УРОК № 40 Тема. Грецька культура. - Всесвітня історія 6 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Всесвітня історія 6 клас

УРОК № 40 Тема. Грецька культура.

УРОК  №  40
  Тема.   Грецька культура.
  Мета.  Розглянути досягнення грецької науки, літератури, театру; визна -чити особливості формування культури Давньої Греції, показати 
особливості грецької архітектури, скульптури, живопису; про -стежити вплив давньогрецького мистецтва на розвиток культури 
інших народів.
  Очікувані 
результати.
  Після цього уроку учні зможуть: називати  час початку Олімпій-ських ігор, найзначніших політичних та культурних діячів Греції, 
архітектурні стилі (дорійський, іонійський, коринфський); опи -сувати пам’ятки культури та писемності давніх греків;  визначати  
внесок грецької цивілізації у світову культуру. 
  Тип уроку.  Комбінований.
Структура  уроку
  I.   Організаційний момент
  II.   Актуалізація опорних знань
  III.   Вивчення нового матеріалу
1.   Виникнення науки.
2.   Література і театр.
3.   Ораторське мистецтво.
4.    Архітектура, скульптура.
  IV.  Узагальнення і систематизація знань
  V.   Підсумки уроку
 VI.  Домашнє завдання
ХІД УРОКУ
I.  ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ  МОМЕНТ
II.  АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ  ЗНАНЬ
У зв’язку з тим, що обсяг нового матеріалу є досить великим, другий етап 
уроку можна обмежити перевіркою творчого домашнього завдання.
III. ВИВЧЕННЯ  НОВОГО  МАТЕРІАЛУ
1.   Виникнення науки.
Робота з підручником.
Прочитайте текст параграфа, заслухайте повідомлення одноклас-ників, які доповнюють матеріал книги, і заповніть таблицю «Наука 
в Давній Греції» за зразком.
Ім’я вченого Галузь науки Видатні досягнення
Фалес Астрономія 
Геометрія
Передбачив сонячне затемнення.
Першим почав доводити геометричні теореми
Додаткова інформація
Заснування Академії
Повернувшись  до  Афін  після  довгих  років  подорожей,  Платон 
придбав на північно-західній околиці міста будинок із садом, де осе-лився  і  заснував  філософську  школу.  Уся  довколишня  місцевість 
була під покровительством давнього героя Академа. Афіняни нази-вали  сади,  гаї  та  старовинний  гімнасій  (державний  навчально-ви-ховний  заклад)  цього  мальовничого  куточка  Акаде мією.  Близько 
385  р. до н. е. там виникла славнозвісна філософська школа Платона.
Школа розміщувалася в старому будинку колишнього гімнасію. 
При  вході  кожного  зустрічав  напис:  «Хай  не  ввійде  сюди  негео -метр». Це свідчило про велику повагу Платона і його співвітчизни-ків до математики взагалі, і до геометрії зокрема.
Поряд з учителями викладали їхні помічники — уже досвідчені 
учні, які закінчували курс. Тут займалися не тільки філософією та 
математикою, але й астрономією, літературою, вивчали законодав-ства  різних  держав,  природничі  науки,  наприклад  ботаніку.  Дех-то з  учнів особливо захоплювався вивченням природи та її законів, 
серед них був Арістотель (384—322 рр. до н. е.), який двадцять ро-ків  провів  у  платонівській  Академії  і  тільки  в  сорок  років,  зрілим 
ученим,  уже  після  смерті  Платона,  здобув  можливість  відкрити 
власну  школу — Лікей. Арістотель вів бесіди з учнями, прогулюю-чись алея  ми саду, і школу його прозвали перипатетичною (гр.  peri -pateo — прогулююся).
У  529  р.  н. е.  візантійський  імператор  Юстиніан  закрив  Акаде-мію як розсадник язичницької псевдомудрості.
2.   Література і театр.
Розповідь учителя.
Говорячи про розвиток літератури в Давній Греції, учитель звертає 
увагу учнів на те, що деякі літературні твори цього періоду їм уже ві -домі (поеми Гомера). Матеріал, що стосується розвитку давньогрець -кої літератури, викладається в обсязі підручника і може бути допо -внений повідомленням учня про Езопа.
Робота з підручником.
Прочитайте  відповідний  пункт  параграфа  і  заповніть  таблицю 
«Давньогрецький театр» за зразком.
Ім’я драматурга Назва твору Вид драми
Есхіл «Прикутий Прометей» Трагедія
3.   Ораторське мистецтво.
Розповідь учителя.
В усьому світі відоме також ораторське мистецтво греків — мисте-цтво виступати красиво й переконливо. Таке вміння було необхідне 
тим, хто промовляв у народних зборах і хотів заручитися підтримкою 
громадян. Відомими афінськими ораторами були Гіперід, Лікург, Ісо-крат, Демосфен.
Опанувати ораторське мистецтво Демосфен мріяв із дитинства. Але 
перші його виступи не мали успіху: у молодого оратора був слабкий 
голос, він гаркавив і соромився юрби. Проте Демосфен завзято йшов 
до мети. Він виголошував промови під шум хвиль, набравши до рота 
камінці, щоб позбутися гаркавості; читав вірші, бігом піднімаючись 
угору,— це розвивало силу голосу. Згодом Демосфен став улюбленим 
оратором афінян. Його любили за щирість, непідкупність, прагнення 
відстояти незалежність Афін.
4.   Архітектура, скульптура.
Бесіда за питаннями.
1)   Що таке архітектура?
2)   Які споруди будувалися в грецьких містах?
3)   Коли в Афінах містобудування велося з найбільшим розмахом?
3)   Чим,  на  ваш  погляд,  грецькі  храми  відрізнялися  від  єгипет-ських?
Робота з текстом.
...Перікл дав народу чимало грандіозних проектів споруд і планів 
робіт... Росли будівлі грандіозної величини, незрівнянної краси...
Усім  розпоряджався  і  за  всім  спостерігав  у  Перікла  Фідій,  хоч 
при  кожній  споруді  були  видатні  зодчі  й  художники...  Парфенон 
«Стофутовий» споруджували Каллікрат та Іктін; храм для містерій 
в Елевсіні почав будувати Корій. Після його смерті будівництво про-довжив Метаген із Ксіпети, а дах з отвором для світла на цьому храмі 
спорудив Ксенокл із Холарга. Довгу стіну, яку запропонував звести 
Пе рікл, підрядився будувати Каллікрат.
Одеон у внутрішній частині мав багато місць для сидіння і колон; дах 
його, похилий з усіх боків, виходив з однієї вершини; кажуть, він був схожий 
на намет перського царя. Будувався під керівництвом Пе рікла.
Пропілеї акрополя були збудовані протягом п’яти років за архі -тектора Мнесікла.
Запитання до тексту.
1)   Про будівництво яких споруд ідеться в уривку?
2)   Чи знаємо ми імена архітекторів, які керували будівництвом 
споруд?
3)   Для кого будувалися ці споруди?
Учитель  звертає  увагу  учнів  на  те,  що  в  демократичних  містах-державах  храми,  театри  будувалися  для  демосу,  будь-який  вільний 
громадянин  мав  доступ  до  них.  Ці  споруди  були  гордістю  міста,  як 
і майстри, котрі будували їх, тому багато імен давньогрецьких зодчих 
нам сьогодні відомі.
Далі учні за підручником знайомляться з видами грецьких  ордерів.
Робота з підручником.
Прочитайте  пункт  параграфа  й  заповніть  таблицю  «Скульптура 
Давньої Греції» за зразком.
Ім’я скульптора Батьківщина майстра Назва твору
Мірон Елевтери «Дискобол»
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ  І  СИСТЕМАТИЗАЦІЯ  ЗНАНЬ
Фронтальна бесіда.
Що  з  культурної  спадщини  Давньої  Греції  справило  на  вас  най-більше враження?
Учні можуть дати відповіді як в усній, так і в письмовій формі.
V. ПІДСУМКИ  УРОКУ
Заключне слово вчителя.
— Твори грецької архітектури і скульптури дійшли до нас у фраг-ментах.
— Давньогрецьке  мистецтво  вплинуло  на  формування  культури 
Давнього Риму.
VI. ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ
1)   Опрацювати текст параграфа.
2)   Заповнити таблицю «Розвиток історичної науки в Давній  Греції».
3)   Скласти невелику розповідь на тему «У якій школі краще вчитися — у 
спартанській чи афінській?».
Категорія: Всесвітня історія 6 клас | Додав: uthitel (20.01.2014)
Переглядів: 1506 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: