УРОК № 50 Тема. Римська республіка II—І ст. до н. е. - Всесвітня історія 6 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Всесвітня історія 6 клас

УРОК № 50 Тема. Римська республіка II—І ст. до н. е.
УРОК № 50
Тема. Римська республіка II—І ст. до н. е.
Мета. Розглянути особливості устрою римської армії епохи рес-публіки; ознайомитися з ходом перетворення Риму на
центр величезної держави; визначити причини та наслідки
суспільно-політичної боротьби в Римі в ІІ—І ст. до н. е.
Очікувані
результати.
Після цього уроку учні зможуть: називати час установлення
диктатури Сулли, повстання Спартака, першого тріумві-рату; показувати на карті території, завойовані Римською
республікою в ІІ ст. до н. е.; застосовувати та пояснювати
на прикладах поняття та терміни: «легіон», «тріумф», «гла -діатор»; порівнювати грецьку і римську системи держав -ного правління; наводити приклади суспільно-політичної
боротьби в Римі у ІІ—І ст. до н. е.
Тип уроку. Комбінований.
Структура уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
III. Вивчення нового матеріалу
1. Війни Риму в Східному Середземномор’ї.
2. Суспільно-політична боротьба в Римі.
3. Римське суспільство II—I ст. до н. е.
4. Диктатура Сулли.
5. Перший тріумвірат.
IV. Узагальнення і систематизація знань
V. Підсумки уроку
VI. Домашнє завдання
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Робота з датами.
1) У якому році від заснування Риму почалася перша Пунічна ві ­
йна?
2) Скільки років тривала перша Пунічна війна?
3) У якому столітті відбулася друга Пунічна війна? На початку чи
наприкінці століття?
4) У якому році від заснування Риму почалася третя Пунічна війна?
251
5) Скільки років тривали Пунічні війни?
Перевіривши виконання завдань, учитель пропонує учням зробити
висновок про наслідки Пунічних війн. Учні повинні засвоїти, що пе­
ремога над Карфагеном перетворила Рим на одну з могутніх держав
свого часу. Крім усунення небезпечного супротивника, Рим набув ве­
ликого досвіду ведення війни як на морі, так і на суходолі.
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Війни Риму в Східному Середземномор’ї.
Робота в групах.
Учні об’єднуються в чотири групи, кожна з яких одержує картку
з певною інформацією, що містить тему повідомлення і план, за яким
його необхідно підготувати (див. с. 234—236). Для виконання завдан­
ня надається 7—10 хвилин, після чого представники груп представ­
ляють результати своєї роботи.
Інформаційна картка 1. Перша Македонська війна.
Після другої Пунічної війни Рим позбувся небезпечного супротив­
ника — Карфагена. Другим кроком у підкоренні Середземномор’я було
завоювання елліністичного Сходу. У це збірне поняття входили держави,
що утворилися після розпаду держави Александра Великого.
Найбільш небезпечною для Риму елліністичною державою була Маке­
донія, що утворилася наприкінці III ст. до н. е. за Антігона Гоната, заснов­
ника династії Антігонідів. Готуючись до війни з Македонією, римляни
скористалися проханням греків захистити їх від військ македонського
царя Філіппа V. Почалася перша Македон ська війна (214—205 рр. до
н. е.). У 214 р. до н. е. Філіпп узяв в облогу місто Аполлонію. На допо­
могу місту прийшли римські війська під командуванням претора Марка
Валерія Левіна, що розгромили табір македонців. Філіппові довелося
відступати суходолом, а римські війська зайняли Іллірію. У 207 р. до
н. е. Гасдрубал вторг ся в Італію, що поліпшило становище Філіппа. Він
уступив на територію Етолійського союзу. Однак через відсутність під­
тримки Карфагена Філіпп V мусив укласти мир із Римом. За умовами
миру Рим одержав частину Іллірії.
1) Що стало приводом до першої Македонської війни?
2) Скільки років тривала перша війна між Римом і Македонією?
3) Якими були наслідки цієї війни?
Інформаційна картка 2. Друга Македонська війна.
Приводом до другої Македонської війни (200—197 рр. до н. е.) стало за ­
хоплення Сирією та Македонією фракійських та егейських володінь у Єгип­
ті після смерті єгипетського царя Птолемея. Проти цього виступили Родос і
Пергам, що оголосили Філіппові війну. Однак для боротьби з Македонією в
них не вистачило сил, і вони звернулися по допомогу до Риму. Римляни при ­
йняли рішення оголосити війну Філіппові. 198—197 рр. до н. е. виявилися
для македонського царя надзвичайно тяжкими. У червні 197 р. до н. е. Філіпп
змушений був дати генеральний бій римлянам, тому що коаліція проти нього
зростала: туди ввійшли Спарта і Беотія. Битва відбулася на пагорбах, назва­
них Кіноскефалами. Гориста місцевість не дозволила використати фалангу, і
македонці були розбиті. Умови мирного договору були досить м’якими, тому
що сирійський цар Антіох був уже в Малій Азії і міг у будь­яку хвилину нада­
ти допомогу Філіппові. Греція ставала вільною, однак це не заважало Риму
втручатися в її справи.
1) Що стало приводом до другої Македонської війни?
2) Що допомогло римлянам здобути перемогу?
3) Якими були наслідки цієї війни?
Інформаційна картка 3. Третя Македонська війна.
Третя Македонська війна (171—168 рр. до н. е.) була боротьбою
греків за незалежність. На чолі греко ­елліністичної коаліції стала
Македонія. 179 р. до н. е. помер Філіпп, однак його політику продо ­
вжив його син Персей.
22 червня 168 р. до н. е. відбулася битва при Підні, у якій римля­
ни розгромили македонців. Це був кінець Македонського царства.
Після закінчення третьої Македонської війни, у 149 р. до н. е., під­
нялося повстання Лжефіліппа — фракійського селянина Андріс ка,
який видавав себе за сина Персея, Філіппа. Незабаром повстання було
жорстоко придушене Квінтом Цецилієм Метеллом, а Андріс ка стра­
тили. Після цього була організована спеціальна сенатська комісія зі
створення провінції Македонія. Греція була приєднана до Риму. Особ­
ливо жорстокого покарання зазнав Коринф — місто було зруйноване
вщент, а місце, де воно стояло, віддане прокляттю.
1) Чому почалася третя Македонська війна?
2) Коли перестало існувати Македонське царство?
3) Як була створена провінція Македонія?
Інформаційна картка 4. Утворення римських провінцій.
В Іспанії римлянам також довелося боротися. Після відходу кар ­
фагенян там були утворені дві римські провінції — Іспанія Дальня
й Іспанія Ближня. Просуваючись усередину півострова, римляни зі ­
ткнулися з лузітанами, які жили на території сучасної Португалії.
І хоч римляни діяли тут надзвичайно обережно, спалахнуло повстан ­
ня, що охопило майже всю країну. У 179 р. до н. е. до Іспанії був по­
сланий Тиберій Семпроній Гракх, який дипломатичними засобами
зумів заспокоїти повсталих. Але остаточну перемогу над повсталими
римляни змогли здобути лише в 133 р. до н. е.
У 143 р. до н. е. помер пергамський цар Аттал III, який заповів своє
царство Риму. Однак проти цього повстав брат покійного Арістонік.
Римляни придушили повстання, і Пергам став римською провінцією
Азія.
У результаті воєн II ст. до н. е. були утворені нові провінції: Даль ня
Іспанія — Бетика, Ближня Іспанія — Тарраґонська Іспанія, Македонія
й Азія. На території Карфагена була утворена провінція Африка.
1) Як були утворені провінції Іспанія Дальня й Іспанія Ближня?
2) Як була утворена провінція Азія?
3) Які території підкорив Рим у II ст. до н. е.?
2 . Суспільно-політична боротьба в Римі.
Коментоване читання.
Прочитайте текст підручника, особливу увагу приділивши таким питанням.
1) Чому назріла необхідність змін у земельній політиці Риму?
2) Які реформи запропонував Тиберій Гракх?
3) Хто був його супротивником?
4) Які закони провів Гай Гракх, коли став народним трибуном?
5) Чим закінчилися перетворення Гая Гракха?
Підбиваючи підсумки розгляду питання, учитель зазначає, що бо­
ротьба за землю, що переросла в боротьбу за верховну владу, тривала
і після загибелі братів Гракхів. Тепер вона велася між організовани­
ми групами, або партіями,— оптиматами, які представляли інтереси
нобілітету, і популярами, організованим ядром сільського і міського
плебсу. Проміжне становище займали вершники. Вони не приєднува­
лися ні до того, ні до другого боку, при нагоді використовуючи і той,
й другий.
3. Римське суспільство в II—І ст. до н. е.
Самостійна робота за підручником.
Прочитайте текст параграфа і складіть таблицю «Наслідки рим ­
ських завоювань II ст. до н. е.» за зразком.
Сприятливі наслідки
римських завоювань
Несприятливі наслідки
римських завоювань
Розширення території Риму Селяни надовго залишали свої госпо дарства
Учитель допомагає учням зробити загальний висновок: безперерв­
ні війни збагачували римських рабовласників, але були згубними для
селян.
Додаткова інформація
У II ст. до н. е. римське суспільство поділялося на громадян та
іноземців. До громадян належали патриції, вершники, плебеї. Па­
триції були аристократами римського суспільства. Вони були знатні
й багаті. Патриції займали більшість магістратів. Політична бороть­
ба в Римі була фактично боротьбою між кланами патриціїв.
Вершники були комерсантами, лихварями, купцями. Вони не
славилися знатністю роду, однак були так само багаті, як і патриції.
Вершники були основою римської економіки, тому що, на відміну
від патриціїв, які одержували багатства в спадщину чи в результаті
війн, вони заробляли гроші під час торговельних операцій, виділен ­
ня кредитів (тим­таки патриціям).
Найбіднішими громадянами римського суспільства були плебеї.
Вони дуже скоро відмовилися від політичної боротьби. Патриції зве ­
ли всі їхні вимоги до гасла «хліба і видовищ». Нижче від плебеїв
стояли тільки пролетарі.
До негромадян належали провінціали та раби. Провінціали —
жителі провінцій — не мали прав римських громадян, хоч і були
вільними людьми. На відміну від римських громадян вони були зо ­
бов’язані платити податки. Провінції безжально грабувалися рим ­
ськими чиновниками.
За римським правом раби не були людьми. Основним джерелом
рабів була війна. Раби використовувалися в найрізноманітніших
галузях: у сільському та домашньому господарстві, гірничій спра­
ві, гладіаторських боях. Вони могли належати і державі, і громаді,
і приватній особі. Рабів у Римі називали «знаряддями праці, які роз­
мовляють». Найбільш жорстоко поводилися з гладіаторами.
Повідомлення учнів.
Заслуховуються повідомлення учнів про гладіаторів.
Робота з підручником.
Ознайомитися за підручником із повстанням під проводом Спарта­
ка і дати відповіді на запитання.
1) Коли проходило повстання під проводом Спартака?
2) Наскільки великим було це повстання?
У висновку вчитель зазначає, що повстання Спартака негативно вплинуло
на розвиток господарського життя у Римі. Трирічна війна, що забрала загалом
понад 100 тис. життів римлян і рабів, показала серйозну небезпеку скупчення
такої маси рабів і можливість повторення подібних рухів у майбутньому.
Помпей і Красс, які придушили це повстання, були обрані консу ­
лами.
4. Диктатура Сулли.
Запитання на повторення.
1) Кого в Давньому Римі називали диктатором?
2) У яких випадках у республіці встановлювалася диктатура?
Переконавшись у тому, що учні опанували поняття, учитель пере­
ходить до короткого викладу першого питання нового матеріалу.
Розповідь учителя.
У політичній боротьбі в Римі склалися суперечності між двома пол ­
ководцями — Суллою і Марієм. У 88 р. до н. е. Сулла, який служив
раніше командиром у війську Марія, був обраний консулом і прийняв
командування армією, що виступила проти Мітрідата VI Євпатора.
Це викликало обурення прихильників Марія. Вони захопили владу
в Римі та призначили Марія проконсулом і головнокомандувачем. На
вимогу армії, що дізналася про це, Сулла повів легіони на Рим. Роз ­
правившись зі своїми політичними супротивниками, Сулла в 87 р.
до н. е. повів війська на схід.
Щойно Сулла залишив Рим, Марій зібрав військо зі своїх при ­
хильників і зайняв місто. Марій помер у 86 р. до н. е., знищивши
сотні політичних супротивників. Сулла, повернувшись до Риму
в 83 р. до н. е., стратив своїх ворогів і правив як диктатор із 83 по
79 р. до н. е. На Форумі вивішувалися особливі списки — проскрип­
ції,— куди заносилися імена засуджених. Проскрипції мали подвій­
ну мету: помста класовим і особистим ворогам і збагачення за раху­
нок засуджених громадян. За час проскрипцій загинули 90 сенаторів
і 2600 вершників. Усі постанови Сулли були спрямовані на обме­
ження прав народних зборів і трибунів та розширення повноважень
сенату. У 79 р. до н. е. Сулла відмовився від повноважень диктатора,
після свого зречення влади він прожив трохи більше року.
5. Перший тріумвірат.
Розповідь учителя.
Першим кроком на шляху до встановлення одноосібної влади ім­
ператорів у Римі було створення тріумвірату — союзу трьох. Перший
тріумвірат 60 р. до н. е. був «союзом влади, грошей і розуму» — Пом­
пея, Красса і Цезаря. Угода виникла на ґрунті спільної ворожнечі
до сенату і необхідності взаємної підтримки. Помпей був невдоволе ­
256
ний відмовою сенату затвердити його розпорядження щодо східних
провінцій і винагороди ветеранам. Цезар прагнув заоч но одержати
консульство. Красс марно домагався зниження відкупних платежів
в інтересах вершників і одержання командування на Сході. Тріумві ­
ри діяли насамперед в особистих інтересах і в інтересах своєї числен­
ної клієнтури, маючи підтримку в різних соціальних верствах. Красс
спирався на вершників, Цезар — на популярів, Помпей мав опору
в деяких верствах нобілітету, а всі разом — у легіонах, якими кож­
ний із них командував. Ідея тріумвірату виходила від Юлія Цезаря.
Перший тріумвірат забезпечив Цезареві обрання консулом у 59 р.
до н. е. Кожний із тріумвірів одержав намісництво в провінціях.
У 56 р. до н. е. союзники продовжили угоду. Однак тріумвірат проіс­
нував недовго. Красс загинув 53 р. до н. е. у бою з парфянами, Цезар
вів війну в Ґаллії, Помпей перейшов на бік сенату. Час установлення
в Римі одноосібної влади наближався.
Історичний диктант.
Коди відповідей
Спартак — 1 Тріумвірат — 2 Проскрипції — 3
Гладіатори — 4 Диктатура — 5 Цезар — 6
1) Сулла, повернувшись до Риму в 82 р. до н. е., був наділений
широкими повноваженнями щодо облаштування держави і ви­
дання законів, тобто встановлювалася ... .
2) За наказом Сулли складалися списки осіб, які оголошувалися
поза законом,— ... .
3) Раби, які виступали в цирку, де зі зброєю в руках билися один
з одним або з дикими звірами, називалися ... .
4) Союз трьох чоловіків, які зобов’язалися допомагати один одно­
му в досягненні мети, називався ... .
5) Ініціатором створення тріумвірату був ... .
6) Повстання рабів у 74—71 рр. до н. е. очолив ... .
Учитель записує на дошці правильні відповіді. Учні методом са ­
моперевірки перевіряють диктанти. Учитель з’ясовує, із якими труд­
нощами вони зіткнулися під час виконання завдання, виставляє оцін­
ки за урок.
V. ПІДСУМКИ УРОКУ
Заключне слово вчителя.
— Організація армії в Давньому Римі досягла високого рівня й дозволила
вести переможні війни.
— У II ст. до н. е. Рим став центром величезної рабовласницької держави.
— Рим володів дев’ятьма провінціями: Сицилією, Сардинією, Корсикою,
Цизальпінською Ґаллією, Іспанією, Африкою, Іллірією, Македонією, Азією.
— У I ст. до н. е. в Римській республіці загострилися соціально ­економічні
суперечності між рабами і рабовласниками, між заможними і біднішими ра­
бовласниками.
— Найбільш впливові державні діячі шукали підтримки не в народних збо­
рах, а у війську.
— У 60 р. до н. е. виник перший тріумвірат, що відкрив дорогу до встанов ­
лення одноосібної влади в Римі.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1) Опрацювати текст параграфа.
2) Підготуватися до уроку узагальнення з теми «Давній Рим
у VІІІ—І ст. до н. е.».
Категорія: Всесвітня історія 6 клас | Додав: uthitel (16.02.2014)
Переглядів: 3123 | Рейтинг: 3.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: