Урок № 17 Річ Посполита - Всесвітня історія 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Всесвітня історія 8 клас

Урок № 17 Річ Посполита

Урок № 17

Річ Посполита

Мета: сформувати в учнів уявлення про Польщу в XVI—XVIІ ст.; створити умови для розуміння характерних рис державного устрою Речі Посполитої; розглянути напрями зовнішньої політики, досягнення культури Польщі та становище українських земель у складі Речі Посполитої; установити зв’язок між розвитком становлення дворянської демократії та станово-представницькою монархією; схарактеризувати фільварково-панщинну систему; розвивати вміння порівнювати релігійне життя у західноєвропейських країнах і Речі Посполитій та висловлювати власну думку щодо укладення Берестейської унії.

Обладнання: підручник, карта світу, Європи, Польщі, контурні карти.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття та назви: фільварок, панщина, магнат, шляхта, станово-представницька монархія, сейм, унія, експансія, Річ Посполита, Люблінська унія, Берестейська унія, уніатська церква, Лівонська війна, Хотинська битва.

Основні дати та події: 1569 р. — утворення Речі Посполитої; Люблінська унія, 1558—1583 рр. — Лівонська війна, 1596 р. — укладення Берестейської унії, 1620—1621, 1672—1676, 1683—1699 рр. — польсько-турецькі війни, 1648 р. — початок Визвольної війни українського народу.

Історичні постаті: Сигізмунд ІІІ Август, Стефан Баторій, Сигізмунд ІІІ Ваза, Влади­слав ІV.

Очікувані результати: учні навчаться: називати дати укладення Люблінської та Берестейської уній, польсько-турецьких війн; показувати на карті кордони Речі Посполитої, місця битв та походів; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни; характеризувати фільварково-панщинну систему; наводити приклади становища українських земель у складі Речі Посполитої; порівнювати релігійне життя у західноєвропейських країнах і Речі Посполитій; висловлювати власну думку щодо укладення Берестейської унії.

I.    Організаційний момент

II.   Актуалізація опорних знань і вмінь

Перевірка творчого домашнього завдання

Учні вибірково зачитують твори за темою «Подорож до театру Нового часу».

Робота з таблицею

Заповніть таблицю, указавши у відповідному стовпчику порядкові номери імен.

1) Мігель де Сервантес, 2) Франсуа Рабле, 3) Христофор Колумб, 4) Леонардо да Вінчі, 5) Галілео Галілей, 6) Томас Мор, 7) Вільям Шекспір, 8) Васко да Гама, 9) Бартоломеу Діаш, 10) Афанасій Нікітін, 11) Джордано Бруно, 12) Миколай Коперник, 13) Фернан Магеллан.

Зразок заповненої таблиці

Науковці

Мандрівники

Письменники

4, 5, 11, 12

3, 8, 9, 10, 13

1, 2, 6, 7

 

ІII. Вивчення нового матеріалу

План

1.   Фільварково-панщинна система.

1)  Економічний розвиток Польщі.

2)  Польське суспільство.

2.   Утворення Речі Посполитої. Шляхетська демократія.

1)  Утворення Речі Посполитої.

2)  Шляхетська демократія.

3.   Зовнішня політика.

4.   Релігійне життя. Культура.

1)  Релігійне життя.

2)  Культура.

1.   Фільварково-панщинна система

1)  Економічний розвиток Польщі

Варіант 1

Розповідь учителя

У першій половині XVI ст. у Польщі розпочалося економічне піднесення. Це було обумовлено, з одного боку, зростанням населення та «революцією цін», яка в декілька разів підвищила вартість продовольства (у першу чергу пшениці), а з другого — активним розвитком мануфактурного виробництва (особливо текстильного та кораблебудування). У Західній Європі збільшився попит на продукцію лісового промислу — деревину, поташ, золу. Тому в Польщі починають активно вирубувати ліси, а на вивільнених землях влаштовувати фільварки.

Фільварок — це велике господарство, що ґрунтується на праці залежних селян, продукція якого призначається для продажу.

Магнати та шляхта стали активно торгувати зерном та іншою продукцією сільського господарства. Для отримання максимального доходу феодали замінили оброк на панщину, що значно посилило експлуатацію селян та їх закріпачення. У фільварках панщина досягала шести днів на тиждень. У ХVІ ст. в Польщі відбулося закріпачення селян, хоча в більшості країн Європи воно зникло ще у Середні віки. Разом із вирощуванням зерна феодали почали будувати і переробні підприємства — млини, винокурні тощо.

Розвиток міст, який розпочався у ХVІ ст., тривав недовго. Міста не стали центрами торгівлі й ремесла. Сильну конкуренцію купцям склали феодали, які практично витіснили торговців із ринку зерна та іншої продукції. Крім того, постійні війни з Туреччиною припинили торгівлю на південному сході. Товари ремісників не користувалися попитом у шляхти, яка, маючи великі доходи, купувала іноземні товари. Держава не вживала заходів для захисту власних виробників. Наслідком цього став економічний занепад міст. Торговці згортали свою діяльність, мануфактурне виробництво занепадало.

Варіант 2

Робота зі схемою

Опрацюйте відповідний матеріал підручника та складіть схему «Фільварково-панщинне господарство».

Зразок схеми

Фільварково-панщинне господарство

2)  Польське суспільство

Варіант 1

Випереджальне завдання (Робота з таблицею)

Під час розповіді вчителя заповніть таблицю. (Зразок заповненої таблиці наведено у варіанті 2.)

Розповідь учителя

Усе населення Польщі поділялося на привілейованих та непривілейованих. До привілейованого стану належали феодали (магнати і шляхта) та духовенство.

Магнати походили з давніх родів, були звільнені від податків і підлягали окремому суду. Величезні фінансові можливості дозволяли їм впливати на зовнішню та внутрішню політику. Магнати володіли містами й селами, утримували армії, вели війни. Вони практично керували державою.

Шляхта теж належала до привілейованого стану, але представляла дрібнопомісне дворянство, яке володіло кількома селами. Шляхтичі не сплачували податків і також мали окремий суд. Вони брали участь в управлінні державою, підтримуючи певного магната. Дехто із шляхти перетворювався на магнатів.

До привілейованого стану належало й духовенство. У Польщі було поширене католицтво, яке успішно боролося як із протестантами, так і з православними. Духовенство не сплачувало податків і мало окремий церковний суд. Воно впливало на політику, беручи участь в управлінні державою. Католицька церква була великим феодалом і мала у володінні великі земельні наділи із селянами.

Міщани (купці, ремісники) належали до непривілейованого стану. Вони сплачували податки і не брали участі в управлінні державою. Активно боролися за власні права, особливо в містах, які належали феодалам. Результатом боротьби стало надання містам магдебурзького права. Міщани боролися не тільки за політичні права, а й за економічну свободу, тому що велику конкуренцію, особливо в торгівлі, становила шляхта. Селяни у Польщі перебували в кріпосній залежності. Після переходу на панщину їхнє становище ще більше погіршилося. Вони не мали жодних прав, і це часто призводило до повстань та втеч.

Польща була багатонаціональною державою. Поряд із поляками та українцями проживали німці (у деяких містах Силезії та Помор’я вони контролювали місцеву владу), шотландці, вірмени та інші народи. На польських землях проживало багато євреїв, які переселилися із Західної Європи. Вони жили окремими громадами, мали власне самоврядування і підтримку влади, але сплачували великі податки.

Варіант 2

Робота в групах

Об’єднати учнів у п’ять груп і запропонувати, використовуючи відповідний матеріал підручника, підготувати інформацію про стани населення в Польській державі: магнати (І група), шляхта (ІІ група), духовенство (ІІІ група), міщани (IV група), селяни (V група). Після завершення роботи вчитель або учні узагальнюють інформацію у вигляді таблиці на дошці.

Зразок заповненої таблиці

Стани населення в Польській державі

Суспільний стан

Характеристика

Магнати

Привілейований стан. Не сплачували податків. Мали окремий суд. Брали участь в управлінні державою. Впливали на зовнішню та внутрішню політику держави

Шляхта

Привілейований стан. Не сплачували податків. Мали окремий шляхетський суд. Брали участь в управлінні державою. Підтримували певного магната. Багато дрібнопомісних дворян

Духовенство

Привілейований стан. Не сплачували податків. Мали окремий церковний суд. Брали участь в управлінні державою. Мали великі земельні володіння

Міщани (купці, ремісники)

Непривілейований стан. Сплачували податки. Не брали участі в управлінні державою. Залежали від державної політики. Боролися за власні права з магнатами, шляхтою та духовенством

Селяни

Непривілейований залежний стан. Повністю залежали від магнатів і шляхти. Від XVI ст. втратили права, були прикріплені до землі. Сплачували панщину й оброк

 

2.   Утворення Речі Посполитої. Шляхетська демократія

1)  Утворення Речі Посполитої

Варіант 1

Випереджальне завдання

Під час розповіді вчителя складіть тезовий конспект. (Зразок відповіді наведено у варіанті 2.)

Розповідь учителя

Боротьба з Московським царством, намагання поширити католицтво та отримати нові землі підштовхнули Польщу до об’єднання з Великим князівством Литовським, яке було не в змозі протистояти Московському царству та Кримському ханству. Спроби об’єднання двох держав здійснювалися і раніше (Кревська унія), але тільки в 1569 р. була підписана Люблінська унія, яка об’єднувала держави та проголошувала створення Речі Посполитої. Магнати Великого князівства Литовського виступали проти об’єднання, побоюючись войовничого поширення католицтва, але шляхта князівства виступила за утворення нової держави.

За Люблінською унією, Річ Посполиту очолював монарх (король польський і великий князь литовський), якого обирали на спільному польсько-литовському сеймі та коронували в Кракові. Найвищим законодавчим органом Речі Посполитої був з’їзд шляхти — сейм, що обирав короля. У період між сеймами король управляв державою разом і за згодою з обраною сеймом Радою резидентів. У державі запроваджувалася єдина грошова одиниця. За формою державного устрою Річ Посполита була федерацією — Велике князівство Литовське зберігало певну автономію, маючи окремі закони, судову систему, військо, уряд й адміністрацію, але співвідношення реальної влади склалося на користь Польщі. Українські землі Великого князівства Литовського переходили під польську владу та були поділені на Берестейське, Подільське, Брацлавське та Київське воєводства.

Виникнення Речі Посполитої привело до створення багатонаціональної держави з польського, литовського, білоруського та українського народів. Річ Посполита була конгломератом різних культур і релігій, але не створила умов для їх рівноправного співіснування.

Варіант 2

Складання тез

Опрацюйте відповідний матеріал підручника та складіть тезовий конспект за темою «Люблінська унія».

Зразок відповіді

Люблінська унія (1569 р.)

        Причини: прагнення Польського королівства запобігти утвердженню Москви на Балтиці, поширення католицтва, отримання нових земель; бажання Великого князівства Литовського захиститися від Московської держави та Кримського ханства.

        На чолі об’єднаної держави стояв монарх (король польський і великий князь литовський).

        Короля обирали на спільному польсько-литовському сеймі та коронували в Кракові.

        Найвищим законодавчим органом Речі Посполитої був з’їзд шляхти — сейм, що обирав короля. У період між сеймами король управляв державою разом і за згодою з обраною сеймом Радою резидентів.

        Запроваджувалася єдина грошова одиниця.

        Велике князівство Литовське зберігало певну автономію, маючи окремі закони, судову систему, військо, уряд й адміністрацію.

        Українські землі, що увійшли до складу Польщі, були поділені нa Берестейське, Подільське, Брацлавське та Київське воєводства.

2)  Шляхетська демократія

Варіант 1

Розповідь учителя

За формою правління Польща була монархією, і ще на початку ХІ ст. королівська влада була доволі сильною. Король призначав чиновників, впливав на церкву через призначення єпископів, вів активну зовнішню політику, видавав закони тощо. У боротьбі за владу, на противагу магнатам, королі почали дедалі сильніше спиратися на шляхту, розширюючи її привілеї. Це викликало зростання ролі шляхти та зменшення влади короля. А прийняття у 1505 р. постанови, відомої як Конституція «Nihil novi» (у перекладі «Нічого нового»), позбавило короля права видавати закони та приймати важливі рішення без палат сейму. Таким чином, особливістю політичного розвитку Польщі в XVII ст. було виникнення державного устрою, який отримав назву «шляхетська демократія».

Королівська влада значно ослабла, багато магнатів були впливовішими та багатшими за короля. Фактична влада в державі належала магнатам, які обирали королем того, хто їх влаштовував, та приймали рішення, які були їм вигідні.

Вищим державним органом був сейм, який скликав король. Сейм складався із двох палат — Сенату і Посольської ізби. До Сенату входили магнати, які обіймали вищі державні посади, та представники вищого духовенства. До Посольської ізби належали депутати, які обиралися на сеймиках (з’їздах місцевої шляхти). Таким чином, сенат перебував під контролем магнатів, а Посольська ізба виражала інтереси шляхти.

Боротьба різних політичних груп спричинила таку ситуацію, що країна дедалі більше ставала безконтрольною. Вибори короля іноді тривали рік або два. А після встановлення у 1652 р. порядку «вільного вето», за яким усі рішення мали ухвалюватися одностайно (достатньо було одному депутату сейму проголосити «вето», і рішення не приймалося), у державі запанувала політична анархія — Річ Посполита стрімко рухалася до занепаду.

Варіант 2

Робота зі схемою

Використовуючи відповідний матеріал підручника, складіть схему державного устрою Речі Посполитої.

Зразок схеми

Державний устрій Речі Посполитої

Король

Сейм

Голова держави

Скликав сейм

Сенат. Магнати на високих державних посадах, представники вищого духовенства

Посольська ізба. Депутати, що обиралися на сеймиках (з’їздах місцевої шляхти)

Королівська влада виборна

Впливав на рішення в державі, обмежував владу короля

 

3.   Зовнішня політика

Варіант 1

Розповідь учителя

У першій половині XVI ст. Польська держава проводила активну зовнішню політику, в результаті якої державі довелося воювати на декілька фронтів.

Після підтримки Литвою Лівонського ордену протистояння з Московською державою переросло в Лівонську війну. Результатом стала поразка Івана ІV та приєднання до Речі Посполитої Лівонії (Прибалтики). Наступне протистояння відбулося на початку ХVІІ ст., коли польські війська під час Смутних часів підтримали Лжедмитрія та навіть деякий час контролювали Москву. Хоча польські війська і були розбиті під Москвою, до складу Польської держави увійшли Смоленські та Чернігово-Сіверські землі. Під час Визвольної війни українського народу Московська держава підтримала козаків, що привело до московсько-польської війни, яка завершилася підписанням Андрусівського перемир’я (1667 р.) та Вічного миру (1686 р.). За умовами договору Річ Посполита повернула Смоленськ і Сіверські землі. Українські землі було поділено по Дніпру на дві частини: Лівобережжя залишилось у складі Росії, а Правобережжя, окрім Києва, знову перейшло під владу Речі Посполитої.

У боротьбі за Балтійське море Польщі довелося вести війну із Швецією, яка зі змінним успіхом та перервами тривала протягом 35 років (1600—1635 рр.). Польща повинна була залишити Ригу з Ліфляндією, які відійшли до Швеції. Результати війни не влаштовували жодну зі сторін, і невдовзі війна розпалилася знову. У 1655 р. шведські війська вторглися у Польщу і захопили майже всю країну. Цей період у Польщі називають «Шведським потопом». Поляки зуміли об’єднатися і здолати шведів, уклавши мир, але втратили Прусське королівство.

Ще одним напрямком зовнішньої політики Польщі став турецький. До приєднання українських земель відносини Польщі та Османської імперії були порівняно нейтральні. Але агресивна зовнішня політика з обох сторін, а також походи українських козаків призвели до війни.

У 1620 р. польські війська, які вторглися у Молдову, були розбиті під Цецорою. А наступного року польсько-козацьке військо зупинило османську армію під Хотином. Укладення миру не зупинило протистояння. Відбулося ще декілька війн, у яких активну роль відігравали козаки, як на боці Речі Посполитої, так і на боці Османської імперії. У 1683 р. польське військо на чолі з королем Яном ІІІ Собеським врятувало Відень від турецької облоги, і до кінця ХVІІ ст. турецька агресія була остаточно зупинена.

Унаслідок численних воєн та анархії територія Польщі суттєво зменшилася, кількість населення скоротилася утричі (від 4,5 млн до 1,8 млн осіб). Держава стає залежною від сусідів і наприкінці ХVІІІ ст. припиняє своє існування.

Варіант 2

Робота за варіантами

Об’єднати учнів у три варіанти і запропонувати, використовуючи відповідний матеріал підручника, оформити на картці інформацію про участь Речі Посполитої у війнах: із Московською державою (І варіант), зі Швецією (ІІ варіант), із Туреччиною (ІІІ варіант). Після підготовки учні обмінюються своїми записами з представниками інших варіантів, які ознайомлюються з матеріалами і передають їх далі. Потім учитель або учні узагальнюють результати роботи у вигляді таблиці на дошці.

Зразок заповненої таблиці

Участь Речі Посполитої у війнах

Держава-супротивник

Події

Московська держава

Лівонська війна (1558—1583 рр.) — приєднання до Речі Посполитої Лівонії (Прибалтики). Утручання в Смутні часи: 1609—1612 рр. — отримання Річчю Посполитою Смоленських і Чернігово-Сіверських земель, 1648—1667 рр. — московсько-польські війни, укладення Андрусівського перемир’я (1667 р.)

Швеція

Польсько-шведська війна. Утрата Річчю Посполитою більшої частини Лівонії. «Шведський потоп»: вторгнення шведів, захоплення Польщі, повстання поляків і звільнення країни

Туреччина

Три війни (1614—1621, 1671—1676, 1683—1699 рр.). Розгром поляків під Цецорою, розгром турків під Хотином, активна участь козаків — як на боці поляків, так і на боці турків. Видатні особистості — П. Конашевич-Сагайдачний, П. Дорошенко

 

4.   Релігійне життя. Культура

Варіант 1

Розповідь учителя

1)  Релігійне життя

У житті польського суспільства католицька церква відігравала важливу роль. Вона була одним із найбільших землевласників (у XVI ст. їй належала майже п’ята частина земель). Духовенство вважалося привілейованим станом і брало активну участь у політичному житті країни.

На початку ХVІ ст. у Польщі починає поширюватися Реформація: спочатку у формі лютеранства, а потім — кальвінізму. Особливістю протестантизму в Польщі була активна роль шляхти. Селяни залишилися осторонь реформаційного руху. Міста також не стали центрами боротьби з католицтвом. Протестанти вимагали підпорядкування церкви королю, секуляризації церковних земель та власності, скасування десятини та введення оподаткування духовенства. У середині XVI ст. сейм за підтримки короля звільнив шляхту від сплати десятини і встановив свободу віросповідання.

У другій половині ХVІ ст. контрреформаційний рух почав перемагати. На це були свої причини: антиреформаційна позиція королівської влади; поширення діяльності єзуїтів; сповідування селянством католицтва; задоволення земельних інтересів польського дворянства внаслідок об’єднання Литви та Польщі; необхідність боротьби з православ’ям на українських та білоруських землях і протистояння мусульманству Османської імперії та Кримського ханства.

Активно підтримав католицизм король Стефан Баторій, а за часів правління фанатичного католика Сигізмунда ІІІ протестантизм майже припинив своє поширення в Польщі. Протестантам заборонялося обіймати державні посади, а створена єзуїтами система освіти практично витіснила протестантизм.

Ще одним напрямком діяльності католицької церкви в Польщі була боротьба з православною церквою. Наслідком протистояння стало укладення Берестейської унії в 1596 р., у результаті чого відбулося об’єднання католицької та православної церков і створення уніатської (греко-католицької) церкви, яка підпорядковувалася Риму, зберігала обряди й мову богослужіння та набула поширення на західноукраїнських землях. Агресивна політика покатоличення стала однією з причин Національно-визвольної війни 1648—1654 рр.

2)  Культура

Період кінця XV — XVI ст. став «золотою добою» польської культури. У цей час у Польщі спостерігається розквіт епохи Відродження.

Особливий вплив на розвиток польської культури мало книгодрукування: уже в середині XVI ст. видаються перші книжки. Виникає і поширюється мережа шкіл, у яких навчаються не тільки діти шляхти, а й діти ремісників і селян. Центром освітньо-культурного розвитку став Краківський університет, було відкрито Віленську академію. На українських землях у 1578 р. виникає Острозька колегія. Незважаючи на це, для більшості населення освіта залишалася недосяжною.

У XVI — першій половині XVII ст. відбувається бурхливий розвиток польської літератури. Вона стає латиномовною, хоча пізніше починають поширюватися твори польською мовою. Великий внесок у розвиток літератури здійснили М. Рей (1505—1569 рр.) — перший письменник, який писав польською мовою; поет Я. Кохановський (1530—1584 рр.); набувають популярності художні й історичні твори С. Твардовського (1600—1661 рр.), А. Фредрі (1620—1679 рр.), В. Каховського (1633—1700 рр.).

Польське Відродження вплинуло й на розвиток архітектури. Найвизначнішою пам’яткою польської архітектури став створений на початку XVI ст. Вавельський королівський палац у Кракові. У ХVІІ ст. на теренах Речі Посполитої поширюється польське, або, як його називали, «сарматське», бароко. У новому стилі був перебудований замок у Варшаві, куди в 1596 р. переїхав королівський двір.

Варіант 2

1)  Релігійне життя

2)  Культура

Прийом «Навчаючи — вчуся»

(Методика проведення: див. урок № 3.)

Об’єднати учнів у два варіанти і запропонувати, використовуючи відповідний матеріал підручника, підготувати розповідь про релігійне життя Речі Посполитої (І варіант) та її культурний розвиток (ІІ варіант).

Зразок відповіді

Релігійне життя речі Посполитої

1) Польща — католицька країна; 2) початок XVI ст. — поширення протестантських ідей; 3) причини перемоги Контрреформації: антиреформаційна позиція королівської влади; поширення діяльності єзуїтів; сповідування селянством католицтва; задоволення земельних інтересів польського дворянства унаслідок об’єднання Литви та Польщі; необхідність боротьби з православ’ям на українських та білоруських землях; 4) 1596 р. — укладення Берестейської унії, унаслідок чого відбулося об’єднання католицької та православної церкви й створення уніатської (греко-католицької) церкви, яка підпорядковувалася Риму, зберігала обряди й мову богослужіння та набула поширення на західноукраїнських землях.

Культурний розвиток Речі Посполитої

1) У XVI — першій половині XVII ст. відбувається бурхливий розвиток польської літератури; 2) польська література стає латиномовною; 3) представники культурного життя: М. Рей (1505—1569 рр.) — перший письменник, який писав польською мовою; поет Я. Кохановський (1530—1584 рр.); набувають популярності художні й історичні твори С. Твардовського (1600—1661 рр.), А. Фредрі (1620—1679 рр.), В. Каховського (1633—1700 рр.); 4) XVII ст. — поширення «сарматського» бароко; 5) будівництво Вавельського королівського палацу в Кракові.

IV. Узагальнення та систематизація знань

Тестове завдання

Установіть відповідність між поняттями та їхніми визначеннями.

1   Фільварок

2   Сейм

3   Король

4   Шляхтич

А  Станово-представницький орган

Б  Відробіткова рента

В  Представник середнього та дрібного дворянства

Г  Велике господарство, що ґрунтується на панщині

Д  Голова держави

 

Відповідь: 1Г, 2А, 3Д, 4В.

Робота з документом

Прочитайте уривок з історичного документа і дайте відповіді на запитання.

Стаття 12. Монета як у Польщі, так і в Литві повинна бути з загальної ради одноманітна і тотожна за вагою, пробою, рахунком, цінністю та номінальною вартістю, що привести у виконання зобов’язані його величність король і його нащадки.

1.   Чому була запроваджена єдина монета?

2.   Які політичні та економічні наслідки мало запровадження єдиної грошової одиниці?

Робота з контурною картою

На відповідній контурній карті позначте:

1)  територію Польщі та Великого князівства Литовського;

2)  кордони Речі Посполитої;

3)  назви держав, із якими Польща воювала у ХVІ—ХVІІ ст.

V.   Підсумки уроку

Висновки

Річ Посполита — це унікальне явище в європейському суспільстві. Держава, яка ґрунтувалася на фільварково-панщинній системі господарства, перемозі Контрреформації та поневоленні земель інших народів, спробувала встановити свій лад у державі шляхом об’єднання релігій та станово-представницької монархії.

VI. Домашнє завдання

1.   Опрацюйте матеріал підручника: 1. § 15; 2. § 16; 3. § 17; 4. § 18.

2.   Творче завдання. Опишіть уявну подорож із Варшави до Києва в XVI—XVIІ ст.

 

Категорія: Всесвітня історія 8 клас | Додав: uthitel (03.12.2013)
Переглядів: 5634 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: