, але й способи ведення війн. Нова вогнепальна зброя, яка мала відмінну якість (гармати не кували, а відливали, для нарізання дула використовували верстати), суттєво зменшила значення рицарства, викликала зростання ролі піхоти. Змінився зовнішній вигляд укріплень.

Річковий та морський транспорт продовжував відігравати основну роль у перевезенні вантажу. Виникають нові кораблі (каравели, галеони, караки), які мають більшу швидкість, маневреність та можуть перевозити більше вантажу. Нові астрономічні прилади (компас, астролябія) дозволяють кораблям вільно рухатися морськими та океанськими просторами. Відбувається будівництво нових портів та реконструкція старих, у яких починають використовувати механічні пристрої для розвантаження кораблів.

Варіант 2

Робота з таблицею

Опрацюйте відповідний матеріал підручника та заповніть таблицю.

Зразок заповненої таблиці

Технічні винаходи Нового часу

Назва винаходу

Характеристика

Водяне млинарське колесо

Удосконалення: горизонтальне колесо було оснащене лопатками, вертикальне — збільшене в діаметрі. Використання: колесо молота та преса, підняття руди та відкачування води, металургія, рух сукновальні, виготовлення паперу, шліфування тощо

Використання вугілля

У соле- та миловарінні, металургії, виробництві коксу, скла та черепиці

Домна

Отримання чавуну, сталі, сплавів. Збільшення обсягів

Книгодрукування

Поява друкарського верстата. Розвиток освіти та науки. Швидке поширення знань, охоплення більшої кількості населення інформацією

Ткацтво

Самопрядка. Ткацький верстат (горизонтальний). Прискорення процесу прядіння, підвищення якості, збільшення обсягів продукції

Зброярство

Нові види зброї (аркебуз, мушкет, гармати). Зменшення значення рицарів, зростання ролі піхоти. Нове значення та форма фортеці

Судноплавство

Нові види кораблів (галеон, каравела, карака). Астрономічні прилади (морський компас, астролябія). Будівництво нових і реконструкція старих портів. Портові механізми

 

4.   Зміни в суспільстві

Завдання

Пригадайте, яким був поділ на суспільні стани за часів Середньовіччя. (Ті, що моляться, — представники духовенства; ті, що воюють, — феодали та дворяни; ті, що працюють, — селяни, торговці, ремісники.)

Варіант 1

Випереджальне завдання (Робота з таблицею)

Під час розповіді вчителя заповніть таблицю. (Зразок заповненої таблиці наведено у варіанті 2).

Розповідь учителя

Поділ суспільства на стани, який виник у часи Середньовіччя, уже не відповідав дійсності. Перехід до капіталістичного світу формував нові відносини в суспільстві. Католицька церква поступово втрачала впливовість, що позначалося на її ролі в житті європейського суспільства. Змінювалися і феодальні відносини. Зникала роль феодального володіння. Нові технічні винаходи звели нанівець роль рицарів. Людина з мушкетом прирівнювалася до важко озброєного рицаря, який витратив роки на підготовку. Поява гармат перетворила грізні замки на звичайне житло. Феодали намагалися зберегти привілеї «старого життя». Досить часто «старе дворянство» відстоювало свої права навіть зі зброєю в руках.

Разом із тим серед дворян були й такі, які втілювали в життя нові методи управління та отримання прибутку — займалися підприємництвом та торгівлею, вирощували нові культури та будували мануфактури. У цей час серед заможних купців з’явилися носії дворянських звань, яких називали «нові дворяни».

Капіталістичні відносини сформували самостійні групи за засобами отримання прибутків — буржуазію та найманих робітників.

Банкіри та купці, підприємці та цехові майстри, лихварі та торговці — усі вони, разом із новими дворянами, утворили новий клас — буржуазію, тобто власників капіталів, які використовують працю найманих робітників. Назва «буржуазія» походить від назви жителів середньовічних міст — бюргерів, або буржуа.

Розорені селяни та ремісники, підмайстри і слуги та інші прошарки збіднілого населення складали велику групу найманих робітників, які нічого не мали, окрім «власних рук». Вони й стали основою формування нового класу в суспільстві — пролетарів.

Невеликий, але важливий прошарок складала міська інтелігенція — лікарі та викладачі, юристи та вчені, архітектори та письменники, музиканти та артисти, — вони формували світогляд суспільства Нового часу.

Варіант 2

Робота в групах

Об’єднати учнів у чотири групи і запропонувати, використовуючи матеріал підручника, схарактеризувати один із суспільних станів Нового часу: старі дворяни (І група), буржуазія (ІІ група), наймані робітники (ІІІ група), міська інтелігенція (IV група). Після завершення роботи вчитель або учні узагальнюють інформацію у вигляді таблиці на дошці.

Зразок заповненої таблиці

Суспільні стани Нового часу

Стан

Хто належав

Характеристика

Старі дворяни

Великі феодали, князі, верхівка церкви

Відстоювали «старі» порядки, своє право на землю та селян, привілеї на владу та багатства. Консервативна діяльність

Буржуазія

Нові дворяни (частина дворян, заможних купців і банкірів, які купили титули)

Участь у виробництві продукції для продажу, організація виробництва, торговельних компаній

Банкіри, цехові майстри, лихварі, купці

Створення мануфактур, розвиток торгівлі, виникнення компаній, розвиток банківської системи. Вимагали передання їм влади

Наймані робітники

Розорені ремісники, підмайстри, селяни без землі, міська біднота

Створювали ринок вільної робочої сили, були практично безправні

Міська інтелігенція

Викладачі, юристи, письменники, лікарі та ін.

Формували світогляд, цінності людей Нового часу

 

5.   Шлюб і сім’я, становище жінки

Варіант 1

Розповідь учителя

Зміни в суспільстві Нового часу торкнулися й особистого життя людини. У містах чоловіки створювали сім’ю після 25 років, а дівчата — у 15—23 роки. У цьому віці чоловік міг самостійно утримувати сім’ю, а дружина — вести господарство. У селах одружувалися на декілька років раніше. Змінювалися і звичаї. Хоча сім’я переважно залишалася патріархальною, діти починають відмовлятися від нав’язаних шлюбів і самостійно створювати сім’ю.

Змінилося ставлення до дітей. Батьки почали приділяти більше уваги їхньому здоров’ю, вихованню та освіті. Але рівень дитячої смертності залишався високим — третина малят помирала, не досягши однорічного віку.

Зросла роль жінки в суспільстві. У XVI ст. виникли перші школи для дівчаток, а вже в наступному столітті їх навчання за межами сім’ї стало звичним. При королівських дворах виникає нове явище — дамський двір. До нього належали жінки з найближчого оточення королеви, зазвичай дружини та родички вельмож. Досить часто дамський двір помітно впливав на державні справи. Разом із тим жінка досі перебувала на «нижчому» суспільному шаблі порівняно з чоловіком.

Варіант 2

Складання тез

Використовуючи відповідний матеріал підручника, учні складають тези про шлюб, сім’ю та становище жінки в Новий час. Після цього вчитель вибірково опитує учнів, які зачитують по одній із записаних тез. Результати оформлюються на дошці, після чого переносяться до зошитів.

Зразок відповіді

Шлюб і сім’я. Становище жінки

•        Моногамія (один чоловік, одна жінка).

•        Збільшення шлюбного віку для чоловіків (одружувалися після 25 років) — чоловік повинен матеріально утримувати сім’ю.

•        Жінки виходили заміж у 15—23 роки.

•        У селах одружувалися на 2—3 роки раніше.

•        Зменшувалася роль батьків при виборі пари, молода родина жила окремо.

•        Змінилося ставлення до дитини — піклування про її здоров’я, виховання та освіту.

•        Рівень дитячої смертності залишався високим.

•        Змінюється роль жінки у суспільстві (в основному для вищих кіл — дворянство та буржуазія, в інших суспільних станах жінка залишалася безправною).

•        XVI ст. — виникнення перших шкіл для дівчат.

•        XVIІ ст. — поширення навчання дівчат за межами сім’ї.

•        Дамський двір — група жінок з оточення королеви, які мали вплив на державні справи.

IV. Узагальнення та систематизація знань

Варіант 1

Робота з таблицею

Заповніть таблицю, указавши у відповідному стовпчику порядкові номери характеристик.

1) Невелика будівля, 2) кілька робітників, 3) кілька будинків, 4) ручна праця з елементами механізації, 5) велика кількість робітників, 6) використання машинної праці, 7) знаряддя праці належали робітникові, 8) усе належало власникові, 9) існував розподіл праці, 10) розподілу праці не існувало.

Зразок заповненої таблиці

Майстерня

Мануфактура

1, 2, 4, 7, 10

3, 5, 6, 8, 9

 

Варіант 2

Завдання

Порівняйте сім’ю періоду Нового часу із сучасною.

V.   Підсумки уроку

Висновки

•        Людина досі залежала від природи. Природні катаклізми суттєво впливали на життя людини (епідемії, голод та міграції).

•        Більшість населення Європи становили селяни. Зі зміною соціально-економічних відносин виникають нові суспільні групи — буржуазія та наймані робітники.

•        Європейське суспільство починає переходити до капіталістичних відносин через період первинного накопичення капіталу.

•        Першим раннім капіталістичним підприємством стає мануфактура.

•        Технічні винаходи суттєво змінюють не тільки виробничі відносини, а й впливають на соціальні.

•        Відбуваються зміни і в особистому житті людей. Жінка починає дедалі більше впливати на життя в суспільстві.

VI. Домашнє завдання

1.   Опрацюйте § 3 підручника.

2.   Підготуйте повідомлення про опис фабрик Нового часу.

3.   Індивідуальне завдання. Підготуйте матеріал щодо сучасного побуту в Україні та світі (населення, міста, харчування, одяг, мода).

 

Категорія: Всесвітня історія 8 клас | Додав: uthitel (03.12.2013)
Переглядів: 4555 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: