Урок № 16 Освіта і наука. Література й театр. Мистецтво бароко - Всесвітня історія 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Всесвітня історія 8 клас

Урок № 16 Освіта і наука. Література й театр. Мистецтво бароко

Урок № 16

Освіта і наука. Література й театр. Мистецтво бароко

Мета: сформувати в учнів уявлення про мистецтво бароко; створити умови для розуміння високого рівня розвитку освіти й науки; розглянути характерні риси мистецтва епохи Відродження; установити зв’язок між розвитком релігійних відносин у суспільстві та рівнем культури; схарактеризувати розвиток літератури та театру; розвивати вміння порівнювати розвиток науки й освіти Середньовіччя та Нового часу і висловлювати власну думку щодо значення епохи Відродження.

Обладнання: підручник, карта світу, Європи.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття та назви: латинська мова, бароко, античність, «Утопія», «Дон Кіхот», сонет, «Гаргантюа і Пантагрюель», геліоцентрична схема.

Основні дати та події: 1478—1535 рр. — роки життя Т. Мора, 1564—1616 рр. — роки життя В. Шекспіра, 1547—1616 рр. — роки життя М. Сервантеса, 1494—1553 рр. — роки життя Ф. Рабле, 1596—1650 рр. — роки життя Р. Декарта, 1473—1543 рр. — роки життя М. Коперника, 1548—1600 рр. — роки життя Дж. Бруно, 1564—1642 рр. — роки життя Г. Галілея.

Історичні постаті: Т. Мор, В. Шекспір, М. де Сервантес, Ф. Рабле, Р. Декарт, М. Коперник, Дж. Бруно, Г. Галілей.

Очікувані результати: учні навчаться: називати основні дати, пов’язані з розвитком науки, освіти та культури епохи Відродження; показувати на карті найвизначніші культурні центри; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни; характеризувати розвиток літератури та театру; наводити приклади найвизначніших пам’яток культури та відомих відкриттів; порівнювати розвиток науки та освіти Середньовіччя та Нового часу; висловлювати власну думку щодо значення епохи Відродження.

I.    Організаційний момент

II.   Актуалізація опорних знань і вмінь

Розв’язування кросвордів

Вибірково перевірити кросворди, які учні мають колективно розв’язати, або запропонувати учням обмінятися кросвордами із сусідом по парті.

Тестові завдання

1.   Виберіть «зайве» ім’я.

А  П. Рубенс

Б  Рембрандт

В  А. Дюрер

Г  Горацій

Д  Д. Веласкес

Відповідь: Г.

2.   Виберіть «зайву» назву.

А  Серія «Життя Марії Медічі»

Б  «Давид»

В  Серія гравюр «Апокаліпсис»

Г  «Нічний дозор»

Д  «Пряхи»

Відповідь: Б.

III. Вивчення нового матеріалу

План

1.   Оновлення шкіл та університетів.

2.   Наукові знання. Політичні теорії. Утопії.

3.   Художня література. Драматургія і театр.

1)  Ідейні основи літератури Відродження.

2)  Представники літератури Відродження.

3)  Розвиток драматургії та театру.

1.   Оновлення шкіл та університетів

Розповідь учителя

Розвиток наукових знань у XVІ—XVIІ ст. суттєво змінив погляди людини на світ і заклав основи для формування нового суспільства. Надзвичайно важливу роль починає відігравати освіта.

Під впливом гуманізму починаються зміни в системі освіти. У школі Нового часу вивчали граматику, риторику, діалектику, арифметику, геометрію, астрономію, музику, пізніше діалектику замінили логіка та фізика. Додатково до латинської мови починають вивчати ще й грецьку. Крім церковних творів у школах з’являються і художні твори. Разом із тим школа досі залишалася привілеєм людей, які мали певний достаток.

Розвиток суспільства потребував більшої кількості освічених людей. Починають відкриватися нові школи, і католицька церква не залишалася осторонь — з’являються єзуїтські коледжі. Поряд із церковними виникають і приватні школи.

Суттєво пришвидшив розвиток освіти винахід книгодрукування. У 1455 р. Йоган Гутенберг винайшов друкарський верстат. Кількість книжок збільшилася в десятки і сотні разів. Уже на початку ХVІ ст. в Європі діяла понад тисяча друкарень. Книжки стали більш доступними, у першу чергу завдяки зменшенню їхньої вартості.

Зміни у вищій школі відбувалися повільно. Університетські викладачі були доволі консервативні й за підтримки церкви стримували нововведення. Разом із тим кількість університетів зростає. У 1348 р. відкривається Празький університет, у 1364 р. — Краківський університет. У ХV ст. в Європі діяло 65 університетів. Столиця майже кожної держави мала свої університети. Під тиском обставин в університетах відкриваються нові кафедри, запроваджуються нові предмети. Відбуваються і зміни у складі студентів — разом із дворянами починають навчатися діти заможних торговців та ремісників, вихідці з буржуазії.

2.   Наукові знання. Політичні теорії. Утопії

Варіант 1

Розповідь учителя

На межі XVI—XVII ст. численні винаходи й удосконалення створили величезний запас нових знань і сприяли розвитку природничих наук. Новий час змінив підходи до пізнання світу: 1) наука як новий спосіб пізнання світу; 2) відхід від середньовічної схоластики; 3) необхідність вивчати природу за допомогою досвіду.

Відбулися суттєві зміни в уявленні людини про Всесвіт. Великі географічні відкриття підтвердили теоретичні висновки про форму земної кулі. Упродовж 40 років польський учений М. Коперник створював геліоцентричну систему, доводячи, що Земля та інші планети обертаються навколо Сонця. Італієць Дж. Бруно стверджував, що життя можливе не тільки на Землі, Всесвіт нескінченний і складається з безлічі світів. За свої погляди він був заарештований інквізицією, вісім років провів у в’язниці, був засуджений до смертної кари та спалений у Римі на площі Квітів. Теоретичні висновки М. Коперника підтвердив Г. Галілей. Він сконструював телескоп і побачив місячний ландшафт, плями на Сонці, зміни освітленості Венери, супутники Юпітера. Галілей написав «Діалог про дві найголовніші системи світу — Птолемеєву й Коперникову». Потрапив до суду інквізиції й до кінця життя перебував під домашнім арештом, не маючи можливості займатися астрономією. Німецький астроном Й. Кеплер відкрив закони, які визначали рух планет, і Землі в тому числі, навколо Сонця.

Не тільки астрономи змінювали уявлення про Всесвіт. Англієць І. Ньютон заклав основи сучасного природознавства і був практично творцем класичної фізики. Він сформулював основні закони класичної механіки, відкрив закон всесвітнього тяжіння, дисперсію світла, розвинув корпускулярну теорію світла та зробив багато інших відкриттів, які пояснювали будову Всесвіту. Французький філософ і математик Р. Декарт вважав джерелом справжнього знання розум. Англійський філософ Ф. Бекон наголошував, що потрібні тривалі спостереження — експерименти та досліди, які доведуть істину.

Разом із дослідженнями макрокосмосу — Всесвіту, люди Нового часу переймалися і мікрокосмосом — будовою самої людини. Італійський учений А. Везалій у своєму трактаті «Про будову людського тіла» дав науковий опис усіх органів і систем, спростував багато помилкових уявлень. Швейцарський лікар і алхімік Т. Парацельс піддав критичному перегляду ідеї давньої медицини та сприяв початку використання при лікуванні хімічних препаратів. Хірург А. Паре розробив методи лікування вогнепальних ран. Іспанець М. Сервет відкрив систему кровообігу. А. ван Левенгук винайшов мікроскоп і довів існування мікробів. Італієць Дж. Фракастбро вивчав інфекційні хвороби, шляхи їх поширення і боротьби з ними.

Люди епохи Відродження вивчали закони розвитку суспільства і можливі напрямки його подальшого шляху. Дипломат, історик, філософ і поет Нікколо Макіавеллі став засновником політичної науки Нового часу. У трактаті «Государ» він розглядав явища політики поза їх зв’язком із релігією та етикою. Макіавеллі увів у науковий обіг поняття «держава». Він вважав, що для досягнення могутності й добробуту держави придатні будь-які засоби — підкуп, лицемірство (формула «мета виправдовує засоби»). Так виникло поняття «макіавеллізм» як позначення вседозволеності в політиці. Пошуком ідеального суспільного устрою — утопічного соціалізму — займався Томас Мор. У книзі «Утопія» (це слово в перекладі з грецької означає місце, якого немає) він спробував описати ідеальну країну. Т. Кампанелла виклав свої роздуми про ідеальну державу в книзі «Місто Сонця», яку написав у в’язниці, куди потрапив за організацію змови проти іспанського володарювання в Італії). Незважаючи на дії інквізиції, гуманісти продовжували працювати в такому самому напрямку.

Варіант 2

Робота в групах

Об’єднати учнів у три групи і запропонувати, використовуючи відповідний матеріал підручника, підготувати виступ про розвиток науки часів Відродження: зміна уявлень про Всесвіт і Землю (І група), зміна уявлень про будову людини (ІІ група), зміна уявлень про суспільство (ІІІ група). Після завершення роботи представники кожної групи презентують результати та відповідають на запитання однокласників.

Зразок відповіді

Зміна уявлень про Всесвіт і Землю

1) Великі географічні відкриття; 2) геліоцентрична система М. Коперника; 3) Дж. Бруно стверджував, що життя можливе не тільки на Землі, Всесвіт нескінченний і складається з безлічі світів. Був заарештований інквізицією, вісім років провів у в’язниці, засуджений до смертної кари та спалений у Римі на площі Квітів; 4) Г. Галілей підтвердив теоретичні висновки М. Коперника. Сконструював телескоп і побачив місячний ландшафт, плями на Сонці, зміни освітленості Венери, супутники Юпітера. Написав «Діалог про дві найголовніші системи світу — Птолемеєву й Коперникову». Відданий під суд інквізиції, до кінця життя перебував під домашнім арештом і не мав можливості займатися астрономією; 5) І. Ньютон описав природу світла, рух планет, принцип взаємодії фізичних тіл. Відкрив Закон всесвітнього тяжіння; 6) за Р. Декартом, джерелом справжнього знання є розум. Створив учення — картезіанство; 7) Ф. Бекон наголошував на необхідності тривалих спостережень — експериментів та дослідів. Є автором книги «Нова Атлантида».

Зміна уявлень про будову людини

1) Т. Парацельс піддав критичному перегляду ідеї давньої медицини та сприяв початку використання при лікуванні хімічних препаратів; 2) А. Везалій у трактаті «Про будову людського тіла» дав науковий опис усіх органів і систем, спростував багато помилкових уявлень; 3) хірург А. Паре розробив методи лікування вогнепальних ран.

Зміна уявлень про суспільство

1) Н. Макіавеллі (дипломат, історик, філософ і поет) є автором трактату «Государ» і засновником політичної науки Нового часу. Розглядав явища політики поза їх зв’язком із релігією та етикою. Увів у науковий обіг поняття «держава». Вважав, що для досягнення могутності й добробуту держави придатні будь-які засоби — підкуп, лицемірство (формула «мета виправдовує засоби»). Так виникло поняття «макіавеллізм» як позначення вседозволеності в політиці; 2) пошуки ідеального суспільного устрою — утопічний соціалізм. Т. Мор є автором книги «Утопія» (це слово в перекладі з грецької означає місце, якого немає). Головною причиною бід народу вважав приватну власність. Т. Кампанелла є автором книги «Місто Сонця», у якій виклав роздуми про ідеальну державу (книгу написав у в’язниці, куди потрапив за організацію змови проти іспанського володарювання в Італії); 3) 1459 р. — у Флоренції відроджується Платонівська академія в Кареджі.

Додатковий матеріал

Книга «Молот відьом» є однією з найвідоміших праць із демонології. Книга була написана в 1486 р. ченцями-домініканцями Генріхом Крамером та деканом Кельнського університету Якобом Шпренгером, які до того ж були інквізиторами. Вона була загальнообов’язковим кодексом, що об’єднував стародавні міфи та легенди про чорну магію з церковною догмою про єресі.

Книга є своєрідною інструкцією з визначення відьом. У ній описані випадки з практики інквізиції, методи розпізнавання диявольських дій, правила ведення допитів, методи, які приводять до ефективних зізнань. Інквізиція використовувала її як головний документ, згідно з яким можна було засудити людину до страждань та смерті. Довівши, що людина має зв’язок із дияволом, її обов’язково засуджували до спалення.

Книга швидко набула популярності та здобула визнання серед багатьох відомих богословів.

«Молот відьом» перевидавався десятки разів багатьма європейськими мовами.

3.   Художня література. Драматургія і театр

Література Відродження (Ренесансу) — це період в історії світової літератури, що охоплює XIV—XVI ст. в Італії та кінець XV — початок XVII ст. в інших країнах Європи. Кінцем доби можна вважати 1616 р. — рік смерті В. Шекспіра й М. Сервантеса.

1)  Ідейні основи літератури Відродження

Варіант 1

Випереджальне завдання (Робота з таблицею)

Під час розповіді вчителя заповніть таблицю. (Зразок заповненої таблиці наведено у варіанті 2.)

Розповідь учителя

Література епохи Відродження повною мірою відображала всі досягнення самої епохи, з її протиріччями та відкриттями, боротьбою та зрадою, прагненням світлого майбутнього і започаткуванням «індексу книг». Більшість представників літератури цього періоду не тільки використовували ідеї гуманістів, а й самі продукували ці ідеї. Вони звертали увагу на цінність земного буття, складність і простоту звичайного життя, шлях успіху та слави, з одного боку, і на падіння людської гідності та совісті — із другого. Творці Відродження захоплювалися античністю, що викликало схожість цих культур. Разом із тим середньовічна духовність, втілена у християнські ідеї, гармонійно поєдналася з античним життєлюбством. Боротьба із засиллям католицького гніту спричинила протест, який не тільки відобразився на сторінках книжок, а й започаткував протестантизм, що став характерною особливістю літератури Відродження.

Варіант 2

Робота з таблицею

Опрацюйте відповідний матеріал підручника та заповніть таблицю.

Зразок заповненої таблиці

Ідейні основи літератури Відродження

Особливість

Характеристика

Гуманізм

Цінність земного буття, земного успіху й слави

Повернення до античності

Захоплення культурою античності, що зумовлене схожими світоглядними основами цих епох

Християнство

Синтез античного життєлюбства та середньовічної духовності

Протестантизм

Реакції у вигляді протестантського руху

 

2)  Представники літератури Відродження

Варіант 1

Випереджальне завдання (Робота з таблицею)

Під час розповіді вчителя заповніть таблицю. (Зразок заповненої таблиці наведено у варіанті 2.)

Розповідь учителя

Доба Відродження подарувала світові геніальних поетів та письменників.

В Італії Джованні Боккаччо засуджував розпусту духовенства у «Декамероні», а останній поет епохи Середньовіччя і перший поет Нового часу Данте Аліг’єрі в «Божественній комедії» змалював суспільство того часу з усіма його вадами та людськими гріхами. Першим гуманістом вважають поета Франческо Петрарку, який започаткував лірику епохи Відродження. Томмазо Кампанелла описав ідеальне суспільство у книзі «Місто Сонця».

Французькі гуманісти наслідували італійців. Починається розквіт французького Відродження у прозі та поезії, театрі та музиці. У книзі Ф. Рабле «Гаргантюа і Пантагрюель» у комічній формі зображене сучасне суспільство з його аскетизмом та розпустою, бідністю та багатством. Трагізм релігійних війн Франції відображений у поезії А. д’Обіньє.

Англійське Відродження мало свої особливості. У збірці «Кентерберійські оповідання» Дж. Чосер описав англійське суспільство у дусі «Декамерона» Дж. Боккаччо. Т. Мор у своїй «Утопії» зобразив суспільство майбутнього. Е. Спенсер за допомогою алегорії поєднав світ рицарського роману зі світом християнської моралі в циклі поем «Королівство фей». К. Марлоу вважають засновником англійської ренесансної трагедії. Найяскравішим представником Пізнього Відродження був В. Шекспір. Його п’єси «Ромео і Джульєтта», «Макбет», «Отелло», «Гамлет», «Король Лір» та інші утверджують красу земного життя, благородство почуттів, кохання і дружбу, засуджують зло і корисливість.

Іспанська література епохи Відродження формувалася під впливом арабських традицій. Г. де Монтальво створив рицарський роман у прозі «Амадіс Гальський». Л. де Вега у п’єсах «Собака на сіні» та «Учитель танців» зобразив красу іспанського суспільства. Вершиною іспанської літератури вважають творчість М. де Сервантеса. У романі «Дон Кіхот» він показав іспанське суспільство з його вадами і здобутками. Разом з іспанською розвивалася література Португалії, класиком якої вважають Луїса де Камоенса, автора «Луїзіади».

Література Німеччини та Нідерландів не мала яскравих геніїв, але вона подарувала світу Е. Роттердамського, С. Бранта та У. фон Гуттена та «народні книжки».

Варіант 2

Робота з таблицею (у групах)

Об’єднати учнів у п’ять груп і запропонувати, використовуючи відповідний матеріал підручника, скласти список імен письменників італійського (І група), французького (ІІ група), німецького та нідерландського (ІІІ група), англійського (IV група), іспанського та португальського (V група) Відродження. Після підготовки представники груп по черзі вписують імена літературних діячів у таблицю на дошці.

Зразок заповненої таблиці

Представники літератури Відродження

Відродження

Представники

Італійське

Д. Аліг’єрі, Дж. Боккаччо, Ф. Петрарка, Т. Кампанелла

Французьке

Ф. Рабле, М. Монтень, А. д’Обіньє

Німецьке та нідерландське

Е. Роттердамський, С. Брант, У. фон Гуттен, «народні книжки»

Англійське

Т. Мор, Е. Спенсер, Дж. Лілі, К. Марло, В. Шекспір

Іспанське та португальське

Р. де Монтальво, Л. де Вега, М. де Сервантес, Л. де Камоенса

 

Варіант 3

Повідомлення учнів

Учні виступають із повідомленнями про представників літератури Відродження, решта школярів під час виступів доповідачів складає тезовий конспект.

3)  Розвиток драматургії та театру

Варіант 1

Випереджальне завдання

Під час розповіді вчителя складіть тезовий конспект. (Зразок конспекту наведено у варіанті 2.)

Розповідь учителя

Епоха Ренесансу відродила театр, вивела його за межі середньовічної форми. Середньовічні театральні жанри — містерії й фарси — залишалися основними до кінця XV ст. Спочатку театр Нового часу копіював античний, а пізніше почав змінюватися, набуваючи форми сучасного. Від середини XVI ст. в Італії виникає перший професійний європейський театр епохи Відродження — комедія «дель арте» (комедія масок). Від спектаклю до спектаклю переходили маски-типи: «слуги»-маски — Бригелла, Арлекін, Пульчинелла, Серветта, Коломбіна; сатиричні маски — старий купець Панталоне, фанфарон і боягуз Капітан, базіка Доктор, педантичний Тарталья, а також ліричні герої без масок. Спектаклі нагадували акторські імпровізації на основі дуже короткого, схематичного сценарію, зі вставними музичними та танцювальними номерами. Наприкінці ХVІ ст. в Італії було зведено першу театральну будівлю — театр Олімпіко. У 1576 р. у Лондоні був відкритий перший англійський постійний театр «Глобус», який прославився п’єсами В. Шекспіра (серії історичних драм — «Річард II», «Генріх IV», «Король Джон» та ін.; комедії — «Багато галасу з нічого», «Дванадцята ніч»; трагедії — «Гамлет», «Ромео і Джульєтта», «Отелло», «Макбет», «Король Лір», «Антоній і Клеопатра»). Провідними театральними жанрами стають драми й трагедії.

Варіант 2

Складання тез

Використовуючи відповідний матеріал підручника, складіть тезовий конспект про розвиток театру в епоху Відродження.

Зразок відповіді

Розвиток театру в епоху Відродження

•        Середньовічні театральні жанри — містерії й фарси — залишалися основними до кінця XV ст.

•        Середина XVI ст. — в Італії виникає перший професійний європейський театр епохи Відродження — комедія «дель арте» (комедія масок).

•        Від спектаклю до спектаклю переходили маски-типи: Брігелла, Арлекін, Коломбіна, Панталоне, Капітан, Лікар та ін.

•        Спектаклі — акторські імпровізації на основі дуже короткого, схематичного сценарію, зі вставними музичними й танцювальними номерами.

•        Кінець XVI — початок XVII ст. — розквіт театрального мистецтва в Іспанії й Англії.

•        Постійні театри («Глобус» у Лондоні), приватні антрепризи.

•        Провідні театральні жанри — драма й трагедія.

•        В. Шекспір (1564—1616 рр.) — серії історичних драм («Річард II», «Генріх IV», «Король Джон» та ін.), комедії («Багато галасу з нічого», «Дванадцята ніч»), трагедії («Гамлет», «Ромео і Джульєтта», «Отелло», «Макбет», «Король Лір», «Антоній і Клеопатра»).

IV. Узагальнення та систематизація знань

Робота з документом

Прочитайте витяги з книги «Государ» Н. Макіавеллі та дайте відповіді на запитання.

Для досягнення політичної мети завжди потрібна сила. Якщо якась сторона перемагає, то це означає, що вона має більше сили, а не більше права.

Заради успіху політик обов’язково й завжди повинен удавати щиру побожність.

Людина при владі, яка бажає творити тільки добро, неминуче загине серед натовпу злих.

Природі людей не вистачає гнучкості... Вони хочуть жити день за днем і не вірять, що може настати те, чого досі не було... Люди дуже рідко змінюють свої думки про когось, зокрема про політиків.

Треба вміти добре приховувати свій характер і обов’язково опанувати майстерність прикидатися й удавати. Люди простакуваті й готові коритися сьогочасній необхідності, тому кожен бажаючий завжди знайде тих, хто дозволяє себе обдурювати.

Поміркований правитель не може й не повинен бути вірним своїй обіцянці, якщо це стає йому невигідним або якщо зникли ті причини, що примусили його дати слово.

Марно йти до політичної мети, використовуючи засоби, що приречені на невдачу. Без огляду на те, яка мета обрана — добра чи зла. Це справедливо як для святих політиків, так і для грішних, адже святий, як і грішник, прагне успіху.

Політики стануть кращими, якщо правитимуть тими людьми, які поважають чесноти, а не тими, які байдужі до моралі.

Поведінка політиків може поліпшитися й тоді, коли всі скоєні ними злочини негайно стають загальновідомими, коли людям не забороняють відкривати рота.

1.   Прокоментуйте один із наведених висловів.

2.   Як ви вважаєте, які вислови відповідають сучасній політичній ситуації в Україні та світі? Прокоментуйте один із них з урахуванням подій сьогодення.

Робота з таблицею

Заповніть таблицю, указавши у відповідному стовпчику порядкові номери імен.

1) Томас Мор, 2) Данте Аліг’єрі, 3) Томмазо Кампанелла, 4) Франсуа Рабле, 5) Едмунд Спенсер, 6) Мішель Монтень, 7) Крістофер Марлоу, 8) Франческо Петрарка, 9) Теодор Агріппа д’Обіньє, 10) Джон Лілі, 11) Джованні Боккаччо, 12) Вільям Шекспір.

Зразок заповненої таблиці

Італія

Англія

Франція

2, 3, 8, 11

1, 5, 7, 10, 12

4, 6, 9

 

V.   Підсумки уроку

Висновки

Епоха Відродження повністю змінила уявлення про світ, суспільство і людину, що позначилося як на освіті, так і на мистецтві. Виникають нові напрямки в науці, з’являються нові твори у мистецтві, які мають інший погляд на світ і по-новому зображають його. Багато поглядів і думок гуманістів зберігають свою актуальність і сьогодні.

VI. Домашнє завдання

1.   Опрацюйте матеріал підручника: 1. § 13; 2. § 14; 3. § 14—15; 4. § 15—16.

2.   Творче завдання. Напишіть твір за темою «Подорож до театру Нового часу».

 

Категорія: Всесвітня історія 8 клас | Додав: uthitel (03.12.2013)
Переглядів: 2799 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: