Урок № 5 Держава в середньовічній Європі - Всесвітня історія 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Всесвітня історія 7 клас

Урок № 5 Держава в середньовічній Європі

Урок № 5

Держава в середньовічній Європі

Мета: сформувати в учнів уявлення про феодальну роздробленість; створити умови для розуміння принципів станової монархії; розглянути становлення парламентаризму в Середньовіччі; установити зв’язок між ступенем розвитку суспільства та формою державного правління; охарактеризувати різні форми державного правління в Середні віки; розвивати вміння учнів порівнювати різні форми правління та висловлювати власну думку щодо причин феодальної роздробленості.

Обладнання: підручник, атлас, карта світу, Європи, роздавальний матеріал.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття та назви: монархія, феодальна роздробленість, імператор, станова монархія, парламент, становий суд, «Божий суд».

Основні дати та події: ХІІ ст. — поява збірок законів «Звід цивільного права», «Звід церковного права».

Очікувані результати: учні навчаться: називати основні дати становлення різних форм державного правління та характерні риси станової монархії; застосовувати та пояснювати на прикладах основні поняття та терміни; характеризувати станову монархію та парламентаризм; порівнювати різні форми державного правління в Середні віки та висловлювати власне судження щодо причин феодальної роздробленості.

I.       Організаційний момент

II.     Актуалізація опорних знань і вмінь

Перевірка творчого домашнього завдання

Двоє-троє учнів презентують підготовлені тестові завдання за вивченим матеріалом, решта учнів виконують їх.

Гра «Васал — сеньйор»

Існує кілька варіантів проведення цієї гри.

1.   Пригадайте, що означає поняття «феодальна драбина», та визначте, хто й для кого був сеньйором чи васалом. (Перелічити титули: король, герцог, граф, барон, рицар тощо. Учні повинні сказати, хто є сеньйором чи васалом для цієї людини.)

2.   Визначте, чи правильні твердження.

1)  Король — сеньйор герцога. (Так)

2)  Граф — васал барона. (Ні)

3)  Герцог — сеньйор барона. (Ні)

4)  Рицар — васал барона. (Так)

5)  Граф — сеньйор барона. (Так)

6)  Герцог — васал короля. (Так)

7)  Король — сеньйор рицаря. (Ні)

8)  Барон — васал графа. (Так)

9)  Граф — васал короля. (Ні)

10) Барон — сеньйор рицаря. (Так)

III.   Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1.   Середньовічне королівство.

2.   Феодальна роздробленість.

3.   Станова монархія.

4.   Право і суд.

Проблемне питання

Поміркуйте, чи була зміна абсолютної монархії на станову прогресивним явищем.

1.   Середньовічне королівство

Варіант 1

Розповідь учителя

Велике переселення народів змінило політичну карту Європи — зникла Західна Римська імперія та з’явилися варварські королівства. Молоді держави не мали власної системи управління та жили за власними родоплемінними традиціями та звичаями. Але старі системи, які дозволяли керувати племенем, навіть союзом племен, уже не спрацьовували. Тому виникає нова система управління державою. Влада конунга, або вождя племені, змінюється владою короля, якого підтримує християнська церква і яка стає дедалі більш незалежною. Наприклад, влада у франків зосереджується в руках династії Меровінгів, а згодом — династії Каролінгів. Монархи починають посилювати свою владу. Основними завданнями короля на той час були утримання війська та збір податків. Часто король особисто роз’їжджав територією держави та збирав податки, вершив суд та розв’язував конфлікти. Поступово створюється система влади: виникає рада, яка допомагає королю (прообраз сучасного уряду), установлюється податкова система та система збору війська (заснована на феоді). Так з’являються середньовічні монархії, у яких уся влада належала королю. Створюється система престолонаслідування, коли влада передається у спадок. Основою війська стає королівська дружина, а великі землевласники (феодали) приєднуються зі своїми законами. Король стає верховним суддею, а судочинство на місцях здійснюють або представники короля, або місцеві правителі. Влада короля не лише підтримується церквою, а освячується Папою Римським. Діє система управління: король править державою зі своєї столиці, було впорядковано збирання податків й забезпечено їх регулярне надходження до скарбниці короля. Разом із тим системи управління були недосконалими, виникало багато плутанини та негараздів.

Варіант 2

Робота з підручником

1)  Опрацюйте матеріал підручника та випишіть основні характеристики ранньосередньовічної монархії у вигляді тез.

Зразок відповіді

Основні характеристики ранньосередньовічної монархії

Влада належить королю;

влада передається у спадок;

основа армії — королівська дружина;

король — верховний суддя;

влада монархії підтримувалася церквою;

управління державою відбувалося за допомогою підлеглих;

король мав свою столицю;

у державі існували податки.

2)  Опрацюйте матеріал підручника та складіть схему системи управління державою у франків за часів Хлодвіга.

Зразок схеми

Система управління державою у франків за часів Хлодвіга

Король

 

Голова держави

 

Спадкова посада

 

Майордом

 

Головний міністр

 

Призначався королем

 

Герцог

 

Голова племені, військовий вождь

 

Спадкова посада

 

Граф

 

Управляв невеликим округом

 

Призначався королем

 

Маркіз (маркграф)

 

Правитель прикордонного округу (марки)

 

Призначався королем

 

 

2.   Феодальна роздробленість

Розповідь учителя

Але час існування єдиних держав на теренах Європи був нетривалий. Після розпаду імперії Карла Великого починається період, який дістав назву феодальної роздробленості. Причинами цього були як зовнішні, так і внутрішні чинники. У ІХ—Х ст. посилюється тиск норманів, сарацинів, угрів, що не сприяло посиленню королівської влади. Разом із тим основними причинами, які роз’єднали середньовічні держави, були все ж таки внутрішні. Протягом десятиліть формувалися великі земельні володіння, власники яких мали свою армію, збирали податки, вершили суд. Проте вони були незацікавлені в сильній королівській владі й часто намагалися відокремитися. Королівська влада також поступово ставала слабкішою — зменшувалися королівські володіння, вплив короля та його авторитет згасав, зменшувалася армія та кількість податків. Величезні території держави та слабка система зв’язку не дозволяли налагодити чітку систему управління, і нерідко монархи передавали керівництво частинами територій великим феодалам. Крім того, королівські володіння поділялися між нащадками (так, імперія Карла Великого була поділена між трьома його нащадками).

Економічним підґрунтям феодальної роздробленості стало натуральне господарство. Господарства, як селян, так і частини феодалів, забезпечували себе всім необхідним для існування, і тому не були зацікавлені в існуванні центральної влади, що часто служила тільки додатковим податком. Система васалітету, на якій базувалася система влади середньовічного суспільства, дедалі більше заплутувалася. Принцип «Васал мого васала — не мій васал» призводив до руйнування системи. У рицарів могло бути кілька сеньйорів, а перехід васалів від одного сеньйора до іншого ставав нормою. Це спричиняло не тільки конфлікти, а й військові зіткнення. Таким чином держави розпадалися на дрібні території, які продовжували боротися між собою. Наставав період феодальної роздробленості, через який пройшли практично всі держави Європи.

(Закріпити матеріал про феодальну роздробленість учителю пропонується за допомогою або методу «Мозковий штурм», або бесіди.)

Варіант 1

Метод «Мозковий штурм»

Визначте причини феодальної роздробленості, через яку пройшли практично всі країни Європи.

Зразок відповіді

Причини феодальної роздробленості

Натуральне господарство;

розподіл держави між синами або спадкоємцями монарха;

великі феодальні володіння;

принцип васалітету;

слабка центральна влада.

Варіант 2

Бесіда

1)  Кому була вигідна феодальна роздробленість?

2)  Чому християнська церква виступала проти феодальної роздробленості?

3)  Як феодальна роздробленість позначилася на імперії Карла Великого?

3.   Станова монархія

Варіант 1

Розповідь учителя

Економічний і політичний розвиток країн Європи привів до періоду феодальної роздробленості, що стала причиною їх занепаду. Тому суспільство вимагало стабільності, яку на цей час могла забезпечити сильна королівська влада. Практично всі верстви населення були зацікавлені в становленні міцної стабільної держави. Середні та дрібні рицарі шукали захисту від великих феодалів і прагнули власного збагачення. Торговці вимагали зникнення внутрішніх кордонів, єдиної грошової одиниці, безпечних і зручних торговельних шляхів, які могла забезпечити сильна влада. Міські жителі шукали в королівській владі захисту від загарбницьких дій феодалів. Християнська церква також виступала за стабільну централізовану владу, яка б гарантувала доходи та зростання кількості віруючих. Заможні люди (землевласники, купці, представники церкви та ін.) потребували сильної влади, яка б забезпечила їм заступництво та придушувала бунти та повстання. Навіть селяни були зацікавлені в стабільності, тому що феодальні війни в першу чергу відображалися на них (під час військових конфліктів рицарі могли заховатися в замку, а їх вороги знищували все навкруги — поселення селян, поля, сади тощо).

Король знаходив союзників серед купців і ремісників, дрібних феодалів та церкви, але вони також вимагали певних гарантій власних прав, намагалися впливати на управління державою (особливо щодо впровадження нових податків та привілеїв). Стани починають активно відстоювати власні інтереси, результатом чого стає виникнення станово-представницької монархії. У різних країнах станові органи мали свою назву — кортеси в Іспанії, парламент в Англії, Генеральні штати у Франції та Голландії, рейхстаг у Німеччині, сейм у Польщі, Угорщині та Чехії, дума в Росії. Перехід до станової монархії мав як мирний (збори Генеральних штатів у Франції), так і озброєний характер (поява англійського парламенту в результаті громадянської війни). У деяких країнах станово-представницькі органи обмежували королівську владу, але в більшості вони підтримували короля. До складу станових органів входили представники духовенства, рицарів і городян. У кожній країні існувала власна система представництва — до парламентів (сеймів, штатів) депутати обиралися або призначалися королем.

Варіант 2

Робота з підручником (робота за варіантами)

(Перед початком роботи учні пригадують, що таке стани.)

Опрацюйте матеріал підручника та визначте причини виникнення станової монархії (І варіант); перелічіть органи станового представництва в різних державах (ІІ варіант).

Зразок відповіді

Причини виникнення станової монархії

припинення феодальної роздробленості;

посилення централізованої влади;

розвиток економіки;

запровадження нових та збільшення старих податків;

попередження бунтів.

Органи станової монархії (державної влади)

Англія — Парламент;

Франція, Голландія — Генеральні штати;

Іспанія — Кортеси;

Німеччина — Рейхстаг;

Польща, Чехія, Угорщина — Сейм;

Росія — Дума;

Швеція — Ріксдаг.

Робота з поняттями

Дайте визначення понять «монархія», «феодальна роздробленість», «станова монархія».

Зразок відповіді

Монархія — це форма державного правління, за якої влада належить одній людині — монарху (у Європі — королю (назва походить від імені Карла Великого), у Росії — царю (від Юлія Цезаря)).

Феодальна роздробленість — розпад єдиної держави на незалежні володіння.

Станова монархія — монархія, обмежена представницькими органами влади.

Додатковий матеріал

Найдавнішим парламентом у світі вважається парламент Ісландії (альтинг), створений у X ст.

Люди з’явилися на острові Ісландія давно, але його заселення відбулося в IX ст. Під час об’єднання Норвегії під владою короля Харальда I багато сімей вступили в конфлікт із Харальдом і були змушені тікати в пошуках нового місця для життя.

Поступово в Ісландії сформувалася державна система. У кожній області існував тинг (збори, аналог давньоруського віча), який чинив суд і розв’язував спори. Найважливіші питання представники областей розглядали на засіданнях альтингу, який збирався на початку літа під управлінням законоговорителя.

Уперше альтинг було скликано в 930 р. на Полях тингу (ісл. Тингвеллір) на південному заході острова біля озера Тингвадлаватн. У ті часи в альтингу брали участь усі вільні чоловіки. Спочатку альтинг був місцем не тільки прийняття законів, але й розв’язання спорів. Затвердженням законів займалася частина альтингу — Логретта, яка складалася переважно із жерців. Альтинг проводився раз на два-три роки, у літній час, щоб у ньому могли брати участь усі жителі Ісландії.

Прийняття рішень на альтингу було складною справою. Зазвичай у спорі на альтингу перемагав не той, хто був правий із точки зору законів (давньоісландське право було звичаєвим і прецедентним), а той, кому вдалося заручитися підтримкою більшої кількості учасників засідання. Закони були надзвичайно заплутаними, із безліччю виключень й особливих випадків, і знання їх вважалося великим мистецтвом. Для цього й обирався спеціальний законоговоритель.

У 1000 р. альтинг висловився за прийняття християнства. Деякі закони, ухвалені альтингом, діють і сьогодні. Наприклад, відповідно до закону, затвердженого в 982 р., кінь, вивезений за межі острова (навіть для виступу на чемпіонаті світу з кінного спорту), не може повернутися назад.

4.   Право і суд

Варіант 1

Розповідь учителя

Варварські племена, що захопили землі Західної Римської імперії, жили за власною системою права, яка створювалася на основі традицій та звичаїв. А більшість населення імперії, що вже зникла, продовжувала користуватися римським правом. Оскільки виникнення варварських королівств і концентрація влади в руках вождів потребували зміни в законодавчій системі, почалося формування нової законодавчої системи, на яку сильний вплив мало римське право. Крім того, варварські правові традиції та звичаї зберігалися в усній формі та тлумачилися в кожному випадку окремо.

Поступово виникає потреба уніфікувати закони для всієї держави, і їх починають записувати. На початку Середньовіччя в Європі з’являються збірки законів — «правди». За наказом короля Хлодвіга були записані всі закони того часу («Салічна правда»). Виникають й інші збірки законів — «Бургундська правда», «Саксонська правда», «Руська правда». Але правові відносини потребували змін, і франкські королі видавали доповнення до існуючого законодавства, які називалися капітуляріями. За наказом імператора Юстиніана відбувається систематизація римського права. Разом із законами власне Юстиніана та поправками наступників створюються багатотомні збірки законів. У ХІІ ст. виникає «Звід цивільного права», а пізніше й «Звід церковного права». Від ХІІІ ст. відбувається формування регіонального законодавства: наприклад, «Саксонське зерцало» узагальнювало звичаєве право Саксонії.

Правова система Середньовіччя закріплювала нерівність. Не існувало єдиного права для всіх, а для кожного стану воно було окремим. Суд також стає становим: для кожного стану запроваджений власний суд. Проте селяни не мали своїх судів, а підпорядковувалися суду феодала або призначеному ним суду. Верховним суддею був король: він і признавав своїх представників в округи, але частіше суддями були великі землевласники. У період Середньовіччя в праві відображалися суспільні погляди: так, для вищого світу існував звичай «Божого суду», коли суперечливі питання визначалися за допомогою поєдинку.

Судова система Середніх віків була недосконалою, але вона заклала основи для майбутніх правових систем.

Варіант 2

Робота з підручником

Опрацюйте матеріал підручника та підготуйте інформацію про правову систему Середньовіччя, записавши в зошит тези своєї доповіді.

Зразок відповіді

Правова система Середньовіччя

Право — узаконені державою права та обов’язки громадян;

писані закони;

формування законодавства під впливом римського права;

на початку Середньовіччя в Європі виникають збірки законів — «правди»;

«Салічна правда» — перша збірка писаних законів, прийнята Хлодвігом;

франкські королі видавали доповнення до законодавства — капітулярії;

у ХІІ ст. закони було впорядковано у збірки — «Звід цивільного права», «Звід церковного права»;

суд стає становим — для кожного суспільного стану існує власний суд, верховним суддею є король;

селяни не мали власних судів, а підпорядковувалися суду феодала чи призначеному ним суду;

король призначав власних суддів, в округах судова влада належала сеньйорам;

Божий суд — звернення до божественної справедливості; «Божий суд» для рицарів — поєдинок;

судова система була недосконалою.

IV.    Узагальнення та систематизація знань

Робота з картою

Методика проведення. Учні об’єднуються в пари та за допомогою атласу перевіряють одне одного: один учень називає країну, інший має показати її на карті та назвати дорадчий орган станової влади в цій країні.

На карті Європи покажіть країни та назвіть станові органи в них.

Орієнтовний перелік країн: Англія, Франція, Голландія, Іспанія, Німеччина, Польща, Чехія, Угорщина, Росія.

Завдання

Визначте, які з перелічених характеристик належать до причин виникнення феодальної роздробленості, а які — до причин виникнення станової монархії.

1) Натуральне господарство, 2) розподіл держави між синами або спадкоємцями монарха, 3) посилення централізованої влади, 4) попередження бунтів, 5) великі феодальні володіння, 6) запровадження нових та збільшення старих податків, 7) принцип васалітету, 8) слабка центральна влада.

Відповідь: феодальна роздробленість — 1, 2, 5, 7, 8; станова монархія — 3, 4, 6, 9.

Робота з документами

1.   Прочитайте уривок з історичного джерела і дайте відповіді на запитання.

Із «Салічної правди»

І.    Про виклик на суд

§ 1. Якщо когось викличуть на суд за законами короля і [той] не з’явиться, присуджується до сплати 600 ден., що становить 15 сол. (солід — золота монета, денарій — срібна монета, що становить 1/40 соліда).

§ 2. Якщо хто-небудь, викликавши іншого на суд, сам не з’явиться і якщо його не затримає якась законна причина, присуджується до сплати 15 сол. на користь того, кого він викличе на суд.

§ 3. І той, хто викликає іншого на суд, у супроводі свідків має прийти до його будинку і, якщо останній буде відсутній, має покликати дружину або кого-небудь із домашніх для того, щоб вони повідомили його про виклик на суд.

§ 4. Якщо ж [відповідач] буде зайнятий несенням королівської служби, він не може бути викликаний на суд.

XLIX. Про свідків

§ 1. Якщо хтось буде змушений представити свідків і вони, може трапитись, не побажають з’явитися на судове засідання, той, хто має потребу в них, повинен задовольнити їх і мусить при свідках запросити їх на судове засідання, щоб вони під клятвою засвідчили, що їм відомо.

§ 2. Якщо вони не побажають прийти і якщо їх не затримає законна причина, кожний із них присуджується до сплати 600 ден., що становить 15 сол.

LIII.          Про викуп руки від казана

§ 1. Якщо хтось буде викликаний для випробування через казанок з окропом, то сторони можуть дійти згоди, щоб присуджений викупив свою руку й зобов’язався представити співприсяжників. Якщо проступок буде таким, за який, за наявності доказів, винний за законом повинен заплатити 600 ден., що становить 15 сол., він може викупити свою руку за 120 ден., що становить 3 сол.

Запитання

1)  Що ви можете сказати про судоустрій за «Салічною правдою»?

2)  Хто був учасником судового процесу?

3)  Як ви розумієте вислів «за законами короля»?

4)  Про що розповідає розділ «Про викуп руки від казана»?

2.   Прочитайте уривок з історичного джерела і дайте відповіді на запитання.

Франкський історик Григорій Турський про випадок із коштовною чашею в Суассоні

Під час завоювання Галлії військом Хлодвіга франки захопили в одній церкві разом з іншими коштовностями велику чашу дивовижної краси. Єпископ тієї церкви звернувся до Хлодвіга з проханням повернути хоч би цю чашу. Король і відповів: «Ідіть із нами до Суассона, де відбуватиметься розподіл захопленої здобичі. Якщо під час жеребкування я отримаю цю посудину, то виконаю прохання».

Король прибув до Суассона і, коли посередині поля було складено всю здобич, сказав: «Хоробрі воїни, я прошу вас не відмовити й дати поза моєю часткою ще й цю чашу». У відповідь найрозумніші з присутніх відповіли: «Усе, що ми бачимо тут, славний королю, належить тобі, як і ми самі підкоряємося твоїй владі. Чини так, як ти вважаєш за потрібне, бо ніхто не може чинити опір твоїй владі». Коли вони так відповіли, один нерозумний, заздрісний і запальний воїн із криком підняв сокиру та розрубав чашу, промовивши: «Нічого з цього ти не отримаєш, окрім того, що належить тобі за жеребкуванням». Усі були вражені, але король сприйняв образу терпляче й стримано.

За рік Хлодвіг наказав зібратися своєму війську зі зброєю на Марсовому полі, щоб перевірити, у якому стані утримується зброя. Коли він обходив ряди, то підійшов до того вояка, який розрубав чашу, і сказав: «Ніхто не утримує зброї в гіршому стані, ніж ти. Твій спис, меч і сокира — усе нікуди не годиться». І, вихопивши в нього сокиру, кинув її на землю. Коли воїн нахилився за своєю зброєю, король розрубав йому голову своїм мечем і сказав: «Так ти вчинив із чашею в Суассоні». Потім Хлодвіг наказав усім повертатися додому, тим вчинком уселивши в них великий страх.

Запитання

1)  Чому Хлодвіг просто не забрав потрібну йому чашу?

2)  Чи можна пояснити вчинок воїна лише його нерозважливістю й запальним характером?

3)  Яку владу мав Хлодвіг?

4)  Чому Хлодвіг вирішив підтримати прохання єпископа?

V.      Підсумки уроку

Вибіркова перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.

Основні висновки

У Середні віки виникає система управління державою, на чолі якої стає король. Вона була недосконалою, але дозволяла керувати країною.

Натуральне господарство, великі феодальні володіння, зовнішній тиск, система васалітету, слабка королівська влада привели до розпаду держав. Почався період феодальної роздробленості.

Наступним етапом розвитку суспільства середньовічної Європи стало виникнення станово-представницької монархії, коли в управлінні державою починають брати участь представники станів, іноді обмежуючи королівську владу.

Формується правова система, яка вбирає в себе звичаї та традиції варварського світу й римського права. Одним із перших писаних законів стала збірка Хлодвіга «Салічна правда».

Відповідь на проблемне питання

Станова монархія була наступним кроком розвитку суспільства, коли представники суспільства починають брати активну участь у державотворенні.

VI.    Домашнє завдання

1.   Підручник: 1, § 4, с. 53—55; 2, § 4; 3, тема 1. § 4.

2.   Випереджальне індивідуальне завдання. Підготуйте віртуальну екскурсію середньовічним містом.

Категорія: Всесвітня історія 7 клас | Додав: uthitel (29.11.2013)
Переглядів: 2729 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: