УРОК № 59 Тема. Римська імперія в III ст. н. е. - Всесвітня історія 6 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Всесвітня історія 6 клас

УРОК № 59 Тема. Римська імперія в III ст. н. е.


УРОК  №  59
  Тема.   Римська імперія в III ст. н. е.
  Мета.  Ознайомити  учнів  з  особливостями  господарського  роз-витку і політичного життя Римської імперії в III  ст. н. е.; удо-сконалити  навички  встановлення  причинно-наслідкових
зв’язків.
  Очікувані результати.
  Після  цього  уроку  учні  зможуть:  називати  час  вторгнення «варварів»;  показувати на карті територію Римської імперії в ІІІ ст. н. е., територію розселення  «варварських» племен;
наводити приклади кризових явищ у Римській імперії;  по-яснювати  причини кризи Римської імперії.
  Тип уроку.  Урок засвоєння нових знань.
Структура  уроку
  I.   Організаційний момент
  II.   Актуалізація опорних знань
  III.   Вивчення нового матеріалу
1.   Кризові явища в Римській імперії.
2.    «Солдатські» та «сенатські» імператори.
3.    Вторгнення варварів.
  IV.  Узагальнення і систематизація знань
  V.   Підсумки уроку
 VI.  Домашнє завдання
ХІД УРОКУ
I.  ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ  МОМЕНТ
II.  АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ  ЗНАНЬ
З  огляду  на  тип  уроку,  етапу  актуалізації  знань  можна  приділи­
ти незначну за часом частину. Необхідно провести аналіз виконання
контрольної роботи, вибірково перевірити
Розповідь учителя.
Учитель нагадує характерні риси Римської держави I—II ст. н.  е.:
— посилення імператорської влади;
— зниження ролі й значення народних зборів і сенату;
— продовження  завойовницьких  війн,  придушення  повстань
у провінціях.
III. ВИВЧЕННЯ  НОВОГО  МАТЕРІАЛУ
1.   Кризові явища в Римській імперії.
Евристична бесіда.
1)   Поясніть значення поняття «криза».
2)   Що  свідчило  про  настання  занепаду  в  господарстві  Римської
імперії?
3)   Чому праця рабів мала низьку продуктивність?
4)   Чи  могла  праця  вільних  селян  скласти  конкуренцію  дешевій
рабській праці?
5)   Кого називали «рабами з хатинами»?
6)   Кого називали колонами?
7)   Як ви вважаєте, чому досить невелика частина вільних селян
прагнула стати колонами?
Вислухавши  відповіді  учнів,  учитель  робить  висновок:  в  умовах
кризи рабовласницької системи колонат був єдиною формою, що мог­
ла  затримати  розпад  Римської  імперії.  Але  заборгованість  колонів
перед  власниками  землі,  що  зростала  з  кожним  роком,  робила  їхнє
становище  подібним  до  становища  «рабів  з  хатинами»,  позбавляла
зацікавленості в продуктивній праці. Починаючи з II  ст. н.  е., дедалі
більше колонів потрапляли в залежність від власників земельних ді ­
лянок. Наслідком збідніння була апатія до праці. Збіднілі вільні зем ­
левласники  йшли  до  міст  і  часто  перетворювалися  на  пролетарів  —
людей без майна і без роботи, для яких гасло «Хліба і видовищ!» стало
основним сенсом життя.
2.   «Солдатські» та «сенатські» імператори.
Коментоване читання.
Прочитати текст параграфа.
Учитель може доповнити матеріал підручника.
Додаткова інформація
Правління  Северів  відкриває  нову  сторінку  в  історії  Римської
імперії  —  період  відкритого  панування  армії.  До  династії  Северів
 належали:
Септимій Север (193—211 рр. н.  е.);
Каракалла (211—217 рр. н.  е.);
Егабал (218—222 рр. н.  е.);
Александр Север (222—235 рр. н.  е.).
Із 217 до 218  р. н. е. правив імператор Макрін, префект преторію,
людина низького походження, який був рабом.
Після  смерті  останнього  представника  династії  Северів,  Алек­
сандра Севера, убитого солдатами, які збунтувалися, почався період
громадянської  війни.  Александр  Север  став  жертвою  вбивць  через
непопулярність своєї політики: він вимагав підвищення дисципліни
в  армії,  скоротив  грошові  роздачі,  намагався  підвищити  престиж
сенату і залучити на керівні посади освічених чиновників.
Після Александра Севера йде серія солдатських імператорів.
Останні  століття  існування  Римської  імперії  сповнені  спроб  зу ­
пинити  розпад  і  здійснити  відновлення  держави,  що  починаються
з  другої  половини  III ст.  н.  е.,  із  часу  Клавдія  II  Готського  (268—
270  рр. н.  е.), який здобув дві великі перемоги: над германською фе­
дерацією аламанів і над готами.
Політику відновлення імперії продовжували спадкоємці Клавдія:
Авреліан (270—275 рр. н.  е.), Проб (276—282 рр. н. е.) і Діоклетіан
(284—305  рр. н.  е.), які почали новий період — Пізньої імперії.
3.   Вторгнення варварів.
Самостійна робота за підручником.
Прочитати текст параграфа і дати відповіді на запитання.
1)   Кого римляни називали варварами?
2)   Наскільки успішною була боротьба Риму з варварськими пле­
менами?
Заслухавши відповіді учнів, учитель може доповнити матеріал під ­
ручника.
Додаткова інформація
У середині III ст. н.  е. найбільш уразливим місцем, із точки зору
безпеки імперії, був дунайський кордон. Найбільш загрозливу силу
становили племена готів. Задовго до цього вони з’явилися на бере­
гах  Понту,  а  потім  підійшли  впритул  до  Дунаю.  Від  них  відкупо­
вувалися  щорічними  платежами.  Але  після  перемоги  над  іншими
племенами — карпів — імператор Філіпп відмовився платити. Готи
активізувалися. Римська армія, що стояла в Мезії для охорони кор­дону від варварів, замість цього змовилася з ними і відкрила кордон.
Готи, карпи й інші племена в кількості 30 тис. осіб перейшли Дунай
і  вторглися  в  Нижню  Мезію.  Від  готів  та  їхніх  союзників  удалося
відкупитися великою сумою. Крім Мезії, об’єктами нападів готів та
їхніх союзників були Дакія і Балканський півострів.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ  І  СИСТЕМАТИЗАЦІЯ  ЗНАНЬ
Історичний диктант.
Коди відповідей
Пролетарі  — 1  Криза  — 2  «Солдатські» імператори — 3
Варвари — 4  Колони — 5  Раби — 6
1)   У ІІ—III ст. н.  е. в господарстві Римської імперії почався зане ­
пад, тобто ... .
2)   Основу всього господарства становила праця ...  .
3)   Більш продуктивною була праця орендарів землі, які сплачу­
вали власникові землі певну суму,— ...  .
4)   Зубожілі селяни, ремісники перетворювалися на людей, які не
мали ні майна, ні роботи і жили подачками, тобто, фактично, це були...  .
5)   Занепад  господарства  спричинив  послаблення  держави.  До
влади почали приходити імператори, висунуті армією. Їх стали
називати ...  .
6)   У другій половині III  ст. н. е. справжнім лихом для Риму стали
напади ...  .
Учні перевіряють диктант методом взаємоперевірки. Учитель ви­
значає питання, які викликали найбільші труднощі.
V.  ПІДСУМКИ  УРОКУ
Заключне слово вчителя.
— У  II  ст.  н.  е.  в  Римській  імперії,  що  мала  величезну  територію
і сильну армію, почалася криза.
— Основною причиною занепаду господарства була низька продук­
тивність рабської праці.
— Поява колонів сприяла оздоровленню господарства, але не мог­
ла суттєво змінити економічне становище Риму.
— Часта зміна імператорів була виявом кризи в політичному житті Риму.
— У зовнішній політиці імперія перейшла від завойовницьких походів до
оборони від варварських племен.

VI. ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ
1)   Опрацювати текст параграфа.
2)   Виписати в зошити і вивчити визначення понять «криза», «пролетар»,
«солдатські» імператори, «сенатські» імператори.

Категорія: Всесвітня історія 6 клас | Додав: uthitel (21.03.2015)
Переглядів: 1044 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: