Урок № 18 Скандинавія - Всесвітня історія 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Всесвітня історія 7 клас

Урок № 18 Скандинавія

Урок № 18

Скандинавія

Мета: сформувати уявлення учнів про життя, побут і культуру скандинавських народів; створити умови для розуміння причин походів вікінгів; розглянути скандинавські держави у ХІІ—XІІІ ст.; установити зв’язок між зовнішніми та внутрішніми чинниками в розвитку держави; охарактеризувати взаємовплив завойовників та підкорених народів; розвивати вміння порівнювати скандинавські держави та висловлювати власну думку щодо значення походів вікінгів.

Обладнання: підручник, карта світу, Європи, контурні карти, роздавальний матеріал.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття та назви: нормани, вікінги, варяги, Скандинавія, дракар, конунг, Ісландія, Гренландія, Данія, Норвегія, Швеція, Нормандія, руни, валькірії, Один, саги, скальди, Вальгалла.

Основні дати та події: 793 р. — перша згадка про норманів, 870 р. — початок заселення норманами Ісландії, 980 р. — відкриття Гренландії, 1000 р. — відкриття Північної Америки, 1066 р. — норманське завоювання Англії, 1397 р. — укладення Кальмарської унії.

Історичні постаті: Альфред Великий, Ейрік Рудий, Лейф Щасливий, Роллон, Кнут Могутній, Вільгельм Завойовник, Гаральд Синьозубий, Гаральд Суворий, Улав Скотконунг, Вальдемар IV Аттердаг.

Очікувані результати: учні навчаться: називати дати походів вікінгів, норманського завоювання Англії, утворення Данського, Шведського, Норвезького королівств; описувати пам’ятки культури скандинавів; показувати на карті напрямки походів вікінгів, території Данського, Швецького, Норвезького королівств; застосовувати й пояснювати на прикладах основні поняття та терміни; характеризувати скандинавські держави; порівнювати європейські та скандинавські держави; висловлювати власне судження щодо значення походів вікінгів.

I.       Організаційний момент

II.     Актуалізація опорних знань і вмінь

Перевірка творчого домашнього завдання

Кілька учнів презентують твори про подорож вулицями Багдада.

Фронтальне опитування

1.   Охарактеризуйте природні умови та населення Аравійського півострова.

2.   Якими були вірування арабів до виникнення ісламу?

3.   Хто вважається засновником ісламу й чому?

4.   Сформулюйте причини появи ісламу.

5.   Якими є основні положення ісламу?

6.   Чому іслам досить швидко поширився серед арабських племен?

7.   Поясніть, чому арабські завоювання були здійснені відносно швидко та невеликими силами.

8.   Розкажіть про Арабський халіфат за Омейядів.

9.   Що вам відомо про часи правління Аббасидів?

10. Що зумовило розпад і занепад Арабського халіфату?

11. Якими культурними досягненнями збагатили світ араби?

III.   Вивчення нового матеріалу

Вступне слово вчителя

Пояснити учням назву теми «Європейські держави в добу Середньовіччя», ознайомити їх із кількістю годин, відведених на її вивчення, формою проведення уроку узагальнення знань тощо.

План вивчення нового матеріалу

1.   Нормани. Походи вікінгів.

1)  Географічне положення та природно-кліматичні умови Скандинавії.

2)  Нормани.

3)  Походи вікінгів.

2.   Виникнення скандинавських держав. Країни Скандинавії у ХII—XIII ст.

1)  Виникнення скандинавських держав.

2)  Країни Скандинавії у ХІІ—ХІІІ ст.

3.   Духовний світ північноєвропейських народів.

1)  Міфологія скандинавів.

2)  Писемність норманів.

3)  Культурне життя.

Проблемне питання

Чому початок ІХ—XІІ ст. в історії Європи вважається «добою норманів»?

1.   Нормани. Походи вікінгів

Варіант 1

Розповідь учителя

1)  Географічне положення та природно-кліматичні умови Скандинавії

На півночі Європи розташований найбільший півострів континенту завдовжки майже 2000 км — Скандинавський, який омивається Балтійським і Північним морями. Клімат Скандинавського півострова суворий. Більшу його частину займають гори та ліси. Території Скандинавії здебільшого не придатні для землеробства, тому основними заняттями населення були мореплавство, рибальство, ремесло, полювання та торгівля. Узбережжя півострова прорізані глибокими вузькими звитистими бухтами, які називаються фіордами. Місцеві жителі добре знали море та користувалися ним не тільки для рибальства, а й для морської торгівлі, а іноді й піратства.

2)  Нормани

Людина опанувала Скандинавський півострів близько 12 тис. років тому. Скандинавські племена відносять до фінно-угорської групи — це свеї, норвежці, данці, готи та саами. Більшу частину цих племен у Західній Європі називали норманами (у перекладі з німецької — «північні люди»), в Англії їх називали данцями, у Візантії — варангами, на Русі — варягами. Суворий клімат та ландшафт змушував жителів Скандинавії жити невеликими хуторами, хоча існували й міста. Скандинави об’єднувалися в роди та племена, на чолі яких були ради старійшин. У Середньовіччі розпочинається процес розпаду родоплемінних відносин, і на перші ролі виходять військові вожді — конунги.

3)  Походи вікінгів

Походження слова «вікінг» не встановлено. Одні вчені так називають усіх жителів узбережжя Скандинавії, інші стверджують, що так називали воїнів, які вирушали в походи. Вважається, що слово «вікінг» походить від давньоскандинавського слова «вік», що означає «затока», «бухта», тобто місце, де базувалися учасники походів, або від назви норвезької області Вік. Також це слово використовувалося для позначення «людини з фіорду» — розбійника, який ховався в прибережних бухтах.

Від початку VІІІ ст. в Скандинавії відбувається різке зростання населення (демографічний вибух), а землі, яка б могла прогодувати таку кількість жителів, не вистачало. Крім того, відповідно до традицій, лише старший син успадковував батьківське майно, інші ж могли сподіватися тільки на удачу і силу. Руйнування родоплемінних зв’язків приводило до розшарування населення та виділення військової знаті на чолі з конунгами, які прагнули слави та здобичі. Це викликало й міжусобні війни між родами та племенами. У ці часи держави Європи перебували в ослабленому стані через феодальну роздробленість і відсутність сильної монархічної влади. Походам сприяв і розвиток навичок мореплавства та кораблебудування. Тоді було вдосконалено звичайні човни з веслами, і жителі Скандинавії отримали чудові кораблі — легкі та швидкісні дракари, що вільно плавали як у морях та океанах, так і в річках. Усе це штовхало норманів до бажання отримати якомога більше військової здобичі.

У 789 р. три кораблі вікінгів напали на невеличке місто в Південно-Західній Англії Дорсет, убивши місцевого тена, а у 793 р. вікінги пограбували та спалили англосакський монастир святого Кутберта на північному сході Англії. Так розпочався період в історії Європи, який дістав назву «епоха вікінгів».

Спочатку вікінги нападали тільки влітку, намагаючись уночі пристати до берега та зранку напасти на поселення, убиваючи всіх, хто чинив опір. Вони грабували, вивозячи цінні речі та забираючи мешканців у рабство. Усе, що неможливо було вивести, знищувалося — будівлі спалювали, худобу вбивали.

Вікінги діяли практично на всіх напрямках. Вони нападали на поселення Західної Європи та Британських островів, грабували території країн Середземномор’я, їхні кораблі проникали далеко на схід — до Каспійського та Чорного морів, на Русь і Візантію. Дракари вікінгів ходили й Атлантичним океаном, досягаючи Ісландії й навіть Америки.

Починаючи від середини ІХ ст. вікінги залишаються на зимівлю на захоплених територіях. Вони будують укріплення або пристосовують для цього завойовані поселення. Пізніше такі поселення стають центрами, звідки вікінги поширюють свою експансію.

У Європі, мабуть, не залишилось земель, де б не жахалися від почутого слова «вікінг». Найбільше від норманів постраждали Британські острови. Цьому сприяло близьке розташування островів до Скандинавії та Данії, що давало можливість вікінгам за тиждень добиратися до Британії. У 842 р. був спалений Лондон, а невдовзі нормани почали оселятися на північно-східному узбережжі Англії. Ця територія дістала назву «область данського права», або Денло, через те, що більшість вихідців, які залишилися на британській землі, походили з Данії.

Подальше просування данців було припинено, особливо за часів уессекського короля Альфреда, але після його смерті в 1013 р. армія данського короля висадилася на узбережжі та захопила всю Англію. Британські острови опинилися у складі держави данського короля Кнута Могутнього (1017—1035 рр.), до якої входили Данія, Норвегія, Швеція і Шотландія. Після його смерті держава розпалася й англосакси повернули собі владу, але в 1066 р. до Британії вторглися війська герцога Нормандського і в 1066 р. підкорили острови.

Тим часом Європа потерпала від норманів. Навіть віддаленість від моря не гарантувала безпеки земель. Тричі вікінги захоплювали та грабували Париж, у 911 р. французький король Карл ІІІ надав у ленне володіння керівникові вікінгів Роллону Пішоходу місто Руан із його околицями (більша частина сучасної Нормандії). Невдовзі тут виникає найсильніше герцогство на півночі Франції.

Вікінги приймають християнство (їх стали називати нормандцями, а герцогство дістало назву Нормандії). Звідси вони розпочинають завойовницькі походи — у 1030—1091 рр. підкорюють Північну Італію та Сицилію, а в 1066 р. — Англію.

На Сході вікінги, в основному шведи, воювали зі слов’янами, але таких успіхів, як у Західній Європі, їм досягти не вдалося. Слов’янські князі активно залучали варягів (так називали вікінгів на Русі) до своїх військ, використовуючи їх у внутрішній боротьбі та під час завойовницьких походів. Крім того, варяги просунулися Волгою до Каспію, де вели торгівлю. А з Балтійського моря по Дніпру вони спускалися до Чорного, а потім і до Середземного морів. Балтійсько-Чорноморський торговельний шлях дістав назву «із варягів у греки».

Не всі походи вікінгів були завойовницькими. Наприкінці ІХ ст. норвежці відкрили й колонізували Ісландію («країну криги»). Невдовзі на ісландському узбережжі з’являються хутори поселенців. Саме на цьому острові виникає один із найперших парламентів — альтинг. Але норвежці продовжували просуватися далі на Захід: Ейрік Рудий, вигнаний з Ісландії за злочин, відплив на північний захід і неочікувано відкрив Гренландію — «Зелену землю». А близько 1000 р. Лейф Щасливий досяг берегів Північної Америки. У сагах ці землі називали «Вінланд» («Країна дикого винограду»). Проте утримати ці землі вікінги не змогли, і їхні поселення в Америці проіснували недовго.

На початку XI ст. напади вікінгів пішли на спад, а в другій половині ХІ ст. припинилися.

Варіант 2

Робота з підручником

1)  Опрацюйте матеріал підручника та заповніть таблицю «Географічне положення та природно-кліматичні умови Скандинавії».

Зразок таблиці

Географічне положення та природно-кліматичні умови Скандинавії

План характеристики

 

Характеристика

 

Місце розташування

 

Скандинавський та Ютландський півострови

 

Клімат

 

Холодний — сніг, холодні вітри

 

Річки

 

Невеликі річки в горах Скандинавії

 

Моря

 

Балтійське, Північне

 

Основні заняття населення

 

Мисливство, рибальство, скотарство, торгівля

 

 

2)  Опрацюйте матеріал підручника та підготуйте інформацію про норманів (І варіант) і причини походів вікінгів (ІІ варіант).

Зразок відповіді

Нормани

Нормани (у перекладі з німецької — «північні люди»);

вікінги — вожді норманів (пізніше так стали називати всіх норманів);

в Англії їх називали данцями, у Візантії — варангами, на Русі — варягами;

із-поміж них виокремилися данці, шведи та норвежці, які згодом утворили власні держави;

об’єднувалися в роди та племена, на чолі яких були ради старійшин.

Причини походів вікінгів

Перенаселення та відсутність необхідної землі;

прагнення слави та здобичі;

міжусобні війни між родами;

ослаблення європейських країн у період феодальної роздробленості;

розшарування населення, виділення військової знаті на чолі з конунгами;

традиції успадкування (лише старший син успадковував батьківське майно, інші могли сподіватися тільки на удачу і силу);

розвиток навичок мореплавства; наявність дракарів (легких, швидкісних кораблів, що вільно долали простори річок, морів і навіть океанів).

Робота з картою

На настінній карті Європи визначте напрямки походів норманів.

(Результат роботи вчитель узагальнює на дошці.)

Зразок відповіді

Напрямки походів норманів

Атлантичний

 

Європейський

 

Східний

 

Ісландія, Гренландія, Америка

 

Британські острови, Західна й Південна Європа

 

Русь, Візантія, арабські володіння

 

 

Робота з підручником (робота в групах)

Опрацюйте матеріал підручника та підготуйте доповідь про напрямки походів норманів: Атлантичний (І група), Європейський (ІІ група), Східний (ІІІ група).

(Після підготовки матеріалу представники груп презентують результати роботи.)

Зразок відповіді

Атлантичний напрямок

860 р. — початок заселення Ісландії («країна криги»);

984 р. — Ейрік Рудий досяг берегів Гренландії;

близько 1000 р. — нормани на чолі з Лейвом Щасливим відкрили Америку (потім поселення були покинуті).

Європейський напрямок

Франція (вікінги річками доходили до Парижа);

793 р. — перші напади на Англію;

829 р. — похід об’єднаних сил вікінгів;

871—901 рр. — Альфред Великий організовує оборону Британських островів;

911 р. — заснування Нормандського герцогства (північ);

Х ст. — об’єднання Англії;

1066 р. — нормандське завоювання Англії Вільгельмом Завойовником (герцогом Нормандії);

захоплення Сицилії та Півдня Італії — заснування Королівства Обох Сицилій.

Східний напрямок

Варяги на Русі;

шлях «із варягів у греки» (річками спускалися в Чорне море);

Волгою досягали Каспійського моря;

наймалися на службу до руських князів і візантійських імператорів.

2.   Виникнення скандинавських держав. Країни Скандинавії у ХII—XIII ст.

Варіант 1

Розповідь учителя

1)  Виникнення скандинавських держав

Походи вікінгів сприяли зародженню державності серед норманів: розпад родоплемінних відносин та посилення ролі військових вождів — конунгів спричинив утворення держав.

Однією з найперших держава виникає в Данії. Сприятливі природні умови, наближеність до Європи привели до зміцнення влади та державотворення. У другій половині Х ст. Гаральд Синьозубий остаточно об’єднує данські племена під своєю владою.

У Норвегії процес утворення держави розпочався наприкінці ІХ ст., коли конунгу Гаральду Прекрасноволосому вдалося підкорити більшість племен Норвегії. Але лише на початку ХІ ст. відбулося остаточне об’єднання норвежців, які невдовзі опинилися у складі Північної держави данського короля Кнута Могутнього. Тільки після смерті нащадка Кнута Норвегію очолив Гаральд Суворий.

У Швеції утворення єдиної держави відбулося за часів правління Улава Скотконунга, коли дві шведські держави утворили одну. Проте влада короля була досить слабкою.

2)  Країни Скандинавії у ХII—XIII ст.

Після утворення держав скандинавські правителі мало опікувалися європейськими справами, здебільшого їх цікавило питання щодо належності Балтійського моря. Це привело до нових походів і зіткнення з німецькими рицарями та слов’янськими племенами.

Найбільш розвиненою державою на той час вважалася Данія. Вона вже спробувала об’єднати під своїми прапорами в ХІ ст. частину Англії, Норвегії та Швеції. Після розпаду об’єднаної держави данці захопили частину територій балтійських і поморських слов’ян, серед яких провели насильницьку християнізацію. У ХІІІ ст. Данія захопила Північну Естонію та деякі землі німецьких рицарів. Визначну роль у цьому процесі відіграв Вальдемар IV Аттердаг. Проте подальший рух був перерваний поразкою від Ганзи (торговельне об’єднання північнонімецьких міст). Швеція в ХІІІ ст. підкорила частину Фінляндії, а спроба закріпитися в гирлі Неви зазнала поразки — шведські війська були розбиті новгородцями на чолі з Олександром Невським у Невській битві в 1240 р.

У 1397 р. Данія, Норвегія і Швеція уклали Кальмарську унію, об’єднавшись у єдину державу, проте це об’єднання перебувало під тиском Данії та через певний час розпалося.

Варіант 2

Робота з підручником (робота в групах)

Опрацюйте матеріал підручника та підготуйте інформацію щодо виникнення держав у Скандинавії: Данія (І група), Норвегія (ІІ група), Швеція (ІІІ група).

(Після закінчення роботи представники груп роблять доповіді й узагальнюють інформацію на дошці.)

Зразок відповіді

Виникнення скандинавських держав

Данія

 

Норвегія

 

Швеція

 

Х ст. — об’єднання країни королем Гаральдом Синьозубим

 

ХІ ст. — остаточне оформлення держави, правління Гаральда Суворого

 

ХІ ст. — утворення єдиної держави за правління Улава Скотконунга (близько 995—1020 рр.)

 

1397 р. — укладення Кальмарської унії, що об’єднала Данію, Норвегію та Швецію в єдину державу

 

 

3.   Духовний світ північноєвропейських народів

Варіант 1

Розповідь учителя

1)  Міфологія скандинавів

Сурове життя норманів зумовило й відповідну релігію в скандинавських країнах. Їхні жителі були язичниками, і за багато століть у них сформувався цілий пантеон богів. Боги норманів жили в Асгарді — скандинавському Олімпі. Творцем Всесвіту, головним богом (асом) скандинавів був Один (давні германці називали його Вотаном) — бог війни та мудрості. Один мав лише одне око, друге він віддав за мудрість. Дружиною Одина була Фрігг — богиня любові, шлюбу, домашнього вогнища. Син Одина мав ім’я Тор — бог грому й блискавки; він пересувався небом на колісниці, у яку було запряжено двох цапів, а його зброєю служив молот. Богом достатку й родючості був Фрейр, а його сестра Фрейя, богиня краси, очолювала валькірій. За легендами, саме валькірії супроводжували загиблих у бою героїв до палацу Одина — Вальгалли, — де вони бенкетували та чекали на останню битву добра і зла — Рагнарьок.

Зло у скандинавів уособлювали богиня смерті й потойбічного світу Хель, жахливий дракон Фафнір і вовк Фенрір.

У скандинавській міфології існували й інші боги, а також ельфи, добрі та злі духи тощо. А маленькі злі тролі оберігали сховані під землею скарби.

Від Х ст. в Скандинавії поширюється християнство, якому знадобилося більше ніж два століття, щоб витіснити язичництво.

2)  Писемність норманів

За легендами, Один приніс народам Скандинавії знаки, за допомогою яких вони писали, — руни. Рунічне письмо мало свою самобутність і в ІХ ст. налічувало 24, а згодом — 16 знаків (рун). Абетку скандинави називали «футарк»: саме так вимовлялися перші шість рун. Руни мали кутасту форму і, як правило, вирізалися на зброї, предметах культу тощо. Вони використовувалися для господарських записів, написання хронік тощо.

Із поширенням християнства до Скандинавії приходить латиниця, яка починає витісняти рунічне письмо. Ще понад століття державні та церковні записи велися латиницею, а руни використовували лише в повсякденному житті.

3)  Культурне життя

У Скандинавії практично відсутні пам’ятники старовини, фортеці, замки та палаци почали виникати із появою держав. Від давнини до нас дійшли тільки залишки релігійних споруд.

Епос норманів побудований на героїчних розповідях про пригоди богів і героїв. Виникненню таких оповідань сприяли природні умови у вигляді тривалої зими, коли господарська робота була виконана, а море не відзначалося гостинністю. Біля вогнища збиралися люди та слухали героїчні оповідання — саги. Ці розповіді століттями передавалися від покоління до покоління, найчастіше їх виконували скальди (давньоскандинавські поети-співаки).

Частина саг дійшла до наших часів завдяки ісландським монахам, які у XII—XIII ст. записали їх на пергаменті. Найвизначнішим твором скандинавської міфології вважається «Едда».

Варіант 2

Робота з підручником

Опрацюйте матеріал підручника та підготуйте інформацію про духовний світ північноєвропейських народів: міфологію (І варіант) і писемність та культурне життя (ІІ варіант).

(Після закінчення роботи вчитель по черзі опитує учнів.)

Зразок відповіді

Міфологія норманів

Були язичниками;

Один (Вотан) — головний бог, творець Всесвіту;

Тор — бог грому і блискавки, покровитель землеробства (син Одина);

Фрігг — богиня любові, шлюбу, домашнього вогнища (дружина Одина);

Фрейр — бог достатку й родючості;

Фрейя — богиня краси, очолювала валькірій;

Валькірії — небесні діви, які супроводжували душі загиблих воїнів до Вальгалли;

Вальгалла — царство Одина;

від Х ст. поширюється християнство, яке згодом витісняє язичництво.

Писемність і культурне життя норманів

Розмовляли схожими мовами;

виникнення рунічного письма (руни — особливі знаки, літери кутастої форми, що, як правило, вирізалися на зброї, предметах культу тощо; у ІХ ст. їх налічувалося 24, а згодом — 16);

«футарк» — абетка скандинавів (саме так вимовлялися перші шість рун);

із прийняттям християнства рунічне письмо зникає;

саги — епічні оповідання про богів і героїв;

скальди — давньоскандинавські поети-співаки.

Додатковий матеріал

Едда

Едда — назва літературних пам’яток народів Ісландії, Данії, Норвегії, Швеції, основне джерело давньогерманської міфології.

Звідки виникла назва «Едда», остаточно не відомо, проте існують думки, що вона походить від давньоісландського слова, що означає поезію, або за назвою хутора Одді, де, за легендою, Сноррі Стурлусон (ісландський історик, що впорядкував поезію скальдів) писав «Едду».

«Едда» складається з двох творів — це «Соемундер Едда» («Старша Едда») та «Снорре Едда» («Молодша Едда»). У західноєвропейській історіографії їх відповідно називають «Поетичною» та «Прозовою».

«Старша Едда» — найдавніша збірка епічних творів ісландської літератури, яка поєднує численні міфи й легенди скандинавського культурного простору часів Середньовіччя. Вона була складена в другій половині XIII ст., проте, можливо, ідеться про список із дещо старішого рукопису, про який нічого невідомо. Аналіз мови і стилю свідчить про те, що до збірки увійшли тексти IX—XII ст. «Старша Едда» була загублена, і тільки в 1643 р. рукопис віднайшли в Копенгагені. Він не мав назви, і тому збірку вирішили назвати «Едда», за аналогією до книги ісландця Сноррі Стурлусона.

«Молодша Едда» — твір ісландського письменника Сноррі Стурлусона, написаний у 1222—1225 рр. як підручник поетики скальдів, що складається з п’яти основних частин. Пролог збірки містить християнський погляд на походження скандинавської міфології: скандинавські боги описані як троянські воїни, що залишили Трою після падіння міста. Вони оселилися в Північній Європі, де місцеве населення прийняло їх як неземних королів. Поминальні ритуали на місцях їхніх поховань пізніше перетворилися на язичницькі культи та зробили з них богів. Основні відомості про скандинавську міфологію наведені у формі розповіді від імені конунга Гюльві, який таємно вирушив до Асгарда за знанням, де він зустрівся з асами (богами). Ці саги і розповідають про минуле і майбутнє світу, звертаючись до уявлень давніх скандинавів про народження світу, створення землі, неба, богів і людей.

Оскільки «Едда» Сноррі Стурлусона значною мірою виявилася переказом більш давнього поетичного рукопису, саме його назвали «Старшою Еддою», а «Едду» Сноррі Стурлусона — «Молодшою».

IV.    Узагальнення та систематизація знань

Робота з контурною картою

Позначте на відповідній контурній карті:

1)  напрямки походів вікінгів;

2)  держави Скандинавії (підпишіть їхні назви).

Історичний диктант

Визначте, чи правильні твердження.

1.   Один (Вотан) — головний бог у норманів, творець Всесвіту. (Так)

2.   Скандинави першими серед європейців побували в Китаї. (Ні)

3.   Фрейр — давньоскандинавський бог хитрощів. (Ні)

4.   Вікінги — вожді норманів; пізніше так стали називати всіх норманів. (Так)

5.   Саги — епічні оповідання про богів і героїв. (Так)

6.   Нормани об’єдналися в єдину державу. (Ні)

7.   Валькірії — небесні діви, які супроводжували душі загиблих воїнів до Вальгалли. (Так)

8.   Шлях «із варягів у греки» проходив землями слов’ян. (Так)

9.   Писемність норманів — рунічне письмо. (Так)

10. Скальди — давньоскандинавські поети-співаки. (Так)

Робота з документом

Прочитайте уривок із джерела та дайте відповіді на запитання.

Зі «Старшої Едди» «Вправа про молот» (Пісня про Трюма)[1]

У люті страшній скаженів громовик,
Бо, прокинувшись, молота він не знайшов.
Почав бородою трясти і волоссям
Син Ерди і бити круг себе руками,
І це його слово найперше було:
«Слухай, о Локі, тобі тільки звірюсь...
О, сталась страшна і нечувана річ:
У сильного бога хтось молота вкрав».
Пішли до оселі прекрасної Фреї,
І там його слово найперше було:
«Позич мені, Фреє, сорочку крилату,
Щоб молота міг я здобути назад».

Запитання

1)  Якими рисами наділяли богів? Чому?

2)  На кого були схожі боги? Чому?

V.      Підсумки уроку

Вибіркова перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.

Основні висновки

Походи народів Скандинавії — норманів — у ІХ—XІІ ст. суттєво змінили Європу, вплинувши на існуючі держави та державотворчі процеси нових держав — Англії, Данії, Норвегії та Швеції, Ісландії та Київської Русі, Італії та Сицилії. У результаті таких подій постала інша Європа.

Відповідь на проблемне питання

У ІХ—XІІ ст. Європа перебувала під впливом норманів, які в ці часи тримали всю Європу в страху своїми завойовницькими походами.

VI.    Домашнє завдання

1.   Підручник: 1, § 10; 2, § 12; 3, тема 3. § 3.

2.   Творче завдання. Намалюйте або опишіть дракар (корабель вікінгів) або конунга (вождя норманів).



[1]   Переклад О. Бургардта.

Категорія: Всесвітня історія 7 клас | Додав: uthitel (20.01.2014)
Переглядів: 5020 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: