Урок № 2 Відкриття європейців - Всесвітня історія 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Всесвітня історія 8 клас

Урок № 2 Відкриття європейців

Урок № 2

Відкриття європейців

Мета: сформувати в учнів уявлення про причини Великих географічних відкриттів; створити умови для розуміння причинно-наслідкових зв’язків між подіями; установити зв’язок між Великими географічними відкриттями та рівнем розвитку світової науки й техніки; схарактеризувати особистостей, які здійснили відкриття; розвивати вміння порівнювати європейську цивілізацію із цивілізаціями доколумбової Америки та висловлювати власну думку щодо характеру й значення Великих географічних відкриттів.

Обладнання: підручник, карта світу, Європи, Америки, Африки.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття та назви: Великі географічні відкриття, каравела, прянощі, майя, ацтеки, інки, мис Доброї Надії, Молуккські острови, Ангола, Мозамбік, Тихий океан.

Основні дати та події: 1492 р. — відкриття Х. Колумбом Америки, 1498 р. — відкриття Васко да Гамою морського шляху до Азії, 1519—1522 рр. — перша навколосвітня подорож Ф. Магеллана.

Історичні постаті:  Христофор Колумб, Бартоломеу Діаш, Васко да Гама, Фернан Магеллан, Амеріго Веспуччі.

Очікувані результати: називати час подорожей Ф. Магеллана та Васко да Гами, відкриття Америки Х. Колумбом; показувати на карті основні географічні відкриття та напрямки подорожей європейців, нові торговельні шляхи, країни доколумбової Америки; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни; характеризувати особистостей, які зробили відкриття; порівнювати європейську цивілізацію з цивілізаціями доколумбової Америки; висловлювати власну думку щодо характеру і значення Великих географічних відкриттів.

I.    Організаційний момент

Вступне слово вчителя

Пояснити назву розділу «Великі географічні відкриття: зустріч цивілізацій», ознайомити учнів із кількістю годин, відведених на його вивчення, формою проведення уроку узагальнення знань.

II.   Актуалізація опорних знань і вмінь

Робота з таблицею

Заповніть таблицю, указавши у відповідному стовпчику порядкові номери понять і назв.

1) Аграрний світ, 2) натуральне господарство, 3) індустріальний світ, 4) станова монархія, 5) Великі географічні відкриття, 6) абсолютизм, 7) Реформація, 8) зародження парламентаризму, 9) Відродження, 10) наймані робітники.


Бесіда

Бесіда на тему розвитку середньовічної цивілізації у Європі.

Робота з картою

Покажіть на карті: Атлантичний океан, Тихий океан, Індійський океан, Європу, Північну та Південну Америку, Африку, Індію, Піренейський півострів.

III. Вивчення нового матеріалу

План

1.   Передумови й причини Великих географічних відкриттів XV—XVI ст.

1)  Передумови.

2)  Причини.

2.   Початок і перебіг основних відкриттів. Перша навколосвітня подорож.

3.   Доколумбові цивілізації Америки[1].

1.   Передумови й причини Великих географічних відкриттів XV—XVI ст.

1)  Передумови

Варіант 1

Розповідь учителя

До середини ХV ст. в науковому середовищі утвердилася думка, що Земля має форму кулі. Люди вважали, що, прямуючи океаном на захід, можна досягти східних країн (у першу чергу Індії). До того ж цьому сприяли певні технічні винаходи — з’явилися астрономічні інструменти, які дозволяли орієнтуватись у відкритому морі (компас та астролябія), були побудовані кораблі — каравели, які мали достатню швидкість та маневреність. У ці часи відбуваються певні зміни в європейському суспільстві — виникають держави, які мали можливість споряджати великі експедиції, мали чудовий флот та гавані. Крім того, завершуються хрестові походи та Реконкіста (звільнення Піренейського півострова від маврів), що вивільнило безліч дворян, для яких основним заняттям була війна. Християнська церква підтримувала поширення християнства в нових землях (особливо після невдалих хрестових походів на Схід). Піренейський півострів мав чудове географічне положення — розташовувався поруч з Африкою і мав вихід до Атлантики. Усе це і стало передумовами Великих географічних відкриттів та висунуло Іспанію і Португалію на перший план.

Варіант 2

Робота в групах

Учитель об’єднує учнів у шість груп і пропонує за допомогою підручника визначити передумови певних Великих географічних відкриттів, записаних у таблиці на дошці: технічні (І група), наукові (ІІ група), географічні (ІІІ група), релігійні (IV група), соціальні (V група), політичні (VI група). Після завершення роботи учні заповнюють таблицю на дошці.

Зразок заповненої таблиці

Передумови Великих географічних відкриттів

Великі географічні відкриття

Передумови

Технічні

Створення нових видів кораблів (каравела), навігаційних пристроїв (компас, астролябія) та карт

Наукові

Відкриття в географії та астрономії (Земля має вигляд кулі, можливий інший шлях до Азії)

Географічні

Особливе положення Піренейського півострова («висунутість» в Атлантичний океан, близькість до Африки)

Релігійні

Місіонерська діяльність церкви, нові хрестові походи на язичників

Соціальні

Завершення Реконкісти «вивільнило» велику кількість дворянства

Політичні

Виникнення держав, які мали можливість споряджати експедиції

 

2)  Причини

Варіант 1

Розповідь учителя (супроводжується роботою з картою)

Економічний розвиток європейських держав та перехід на товарне виробництво пожвавив торгівлю. Зростання виробництва потребувало фінансування, а в Європі золота та срібла не вистачало. Разом із тим розповіді про казкові багатства Сходу приголомшували європейців. У цей час торгівля зі Сходом уже набула постійного характеру, хоча і змінила торговельні шляхи — після розпаду монгольських держав занепадає торговельний шлях через Середню Азію. Османська імперія перекривала торгівлю через Малу Азію, а араби контролювали торгівлю через Перську затоку та Червоне море. Посередництво збільшувало ціну товару в десятки та сотні разів.

Варіант 2

Метод «Мозковий штурм»

(Методика проведення: див. урок № 1.)

За матеріалом підручника визначте основні причини Великих географічних відкриттів та запишіть їх на дошці.

Зразок відповіді

Причини Великих географічних відкриттів

•        Зростання виробництва та торгівлі потребувало більше золота та срібла.

•        Бажання відшукати нові шляхи до Азії та позбутися посередників.

•        Перекриття турками старих торговельних шляхів із Європи до Азії.

2.   Початок і перебіг основних відкриттів. Перша навколосвітня подорож

Варіант 1

Повідомлення учнів про відкриття XV—XVI ст., які здійснили: Бартоломеу Діаш (Португалія), Христофор Колумб (Іспанія), Джованні Кабото (Англія), Васко да Гама (Португалія), Педру Кабрал (Португалія), Васко Бальбоа (Іспанія), Фернан Магеллан (Іспанія), Жак Картьє (Франція), Френсіс Дрейк (Англія). Під час повідомлень решта учнів узагальнюють інформацію у вигляді таблиці (див. таблицю з варіанта 3 «Відкриття європейців»).

Варіант 2

Випереджальне завдання (Робота з таблицею)

Під час розповіді вчителя заповніть таблицю. (Зразок заповненої таблиці наведено у варіанті 3.)

Розповідь учителя (супроводжується демонстрацією шляхів мореплавців на карті)

Початок відкриттів португальців пов’язують із принцом Енріке Мореплавцем, який у першій половині ХV ст. організовував багато експедицій, проводив наукові дослідження, збирав інформацію, карти, інструменти.

У 1487—1488 рр. португальський мореплавець Бартоломеу Діаш дістався південного краю Африканського континенту. Він назвав його мис Доброї Надії. Шлях до Індійського океану було відкрито.

3 серпня 1492 р. три каравели — «Санта-Марія», «Пінта» і «Нінья» відплили з Іспанії на захід. Експедицію очолював Христофор Колумб, який вирішив досягти Індії західним шляхом. 12 жовтня 1492 р. моряки побачили землю — це був острів, який дістав назву Сан-Сальвадор, пізніше були відкриті Куба та Гаїті. Ще тричі вирушав Колумб до берегів Нового Світу, відкриваючи нові острови та досліджуючи новий континент (який він вважав Індією). За свої заслуги він отримав звання віце-короля нових земель та адмірала моря-океану. Але тріумф швидко закінчився — золота з нових земель Колумб так і не привіз. У 1506 р. Х. Колумб помер у злиднях, усіма забутий.

У 1497 р. Джованні Кабото вирушив із Британських островів на захід. Під час першої експедиції був відкритий острів Ньюфаундленд, а друга експедиція досягла берегів Північної Америки.

Цього самого року Португалія спорядила експедицію навкруги Африки на чолі з Васко да Гамою. Через десять місяців португальські кораблі ввійшли до порту Калькутти. Шлях до Індії був відкритий. До Португалії повернувся лише один корабель та третина команди з чотирьох споряджених, але вантаж прянощів у декілька разів окупив вартість експедиції.

У 1500 р. португальці досягли Північної Америки. Експедиція на чолі з Педру Кабралом досягла бразильських берегів.

Іспанці продовжували відряджати експедиції через Атлантичний океан, які досліджували Америку. У 1513 р. сухопутна експедиція Васко Бальбоа перетнула Панамський перешийок та вийшла до Тихого океану.

У вересні 1519 р. п’ять кораблів на чолі з Фернаном Магелланом узяли курс на захід, плануючи обпливти Америку і досягти Молуккських островів. Експедиція обігнула Південну Америку, пройшовши протоку, яка пізніше отримала назву Магелланової, і потрапила до океану. Протягом трьох місяців кораблі пливли водами невідомого океану. За сприятливу погоду Магеллан назвав його Тихим. Нарешті експедиція досягла Філіппінських островів, де в сутичці з місцевими мешканцями Магеллан і загинув. Тільки у 1522 р. один корабель із 18-ма моряками повернувся до Іспанії. Перша навколосвітня експедиція завершилася. А в 1577—1580 рр. англійський мореплавець Френсіс Дрейк повторив навколосвітню подорож.

Франція теж приєдналася до дослідження нового континенту, й у 1534 р. експедиція на чолі з Жаком Картьє увійшла до затоки Св. Лаврентія (Канада), де зустрілася з ірокезами.

Іспанія відрядила декілька експедицій до відкритих земель, вважаючи, що мореплавці прямують до Індії. Серед учасників експедицій був і Амеріго Веспуччі (експедиції у 1501—1504 рр.). Досліджуючи відкриті землі, він дійшов висновку, що це новий континент.

Варіант 3

Робота з картками

Учитель роздає учням картки трьох типів: на картках першого типу зазначені дати, другого типу — прізвища мореплавців, третього — події. Використовуючи матеріал підручника й атлас, школярі мають об’єднатися у трійки: дата — прізвище — подія.

Після завершення роботи учні створюють узагальнену таблицю.

Відкриття європейців

Роки

Постаті

Події

1487—1488 рр.

Бартоломеу Діаш (Португалія)

Подорож до південного краю Африки

1492 р.

Христофор Колумб (Іспанія)

Перша подорож до Америки (загалом здійснив чотири подорожі до Америки)

1497 р.

Джованні Кабото (Англія)

Відкриття Північної Америки

1497—1499 рр.

Васко да Гама (Португалія)

Відкрив морський шлях до Індії, обігнувши Африку

1500 р.

Педру Кабрал (Португалія)

Відкриття Бразилії

1513 р.

Васко Бальбоа (Іспанія)

Перетнув Панамський перешийок та відкрив Тихий океан

1519—1522 рр.

Фернан Магеллан (Іспанія)

Перша навколосвітня подорож

1534 р.

Жак Картьє (Франція)

Відкриття Канади

1577—1580 рр.

Френсіс Дрейк (Англія)

Друга навколосвітня подорож

1501—1504 рр.

Амеріго Веспуччі (Італія)

Залишив відомі описи своїх подорожей до Нового Світу, на його честь названо Америку

 

Цікавий факт

Чому «Америка»?

У 1502 р. були надруковані «Листи Амеріго Веспуччі», у яких він яскраво описував відкриті землі. Ця книга була перекладена іншими мовами, і в одному з перекладів зазначалося, що А. Веспуччі відкрив новий континент за рік до Х. Колумба. Видатний німецький географ (як тоді називали — космограф) Мартін Вальдзеємюллер із Сент-Дьє у 1507 р. видав книгу «Вступ до космографії», яка базувалася на повідомленнях Амеріго Веспуччі про країни, розташовані на західному узбережжі Атлантичного океану, і назвав нову частину світу Америкою. А у 1515 р. на глобусі Шенера, а потім і на інших глобусах з’явилася назва Америка (тільки південний континент). Незабаром у різних країнах, де видавалася книга Вальдзеємюллера, вийшло кілька карт, на яких «Новий Світ» названо Америкою. На більшості карт ця частина світу відокремлена протокою від земель, відкритих Х. Колумбом. Космограф не підозрював, що Х. Колумб і А. Веспуччі побували на тому самому континенті.

Спочатку назва «Америка» стосувалася лише Південної Америки, але картограф Г. Меркатор у 1538 р. поширив його і на Північну Америку. А іспанці аж до XIX ст. називали Америку Вест-Індією.

Існує й інша точка зору. У 1874 р. була видана книга англійського мандрівника Т. Белта, у якій автор повідомляв, що індіанці, які проживають біля озера Нікарагуа з давніх часів, називають себе «амеррікі». А у 1502 р. на узбережжі сучасної Нікарагуа висадився Х. Колумб. Іспанці, побачивши золоті прикраси в індіанців, запитували про місце, де вони беруть золото. На це тубільці показували на захід і говорили «амеррікос», називаючи тих, у кого вони придбали золото. Інформація про країну золота амерріків потрапила до Іспанії й невдовзі поширилася Європою. Тому космограф із Сент-Дьє не виступив проти істини, оскільки назва «Америка» вже була поширена у Європі й потрібно було тільки замінити в імені Амеріго Веспуччі букву «г» на «к». До того ж є відомості, що з 1508 р. сам Веспуччі почав писати своє ім’я з двома «р».

3.   Доколумбові цивілізації Америки

Варіант 1

Випереджальне завдання (Робота з таблицею)

Заповніть порівняльну таблицю під час розповіді вчителя. (Зразок заповненої таблиці наведено у варіанті 2.)

Розповідь учителя (супроводжується демонстрацією на карті)

На теренах Америки до приходу європейців проживало близько 20 млн осіб. Вони перебували на різних рівнях розвитку цивілізації. Залежно від території проживання вони займалися мотичним землеробством, вирощуючи кукурудзу (маїс), томати, перець, квасолю, картоплю, тютюн, какао. Серед свійських тварин були собаки, лами (в Андах), птиця (качки, кури). У лісах було поширене полювання. Колесо ще не було винайдено аборигенами Америки, також не знали вони про коней та биків. Індіанці вже почали використовувати метал — мідь, бронзу, золото та срібло. До ХV ст. на американських континентах виникли держави та розвивалися міста. У народів доколумбової Америки склалося декілька цивілізацій: на Мексиканському нагір’ї — ацтеки, в Андах — інки, на півострові Юкатан і у Гватемалі — майя, у гірській частині Колумбії — чибча.

Народ майя оселився на території сучасного півдня Мексики, Гондурасу, Сальвадору, Гватемали. Суспільство майя мало чіткий поділ на класи: знать, священики, воїни, ремісники, торгівці, селяни та раби. Уся влада належала вождям та жерцям. У ХV ст. земля майя була поділена між містами-державами. Найбільш відомі міста: Чічен-Ітца, Тікаль, Ушмаль, Паленке. В основному майя займалися землеробством — вирощували кукурудзу, бавовну, боби, перець, какао, маніоку, фрукти тощо. Також вони мали худобу, приручили собаку, тримали птицю, розводили бджіл. Була розвинута торгівля. Майя намагалися інтегрувати природу в дизайн міст та споруд. Культурним досягненням архітектури стали піраміди, які були релігійними та науковими центрами. Майя користувалися ієрогліфічним письмом, мали сонячний календар, використовували число «нуль».

Ацтеки прийшли в Мексиканську долину у ХІІ ст. і невдовзі утворили імперію, яка розкинулася далеко за межами Мексиканської долини. Столицею їхньої держави стало місто Теночтітлан (на місці сучасного Мехіко). Суспільство ацтеків поділялося на класи та перебувало у стані переходу до спадкової влади. Правитель керував державою з допомогою знаті та жерців. В ацтеків було розвинуте іригаційне землеробство та ремесла. Розвивалася торгівля. Починалося використання металів, в основному міді, золота та срібла. Ацтеки користувалися піктографічним письмом, сонячним календарем. В архітектурі досягли певного розвитку — будували чотирикутні піраміди, палацові комплекси. Була розвинута мережа шляхів, хоча коліс та коней ацтеки не знали. Вони були язичниками. Жерці ацтеків проводили багато церемоній, часто з людськими жертвоприношеннями.

Імперія інків зі столицею у місті Куско (на висоті 3400 м) простягалася довгою смугою у Південній Америці з півночі на південь і об’єднувала частини територій сучасних держав: Чилі, Перу, Колумбії, Болівії, Еквадору, Аргентини. Сама імперія проіснувала близько 100 років і була централізованою державою, очолюваною імператором, якого називали Сапа Інкою. Імператор мав необмежену владу, був верховним жерцем та напівбогом (нащадком бога сонця). В інків було розвинуте землеробство (на гірських терасах), ремесло, скотарство (вирощували лам), торгівля. У країні були кам’яні дороги та мости (переважно підвісні). В імперії існувала система зв’язку, побудована на піших гінцях та кіпу (вузликова система письма інків, коли за допомогою кольору та вузликів передавали необхідну інформацію). Інки були чудовими будівельниками. Користувалися сонячним та місячним календарем. Мали обсерваторії.


IV. Узагальнення та систематизація знань

Тестові завдання

1.   Установіть хронологічну послідовність подій.

А  Перша подорож до Америки Х. Колумба

Б  Подорож до південного краю Африки Б. Діаша

В  Перша навколосвітня подорож Ф. Магеллана

Г  Відкриття морського шляху до Індії Васко да Гамою

Відповідь: Б, А, Г, В.

2.   Установіть відповідність між індійськими племенами та місцевостями, які вони населяли.

1   Майя

2   Інки

3   Ацтеки

4   Ольмеки

А  Мексика

Б  Африка

В  Півострів Юкатан

Г  Південна Америка

Д  Центральна Америка

 

Відповідь: 1Д, 2Г, 3А, 4В.

Робота з документом

Прочитайте уривок зі щоденника Х. Колумба та дайте відповіді на запитання.

П’ятниця, 12 жовтня.

У п’ятницю досягли одного острівця з Лукайських, який на мові індійців називався Гуанахані…

<…> Оскільки вони тримали себе дружньо по відношенню до нас і оскільки я усвідомлював, що краще навернути їх у нашу святу віру любов’ю, а не силою, я дав їм червоні ковпаки і скляні намистини, що вішають на шию, і багато інших малоцінних предметів, які принесли їм велике задоволення. І вони так добре поставилися до нас, що це здавалося дивом. Вони уплав переправлялися до нашого човна і приносили нам папуг, і бавовняну пряжу в мотках, і списи, і багато інших речей і обмінювали все це на інші предмети, які ми їм давали, наприклад на маленькі скляні намистини і брязкальця. Вони залюбки віддавали все, чим володіли.

<…> Але мені здалося, що ці люди бідні в усьому. Вони ходять голі, в чому мати народила, і жінки теж, хоча я бачив тільки одну з них, але й та була ще дівчинкою.

<…> Вони не мають і не знають зброї: коли я показував їм шпаги, вони хапались за леза і по невіданню обрізали собі пальці. Ніякого заліза в них немає. Їх списи — це прямі ломаки без заліза. Деякі списи мають на кінці риб’ячі зуби, в інших же наконечники з іншого матеріалу…

1.   Чому матроси з команди Х. Колумба здійснювали обмін речами?

2.   Як визначалася вартість речей для обміну?

3.   Чому Х. Колумб вирішив, що тубільці бідні?

4.   Як іспанці з’ясували, що жителі острова не знають заліза і знарядь праці з нього?

V.   Підсумки уроку

Перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.

Висновки

•        Передумови Великих географічних відкриттів: створення нових видів кораблів (каравела), навігаційних пристроїв (компас, астролябія) та карт; відкриття в географії та астрономії (Земля має вигляд кулі, можливий інший шлях до Азії); особливе положення Піренейського півострова («висунутість» в Атлантичний океан, близькість до Африки); місіонерська діяльність церкви, нові хрестові походи на язичників; завершення Реконкісти «вивільнило» велику кількість дворянства; виникнення держав, які мали можливість споряджати експедиції.

•        Причини Великих географічних відкриттів: зростання виробництва та торгівлі потребувало більше золота та срібла; бажання відшукати нові шляхи до Азії та позбутися посередників; перекриття турками старих торговельних шляхів із Європи до Азії.

•        У результаті дій іспанців та португальців були відкриті морські шляхи до Індії та Американські континенти.

•        Головне значення першої навколосвітньої подорожі Фернана Магеллана полягає в тому, що вона підтвердила думку про кулястість Землі.

VІ. Домашнє завдання

1.   Опрацюйте § 2 підручника.

2.   Індивідуальне завдання. Підготуйте повідомлення за темами: «Майя», «Ацтеки», «Інки» (у випадку перенесення питання «Доколумбові цивілізації» на наступний урок).

 

Категорія: Всесвітня історія 8 клас | Додав: uthitel (03.12.2013)
Переглядів: 3044 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: