Уроки № 20—21 Фінікія та Палестина в давнину - Всесвітня історія 6 клас (Нова програма) - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Всесвітня історія 6 клас (Нова програма)

Уроки № 20—21 Фінікія та Палестина в давнину

Уроки № 20—21

Фінікія та Палестина в давнину

Мета уроку: сформувати уявлення про найважливіші етапи історичного розвитку Фінікії та Ізраїльсько-Іудейського царства, схарактеризувати найважливіші досягнення фінікійців та жителів Стародавньої Палестини, розкрити значення поняття «колонія» та причини й напрямки фінікійської колонізації, викликати інтерес до Біблії як історичного джерела.

Обладнання: підручник, стінна карта, ілюстративний і роздавальний матеріал.

Основні терміни і поняття: Фінікія, Палестина, колонія, метрополія, колонізація, Біблія.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Дати: ІХ—ІІІ ст. до н. е. — розквіт Фінікії; 1004 р. до н. е. — утворення Ізраїльсько-Іудейського царства; 964—928 рр. до н. е. — правління Соломона.

Персоналії: Давид, Соломон.

Очікувані результати: учні зможуть: називати хронологічні межі розквіту Ізраїльсько­Іудейського царства, правління Давида і Соломона; показувати на карті територію Передньої Азії, фінікійські міста­держави, кордони Ізраїльсько­Іудейського царства, напрямки фінікійської колонізації; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття: «колонія», «метрополія», «колонізація», «Біблія»; характеризувати діяльність Соломона; описувати спосіб життя населення різних цивілізацій Передньої Азії; наводити приклади впливу природно­географічних умов на зародження держави та цивілізації у Передній Азії.

I.   Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань та вмінь

Розв’язування кросворда

Розв’яжіть кросворд, і у виділених клітинках прочитаєте ім’я царя Вавилона, який уславився своїми законами.

1.   Житло богів.

2.   Богиня краси, родючості та кохання у стародавніх шумерів.

3.   Основне заняття жителів Дворіччя.

4.   Одна зі стародавніх держав Дворіччя.

5.   Одне із міст-держав Дворіччя.

6.   Інша назва Дворіччя.

7.   Одна з річок Дворіччя.

8.   Вид письма на глиняних табличках.

9.   Пальма на території Дворіччя.

III.  Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Вступне слово вчителя

Сьогодні на уроці ми познайомимося ще з одним народом, який жив у Передній Азії в давнину. Цей народ греки назвали «фінікійцями». Його життя дуже відрізнялося від життя єгиптян або вавилонян, що було пов’язано з особливостями природи місця, яке вони населяли. Незвичним для єгиптян та вавилонян був також спосіб життя населення Стародавньої Палестини. Ці особливості також були пов’язані перш за все з природно-географічними умовами території, де виникло Ізраїльсько-Іудейське царство.

IV.   Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1.   Фінікія.

2.   Ізраїльсько-Іудейське царство.

3.   Біблія як історичне джерело.

1.   Фінікія

Слово вчителя

Приблизно 4000 років тому на східному березі Середземного моря поселилися племена, які стародавні греки називали фінікійцями, а їхню країну — Фінікією. Припускають, що слово «Фінікія» означає «пурпурна». Фінікійці добували з морських молюсків яскраву фарбу — пурпур, яку використовували для фарбування тканин. Пурпур уважався кольором царів.

За фінікійцями закріпилася слава кращих мореплавців Стародавнього світу. Вони вміли будувати міцні кораблі, яким не були страшні шторми та бурі. Фінікійські кораблі плавали по всьому Середземному морю, виходили навіть в Атлантичний океан, досягаючи північних земель Європи і західних берегів Африки. Вони першими у світі — приблизно в 600 р. до н. е. — здійснили морську подорож навколо Африки. Мистецтво мореплавства фінікійці використовували не тільки з доброю метою. Серед них були і морські розбійники, які грабували чужі кораблі.

Проблемне запитання

Чому саме мореплавство стало основним заняттям фінікійців?

Слово вчителя

(Учитель демонструє територію Фінікії на карті й характеризує її географічне положення.)

Фінікія розташовувалася на східному узбережжі Середземного моря, на території, що називається Передньою Азією. На вузькій смужці землі між морем і ланцюгом Ліванських гір не було великих річок і долин із родючими ґрунтами. Місця для полів і пасовищ також бракувало. Ці землі були вкриті чагарниками, а гори — лісами.

Завдання

1)  Використовуючи карту атласу, визначте, яке море омиває береги Фінікії.

2)  З’ясуйте, яким буде клімат країни, що розташована на морському узбережжі.

3)  Поясніть, чому жителям Фінікії важко було займатися землеробством і скотарством.

Слово вчителя

Так, клімат у цій місцевості є вологим, жарким, вітряним. Родючих земель дуже мало, тому дійсно складно було займатися землеробством. Для випасання  худоби потрібні були поля і луки, яких у Фінікії бракувало. Але завдяки праці людей країна змінювалася: у маленьких долинах з’явилися сади, також фінікійці насаджували виноградники і гаї оливкових дерев. Маленькі рибальські селища перетворювалися на великі міста. У фінікійських містах відкривалися ремісничі майстерні, в яких виготовляли дивовижні речі.

Стародавня Фінікія славилася лісами ліванського кедра, що став символом країни. Століттями дерева вирубували, з них зокрема виготовляли кораблі. Корисних копалин було мало. Тут завжди проходили найважливіші караванні шляхи — з Єгипту в Малу Азію і Дворіччя й назад. У Фінікії сходилися торговельні шляхи Передньої Азії. Вони простягалися з півночі на південь, в Єгипет і Палестину, і у зворотному напрямку. Існували й морські торгові шляхи, прокладені фінікійцями. Їхні гавані були єдиними зручними морськими портами у Східному Середземномор’ї. Міста Фінікії швидко збагачувалися і процвітали. Держава являла собою безліч окремих міст із прилеглими територіями, а управляли ними царі. Такі міста називаються, як нам уже відомо, містами-державами. Серед фінікійських міст-держав особливо розвинутими були Бібл, Тір та Сідон.

(Учитель демонструє міста-держави на карті.)

Проте вони так ніколи і не об’єдналися в єдину державу.

Від внутрішньої частини материка Фінікію відокремлювали високі важкопрохідні гори, тому для зв’язку зі світом фінікійці користувалися морем.

Робота з ілюстративним матеріалом

Учитель демонструє учням зображення фінікійських кораблів і пропонує відповісти на запитання.

1)  Чи були фінікійські кораблі зручними для тривалих морських подорожей?

2)  Як ви гадаєте, в яких напрямках плавали фінікійські мореплавці?

Робота зі схемами

Учні разом з учителем складають узагальнюючі схеми «Причини розвитку мореплавства у фінікійців», «Заняття фінікійців».

 

 

Фінікійці прославилися не тільки як відважні мореплавці. Ними було зроблено ряд важливих винаходів, завдяки яким фінікійські товари користувалися попитом у багатьох країнах.

Повідомлення учнів

Учні виступають із повідомленнями про винаходи стародавніх фінікійців.

Зразки повідомлень

Перший учень

Пурпурова фарба

Фінікійці пірнали на дно моря і добували звідти маленькі, зовсім непримітні черепашки. Але з кожної можна було видавити кілька крапель густої рідини — це була пурпурова фарба. Одяг, пофарбований нею, виблискував на сонці. Якщо фарбу замішували густіше, тканина ставала пурпуровою, якщо рідкіше — вона червоніла, ніби окропилася кров’ю. Можна було прати одяг щодня у річковій і морській воді, в холодному гірському струмку і в казані з окропом, а фарба не линяла. Такий одяг охоче купували царі та князі, жерці й воєначальники. Коштував він дуже дорого.

Другий учень

Дзеркало і скло

У Фінікії був ще один вигідний промисел. На півдні країни, біля підніжжя гори Кармел увесь морський берег був укритий білим, чистим піском. Винахідливі люди змішували його із селітрою і плавили як мідну руду, терпляче очищуючи від різних домішок. Виходило прозоре скло, з якого виготовляли маленькі, витонченої форми посудини для ароматичних сумішей. Також відливали круглі дзеркала, в яких людські постаті відбивалися яскравіше, ніж у старих, жовтуватих бронзових дзеркалах. Виготовлення скла приносило великий прибуток, із приводу чого існував такий вислів: «Ці люди беруть багатства морів і з піску добувають скарби!». Але у скловарінні застосовувався не тільки пісок. Для отримання нових, більш тонких і прозорих сортів скла додавали блискучі камінці, мушлі та навіть битий кришталь, привезений з Індії. Пізніше фінікійські майстри винайшли прозоре скло, виплавляючи його в спеціальних печах із суміші білого піску та соди. Із цього скла виготовляли посудини для пахощів, вази. Скляна маса використовувалася також при створенні знаменитих фінікійських масок, якими накривали обличчя небіжчиків при похованні.

Високо цінувалися на Сході і в античному світі ювелірні вироби фінікійських майстрів: золоті та срібні чаші, намиста, рельєфи на пластинках зі слонової кістки тощо.

 

Третій учень

Фінікійський алфавіт

Фінікійським купцям для успішної торгівлі необхідно було вести записи. Єгипетське письмо й клинопис видалися їм занадто складними, і тоді фінікійці створили власну писемність — найдавніший у світі алфавіт: він містить 22 літери, причому лише ті, що позначають приголосний звук; літер, що позначають голосні звуки, не було. Таким чином, кожна буква позначає не ціле слово і не склад, а окремий звук.

Алфавіт у фінікійців запозичили стародавні греки, які ввели букви, що позначали і голосні звуки, а слов’янська абетка була складена на основі грецького алфавіту. Фінікійський алфавіт був не зовсім зручний, адже текст із букв, що позначають тільки приголосні, можна прочитати по-різному. Тому цей алфавіт не витіснив клинопис та ієрогліфи. Однак після того, як греки й інші народи вдосконалили алфавіт, він став швидко поширюватися.

 

(Учитель демонструє учням таблицю з літерами фінікійського алфавіту та їхніми значеннями.)

 

Слово вчителя

Торгівля у фінікійців була пов’язана з піратством. У джерелах часто згадуються випадки викрадення та продажу вільних людей. Частину рабів доставляли у Фінікію. Вони працювали в майстернях чорноробами, в гавані — вантажниками, на кораблях — веслярами.

У зручних для життя місцях, куди доходили їхні кораблі, фінікійці засновували колонії.

Робота з термінами і поняттями

Колонія — поселення, засноване на чужій території.

Метрополія — держава, що заснувала колонію.

 

Найвідомішою колонією фінікійців став Карфаген, заснований на півночі Африки в ІХ ст. до н. е. вихідцями з міста Тір. Поступово Карфаген збагачувався і став центром могутньої держави. Фінікійці заснували багато поселень по всьому Середземномор’ю.

Завдання

1)  Визначте причини фінікійської колонізації.

2)  Користуючись картою, назвіть напрямки фінікійської колонізації та найбільші колонії, засновані фінікійцями.

(Учні з учителем складають узагальнюючу таблицю.)

 

(Учитель розповідає про фінікійських богів, використовуючи матеріал таблиці.)

Боги фінікійців

Ваала

Бог грому та блискавки

Астарта

Богиня любові, родючості, воєн

Ямма

Бог водної стихії

Мелькарт

Бог — покровитель мореплавців

Що спільного між віруваннями жителів Дворіччя та фінікійців?

2.   Ізраїльсько-Іудейське царство

Слово вчителя

На початку ХІІІ ст. до н. е. на східне узбережжя Середземного моря почали нападати «народи моря». Вони захопили землі на південь від фінікійських міст. Це були філістимляни. Від назви цього народу походить назва завойованої ними країни — Палестини. Фінікію з Палестиною пов’язували складні відносини. Між ними траплялися і війни, і примирення, велася торгівля.

Із півночі на південь тече річка Йордан, у своїй течії вона утворює Генісаретське озеро, а потім впадає у Мертве море.

За природними умовами Палестина поділялася на три частини:

У давнину Палестина називалася Ханаан, а її жителі — хананеями.

4000 років тому давні єврейські племена почали завойовувати Палестину. Хананеї та філістимляни чинили їм запеклий опір, але євреям удалося завоювати країну.

Робота з термінами і поняттями

Євреї — це племена, які переселилися до Палестини на межі XIII—XII ст. до н. е. з Південної Месопотамії. Назва «євреї» означає «люди з іншого боку річки Евер (Євфрат)».

Давні єврейські племена були кочовими. Вони переганяли з місця на місце великі отари худоби, з якої одержували м’ясо, молоко, вовну і шкури.

На межі ХІ—Х ст. до н. е. на півночі Палестини євреї об’єдналися між собою і утворили державу Ізраїль. За легендою, вожді племен проголосили своїм царем Саула (1020—1000 рр. до н. е.). У цей час на півдні Палестини виникла ще одна держава євреїв — Іудейське царство. За легендою, Іудейське царство заснував цар Давид. Спочатку він служив у царя Саула зброєносцем і музикантом, але пізніше він посварився з ним, утік і створив власну державу. У 1004 р. до н. е. Давид об’єднав обидві держави в Ізраїльсько-Іудейське царство.

Робота в групах

Учитель об’єднує учнів у дві групи і пропонує опрацювати відповідний матеріал підручника:

  • перша група — про правління царя Давида;
  • друга група — про правління царя Соломона.

Після завершення роботи учні разом з учителем складають на дошці узагальнюючу таблицю.

 

Слово вчителя

Період правління царя Соломона називають «золотою добою». Євреї вважали його наймудрішим із людей. Соломон уже не вів кровопролитних воєн, як Саул або Давид, а займався мирним будівництвом. Вступивши на царський престол, він приніс Богові тисячу жертв. Вночі після цього Бог з’явився йому уві сні: «Проси, чого бажаєш, Я дам тобі». «Господи, — відповів Соломон, — Ти поставив мене царем, а я юнак молодий. Даруй же мені розум, щоб керувати народом Твоїм». Відповідь Соломона сподобалася Богові, і він сказав: «За те, що не просив у Мене ані довгого життя, ані багатства, ані перемоги над ворогами, а просив розуму, щоб керувати народом, Я даю тобі мудрість таку, що подібного тобі не було і не буде. І те, чого не просив, Я даю тобі — багатство і славу. А якщо виконуватимеш заповіді Мої, дам тобі і довге життя».

Робота в парах

Учитель об’єднує учнів у пари і роздає на кожну парту по аркушу з висловлюваннями царя Соломона. Завдання учнів — пояснити зміст наведених висловлювань і визначити, наскільки вони актуальні сьогодні.

  • Іноді і від сміху болить серце, і закінченням радості є смуток.
  • Хто багато говорить, той не омине гріха, а хто стримує губи свої, той розумний.
  • Не допоможе й багатство в день гніву, а правда врятує від смерті.
  • Є шляхи, які людині здаються простими, але кінець їх — дорога до смерті.
  • Хто яму копає, той у неї впаде, а хто котить каміння — на того воно й повернеться.
  • Не хвалися завтрашнім днем, бо не знаєш, що день той принесе.
  • Побачив я, що корисніша мудрість за дурість, як корисніше світло за темряву.
  • Всьому свій час, і час усякої справи під небесами: час народитись і час помирати ... час руйнувати і час будувати... час розкидати каміння і час збирати каміння ... час мовчати і час говорити.
  • Обіцяв — виконай! Краще не обіцяти, ніж обіцяти і не виконувати.
  • Від безлічі мрій багато марних слів.
  • Краще чути осуд від мудрого, ніж пісню від дурня.
  • Хто стереже свої уста — той береже душу свою, а хто широко розкриває рот — тому біда.
  • Роти тих, хто говорить неправду, повинні бути закритими.
  • Хто кляне свого батька та матір свою, того світильник згасне серед глибокої темряви.
  • Краще знання, ніж добірне золото; бо мудрість краща за перли, і ніщо з бажаного не зрівняється з нею.
  • Не відмовляй у милості нужденному, якщо рука твоя в силі зробити це.
  • Милостивий до вбогого позичає для Господа, і Він віддячить йому за благодіяння його.

Слово вчителя

У VI ст. до н. е. вавилоняни на чолі з царем Навуходоносором захопили Єрусалим, зруйнували його, а жителів забрали в рабство. За звичаєм того часу, полонені євреї були розселені по всій території Передньої Азії. Лише коли Вавилон загинув під ударами персів (у 539 р. до н. е.), тобто через кілька століть, іудеї змогли повернутися на батьківщину. Згодом Палестина під назвою Іудея увійшла до складу Римської імперії.

3.   Біблія як історичне джерело

Прийом «Евристична бесіда»

1)  Що ви знаєте про Біблію?

2)  Хто її автор?

Слово вчителя

Близько VII ст. до н. е. єврейським народом була створена Біблія (від грец. biblia — «папірусні сувої» або «книги»). Біблія — це збірка із 66 окремих книг, які писалися протягом приблизно 1600 років (від 1513 р. до н. е. до 98 р. н. е.). Перші 39 книг становлять Старий Заповіт, який визнається за Святе Письмо іудаїзмом і християнством. Старий Заповіт складається з окремих книг, написаних різними авторами. У ньому розповідається про створення світу Богом (за свідченнями Біблії, це сталося в 3760 р. до н. е.), перших людей, Всесвітній потоп, переселення євреїв у Ханаан, період вавилонського полону. Для християн Біблія — це Боже Слово, яке, хоч і написане людьми, вважається богонатхненним. Історики знайшли археологічні та письмові підтвердження окремих фактів, згадуваних у Біблії. У нижній течії Тигру та Євфрату археологи знайшли наукові свідчення про повінь-катастрофу на цих річках; такі повені могли породити перекази про Всесвітній потоп. Окрім цього, у Старому Заповіті є цінні відомості про історію Стародавньої Палестини, життя єврейського народу, його відносини із сусідніми державами — Вавилоном, Ассирією та навіть Римом. Новий Заповіт присвячений життєпису Ісуса Христа.

Цікаво знати

«Єгипетський полон» євреїв

В ХІ ст. до н. е. євреїв підкорили єгиптяни й насильно переселили їх у свою країну, перетворивши на рабів. Там вони займалися будівництвом, ремеслом, були слугами у заможних єгиптян. Одного разу пророку Мойсею явився Господь у вигляді палаючого тернового куща і сказав, що зрозумів страждання єврейського народу і вирішив звільнити його, вивівши в іншу землю. Мойсей мав піти до фараона, всім розповісти про своє видіння і передати волю Господа. Проте фараон не погодився відпустити ізраїльський народ з Єгипту, а життя євреїв ще більше погіршилося. І тоді Господь наслав кару на Єгипет: вода перетворилася на кров, трапилося нашестя жаб та мух, епідемія виразки, град, сарана та темрява, смерть усіх первістків та всього первородного від тварин. Лише після цього фараон відпустив євреїв. Ця подія — вихід євреїв з Єгипту — велике свято для іудеїв.

Робота з історичним джерелом

Опрацюйте матеріал картки і дайте відповіді на запитання.

Десять заповідей

1)  Я є Господь Бог твій, і немає інших богів, крім Мене.

2)  Не сотвори собі кумира і ніякого зображення; не вклоняйся їм і не служи їм.

3)  Не згадуй імені Господа Бога твого марно.

4)  Шість днів працюй і роби всю працю свою, а сьомий є день відпочинку, який присвяти Господу Богу твоєму.

5)  Шануй свого батька й матір, та будеш благословенний на землі й довголітній будеш.

6)  Не убий.

7)  Не пожадай жінки ближнього твого.

8)  Не вкради.

9)  Не свідчи ложно.

10)  Не пожадай нічого чужого.

Додатково виокремлюються «дві головні заповіді любові»:

1)  Люби Господа Бога твого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всією думкою своєю.

2)  Люби свого ближнього, як себе самого.

Запитання

У чому сенс найважливіших заповідей, які дав Бог Яхве єврейському народу?

V.  Закріплення та систематизація вивченого матеріалу

Робота в групах

Учитель об’єднує учнів у дві групи (перша — Фінікія, друга — Палестина) і пропонує кожній скласти розповідь про певну країну за планом.

1.   Географічне положення.

2.   Природні умови.

3.   Заняття населення.

4.   Досягнення й винаходи.

5.   Утворення держави та її правителі.

6.   Релігія та культура.

VI.   Підсумки уроку

Прийом «Уявний мікрофон»

Учні передають один одному уявний мікрофон і відповідають на запитання.

1.   Що нового ви дізналися на уроці?

2.   Що вас найбільше зацікавило?

3.   Що хотілося б вивчити детальніше?

VII. Домашнє завдання

1.   Опрацюйте відповідний матеріал підручника.

2.   Поясніть зміст біблійних виразів:

1)  Вавилонське стовпотворіння;

2)  повернутися на землю обітовану;

3)  камінь спотикання;

4)  манна небесна;

5)  око за око, зуб за зуб;

6)  заборонений плід солодкий.

3.   Підготуйте повідомлення за темою «Легенда про Вавилонську вежу» (одному учневі).

 

Категорія: Всесвітня історія 6 клас (Нова програма) | Додав: uthitel (15.10.2016)
Переглядів: 465 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: