Уроки № 13―14 Утворення держави та цивілізації в Єгипті - Всесвітня історія 6 клас (Нова програма) - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Всесвітня історія 6 клас (Нова програма)

Уроки № 13―14 Утворення держави та цивілізації в Єгипті

Уроки № 13―14

Утворення держави та цивілізації в Єгипті

Мета уроку: ознайомити учнів із процесом утворення держави у Стародавньому Єгипті; формувати уявлення про причини об’єднання Єгипту та створення давньоєгипетської держави, значення культу фараона у функціонуванні держави; створити уявлення про поховальний культ єгиптян, пояснюючи причини будівництва пірамід та їхню роль у підтриманні культу фараона; розвивати вміння працювати з історичною картою, вчити знаходити на карті територію Єгипетської держави, район найбільших пірамід.

Обладнання: підручник, атлас, контурні карти, ілюстративний і роздавальний матеріал.

Тип уроку: комбінований.

Основні терміни і поняття: ном, держава, фараон, чиновник, вельможа, династія.

Очікувані результати: учні зможуть: визначати хронологічні межі історії Стародавнього Єгипту та періоди його розвитку; користуючись історичною картою, показувати на карті територію держави Єгипет, район найбільших пірамід; визначати особливості формування Давньоєгипетської держави, значення культу фараона; розповідати про особливості поховального культу єгиптян, описувати процес будівництва пірамід, пояснюючи їх призначення; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «ном», «держава», «фараон», «чиновник», «вельможа».

І.   Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Робота з ілюстративним матеріалом

(Учитель демонструє учням ілюстрації із зображенням фараона, єгипетського війська, піраміди та карту Стародавнього Єгипту.)

— Яке поняття об’єднує ці ілюстрації? Обґрунтуйте свою думку.

(Учитель оголошує учням тему і мету уроку.)

ІІІ.  Актуалізація опорних знань та вмінь

Запитання і завдання

1.   Розв’яжіть задачі.

1)  У ІV ст. до н. е. в Єгипті почали займатися землеробством. Скільки років тому це відбулося?

2)  У 1922 р. археологи знайшли поховання, якому виповнилося 3259 років. У якому році до нашої ери відбулося поховання?

2.   Розкажіть, де був розташований Стародавній Єгипет.

3.   Поясніть, у чому полягає особливість природних умов Єгипту.

4.   Поясніть причини розливу Нілу.

5.   Стародавні греки називали Єгипет «дар Нілу», а самі єгиптяни — «чорна земля». Поясніть ці назви.

IV.   Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1.   Хронологічні межі історії Стародавнього Єгипту та її періодизація.

2.   Утворення держави та цивілізації у Єгипті.

3.   Влада у Стародавньому Єгипті.

4.   Суспільна організація у Стародавньому Єгипті.

5.   Посилення Єгипту в ІІ тис. до н. е. Будівництво пірамід.

1.   Хронологічні межі історії Стародавнього Єгипту та її періодизація

Слово вчителя

Автором першої історії Єгипту, що охоплює період правління 30 династій, був Манефон. Зроблені сучасними дослідниками уточнення дали змогу виділити в його хронологічній системі такі етапи історії Стародавнього Єгипту.

Протодинастичний період — 3000—2800 рр. до н. е.;

Стародавнє царство — 2800—2250 рр. до н. е.;

Перший перехідний період — 2250—2050 рр. до н. е.;

Середнє царство — 2050—1700 рр. до н. е.;

Другий перехідний період — 1700—1580 рр. до н. е.;

Нове царство — 1580—1070 рр. до н. е.;

Період занепаду — 1070—332 рр. до н. е. (завершився завоюванням країни Александром Македонським).

2.   Утворення держави та цивілізації у Єгипті

Слово вчителя

Різні племена, які прийшли в нільську долину, задля створення зрошувальних систем змушені були об’єднати зусилля. Так виникали сусідські рільничі громади, що називали номами. Номи стали першими невеличкими державами, що утворилися в долині Нілу в другій половині ІV тис. до н. е. Кордони номів (у різні періоди їх налічувалося від 26 до 42), що простягалися від першого порога до Середземного моря, визначалися зрошувальними каналами. На чолі кожної держави стояв номарх. Він очолював ополчення, був верховним жерцем, керував будівництвом дамб і каналів. Кожен ном мав власну територію та свій центр — обнесене мурами поселення, в якому мешкав правитель та було розташоване святилище місцевого божества. Таке поселення було також центром ремесла.

Найсильніші номи перетворювалися на царства, що воювали між собою за родючі землі долини. До кінця ІV ст. до н. е. в Єгипті лишилося тільки два великих царства, що об’єднали землі Нижнього і Верхнього Єгипту: Північне царство — в Нижньому Єгипті, тобто в дельті, та Південне — у Верхньому Єгипті. Володар Південного царства носив білу корону, схожу на великий шолом. Корона володаря Північного царства була червоного кольору. Вони мали власних богів — Сокола та Гадюку, а символами царств уважалися відповідно квітки лотоса та папірусу. Між царствами точилися постійні війни.

Близько 3100 р. до н. е. цар Верхнього Єгипту Міна (або Мене) об’єднав під своєю владою обидві держави.

Утворилась єдина держава з територією від порогів Нілу до Середземного моря. Правління першої та другої династій цієї держави увійшло в історію під назвою Раннє царство. Столицею було місто Мемфіс. Номи перетворилися на області держави.

Робота з термінами та поняттями

Держава — особливий спосіб організації суспільства, створений для підтримки порядку, оборони від зовнішніх ворогів.

Робота зі схемою

Учитель демонструє схему та пояснює ознаки держави.

Запитання

1)  Як називалися сусідські рільничі громади?

2)  Що спонукало племена об’єднуватися в сусідські рільничі громади?

3)  Скільки номів утворилося в Єгипті?

4)  Хто очолював номи?

5)  Поясніть причину ворожнечі між номами.

6)  До яких наслідків, на вашу думку, могла призвести ворожнеча між номами?

7)  Що таке держава?

8)  Як ви вважаєте, чому за умов первісного ладу не існувало держави?

3.   Влада у Стародавньому Єгипті

Варіант 1

Робота з підручником

Учитель демонструє учням зображення «Табличка Міни» і пропонує опрацювати матеріал підручника, у якому йдеться про владу фараона, і порівняти його з ілюстрацією.

1)  Хто або що зображено на ілюстрації? Як ви дізналися про це?

2)  Який погляд у цієї людини? Як це її характеризує?

3)  Яке становище в суспільстві вона посідає? Чому ви так вирішили?

4)  Чи поважали єгиптяни цю людину? З яких деталей картини це видно?

5)  Чим фрагмент тексту відрізняється від зображеного на ілюстрації?

6)  На основі ілюстрації доведіть, що переможець, який об’єднав державу, був правителем Верхнього Єгипту.

Варіант 2

Слово вчителя

Фараон був верховним жерцем, суддею. Лише фараон ухвалював рішення розпочати війну, побудувати зрошувальну споруду чи палац. Тільки він мав право командувати військом. Відповідним був спосіб життя та побут володаря. Зранку після умивання фараон одягався в царські шати, приносив жертви, слухав молитви, настанови великого жерця. Впродовж дня фараон проводив прийоми, брав участь у судових засіданнях, прогулянках та розвагах. Фараони ніколи не з’являлися з непокритою головою і навіть у сімейному колі носили перуку. Щоденна перука — кругла з діадемою і підвісками, що спускалися на потилицю. Святковим головним убором була подвійна корона. Ще одна неодмінна деталь вбрання правителя — штучна борода, заплетена косичкою. Основним елементом одягу фараона була гофрована пов’язка, яку він носив на стегнах. Її тримав широкий пояс. Фараони обов’язково прикрашали себе намистом.

Робота з ілюстративним матеріалом

Учитель демонструє ілюстрацію «Фараон Тутанхамон із дружиною в саду» і пропонує учням відповісти на запитання.

1)  За якими ознаками ви можете впізнати фараона? Поясніть свої міркування.

2)  Хто, на вашу думку, крім дружини, міг бути зображений поряд із фараоном? Чому?

Цікаво знати

Фараон носив схенті — фартух із поясом та металевою пряжкою, ускх — намисто з кольорових пластин золота, в руках мав посох, жезл та батіг. Його голову прикрашала подвійна корона (атів), на якій було зображення змії та голови шуліки. На ногах фараон мав сандалії.

Слово вчителя

На честь богів будували храми, якими опікувалися жерці. Фараон — верховний жрець, нижчі жерці управляли храмами: виконували повсякденні ритуали, опікувалися станом храму та потребами богів. Серед них були жерці-астрономи, які спостерігали за зірками й намагалися пророкувати майбутнє; переписувачі книг; господарники, які опікувалися сільськогосподарськими угіддями, бібліотеками та ін.

До найближчого оточення фараона входили вищі чиновники — люди, які перебували на державній службі. Фараон призначав на ці посади своїх синів і доньок або інших родичів. Серед чиновників вирізнявся головний «міністр» — чаті (це колишній чаклун племені). Він одягався в шкуру пантери, прикрашав себе амулетами. Чаті керував у державі майже всім, крім війська.

Надзвичайно складна система управління будівництвом пірамід, каналів, зрошувальної системи, загалом життям общин, які входили до номів, покладалася на номархів. Військом керували воєначальники.

Знатні і багаті люди — вельможі — виконували різноманітні доручення фараона, були суддями, обіймали різні посади.

У розпорядженні вельмож було багато нижчих чиновників, стражників і воїнів. Поважними чиновниками були писці: вони записували прийняті фараоном рішення, складали угоди, визначали та збирали податки — обов’язковий збір із населення на користь держави.

(Учитель пропонує учням розглянути зображення «Писці збирають податки».)

Писці також визначали рівень води в Нілі під час повені, вели облік урожаю, контролювали кількість худоби, вина.

4.   Суспільна організація у Стародавньому Єгипті

Слово вчителя

Заможні єгиптяни жили в глинобитних, але високих, зазвичай триповерхових будинках із товстими стінами, садом, ставком або басейном. Свої помешкання вони обставляли ліжками, столами, кріслами, скринями, шафами.

Харчувалися єгипетські вельможі м’ясом биків, стравами з качок, гусей і журавлів, різною рибою, виноградом, яблуками, динями, кавунами, плодами тропічних дерев (фініків, манго).

На свята чоловіки вдягали гофровану сукню, пояс із фартухом, велику перуку та розкішні прикраси. Заможні єгиптянки носили тонкі сорочки та гофровані сукні, браслети, діадеми, намисто. Взуття — сандалії — виготовляли зі шкіри і навіть золота. І чоловіки, і жінки користувалися косметикою, зокрема підфарбовували очі.

Найчисленнішою верствою населення в Стародавньому Єгипті були землероби. Вони мали невеликі наділи землі, худобу, фруктові сади, вели власне господарство. За користування землею та водою для її зрошення землероби сплачували податок, що становив близько третини зібраного врожаю і приплоду худоби. Зібрані податки використовувалися на утримання чиновників і воїнів та інші потреби. Саме землероби споруджували палаци, гробниці. Ще одним їхнім обов’язком перед державою була служба у війську фараона.

Важливою ланкою в суспільному житті були ремісники, які забезпечували жителів Єгипту всім необхідним.

Єгипетські простолюдини жили в хатках із плетеного папірусу, обмазаних мулом. Умеблювання було досить скромним: циновки, крісла з папірусу, рідше — скрині.

Щоденним одягом простих єгиптян була пов’язка на стегна з широким поясом, у свята — пояс із вишивкою і недорогі прикраси. Жінки вдягали сукні прямого крою з льону.

Частину населення Стародавнього Єгипту становили невільники — раби. Це люди, які з різних причин втратили особисту свободу, — полонені, збіднілі селяни (за борги), злочинці. Самі єгиптяни називали їх «живими вбитими».

У заможних родинах вони виконували обов’язки домашніх слуг: прибирали будинок і двір, випікали хліб, займалися ткацтвом. Переважно рабів використовували на важких роботах у землеробстві, копальнях, армії. Невільники могли мати своє майно, свідчити в суді проти свого власника, якщо той погано з ними поводився. Рабам, які належали єгипетським храмам, виділяли землю для ведення господарства, і вони могли завести собі сім’ю. Рабство не обов’язково було довічним. Раби-іноземці могли здобути свободу, вступивши до армії. Єгипетські селяни, які потрапили в рабство за борги, відпрацювавши їх, ставали вільними.

Невільники були членами єгипетського суспільства, а іноді навіть одержували високі посади.

Робота зі схемою

Використовуючи матеріал підручника і розповіді вчителя, складіть схему «Організація влади і суспільства у Стародавньому Єгипті».

5.   Посилення Єгипту в ІІ тис. до н. е. Будівництво пірамід

Робота з ілюстративним матеріалом

Учитель демонструє учням ілюстрації «Піраміда Джосера» і «Піраміда Хеопса» та пропонує виконати завдання.

1)  Поміркуйте, для чого єгиптяни будували ці велетенські споруди.

2)  Висловіть своє враження від ілюстрацій.

Слово вчителя

Єгипетські фараони задля увічнення свого імені ще за життя будували на західному березі Нілу гробниці величезних розмірів — піраміди. Вважалося, що душа людини житиме доти, поки має куди повернутися, поки в неї є дім. Отож, єгиптяни прагнули якнайдовше зберегти тіло фараона. Для цього і споруджували гробниці.

Перша піраміда в Стародавньому Єгипті була збудована в ІІІ тис. до н. е. Це ступінчата піраміда фараона Джосера, розташована неподалік від Давнього Мемфіса. Її висота становить 62 м. Побудована вона була під керівництвом видатного архітектора Імхотепа, який розробив спосіб кладки з тесаного каменю.

В давні часи першим фараоном уважали бога Гора, що зійшов на землю. Пізніше фараона стали величати сином бога Амона — Ра. Як утілення божественної сили, фараон благословляв усі важливі життєві події. Так, перед початком розливу Нілу єгипетський володар кидав у воду папірус із «наказом» річці розпочати розлив. Саме фараон починав оранку, зрізав перший сніп. Божественну силу фараона втілював сфінкс — статуя лева з головою фараона заввишки понад 20 м. Сфінкс був збудований у ІІІ тис. до н. е. для фараона Хеопса в передмісті Каїра біля сучасного селища Гізи. Піраміда Хеопса має чітку геометричну, а саме пірамідальну, форму. Спочатку її висота становила 146,5 м (сьогодні 140 м). Щоб обійти її, потрібно подолати близько кілометра. На спорудження було витрачено близько 2,3 млн кам’яних брил, кожна з яких важить понад 2 т. Вони були підігнані одна до одної з неперевершеною точністю. При цьому ані цемент, ані інші речовини не використовувалися. Припускають, що будівництво тривало більш ніж 20 років.

Робота з історичним джерелом

Прочитайте уривок з історичного джерела і дайте відповіді на запитання.

Геродот про будівництво піраміди Хеопса

Хеопс примусив увесь народ працювати на себе. Так, єгиптяни були зобов’язані перетягати до Нілу величезні кам’яні брили з кам’яних копалень в Аравійських горах (через річку каміння перевозили на кораблях), а іншим було наказано тягнути їх далі, до так званих Лівійських гір. Сто тисяч людей безперервно виконували цю роботу, змінюючись кожні три місяці. Десять років довелося змученому народові будувати дорогу, якою тягнули ці кам’яні брили. Праця, на мою думку, не менш важка, ніж власне будівництво піраміди… Спорудження самої піраміди тривало 20 років…

Запитання

1)  Чи сприяла така діяльність розвиткові єгипетського господарства?

2)  Чи було доцільно споруджувати піраміди?

3)  «Усе на світі боїться часу, але час боїться пірамід», — так здавна кажуть про гробниці. Чи погоджуєтеся ви з цим твердженням? Свою думку обґрунтуйте.

V.  Закріплення і систематизація вивченого матеріалу

Запитання і завдання

1.   Коли виникла Давньоєгипетська держава?

2.   Покажіть на карті її територію і столицю.

3.   Поясніть зміст понять і термінів: фараон, держава, жерці, ном, єгипетська піраміда.

4.   Чому єгиптяни беззаперечно підкорялися волі фараона?

5.   Уявіть, що в Єгипті не стало ані фараона, ані вельмож, ані воїнів, ані жерців. Трудовому народу не треба було б сплачувати податки. Чи могла б існувати держава за таких обставин? Що очікувало б єгиптян? Чи стало б кращим їхнє життя?

VI.   Домашнє завдання

Опрацюйте відповідний матеріал підручника.

 

Категорія: Всесвітня історія 6 клас (Нова програма) | Додав: uthitel (15.10.2016)
Переглядів: 203 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: