Урок № 10 Практичне заняття «Трипільська культура. Господарство, побут і духовне життя носіїв трипільської культури» - Всесвітня історія 6 клас (Нова програма) - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Всесвітня історія 6 клас (Нова програма)

Урок № 10 Практичне заняття «Трипільська культура. Господарство, побут і духовне життя носіїв трипільської культури»

Урок № 10

Практичне заняття «Трипільська культура. Господарство, побут і духовне життя носіїв трипільської культури»

Мета уроку: охарактеризувати трипільську культуру як феномен суспільної організації на теренах України; висвітлити духовне та повсякденне життя носіїв трипільської культури та скотарів степу; розвивати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, порівнювати факти; сформувати поняття «археологічна культура»; розвивати вміння аналізувати карту, документи, здійснювати опис ілюстрації, будувати схеми, таблиці; формувати інтерес до історії України.

Обладнання: підручник, ілюстративний і роздавальний матеріал.

Основні терміни і поняття: археологічна культура, трипільська культура.

Тип уроку: комбінований.

Дати: V—ІІІ тис. до н. е. — трипільська культура.

Очікувані результати: учні зможуть: називати хронологічні межі та аналізувати особливості існування трипільської культури на території України; описувати господарство, побут та духовне життя трипільців; визначати роль трипільської культури в утвердженні рільництва та скотарства на наших землях; порівнювати трипільську культуру з археологічними культурами українського Степу; застосовувати та пояснювати поняття «археологічна культура».

I.   Організаційний момент

II. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1.   Археологічна культура. Як було знайдено трипільську культуру.

2.   Господарство та побут трипільців.

3.   Поселення трипільців. Їхнє духовне життя.

4.   Життя найдавнішого населення українського Степу.

1.   Археологічна культура. Як було знайдено трипільську культуру

Слово вчителя

Мисливці, які заселяли територію сучасної України, вже 8—6 тис. років тому перейняли нові види людської діяльності від жителів Центральної Європи, які, у свою чергу, запозичили їх від переселенців із Передньої Азії.

Давні племена час від часу змінювали територію свого проживання. Межі розселення давніх племен, їхні пересування визначають за археологічними знахідками. Адже вихідці з різних куточків світу відрізнялися мовою, зовнішністю, будовою тіла, а також способами виготовлення знарядь праці, типами прикрас тощо. Багато можуть розповісти дослідникам вироби з глини, адже різні племена мали улюблені форми посуду і віддавали перевагу тим або іншим візерункам. Оскільки писемних джерел цього часу ми не маємо, а назви давніх племен не збереглися, вчені застосовують умовні назви, зокрема поняття «археологічна культура».

Робота з термінами і поняттями

Археологічна культура — сукупність археологічних пам’яток, що належать до одного часу, певної території і відзначаються певними особливостями.

Усі археологічні культури поділялися на землеробсько-скотарські та скотарські. Серед землеробських археологічних культур, що поширювалися на нашій території у добу неоліту, найяскравіший слід залишила трипільська культура, названа так за місцем першої знахідки її пам’яток.

Робота з підручником

Учитель пропонує учням опрацювати відповідний матеріал підручника і дати відповіді на запитання.

Запитання

1)  Хто розпочав вивчення трипільської культури?

2)  Де і коли було знайдено трипільську культуру?

3)  У який період жили трипільці?

4)  Трипільська культура існувала у V—ІІІ тис. до н. е. Скільки років тому вона виникла?

Робота з картою

Знайдіть на карті в атласі і назвіть основні райони розселення трипільців на території України. Біля яких річок вони проживали?

Робота з контурною картою

Позначте на контурній карті території розселення трипільців, відомі міста і поселення.

2.   Господарство та побут трипільців

Робота з таблицею

Учитель демонструє учням ілюстрації із зображенням повсякденного життя і занять трипільців і пропонує, опрацювавши текст підручника та роздавального матеріалу, заповнити таблицю. Після завершення роботи учні презентують її результати.

Зразок таблиці

Додаткова інформація

Обробляючи землю, трипільці жили на одному місці 50—70 років. Земля виснажувалася, і вони переходили на сусідню територію. Дослідники стверджують, що сільське господарство трипільців було настільки розвиненим, що продукції вирощували з надлишком. Трипільська цивілізація була одним із перших суспільств, яке розв’язало проблему продовольства. Продуктів вистачало не лише для себе ― у великій кількості вони експортувалися на Кавказ, у Єгипет, Малу Азію, на Балкани.

На ранніх етапах знаряддя праці були кам’яними, але в 3600—3150 рр. до н. е. трипільці вже мали майстерні з обробки головної неолітичної сировини — кременю, який використовувався для виготовлення наконечників стріл, серпів, скребків, сокир та інших необхідних у господарстві речей.

Завдання

1)  Перелічіть основні заняття трипільців. Побудуйте схему у вигляді піраміди за ступенем важливості їхніх основних занять.

2)  Поміркуйте, чому вчені вважають, що гончарство у трипільців досягло високого рівню розвитку.

Робота з ілюстративним матеріалом

Учитель демонструє учням ілюстрацію із зображенням трипільських жінок і пропонує зробити висновок про їхню зовнішність, одяг, вбрання, заняття тощо.

Слово вчителя

Зі стародавніх статуеток ми бачимо, який одяг носили трипільці (сорочки, спідниці, пояси), які в них були зачіски, добре видно сандалі, черевики й чобітки. Зовсім не зустрічаються кожухи чи хутряні шапки. Можна зробити висновок, що клімат тоді був набагато теплішим, ніж тепер.

3.   Поселення трипільців. Їхнє духовне життя

Слово вчителя

Трипільські племена в Україні проживали у величезних селищах, або первісних містах, яких не знав на той час жоден інший народ світу. Усього в Україні відкрито понад 20 трипільських міст. Їх називали протомістами.

Із висоти пташиного польоту видно, що всі стародавні міста будувалися по колу. Кількість населення збільшувалася, і навколо старого ядра міста виростали нові будинки. Останній ряд будинків утворював захисну стіну міста. Було встановлено, що трипільці будували дво- і триповерхові будинки. Внутрішній двір був загоном для свійських тварин.

Трипільці жили сім’ями, що об’єднувалися в громади, а пізніше ― у племена. Спершу поселення трипільців були невеликими. У них мешкало по 50—60 осіб.

Робота з ілюстративним матеріалом

Учитель демонструє зображення трипільського житла та житла людей кам’яного віку і пропонує відповісти на запитання та виконати завдання.

1)  Чим відрізняються житла?

2)  Знайдіть на ілюстрації частини будинку та опишіть житло трипільців.

3)  Про який рівень розвитку господарювання і ремесел свідчать такі будинки? Свою думку обґрунтуйте.

4)  Порівняйте трипільське поселення першої і другої половини IV тис. до н. е. Що було подібним, а що — відмінним?

5)  У чому особливості трипільського житла?

6)  Пригадайте, як первісна людина пояснювала явища природи ― вітер, блискавку, грім, грозу, дощ. Чому саме так?

Слово вчителя

Життя перших землеробів значною мірою залежало від природних умов. Щоб мати добрий урожай та приплід, трипільці намагалися «задобрити» природу. Для цього вони влаштовували різноманітні свята, для проведення яких виготовляли особливо красивий посуд, готували святкові страви. Вчені припускають, що такі землеробські свята, як свято «приходу весни», «першої борозни», «останнього снопа» походять саме з часів трипільців.

Вони вірили в богів грому, сонця, вітру, дощу. А ще поклонялися богині родючості, про що свідчать численні жіночі фігурки, які знаходять майже в кожному трипільському поселенні.

Богиня-матір була символом материнства й родючості, голуб — символом неба, змії символізували спритність, воду. Досі деякі селяни в Україні, Чехії та Польщі вважають вужа охоронцем дому і навіть підгодовують його молоком. Осіннє церковне свято Здвиження вважається «зміїним днем». Цього дня людям не можна ходити до лісу, бо там змії справляють своє весілля, після чого вони разом із птахами вирушають на всю зиму до чарівного царства Вирію.

Бик був символом обробітку землі й багатства, символом Сонця.

Робота з ілюстративним матеріалом

Учитель демонструє учням зображення посуду трипільської культури, трипільського храму і пропонує відповісти на запитання.

1)  Розгляньте зображення трипільського храму. Що він вам нагадує?

2)  Які знаки ви бачите на стінах?

3)  Що вони означають?

Слово вчителя

(Учитель знайомить учнів із релігійними уявленнями трипільців, звертає їхню увагу на візерунки (зображення Сонця, спіралі, хреста, кола, хвиль) на кераміці, пояснюючи ці знаки як звернення людей до потойбічних сил, прохання про заступництво, захист.)

Поширеним серед трипільців був орнамент, умовно названий «безперервний біг Сонця»; це геометричні лінії, які переливаються одна в одну закрученою спіраллю, нагадуючи нескінченний рух Всесвіту. Часом спіралі утворюють віконця, в яких намальовані люди, собаки, кози, дерево, колосок пшениці. Найчастіше трипільці віддавали перевагу композиції із чотирьох елементів. Це чотири Сонця, чотири птаха або чотири цапи, які рухаються один за одним. Зміст трипільських орнаментів досі остаточно не розгаданий. Серед них учені налічують близько 300 знаків, що повторюються. Деякі з трипільських орнаментів збереглися на традиційних в Україні пасхальних яйцях — писанках.

Під час розкопок трипільських майданчиків археологи знаходять багато крихітних фігурок: людей, биків, кабанів тощо, а також кульки, конуси, циліндри. Такі самі глиняні вироби знаходили в руїнах храмів у Стародавньому Шумері й теж не знали їх призначення. Спочатку їх уважали просто дитячими іграшками. Одного разу відкопали глиняний конверт, у якому було запечатано багато різних фігурок. На конверті вчені побачили зроблені по сирій глині відбитки тих предметів, що були всередині. Учені зрозуміли, що перед ними ― найдавніший «об’ємний» лист людей, які ще не знали письма. Ці зовнішні малюнки-відбитки і стали прообразом найдавнішого письма. Одержувач, розбивши конверт, порівнював живий товар із кількістю фігурок.

Завдання

Доведіть, що у трипільців існувала проста лічба й зароджувалася писемність.

Прийом «Мозковий штурм»

Які причини могли змусити трипільців залишити територію України?

Слово вчителя

Учені не мають одностайної думки щодо зникнення трипільської культури.

Можливо, цей процес пов’язаний із такими причинами:

1) виснажені землі давали щоразу менші врожаї; 2) не вистачало нових територій, придатних для рільництва; 3) настання похолодання; 4) частішали посухи; 5) напади степовиків; 6) трипільці розчинилися серед інших народів.

Існує припущення, що трипільці самі спалили свої міста та села. Американська дослідниця Марія Гімбутас уважала, що трипільці загинули від навали степових курганних народів, які прийшли зі сходу. За іншими версіями, мирних землеробів трипільців знищили агресивні племена «шнурової кераміки» та «бойових сокир».

4.   Життя найдавнішого населення українського Степу

Слово вчителя

На території України існували й інші археологічні культури, основним заняттям яких було скотарство. Умови українського Степу більш придатні для скотарства, саме воно становило основу господарства його населення. Проте знали жителі Степу й рільництво. Дорослі члени громади працювали на землі, а молодь і старші люди відходили на літній сезон разом із худобою на пасовиська вниз уздовж Дніпра. Більшого значення набуло скотарство в житті людей, що проживали в Степу від середини ІІІ тис. до початку ІІ тис. до н. е. Йдеться про ямну та зрубну культури, які поширилися на територіях середнього й нижнього Подніпров’я та степового Лівобережжя.

(Учитель демонструє на карті названі території.)

Цікаво знати

Ямна культура названа за типом поховань у ґрунтових ямах, яких на сьогодні лише на території України відомо близько десяти тисяч. Ці люди залишили після себе кургани (в кургані нерідко містилося до 20 і більше могил) і поселення. Знахідки залишків дерев’яних коліс свідчать про відкриття населенням ямної культури транспорту. Як тяглову силу використовували волів.

Зрубна культура — археологічна культура доби бронзового віку, назва якої походить від звичаю ховати померлих у дерев’яних зрубах.

III.  Закріплення та систематизація вивченого матеріалу

Запитання

1.   Які зміни відбулися в релігійних віруваннях людей у зв’язку з переходом до рільництва та скотарства?

2.   Чим трипільська культура відрізнялася від інших культур на території України?

3.   Який тип господарства, на вашу думку, є більш прогресивним: осілий (землеробський) або кочовий (скотарський)? Чому?

IV.   Домашнє завдання

1.   Опрацюйте відповідний матеріал підручника.

2.   Заповніть порівняльну таблицю.

Трипільська і зрубна та ямна культури

3.   Підготуйтеся до уроку узагальнення й тематичного оцінювання за темою «Вступ» та розділом І «Життя людей за первісних часів».

 

 

Категорія: Всесвітня історія 6 клас (Нова програма) | Додав: uthitel (15.10.2016)
Переглядів: 111 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: