Уроки № 15―16 Розквіт і занепад Єгипту в ІІ тис. до н. е. - Всесвітня історія 6 клас (Нова програма) - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Всесвітня історія 6 клас (Нова програма)

Уроки № 15―16 Розквіт і занепад Єгипту в ІІ тис. до н. е.

Уроки № 15―16

Розквіт і занепад Єгипту в ІІ тис. до н. е.

Мета уроку: ознайомити учнів із процесом розквіту та занепаду Давньоєгипетської держави, охарактеризувати соціальні перетворення в державі, з’ясувати причини та наслідки військових походів фараонів; сприяти формуванню вміння працювати з картою, аналізувати історичні документи, описувати зміни в господарському та державному житті.

Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, контурні карти, ілюстративний і роздавальний матеріал.

Тип уроку: комбінований.

Основні терміни і поняття: світова держава, оазис, культ.

Очікувані результати: учні зможуть: показувати на карті напрямки військових походів єгиптян (до Нубії, Палестини, Сирії, Хетського царства), територію Єгипетської держави за часів її найбільшої могутності та території її сусідів; визначати внесок наймогутніших фараонів у зміцнення Єгипетської держави та оцінювати їхню роль в історії Єгипту; характеризувати зміни в господарському та державному житті Єгипетської держави часів її розквіту; пояснювати причини занепаду Єгипетської держави; пояснювати та застосовувати поняття «світова держава».

І.   Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Тестові завдання

1.   Установіть відповідність між поняттями та їх визначеннями.

2.   Установіть відповідність між іменами правителів Єгипту та їхньою діяльністю.

 

Завдання

1.   Доведіть, що Єгипет був державою.

2.   Уявіть, що в Єгипті не стало ані фараона, ані вельмож, ані воїнів, ані жерців. Трудовому народу не треба було б сплачувати податки. Чи могла б існувати держава за таких обставин? Що очікувало б єгиптян? Чи кращим стало б їхнє життя?

ІІІ.  Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1.   Єгипет — світова держава.

2.   Релігійні реформи Аменхотепа ІV — Ехнатона.

3.   Рамзес ІІ — воїн і будівничий.

4.   Занепад держави.

1.   Єгипет — світова держава

Робота з підручником

Прочитайте матеріал підручника про утворення могутньої Єгипетської держави і складіть перелік причин, завдяки яким це відбулося.

Зразок відповіді

Причини перетворення Єгипту на світову державу

Робота з історичним джерелом

Учитель демонструє учням ілюстрацію «Фараон Тутмос ІІІ у вигляді сфінкса» і пропонує їм опрацювати текст уривка із джерела та відповісти на запитання.

Похід фараона Тутмоса на місто Мегіддо

Військо Тутмоса вирушило в похід, шлях йому перегороджували гори. Вельможі застерігали: «До фортеці можна дістатися через ущелину, але шлях цей занадто небезпечний. Краще піти в обхід». Але Тутмос сказав: «Я вибираю найкоротший шлях, щоб несподівано напасти на ворогів». Єгипетське військо швидко пройшло ущелину і билося з ворогом на полі біля самої фортеці. Фараон мчав попереду на колісниці, що золотом виблискувала на сонці.

Противники не витримали тиску і побігли до міста під захист кріпосних стін. Для повної перемоги потрібно було наздогнати їх, поки за ними не закрилися ворота. Але єгиптяни вдалися до пограбування ворожого табору. Час було втрачено — ворота фортеці зачинилися. Лише після семи місяців облоги війська фараона захопили Мегіддо і повернулися в Єгипет з величезною здобиччю.

Запитання

Про які якості Тутмоса свідчать документ і наведене зображення?

Робота з картою

1)  Укажіть другу єгипетську столицю.

2)  Покажіть на карті напрямки завойовницьких походів Тутмоса ІІІ.

3)  Покажіть місце розташування країн, з якими воювали єгипетські фараони, — Нубію, Лівію, Палестину, Сирію.

4)  Обведіть кордони Єгипетської держави за Тутмоса ІІІ. Розкажіть про територіальні межі цих володінь.

(Учитель пояснює, що внаслідок військових здобутків єгипетських фараонів та зміцнення армії утворюється новий тип держави.)

Робота з термінами і поняттями

Світова держава — велика держава, до складу якої входили десятки завойованих племен (народів, територій, держав).

Запитання і завдання

1)  Дайте визначення поняття «держава».

2)  Завдяки чому, на вашу думку, Єгипет став світовою державою?

3)  Як вплинула на зміцнення держави єгипетська армія?

2.   Релігійні реформи Аменхотепа ІV — Ехнатона

Варіант 1[*]

Запитання

Яких богів давніх єгиптян ви знаєте?

Робота з підручником

Прочитайте пункт 3 у § 9 підручника і визначте причини та наслідки релігійної реформи Ехнатона.

Варіант 2

Слово вчителя

За часів правління Аменхотепа ІV у верхівці Єгипетської держави відбувся конфлікт. Його учасниками були з одного боку — фіванські жерці, яким належали землі, тисячі рабів, багатства, а з іншого — фараон, що прагнув одноосібної і неподільної влади. Аменхотеп розумів, що послабити позиції жрецтва можна тільки реформами.

 

Реформи Аменхотепа ІV — Ехнатона

  • Запровадив поклоніння єдиному богові Атону.
  • Своє ім’я змінив на Ехнатон.
  • Символ божества — сонячний диск.
  • Нова столиця — Ахетатон.

Запитання і завдання

1)  Як фіванські жерці та стара знать сприйняли нововведення в державі?

2)  Чому ім’я фараона-реформатора пішло в забуття?

3)  Уявіть себе жерцями одного з храмів Єгипту. Якими будуть ваші дії, якщо ви дізнаєтеся про запровадження релігійної реформи?

Робота з ілюстративним матеріалом

Розгляньте ілюстрацію «Ехнатон з родиною поклоняються богові Атону» (давньоєгипетський рельєф) і опишіть її.

Цікаво знати

Ехнатон мав дружину Нефертіті, ім’я якої означає «прекрасна прийшла». Вона стала першою відомою в історії людства красунею. Усім відомий її скульптурний портрет, якому можна довіряти, оскільки єгиптяни визнавали реалізм. (Учитель демонструє зображення скульптури Нефертіті.) Бюст повернутий у профіль, це пов’язано з тим, що друга половина обличчя залишилася незавершеною — не інкрустоване око, бо вважалося, що завершений портрет може забрати частину душі. У цариці очі підведені темною фарбою. Єгиптяни обводили край ока порошком з подрібненого малахіту або інших сумішей із метою захисту від частих офтальмологічних хвороб (постійні буревії, погана вода тощо). Сила дії приписувалася не окису міді, що містився в малахіті і мав цілющі властивості, а чудодійному впливу каменю. Єгиптяни наділяли коштовне каміння надприродними властивостями, постійно носили різноманітні амулети як обереги для захисту від лиходійних сил.

3.   Рамзес ІІ — воїн і будівничий

Робота з ілюстративним матеріалом

Учитель демонструє ілюстрацію «Статуї Рамзеса ІІ в Абу-Сімбелі» і пропонує дати відповіді на запитання.

1)  Яку ідею вони мали втілювати?

2)  Чому пам’ять фараона було уславлено такими величезними статуями?

Слово вчителя

Наочним свідченням могутності Рамзеса II є залишки численних храмів і святилищ, споруджених за його наказом. Вони зводилися повсюдно в Єгипті й Північній Нубії. Фараони вважалися істотами божественної природи, тому були об’єктами релігійного шанування. Особливо послідовно це дотримувалося щодо Рамзеса II, прижиттєве і посмертне обожнювання і культове обслуговування якого здійснювалося по всьому Єгипту і за його межами. Особливого розвитку обожнювання Рамзеса II досягло в Нубії. У деяких храмах існували навіть зображення Рамзеса II, який поклоняється самому собі як богу. Одними з найбільш вражаючих є два печерні храми в Абу-Сімбелі, що в Нубії. Вони були споруджені 3200 років тому. Висота одного з них — 33 м, ширина — 38 м, глибина — 65 м. Біля входу в храм височіють чотири 20-метрові колоси, кожен з яких зображує Рамзеса II. Гігантські статуї ніби охороняють давнє святилище. Невідомий скульптор увічнив також усіх дітей фараона, розташувавши їх біля ніг Рамзеса II.

Чотири статуї вражають своєю монументальністю. Ширина обличчя кожної скульптури — понад 4 м, довжина носа та вух — понад 1 м, ширина очей — 85 см, ширина рота — понад 1 м. Дивує збереження пропорційності та портретних рис на колосах такого масштабу. Все оформлення храму було пронизане однією ідеєю — у будь-який спосіб звеличити могутність великого фараона.

Випереджальне завдання

Під час розповіді вчителя про військовий похід фараона проти хетів складіть схему битви під Кадешем.

Слово вчителя

Рамзес II, зібравши військо, вирушив у похід. Він об’єднав свою армію у чотири загони, яким дав імена єгипетських богів: Амона, Ра, Сухета, Птаха. Першими йшли загони на чолі з Рамзесом ІІ — «Ра» та «Амон». За ними просувалися «Птах» і «Сухет», які за час походу дещо відстали від інших. Біля фортеці загони «Амон» та «Ра» створили табір і вирішили зачекати підходу всіх підрозділів.

За наказом царя була проведена розвідка, яка повідомила, що ворога поблизу немає. Рамзес ІІ вирішив не чекати загонів «Птах» і «Сухет», а відразу розпочати штурм фортеці. Але війська хетів, які перехитрили розвідку єгиптян, зненацька форсували річку Оронт, стрімким ударом розгромили загін «Ра» та увірвалися до табору фараона. Хетські колісниці безжалісно нищили єгипетську армію. Хоробро билися єгиптяни, але без загонів «Птах» і «Сухет» вони не мали шансів на перемогу. Молодий фараон в оточенні особистих охоронців стояв у розпачі на полі бою і лише молив богів про порятунок.

У цей час хети почали грабувати обоз фараона, адже гадали, що всі єгипетські війська вже переможені. Тоді Рамзес ІІ скочив у колісницю й атакував ворогів.

І знову єгиптяни опинилися в скрутному становищі. Та, мабуть, боги були на боці Рамзеса II, бо на поле бою підійшли загони «Птах» і «Сухет» і вдарили по хетах. Близькою була перемога фараона, але розбити хетів повністю завадили ніч і міцна фортеця, де сховалася піхота хетів. Сил для штурму фортеці Рамзес уже не мав. Щоб зберегти військо, фараон відступив. Після битви під Кадешем війна між Єгиптом і хетами тривала ще 18 років. Рамзесу II вдалося укласти мир, за яким монархи обох країн не лише припиняли війну, а й зобов’язувалися допомагати один одному. Невдовзі хетів завоювали «народи моря».

Робота з термінами і поняттями

«Народи моря» — так єгиптяни називали народи, які проживали на північному сході від Єгипту (на заході та півдні Малої Азії). У XIII ст. до н. е. ці народи утворили могутній військовий союз. Двічі вони нападали на Єгипет, приходячи з боку моря, за що й дістали таку назву. Але їхні напади були невдалими. Згодом ці народи розселилися на островах та узбережжі Середземного моря.

Робота з історичним джерелом

Прочитайте уривок з історичного джерела і дайте відповідь на запитання.

З угоди єгипетського фараона Рамзеса ІІ з царем хетів 1278 р. до н. е.

Хай буде прекрасний мир і братство між дітьми дітей великого царя Хетів і Рамзеса, величного царя Єгипту. Єгипет і країна Хетів хай живуть, подібно до нас, у мирі й братстві на всі часи… Якщо піде який-небудь ворог проти володінь Рамзеса, то хай Рамзес скаже величному царю Хетів: іди зі мною проти нього з усіма твоїми силами… Якщо Рамзес розгнівається на своїх рабів, коли вони піднімуть повстання, і піде приборкувати його, то разом із ним повинен піти і цар Хетів…

Запитання

Якими були умови договору між єгиптянами і хетами?

Робота з картою

Використовуючи карту атласу, поясніть через які країни пролягав шлях воєнних походів Рамзеса ІІ до північних кордонів Хетського царства. Розкажіть про місце розташування цієї держави.

Робота з контурною картою

Позначте на контурній карті:

1)  столиці Єгипту: Фіви, Мемфіс;

2)  напрямки походів єгипетських фараонів;

3)  кордони Єгипетської держави в часи найбільшого розквіту.

Хронологічні задачі

1)  Битва між єгиптянами та хетами біля міста Кадеш відбулась у 1296 р. до н. е. Скільки років минуло з моменту битви до наших днів?

2)  Позначте на стрічці часу роки правління Тутмоса ІІІ і Рамзеса ІІ. Хто з них жив раніше?

Цікаво знати

Рамзеса II називають єгипетським велетнем ще й тому, що зріст царя становив 2 м 10 см. Він прожив 90 років, 65 із яких був царем Єгипту.

4.   Занепад держави

Робота з підручником

Прочитайте матеріал у підручнику про занепад Єгипетської держави і дайте відповіді на запитання.

1)  Які зміни відбулися в господарстві єгиптян? (Освоєння родючих земель у районі Фаюмського оазису, застосування рала, виробництво бронзи, виготовлення кольорового скла, одомашнення верблюдів тощо.)

2)  Назвіть причини занепаду Єгипетської держави. (Суперечки між військовою знаттю та жерцями, повстання підкорених народів, виснаження країни військовими походами, слабкість влади фараонів та ін.)

IV.   Закріплення і систематизація вивченого матеріалу

Прийом «За і проти»

Учитель об’єднує учнів у дві групи: перша має навести аргументи на захист твердження учителя, друга намагається його спростувати.

Однією з основних причин занепаду Єгипту є виснаження держави внаслідок боротьби за владу між фараонами та жерцями.

Запитання і завдання

1.   Покажіть на карті кордони Єгипетської держави за Тутмоса ІІІ і Рамзеса ІІ.

2.   Укажіть правильну відповідь на запитання.

Якою була мета проведення релігійної реформи єгипетським фараоном Ехнатоном?

А   заборонити поклоніння богу Атону

Б   відновити старі релігійні обряди

В   зменшити владу жерців у державі

Г   відновити шанування богу Амона — Ра

3.   Чому Рамзеса ІІ назвали «Великим»?

4.   Чому єгиптяни забули про Ехнатона, хоча він був миролюбним і справедливим царем?

V.  Домашнє завдання

1.   Опрацюйте відповідний матеріал підручника.

2.   Підготуйтеся до уроку узагальнення й тематичного оцінювання за темою І «Стародавній Єгипет».

 

 

 

Категорія: Всесвітня історія 6 клас (Нова програма) | Додав: uthitel (15.10.2016)
Переглядів: 446 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: