Урок № 21 Англійська революція - Всесвітня історія 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Всесвітня історія 8 клас

Урок № 21 Англійська революція
Урок № 21
Англійська революція
Мета: сформувати в учнів уявлення про Англію в середині XVII ст.; створити умови для ро-зуміння причин і наслідків Англійської революції; розглянути характерні риси конституційної мо-нархії; установити зв’язок між народженням капіталістичних відносин та Англійською револю-цією; схарактеризувати видатних постатей (О. Кромвель, В. Оранський); розвивати вміння порі-внювати абсолютну та конституційну монархію і висловлювати власну думку щодо змін у суспільстві шляхом революції.
Обладнання: підручник, карта світу, Європи, Британських островів, контурні карти.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Основні поняття та назви: опозиція, компанії, нове дворянство, «Довгий» парламент, кон-ституційна монархія, роялісти, «круглоголові», протекторат, «Славна революція», «Білль про права».
Основні дати та події: 1640—1660 рр. — Англійська революція, 1645 р. — битва під Нейзбі, 1660 р. — реставрація Стюартів, 1688 р. — державний переворот, 1689 р. — прийняття «Білля про права».
Історичні постаті: Карл І, О. Кромвель, Дж. Монк, Яків ІІ, Вільгельм ІІІ.
Очікувані результати: учні навчаться: називати дати початку революції, битви під Нейзбі, страти короля Карла І, реставрації Стюартів, прийняття «Білля про права»; показувати на ка-рті основні події Англійської революції; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни; характеризувати видатних постатей (О. Кромвель, В. Оранський); наводити приклади засідання англійського парламенту; порівнювати абсолютну та конституційну монархію та ви-словлювати власну думку щодо змін у суспільстві шляхом революції.
I. Організаційний момент
Поянити назву теми «Криза старого порядку. Початок модернізації», ознайомити учнів із кіль-кістю годин, відведених на її вивчення, формою проведення уроку узагальнення знань.
II. Актуалізація опорних знань і вмінь
Тестове завдання
Установіть відповідність між поняттями та їх визначеннями.
1 Огороджування
2 Паупери
3 Парламент
4 Джентрі А Люди, повністю позбавлені засобів до існування
Б Станово-представницький законодавчий орган Англії
В Насильницький згін селян із землі
Г Дворяни, які активно займалися торгівлею та виробництвом

Відповідь: 1В, 2А, 3Б, 4Г.
III. Вивчення нового матеріалу
План
1. Англія напередодні революції.
1) Соціально-економічне становище Англії.
2) Політичне становище Англії.
2. Англійська революція другої половини XVII ст.
1) Передумови та причини революції.
2) «Пуританська революція».
3) Реставрація.
4) «Славна революція».
5) Значення революції.
1. Англія напередодні революції
Варіант 1
Розповідь учителя
1) Соціально-економічне становище Англії
На початку XVII ст. в Англії тривали процеси становлення капіталістичних відносин. У країні ще зберігалися феодальні відносини і водночас активно поширювалися капіталістичні.
У сільському господарстві посилювалися капіталістичні тенденції, продовжувалися процеси огороджування та використання найманої праці, хоча в багатьох володіннях досі зберігалися пан-щина і оброк. У сільській місцевості виникають мануфактури, в основному ткацькі. Англія стає основним постачальником тканин у Європу.
Розвивалися й інші галузі господарства — кораблебудування, металургія та вуглевидобування. У середині XVII ст. Англія забезпечувала до 80 % загального видобутку вугілля в Європі.
Стрімко розвивалася внутрішня і зовнішня торгівля. Головну роль у ній відігравали торговель-ні компанії, користуючись монопольним правом на торгівлю. Найбільшою була Ост-Індська ком-панія.
Зміна економічних відносин привела і до суспільних змін. Збільшується кількість найманих працівників, буржуазія починає активно впливати на економічне і політичне життя країни.
2) Політичне становище Англії
На початку XVII ст. в Англії запанувала династія Стюартів. Королева Єлизавета з династії Тю-дорів, яка правила майже півстоліття, не мала спадкоємців і заповіла престол синові страченої Ма-рії Стюарт — Якову.
Королі династії Стюарт Яків І (1603—1625 рр.) і Карл І (1625—1649 рр.) намагалися встанови-ти абсолютизм за французьким зразком та послабити роль парламенту.
Зовнішня та внутрішня політика короля Якова І викликала незадоволення більшості громадян. Він переслідував як пуритан, так і католиків, а спроба введення англіканської церкви в Шотландії спричинила повстання. Постійні порушення законів, встановлення власних податків, спроби підт-римки католицьких держав — усе це стало викликом для парламенту.
Король Карл І продовжив політику свого батька. Він одружився із французькою принцесою і дозволив служити для неї в палаці католицькі меси, що викликало незадоволення в англійському суспільстві.
Зовнішня політика Карла І обурювала не тільки англійську буржуазію, а й англійську знать. Постійні побори і фаворитизм короля призвели до загострення відносин між ним та парламентом. Продовжуючи військові дії проти Франції та Іспанії, Карл І тричі скликав і розпускав парламент, вимагаючи грошей. Однією з умов отримання коштів стало підписання королем «Петиції про права», яка відновлювала й підтверджувала всі здобуті англійцями права. Але підписавши її, Карл І забув про обіцянки й 11 років не скликав парламент. В Англії був запроваджений новий податок — щитові гроші (обов’язок прибережних областей утримувати флот). Були розширені повноваження надзвичайних судів. Ситуація в Англії призвела до масової міграції пуритан та буржуазії в колонії Північної Америки, що викликало скорочення виробництва і масове безробіття в Англії. Тільки жорстока заборона змогла припинити міграцію.
Становище загострилося у 1639 р., коли Шотландія розпочала війну з Англією у відповідь на спробу запровадити англіканську церкву на шотландських територіях. Для збирання коштів на війну із Шотландією Карл І скликав парламент. Але парламентарі не підтримали короля, і після двох тижнів роботи Карл І розпустив парламент, названий через це «Коротким».
Але війна тривала, і в 1640 р. король скликав новий парламент. Його депутати одразу висунули перед монархом низку вимог і заявили, що не дозволять себе розігнати. Цей парламент пропрацював 13 років і отримав назву «Довгий».
Варіант 2
Робота за варіантами
Об’єднати учнів у два варіанти і запропонувати, опрацювавши відповідний матеріал підручни-ка, скласти тезовий конспект про соціально-економічне (І варіант) та політичне (ІІ варіант) ста-новище Англії. Після завершення роботи вчитель або учні узагальнюють інформацію на дошці.
Зразок відповіді
Соціально-економічне становище
1) Англія — аграрна країна, кількість населення — 5 млн осіб, із них чверть жили в місті; 2) розвиток мануфактурного виробництва; 3) буржуазні відносини на селі; 4) розвиток зовнішньої та внутрішньої торгівлі — торговельні компанії; 5) початок створення колоніальної імперії — коло-нізація Північної Америки.
Політичне становище
1) Англія — монархія; 2) королівська династія Стюартів; 3) королі Яків І (1603—1625 рр.) і Карл І (1625—1649 рр.) — зміцнення абсолютизму та послаблення ролі парламенту; 4) парла-мент — палата лордів і палата громад; 5) загострення протиріч між аристократією та буржуазією.
2. Англійська революція другої половини XVII ст.
Варіант 1
Випереджальне завдання (Робота з таблицею)
Під час розповіді вчителя заповніть таблицю за планом. (Зразок заповненої таблиці наведено у варіанті 2.)
Розповідь учителя
1) Передумови та причини революції
Початок засідання «Довгого» парламенту вважають початком Англійської революції, яка мала свої передумови:
політичні: спроба встановлення абсолютизму в країні, де панував парламентаризм. Дії ко-ролів із династії Стюартів викликали незадоволення частини англійської знаті, яка була не готова віддавати свою владу. Також активними противниками абсолютизму стала буржуа-зія, незадоволена політичною та економічною ситуацією в країні;
економічні: швидкі темпи розвитку буржуазних відносин увійшли в протиріччя з феодальними порядками в країні. Абсолютизм стримував розвиток економічних відносин. Економічна політика Стюартів призвела до масових міграцій у колонії, стримування торгів-лі та посилення податків;
релігійні: релігійна політика Стюартів викликала незадоволення населення. З одного боку, підтримка католицької церкви, а з другого — насадження англіканської церкви в Шотландії та Ірландії спричинили зростання кількості пуритан, які складалися з пресвітеріан (джентрі й верхівка купецтва) та індепендентів (середня й дрібна буржуазія, пересічні городяни й селяни, які виступали проти втручання держави у справи релігії, за вільне самоврядування релігійних общин).
Усі ці події призвели до загострення ситуації в країні, що і стало причинами Англійської рево-люції.
2) «Пуританська революція»
«Довгий» парламент розпустив надзвичайні суди, скасував незаконні податки, наполіг на страті фаворитів короля. Спроба Карла І заарештувати лідерів парламенту закінчилася невдачею.
На початку 1642 р. Карл І залишив Лондон і вирушив на Північ збирати армію, а в серпні 1642 р. король оголосив війну парламенту. У країні розпочалася громадянська війна.
Карла І підтримувала знать Півночі Англії та англіканське духовенство. Армія короля була краще підготовлена та озброєна. Прибічників короля називали кавалерами.
Парламент підтримували в основному східні графства — представники буржуазії та джентрі, купці та ремісники. У руках парламенту був флот та порти, але війська парламенту були погано навчені та озброєні. Прибічники парламенту за форму зачіски дістали назву «круглоголові».
Спочатку успіх був на боці Карла І, який ледь не захопив Лондон. Це призвело до загострення суперечок у парламенті між пресвітеріанами, які вимагали примирення з королем, та індепенден-тами, які виступали за рішучу боротьбу з королем.
Ситуація змінилася після того, як армію очолив лідер індепендентів Олівер Кромвель. Створе-на ним армія нового зразка (солдатів якої прозвали «залізнобокими») завдала королівським війсь-кам поразок у битвах на Марстон-Мур (1644 р.) і під Нейзбі (1645 р.). Карл І втік до Шотландії, але шотландці продали короля парламентові за 400 тис. фунтів. Військові дії припинилися, але за-гострилася політична боротьба між пресвітеріанами та індепендентами.
Парламент намагався домовитися з королем та оголосив про розпуск армії. Це викликало про-тести по всій країні. У цей час Карл І втік із полону і з шотландцями вторгся до Англії. Країною пройшла хвиля заколотів прибічників короля. Громадянська війна спалахнула з новою силою.
Але другий етап громадянської війни тривав недовго. Прибічники короля вже не мали велико-го війська, тому повстали лише окремі загони. Наприкінці літа 1648 р. О. Кромвель остаточно роз-громив і їх, і шотландців, а в грудні захопив Лондон. Король знову потрапив у полон.
Парламент повторно розпочав переговори з королем, який у в’язниці продовжував закликати до повстання. Під тиском О. Кромвеля з парламенту вигнали пресвітеріан та провели суд над Кар-лом І. Короля звинуватили у державній зраді, розв’язуванні громадянської війни і кровопролитті та засудили до страти. 30 січня 1649 р. вирок було виконано. Англія проголосила себе республі-кою.
У цей час серед англійців виникають радикальні течії — найбільш поширеними були дигери та левелери. Дигери («справжні урівнювачі») вважали, що в суспільстві всі мають працювати на спільне благо, та виступали проти існування грошей у державі. Левелери («зрівнювачі»), яких очолював Джон Лільберн, виступали за встановлення для всіх рівних прав та проголошували народ джерелом влади. Усі вони зазнали переслідувань.
Упорядкувавши ситуацію в Англії, О. Кромвель повів війська до Ірландії, де жорстоко приду-шив спротив. Кращі землі були передані англійцям. Далі англійська армія вторглася в Шотландію, яка проголосила Карла ІІ (сина Карла І) королем. Війська шотландців були розбиті, а король втік на континент.
Повернувшись до Лондона, Кромвель розігнав парламент і у грудні 1653 р. отримав довічну посаду лорда-протектора (захисника) Англії, Шотландії та Ірландії. В Англії встановилася війсь-кова диктатура. Територію країни було поділено на округи на чолі з генералами, які конт-ролювали навіть приватне життя населення.
Громадянська війна призвела до занепаду економіки — торгівля і виробництво не розвивалися, у країні зростала кількість безробітних.
3) Реставрація
Близько десяти років О. Кромвель правив Англією. Після смерті Кромвеля в 1658 р. влада пе-рейшла до його сина Річарда, якому не вдалося її утримати. Терміново скликаний парламент за-просив на англійський престол Карла ІІ Стюарта, і в 1660 р. династія Стюартів повернулася.
Карл ІІ пообіцяв не переслідувати учасників революції, не відбирати землі, отримані під час громадянської війни, та дотримуватися свободи віросповідання. Але, тільки отримавши корону, почав порушувати обіцянки. Разом із тим правити, як раніше, він уже не міг — владу короля конт-ролювали парламентарі.
У парламенті утворилися дві партії — торі та віги. Торі (аристократи та великі землевласники) підтримували короля та виступали за збереження існуючого ладу, а віги (джентрі, фінансисти та торговці) виступали за парламент та необхідність подальших перетворень.
У 1685 р., після смерті Карла ІІ, трон посів його брат Яків ІІ. Він продовжив політику брата, намагаючись повернути абсолютизм. Крім того, Яків ІІ обіцяв французькому королю відновити католицизм у державі. А після прийняття Декларації про віротерпимість розпустив парламент і став правити одноосібно. Партії торі та вігів об’єдналися проти короля і вирішили запросити на трон правителя Голландії Вільгельма II Оранського.
4) «Славна революція»
У 1688 р. Вільгельм із військом висадився на англійському березі й попрямував до Лондона. Англійська армія перейшла на його бік. Яків II утік до Франції. Вільгельма Оранського було про-голошено королем Англії Вільгельмом ІІІ. Відбувся безкровний державний переворот, який отри-мав назву «Славної революції».
В Англії встановилася конституційна монархія. У 1689 р. Вільгельм ІІІ підписав «Білль про права», у якому викладено права та обов’язки парламенту (законодавчої влади) та короля і його міністрів (виконавчої влади). Відтепер головну роль відігравав парламент, наділений правом видавати закони. Королю заборонялося видавати закони, збирати податки з народу, скликати армію без згоди на те парламенту. «Білль про права» давав змогу народу скинути негідного короля і на його місце обрати іншого, а також змінити порядок престолонаслідування. Монарх міг «царювати, але не правити».
У роки правління Вільгельма ІІІ було закладено основоположні принципи англійської політичної системи. Депутати парламенту переобиралися кожні три роки. Король формував уряд із представників тієї партії, яка мала більшість у парламенті. Змагання за владу партій заклали основу двопартійної системи в Англії.
5) Значення революції
Англійська революція є однією з найвизначніших подій в історії людства XVII ст. Вона мала значний вплив не лише на розвиток Англії, а й на процес становлення всієї європейської цивіліза-ції.
Унаслідок революції в Англії встановився новий економічний політичний лад: були створені передумови для промислової революції та переходу від аграрного до індустріального суспільства. Англія перетворилася на одну з найрозвиненіших країн, яку стали називати «майстернею світу».
Революція спричинила виникнення парламентської монархії, зміну королівської династії, за-кладення основ суспільства з верховенством права.
Після завершення революції у державі встановилася відносна релігійна свобода.
Варіант 2
Робота з таблицею
Опрацюйте відповідний матеріал підручника та заповніть таблицю за планом.
(Після підготовки вчитель вибірково опитує учнів за матеріалами створеної таблиці.)
Зразок заповненої таблиці
АНГЛІЙСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ
План Характеристика
Передумови Економічні: швидкі темпи розвитку буржуазних відносин; політичні: спроба встанов-лення абсолютизму в державі; релігійні: зростання кількості пуритан
Причини Незадоволення буржуазії економічною політикою Стюартів; переслідування пуритан; загострення конфлікту між королем та парламентом
Початок 1628—1639 рр. — розпуск Карлом І парламенту та одноосібне правління; 1639 р. — засідання «Короткого» парламенту (існував два тижні); 1640 р. — скликання нового парламенту — «Довгого» (працював 13 років), початок революції
«Пуританська революція» Парламентський період (1640—1642 рр.) — розпуск парламентом судів, скасування незаконних податків, страта фаворитів короля, поділ на «кавалерів» (прихильники короля) і «круглоголових» (противники короля).
Громадянська війна (1642—1647 рр.) — початок був удалим для короля, індепенден-тів очолює О. Кромвель, створення армії нового зразка з пуритан («залізнобокі»), перемога Кромвеля в битві під Нейзбі (1645 р.) — король утік до шотландців, які продали його англійцям. Поява левелерів («зрівнювачів»).
Друга громадянська війна (1648—1649 рр.) — утеча Карла І, вторгнення шотландців, О. Кромвель розбив короля; суд над королем і його страта.
Створення Індепендентської республіки (1649—1653 рр.) — палата лордів скасована, влада належить Державній раді, похід «залізнобоких» до Ірландії та Шотландії.
Створення протекторату Кромвеля (1653—1659 рр.) — Кромвель є довічним лордом-протектором Англії, диктатура
Реставрація 1660—1688 рр. — реставрація монархії Стюартів — відновлення монархії, на троні король Карл ІІ (1660—1685 рр.). Розправи з діячами революції, переслідування прес-вітеріанських священиків, повернення землі колишнім власникам. Поява політичних партій у парламенті — торі (підтримка короля, непорушність королівських прав та існуючого порядку, керівництво англіканської церкви; входили аристократія й великі землевласники) та віги (захист парламенту, прагнення змін в економіці, державному та релігійному житті; входили нове дворянство, купці, фінансисти).
Яків ІІ (1685—1688 рр.) — продовження політики попередника, об’єднання торі та вігів проти короля
«Славна революція» 1688—1689 рр. — спалах революції, запрошення на англійський престол Вільгельма ІІ Оранського (1689—1702 рр.). Яків ІІ утік до Франції. Завершення боротьби між королем і парламентом, припинення становлення абсолютизму, утвердження консти-туційної монархії. Затвердження «Білля про права». «Монарх царює, але не править» 
Наслідки Економічні: створення передумов для промислової революції, перехід від аграрного до індустріального суспільства; політичні: виникнення парламентської монархії, змі-на королівської династії, закладення основ суспільства з верховенством права; релі-гійні: установлення в державі відносної релігійної свободи

IV. Узагальнення та систематизація знань
Тестові завдання
1. Установіть відповідність між іменами королів Англії та фактами, що пов’язані з їхньою біо-графією.
1 Яків І
2 Карл І
3 Карл ІІ
4 Яків ІІ А «Славна революція», вигнання з країни
Б Спроба правити без парламенту, початок конфлікту з ним
В Спроба встановити абсолютизм і відновити католицизм
Г Війна з парламентом, страчений у 1649 р.
Д Прийняття «Судебника»

Відповідь: 1В, 2Г, 3Б, 4А.
2. Установіть хронологічну послідовність подій.
А «Славна революція»
Б Правління «Довгого» парламенту
В «Пуританська революція»
Г Правління «Короткого» парламенту
Відповідь: Г, Б, В, А.
Робота з контурною картою
На відповідній контурній карті позначте:
1) території Англії, Шотландії та Ірландії;
2) столицю Англії;
3) графства, які підтримували Карла І, і графства, що підтримували парламент.
Робота з документом
Прочитайте уривок із «Білля про права» і дайте відповіді на запитання.
Духовні й світські лорди та громади <…> заявляють для відновлення і підтвердження своїх стародавніх прав і вольностей таке:
1. Що зазіхання на владу призупиняти закони або виконання законів королівським велінням, без згоди парламенту, є протизаконним.
2. Що зазіхання на владу для вилучення із законів або виконання законів королівським велін-ням так, як ця влада привласнювалась і застосовувалась нещодавно, є протизаконним. <…>
4. Що стягнення поборів на користь і в розпорядження корони у відповідності, нібито, з прерогативою, без згоди парламенту або за більш тривалий час, або іншим порядком, ніж встановлено парламентом, є протизаконними.
5. Що звернення з клопотанням до короля є правом підданих, і будь-яке затримання і переслідування за такі клопотання є протизаконним.
6. Що набір і утримання армії у межах королівства у мирний час, окрім як за згодою парламе-нту, суперечить закону. <…>
8. Що вибори органів парламенту мають бути вільними.
9. Що свобода слова, дискутування і всього того, що відбувається у парламенті, не може дати привід для переслідування або бути предметом розгляду у якомусь суді або місці, окрім па-рламенту. <…>
11. Що присяжні мають вносити до списків і залучатися по черзі належним чином, і присяжні, що вирішують долю людини у справах про зраду, мають бути вільними землевласниками. <…>
13. І що з метою запобігання різним зловживанням і для покращення, зміцнення і дотримання законів парламент має скликатися досить часто...
1. Поясніть зміст одного з пунктів «Білля про права».
2. Наведіть цитати, у яких зазначено, що саме заборонялося королю.
3. Які з положень «Білля про права» актуальні й у наші дні? Чому?
V. Підсумки уроку
Висновки
Падіння монархії в Англії за часів Карла І було спричинене нездатністю короля та його ото-чення йти на компроміс.
Англійська революція стала однією з найвизначніших подій в історії людства XVII ст. Вона мала значний вплив не лише на розвиток Англії, а й на процес становлення всієї європейської цивілізації.
VI. Домашнє завдання
1. Опрацюйте матеріал підручника: 1. § 17; 2. § 17; 3. § 18; 4. § 19—20 (С. 154—164).
2. Творче завдання. Напишіть репортаж із засідання англійського парламенту.

Категорія: Всесвітня історія 8 клас | Додав: uthitel (20.01.2014)
Переглядів: 6677 | Рейтинг: 3.7/3
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: