Урок № 12 Міжнародні відносини в Ранній Новий час - Всесвітня історія 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Всесвітня історія 8 клас

Урок № 12 Міжнародні відносини в Ранній Новий час

Урок № 12

Міжнародні відносини в Ранній Новий час

Мета: сформувати в учнів уявлення про міжнародні відносини в Ранній Новий час; створити умови для розуміння причин Тридцятилітньої війни; розглянути перебіг подій та результати Тридцятилітньої війни; установити зв’язок між політичним та економічним розвитком держав і шляхами розв’язання міжнародних проблем; схарактеризувати полководців, які брали активну участь у Тридцятилітній війні; розвивати вміння порівнювати держави, які брали участь у Тридцятилітній війні, і висловлювати власну думку щодо значення Тридцятилітньої війни.

Обладнання: підручник, карта світу, Європи, контурні карти.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття та назви: Католицька ліга, Євангелічна унія, «Війна годує війну», Вестфальський мир.

Основні дати та події: 1618—1648 рр. — Тридцятилітня війна, 1618—1624 рр. — Чеський період війни, 1625—1629 рр. — Данський період війни, 1630—1635 рр. — Шведський період війни, 1635—1648 рр. — Франко-шведський період війни, 1648 р. — Вестфальський мир.

Історичні постаті: Фердинанд ІІ Габсбург, Крістіан ІV, Альбрехт Валленштейн, Густав-Адольф.

Очікувані результати: учні навчаться: називати основні дати, пов’язані з Тридцятилітньою війною; показувати на карті перебіг подій Тридцятилітньої війни; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни; характеризувати полководців, які брали активну участь у Тридцятилітній війні; наводити приклади розв’язання міжнародних проблем різними шляхами; порівнювати держави, які брали участь у Тридцятилітній війні; висловлювати власну думку щодо значення Тридцятилітньої війни.

I.    Організаційний момент

II.   Актуалізація опорних знань і вмінь

Бесіда

Організувати бесіду за темою «Англія XVI ст.».

Робота з карткою

Вибірково роздати учням картки із текстом, у якому необхідно знайти помилку і вказати її номер.

В умовах загострення англо-іспанської боротьби Єлизавета І (1) уклала союз із сином Марії І Тюдор (2) Яковом VІ (3), який зобов’язався не підтримувати Іспанію й не допомагати шотландським та ірландським католикам. За це він став спадкоємцем англійського престолу, і після смерті королеви посів англійський престол як король Яків І (4).

Відповідь: 2.

III. Вивчення нового матеріалу

План

1.   Характер міжнародних відносин.

2.   Тридцятилітня війна.

1)  Чеський період.

2)  Данський період.

3)  Шведський період.

4)  Франко-шведський період.

5)  Вестфальський мир. Наслідки війни.

1.   Характер міжнародних відносин

Робота з картою

Розгляньте карту Європи Нового часу й визначте, які країни були централізовані, а які — роздроблені.

Відповідь: централізовані — Англія, Франція, Іспанія; роздроблені — Німеччина, Італія.

Варіант 1

Випереджальне завдання (Робота з таблицею)

Під час розповіді вчителя заповніть таблицю. (Зразок заповненої таблиці наведено у варіанті 2.)

Розповідь учителя

У XVIІ ст. політична ситуація в Європі суттєво змінилась. На карті Європи з’явилися централізовані держави — Англія, Франція та Іспанія, які намагалися впливати на політичні та економічні процеси в Європі. Разом із тим Німеччина та Італія залишилися роздробленими. Крім того, Реформація провела певну межу між державами, які почали використовувати релігійні процеси в політиці і навпаки, коли політика починала залежати від релігії.

Політичні, релігійні, економічні суперечності в Європі переросли у війну, яка охопила більшість європейських держав. Вона тривала 30 років (1618—1648 рр.) і отримала назву «Тридцятилітня війна». Кожна країна мала свої причини брати участь у цій війні.

За правління Карла V провідна роль у політичному житті Європи належала династії Габсбургів. Після його смерті династія поділилася на іспанську (Іспанія, Португалія, Нідерланди, південь Італії та колонії в Америці) і австрійську (Священна Римська імперія, Богемія, Угорщина, Хорватія). На початку XVII ст. Габсбурги об’єдналися для посилення впливу на Європу під прапором Контрреформації.

Франція, яка практично опинилася в оточенні володінь Габсбургів, виступала проти посилення впливу Габсбургів у Європі та посилення власної гегемонії серед європейських держав.

Голландія продовжувала боротьбу за власну незалежність. Іспанія так і не визнала Республіку Сполучених Провінцій.

Швеція планувала в результаті переможної війни перетворити Балтійське море на внутрішнє.

Данія зазіхала на німецькі землі й узбережжя Балтійського моря.

Англія намагалася, з одного боку, протидіяти посиленню династії Габсбургів, а з другого — не допустити зміцнення Франції.

Кожна з держав — учасниць Тридцятилітньої війни намагалася отримати певні економічні та територіальні вигоди. Крім того, у країнах Європи тривали процеси Реформації та Контрреформації.

Варіант 2

Робота з картками

Учитель роздає на кожну парту по 12 карток: на перших шести — назви держав, на других шести — їхні цілі в Тридцятилітній війні. Опрацювавши матеріал підручника й атласу, учні мають зіставити картки першого та другого типу, установивши відповідність між назвами держав та їх цілями в Тридцятилітній війні.

Зразок відповіді

Держава

Цілі

Іспанія

Утворення єдиної християнської держави у Європі на чолі з Габсбургами

Франція

Супротивник Габсбургів, установлення власної гегемонії у Європі

Голландія

Боротьба з Іспанією за незалежність і верховенство власного торговельного флоту

Данія

Боротьба за землі в Північній Німеччині та Балтійське море

Швеція

Балтійське море — «внутрішнє море» країни

Англія

Боротьба за власні інтереси, перешкоджання зміцненню держав континенту

 

2.   Тридцятилітня війна

Варіант 1

Випереджальне завдання (Робота з таблицею)

Під час розповіді вчителя заповніть таблицю. (Зразок заповненої таблиці наведено у варіанті 2.)

Розповідь учителя

Німеччина залишалася роздробленою країною. Крім поділу за територіальною ознакою, виник ще й релігійний поділ — частина князів були протестантами, інші — католиками. Німецькі землі й стали основною територією Тридцятилітньої війни.

З обранням імператором Священної Римської імперії Рудольфа ІІ посилилася боротьба з протестантами. У відповідь на тиск протестанські князі Німеччини в 1608 р. об’єдналися в Євангелічну унію, яку очолив курфюрст Фрідріх Пфальцський. Тоді католицькі князі створили Католицьку лігу на чолі з Максиміліаном Баварським. Обидві сторони шукали союзників. Католицьку лігу підтримали Габсбурги та Папа Римський, а Євангелічну унію — протестантські Голландія, Данія, Швеція, Англія та католицька Франція, яка не бажала посилення впливу Габсбургів.

Приводом до війни стали події в Чехії. Чеське королівство входило до складу Священної Римської імперії за умови дотримання прав протестантів. Але проголошення Рудольфа Штирійського майбутнім імператором і чеським королем викликало повстання у Чехії. 23 травня 1618 р. у Празі натовп протестантів увірвався у Празький град і викинув з вікна імператорських представників («празька дефінестрація»). Так розпочалася Тридцятилітня війна.

Події Тридцятилітньої війни поділяють на чеський, данський, шведський, франко-шведський періоди.

1)  Чеський період

Із Чехії було вигнано єзуїтів та оголошено про позбавлення Фердинанда ІІ влади над Чехією. Чеський сейм обрав королем Фрідріха Пфальцського. Чеські війська здобули низку перемог над арміями Габсбургів і дійшли до околиць Відня. Але успіх був тимчасовим. Війська Католицької ліги вдерлися в Чехію, і 8 листопада 1620 р. в битві при Білій Горі поблизу Праги чеські війська були розбиті. Розпочався терор проти протестантів: діяла інквізиція, заборонялася чеська мова, нищилися праці чеських учених. Землі протестантів переходили до католиків.

Тим часом війська імператора і Католицької ліги на чолі з Тіллі рушили далі на німецькі землі й захопили володіння Фрідріха Пфальцського.

2)  Данський період

Успіхи Габсбургів викликали занепокоєння у протестантських правителів країн Європи. Воєнні дії проти Габсбургів розпочала Данія. Отримавши субсидії від Англії та Голландії, данський король Крістіан ІV вторгся в Німеччину. Спочатку наступ Данії був успішним. В імператора Фердинанда ІІ не вистачало коштів на утримання армії, і він погодився на пропозицію Альбрехта Валленштейна, який запропонував створити армію найманців за принципом «війна годує війну», тобто утримувати армію за рахунок пограбування місцевого населення. Новостворена армія Валленштейна завдала декілька поразок данській армії, і Данія змушена була підписати мирну угоду. Але цей мир не приніс спокою Німеччині. Найманці Валленштейна продовжували грабувати населення протестантських князів і міст, хоча за вимогою Католицької ліги імператор усунув Валленштейна та наказав розформувати армію.

3)  Шведський період

Здавалося, що справа протестантів була програною, але у війну вступила Швеція. Улітку 1630 р. шведський король Густав ІІ Адольф висадився у Померанії з невеликою, але високопрофесійною армією, яка успішно розпочала наступальні дії. Армія імператора була розбита, шведи увійшли до Баварії та взяли Прагу. Імператор Фердинанд ІІ раптом звернувся до Валленштейна. Він швидко сформував армію і рушив на шведів. Сили противників були рівними. Вирішальна битва відбулася у 1632 р. при Лютцені. Обидві армії зазнали суттєвих втрат, але в битві загинув Густав ІІ Адольф. Армія Валленштейна відійшла до Чехії, але в 1634 р. Валленштейна знову було усунуто від командування, а невдовзі убито заколотниками. Цього самого року імперська армія завдала поразки шведам. Перемога була близька, але у війну вступила Франція.

4)  Франко-шведський період

У 1635 р., уклавши військовий договір зі Швецією, Франція розпочала бойові дії. Війна велася на німецьких землях, у Нідерландах та Італії, на Піренеях. Разом із тим жодна зі сторін не мала шансів перемогти. Але перевага поступово переходила до супротивників Габсбургів. У 1642 р. біля Лейпцига шведи розбили імперські війська. У 1643 р. французи розгромили іспанців при Рокруа. Франко-шведські війська вторглися в Баварію, нависла загроза захоплення Відня. Імператор Фердинанд ІІ погодився на умови союзників.

Додатковий матеріал

Із праці «Богдан Хмельницький» І. Крип’якевича

У 1644 р. французький посол при польському королі граф де Брежі порадив кардиналові Мазаріні взяти на службу до французької армії запорозьких козаків, що мають дуже здібного полководця Хмельницького, який користується повагою при польському дворі. Переговори де Брежі з Богданом Хмельницьким тривали досить довго і закінчилися лише в березні 1645 р. Хмельницький разом зі старшинами Сірком і Солтенком поїхав через Гданськ морем до Франції. Імовірно, що у Фонтенбло 19 квітня 1645 р. Хмельницький особисто вів переговори з французьким командуванням, унаслідок чого близько 2500 українських козаків вступили на службу у французьку армію. У жовтні 1645 р. запорозьких козаків перевезли морським шляхом із Гданська до Кале. Козаки брали участь у війні Франції проти іспанців за Фландрію, зокрема при облозі французькими військами Дюнкерка в 1646 р. вони виступали як самостійна військова частина. Козаки, усупереч сумнівам французького командування, виявили себе здатними для штурму фортеці, де вони відзначалися активністю, і разом із французькими військами брали участь в урочистому вступі до Дюнкерка. Але французьке командування порушувало угоду, козаки були незадоволені, і після взяття Дюнкерка частина їх була відіслана до Лотарингії, а деякі загони перейшли до іспанського війська. Невідомо, чи брали безпосередню участь в обороні Дюнкерка Богдан Хмельницький і його полк; французькі джерела згадують тільки полк Сірка. Відомо лише, що Хмельницький перебував у зв’язках із французьким полководцем принцом Конде. Пізніше, у 1655 р., під час зустрічі з французьким агентом, який приїхав до України, Богдан Хмельницький із задоволенням згадував часи свого перебування у Франції, розпитував про принца Конде та називав його старим вождем.

5)  Вестфальський мир. Наслідки війни

Переговори тривали протягом семи років і в 1648 р. був підписаний договір — Вестфальський мир, який підбив підсумки Тридцятилітньої війни.

Переможці отримали значні території. Франція дістала міста Мец, Туль, Верден та землі Ельзасу й остаточно підтвердила свої права на Лотарингію. Швеції відійшли Східна і частина Західної Померанії. Було визнано незалежність Швейцарії та Голландії. Вестфальський мир закріпив роздробленість Німеччини. Німецькі князі домоглися визнання своїх суверенних прав і мали укладати угоди з іноземними державами.

Для Німеччини війна мала жахливі наслідки — були знищені сотні міст і сіл, кількість населення скоротилася до 10 млн осіб, торгівля та ремесла занепали, поля були зруйновані. Не менших втрат зазнали й інші учасники війни. У Чехії із 2,5 млн населення залишилося 700 тис. осіб. Країни були виснажені, розвиток ремесла та торгівлі зупинився. Європою блукали тисячі дезертирів, грабуючи населення.

Війна між Іспанією та Францією тривала аж до 1659 р., поки не було підписано Піренейський мир.

Варіант 2

Робота з таблицею

Опрацюйте відповідний матеріал підручника та заповніть таблицю.

Зразок заповненої таблиці

Тридцятилітня війна

План

Характеристика

Причини

Боротьба Габсбургів із супротивниками за гегемонію у Європі. Боротьба між католиками та протестантами

Характер

Релігійна боротьба між католиками та протестантами переросла у війну за панування у Європі (після вступу у війну проти Габсбургів католицької Франції)

Супротивники

Антигабсбурзька коаліція (Англія, Франція, Голландія, Швеція, Данія):

1608 р. — створення Протестантської (Євангелічної) унії німецьких князів-лютеран

Габсбурзька коаліція (Іспанія, країни Священної Римської імперії):

1609 р. — створення Католицької ліги німецьких князів-католиків

Привід

23 травня 1618 р. — повстання в Чехії. У Празі викинули з вікна ратуші трьох урядовців

Чеський період

1618—1624 рр. Чехи позбавили Фердинанда ІІ влади. Фердинанд ІІ уклав союз із Католицькою лігою, отримав гроші від Папи Римського. Листопад 1620 р. — розгром чеського війська в битві біля Білої Гори (Прага). Війська Католицької ліги рушили на Німеччину

Данський період

1625—1629 рр. У війну втрутилася Данія. Король Крістіан ІV спрямував війська проти Католицької ліги. Фердинанд ІІ зібрав 100-тисячну армію на чолі з Альбрехтом Валленштейном (армія найманців утримувалася за рахунок завойованих територій). Данія була розбита

Шведський період

1630—1635 р. У війну вступила Швеція. Армія короля Густава ІІ Адольфа висадилася на півночі Німеччини й зайняла більшість території. У битві біля Лютцена армія Альбрехта Валленштейна відступила, але Густав ІІ Адольф був убитий. Валленштейна звинувачено у зраді й убито за наказом імператора

Франко-швед­ський період

1635—1648 рр. Вступ у війну Франції. Перемоги франко-шведської армії. Виснаження воюючих сторін. Розорення земель Німеччини, Чехії та Австрії

Результати

1648 р. — підписання Вестфальського миру; утрата Габсбургами панівного становища у Європі; отримання Швецією земель у Північній Німеччині; отримання Францією Ельзасу та Лотарингії; визнання незалежності Голландії та Швейцарії; завершення епохи релігійних війн; закріплення роздробленості Німеччини; розорення німецьких земель; загибель кількох мільйонів жителів Європи; нове політичне становище у Європі

 

IV. Узагальнення та систематизація знань

Тестові завдання

1.   Установіть відповідність між іменами історичних постатей та їхніми титулами.

1   Фердинанд ІІ

2   Альбрехт Валленштейн

3   Крістіан ІV

4   Густав ІІ Адольф

А  Шведський король

Б  Данський король

В  Французький король

Г  Німецький полководець чеського походження

Д  Імператор Священної Римської імперії

 

Відповідь: 1Б, 2А, 3Д, 4Г.

2.   Установіть хронологічну послідовність періодів Тридцятилітньої війни.

А  Шведський період

Б  Чеський період

В  Данський період

Г  Франко-шведський період

Відповідь: Б, В, А, Г.

Робота з документом

Прочитайте уривок із праці І. Крип’якевича та дайте відповіді на запитання.

Релігійні справи під кінець війни не мали вже такого значення, як у перших роках. Особливо від часу, коли католицька Франція розпочала війну з католицькими Габсбургами, знати було, що релігійні питання уступили на другий план супроти політичних. Вестфальський мир перевів повну рівноправність євангеліків з католиками; у так званій державній депутації, що приготовляла проекти законів, і в державному трибуналі обидві сторони мали рівне число голосів. Релігійну толеранцію поширено також на гельветське віросповідання, тобто кальвіністів. Щодо церковних маєтностей, то прийнято 1624 р. за так званий нормальний рік; це значить, що добра, секуляризовані до того часу, залишилися при євангеліках. Папа Інокентій X запротестував проти цієї постанови, але не був у силі її змінити. Тридцятилітні криваві змагання виказали, що релігійна толеранція мусить стати основним принципом у конфесійних відносинах.

Тридцятилітня війна страшно відбилася на господарському і культурному стані Німеччини. Великі простори держави були обезлюднені, хліборобство і промисловість занепали. Німеччина перестала відігравати роль у світовій торгівлі. Покінчився також розвиток мистецтва і письменства, чимраз більше зростали чужі культурні впливи, особливо французькі. Німеччина втратила також значення у міжнародній політиці: розвинувся партикуляризм малих держав, бо кожний найменший князь мав право вести свою окрему політику.

Занепала також могутність Габсбургів. Австрійська лінія габсбурзького роду втратила впливи у Німеччині й опирала свою владу тільки на дідичних країнах, — але й ці землі з уваги на воєнне знищення небагато давали доходів цісарському дворові. Так само й іспанська монархія понесла невдачі у війні і в європейській політиці втратила давній провід. На першому місці стояли тепер переможці у Тридцятилітній війні — Франція і Швеція.

1.   Чи погоджуєтесь ви з висновками вченого щодо релігійного боку Тридцятилітньої війни? Обґрунтуйте свою думку.

2.   Поясніть, які наслідки для Німеччини мала Тридцятилітня війна.

3.   Як змінилася політична карта Європи після Тридцятилітньої війни?

Робота з контурною картою

На відповідній контурній карті позначте:

1)  держави — учасниці Тридцятилітньої війни;

2)  держави, які підтримували Католицьку лігу, і держави, що підтримували Євангелічну унію;

3)  місто, події в якому стали приводом до початку Тридцятилітньої війни.

V.   Підсумки уроку

Висновки

Тридцятилітня війна розпочалася як релігійна, але згодом перетворилася на засіб розв’язання політичних проблем. Вона змінила вигляд політичної карти Європи — утвердилися незалежні держави Голландія та Швейцарія, Німеччина залишилася роздробленою країною, відбулося формування кордонів держав. Склалася система міжнародного балансу, вплив Габсбургів суттєво зменшився. Разом із тим Тридцятилітня війна не розв’язала релігійних суперечностей і заклала підвалини для наступних реваншистських дій.

VI. Домашнє завдання

1.   Опрацюйте матеріал підручника: 1. § 11; 2. § 11; 3. § 11; 4. § 14.

2.   Творче завдання. Порівняйте війни Нового часу та війни, які відбувалися в давні часи та Середньовіччі. Що змінилося і чому?

3.   Підготуйтеся до уроку узагальнення знань за темами: «Великі географічні відкриття: зустріч цивілізацій», «Людина Ранньої Нової доби», «Реформація і Контрреформація», «Західноєвропейські держави в XVI — першій половині XVII ст.».

 

Категорія: Всесвітня історія 8 клас | Додав: uthitel (03.12.2013)
Переглядів: 2008 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: