Уроки № 18―19 Природа і населення Дворіччя. Стародавній Вавилон - Всесвітня історія 6 клас (Нова програма) - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Всесвітня історія 6 клас (Нова програма)

Уроки № 18―19 Природа і населення Дворіччя. Стародавній Вавилон

Уроки № 18―19

Природа і населення Дворіччя. Стародавній Вавилон

Мета уроку: охарактеризувати природу і населення Стародавнього Дворіччя; формувати уявлення про міста-держави ІІІ тис. до н. е.; розкрити причини піднесення Вавилона та значення законів Хаммурапі; розвивати вміння порівнювати, аналізувати, працювати з картою; сприяти формуванню навичок самостійної роботи та критичного мислення; виховувати інтерес до пізнання нового.

Основні терміни і поняття: Азія, Передня Азія, Дворіччя (Межиріччя, Месопотамія), Тигр, Євфрат, Шумер, Аккад, міста-держави, клинопис, Вавилон, цар, закони.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Дати: ІІІ тис. до н. е. — виникнення міст-держав; 1792—1750 рр. до н. е. — правління царя Хаммурапі.

Обладнання: підручник, стінна карта, ілюстративний і роздавальний матеріал.

Очікувані результати: учні зможуть: називати хронологічні межі розквіту Вавилона за правління Хаммурапі; показувати на карті територію Дворіччя, давні міста-держави, територію Вавилонського царства часів Хаммурапі; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття: «місто­держава», «клинопис», «закон»; характеризувати діяльність царя Хаммурапі; наводити приклади впливу природно­географічних умов Дворіччя на зародження держави та цивілізації; описувати спосіб життя населення Дворіччя.

I.   Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань та вмінь

Запитання і завдання

1.   З якою державою ми з вами познайомилися на попередніх уроках?

2.   Що ми розуміємо під поняттям «цивілізація»?

3.   Чим цивілізація відрізняється від первісного суспільства?

4.   Що нам відомо про єгипетську цивілізацію?

5.   Хто очолював Єгипетську державу?

6.   Як самі єгиптяни називали свою країну?

7.   Гробниця якого єгипетського фараона була знайдена в 1922 р.?

8.   Як називалося крісло фараона?

III.  Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Вступне слово вчителя

Неподалік від Єгипту на території Західної Азії розкинулася територія Дворіччя. У давнину тут також існували держави з високорозвиненими господарством та культурою. На сьогоднішньому уроці ми з вами не тільки здійснимо туди уявну мандрівку і познайомимося з історією Дворіччя, а й спробуємо визначити, як природно­географічні умови території вплинули на зародження тут держави та розвиток давньої цивілізації.

(Учитель оголошує учням тему і очікувані результати уроку.)

IV.   Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1.   Природні умови та заняття населення Дворіччя.

2.   Стародавні міста-держави.

3.   Закони Хаммурапі.

1.   Природні умови та заняття населення Дворіччя

Слово вчителя

(Учитель демонструє учням на карті територію Дворіччя.)

Запитання

1)  Як ви вважаєте, чому ця територія отримала таку назву?

2)  Які великі річки тут протікають?

Отже, Дворіччя — це територія, розташована між річками Тигром і Євфратом. Кожної весни в горах, де вони беруть початок, тане сніг. Їхні розливи відрізняються від розливів Нілу: вони бурхливі, короткі й несподівані, тому люди тут жили в страху перед повінню. Коли води відступали, на землі залишався родючий намул. У низинах вода застоювалася, утворюючи непрохідні болота, вкриті заростями високих очеретів. У заростях водилися леви та інші хижаки, змії, багато комарів і отруйних мух. Ґрунт мав високу родючість, але за відсутності постійного зрошення сонце швидко перетворювало землю на пустелю, незважаючи на те, що річка протікала зовсім поряд.

Південне Дворіччя розташоване близько до екватора, тому протягом року тут багато жарких, сонячних днів. На цій території немає лісів, але зустрічаються гаї фінікових пальм, немає багатьох необхідних людині корисних копалин — мідної руди, будівельного каменю, зате є великі запаси глини. Взимку в Південному Дворіччі ллють дощі, в інші пори року опади випадають дуже рідко.

Робота з таблицею

Учитель пропонує учням порівняти природні умови Єгипту та Дворіччя і заповнити таблицю.

Зразок заповненої таблиці

Природні умови Єгипту та Дворіччя

 

Запитання

1)  Що спільного в природі Дворіччя та Єгипту?

2)  Чому саме землеробство стало головним заняттям у цих державах?

3)  Яким заняттям населення сприяли природні умови Дворіччя?

Робота з історичним джерелом

Опрацюйте уривок з історичного джерела і дайте відповіді на запитання.

Геродот про основні заняття жителів Дворіччя

193. ... Уся Вавилонія, подібно до Єгипту, усюди перерізана каналами. Найбільший із цих каналів судноплавний. З усіх країн на світі, наскільки я знаю, ця земля виробляє, безумовно, найкращі плоди Деметри, плодові ж дерева там взагалі не виростають: ні смоковниця, ні виноградна лоза, ні маслина. Листя пшениці та ячменю досягають там цілих чотирьох пальців завширшки. Що просо і сезам (олійна рослина) бувають там заввишки з дерево, мені добре відомо, але я не стану розповідати про це. Я знаю, адже велика недовіра зустріне мою розповідь про родючість різних хлібних злаків у тих, хто сам не побував у Вавилонії. Оливкової олії вавилоняни зовсім не вживають, тільки з сезаму. Всюди на рівнині ростуть там фінікові пальми, переважно плодоносні. Із плодів пальм виготовляють хліб, вино і мед...

Запитання

1)  Яким було основне заняття давніх жителів Дворіччя? Із чим це пов’язано?

2)  Які культури там вирощували?

3)  Яка система землеробства там набула поширення? Чому саме вона?

Слово вчителя

(Розповідь учителя супроводжується демонструванням ілюстрацій, що характеризують заняття давніх жителів Дворіччя.)

Отже, основним заняттям жителів Дворіччя було землеробство. Взимку, в сезон дощів, а також під час розливу річок води тут було в надлишку, в інші пори року її не вистачало. Позбавлений ​​вологи, обпалений сонцем ґрунт висихав і тріскався. Тому виникла необхідність підводити воду на поля за допомогою каналів. Обробка поля починалася з того, що його заливали водою з каналу або водосховища. Коли земля насичувалася вологою і ставала м’якою, на поле випускали велику рогату худобу. Своїми копитами вона вирівнювала поле і витоптувала бур’яни. Землю орали плугом, потім великі грудки розбивали дерев’яними молотками, поле розпушували бороною, розрівнювали граблями. Потім його орали вдруге і водночас засівали. Жителі Дворіччя винайшли плуг, що мав воронку, через яку насіння потрапляло в борозни. У період дозрівання ячменю дощів не бувало, тому поле тричі доводилося поливати, користуючись водою з каналу. Ячмінь жали серпами і в’язали в снопи. Відразу починалася молотьба: колосся скидали на утрамбовану толоку, по якій бики возили візок. Перед молотьбою биків дуже добре годували, щоб запах свіжого зерна не заважав їм працювати. Віяли лопатами, якими підкидали на вітрі суміш зерна з соломою і лушпинням.

Отже, на полях вирощували ячмінь і пшеницю, горох, льон; на городах — цибулю, часник, салат, кріп, редис, огірки. Найпоширенішим садовим деревом була фінікова пальма. У давнину було відомо близько 360 способів її використання: свіжі або сушені фініки служили їжею; кісточки застосовувалися ковалями замість вугілля; листя йшло на плетіння, з лика в’язали мотузки; навіть деревина — хоч і невисокої якості — служила будівельним матеріалом. Крім фінікових пальм, у садах росли яблуні, гранат, інжирні дерева. Успіхи в землеробстві призвели до зростання поголів’я худоби: корів, овець, кіз, свиней. Особливо численними були стада овець із густою шерстю, тому ці території славилися якісними вовняними тканинами.

Південне Дворіччя було бідне на корисні копалини, тому його жителі навчилися використовувати глину — малоцінний на перший погляд вид сировини. Чи здатна глина замінити дерево, метали, камінь? Жителі Дворіччя навчилися виготовляти з глини багато корисних предметів: цеглу, глинобитні підлоги в будинках, посуд, великі бочки для зберігання зерна і рослинної олії, освітлювальні лампи, дитячі іграшки, навіть глиняні книги-таблички, печі та труби, труни. Недарма саме тут виник міф про те, що боги створили людину, виліпивши її з глини.

Незважаючи на відсутність будівельного лісу та каменю, тут будували палаци та храми, житлові будинки. Матеріалом була глина, з якої виготовляли великі цеглини. Цікавим є використання глини як матеріалу для письма. На пагорбах Дворіччя серед уламків глиняного посуду та цегли археологами знайдені таблички, вкриті значками у вигляді клинців.

Знаки витискувалися на м’якій глині. Потім табличку обпалювали, і в такому вигляді її можна було зберігати дуже довго, тому що вона ставала дуже міцною. Безліч таких табличок збереглося до наших днів. Такий вид письма Стародавнього Дворіччя назвали клинописом.

Кожен знак у клинопису — це малюнок, який означав ціле слово.

2.   Стародавні міста-держави

Слово вчителя

У IV тис. до н. е. територію Південного Дворіччя заселили племена шумерів; вони  утворили там державу Шумер. Згодом на півночі Дворіччя поселилися племена аккадців і заснували державу Аккад. Давні племена Дворіччя з часом об’єдналися для спільного проживання в укріплених поселеннях. Поступово ці поселення перетворювалися на міста — центри невеликих держав. Так понад 5 тис. років тому в нижній течії річок Тигру і Євфрату давній народ шумери утворив перші держави в Стародавньому Дворіччі. Це були міста-держави.

Робота з термінами і поняттями

Місто-держава — держава, що складається з одного міста та прилеглої території.

У Південному Дворіччі з’явилося багато невеликих міст. Одно- та двоповерхові будинки зводилися з очерету та цегли. Замість дерев’яних дверей, які коштували дуже дорого, зазвичай висів килимок. Будинок не мав вікон, тому у спеку в кімнатах панувала прохолода і напівтемрява. Між верхнім краєм стіни і плоским дахом була залишена щілина, через яку всередину проникали світло і повітря. Будинок мав внутрішній двір, у який вели виходи з окремих приміщень.

Запитання

1)  Що являли собою міста-держави?

2)  Яким був їхній вигляд?

3)  Що спільного було в житті й заняттях стародавніх шумерів і єгиптян?

4)  Хто, на думку стародавніх шумерів, міг допомагати їм у житті?

Робота з ілюстративним матеріалом

Учитель демонструє учням зображення площі з храмом у Стародавньому Дворіччі та ставить запитання.

1)  Яка споруда зображена на ілюстрації? (Храм)

2)  Що таке храм? (Житло богів)

3)  Під час вивчення історії якої країни ми вже зустрічали схожі споруди? (Єгипту)

4)  У що вірили стародавні єгиптяни? (У богів і загробний світ)

5)  Який висновок можна зробити про вірування стародавніх шумерів, якщо в їхніх містах також будувалися храми? (Вони теж вірили в богів, мали свою релігію.)

Слово вчителя

Жителі Стародавнього Дворіччя мали багато богів, але особливо вони шанували богів, які були пов’язані з явищами природи.

Боги Стародавнього Дворіччя

 

Цікаво знати

Серед звичних будівель височіла ступінчаста башта, уступи якої піднімалися до неба. Так виглядав храм бога — покровителя міста. В одному місті це був, наприклад, бог сонця Шамаш, в іншому — бог Місяця Сін. Усі шанували бога води Еа — адже він живить вологою поля, дарує людям хліб і життя. До богині родючості та любові Іштар люди зверталися з проханнями про високі врожаї зерна і про народження дітей.

Тільки жерцям було дозволено підніматися на вершину вежі — у святилище. Ті, хто залишався біля підніжжя, вірили, що жерці там розмовляють із богами. Насправді ж на цих вежах вони спостерігали за рухом Сонця і Місяця, після чого складали календар, обчислюючи терміни місячних затемнень, передбачали долю.

Вчені-жерці займалися й математикою. Число «60» вони вважали священним.

3.   Закони Хаммурапі

Слово вчителя

Приблизно через тисячу років після утворення найдавніших держав у Південному Дворіччі на березі Євфрату виникло нове місто — Вавилон. Воно розташовувалося на рівнині, де не було ні лісу, ні будівельного каменю, ні металевих руд; подекуди виднілися фінікові пальми та зарості очерету. Тут було багато запасів глини. Вавилон мав вигідне розташування. У його річковому порту було безліч суден. Вони нагадували великі човни, лише деякі з них виготовлялися з деревини, адже тут це був дуже дорогий матеріал. Багато човнів будували з тростини, вони мали загнутий ніс і корму. Плоти являли собою кілька зв’язаних між собою шкіряних мішків, надутих повітрям, поверх яких був зроблений настил із тростини. Такий пліт витримував важкий вантаж. Завдяки зручному положенню і розвитку торгівлі місто Вавилон швидко зростало і збагачувалося. Найбільшої могутності Вавилон досяг за часів правління царя Хаммурапі, який перебував при владі від 1792 до 1750 р. до н. е.

Він поділив країну на області й до кожної з них призначив спеціального урядовця, який керував від його імені. Хаммурапі особливо піклувався про зрошування полів, які називали «душею країни». Для їх поливу була створена низка зрошувальних каналів. Біля столиці викопали канал, який назвали на честь царя Хаммурапі, ім’я якого у перекладі означало «багатство людей».

— Чим була викликана така турбота про канали?

За роки свого правління Хаммурапі підпорядкував Вавилону територію Ассирії, південної і середньої частин Дворіччя.

Хаммурапі є автором найдавніших писаних законів.

Робота з термінами і поняттями

Закон — це письмовий документ, виданий вищими органами влади для регулювання відносин між людьми в державі.

Робота з історичним джерелом

Опрацюйте уривок з історичного джерела і дайте відповіді на запитання.

Із законів царя Хаммурапі

§ 7. Якщо людина купить із руки сина людини (повноправного жителя Вавилонського царства) або з руки раба людини без свідків і договору або візьме на зберігання або срібло, або золото, або раба, або рабиню, або вола, або вівцю, або віслюка, або будь-що, (то) ця людина — злодій, її слід убити.

§ 48. Якщо людина має на собі відсотковий борг, а Адад затопить її поле, або повінь віднесе (жнива), або внаслідок посухи в полі не виросте хліб, (то) вона може цього року хліб своєму позикодавцю не повертати і знищити свій документ, також і відсотки за цей рік вона може не віддавати.

§ 53. Якщо людина лінується зміцнити греблю свого поля і (внаслідок того, що) гребля не була укріплена, станеться прорив, а водою будуть затоплені оброблені землі (громади, то) людина, в греблі якої стався прорив, повинна відшкодувати хліб, який вона погубила.

§ 59. Якщо людина зрубає в саду людини дерево без (відома) хазяїна саду, (то) вона повинна відважити 1/2 міни (міра ваги і грошового рахунку — близько 0,5 кг) срібла.

§ 205. Якщо раб людини вдарить (по) щоці когось із людей, то потрібно відрізати йому вухо.

§ 229. Якщо будівельник побудує людині будинок і зробить свою роботу погано, так що будинок обвалиться і заподіє смерть хазяїну, (то) цього будівельника потрібно вбити.

§ 274. Якщо людина наймає якогось ремісника, (то) плату... 5 ше (0,05 г) срібла, плату землекопа, кравця, каменеріза, коваля, столяра, кожевника, тесляра, будівельника, (на) день (вона повинна) давати.

Запитання

1)  На які групи поділялося населення Вавилонського царства? (Раби, повноправні жителі, ремісники і селяни)

2)  Які метали обробляли жителі Вавилонського царства? (Золото, срібло)

3)  Яких домашніх тварин розводили жителі Вавилона? (Волів, овець, віслюків)

4)  Чим займалися жителі цієї країни? (Обробляли землю, вирощували сади, розводили тварин, будували будинки і греблі, шили одяг, обробляли шкіру, торгували.)

5)  Як карали рабів? (Калічили, але не вбивали)

6)  Які закони Хаммурапі ви вважаєте справедливими, а які — ні?

V.  Закріплення та систематизація вивченого матеріалу

Запитання і завдання

1.   З якою державою ви познайомилися на сьогоднішньому уроці?

2.   Які ще назви мало Дворіччя? Поясніть їх.

3.   Покажіть на карті Дворіччя та опишіть його природні умови.

4.   Чим займалися жителі Дворіччя? Що цьому сприяло?

5.   Що таке місто-держава?

6.   Назвіть та покажіть на карті найдавніші міста-держави Дворіччя.

7.   Що таке клинопис?

8.   Поміркуйте, чому саме такий вид письма виник у Дворіччі.

9.   Визначте причини утворення та посилення Вавилону.

10.   Хто такий Хаммурапі?

11.   Яким було значення його правління для розквіту Вавилону?

VI.   Підсумки уроку

Прийом «Уявний мікрофон»

Учні передають один одному уявний мікрофон і відповідають на запитання.

1.   Що вам сподобалося на уроці?

2.   Що ви дізналися нового, цікавого?

3.   Що здалося складним?

VII. Домашнє завдання

1.   Опрацюйте відповідний матеріал підручника.

2.   Підготуйте повідомлення про винаходи стародавніх фінікійців (пурпурова фарба, дзеркало і скло, фінікійський алфавіт).

 

Категорія: Всесвітня історія 6 клас (Нова програма) | Додав: uthitel (15.10.2016)
Переглядів: 307 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: