Урок № 19 Франція - Всесвітня історія 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Всесвітня історія 7 клас

Урок № 19 Франція


Урок № 19

Франція

Мета: сформувати уявлення учнів про розвиток Франції; створити умови для розуміння причин Столітньої війни та Жакерії; розглянути перебіг подій Столітньої війни; установити зв’язок між розвитком суспільства та виникненням Генеральних штатів; охарактеризувати станову монархію Франції; розвивати вміння порівнювати позиції Англії та Франції у Столітній війні, їхні армії; висловлювати власну думку щодо характеру й значення Столітньої війни.

Обладнання: підручник, карта світу, Європи, роздавальний матеріал.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття та назви: монархія, станова монархія, Капетинги, Генеральні штати, Валуа, Столітня війна, Кресі, Пуатьє, Жакерія, дофін.

Основні дати та події: 1285—1314 рр. — правління короля Філіппа ІV Красивого, 1302 р. — перші Генеральні штати, 1337—1453 рр. — Столітня війна, 1461—1483 рр. — правління Людовіка ХІ.

Історичні постаті: Людовік VI Товстий, Філіпп ІІ Август, Людовік ІХ Святий, Філіпп IV Красивий, Філіпп VІ Валуа, Едуард ІІІ, Карл V Мудрий, Жанна д’Арк, Людовік ХІ, Карл Сміливий.

Очікувані результати: учні навчаться: називати дати правління династії Капетингів у Франції, посилення королівської влади за Філіппа ІV Красивого, скликання Генеральних штатів, початку, кінця та головних битв Столітньої війни; показувати на карті територію Франції в різні часи, основні події Столітньої війни; застосовувати й пояснювати на прикладах основні поняття та терміни; описувати подвиг Жанни д’Арк; характеризувати станову монархію; порівнювати позиції Англії та Франції в Столітній війні, їхні армії; висловлювати власне судження щодо характеру й значення Столітньої війни.

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Перевірка творчого домашнього завдання

Кілька учнів презентують підготовлені твори — опис дракара (корабля вікінгів) і конунга (вождя норманів).

Завдання

1. Порівняйте гунів і норманів за самостійно визначеними критеріями.

2. Поясніть, чому їх можливо порівнювати.

3. Знайдіть спільні та відмінні риси цих народів.

Гра «Знайдіть схожих»

Пригадайте богів скандинавської міфології та сфери, якими вони опікуються. Відшукайте відповідних богів у грецькій або римській міфології:

1. Один (Вотан) — головний бог, творець Всесвіту.

2. Фрігг — богиня любові, шлюбу, домашнього вогнища.

3. Тор — бог блискавки, покровитель землеробства.

4. Тир — бог війни.

5. Балдур — бог весняного світла.

6. Фрейя — богиня краси.

7. Фрейр — бог достатку й родючості.

8. Локі — бог хитрощів.

III. Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1. Посилення королівської влади. Правління Філіппа IV Красивого.

1) Географічне положення та природно-кліматичні умови Франції.

2) Посилення королівської влади.

2. Столітня війна.

1) Привід та причини Столітньої війни.

2) Початок Столітньої війни.

3) Народні повстання.

4) Продовження Столітньої війни.

5) Завершення війни.

3. Завершення об’єднання Франції.

Проблемне питання

Чому рятівниця Франції Жанна д’Арк була віддана інквізиції?

1. Посилення королівської влади. Правління Філіппа IV Красивого

Варіант 1

Розповідь учителя

1) Географічне положення та природно-кліматичні умови Франції

Франція розташовувалася на заході Європи, її береги омивав Атлантичний океан та Середземне море. Природні умови залежали від території — південь перебував у зоні субтропічного клімату, тоді як на півночі панував суворий клімат. Територією Франції протікало багато річок, найвідоміша з них — річка Сена, на берегах якої розташоване місто Париж. Більшість земель Франції у Середньовіччі покривали ліси, які активно вирубувалися. Основним заняттям населення було землеробство. Селяни займалися розведенням худоби, садівництвом. Розвивалося ремесло та торгівля. У прибережних районах серед населення було поширене рибальство.

2) Посилення королівської влади

Зміна династії. Капетинги

Наприкінці ІХ ст. Франція практично не була єдиною державою та поділялася на кілька графств і герцогств, серед яких були Тулузьке графство, Шампань, Фландрія, а також герцогства Нормандія, Аквітанія, Гасконь, Бургундія.

У цей період припиняється панування династії Каролінгів (король Людовік V Лінивий не мав нащадків), і правителі герцогств і графств обрали нового короля. Засновником нової династії Капетингів (987—1328 рр.) став Гуго Капет (таке прізвисько він дістав від назви чернечого капету, який носив як світський абат монастиря св. Мартіна), що уславився під час захисту Парижа від норманів.

Проте влада нового короля була номінальною, він правив тільки своїми володіннями, які вузькою смужкою простягалися вздовж річок Сени і Луари від Парижа до Орлеана.

Причини посилення королівської влади й об’єднання країни

Капетинги починають правити в період феодальної роздробленості. У ці часи відбувається піднесення економіки, що відобразилося і на політичній ситуації.

Феодальна роздробленість не влаштовувала різни верстви населення. Великим феодалам була необхідна сильна королівська влада для збереження власного положення, а також незалежний суддя, який би розв’язував їхні справи з іншими вельможами. Середні і дрібні феодали потребували захисту від своїх сеньйорів та мали надію покращити власне становище. Християнська церква виступала за міцну владу, тому що роздробленість держави згубно позначалася на справах церкви. Торговці були зацікавлені в стабільності та знищенні внутрішніх кордонів, безпечній торгівлі. Ремісникам був потрібний сильний король, який би забезпечив спокій у державі та захист від свавілля феодалів. А селяни чекали на завершення феодальних війн і поліпшення ситуації, яка б дозволяла їм мирно жити.

Боротьба за посилення королівської влади

Спираючись на підтримку міщан, дрібних і середніх феодалів та церкви, французькі королі розпочали боротьбу за об’єднання країни.

Початок XII ст. став часом зміцнення королівської влади. Онук Анни Ярославни король Людовік VI Товстий (1108—1137 рр.) разом зі своїм помічником абатом Сугерієм навів лад у королівських володіннях. Замки бунтівних баронів були зруйновані або в них розмістилися королівські гарнізони.

Боротьба короля за об’єднання держави показала себе, коли в 1124 р., уперше в історії країни, усі васали Північної Франції об’єдналися навколо свого короля, щоб дати відсіч спільному походу англійського короля Генріха І та німецького імператора Генріха V.

Значних успіхів досяг син Людовіка VII король Філіпп ІІ Август (1180—1223 рр.). Він захопив більшість французьких володінь королів Англії Плантагенетів (Нормандія, Анжу, Мен та ін.), і територія королівського домену збільшилася в кілька разів. Король суттєво обмежив самостійність феодалів. Було проведено низку реформ (зокрема, територіальну), спрямованих на зміцнення королівської влади, створено Королівську раду.

Син Філіппа ІІ Людовік VІІІ Лев (1223—1226 рр.) під час Альбігойських війн приєднав землі півдня Франції та Тулузьке герцогство.

За часів Людовіка ІХ Святого (1226—1270 рр.) Франція не вела великих воєн, проте були здійснені реформи, що посилили королівську владу. Король почав заміну ополчення рицарів на найманців. Була проведена грошова реформа та запроваджені єдині королівські гроші, які мусили приймати на всіх територіях Франції. Для управління державою була створена мала Королівська рада. По всій Франції заборонялися війни в королівському домені та введені так звані «40 днів короля», коли між оголошенням війни та її початком мало минути 40 днів, під час яких одна зі сторін могла звернутися до королівського правосуддя. Також на королівських землях почав діяти вищий судовий орган — Паризький парламент.

Об’єднання Франції практично завершилося за часів правління короля Філіппа IV Красивого (1285—1314 рр.). Відбулося приєднання Наварри, Шампані та Аквітанії, і на початок XІV ст. королівські землі охоплювали 75 % усіх земель Франції. Однак у боротьбі за Фландрію на нього чекала поразка — у 1302 р. під Куртре французькі рицарі зазнали нищівної поразки від ополчення ремісників і селян Фландрії. На полі битви переможці зібрали близько 4 тис. рицарських шпор, звідки й пішла її назва «Битва шпор». Хоча трохи пізніше королю Філіппу IV вдалося приєднати частину фландрійських земель.

Величезні витрати короля привели до фінансового краху, король намагався знайти гроші в будь-який спосіб: змушував селян викупати власну свободу; виганяв єврейських банкірів, реквізуючи їхні кошти; брав гроші в борг, не повертаючи його; навіть наказав зменшити кількість вмісту коштовних металів у грошах, що призвело до їх знецінення. У пошуках грошей король звернув увагу на церкви, намагаючись отримати податок і з них. Це викликало конфлікт короля з Папою Римським Боніфацієм VIII, який заборонив сплачувати гроші королю. У відповідь король Філіпп IV скликав у 1302 р. збори представників французького народу — Генеральні штати, які задовольнили його вимоги. Так уперше у Франції виник станово-представницький орган.

До Генеральних штатів входили представники трьох станів — духовенства, дворянства та міщан. Усі стани розподілялися на палати й засідали окремо. До палати першого стану входили архієпископи, єпископи та абати, до другої палати — середні та дрібні феодали (герцоги і графи не входили до жодної з палат, а на засіданнях Генеральних штатів вони з’являлися з королем), до третьої палати король запросив представників міст. Кожна палата мала один голос. Генеральні штати не були постійно діючим органом, а скликалися за наказом короля. Вони не обмежували влади короля, а тільки надавали його рішенням усенародного характеру.

За правління короля Філіппа IV Красивого Генеральні штати скликалися ще раз, щоб дати згоду на знищення Ордену тамплієрів, який був не тільки одним із найбільших кредиторів короля, а й мав величезні багатства. Здобувши підтримку Папи Римського Климента V, король наказав арештувати всіх представників ордену, а їхнє майно привласнив. Існує легенда, що перед стратою магістр ордену прокляв короля і Папу. Папа Римський помер через 40 днів після страти тамплієрів, а король — через дев’ять місяців. Невдовзі пішли з життя й сини короля, і в 1328 р. французький престол перейшов до династії Валуа.

Від часів Людовіка VI Товстого до часів Філіппа IV (до початку XIV ст.) тривав процес об’єднання Франції. Унаслідок об’єднання держави у Франції на початку XІV ст. встановилася станова монархія — централізована держава, у якій король правив, спираючись на збори представників станів. Одночасно Франція стала однією з перших національних держав.

Варіант 2

Робота з підручником

1) Опрацюйте матеріал підручника та заповніть таблицю «Географічне положення та природно-кліматичні умови Франції».

Зразок таблиці

Географічне положення та природно-кліматичні умови Франції

План характеристики



Характеристика



Місце розташування



Захід Європи



Клімат



Субтропічний на півдні, суворий на півночі



Річки



Сена, Луара та ін.



Моря й океани



Середземне море, Атлантичний океан



Основні заняття населення



Землеробство, скотарство, ремесло, торгівля, рибальство





2) Опрацюйте матеріал підручника та підготуйте інформацію про правління одного з королів Франції: Філіппа ІІ Августа (І група), Людовіка ІХ Святого (ІІ група), Філіппа IV Красивого (ІІІ група).

(Після закінчення роботи представники груп узагальнюють матеріал на дошці у вигляді таблиці «Розвиток і становлення королівської влади у Франції».)

Зразок таблиці

Розвиток і становлення королівської влади у Франції

987 р. — початок правління династії Капетингів (засновник — граф Парижа Гуго Капет)



ХІ—XІІ ст. — роздробленість Франції



Філіпп ІІ Август

(1180—1223 рр.)

Розширення території королівського домену — Нормандія, Анжу, Мен та ін. Обмеження самостійності феодалів. Зміцнення королівської влади — створення Королівської Ради, проведення територіальної реформи



Людовік ІХ Святий (1226—1270 рр.)



Створення вищого судового органу — Паризького парламенту. Заборона війн між феодалами. «40 днів короля». Запровадження єдиних грошей. Початок заміни ополчення рицарів на найманців



Філіпп IV Красивий

(1285—1314 рр.)

Приєднання Наварри, Шампані та Аквітанії. Започаткування скликання Генеральних штатів (1302 р.). Ліквідація Ордену тамплієрів. Перемога в конфлікті з папською владою — «Авіньйонський полон». Поразка в боротьбі за Фландрію — «битва шпор». Збільшення державного боргу у зв’язку з численними позиками. Карбування фальшивих грошей



1328 р. — перехід королівської влади до династії Валуа





3) Опрацюйте матеріал підручника та визначте, які стани входили до складу Генеральних штатів.

(Після закінчення роботи учні узагальнюють інформацію на дошці, зображуючи схему Генеральних штатів.)

Зразок схеми

Генеральні штати

Перша палата



Друга палата



Третя палата



Духовенство (архієпископи, єпископи, абати)



Представники середнього та дрібного дворянства



Представники третього стану (по два депутати від міста)



Затвердження нових податків. Питання про одноразові субсидії на державні потреби





2. Столітня війна

Варіант 1

Розповідь учителя

У Європі в ХІV ст. з’являються національні держави, які намагаються відстоювати власні інтереси, що приводило до збройних конфліктів. Суперечка між Англією та Францією переросла у війну, яка дістала назву Столітньої війни, що розпочалася в 1337 р. і завершилася в 1453 р. Таку назву пізніше запропонували історики, хоча збройні події тривали не постійно, змінюючись перемир’ями.

1) Привід та причини Столітньої війни

Суперечності між Англією та Францією мали династичний характер, у зв’язку з тим, що правління династії Капетингів припинилося і на французький трон претендували як французька, так і англійська сторони. Крім того, остаточному об’єднанню Франції заважали володіння англійської корони на французьких територіях, а Англія бажала повернути втрачені території; між державами тривала суперечка за міста Фландрії.

Приводом до війни стала боротьба за французький престол. Після смерті Філіппа ІV Красивого королями Франції були його сини, але вони не залишили нащадків, і династія Капетингів припинилася, а трон перейшов до іншої гілки — династії Валуа. Королем був проголошений Філіпп VІ Валуа. Однак король Англії Едуард ІІІ, онук Філіппа ІV Красивого (його дочка Ізабелла була дружиною англійського короля Едуарда ІІ) заявив про свої права на французький престол. Французькі вельможі відмовили англійському королю, посилаючись на «Салічну правду», за якою дочки не мали права на наслідування землі. Крім того, французький король у 1337 р. приєднав частину англійських володінь у Франції до свого домену. У відповідь англійський король оголосив війну Франції.

2) Початок Столітньої війни

Військові події розпочалися на морі. Флоти суперників нападали на прибережні поселення. Нарешті в 1340 р. два флоти зійшлися в битві біля містечка Слейсе. Французький флот був повністю знищений (було потоплено близько 200 кораблів).

Наступного року англійський король висадив сухопутну армію у Франції. Англійська армія складалася з важко озброєних рицарів, піхоти та лучників. Англійські лучники мали двометровий лук і могли за хвилину випустити до шести стріл, кожна з яких пробивала рицарський обладунок на відстані 200 метрів. Французька армія також в основному складалася з важко озброєних рицарів, яких супроводжували їхні васали. Стрільці французів були озброєні арбалетами, які значно поступалися в швидкострільності англійським лучникам.

Англійська армія захопила Нормандію та вирушила у Фландрію, куди почала підтягуватися й французька армія. У 1346 р. під містечком Кресі англійська та французька армії зустрілися. Некеровані французькі рицарі, які до того ж ішли в атаку мокрим полем, були повністю розстріляні англійськими лучниками (загинуло 1500 французьких воїнів). Після битви англійські війська розпочали облогу стратегічно важливого морського порту на північному узбережжі Франції — міста Кале. Проте тільки через рік англійцям удалося захопити місто.

Війна тривала зі змінним успіхом, обидві сторони висилали загони для грабунку та знищення сил супротивника. А в 1347—1350 рр. Францію вразила епідемія чуми.

У 1355 р. король Англії направив великий загін під командуванням свого сина Едуарда, принца Уельського (згодом відомого як Чорний принц), у глибокий рейд. Англійську армію вирішив перехопити французький король Іоанн ІІ Добрий. Війська зіткнулися поблизу міста Пуатьє: французів було понад 20 тис. осіб, а армія Едуарда налічувала близько 7 тис. солдатів. Останній запропонував мирні переговори та пообіцяв відмовитися від англійських завоювань, але французи, упевнені в перемозі, вирішили битися. Битва при Пуатьє відбулася 19 вересня 1356 р. Французи, попри значну кількісну перевагу, зазнали нищівної поразки, загинуло близько половини французьких рицарів, а король та його молодший син потрапили в полон і були відправлені до Лондона.

3) Народні повстання

Францію очолив син Іоанна II Доброго дофін Карл, який утік із поля бою при Пуатьє. Англійці запросили за короля величезний викуп, і тому Карл вирішив запровадити нові податки для озброєння армії та викупу короля Іоанна ІІ Доброго з полону. Для цього він скликав Генеральні штати, але депутати (особливо представники третього стану), у відповідь на прохання дофіна, почали вимагати права участі в управлінні державою. Спроба протидіяти викликала повстання в Парижі (1357—1358 рр.), яке очолив прево Етьєн Марсель. Повстанці захопили королівський палац. Дофін зумів залишити місто й організував блокаду Парижа. Інші міста Франції не підтримали повстання. Проте міська верхівка, побоюючись зростання повстання, перейшла на бік дофіна. Повстання було жорстоко придушено, а Етьєна Марселя вбито.

Війна позначилася на всіх верствах населення, але особливо важко довелося найбільш незахищеним — селянам. Вони перебували під феодальним тиском, наслідки війни ставали дедалі тяжчими: зростали й без того великі податки і повинності, крім того, значними були й грошові побори на викуп рицарів, які потрапляли до полону. Країною блукали загони мародерів, які грабували та знищували все, на що натрапляли. Війська з обох сторін також не відмовлялися від реквізиції. Війна заважала сіяти та збирати врожай, і в країні починався голод. До того ж кілька років Франція потерпала від страшної епідемії чуми.

Приводом до повстання стали події в містечку Сен-Ле-д’Ессеран, яке спробувала пограбувати невелика банда. Жителі об’єдналися й відбили напад, а потім, побоюючись помсти дворян, вирішили не складати зброї. До повстанців почали приєднуватися селяни з інших районів, і невдовзі рух охопив шосту частину Франції (Іль-де-Франс, Пікардію, Шампань та інші області). Пізніше це повстання почали називати Жакерія, на честь прізвиська селян — «Жак-простак». Кількість повстанців досягала 100 тис. осіб, найбільшу армію селян очолював Гійом Каль. Повстанці вбивали сеньйорів, знищували документи, руйнували будівлі. Разом із тим селяни вірили, що король не знає про їхні лиха та зможе допомогти їм, тому на багатьох прапорах повстанців було зображено білу лілію — королівський герб.

Феодали почали збирати армію для придушення повстання, яку очолив король Наварри Карл Злий. Зустріч армії повстанців і Карла Злого відбулася в червні 1358 р. Король Наварри запропонував перемир’я, а коли ватажки повстанців на чолі з Гійомом Калем з’явилися на переговори, їх було підступно схоплено та страчено. У цей час загони французького короля зненацька напали на селян та знищили їх. Хоча повстання було придушено, окремі загони продовжували боротьбу.

4) Продовження Столітньої війни

Франція відновлювала власні сили. У 1360 р. дофін Карл уклав з Англією мир, за яким третина території Франції залишалася під англійським управлінням, а англійський король відмовлявся від претензій на французький престол. Після підписання миру до Франції повернувся король Іоанн ІІ Добрий, відпущений під обіцянку сплатити викуп. Але дізнавшись, що викуп не буде надано, він повернувся до Англії, де невдовзі помер. Королем Франції став Карл V Мудрий. Він провів низку реформ, які стабілізували положення — була впорядкована система збирання податків, уведений золотий франк, почалося формування апарату управління. Карл V реформував армію, підсиливши її артилерією.

У 1369 р. військові дії відновилися. Переозброєна французька армія зуміла здобути низку перемог — був розбитий англійський флот біля Ла-Рошеля, визволено багато французьких міст. У результаті практично вся Франція була звільнена від англійців.

У 1380 р. після смерті Карла V престол посідає його син Карл VІ, який, однак, виявився божевільним. Між дворянськими угрупованнями розгорілася боротьба за владу, чим скористалися англійці. Восени 1415 р. англійська армія на чолі з королем Генріхом V висадилася в гирлі річки Сени та вирішила йти в глиб Нормандії. Шлях їм перегородила французька армія поблизу села Азенкур. І знову, незважаючи на кількісну перевагу, французи були розбиті. Англійський король за допомогою герцога Бургундського захопив Париж, і в 1420 р. у місті Труа Карл VІ підписав мирний договір. Відповідно до нього Англія та Франція ставали єдиною державою на чолі з англійським королем. У цей час англійці вже захопили половину Франції. Син французького короля не визнав договору, а невдовзі Карл VІ та Генріх V несподівано померли. Війна відновилася. Англійці в 1428 р. взяли в облогу місто Орлеан.

5) Жанна д’Арк

У 1429 р. до дофіна Карла звернулася 17-річна дівчина, яка стверджувала, що чує голоси святих і направлена Богом, щоб звільнити Орлеан, коронувати Карла в Реймсі та вигнати англійців із Франції. Цю дівчину звали Жанна д’Арк. Дофін повірив їй і дозволив разом із військом вирушити на допомогу Орлеану. На десятий день після прибуття дівчини до міста облога була знята. Після цього Жанна запропонувала піти до Реймса (давнього міста, де коронувалися французькі королі). За два тижні французькому війську вдалося пройти 300 км, і в липні французи увійшли в Реймс, у якому коронували Карла VІІ.

Популярність Орлеанської діви (так почали називати Жанну д’Арк) зростала, що не могло не бентежити оточення короля. Похід Жанни на Париж не був підтриманий королем, а біля міста Комп’єнь вона потрапила в полон до бургундців, які були союзниками англійців. Король Карл VІІ нічого не зробив, щоб визволити дівчину, і вона постала перед англійським судом. Її було звинувачено в єресі, засуджено та страчено в місті Руані в 1431 р.

6) Завершення війни

Навіть після смерті Жанни д’Арк французькі війська продовжували наступ. Невдовзі герцог Бургундський перейшов на бік французького короля, а в 1436 р. Карл VІІ увійшов у Париж. Король за підтримки Генеральних штатів, почав проводити реформи, запровадивши постійний податок та створивши постійну армію (феодалам заборонялося мати власні війська). У 1450 р. французька армія перемогла в битві поблизу міста Кан, а взяття міста Бордо французами поклало край Столітній війні. В англійського короля на французьких землях залишилося тільки місто Кале.

Франція зазнала великих втрат — розорені землі та загибель близько половини населення аж ніяк не сприяли розвитку. Разом із тим із війни Франція вийшла централізованою державою.

Варіант 2

Робота з підручником

1) Опрацюйте матеріал підручника та визначте причини Столітньої війни.

Зразок відповіді

Причини Столітньої війни

Боротьба за престол Франції;

боротьба за об’єднання Франції, якій заважали англійські володіння;

бажання Англії повернути втрачені володіння у Франції;

боротьба за міста Фландрії.

2) Опрацюйте матеріал підручника та заповніть хронологічну таблицю перебігу подій Столітньої війни.

Зразок таблиці

Столітня війна

Період



Події



1340 р.



Розгром французького флоту в Слейсі



1346 р.



Поразка французів при Кресі



1347—1350 рр.



Епідемія чуми («чорна смерть»)



1356 р.



Перемога англійців при Пуатьє, у полон потрапив французький король



1358 р.



Селянське повстання Жакерія, повстання в Парижі



1415 р.



Поразка французів біля Айзенкура



1429 р.



Жанна д’Арк очолює військові загони, знімає облогу Орлеана. Коронація Карла VІІ в Реймсі



1431 р.



Жанна д’Арк засуджена судом інквізиції та страчена



30—40 рр. ХV ст.



Повстання проти англійців, звільнення Франції



1453 р.



У володіннях Англії на території Франції залишився тільки порт Кале





Метод «Мозковий штурм»

Опрацюйте матеріал підручника та визначте наслідки Столітньої війни.

Зразок відповіді

Наслідки Столітньої війни

Вигнання англійців;

прискорення об’єднання Франції;

утвердження абсолютної монархії;

показ неефективності старої армії та усвідомлення необхідності реформ.

3. Завершення об’єднання Франції

Варіант 1

Розповідь учителя

Перемога в Столітній війні створила всі передумови для утворення єдиної держави. Ще за Карла VІІ були здійснені перші кроки — запроваджено єдиний податок і заборонено феодалам мати власні армії. Справу батька продовжив Людовік ХІ (1461—1483 рр.). Після завершення війни практично вся Франція об’єдналася навколо короля. Однак величезні володіння герцога Бургундського Карла Сміливого (герцогство Бургундія, Нідерланди та землі вздовж Рейну) заважали об’єднанню країни. За своїм впливом і багатствами герцог не тільки не поступався королю, а й навіть перевершував його. Практично йшла боротьба двох держав. Людовік ХІ зміг підкупити лотарингців і швейцарців, які оголосили війну Карлу Сміливому. У 1477 р. біля Нансі бургундці зазнали нищівної поразки, а Карл загинув. Людовік XI приєднав усі землі Карла Сміливого, а син Людовіка ХІ Карл VІІІ — ще й герцогство Бретань.

Таким чином, наприкінці ХV ст. об’єднання Франції завершилося. У ці часи опорою королівської влади стали чиновники та армія. Генеральні штати поступово втрачають значення. Вільні селяни та жителі міст звільнялися від залежності та переходили під нагляд королівської адміністрації.

Франція стала одним із найбільших королівств у Західній Європі.

Варіант 2

Робота з підручником

Опрацюйте матеріал підручника та складіть короткі тези про об’єднання у Франції.

Зразок відповіді

Становлення абсолютизму у Франції

1445 р. — нова система оподаткування дозволила найняти регулярну армію;

перемога в Столітній війні створила умови для політичного об’єднання держави;

Людовік ХІ (1461—1483 рр.) позбавив незалежності великих феодалів;

опора королівської влади — армія та чиновники;

втрата значення Генеральними штатами;

вільні селяни та жителі міст звільнялися від залежності і переходили під нагляд королівської адміністрації;

1477 р. — отримання Людовіком ХІ Бургундського герцогства;

кінець XV ст. — завершення об’єднання Франції.

IV. Узагальнення та систематизація знань

Робота з картою

На настінній карті Європи покажіть:

1) місце, де відбулася битва в 1346 р.;

2) Нормандію;

3) місто Кале (чим воно відоме?);

4) шлях армії Жанни д’Арк.

Тестове завдання

Установіть хронологічну послідовність подій.

І варіант

А Перемога англійців при Пуатьє

Б Епідемія чуми — «чорна смерть»

В Зняття облоги Орлеана Жанною д’Арк

Г Поразка французів при Кресі

Відповідь: Г, Б, А, В.

ІІ варіант

А Коронація Карла VII в Реймсі

Б Селянське повстання Жакерія

В Поразка французів поблизу Айзенкура

Г Страта Жанни д’Арк

Відповідь: Б, В, А, Г.

Робота з документом

Прочитайте уривок із джерела та дайте відповіді на запитання.

Із «Хроніки» Жана де Венетта

У цьому році виноградники — джерела цілющої вологи, що тішить серце людини, — не оброблялися; поля не засівалися й не оралися; бики й вівці не ходили на пасовища; церкви й будинки… повсюди мали сліди пожеж або являли собою купи руїн, які ще диміли... Відчайдушне убозтво панувало скрізь, особливо серед селян, оскільки сеньйори завдавали їм іще більших страждань, відбираючи в них майно та їхнє вбоге життя. Хоча кількість худоби, що залишилася, — великої та дрібної — була мізерною, сеньйори все ж таки вимагали платежів за кожну голову, по десять солідів за бика, по чотири або п’ять — за вівцю. Проте вони майже не обтяжували себе турботами про захист своїх васалів від набігів і нападів ворогів.

Запитання

1. Про які події ідеться в тексті?

2. Яким було становище селян? Чому?

3. Якими були наслідки цих подій?

V. Підсумки уроку

Вибіркова перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.

Основні висновки

Протягом ІХ—XV ст. відбувалися процеси об’єднання та становлення централізованої держави.

Франції довелося пройти через війну та народні повстання, епідемії та голод. Але результатом цього стало виникнення могутньої держави — Франції, яка була станово-представницькою монархією.

Відповідь на проблемне питання

Король та його оточення злякалися зростання популярності Жанни д’Арк і прихильності до неї народу та зробили все можливе, щоб позбутися її.

VI. Домашнє завдання

1. Підручник: 1, § 11; 2, § 13; 3, тема 3. § 4.

2. Творче завдання. Підготуйте реферат про Жанну д’Арк.
Категорія: Всесвітня історія 7 клас | Додав: uthitel (20.01.2014)
Переглядів: 4274 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: