Урок № 17 Арабський халіфат - Всесвітня історія 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Всесвітня історія 7 клас

Урок № 17 Арабський халіфат
Урок № 17
Арабський халіфат
Мета: сформувати уявлення учнів про арабський світ; створити умови для розуміння причин виникнення ісламу; розглянути етапи розвитку Арабського халіфату; установити зв’язок між релігією та культурою арабів; охарактеризувати роль релігії в суспільному житті арабського світу; розвивати вміння учнів порівнювати християнство й іслам та висловлювати власну думку щодо виникнення ісламу, об’єднання арабів.
Обладнання: підручник, карта світу, Європи, Азії та Північної Африки, контурні карти, роздавальний матеріал.
Тип уроку: комбінований.
Основні поняття та назви: Аравійський півострів, кочовики-бедуїни, араби, шейх, Мекка, Кааба, іслам, Аллах, Коран, мусульмани, шаріат, Халіфат, Омейяди, Аббасиди, Дамаск, Багдад, алгебра, арабські цифри, алхімія, мечеть, Шахерезада, «Тисяча й одна ніч».
Основні дати та події: 622 р. — хіджра, початок мусульманського літочислення, 630 р. — об’єднання арабів, прийняття ісламу, 661—750 рр. — халіфат Омейядів, 732 р. — битва при Пуатьє, 750—1258 рр. — халіфат Аббасидів.
Історичні постаті: Мухаммед (Магомет), Омар, Аббас, Гарун ар-Рашид, Ібн-Сіна (Авіценна).
Очікувані результати: учні навчаться: називати дати, пов’язані з виникненням і розвитком Арабського халіфату, та визначних постатей ісламської культури; показувати на карті територію Арабського халіфату, межі поширення ісламу; застосовувати й пояснювати на прикладах основні поняття та терміни; характеризувати роль релігії в суспільному житті арабського світу; порівнювати християнство й іслам та висловлювати власне судження щодо виникнення ісламу, об’єднання арабів.
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ
(Перевірити виконання творчого домашнього завдання, двом учням роздати картки із завданнями.)
Перевірка творчого домашнього завдання
Кілька учнів презентують підготовлені доповіді за темою «Русь і Візантія».
Робота з картками
Картка № 1
Заповніть пропуски в реченнях, обравши й підкресливши правильні відповіді серед слів, зазначених у дужках.
Візантійська імперія найбільшого розквіту досягла за правління (Юстиніана І, Льва ІІІ Ісавра, Василія ІІ). Столицею імперії було місто (Рим, Константинополь). Державу очолював (імператор, конунг, король), який мав (обмежену, необмежену) владу. Ця влада була (спадковою, неспадковою). Жителі Візантії називали себе (європейцями, ромеями, азіатами).
Картка № 2
Заповніть пропуски в реченнях.
Візантійська імперія занепадала. У 1204 р. Константинополь був захоплений… (хрестоносцями), які заснували… (Латинську імперію). Через деякий час Візантійська імперія відновилася, але в 1453 р. Константинополь був захоплений… (турками), які зробили його столицею…(Османської) імперії та назвали (Істанбулом (Стамбулом)).
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
План вивчення нового матеріалу
1. Аравійський півострів і його населення. Доісламські вірування арабів.
1) Географічне положення та природно-кліматичні умови Аравійського півострова.
2) Населення Аравійського півострова.
3) Доісламські вірування арабів.
2. Мухаммед і виникнення ісламу. Об’єднання арабів. Халіфат за Омейядів та Аббасидів.
1) Мухаммед.
2) Іслам.
3) Об’єднання арабів.
4) Правління династії Омейядів.
5) Халіфат за Аббасидів.
3. Культура арабського світу.
Проблемне питання
Чому до виникнення ісламу араби були маловідомі у світі?
1. Аравійський півострів і його населення. Доісламські вірування арабів
Варіант 1
Розповідь учителя
1) Географічне положення та природно-кліматичні умови Аравійського півострова
Аравійський півострів розташований в Азії, а його площа (3 млн км2) дорівнює чверті Європи. Більшу частину півострова займають пустелі й степи. Аравія поділяється на кілька різних за природними умовами областей. На південному заході Аравійського півострова простягнувся Ємен із родючими землями, багатою тропічною рослинністю, населення якого займалося рільництвом і садівництвом. Середина півострова — величезне посушливе плоскогір’я, де можливе лише кочове скотарство. Річок тут немає, лише сухі русла, що інколи заповнюються дощовими потоками. Воду люди беруть виключно з криниці. Довга смуга вздовж Червоного моря також не придатна для осілого життя людини, лише в окремих оазах люди займаються землеробством.
2) Населення Аравійського півострова
Природно-кліматичні умови Аравії спричинили поділ населення півострова на дві групи — південних і північних арабів, або землеробів та кочовиків.
Більшість арабів були кочовиками — бедуїнами («жителями пустелі»), які розводили кіз, овець і верблюдів. Основним заняттям бедуїнів було кочове скотарство та караванна торгівля. Бедуїни жили племенами, які часто воювали між собою. Крім того, вони часто грабували каравани та прибережні поселення. Племена бедуїнів поділялися на роди та сім’ї. У них існувала родоплемінна знать — шейхи і саїди, які мали великі отари, рабів та отримували більшу частку здобичі під час війн. Усі члени одного племені вважали себе родичами. Постійного місця проживання в бедуїнів не було, але племена контролювали оази.
На Заході та Півдні Аравії проживали фелахи. Вони заселяли прибережні райони, займалися землеробством, мореплавством і ремеслом. Фелахи жили в невеличких поселеннях та об’єднувалися в общини. Існували на Аравійському півострові й міста, які виникали на місцях торговельних шляхів (Мекка, Ясріб та ін.). У містах розвивається торгівля та ремесло, також вони стають релігійними центрами (Мекка).
Через Аравійський півостровів проходило кілька торговельних шляхів, найбільшим із яких був торговельний шлях із Середземномор’я до Африки та Індії. Караванну торгівлю контролювали кочовики-бедуїни, а розпродаж товарів відбувався в містах на ринках або ярмарках.
3) Доісламські вірування арабів
В арабів не існувало єдиної релігії. Більшість арабів були язичниками. Кожне плем’я поклонялося своїм богам. Серед арабів поширювалися іудаїзм та християнство, але здебільшого в містах. Кожного року навесні в Аравії наставало перемир’я на чотири місяці. Будь-який араб міг відвідати священне місто — Мекку, щоб поклонитися Каабі (у перекладі з арабської означає «куб»). Це прямокутна будівля, в один із кутів якої вмурований Чорний Камінь — великий метеорит (за однією з версій). Каабу прикрашали сотні зображень різних богів.
Наприкінці VI ст. на Аравійському півострові розпочалася криза, викликана перенаселенням та відсутністю гідної для проживання землі. Крім того, почала занепадати торгівля через намагання іранців перекрити торговельні шляхи для перенесення їх до узбережжя Перської затоки. Почали виникати передумови до об’єднання арабів, якому, однак, заважав як племінний поділ, так і різні вірування.
Варіант 2
Робота з підручником
1) Опрацюйте матеріал підручника та заповніть таблицю «Географічне положення та природно-кліматичні умови Аравійського півострова».
Зразок таблиці
ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ТА ПРИРОДНО-КЛІМАТИЧНІ УМОВИ
АРАВІЙСЬКОГО ПІВОСТРОВА
План характеристики
Характеристика

Місце розташування
Аравійський півострів (Азія)

Клімат
Сухий, жаркий

Річки
Відсутні

Моря
Червоне

Основні заняття населення
Землеробство (в оазах), кочове скотарство, караванна та морська торгівля, ремесло

2) Опрацюйте матеріал підручника та підготуйте інформацію про населення Аравійського півострова: південні араби (І варіант), північні араби (ІІ варіант).
(Після закінчення роботи представники варіантів узагальнюють інформацію на дошці.)
Зразок відповіді
НАСЕЛЕННЯ АРАВІЙСЬКОГО ПІВОСТРОВА
Південні араби
Північні араби

Територія

Захід та Південь Аравії
Решта території Аравії — пустеля, кам’яне плоскогір’я

Жителі

Фелахи — жили в прибережних районах, займалися землеробством, мореплавством та ремеслом
Бедуїни («жителі пустелі») — займалися кочовим скотарством та караванною торгівлею, здійснювали військові набіги

Торгівля

Торгівля на ярмарках у містах Мекка та Ясріб (проходив «шлях пахощів»)

Вірування

Вшановували багатьох богів, були язичниками, християнами та іудеями.
Більшість поклонялися богам свого племені.
Релігійний центр — Мекка (найбільше місто на заході півострова).
У центрі Мекки перебувало святилище — Кааба

2. Мухаммед і виникнення ісламу. Об’єднання арабів. Халіфат за Омейядів та Аббасидів
Варіант 1
Розповідь учителя
1) Мухаммед
Об’єднання арабів відбувалося навколо виникнення нової релігії — ісламу. Його засновником став Мухаммед (570—632 рр.), ім’я якого означає «натхненний», «пророк». У Європі його називали Магометом.
Мухаммед народився у 570 р. в Мецці в бідній родині, рано осиротів і став пастухом. Потім він почав заробляти як погонич верблюдів та невдовзі познайомився з багатою вдовою Хадіджею, що й доручила йому займатися її торговельними справами, а згодом й одружився з нею.
Якось перед Мухаммедом постало видіння, і він почав розповідати, що чує голос Бога, який наказує йому залишити торгівлю та йти проповідувати нову релігію. Мухаммед стверджував, що він є лише знаряддям Бога, наступником пророків Авраама, Мойсея та Ісуса. Близько 610 р. на основі своїх ведінь він почав проповідувати нову релігію, яка дістала назву іслам (з арабської — «покірність»). Мухаммед закликав жителів Мекки роздати багатство та звільнити рабів, чим викликав незадоволення громадян, і в 622 р. вирішив переселитися до Ясріба. Ця подія вважається відправною в ісламі — хіджра («переселення») стала початком літочислення мусульман (людей, які сповідують іслам). Жителі Ясріба прийняли віру Мухаммеда, а місто перейменували на Медину («місто пророка»). Мухаммед став володарем Медини, побудував першу мечеть, розробив порядок богослужіння, обмежив лихварство, заборонив уживання вина та азартні ігри. Учення Мухаммеда швидко поширювалося на Аравійському півострові, і невдовзі він зі своїми прихильниками повертається до Мекки, де проводить очищення Кааби від ідолів та проголошує її святинею. Іслам стає панівною релігією арабів.
У 632 р. Мухаммед захворів і невдовзі помер. Його поховано в Медині.
2) Іслам
У VІІ ст. серед племен Аравійського півострова поширюється іслам, який із часом стає однією зі світових релігій.
Іслам (мусульманство) є монотеїстичною релігією. Основним постулатом ісламу є проголошення існування тільки одного єдиного бога — Аллаха. «Немає бога, крім Аллаха, і Мухаммед — пророк його» — так проголошує головна книга мусульман Коран (від араб. «ал-куран» — «читання вголос», священна книга ісламу, записана в VІІ ст.). Щоб бути мусульманином, потрібно виконувати п’ять правил:
вірити в існування єдиного бога — Аллаха;
п’ять разів на день виконувати намаз (обов’язкову молитву), ставши обличчям до Мекки;
один раз на рік дотримуватися обов’язкового посту — Рамазану (під час якого не можна їсти й пити від світанку до заходу сонця);
щоб звільнитися від гріхів, витрачати п’яту частину доходу або військової здобичі на милостиню;
один раз за своє життя здійснити хадж (паломництво, відвідання святих місць) до Мекки і Медини.
На формування ісламу справили вплив іудейство та християнство, тому він визнає десять заповідей, іудейських та християнських пророків (Ноя, Авраама, Мойсея, Ісуса). Також мусульмани вважають Єрусалим священним містом.
Усе життя мусульман підкорялося шаріату — складній системі законів для мусульман. Крім того, іслам проголошував джихад (священна війна за віру), але Коран визнавав іудеїв та християн (вони володіли Святим Письмом) і закликав вести з ними бесіди. У Корані також зазначено, що нерівність серед людей установлена Богом, і мусульманин не повинен заздрити тому, хто є багатшим.
Поступово в ісламі виникли різні течії.
3) Об’єднання арабів
Відповідно до ісламу Мухаммед вважається останнім пророком. Після нього не могло бути більше пророків, і віруючими та державою керували халіфи («заступник пророка»). Перші халіфи були близькими друзями та родичами Мухаммеда — Абу Бекр, Омар, Осман та Алі правили один за одним від 632 до 661 р.
Серед перших халіфів особливо відзначився Омар (634—644 рр.), який не тільки остаточно об’єднав арабські племена, а й проводив загарбницьку політику щодо сусідніх держав. Араби захопили землі Ірану (до Закавказзя), Палестину, Сирію, Єгипет та Лівію.
Перші халіфи завершили об’єднання арабів і заклали основи майбутньої імперії — Арабського халіфату.
4) Правління династії Омейядів
У 661 р. в результаті заколоту був убитий халіф Алі та намісник Сирії Муавія з роду Омейя, який започаткував правління нової династії — Омейядів (661—750 рр.). Муавія переніс столицю Арабського халіфату в місто Дамаск (Сирія) і продовжив завойовницькі походи.
Араби створили маневрову легку кавалерію, яка успішно протистояла як піхоті, так і важкій кавалерії. Кіннотники використовували стремена, що значно посилило потенціал вершника. У підкорених країнах араби в першу чергу захоплювали майно багатих, а середні та бідні прошарки обкладали невеликим податком. Іслам населенню не нав’язувався.
Халіфи Омейядів близько 90 років вели успішні завойовницькі походи. Була підкорена вся Північна Африка, яку араби назвали Магрибом (від араб. — Захід). Арабські вершники переправилися через Гібралтар і захопили Піренейський півострів, однак були зупинені майордомом франків Карлом Мартеллом у битві при Пуатьє в 732 р. На сході арабські війська просунулися в глиб Середньої Азії, оволоділи Хівою, Бухарою, Самаркандом, завоювали Афганістан і північно-західну частину Індії до річки Інд. Утворилася величезна імперія під назвою Арабський халіфат, яка простяглася від Атлантичного океану до Китаю та Індії. Тричі араби намагалися захопити Константинополь, але марно. На підкорених землях було утворено п’ять еміратів і проводилася політика ісламізації (мусульмани сплачували менше податків, ніж представники інших релігій) та арабізація (насадження арабської мови та культури).
За часів Омейядів мусульманський світ розколовся на сунітів, які визнавали Сунну (книги доповнень до Корану) і підтримували халіфа, та шиїтів, які не визнавали Сунни й не підтримували Омейядів.
Чиновники халіфату були переважно арабами, халіфи почали карбувати і власну монету (дирхам). Але держава почала слабшати в результаті повстань і поразок, а також міжплемінних чвар.
3) Халіфат за Аббасидів
У 750 р. відбулося повстання, яке очолили представники династії Аббасидів (750—1258 рр.), які були представниками того самого клану, що й Мухаммед (на відміну від Омейядів) і походили від молодшого дядька пророка, чим обґрунтовували свої претензії на правління. Першим халіфом став Абу-ль-Аббас ас-Саффах, який назвав себе Кривавим за знищення всіх представників династії Омейядів (останній представник династії втік до Іспанії, де став еміром Севільї та Кордови). У 762 р. столиця Арабського халіфату була перенесена в спеціально побудоване місто — Багдад («Богом даний»), розташоване на річці Тигр, тому часто арабську державу цього часу називають Багдадським халіфатом.
За часів правління Аббасидів завоювання практично припинилися, що зумовило економічний і культурний розквіт держави. Величезна імперія сприяла розвитку землеробства (застосування зрошувальних систем), ремесла й особливо торгівлі (відсутність кордонів усередині халіфату, безпека на дорогах, транзитна торгівля Китаю та Індії з Європою). Вершини свого розвитку халіфат досяг за часів правління Гарун ар-Рашида.
Від ІХ ст. влада Аббасидів занепадає. Були втрачені величезні території халіфату — Іспанія та Єгипет, Марокко та Вірменія, Закавказзя та Середня Азія. У 945 р. Багдад був захоплений іранцями, і халіфи стали тільки вищими духовними особами. У 1055 р. Багдад опиняється в руках турків-сельджуків, які зберегли за халіфами духовну владу. А в 1258 р. місто захоплюють монголи, й Арабський халіфат припиняє своє існування. Проте, незважаючи на це, іслам поширився світом і став панівною релігією на Сході, а арабська мова — мовою багатьох народів.
Варіант 2
Робота з картками (робота в групах)
Опрацюйте матеріал, підручника, а також інформацію, представлену на картках, і підготуйте короткі доповіді про іслам (І група), Мухаммеда (ІІ група), становлення Арабського халіфату (ІІІ група), Арабський халіфат за Омейядів (IV група), Арабський халіфат за Аббасидів (V група).
(Після закінчення роботи представники груп презентують підготовлені доповіді, решта учнів записують інформацію в зошити, ставлять запитання.)
Картка № 1
ІСЛАМ
Одна зі світових релігій;
є тільки один Бог — Аллах;
Мухаммед — пророк Аллаха (Мессія);
Коран (від араб. «аль-куран» — читання вголос) — священна книга мусульман (записана в VІІ ст.);
мусульмани (від араб. — покірні Богу);
шаріат — складна система законів для мусульман;
необхідність читання п’яти молитов на день, ставши обличчям до Мекки;
п’яту частину доходу або військової здобичі треба витрачати на милостиню;
Рамазан — обов’язковий великий піст;
хадж — паломництво, раз у житті необхідно відвідати Мекку;
джихад — священна війна за віру;
визнає десять заповідей;
визнає іудейських та християнських пророків (Ноя, Авраама, Мойсея, Ісуса).
Картка № 2
МУХАММЕД
Народився в 570 р. у Мецці;
рано став сиротою;
одружився з багатою вдовою;
у 610 р. почав проповідувати нову релігію на основі своїх ведінь;
622 р. — хіджра («переселення») — початок літочислення мусульман;
Ясріб перейменували на Медину («місто пророка»);
Мухаммед став володарем Медини, побудував першу мечеть, розробив порядок богослужіння, обмежив лихварство, заборонив уживання вина та азартні ігри;
похід і захоплення Мекки;
очищення Кааби від ідолів та проголошення його святинею;
поширення ісламу;
632 р. — Мухаммед помер, похований у Медині.
Картка № 3
СТАНОВЛЕННЯ АРАБСЬКОГО ХАЛІФАТУ
Після смерті Мухаммеда арабами управляли халіфи — нащадки пророка;
перші чотири халіфи — соратники та родичі Мухаммеда;
завоювання Сирії, Єгипту (за халіфа Омара);
637 р. — завоювання Єрусалима та Палестини;
підкорення Персії та Лівії;
громадянська війна — розкол мусульман;
суніти — крім Корану, священною книгою є Сунна (розповіді з життя Мухаммеда), на чолі ісламу — халіф;
шиїти — не визнають Сунну, голова мусульман — імам (духовний наставник із роду Алі).
Картка № 4
АРАБСЬКИЙ ХАЛІФАТ ЗА ОМЕЙЯДІВ
Період існування: 661—750 рр.;
столиця халіфату — Дамаск (Сирія);
захоплення Закавказзя, Середньої Азії, Афганістану;
підкорення Північної Африки;
захоплення Піренейського півострова (Іспанії);
732 р. — араби зупинені в битві при Пуатьє королем Карлом Мартеллом;
на підкорених землях утворено п’ять еміратів;
ісламізація (мусульмани сплачували менше податків) та арабізація (насадження арабської мови та культури);
ослаблення влади в результаті повстань і поразок.
Картка № 5
АРАБСЬКИЙ ХАЛІФАТ ЗА АББАСИДІВ
Період існування: 750—1258 рр.;
розправа з повстанцями та піднесення іранців;
відокремлення Кордовського емірату (Іспанія);
столиця халіфату — Багдад («Богом даний») на річці Тигр;
завоювання практично припинилися;
за Гарун ар-Рашида відбувся найбільший розквіт халіфату;
ІХ ст. — відокремлення еміратів;
1055 р. — Багдад захопили турки-сельджуки, халіф зберіг духовну владу;
1258 р. — захоплення Багдада монголами, падіння халіфату.
3. Культура арабського світу
Варіант 1
Розповідь учителя
Культура Арабського халіфату стала квінтесенцією культур різних народів, які проживали на території держави арабів. Вона збагатила світ численними досягненнями та стала містком між культурами Сходу та Заходу, Античності та Середньовіччя. Арабська культура об’єднала всіх ісламом та арабською мовою. (Більшість населення халіфату розмовляли арабською мовою та сповідували іслам.)
У халіфаті існувала розгалужена система освіти, яка входила до релігійних інституцій держави. Початкову освіту в містах можливо було здобути від приватних учителів, здебільшого цим займалися мулли. Основну освіту отримували в медресе, які існували при мечетях. У Багдаді, Кордові, Каїрі діяли вищі школи, у яких поряд із Кораном вивчалися світські науки.
Значні досягнення араби мали в розвитку науки. У математиці використовувалися цифри, запозичені з Індії (через арабів вони потрапили до Європи та дістали назву арабських цифр). Була створена алгебра (від араб. «порядок»). У багатьох містах існували обсерваторії, у яких учені спостерігали за небом, складаючи карти зоряного неба, вивчали вплив природи. Розвивалася й астрологія. На основі своїх спостережень учений Аль Біруні зробив висновок, що Земля обертається навколо Сонця. Вражаючі досягнення були зроблені в медицині. Араби багато часу приділяли гігієні. Медичні книги арабів були популярними навіть у Західній Європі, а системою, розробленою відомим ученим Ібн-Сіною, відомим у Європі як Авіценна, лікарі всього світу користувалися близько 600 років.
Арабські мандрівники відвідали багато країн і залишили опис різних народів. У багатьох містах працювали бібліотеки. У Багдаді діяв «Дім мудрості», у якому розміщувалася бібліотека та колегія перекладачів, які перекладали праці античних авторів. Завдяки їхній роботі багато творів Гіппократа й Арістотеля, Платона та інших античних авторів потрапили до Європи, хоча й у перекладі арабською мовою.
Арабська література об’єднувала в собі традиції багатьох народів. Поезія та проза, казки та поеми — величезна кількість літературних творів були написані в халіфаті. Відомими є казки «Тисяча й одна ніч», героїчна поема Фірдоусі «Шахнаме» («Книга царів»), а також маленькі віршовані рядки Омара Хайама (рубаї), що були популярними серед простого народу та знаті.
Архітектура арабів була, з одного боку, монументальною, а з другого — легкою. Споруджувалися мечеті та мінарети, мавзолеї та палаци (палац Альгамбра в Гранаді (Іспанія)), які прикрашалися арабесками (візерунками з перехрещених ліній із висловами з Корану), мозаїкою.
Іслам забороняв зображення людей і тварин, тому серед арабів розвивалося мистецтво каліграфії.
Арабська культура мала великий вплив на Європу. Багато особливостей європейської культури було запозичено в арабів.
Варіант 2
Перевірка випереджального індивідуального домашнього завдання
Варіант 3
Робота з підручником
Опрацюйте матеріал підручника та складіть таблицю «Досягнення арабської культури».
Зразок таблиці
ДОСЯГНЕННЯ АРАБСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
Напрямок
Досягнення

Література
Фольклор різних народів;
«Тисяча й одна ніч»;
Фірдоусі — поема «Шахнаме» («Книга царів»);
Аль Маарі;
Омар Хайам — рубаї
Архітектура
Мечеті;
мінарети;
мавзолеї;
палаци (палац Альгамбра в Гранаді (Іспанія));
арабески — візерунки з перехрещених ліній із висловами з Корану
Живопис, скульптура
Іслам забороняв зображення людей і тварин

Астрономія
Обсерваторії;
Аль Біруні — зробив висновок, що Земля обертається навколо Сонця;
астрологія
Медицина
Ібн-Сіна (Авіценна) — розробив систему, якою лікарі користувалися близько 600 років

Математика
Арабські цифри (використовували індійські цифри);
алгебра

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
Робота за варіантами
Самостійно визначте критерії та порівняйте: іслам і християнство (І варіант), Арабський халіфат за Омейядів та Аббасидів (ІІ варіант).
Робота з документом
Прочитайте хасиди (висловлювання й настанови) пророка Мухаммеда та дайте відповіді на запитання.
ХАСИДИ ПРОРОКА МУХАММЕДА
1. Той, кого молитва не стримує від поганих справ, далеко відійшов від Бога.
2. Задоволення від невеликого — невичерпне багатство.
3. Рай — під стопами матерів.
4. Сором — від віри.
5. Сухість очей — ознака жорстокого серця.
6. Найкращі з вас ті, хто закликає до блага.
7. Велика це зрада, якщо ти нічого не сказав брату, і той (повіривши), підтвердив сказане тобою, а ти збрехав йому.
8. Аби стати брехуном, достатньо повторювати все те, що почув.
9. Аби стати невігласом, достатньо казати все, що знаєш.
10. Приязність до людей — половина розуму.
11. Добре спитати — половина знання.
12. Шукай знання навіть у Китаї, прагнення знань — обов’язок кожного мусульманина і мусульманки.
13. Учитель і учень — друзі в добрій справі.
14. Кожен, хто загинув, захищаючи своє майно, — святий мученик.
15. Майно мусульманина — кров мусульманина.
16. Бідність — поріг зневіри, а заздрість може змінити призначення людини.
Запитання
1. Прокоментуйте один із висловів.
2. Чи є схожі приказки в українському фольклорі? Якщо є, то наведіть приклади.
3. Як араби сприймали слова пророка?
4. Чи впливав майновий стан людини на сприйняття слів пророка?
Робота з контурною картою
Позначте на відповідній контурній карті:
1) Аравійський півострів;
2) міста Мекку та Медину;
3) столиці халіфату за Омейядів та Аббасидів;
4) кордони халіфату за Омейядів та Аббасидів.
V. ПІДСУМКИ УРОКУ
Вибіркова перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.
Основні висновки
На Аравійському півострові відбулося об’єднання арабських племен на основі нової релігії — ісламу.
Невдовзі завойовницькі походи арабів створили нову цивілізацію, яка охопила території від Атлантики до Китаю та Індії.
Арабська цивілізація мала вплив на світову історію, а іслам став однією зі світових релігій.
Відповідь на проблемне питання
Іслам став основою не тільки для об’єднання арабів, але й для їх завойовницьких війн, у результаті яких виник величезний Арабський халіфат.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Підручник: 1, § 9; 2, § 11; 3, тема 3. § 2.
2. Творче завдання. Ім’я Гарун ар-Рашида оповите численними легендами, одна з яких стверджує, що халіф полюбляв перевдягатися у звичайного міщанина та блукати містом, щоб познайомитися з життям своїх підданих. «Складіть компанію» халіфу й опишіть вашу подорож Багдадом.
Категорія: Всесвітня історія 7 клас | Додав: uthitel (20.01.2014)
Переглядів: 5734 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: