Урок № 18 Московська держава - Всесвітня історія 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Всесвітня історія 8 клас

Урок № 18 Московська держава

Урок № 18

Московська держава

Мета: сформувати в учнів уявлення про Московське царство в XVI—XVIІ ст.; створити умови для розуміння характерних рис державного устрою за правління Івана IV та становлення самодержавства за Романових; розглянути напрями зовнішньої політики, досягнення культури Московського царства; установити зв’язок між розвитком становлення феодально-абсолютистської держави та закріпаченням селян; схарактеризувати російсько-українські відносини; розвивати вміння порівнювати релігійне життя в західноєвропейських країнах і Московській державі та висловлювати власну думку щодо самодержавства.

Обладнання: підручник, карта світу, Європи, Московського царства.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття та назви: помісне дворянство, прикази, стрільці, опричнина, Казань, Астрахань, Сибір, «семибоярщина», «тушинський злодій», народне ополчення, Боярська дума, церковний розкол, самодержавство.

Основні дати та події: 1549 р. — перший Земський собор, 1550 р. — написання «Судебника», 1551 р. — Церковний собор, 1530—1584 рр. — правління Івана IV, 1606 р. — повстання під проводом Івана Болотникова, 1613 р. — обрання царем Михайла Романова, 1670—1671 рр. — повстання Степана Разіна.

Історичні постаті: Іван IV, Єрмак, «Смутні часи», Борис Годунов, Лжедмитрій І, Василій Шуйський, Кузьма Мінін, Дмитро Пожарський, Михайло Романов, Никон, протопіп Авакум, Степан Разін.

Очікувані результати: учні навчаться: називати роки правління і реформи Івана IV, «Смутних часів», становлення династії Романових; показувати на карті кордони Московської держави, місця битв та походів; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни; характеризувати російсько-українські відносини; наводити приклади характерних рис феодально-абсолютистської держави; порівнювати релігійне життя у західноєвропейських країнах і Московській державі; висловлювати власну думку щодо самодержавства.

I.    Організаційний момент

II.   Актуалізація опорних знань і вмінь

Робота з карткою

Вставте пропущені слова.

Сигізмунд ІІІ вирішив скористатися загостренням внутрішньополітичної ситуації в Росії та підтримав … (Лжедмитрія І), який зазнав поразки. Але експансія на схід на цьому не припинилася, і невдовзі він висунув на московський престол свого сина … (Владислава). Проте всі його спроби були невдалими, і в 1612 р. поляки були вигнані з … (Москви).

Перевірка творчого домашнього завдання

Учні вибірково зачитують свої твори про уявну подорож із Варшави до Києва в XVI—XVIІ ст.

III. Вивчення нового матеріалу

План

1.   Правління Івана IV Грозного.

2.   «Смутні часи». Воцаріння династії Романових.

3.   Росія і українські землі.

4.   Культура.

Варіант 1

1.   Правління Івана IV Грозного

2.   «Смутні часи». Воцаріння династії Романових

Метод «Акваріум»

Методика проведення. Учитель об’єднує учнів у шість груп і роздає картки, за допомогою яких вони готують розповідь за своїм питанням. Після підготовки групи презентують результати роботи.

Зразки карток

Картка № 1

Реформи Вибраної ради

1) 1549 р. — перший Земський собор (представницький орган); 2) 1550 р. — прийняття «Судебника» — загальнодержавної збірки законів; 3) виникнення постійного війська — стрільців; 4)  формування органів центрального управління — приказів; обмеження місництва — отримання військових посад за знатність; 6) 1551 р — «Стоглавий» церковний собор — уніфікація обрядів; 7) упорядкування податкової системи, скасування «кормлінь»; 8) запровадження єдиної грошової одиниці — рубля.

Картка № 2

Зовнішня політика Московської держави

1) Південь: 1556—1559 рр. — походи проти Кримського ханства; 2) Схід: 1552 р. — підкорення Казанського ханства, 1556 р. — Астраханського ханства, 1582 р. — початок підкорення Сибіру; 3) Захід: 1558—1583 рр. — Лівонська війна — боротьба за вихід до Балтійського моря, була програна; 4) Північ: середина XVI ст. — установлення торговельних зв’язків з Англією через Біле море.

Картка № 3

Опричнина

1) 1565—1572 рр.; 2) система внутрішньополітичних заходів для встановлення абсолютної влади: поділ держави на земщину (управляло земство) та опричнину (управляв цар), терор; 3) результати опричнини: знищення більшої частини боярства — ліквідація станової монархії, занепад господарства, значне скорочення населення (загинули десятки тисяч людей), знищення системи формування армії, формування самодержавства (все населення — холопи царя), військові поразки (Лівонська війна, походи кримського хана).

Картка № 4

«Смутні часи» — династична криза

1584—1598 рр.

1598—1605 рр.

1598 р.

1601—1603 рр.

1603—1605 рр.

Федір Іванович.

1591 р. — смерть в Угличі малолітнього царевича Дмитрія

Земський собор обирає царем Бориса Годунова

Голодомор у Московській державі

Поява Лжедмитрія І, похід на Москву, раптова смерть Б. Годунова

 

Картка № 5

«Смутні часи» — соціальна криза

1605—1606 рр.

1606—1610 рр.

1606—1607 рр.

1607—1608 рр.

1609—1610 рр.

Лжедмитрій І із тріумфом вступає в Москву і стає царем. Спроба провести реформи, заколот боярства. Лжедмитрій І убитий під час повстання, новим царем проголошений В. Шуйський

Повстання під керівництвом І. Болотникова, яке зазнало поразки

Поява Лжедмитрія ІІ, невдалий похід на Москву, табір у с. Тушино

Договір Шуйського зі Швецією, вторгнення польських військ

 

Картка № 6

«Смутні часи» — національно-визвольний період

1610 р.

Повалення влади Шуйського, влада належить боярам — «семибоярщина». Передання влади полякам, захоплення Москви поляками. Лжедмитрія ІІ вбито в Калузі

1611 р.

Формування Першого ополчення, яке зазнало поразки. У Нижньому Новгороді формується Друге ополчення на чолі з К. Мініним та Д. Пожарським

1612 р.

Похід на Москву Другого ополчення. Бої під Москвою. Звільнення Москви від поляків

1613 р.

Обрання на Земському соборі нового московського царя — М. Романова. Початок правління династії Романових (1613—1917 рр.)

 

Варіант 2

Розповідь учителя

1.   Правління Івана IV Грозного

У першій половині ХVІ ст. для Московського царства були характерні такі процеси: тривало зростання території та населення; відбувалася остаточна ліквідація феодальної роздробленості; посилювалося кріпацтво; формувалося самодержавство та виникало помісне землеволодіння.

За часів правління Василія ІІІ (1505—1533 рр.) було завершено об’єднання Московського царства, яке стало найбільшою за розмірами державою у світі. Після смерті Василія III на московському престолі опинився його трирічний син Іван IV (1533—1584 рр.).

За малолітнього царя фактично державою правила його мати Олена Глинська, але після її раптової смерті в 1538 р. влада перейшла до конкуруючих боярських угруповань. Боярське всевладдя тривало до 1547 р., коли Іван IV прийняв царство.

Перші кроки правління Івана IV супроводжували його товариші, які об’єдналися у Вибрану раду (1549—1560 рр.). У ці часи були здійснені такі заходи:

•        скликання першого Земського собору (представницького органу) (1549 р.);

•        прийняття «Судебника» — загальнодержавної збірки законів (1550 р.);

•        виникнення постійного війська — стрільців та формування гвардії царя — Вибраної тисячі;

•        формування органів центрального управління — приказів;

•        проведення заходів з обмеження місництва — отримання військових посад за знатність;

•        проведення «Стоглавого» церковного собору, який уніфікував обряди (1551 р.);

•        упорядкування податкової системи та скасування «кормлінь»;

•        запровадження єдиної грошової одиниці — рубля, трохи пізніше з’являється копійка.

Московське царство посідало активну позицію і в зовнішній політиці. (Учитель привертає увагу учнів до таблиці.)

Напрямок

Події

Південь

1556—1559 рр. — походи проти Кримського ханства

Схід

1552 р. — підкорення Казанського ханства, 1556 р. — підкорення Астраханського ханства, 1582 р. — початок підкорення Сибіру, прийняття в підданство Удмуртії та Башкирії

Захід

1558—1583 рр. — Лівонська війна — боротьба за вихід до Балтійського моря, була програна

Північ

Середина XVI ст. — установлення торговельних зв’язків з Англією через Біле море

 

Поразки в Лівонській війні приводять до розриву царя з Вибраною радою. Іван ІV починав правити самостійно, у Московському царстві встановилося необмежене самодержавство. Цей період отримав назву «опричнина» (1565—1572 рр.). Держава була поділена на земщину (управляло земство) та опричнину (управляв цар). Було сформоване опричне військо (6 тис. осіб) на чолі з Малютою Скуратовим, почався період терору. Результатом опричнини стало:

•        знищення більшої частини боярства — ліквідація станової монархії;

•        занепад господарства;

•        значне скорочення населення (загинули десятки тисяч людей);

•        знищення системи формування армії;

•        завершення формування самодержавства (все населення стало холопами царя);

•        військові поразки (Лівонська війна, походи кримського хана).

У 1572 р. Іван ІV заборонив опричнину, розігнав опричне військо, але арешти і страти тривали до самої смерті царя у 1584 р.

2.   «Смутні часи». Воцаріння династії Романових

Після смерті Івана IV московський трон успадкував його середній син Федір Іванович (1584—1598 рр.) — хвороблива та безвольна людина, нездатна самостійно управляти державою. Уся влада опинилася у боярина Б. Годунова, сестра якого, Ірина, була дружиною нового царя. Б. Годунов спробував стабілізувати становище — зупинив арешти, досяг зміцнення держави у зовнішній політиці, почав масштабні будівельні роботи. Після смерті Федора Івановича Земський собор обрав царем Б. Годунова. У 1601 р. в державі розпочався голод, який тривав декілька років. Уряд Б. Годунова не впорався з кризою — тисячі людей померли, десятки тисяч стали жебраками. У країні почали поширюватися чутки про «чудесне спасіння» царевича Дмитрія. У Польщі з’явився чернець Григорій Отреп’єв, який проголосив себе царевичем (в історію він увійшов як Лжедмитрій І). Підтриманий поляками та запорозькими козаками, Лжедмитрій І вторгся в Московське царство. Раптова смерть Бориса Годунова та масова підтримка населення відкрили перед ним ворота Москви. Майже рік Лжедмитрій І пробув у Москві, але в результаті боярського заколоту був убитий. Земський собор обрав на престол Василія Шуйського. У цей час відбулося потужне народне повстання під проводом І. Болотникова. Повстання зазнало поразки, а до Москви вже прямувало військо Лжедмитрія ІІ. Узяти Москву він не зміг і укріпився в таборі біля с. Тушино (за що його прозвали «тушинським злодієм»). В. Шуйський запросив на допомогу шведські війська, але був скинутий. Державу очолила рада бояр — «семибоярщина», яка звернулася по допомогу до польського короля і запропонувала престол його сину — королевичу Владиславу. Польські війська увійшли до Москви.

Іноземна інтервенція призвела до виникнення народного руху. Народне ополчення на чолі зі старостою К. Мініним і воєводою Д. Пожарським звільнило Москву від загарбників.

У 1613 р. Земський собор обрав на царство М. Романова. «Смутні часи» закінчилися. Правління нової династії — Романових — привело до закріплення самодержавства. За М. Романова, а потім його сина Олексія (1645—1676 рр.) Московська держава стала абсолютною монархією. У 1649 р. був прийнятий новий кодекс законів — Соборне уложення, що значно посилило владу царя та запровадило кріпацтво. Погіршення становища населення привело до повстань. У Москві спалахнули «соляний» та «мідний» бунти, а на Волзі в 1670 р. розпочалося повстання на чолі зі С. Разіним. Повстанці захопили багато міст, але були розбиті під Симбірськом.

Московське царство дедалі більше віддалялося від Європи.

Додатковий матеріал

Церковний розкол. Реформа патріарха Никона

У середині ХVІ ст. православна церква мала статус державної, але втрачала авторитет. Реформувати її взявся патріарх Никон. Зміни в церковному житті були потрібні для уніфікації обрядів, які в Московському царстві поєднувалися з обрядами православних народів Східної Європи та Балкан.

Почали переписуватися богослужбові книги, а невдовзі були внесені зміни і в обряди. За наказом патріарха всі віруючі мали хреститися трьома пальцями (а не двома, як було раніше). Зазнали змін і деякі інші обряди, а ікони, написані в західноєвропейському, а не візантійському стилі, були заборонені.

Реформа призвела до розколу. Супротивники нововведень стали називатися «старообрядці», або «розкольники». Їх очолив протопіп Авакум. Тисячі людей тікали на окраїни держави, в ліси, де утворювали общини і жили за старими обрядами.

Влада підтримала церковну реформу. Противників реформ відлучили від церкви, багато з них було страчено.

Під час проведення реформ патріарх Никон почав зазіхати на царську владу, намагаючись її обмежити. У 1666 р. рішенням церковного собору Никона було позбавлено сану і відправлено простим ченцем до Ферапонтового монастиря. А в 1682 р. лідера «старообрядців» протопопа Авакума було страчено.

3.   Росія та українські землі

Розповідь учителя

У середині ХVІ ст. в Україні йшла Визвольна війна на чолі з Б. Хмельницьким. Шукаючи союзників, гетьман звертався до різних держав. Після декількох поразок польських військ у 1653 р. Земський собор вирішив «військо запорозьке з містами і землями прийняти під свою государеву високу руку». 8 січня 1654 р. в м. Переяславі відбулася рада, на якій присутні присягнули на вірність московському царю. Розпочалася війна Московського царства із Річчю Посполитою, яка тривала понад десять років. У 1667 р. було підписане Андрусівське перемир’я, яке поділило українські землі між Москвою та Польщею.

4.   Культура

Варіант 1

Випереджальне завдання

Під час розповіді вчителя складіть тезовий конспект. (Зразок відповіді наведено у варіанті 2.)

Розповідь учителя

У 50-х рр. XVI ст. у Москві виникла перша друкарня. Ім’я друкаря та назви книг невідомі, але є свідчення, що було видано сім найменувань книг. На початку 60-х рр. XVI ст. було створено нову друкарню на чолі з І. Федоровим (Федоровичем) і П. Мстиславцем, і вже у 1564 р. вони випустили першу друковану книгу «Апостол». Через рік вийшов «Часовник». Поступово у XVIІ ст. папір витісняє пергамент, зростає кількість друкованих книг.

У XVI ст. ведеться робота зі складання єдиних літописних зводів, виникають Никонівський та Воскресенський літописи і перша друкована історична праця «Синопсис». З’являється «Торговельна книга», яка містила інформацію про країни, з якими торгувала Московська держава. У XVII ст. для царя та його оточення починає виходити рукописна газета «Куранти».

Виникають і перші освітні заклади. У 1687 р. була відкрита Слов’яно-греко-латинська академія.

Відбувається розвиток літератури, тепер серед освічених людей поширюються не тільки церковні книги, популярністю користуються сатиричні твори — «Шемякін суд» та «Єрш Єршович».

В архітектурі поширюється стиль руського бароко, збудовані Шатрова церква Вознесіння (с. Коломенське), Храм Василія Блаженного (Красна площа в Москві), перебудовані вежі Московського Кремля.

Живопис розвивався в межах іконопису. Найвидатнішим творцем того часу є С. Ушаков.

Розвивалася і народна творчість. Популярними були скоморохи та лялькарі.

Зміни у побуті залежали від соціального становища людини. Сільські та міські будинки майже не відрізнялися, але в містах дедалі частіше починають використовувати камінь та цеглу.

У сім’ї головним був чоловік, а дружина та діти повністю йому підкорялися.

Варіант 2

Складання тез

Використовуючи відповідний матеріал підручника, складіть тезовий конспект за темою «Культура Московської держави».

Зразок відповіді

Культура Московської держави

•        1564 р. — видання І. Федоровим першої друкованої книги «Апостол».

•        XVI ст. — складання єдиних літописних зводів — Никонівський та Воскресенський літописи.

•        Видання першої друкованої історичної праці — «Синопсиса».

•        Поява «Торговельної книги», яка містила інформацію про країни, з якими торгувала Московська держава.

•        XVII ст. — вихід рукописної газети «Куранти».

•        1687 р. — відкриття Слов’яно-греко-латинської академії.

•        Поява сатиричних творів «Шемякін суд», «Єрш Єршович».

•        Поширення руського бароко в архітектурі — Шатрова церква Вознесіння (с. Коломенське), Храм Василія Блаженного (Красна площа в Москві); перебудова веж Московського Кремля.

•        Розвиток іконопису (С. Ушаков).

•        Скоморохи та лялькарі (найбільш популярна лялька Петрушки).

IV. Узагальнення та систематизація знань

Робота з таблицею

Порівняйте правителів держав і заповніть таблицю.

Зразок заповненої таблиці

Критерії для порівняння

Річ Посполита

Московська держава

Назва правителя

Король

Цар

Як обирався

Сеймом

Династичне наслідування

Які мав права

Обмежені права

Абсолютна влада

Відомі правителі

Сигізмунд ІІІ

Іван IV Грозний

 

Робота з документом

Прочитайте уривок із «Жалуваної грамоти Війську Запорізькому» і дайте відповіді на запитання.

А коли почнуть приходити в військо Запорізьке до гетьмана Богдана Хмельницького посли з котрихось пограничних держав з чимсь добрим, ми, великий государ, таких послів гетьманові лишили приймати і відправляти, а нам, великому государеві, зараз писати про все: з яких держав і в яких справах ті посли були прислані і з чим відправлені. А коли б якісь посли були прислані від когось з якоюсь справою, противною нам, великому государеві, — таких послів війську затримувати і також зараз писати про них до нас, а без нашого указу назад їх не пускати. А з турецьким султаном і з польським королем без нашого указу зносин не мати.

1.   Чому цар забороняв приймати послів?

2.   Чому особисто не дозволялося мати відносин із Туреччиною та Річчю Посполитою?

3.   Яку роль відводив московський цар Запорізькому Війську?

V.   Підсумки уроку

Висновки

Московське царство у XVI—XVIІ ст., пройшовши крізь терор Івана ІV Грозного, громадянську війну «Смутних часів», народні повстання та іноземну інтервенцію, не тільки вистояло, але й зміцніло. У державі запанувала абсолютна монархія династії Романових у вигляді самодержавства та офіційно оформилося кріпосне право. Московська держава суттєво збільшила свою територію, приєднавши землі на Сході, розпочавши експансію до Сибіру. Частина українських земель також увійшла до складу Московського царства, але питання виходів до Балтійського та Чорного морів залишалося нерозв’язаним.

VІ. Домашнє завдання

1.   Опрацюйте матеріал підручника: 1. § 15—16; 2. § 16; 3. § 17; 4. § 18.

2.   Підготуйтеся до повторювально-узагальнюючого уроку за темами «Культура Західної Європи XVI — першої половини XVII ст.» та «Польська держава і Московське царство».

 

ng=UK>Ё1��� > дповіді

Релігійне життя речі Посполитої

1) Польща — католицька країна; 2) початок XVI ст. — поширення протестантських ідей; 3) причини перемоги Контрреформації: антиреформаційна позиція королівської влади; поширення діяльності єзуїтів; сповідування селянством католицтва; задоволення земельних інтересів польського дворянства унаслідок об’єднання Литви та Польщі; необхідність боротьби з православ’ям на українських та білоруських землях; 4) 1596 р. — укладення Берестейської унії, унаслідок чого відбулося об’єднання католицької та православної церкви й створення уніатської (греко-католицької) церкви, яка підпорядковувалася Риму, зберігала обряди й мову богослужіння та набула поширення на західноукраїнських землях.

Культурний розвиток Речі Посполитої

1) У XVI — першій половині XVII ст. відбувається бурхливий розвиток польської літератури; 2) польська література стає латиномовною; 3) представники культурного життя: М. Рей (1505—1569 рр.) — перший письменник, який писав польською мовою; поет Я. Кохановський (1530—1584 рр.); набувають популярності художні й історичні твори С. Твардовського (1600—1661 рр.), А. Фредрі (1620—1679 рр.), В. Каховського (1633—1700 рр.); 4) XVII ст. — поширення «сарматського» бароко; 5) будівництво Вавельського королівського палацу в Кракові.

IV. Узагальнення та систематизація знань

Тестове завдання

Установіть відповідність між поняттями та їхніми визначеннями.

1   Фільварок

2   Сейм

3   Король

4   Шляхтич

А  Станово-представницький орган

Б  Відробіткова рента

В  Представник середнього та дрібного дворянства

Г  Велике господарство, що ґрунтується на панщині

Д  Голова держави

 

Відповідь: 1Г, 2А, 3Д, 4В.

Робота з документом

Прочитайте уривок з історичного документа і дайте відповіді на запитання.

Стаття 12. Монета як у Польщі, так і в Литві повинна бути з загальної ради одноманітна і тотожна за вагою, пробою, рахунком, цінністю та номінальною вартістю, що привести у виконання зобов’язані його величність король і його нащадки.

1.   Чому була запроваджена єдина монета?

2.   Які політичні та економічні наслідки мало запровадження єдиної грошової одиниці?

Робота з контурною картою

На відповідній контурній карті позначте:

1)  територію Польщі та Великого князівства Литовського;

2)  кордони Речі Посполитої;

3)  назви держав, із якими Польща воювала у ХVІ—ХVІІ ст.

V.   Підсумки уроку

Висновки

Річ Посполита — це унікальне явище в європейському суспільстві. Держава, яка ґрунтувалася на фільварково-панщинній системі господарства, перемозі Контрреформації та поневоленні земель інших народів, спробувала встановити свій лад у державі шляхом об’єднання релігій та станово-представницької монархії.

VI. Домашнє завдання

1.   Опрацюйте матеріал підручника: 1. § 15; 2. § 16; 3. § 17; 4. § 18.

2.   Творче завдання. Опишіть уявну подорож із Варшави до Києва в XVI—XVIІ ст.

 

Категорія: Всесвітня історія 8 клас | Додав: uthitel (03.12.2013)
Переглядів: 4310 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: