УРОК № 51 Тема. Урок узагальнення з теми «Давній Рим у VІІІ—І ст. до н. е.». - Всесвітня історія 6 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Всесвітня історія 6 клас

УРОК № 51 Тема. Урок узагальнення з теми «Давній Рим у VІІІ—І ст. до н. е.».
УРОК № 51
Тема. Урок узагальнення з теми «Давній Рим у VІІІ—І ст. до н. е.».
Мета. Систематизувати та узагальнити знання учнів із теми; по-рівняти грецьку і римську системи державного правління,
удосконалити навички роботи в групі, продовжити форму -вання вміння висловлювати власне ставлення до проблем,
що розглядаються.
Очікувані
результати.
Після цього уроку учні зможуть: називати час утворення
Римської республіки, завоювання Римом Італії, виникнен-ня Риму, війн Риму з Карфагеном, установлення диктатури
Сулли, повстання Спартака, першого тріумвірату, історич-них осіб цієї доби, основні джерела рабства, характерні
риси Римської республіки, римського права; показувати на
карті території, завойовані Римською республікою у ІІ ст.
до н. е.; застосовувати та пояснювати на прикладах понят -тя та терміни: «республіка», «консул», «народний трибун»,
«вето», «патриції», «плебеї», «сенат», «легіон», «тріумф»,
«провінція», «гладіатор»; порівнювати грецьку і римську
системи державного правління, умови життя, господар-ство та побут греків та римлян.
Тип уроку. Урок узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок.
Структура уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
III. Узагальнення і систематизація вивченого
ІV. Підсумки уроку
V. Домашнє завдання
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Історичний диктант.
1) Виборне правління, коли представники влади обираються са -мими громадянами, називається ... .
2) Державні органи влади в Римі називали ... .
3) Плебеї здобули право щорічно обирати своїх представників —
... .
4) Уся середня Італія опинилася під владою Риму в ... році.
259
5) Завоювання Італії римлянами було завершене в ... році.
6) Щоб не допустити об’єднання італійських племен проти Риму, його
уряд застосовував принцип ... .
7) Верховним органом у Римі було ... .
8) До вищих магістратів належали ..., ... .
9) До нижчих магістратів належали ..., ... .
10) Представників нової знаті, які обіймали важливі державні по-сади, стали називати ... .
IIІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
Робота в групах.
Учні об’єднуються в три (шість) групи, кожна з яких одержує карт-ку із завданням, що містить тему дослідження і план, за яким його
необхідно підготувати з допомогою підручника. Для виконання за -вдання надається 12—15 хвилин, після чого групи представляють
результати своєї роботи. Якщо в класі створено шість груп, кожне
дослідження виконується двома групами, для окремих груп виділя-ються практичні завдання: створити схему, попрацювати з докумен-том, створити термінологічний словник.
Картка 1. Римська республіка.
1) Коли і як була встановлена республіка в Римі.
2) Подайте у вигляді схеми систему управління в Римській рес-публіці.
3) Поясніть значення понять «республіка», «консул», «народний
трибун», «вето», «патриції», «плебеї», «сенат».
4) Порівняйте Римську та Афінську республіки. У чому вони по-дібні, чим відрізняються? Зверніть увагу на прийняття зако-нів, оплату посад, роль сенату.
Картка 2. Загарбницькі війни Риму.
1) Які території були завойовані Римською республікою в ІІ ст.
до н. е.? (знайдіть і підготуйтеся показувати їх на карті).
2) Які зміни відбулися в римській армії в епоху республіки? Із
якою метою Рим створював сильну армію?
3) Поясніть значення понять «легіон», «тріумф», «провінція».
4) Порівняйте зовнішню політику Давнього Риму і Давньої Гре -ції. Які спільні риси і відмінності ви можете назвати? До яких
наслідків призвело розширення території Риму?
Картка 3. Криза республіки.
1) Назвіть причини руйнування селянських господарств у Рим ській дер-жаві в II ст. до н. е.
260
2) Який закон запропонував прийняти Тиберій Гракх? Чи вдалася
його спроба? Розкажіть про дії Гая Гракха на посаді народного
трибуна. Чи вдалося братові Тиберія здійснити реформи?
3) Поясніть значення понять «гладіатор», «диктатура», «тріум-вірат».
4) Наведіть приклади суспільно-політичної боротьби в Римі в І ст.
до н. е.
Додаткова інформація
Римська армія
Римська армія була однією з найсильніших у стародавньому сві-ті. До II ст. до н. е. вона зазнала багатьох змін.
У царський і ранньореспубліканський періоди армія складалася
з народного ополчення. Усі фізично здорові чоловіки були зобов’яза -ні служити батьківщині. Армія створювалася тільки на час бойових
дій. Спочатку воїни велися без будь-якої організації. Реформування
збройних сил й утворення легіону приписують царю Сервію Туллію.
У III ст. до н. е. легіон сягнув вершині свого розвитку. Усі солдати
поділялися на чотири класи. Молоді воїни билися попереду легіону
і називалися велітами. Вони не мали спорядження, яке захищало
б їх, і були озброєні пращами, дротиками і луками. Вони зав’язува -ли бій із ворогом, даючи змогу легіону вишикуватися в бойові лави.
За велітами йшли гастати, воїни, які були старшими й досвідче-нішими, ніж веліти. Їхнє вбрання складали металеві шоломи та шкі-ряні куртки. У лівій руці вони тримали щит, у правій — меч-гасту,
що завдовжки сягав 60—70 см. Також вони використовували спи -си — пілуми. Ці списи мали дуже вдалу конструкцію. Наконечник
з’єднувався з ратищем тонкою шийкою; він, як правило, ламався,
улучивши у ворога, і щільно застрягав в обладунку, створюю чи су-противникові додаткові труднощі. За гастатами йшли принципи,
досвідчені ветерани, які становили основу легіону. Їх захищали
металеві шоломи та щити, а також лускатий обладунок. Вони були
озброєні мечами — гладіями — і довгими списами. Останніми йшли
тріарії — ветерани, випробувані й загар товані. Їх випус кали тільки
в крайніх випадках (звідси римська приказка «дійшло до тріаріїв»).
Захисне спорядження тріаріїв складали щити, шоломи, панцири та
поножі. Вони були озброєні гладіями і списами, що сягали 3,5 м.
Римський легіон поділявся на когорти (по 450—570 осіб), до неї
входили: 120—150 велітів, стільки ж гастатів і принципів і 60—
80 тріаріїв; сюди входила і турма кавалеристів із 30—50 осіб. Основ -ним підрозділом була маніпула, що складалася з двох центурій по
60—80 осіб (у маніпулах була одна центурія тріаріїв). Легіон скла-дався з 4500—5000 воїнів і будувався в шаховому порядку. Стрій по-ділявся на три лінії (гастатів, принципів, тріаріїв), причому в кож-ній лінії між маніпулами були проміжки, що дорівнювали ширині
маніпул, які йдуть позаду. Це дозволяло виводити задні ряди, не
порушуючи лав. Маніпулярна побудова легіону забезпечувала його
маневреність. Кожна маніпула була маленькою фалангою і мала
своє командування.
Армією командували консули. У кожного консула в підпорядкуванні
були чотири легіони — два римські та два союзницькі. Таким чином, у во-єнний час у розпорядженні римлян було вісім легіонів, тобто приблизно 40
тис. воїнів. У розпорядженні консула був штаб, до якого входили квестори
(старші офіцери). На кожну бойову лінію було двоє трибунів, на кожну мані-пулу — двоє центуріонів.
Римляни не мали традицій мореплавства. Однак під час першої Пунічної
війни виникла необхідність у швидкому створенні військового флоту. Його
основу складали квінквереми — кораблі з п’ятьма рядами весел. Римським
винаходом є абордажний місток — корвус (від латин. corvus — ворон). Він пе-рекидався на борт корабля ворога і чіплявся до нього за допомогою гака, що
нагадував воронячий дзьоб. На кораблях римляни також установлювали дві
бойові башти, що підтримували абордажну команду за допомогою лучників,
катапульт і балісти.
У 100 р. до н. е. консул Гай Марій провів військову рефор -му, за якою, по-перше, усувалися майновий і віковий ценз для вої-нів, по-друге, основним підрозділом легіону замість маніпули ста -ла когорта, по-третє, збільшилася платня легіонерів. Це перетворило
армію з опол ченської на професійну. Гай Марій провів також уніфікацію
військових прапорів і значків. Велику роль стала відігравати кіннота.
ІV. ПІДСУМКИ УРОКУ
Представники груп виступають із повідомленнями, відповідають на за -питання однокласників. Учителеві під час обговорення слід акцентувати ува-гу шестикласників на порівнянні грецької та римської системи державного
правління, зовнішньої політики, умов життя, традицій тощо.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1) Опрацювати текст параграфа.
2) Скласти хронологічну таблицю «Давній Рим у VІІІ—І ст. до н. е.».
Категорія: Всесвітня історія 6 клас | Додав: uthitel (16.02.2014)
Переглядів: 1889 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: